Постанова

від 10.03.2023 по справі 540/2582/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2023 року

м. Київ

справа №540/2582/18

касаційне провадження № К/9901/21156/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Ханової Р.Ф., Юрченко В.П.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі

на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року (головуючий суддя - Яковлєв О.В.; судді - Градовський Ю.М., Крусян А.В.)

у справі № 540/2582/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Асоціація дитячого харчування» в особі філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Асоціація дитячого харчування» в місті Херсон - Завод дитячого харчування

до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

У грудні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Асоціація дитячого харчування» в особі філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Асоціації дитячого харчування» в місті Херсон - Завод дитячого харчування (далі - позивач, платник, товариство) звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, відповідач, контролюючий орган, податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29 листопада 2018 року № 0003201305.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 29 листопада 2018 року № 0003201305.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 29 листопада 2018 року № 0003201305 в частині нарахованих штрафних (фінансових) санкцій у сумі 56 796,67 грн, в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції помилково скасував оскаржуване податкове-повідомлення рішення у повному обсязі, оскільки висновком експерта встановлена протиправність нарахування платнику штрафних санкцій за невчасну сплату податкових зобов`язань у перевіряємому періоді лише на суму 56 796,67 грн.

Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Мотивуючи касаційну скаргу, відповідач зазначає, що товариством у перевіряємому періоді несвоєчасно здійснено перерахування податкових зобов`язань зі сплати податку на доходи фізичних осіб, що стало підставою для накладення на нього штрафних санкцій. Податковий орган вважає, що висновок проведеної судово-економічної експертизи не є належним доказом у даній справі, оскільки твердження експерта є помилковими та суперечать фактичним обставинам справи.

Разом із касаційною скаргою податковим органом заявлено клопотання про заміну відповідача - ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі його правонаступником - Головним управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, у зв`язку з реорганізацією, яке згідно зі статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає задоволенню.

Ухвалою від 15 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.

18 січня 2021 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судовими інстанціями встановлено, що відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку товариства з питань дотримання вимого податкового та валютного законодавства за період з 01 січня 2015 року по 30 червня 2018 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2015 року по 30 червня 2018 року, за результатами якої складено акт від 07 листопада 2018 року № 214/21-22-14-01/25775044.

Відповідно до названого акта перевірки відповідачем встановлено порушення платником підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а саме несвоєчасне перерахування до бюджету податку у строки, встановлені для місячного періоду, коли оподатковуваний дохід нарахований, але не виплачений платнику податку на загальну суму 3 356 843,25 грн, в тому числі за вересень 2015 року - 34 149,99 грн, за жовтень 2015 року - 35 757,74 грн, за грудень 2015 року - 61 754,16 грн, за січень - грудень 2016 року - 1 278 833,43, за січень - грудень 2017 року - 1 850 985,92 грн, за січень - травень 2018 року - 95 362,00 грн.

На підставі висновків вказаного акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення рішення від 29 листопада 2018 року № 0003201305, яким до платника застосовано штрафні (фінансові) санкції за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, у розмірі 310 375, 24 грн, з яких предметом касаційного перегляду є 56 796,67 грн.

Надаючи оцінку правомірності прийняття податковим органом названого акта індивідуальної дії в оскаржуваній частині, Верховний Суд виходить із такого.

Згідно із пунктом 162.1 статті 162 ПК України платниками податку є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

За приписами підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 ПК України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

За унормуваннями пункту 164.1 статті 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року. Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) та суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору.

Пунктом 164.3 статті 164 ПК України передбачено, що при визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах.

Відповідно до підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 ПК України якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

За приписами пункту 126.1 статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Отже, сплата податку на доходи фізичних осіб до бюджету передбачена під час виплати заробітної плати, а у випадку невиплати заробітної плати у строки, передбачені для місячного податкового періоду, тобто впродовж тридцяти днів, що настають за останнім календарним днем звітного податкового місяця, податок підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду

Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість тверджень податкового органу щодо несвоєчасності перерахування платником до бюджету податку у строки, встановлені для місячного періоду, коли оподатковуваний дохід нарахований, але не виплачений платнику податку в частині суми.

При цьому, апеляційним судом враховано висновок судово-економічної експертизи від 18 серпня 2019 року № 23/11.1/59, яким підтверджено правомірність нарахування позивачу штрафних санкцій у сумі 253 578,57 грн.

Експертом також встановлено, що наведені в акті перевірки показники сум податку на доходи фізичних осіб, що підлягають сплаті до тридцятого календарного дня місяця, наступного за місяцем нарахування, та показники заборгованості, яка є непогашеною станом на тридцятий календарний день місяця, наступного за місяцем нарахування, містять розбіжності з показниками заборгованості, які зазначені в додатку 3 до акта перевірки.

При цьому, у названому додатку зазначені суми несвоєчасно перерахованого податку не відповідають ані загальній сумі податку на доходи фізичних осіб, що підлягає нарахуванню за відповідний період, ані сумі заборгованості зі сплати податку на доходи фізичних осіб станом на тридцятий календарний день місяця, наступного за місяцем нарахування.

Внаслідок наведеного, експерт дійшов висновку, що позивачу протиправно нараховано штрафні санкції за невчасну сплату податкових зобов`язань у перевіряємому періоді на суму 56 796,67 грн.

Урахувавши такий висновок судово-економічної експертизи, суд апеляційної інстанції виснував, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 29 листопада 2018 року № 0003201305 є протиправним та підлягає скасуванню в частині нарахованих штрафних (фінансових) санкцій у сумі 56 796,67 грн.

В даному випадку, обґрунтовуючи касаційну скаргу, податковий орган зазначає, що висновок проведеної судово-економічної експертизи не є належним доказом у справі, оскільки він складений некомпетентним експертом, є помилковим та суперечить фактичним обставинам справи.

При цьому, окрім загальної незгоди з висновком експерта, відповідачем не наведено жодного конкретного аргументу або розрахунку, який спростовує висновок судово-економічної експертизи.

Відповідно до статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та здійснивши системний аналіз долучених до справи доказів, проаналізувавши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм законодавства, Суд вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків суду апеляційної інстанції, а тому касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Замінити відповідача у справі - Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі залишити без задоволення.

Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді Р. Ф. Ханова

В. П. Юрченко