Ухвала

від 07.03.2023 по справі 938/143/20

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 938/143/20

Провадження № 22-ц/4808/134/23

Головуючий у 1 інстанції Бучинський А. Б.

Суддя-доповідач Луганська

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2023 року м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Луганської В.М.,

суддів: Баркова М.В., Девляшевського В.А.,

за участю секретаря Возняк В.Д.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

відповідач Білоберізьська сільська рада Верховинського району Івано-Франківської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2

особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Івано-Франківського апеляційного суду справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , в інтересах якої діє ОСОБА_4 ,

на рішення Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 09 вересня 2020 року, ухвалене судом у складі судді Бучинського А.Б., за позовом ОСОБА_1 до Білоберізьської сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області, яка є правонаступникоми прав та обов`язків Яблуницької сільської ради Веоховинського району Івано-Франківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом,

в с т а н о в и в:

У березні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вимогами про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом до Яблуницької сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області, в обґрунтування яких вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 .

Рішенням Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 20 грудня 2019 року, встановлено факт проживання ОСОБА_1 , однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_5 з 1958 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач проживала, доглядала за ОСОБА_5 за адресою присілок Рівне, с. Яблуниця, Верховинського району, Івано-Франківської області.

Зазначила, що ОСОБА_5 13.09.1960 року викупив частину будинку у своєї мачухи, що підтверджується розпискою ОСОБА_6 жительки села Яблуниця, про те, що остання отримала від ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 500 карбованців і 3,5 куб. м дерев`яної дошки за частину житлового будинку.

Вказала, що у виписці з погосподарської книги зазначається, що в господарстві, яке при житті належало ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мається частина житлового будинку, що знаходиться в с. Яблуниця, присілок Рівне, загальною площею 39.0 м. кв., житловою площею 17,4 м. кв, побудований у 1931 році.

Після уточнення позовних вимог, просила суд визнати за нею, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на нерухоме майно: житловий будинок АДРЕСА_1 , який позначений на плані під літерою «А», який в свою чергу складається з 1-1-1 коридору, площею 4,8 м.кв., 1-1-2 кухні, площею 9,1 м.кв., 1-1-3 житлової, площею 17,4 м.кв., 1-1-4 комори, площею 7,7 м. кВ.

Рішенням Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 09 вересня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на нерухоме майно, а саме: житловий будинок АДРЕСА_1 , позначений на плані під літерою «А», що складається з коридору під номером 1, площею 4,8 м.кв., кухні під номером 2, площею 9,1 м.кв., житлової під номером 3, площею 17,4 м.кв., комори під номером І, площею 7,7 м.кв.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду ОСОБА_3 , особа, яка не брала участі у справі, в апеляційній скарзі посилається на те, що оскаржуваним рішенням порушуються її права та інтереси. Просить суд скасувати рішення Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 09 вересня 2020 року та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, компенсувати судові витрати, понесені нею у зв`язку з розглядом справи, які складаються із сплаченого судового збору та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20000 грн.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_3 зазначила, що ОСОБА_1 була цивільною дружиною та вела спільне господарство з ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в житловому будинку, що знаходився в селі Яблуниця присілок Рівне Верховинського району Івано-Франківської області до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 . Даний будинок було побудовано на виділеній колгоспом «Ленінським шляхом» у 1981 році земельній ділянці, яка була приватизована ОСОБА_5 згідно рішення Яблуницької сільської ради народних депутатів від 08 жовтня 1993 року, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю від 28 серпня 2002 року.

Відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю від 28 серпня 2002 року, ОСОБА_5 передано землю для будівництва обслуговування будівель та ведення підсобного господарства. За рік до своєї смерті, а саме ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , подарував житловий будинок з господарськими будівлями та приватизовану земельну ділянку площею 0,5080 га, які знаходяться в АДРЕСА_2 , своїй дочці ОСОБА_2 . Саме в цьому будинку проживав та вів спільне господарство ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з цивільною дружиною ОСОБА_1 до самої смерті.

Скаржниця зазначила, що в житловому будинку, побудованому в 1931 році в селі Яблуниця, присілок Рівне Верховинського району Івано-Франківської області, проживав все своє життя до своєї смерті дядько скаржниці ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , та який був рідним братом ОСОБА_5 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Факт проживання ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 в різних господарствах (різних житлових будинках) підтверджується письмовими поясненнями сусідів: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , а також письмовими поясненнями сільського голови с. Яблуниця з 1981 року по 2010 рік ОСОБА_11 .

Окрім того, зі схематичного плану, зображеного в Акті земельної комісії від 04.08.1999 року про розмежування земельних присадибних ділянок жителів с. Яблуниця присілок Рівне ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , вбачається, що ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , належали різні присадибні ділянки.

В апеляційній скарзі скаржниця наводить порівняння погосподарських книг на домоволодіння в яких проживали ОСОБА_7 та ОСОБА_5 та зазначає, що за одні й ті самі періоди проживання ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , домогосподарствам, в яких вони проживали присвоєно різні особисті рахунки, що свідчить про їх проживання окремо один від одного та в різних будинках.

Зазначила, що судом першої інстанції не встановлено належність домоволодіння, яке побудоване в 1931 ром до суспільної групи «робітничий», «колгоспний», «службовий» чи інший двір.

Вважає, що суд помилково в оскаржуваному рішенні застосував норми ЗУ «Про власність», хоч мав застосувати норми законодавства, яке регулювало питання власності «колгоспного», «робітничого» двору, тобто законодавство, яке діяло до набрання чинності ЗУ «Про власність».

Також суд першої інстанції не встановив коло спадкоємців за законом після смерті ОСОБА_5 .

Зазначила, що в житловому будинку, в якому проживав до самої смерті ОСОБА_7 , було присвоєно поштову адресу за заявою спадкоємиці за заповітом ОСОБА_3 , вже після смерті ОСОБА_7 , а саме ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується рішенням №31 Яблуницької сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області від 28 липня 2016 року.

Так само, в рішенні, яке оскаржується, суд першої інстанції зазначив, що рішенням Яблуницької сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області №26 від 14.06.2016 року на підставі заяви ОСОБА_2 , житловому будинку присвоєно поштову адресу, а саме: АДРЕСА_2 ».

Однак, згідно даних погосподарської книги №6 на 2006-2010 роки, покійний ОСОБА_5 станом на день смерті проживав разом зі своєю дружиною ОСОБА_1 в домогосподарстві АДРЕСА_2 .

Скаржниця зазначила, що є єдиною спадкоємицею за заповітом після смерті її дядька ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 та після смерті останнього вона вчасно звернулась до приватного нотаріуса Верховинського району Івано-Франківської області Мартищук О.Я., внаслідок чого було зареєстровано спадкову справу.

У вересні 2022 року отримала технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_2 , згідно якого загальна площа будинку становить 79,8 м.кв.

У жовтні 2022 року ОСОБА_3 дізналась про те, що рішенням Верховинського районного суду Івано-Франківської області було визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування право власності на житловий будинок АДРЕСА_2 .

Вважає, що даним рішенням її позбавлено можливості успадкувати майно після смерті дядька ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

У відзиві на апеляційну скаргу третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 зазначила, що доводи апеляційної скарги необґрунтовані належними та достатніми доказами, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а апеляційне провадження підлягає закриттю. Спірний житловий будинок було побудовано в 1931 році ОСОБА_12 , який помер 1958 року батьком ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , в якому вони до його смерті були зареєстровані та проживали, що підтверджується довідкою Яблуницької сільської ради від 12.06.2017 року №161.

За життя ОСОБА_15 вказаний будинок розділив між обома синами ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , в подальшому такий розподіл було реалізовано в натурі, а саме: ОСОБА_18 виділено наступні приміщення в будинку: коридор №1-1 площею 4,80 кв.м., кухню №1-2 площею 9,10 кв.м., житлову кімнату №1-3 площею 17,4 кв.м. та комору №1 площею 7,70 кв.м. загальна площа вказаної частини будинку 39,0 кв.м. та ОСОБА_19 було виділено іншу частину житлового будинку, в якій він жив по день смерті.

Підтвердженням поділу будинку є присвоєння вказаним саме частинам будинку поштових адрес, виготовлення окремого технічного паспорту на відповідну частину будинку та поділ земельної ділянки під різними частинами будинку. Частина будинку, яка була предметом спору в суді першої інстанції не належала ОСОБА_20 , тому права ОСОБА_3 оскаржуваним рішенням не порушуються та остання не позбавлена можливості оформити спадкові права на частину житлового будинку, яка належала ОСОБА_20 , що є підставою для закриття апеляційного провадження.

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 03 січня 2023 року до участі у справі залучено Білоберізьку сільську раду Верховинського району Івано-Франківської області в якості правонаступника прав та обов`язків Яблуницької сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області.

В судовому засіданні с ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 апеляційну скаргу підтримали, посилаючись на доводи, викладені в апеляційній скарзі.

В судовому засіданні ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_21 заперечували проти апеляційної скарги, просять закрити апеляційне провадження.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження у справі підлягає закриттю з наступних підстав.

Згідно з частиною першою статі 2ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою статі 4ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 17ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною першою статті 352ЦПК України встановлено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Зазначені норми права визначають коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, і поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. На відміну від оскарження судового рішення учасником справи не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Судове рішення, що оскаржується особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та ухвалення рішення судом першої інстанції є заявник, або в рішенні міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах, або рішення впливає на права та обов`язки такої особи, такі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 04 листопада 2019 року в справі № 542/401/18.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилається на те, що за рік до своєї смерті, а саме ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , подарував житловий будинок з господарськими будівлями та приватизовану земельну ділянку площею 0,5080 га, які знаходяться в АДРЕСА_2 , своїй дочці ОСОБА_2 . Саме в цьому будинку проживав та вів спільне господарство ОСОБА_5 з цивільною дружиною ОСОБА_1 аж до самої смерті. В житловому будинку, побудованому в 1931 році в селі Яблуниця, присілок Рівне Верховинського району Івано-Франківської області, проживав все своє життя до своєї смерті дядько скаржниці ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , та який був рідним братом ОСОБА_5 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Також зазначила, що в житловому будинку, в якому проживав до самої смерті ОСОБА_7 , було присвоєно поштову адресу за заявою спадкоємиці за заповітом ОСОБА_3 , вже після смерті ОСОБА_7 , а саме ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується рішенням №31 Яблуницької сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області від 28 липня 2016 року.

Так само, в рішенні, яке оскаржується, суд першої інстанції зазначив, що рішенням Яблуницької сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області №26 від 14.06.2016 року на підставі заяви ОСОБА_2 , житловому будинку присвоєно поштову адресу, а саме: АДРЕСА_2 .

Однак, згідно даних погосподарської книги №6 на 2006-2010 роки, покійний ОСОБА_5 станом на день смерті проживав разом зі своєю дружиною ОСОБА_1 в домогосподарстві АДРЕСА_2 .

Відповідно достатті 1216 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зістаттею 1217 ЦК Україниспадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За змістом ч. 1, 3ст. 1268ЦК Україниспадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ч. 1ст. 1269ЦК Україниспадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1ст. 1270ЦК України).

Згідно ч. 1ст. 1272ЦК Україниякщо спадкоємець протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , (т.с.1 а.с.5).

Рішенням Верховинського району суду Івано-Франківської області від 20 грудня 2019 року встановлено факт проживання ОСОБА_1 однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_5 з 1958 року і до його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 в.с. Яблуниця, верховинського району Івано-Франківської області. (т.с 1 а.с.6-7).

Згідно виписки з погогосподарської книги, яка видана Яблуницькою сільською радою від 20.09.2019 року №1102 при житті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 мається частина житлового будинку АДРЕСА_3 , загальною площею 39, 00 м.кв., житловою площею 17, 4 м.кв., побудований у 1931 році.

Рішенням Яблуницької сільської ради від 14 червня 2016 року присвоєно поштову адресу на частину житлового будинку, що належала до дня смерті ОСОБА_5 в с. Яблуниця присілок Рівне №52, рік будівництва 1931.

До апеляційної скарги скаржницею надано рішення Яблуницької сільської ради №31 від 28 липня 2016 року, згідно якого розглянувши заяву ОСОБА_3 про присвоєння поштової адреси на частину житлового будинку в с. Яблуниця присілок Рівне, присвоєно поштову адресу на частину житлового будинку, що належала до дня смерті ОСОБА_7 в с. Яблуниця, присілок рівне №52, рік будівництва.1931.

ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 (т.с.1 а.с.149).

Згідно заповіту ОСОБА_7 все своє майно, що буде належати на день смерті, земельну ділянку заповів ОСОБА_3

03 березня 2016 року було заведено спадкову справу після смерті ОСОБА_7 . (т.с. 1 а.с.146, 149).

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_7 (т.с.1 а.с.208).

Згідно інформації, яка надана Верховинсько. державною нотаріальною конторою спадкова справа після смерті ОСОБА_22 не заводилась (т.с.2 а.с.56).

відповідно до довідки Білоберізької сільської ради від 17.01.2023 року №40 ОСОБА_22 була зареєстрована до дня смерті за адресою: АДРЕСА_3 .

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції встановлено, що скаржниця зверталася за виготовленням технічного паспорту на будинок, який розташований в АДРЕСА_3 . Згідно технічного паспорту площа будинку складає 79, 8 м. кв.

ОСОБА_3 до апеляційної скарги додано додано копії погосподарських книг:

погосподарська книга № 8 (1980 - 1982 роки) з особовим рахунком № НОМЕР_1 де зазначено «суспільна група господарства робітнича» голова ОСОБА_7 ;

погосподарська книга № 7 (1983 - 1985 роки) з особовим рахунком № НОМЕР_1 де зазначено «суспільна група господарства робітнича» голова ОСОБА_7 ;

погосподарська книга № 11 (1986 - 1990 роки), з особовим рахунком № НОМЕР_2 ОСОБА_13 ;

посподарська книга № НОМЕР_3 (1991 - 1995 роки), з особовим рахунком № НОМЕР_4 ОСОБА_13 ;

погосподарська книга № 7 (1996 - 2000 роки) з особовим рахунком № НОМЕР_5 ОСОБА_13 ;

посподарська книга № 6 (2001 - 2005 роки) з особовим рахунком № НОМЕР_6 ОСОБА_13 ;

погосподарська книга № 8 (1980-1983 роки) з особовим рахунком № НОМЕР_7 «голова ОСОБА_5 , група господарства колгоспний»;

погосподарська книга № 11 (1986- 1990 роки) з особовим рахунком № НОМЕР_1 «голова ОСОБА_5 , група господарства колгоспний»;

погосподарська книга № 12 (1992- 1995 роки) з особовим рахунком № НОМЕР_8 «голова ОСОБА_5 , група господарства колгоспний»;

погосподарська книга № 7 (1996- 2000 роки) з особовим рахунком № НОМЕР_9 «голова ОСОБА_5 , група господарства колгоспний»;

погосподарська книга № 6 (2001-2005 роки) з особовим рахунком № НОМЕР_6 - ОСОБА_7 ;

погосподарська книга № 6 (2006 - 2010 роки) з особовим рахунком № НОМЕР_10 ОСОБА_13 ;

погосподарська книга №6 (2011 - 2015 роки) з особовим рахунком № НОМЕР_11 - ОСОБА_13 ;

Дані копії по господарських книг не містять інформації щодо площі будинку.

Представником ОСОБА_2 - ОСОБА_21 під час розгляду справи було задоволено заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи копій по осподарських книг по житловому будинку АДРЕСА_3 за період з 1961 по 2023 роки.

Так, з погосподарської книги № 7 (1961- 1963 роки) вбачається, що відкритий особовий рахунок № НОМЕР_12 , ОСОБА_7 , суспільна група господарства службовий, рік побудови будинку 1931 рік.

З погосподарської книги б/н (1964- 1966 роки вбачається, що будинку 1931 року наявні два різні особові рахунки: № НОМЕР_13 - ОСОБА_14 , № НОМЕР_14 - ОСОБА_13 , суспільна група «робітничий».

З погосподарської книги № 8 (1967- 1969 роки) будинку 1931 року побудови наявні два різні особові рахунки: № НОМЕР_15 - ОСОБА_14 , № НОМЕР_7 - ОСОБА_13 , суспільна група господарства «робітничий».

З погосподарської книги № 7 (1971- 1973 роки) будинку 1931 року побудови наявні два різні особові рахунки: № НОМЕР_16 - ОСОБА_14 , № НОМЕР_15 - ОСОБА_13 , суспільна група господарства «робітничий».

З погосподарської книги № 5 (1974- 1976 роки) будинку 1931 року побудови - два різні особові рахунки: № НОМЕР_17 - сім`ї ОСОБА_14 «колгосп», АДРЕСА_4 «робітник».

В погосподарській книзі № 13 (1977 - 1979 роки) будинку 1931 року побудови зазначено два різні особові рахунки: № НОМЕР_13 - ОСОБА_14 «колгоспник», № НОМЕР_14 - ОСОБА_13 .

В погосподарській книзі № 8 (1980 - 1982 роки) будинку 1931 року побудови зазначено два різні особові рахунки: № НОМЕР_7 - ОСОБА_14 із вказівкою площі належної частини будинку 44 кв.м.; АДРЕСА_5 із вказівкою площі належної частини будинку 28 кв. м.

В погосподарській книзі № 7 (1983 - 1985 роки) будинку 1931 року побудови зазначено два різні особові рахунки: АДРЕСА_6 із вказівкою площі належної частини будинку 44 кв. м.; АДРЕСА_5 , «робітник» із вказівкою площі належної частини будинку 28 кв. м.

В погосподарській книзі № 11 (1986 - 1990 роки) будинку 1931 року побудови зазначено два різні особові рахунки: № НОМЕР_1 - ОСОБА_14 «колгоспник» із вказівкою площі належної частини будинку 44 кв. м., АДРЕСА_4 , «робітничий» із вказівкою площі належної частини будинку 28 кв. м.

В погосподарській книзі № 12 (1991 - 1995 роки) будинку зазначено два різні особові рахунки: № НОМЕР_8 - сім?ї ОСОБА_14 , «колгоспник»; АДРЕСА_4 , рік побудови будинку не вказано, як і його площі.

В погосподарській книзі № 7 (1996 - 2000 роки) будинку 1931 року побудови зазначено два різні особові рахунки: № НОМЕР_9 - ОСОБА_14 «колгоспник» із вказівкою площі належної частини будинку 40 кв. м. (загальна), з яких 32 кв. м. житлова; АДРЕСА_7 із вказівкою загальної площі 40 м.кв. площі в тому числі житьлово- 28 кв.м.

В погосподарській книзі № 6 (2001 - 2005 роки) будинку 1931 року побудови зазначено два різні особові рахунки: № НОМЕР_18 - ОСОБА_14 із вказівкою площі належної частини будинку 40 кв.м. (загальна), з яких 32 кв. м. житлова; АДРЕСА_7 із вказівкою площі належної частини будинку 40 кв. м. з яких 28 кв.м. - житлова. В розділі 3 зазначено пів будинку рахунок № НОМЕР_6 , та пів будинку АДРЕСА_8 .

В погосподарській книзі № 6 (2006 - 2010 роки) будинку 1931 року побудови зазначено два різні особові рахунки: № НОМЕР_19 - ОСОБА_14 із вказівкою площі належної частини будинку 40 кв.м. (загальна). з яких 32 кв. м. - житлова, АДРЕСА_7 із вказівкою площі належної частини будинку 40 кв. м., з яких 28 кв. м. - житлова.

В погосподарській книгзі №6 (2011 - 2015 роки) будинку 1931 року побудови зазначено два різні особові рахунки: номер об`єкта по господарського обліку № 05148 - ОСОБА_1 , із вказівкою площі належної частини будинку 40 кв. м. (загальна), з яких 32 кв. м. - житлова, та № 05151 - ОСОБА_13 із вказівкою площі належної частини будинку 40 кв. м., з яких 28 кв. м. - житлова. При цьому в книзі зазначено про належність половини житлового будинку.

З даних копій погосподарських книг вбачається, що ОСОБА_7 належав не весь спірний житловий будинок, 1931 року побудови, а лише його частина.

Відповідно до п.15 Інструкції по веденню по господарського обліку в сільських радах народних депутатів, затвердженої наказом Міністерства статистики №48 від 22.02.1995 року при розділенні одного господарства на два з особового рахунку виключаються (викреслюються) особи, які виділилися із складу старого господарства. На утворене господарство відкривається новий особистий рахунок у відповідній господарській книзі за місцем його знаходження. У розділі «Додаткові відомості» по цих господарствах робляться відмітки «розділилося з господарством №…» або «виділилося з господарства №…» та вказуються назва і дата документа, яким оформлений розділ старого господарства.

Якщо жилий будинок знаходиться у власності не одного, а двох та більше самостійних господарів, то в особових рахунках кожного з цих господарств у рядку «жилий будинок» необхідно записати відповідні частки, наприклад «пів будинку», з вказівкою загальної та житлової площі.

ОСОБА_3 не надано суду належних доказів того, що оскаржуваним рішенням визнано право власності за ОСОБА_1 на частину житлового будинку, яка належала ОСОБА_7 . Так само скаржницею не надано доказів, що будинок АДРЕСА_3 , а саме ціла його частина 79, 8 кв.м належала померлому ОСОБА_23 .

Як вбачається,рішенням Верховинськогорайонного судуІвано-Франківськоїобласті від09.09.2020року,визнано за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на нерухоме майно, а саме: житловий будинок АДРЕСА_1 , позначений на плані під літерою «А», що складається з коридору під номером 1, площею 4,8 м.кв., кухні під номером 2, площею 9,1 м.кв., житлової під номером 3, площею 17,4 м.кв., комори під номером І, площею 7,7 м.кв.

ОСОБА_3 не надано доказів того, що визнання за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , права власності на нерухоме майно, а саме: житловий будинок АДРЕСА_1 , якимось чином стосується або порушує її права на спадкування за заповітом після померлого дядька ОСОБА_7 .

Оскаржуване рішення суду першої інстанції не стосується прав та обов`язків ОСОБА_3 , оскільки ані мотивувальна його частина, ані резолютивна частина не містять висновки суду про права та обов`язки скаржниці

У постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 17 лютого 2020 року у справі № 668/17285/13-ц (провадження № 61-41547сво18) зроблено висновок про те, що суд апеляційної інстанції лише в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи не вирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції та подала апеляційну скаргу. При цьому, якщо обставини про вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та свободи особи, яка не була залучена до участі у справі, не підтвердились, апеляційне провадження підлягає закриттю.

Апеляційний суд, на виконання вимог процесуального закону, відкрив апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , яка не брала участі у справі, належним чином дослідив доводи апеляційної скарги, матеріали справи, та встановив, що оскаржуваним рішенням не порушуються права скаржниці.

Згідно з пунктом 3 частини першо їстатті 362ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав вважати, що ухваленим у справі рішенням порушенні права та інтереси ОСОБА_3 , з приводу чого апеляційне провадження підлягає закриттю відповідно до положень ст.362 ч.1 п.3 ЦПК України.

З огляду на те, що судом апеляційної інстанції рішення не змінюється та не ухвалюється нове рішення, підстави для нового розподілу судових витрат (ст.141 ч.13 ЦПК України), понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанціях, відсутні.

Керуючись статтями 259, 362, 367, 381ЦПК України, Івано-Франківський апеляційний суд,

у х в а л и в

Апеляційне провадженняза апеляційноюскаргою ОСОБА_3 ,вінтересахякої діє ОСОБА_4 ,нарішенняВерховинського районногосудуІвано-Франківськоїобластівід09вересня2020рокузапозовом ОСОБА_1 до Білоберізьської сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області, яка є правонаступником прав та обов`язків Яблуницької сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом, закрити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Дата складання повного тексту ухвали 09 березня 2023 року.

Головуючий В.М. Луганська

Судді: В.М. Барков

В.А. Девляшевський