Рішення

від 10.02.2023 по справі 643/11468/20

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 643/11468/20

Провадження № 2/638/1079/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2023 м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Орос (Поволяєвої) О.В., за участю секретаря Шевцової А.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Приватного підприємства «Творчі майстерні» до ОСОБА_1 про стягнення орендної плати та зобов`язання звільнити приміщення,-

ВСТАНОВИВ:

23 липня 2020 року Приватне підприємство «Творчі майстерні» (далі - ПП «Творчі майстерні») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення орендної плати та зобов`язання звільнити приміщення, в якому просило суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за користування індивідуальною творчою майстернею-студією, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в розмірі 45546,68 грн., яка складається з:

- заборгованості з орендної плати за період з 01 січня 2019 року по 04 травня 2020 року - 30491,32 грн.;

- неустойки в розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення за період з 05 травня 2020 року по 01 липня 2020 року - 15055,36 грн.

Позовну заяву мотивовано тим, що Національній спілці художників України на праві колективної власності належить приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , та передане в оперативне управління Харківській організації Національної спілки художників України.

10 липня 2009 року між ПП «Творчі майстерні-Спадщини» Харківської організації Національної спілки художників України та відповідачем укладено договір № 97 на платне використання індивідуальною творчою майстернею-студією членом Національної Спілки художників України, відповідно до умов якого підприємство передало художнику ОСОБА_1 в безстрокове платне використання приміщення під творчу майстерню загальною площею 71,5 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Плата за договором становить 65,07 грн. щомісячно, із розрахунку 0,91 грн. за один кв.м. Встановлена договором ставка може бути змінена підприємство в односторонньому порядку, у зв`язку з ростом експлуатаційних витрат чи виходом постанови уряду про зміну ставок за творчі майстерні (далі - договір).

Зважаючи на те, що розмір плати за користування майстернею не відповідав ринковим цінам та не забезпечував потреб на її утримання правлінням Харківської організації Національної спілки художників України (далі - правління ХОНСХ України) були прийняті рішення про збільшення розміру орендної плати, зважаючи на що з 2016 року по 2019 рік неодноразово з відповідачем були укладені відповідні додаткові угоди до договору в письмовій та усній формах.

Укладення додаткових угод в усних формах обумовлено умисним ухиленням відповідача від укладення таких договорів у письмовій формі та небажанням виконувати належним чином обов`язок щодо сплати орендної плати за договором за користування майстернею.

Відповідач не виконував належним чином зобов`язання щодо сплати орендної плати, зважаючи на що виникла заборгованість з орендної плати за період з 01 січня 2019 року по 04 травня 2020 року в розмірі 30491,32 грн.

24 лютого 2020 року на підставі рішення правління ХОНСХ України виключено відповідача з членів Національної спілки художників України.

15 квітня 2020 року у зв`язку з виключенням відповідача з членів Національної спілки художників України та невиконанням обов`язків щодо оплати орендної плати на ім`я відповідача направлено відповідне повідомлення про розірвання договору.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням неустойки.

Зважаючи на наявність заборгованості, що виникла у зв`язку з несвоєчасною та неповною сплатою орендної плати за користування майстернею з відповідача на користь позивача також підлягає сплаті на підставі ч.2 ст. 785 ЦК України неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю, яка становить за період з 05 травня 2020 року по 31 травня 2020 року - 4567,36 грн., за червень 2020 року - 5244,00 грн., за липень 2020 року - 5244,00 грн.

Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Подав до суду заяву, в якій просив справу розглядати без його участі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, повернуті до суду з підстави відсутності адресата за вказаною адресою. Відповідач про причини неявки суд не повідомив, будь-яких заяв або клопотань про відкладення розгляду справи не надав. Зважаючи на присутність відповідача в судовому засіданні, яке відбулося 09 лютого 2022 року, він обізнаний про перебування справи в провадженні суду.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності учасників справи, зважаючи на наступне.

Згідно п. 3 ст. 2 ЦПК основними засадами (принципами) цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

На необхідності забезпечення розгляду справи протягом розумного строку зазначено у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 129 Конституції України.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з`явились в судове засідання без поважних причин.

В п. 41 рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatismutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" ( 974_256 ) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).

Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон АліментаріаСандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Вирішуючи питання щодо розгляду справи по суті, суд приймає до уваги те, що межі перенесення розгляду справи не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка учасників справи та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Відповідач обізнаний про перебування в провадженні суду справи, не скористався належним йому правом подання до суду відзив на позовну заяву.

Враховуючи необхідність забезпечення розумних строків розгляду справи, ту обставину, що справа перебуває в провадженні суду з 23 липня 2020 року, відповідач обізнаний про перебування справи в провадженні суду, в численні судові засідання після 09 лютого 2022 року не заявлявся, про причини неявки суд не повідомляв, заяв про відкладення розгляду справи не надсилав, в розумні інтервали часу не вживав заходів щоб дізнатись про стан справи та не демонстрував готовність брати участь у розгляді справи, суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для відкладення судового засідання, зважаючи на що розглядає справу по суті за відсутності учасників справи.

Судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 від 11 березня 2001 року та Відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно Національній спілці художників України на праві колективної власності належить нежитлова будівля № 9-А загальною площею 690,7 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 9, 12).

28 березня 2001 року Національною спілкою художників України на підставі наказу № 12 вказана нежитлова будівля передана Харківській організації Національної спілки художників України в оперативне управління з правом заключення договорів найму нежитлових приміщень (а.с. 10).

10 липня 2009 року між ПП «Творчі майстерні-Спадщини» Харківської організації Національної спілки художників України та відповідачем укладено договір № 97 на платне використання індивідуальною творчою майстернею-студією членом Національної Спілки художників України, відповідно до умов якого підприємство передало художнику ОСОБА_1 в безстрокове платне використання приміщення під творчу майстерню загальною площею 71,5 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 14,15).

Відповідно до п. 3.1.-4.1. договору плата за договором визначена згідно з існуючими ставками оплати за творчі майстерні, що затверджені правлінням ХОНСХУ та становить 65,07 грн., в тому числі ПДВ 10,84 грн. за 71,5 кв.м. щомісячно, із розрахунку 0,91 грн. за один кв.м. Плата за приміщення здійснюється на розрахунковий рахунок підприємства щомісячно вперед за місяць, але не пізніше 5 числа поточного місяця. Зазначена ставка за один кв.м. може бути змінена підприємством в односторонньому порядку, у зв`язку з ростом експлуатаційних витрат чи виходом постанови Уряду про зміну ставок за творчі майстерні. У випадку неоплати більш ніж 3 місяці підприємство має право розірвати договір в односторонньому порядку за згодою правління ХОНСХ України.

Пунктом 5.5. договору передбачено, що у випадку розторгнення договору оплата відбувається згідно з договором по день фактичної здачі приміщення. Художник зобов`язаний в 15-ти денний строк здати підприємству приміщення з отриманим від нього обладнанням, інвентарем у повному обсязі разом з усіма зробленими поліпшеннями. Все обладнання та інвентар, що встановлені художником за його рахунок та стали невід`ємною частиною приміщення, що не можуть бути відокремлені без пошкодження стін, стелі - переходять у власність підприємства безоплатно.

На виконання зазначеного договору 10 липня 2009 року сторонами підписано акт прийому-передачі нежитлового приміщення за договором, відповідно до якого ПП «Творчі майстерні-Спадщини» ХОНСХ України передало, а ОСОБА_1 прийняв в оренду нежитлове приміщення загальною площею 71,5 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 16).

З 2016 року по 2017 рік орендна плата за користування майстернею змінювалась, зважаючи на що між сторонами були укладені відповідні додаткові угоди до договору (а.с. 17-19).

Зі змісту витягів з протоколів засідання правління ХОНСХ України вбачається, що плату за користування творчою майстернею було підвищено та визначено в наступному розмірі: з 01 січня 2019 року - 10,00 грн. за 1 кв.м. (протокол від 15 листопада 2018 року № 6); з 01 квітня 2019 року - 30,00 грн. за 1 кв.м. (протокол від 25 лютого 2019 року № 2) (а.с. 23, 26).

24 грудня 2018 року членами комісії складено акт повідомлення ОСОБА_1 про підвищення плати за користування творчою майстернею до 10,00 грн., зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_1 ігнорує повідомлення про підвищення плати за користування творчою майстернею, на дзвінки не відповідає, смс-повідомлення не отримує, зважаючи на що про збільшення розміру плати йому було доведено в усній формі шляхом оголошення змісту протоколу № 6 від 15 листопада 2018 року. Від підпису акту ОСОБА_1 відмовився (а.с.25).

З опису поштового відправлення вбачається, що 04 квітня 2019 року позивачем направлено за зареєстрованим місцем проживання відповідача додаткову угоду від 02 травня 2019 року, якою збільшено розмір плати за користування майстернею до 30,00 грн. за кв.м. та розрахунок вартості витрат на утримання творчої майстерні, відповідно до якого собівартість 1 кв.м. на 2019 рік становить 30,00 грн., вартість користування творчою майстернею на місяць становить 2622,00 грн. (а.с.29-31).

26 березня 2019 року членами комісії складено акт повідомлення ОСОБА_1 про підвищення плати за користування творчою майстернею до 30,00 грн., зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_1 ігнорує повідомлення про підвищення плати за користування творчою майстернею, на дзвінки не відповідає, зважаючи на що про збільшення розміру плати йому було доведено в усній формі шляхом оголошення змісту протоколу № 2 від 25 лютого 2019 року. Від підпису акту ОСОБА_1 відмовився (а.с. 28).

Відповідно до акту від 05 грудня 2019 року на засіданні правління, яке відбулося 02 грудня 2019 року та на яке був запрошений ОСОБА_1 , прийняте рішення про проведення додаткової з останнім розмови, в якій необхідно повідомити його про обов`язок сплачувати плату за користування творчою майстернею у повному обсязі - 30,00 грн. за кв.м. та обов`язок погасити борг, який станом на 05 грудня 2019 року становить 16169,00 грн., та про повторне оголошення рішень правління, які ОСОБА_1 порушує. ОСОБА_2 був повідомлений про зустріч у телефонному режимі, погодився бути присутнім 05 грудня 2019 року о 10 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_2 , проте на зустріч не з`явився, причин своєї неявки не пояснив (а.с. 33).

З витягу з протоколу № 1 засідання правління ХОНСХ України від 24 лютого 2020 року вбачається, що в присутності ОСОБА_1 було розглянуто питання щодо його виключення з членів ХОНСХ України з підстави порушення ним статутних вимог та неодноразового невиконання рішень органів управління ХОНСХ України та НСХУ та щодо направлення відповідного подання для затвердження рішення про виключення ОСОБА_1 з членів НСХУ (а.с. 34).

Відповідно до витягу з протоколу № 9 засідання Ради НСХ України від 05 березня 2020 року Радою підтримано рішення правління ХОНСХ України від 24 лютого 2020 року про виключення ОСОБА_1 з членів НСХ України за неодноразові порушення рішень та вимог органів управління ХОНСХ України (а.с. 35).

Зі змісту зазначеного вище витягу з протоколу № 1 засідання правління ХОНСХ України від 24 лютого 2020 року, на якому був присутній ОСОБА_1 та надавав пояснення, вбачається що ОСОБА_1 був обізнаний про наявність заборгованості за договором на платне використання творчої майстерні.

15 квітня 2020 року позивачем направлено за зареєстрованим місцем проживання відповідача повідомлення про розірвання договору на платне використання майстерні з 05 березня 2020 року та рахунок-фактуру з розміром заборгованості, який підлягає погашенню. Також повідомлено відповідача про необхідність в 15-ти денний строк з дати відправлення цього повідомлення здати позивачу приміщення (а.с. 36).

З рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що повідомлення про розірвання договору з додатками вручено особисто відповідачу 17 квітня 2020 року (а.с. 37).

Матеріали справи не містять дані щодо погашення ОСОБА_1 зазначеної вище заборгованості та належного виконання обов`язку щодо повернення позивачу орендованої майстерні продовж 15-денного строку, передбаченого п.п. 5.5. договору, з дати отримання повідомлення про розірвання договору.

Відповідно до довідки від 06 липня 2020 року заборгованість за користування відповідачем майстернею за період з 01 січня 2019 року по 04 травня 2020 року становить 30491,32 грн. (а.с. 38).

З правового аналізу змісту договору на платне використання індивідуальної творчої майстерні-студії членом НСХ України від 10 липня 2009 року вбачається, що даний договір відповідає ознакам договору найму (оренди) нежитлових приміщень.

Основні положення, що регулюють правовідносини за договором найму (оренди) нежитлових приміщень, встановлені у главах 58 «Найм (оренда)» ЦК України.

Згідно із ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Частиною першої статті 762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною першою статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно з вимогами ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною першою статті 785 ЦК України передбачено, що в разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

За змістом наведених норм із закінченням строку договору найму (оренди), на який його було укладено, за наявності заперечень наймодавця щодо подальшого користування наймачем майном, договір є припиненим, що означає припинення дії (чинності) для сторін всіх його умов, а їх невиконання (невиконання окремих його умов) протягом дії договору є невиконанням зобов`язання за цим договором, що має відповідні наслідки (настання відповідальності за невиконання чи неналежне виконання обов`язків під час дії договору тощо), однак не зумовлює продовження дії (чинність) договору в цілому або тих його умов, що не були виконані (неналежно виконані) стороною (сторонами).

Договір оренди є підставою виникнення права наймача (орендаря) користуватися орендованим майном упродовж строку дії договору зі сплатою наймодавцю (орендодавцю) орендної плати, погодженої умовами договору, а припинення договору є підставою виникнення обов`язку наймача негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Користування майном за договором є правомірним, якщо воно відповідає умовам укладеного договору та положенням чинного законодавства, які регулюють такі правовідносини з урахуванням особливостей предмета найму та суб`єктів договірних правовідносин.

Відносини найму (оренди) у разі неправомірного користування майном можуть регулюватися умовами договору, що визначають наслідки неправомірного користування майном, та нормами законодавства, які застосовуються до осіб, які порушили зобов`язання у сфері орендних відносин.

Правова природа плати за користування річчю (орендної плати) безпосередньо пов`язана із правомірним користуванням річчю протягом певного строку, і обов`язок здійснення такого платежу є істотною ознакою орендних правовідносин, що випливає зі змісту регулятивних норм статей 759, 762, 763 ЦК України. Із припиненням договірних (зобов`язальних) відносин за договором у наймача (орендаря) виникає новий обов`язок - негайно повернути наймодавцеві річ.

Після спливу строку дії договору невиконання чи неналежне виконання обов`язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду). Тому права та обов`язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за ч. 2 ст. 785 ЦК України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов`язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві.

Укладення між сторонами договору на платне використання творчої майстерні та додаткових угод до нього свідчить про наявність підстав для виникнення права наймача (орендаря) користуватися орендованим майном упродовж строку дії договору зі сплатою наймодавцю (орендодавцю) орендної плати, погодженої умовами договору, а припинення договору є підставою виникнення обов`язку наймача негайно повернути наймодавцеві річ у стані, який було обумовлено в договорі.

Зважаючи на зазначене, користування майном після припинення договору є таким, що здійснюється не відповідно до його умов - неправомірне користування майном, у зв`язку з чим вимога щодо орендної плати за користування майном за умовами договору, що припинився (у разі закінчення строку, на який його було укладено тощо), суперечить змісту правовідносин за договором найму (оренди) та нормам ЦК України.

Зі змісту п. 5.5. договору та дати отримання відповідачем повідомлення про розірвання договору (17 квітня 2020 року) вбачається, що п`ятнадцятиденний строк повернення орендованого приміщення, з урахуванням вихідних днів, сплив 04 квітня 2020 року.

Судом за дослідженими матеріалами справи встановлено момент виникнення між сторонами орендних відносин, а також період розрахунку заборгованості з орендної плати за користування майстернею, зважаючи на що суд вважає доведеним позивачем період нарахування орендної плати - з 01 січня 2019 року по 04 травня 2020 року та розмір несплаченої відповідачем орендної плати за вказаний період - 30 491,32 грн.

Відповідачем не спростований наданий позивачем до суду розмір заборгованості з орендної плати та період нарахування.

Правові наслідки порушення умов договору оренди визначені відповідними нормами ЦК України.

За змістом статей 610, 611, 612 ЦК України невиконання зобов`язання у погоджений сторонами в договорі строк є порушенням зобов`язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, установлених договором або законом.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника встановлених законом негативних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового обов`язку, що узгоджується з нормами ст. 610 ЦК України.

Пунктом 3 частини першої статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Невиконання наймачем передбаченого ч. 1 ст. 785 ЦК України обов`язку щодо негайного повернення наймодавцеві речі (у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі) у разі припинення договору є порушенням умов договору, що породжує у наймодавця право на застосування до наймача відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України такої форми майнової відповідальності як неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Отже, відповідно до ст.614 ЦК України, для застосування наслідків, передбачених ч. 2 ст. 785 цього Кодексу, необхідна наявність вини (умислу або необережності) в особи, яка порушила зобов`язання.

Матеріали справи не містять даних, які свідчать про наявність непереборних перешкод у виконанні відповідачем зобов`язання щодо повернення позивачу орендованого приміщення.

Судом не встановлено обставин, за яких орендар не мав об`єктивної можливість передати майно, що було предметом оренди.

З вище досліджених матеріалів справи вбачається, що відповідач був обізнаний про наявність заборгованості за договором, ухилявся від укладення додаткових угод до договору, не виконував належним чином обов`язок щодо сплати орендної плати за договором, отримав особисто повідомлення про розірвання договору та повернення в п`ятнадцятиденний строк приміщення та не виконав у встановлений договором строк обов`язок щодо його повернення.

Зважаючи на зазначене суд дійшов висновку, що відповідач мав можливість передати відповідачу у передбачений п`ятнадцятиденний строк з дати отримання повідомлення орендоване приміщення, проте умисно не виконав покладений на нього п. 5.5. договору обов`язок.

Відповідно до ч.1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Згідно із ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Тобто неустойка згідно із ч.2 ст. 785 ЦК України розглядається як законна неустойка і застосовується незалежно від погодження сторонами цієї форми відповідальності в договорі найму (оренди).

Водночас неустойка за ч. 2 ст.785 ЦК України має спеціальний правовий режим, який обумовлений тим, що зобов`язання наймача (орендаря) з повернення об`єкта оренди є майновим і виникає після закінчення дії договору. Наймодавець (орендодавець) у цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші ефективні засоби впливу задля виконання відповідного зобов`язання, окрім як використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном.

Обов`язок орендаря сплачувати орендну плату за користування орендованим майном зберігається до припинення договору (до спливу строку дії договору оренди), оскільки орендна плата є платою орендаря за користування належним орендодавцю майном та відповідає суті орендних правовідносин, що полягають у строковому користуванні орендарем об`єктом оренди на платній основі.

Неустойка, стягнення якої передбачено ч. 2 ст. 785 ЦК України, є самостійною формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, яка застосовується у разі (після) припинення договору - якщо наймач не виконує обов`язку щодо негайного повернення речі, і є належним способом захисту прав та інтересів орендодавця після припинення договору, коли користування майном стає неправомірним.

Зважаючи на дату розірвання договору, дату припинення нарахування орендної плати та дату повернення приміщення (04 травня 2020 року), невиконання відповідачем обов`язку щодо такого повернення, позивачем обґрунтовано заявлено вимогу про стягнення з відповідача неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення, а саме за період з 05 травня 2020 року по 31 липня 2020 року в розмірі 15055,36 грн., яка підлягає задоволенню.

Стосовно поданої позивачем 17 листопада 2021 року заяви про збільшення позовних вимог, то судом протокольно прийнято рішення про відмову у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог та її повернення, зважаючи на те, що позивач відповідно до п.2 ч.2 ст. 49 ЦПК України вправі збільшити розмір позовних вимог до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Зважаючи на те, що перше судове засідання у справі відбулося 24 листопада 2020 року в Московському районному суді м. Харкова, підстави для прийняття заяви про збільшення позовних вимог, поданої 17 листопада 2021 року відсутні (а.с. 48, 60-63).

Питання щодо розподілу судових витрат по сплаті судового збору суд вирішує на підставі ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 10-13, 76-81, 89, 280-282, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 352, 354 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позов Приватного підприємства «Творчі майстерні» до ОСОБА_1 про стягнення орендної плати та зобов`язання звільнити приміщення - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) на користь Приватного підприємства «Творчі майстерні» (ЄДРПОУ 34390726, місцезнаходження: м. Харків, вул. 23 Серпня, буд. 27) заборгованість в загальному розмірі 45546,68 грн. (сорок п`ять тисяч п`ятсот сорок шість гривень шістдесят вісім копійок).

Зобов`язати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) звільнити нежитлове приміщення, передане в безстрокове платне використання під творчу майстерню, загальною площею 71,5 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) на користь Приватного підприємства «Творчі майстерні» (ЄДРПОУ 34390726, місцезнаходження: м. Харків, вул. 23 Серпня, 27) судовий збір в розмірі 1098,50 грн. (одна тисяча дев`яносто вісім гривень п`ятдесят копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Орос (Поволяєва)