Постанова
від 08.03.2023 по справі 757/30993/15-ц
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Єдиний унікальний номер справи № 757/30993/15 Головуючий у суді першої інстанції - Новак Р.В.

Номер провадження № 22-ц/824/4384/2023 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 березня 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Яворського М.А.,

суддів: Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О.,

за участю секретаря - Лобоцької В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Правекс Банк», подану представником Монастирським Дмитром Олександровичем, на рішення Печерського районного суду міста Києва від 13 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Правекс Банк» про стягнення коштів за договором банківського вкладу та договором відкриття поточного рахунку коштів, вкладів, процентів, 3% річних, інфляційних втрат та пені в розмірі 3% за кожен день прострочення,-

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до АТ «Правекс Банк» про стягнення коштів за договором банківськоговкладу та договором відкриття поточного рахунку коштів, вкладів, процентів, 3% річних, інфляційних втрат та пені в розмірі 3% за кожен день прострочення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є клієнтом ПАТ «Комерційний банк «ПРАВЕКС - БАНК» з 2006 року, зокрема, на підставі договорів банківського вкладу №4137 від 07 червня 2007 року, № 4215 від 19 жовтня 2007 року, № 4216 від 19 жовтня 2007 року, № 4300 від 04 грудня 2007 року, № 5074 від 29 жовтня 2009 року, № 5075 від 29 жовтня 2009 року, № 5148 від 15 грудня 2009 року, № 5260 від 11 березня 2010 року, № 5262 від 11 березня 2010 року, № 5266 від 19 березня 2010 року, № 5448 від 03 лютого 2011 року, № 5568 від 15 листопада 2011 року, № 5580 від 01 грудня 2011 року, № 5598 від 23 грудня 2011 року, № 5600 від 23 грудня 2011 року, № 5703 від 15 травня 2012 року, №700092097 від 03 грудня 2012 року, №700181152 від 30 липня 2013 року, №700222180 від 30 грудня 2013 року, №700222189 від 30 грудня 2013 року, №700222194 від 30 грудня 2013 року та договору №700092013 від 03 грудня 2012 року про відкриття поточного рахунку.

У березні 2015 року позивач звернулася до банку з проханням повернути грошові кошти, які були передані нею до банку, та надати інформацію про всі наявні відкриті та закриті рахунки на ім`я ОСОБА_1 в ПАТ «Комерційний банк «ПРАВЕКС - БАНК». У відповіді на звернення відповідач повідомив позивача про те, що грошові кошти з депозитних та поточних рахунків позивача, які було відкрито в ПАТ Комерційний банк «ПРАВЕКС - БАНК» було повернуто позивачу.

У позовній заяві ОСОБА_1 зазначила, що ані суми банківських вкладів, ані проценти за користування ними відповідач не повернув, за весь період існування вищевказаних договорів позивач лише передавала банку грошові кошти за новими договорами банківського вкладу або поповнювала вже існуючі договори.

Крім того, заяв на розірвання чи припинення договорів банківського вкладу чи договору про відкриття поточного рахунку позивач не писала та не підписувала. Зазначила, що заяв на видачу грошових коштів за вищевказаними договорами позивач не писала та не підписувала.

Оскільки відповідачем не виконано перед позивачем зобов`язання щодо повернення грошових коштів та сплати процентів за користування ними, позивач звернулася до суду за позовною заявою про стягнення грошових коштів у сумі 2168098,10 грн. та 25955,01 євро, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ станом на 05.08.2015 (100 євро = 2382,6919 грн.) дорівнювало 618427,92 грн., а всього 2786526,02 грн., на підставі вищезазначених договорів.

У подальшому, в травні 2021 року позивач збільшила позовні вимоги шляхом подачі заяви про зміну предмету позову та просила стягнути з відповідача на її користь грошові кошти в загальному розмірі 131 255 493,56 грн. та 94 131,46 євро, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України гривні до євро станом на 05 травня 2021 року (33,5112 грн. за 1,00 євро) дорівнює 3 154 458,18 грн., а всього (без відрахування податків і зборів, які підлягатимуть у подальшому утриманню в установленому законом порядку) - 134 409 951,74 грн., що становлять собою:

за договором банківського вкладу №5568 від 15 листопада 2011 року в сумі 7 306 897,33 грн., а саме: загальна сума вкладу з капіталізованими процентами, що підлягає поверненню складає 595 600,98 грн., в тому числі первісна сума вкладу - 174 914,09 грн., капіталізовані проценти за період з 01 березня 2012 року по 31 березня 2012 року - 1523,74 грн.; капіталізовані проценти за період з 01 лютого 2014 року по 28 лютого 2014 року - 1 474,53 грн., капіталізовані проценти за період з 01 квітня 2012 року по 31 січня 2014 року та за період з 01 березня 2014 року по 05 травня 2021 року - 417 688,62 грн.; 3 % річних за період прострочення виплати (повернення) депозиту (з 01 квітня 2012 року по 01 травня 2021 року включно) становить 93 136,17 грн.; - інфляційні втрати за період з 01 квітня 2012 року по 31 березня 2021 року включно становлять 551 330,99 грн.; пеня за період з 06 травня 2020 року по 05 травня 2021 року включно становить 6 066 829,19 грн.;

за договором банківського вкладу №5580 від 01 грудня 2011 року в сумі 14 167 340,68 грн., а саме: - загальна сума вкладу з капіталізованими процентами, що підлягає поверненню складає 1 169 421,50 грн., в тому числі первісна сума вкладу 287 450,00 грн., капіталізовані проценти за період з 02 грудня 2011 року по 20 травня 2012 року - 20 154,74 грн.; капіталізовані проценти за період з 21 травня 2012 року по 05 травня 2021 року - 861 816,76 грн.; - 3 % річних за період прострочення виплати (повернення) депозиту (з 21 травня 2012 року по 01 травня 2021 року включно) становить 172 389,78 грн. ; інфляційні втрати за період з 21 травня 2012 року по 31 березня 2021 року включно становлять 1 007 394,35 грн.; -пеня за період з 06 травня 2020 року по 05 травня 2021 року включно становить 11 818 135,04 грн.;

за договором банківського вкладу №5600 від 23 грудня 2011 року в сумі 5 592 421,00 грн., а саме: загальна сума вкладу з капіталізованими процентами, що підлягає поверненню складає 461 406,28 грн., в тому числі первісна сума вкладу 113 205 грн., капіталізовані проценти за період з 24 грудня 2011 року по 22 лютого 2012 року - 3 869,23 грн.; капіталізовані проценти за період з 23 лютого 2012 року по 05 травня 2021 року включно - 344 332,05 грн.; 3 % річних за період прострочення виплати (повернення) депозиту (з 23 лютого 2012 року по 01 травня 2021 року включно) становить 68 898,95 грн.; інфляційні втрати за період з 23 лютого 2012 року по 31 березня 2021 року включно становлять 399 159,11 грн.; пеня за період з 06 травня 2020 року по 05 травня 2021 року включно становить 4 662 956,65 грн.;

за договором банківського вкладу №5703 від 15 травня 2012 року в сумі 3 374 767,11 грн., а саме: - загальна сума вкладу з капіталізованими процентами, що підлягає поверненню складає 278 374,83 грн., в тому числі первісна сума вкладу 73 074,00 грн., капіталізовані проценти за період з 16 травня 2012 року по 20 травня 2012 року - 149,74 грн.; капіталізовані проценти за період з 21 травня 2012 року по 05 травня 2021 року включно - 205 151,09 грн.; 3 % річних за період прострочення виплати (повернення) депозиту (з 21 травня 2012 року по 01 травня 2021 року включно) становить 41 036,51 грн.; інфляційні втрати за період з 21 травня 2012 року по 31 березня 2021 року включно становлять 242 108,99 грн.; пеня за період з 06 травня 2020 року по 05 травня 2021 року включно становить 2 813 246,79 грн.;

за договором банківського вкладу №5598 від 23 грудня 2011 року в сумі 10 002 299,47 грн., а саме: загальна сума вкладу з капіталізованими процентами, що підлягає поверненню складає 825 009,96 грн., в тому числі первісна сума вкладу 204 195,86 грн., капіталізовані проценти за період з 24 грудня 2011 року по 05 травня 2021 року включно - 620 814,10 грн.; 3 % річних за період прострочення виплати (повернення) депозиту (з 24 грудня 2011 року по 01 травня 2021 року включно) становить 123 700,67 грн.; інфляційні втрати за період з 24 грудня 2011 року по 31 березня 2021 року включно становлять 716 065,46 грн.; пеня за період з 06 травня 2020 року по 05 травня 2021 року включно становить 8 337 523,38 грн.;

за договором відкриття поточного рахунку № НОМЕР_1 від 03 грудня 2012 в сумі 4 707 171,03 грн., а саме: загальна сума вкладу з капіталізованими процентами, що підлягає поверненню складає 388 502,05 грн., в тому числі первісна сума вкладу 112 310 грн., капіталізовані проценти за період з 10 січня 2013 року по 05 травня 2021 року - 276 192,05 грн.; 3 % річних за період прострочення виплати (повернення) депозиту (з 10 січня 2013 року по 01 травня 2021 року включно) становить 55 151,74 грн.; інфляційні втрати за період з 10 січня 2013 року по 31 березня 2021 року включно становлять 337 328,31 грн.; пеня за період з 06 травня 2020 року по 05 травня 2021 року включно становить 3 926 188,92 грн.;

за договором банківського вкладу №700092097 від 03 грудня 2012 року в сумі 19 778 345,42 грн., а саме: загальна сума вкладу з капіталізованими процентами, що підлягає поверненню складає 1 672 721,17 грн., в тому числі первісна сума вкладу 375 000 грн., капіталізовані проценти за період з 04 грудня 2012 року по 02 грудня 2013 року - 68 890,33 грн.; капіталізовані проценти за період з 03 грудня 2013 року по 05 травня 2021 року включно - 1 297 721,17 грн.; 3 % річних за період прострочення виплати (повернення) депозиту (з 03 грудня 2013 року по 01 травня 2021 року включно) становить 204 181,51 грн.; інфляційні втрати за період з 03 грудня 2013 року по 31 березня 2021 року включно становлять 1 260 393,33 грн.; пеня за період з 06 травня 2020 року по 05 травня 2021 року включно становить 16 641 049,41 грн.;

за договором банківського вкладу №700181152 від 30 липня 2013 року в сумі 2 036 046,85 грн., а саме: загальна сума вкладу з капіталізованими процентами, що підлягає поверненню складає 169 487,94 грн., в тому числі первісна сума вкладу 50 000 грн., капіталізовані проценти за період з 31 липня 2013 року по 27 жовтня 2013 року - 1 341,10 грн.; капіталізовані проценти за період з 01 листопада 2013 року по 05 травня 2021 року включно - 118 146,84 грн.; 3 % річних за період прострочення виплати (повернення) депозиту (з 01 листопада 2013 року по 01 травня 2021 року включно) становить 22 082,07 грн.; інфляційні втрати за період з 01 листопада 2013 року по 31 березня 2021 року включно становлять 140 601,82 грн.; пеня за період з 06 травня 2020 року по 05 травня 2021 року включно становить 1 703 875,02 грн.;

за договором банківського вкладу №700222180 від 30 грудня 2013 року в сумі 5 775 141,27 грн., а саме: - загальна сума вкладу з капіталізованими процентами, що підлягає поверненню складає 482 229,64 грн., в тому числі первісна сума вкладу 150 000 грн., капіталізовані проценти за період з 31 грудня 2013 року по 27 березня 2014 року - 6 078,08 грн.; капіталізовані проценти за період з 01 квітня 2014 року по 05 травня 2021 року включно - 326 151,56 грн.; 3 % річних за період прострочення виплати (повернення) депозиту (з 01 квітня 2014 року по 01 травня 2021 року включно) становить 60 952,93 грн.; інфляційні втрати за період з 01 квітня 2014 року по 31 березня 2021 року включно становлять 384 067,82 грн.; пеня за період з 06 травня 2020 року по 05 травня 2021 року включно становить 4 847 890,88 грн.;

за договором банківського вкладу №700222189 від 30 грудня 2013 року в сумі 5 756 027,83 грн., а саме: загальна сума вкладу з капіталізованими процентами, що підлягає поверненню складає 483 185,03 грн., в тому числі первісна сума вкладу 150 139,73 грн., капіталізовані проценти за період з 31 грудня 2013 року по 25 червня 2014 року - 12 226,03 грн.; капіталізовані проценти за період з 26 червня 2014 року по 05 травня 2021 року включно - 320 819,27 грн.; 3 % річних за період прострочення виплати (повернення) депозиту (з 26 червня 2014 року по 01 травня 2021 року включно) становить 60 291 грн.; інфляційні втрати за період з 26 червня 2014 року по 31 березня 2021 року включно становлять 355 056,23 грн.; пеня за період з 06 травня 2020 року по 05 травня 2021 року включно становить 4 857 495,57 грн.;

за договором банківського вкладу №700222194 від 30 грудня 2013 року в сумі 6 314 154,55 грн., а саме: загальна сума вкладу з капіталізованими процентами, що підлягає поверненню складає 527 237,74 грн., в тому числі первісна сума вкладу 164 000 грн., капіталізовані проценти за період з 31 грудня 2013 року по 27 березня 2014 року - 6 645,37 грн.; капіталізовані проценти за період з 01 квітня 2014 року по 05 травня 2021 року включно - 356 592,37 грн.; 3 % річних за період прострочення виплати (повернення) депозиту (з 01 квітня 2014 року по 01 травня 2021 року включно) становить 66 641,87 грн.; інфляційні втрати за період з 01 квітня 2014 року по 31 березня 2021 року включно становлять 419 914,16 грн.; пеня за період з 06 травня 2020 року по 05 травня 2021 року включно становить 5 300 360,77 грн.;

за договором банківського вкладу №4215 від 19 жовтня 2007 року в сумі 1 983 584,09 грн., а саме: загальна сума вкладу з капіталізованими процентами, що підлягає поверненню складає 160 852,72 грн., в тому числі первісна сума вкладу 20 000 грн., капіталізовані проценти за період з 20 жовтня 2007 року по 04 лютого 2008 року - 894,79 грн.; капіталізовані проценти за період з 05 лютого 2008 року по 05 травня 2021 року включно - 139 957,93 грн.; 3 % річних за період прострочення виплати (повернення) депозиту (з 05 лютого 2008 року по 01 травня 2021 року включно) становить 27 026,43 грн.; інфляційні втрати за період з 05 лютого 2008 року по 31 березня 2021 року включно становлять 174 394,59 грн.; пеня за період з 06 травня 2020 року по 05 травня 2021 року включно становить 1 621 310,35 грн.;

за договором банківського вкладу №4216 від 19 жовтня 2007 року в сумі 2 185 790,79 грн., а саме: загальна сума вкладу з капіталізованими процентами, що підлягає поверненню складає 177 249,84 грн., в тому числі первісна сума вкладу 22 000 грн., капіталізовані проценти за період з 20 жовтня 2007 року по 04 лютого 2008 року - 984,28 грн.; капіталізовані проценти за період з 05 лютого 2008 року по 05 травня 2021 року включно - 177 249,84 грн.; 3 % річних за період прострочення виплати (повернення) депозиту (з 05 лютого 2008 року по 01 травня 2021 року включно) становить 29 784,16 грн.; інфляційні втрати за період з 05 лютого 2008 року по 31 березня 2021 року включно становлять 192 172,15 грн.; пеня за період з 06 травня 2020 року по 05 травня 2021 року включно становить 1 786 584,64 грн.;

за договором банківського вкладу №4300 від 05 грудня 2007 року в сумі 1 756 133,69 грн., а саме: загальна сума вкладу з капіталізованими процентами, що підлягає поверненню складає 142 408,15 грн., в тому числі первісна сума вкладу 18 000 грн., капіталізовані проценти за період з 05 грудня 2007 року по 04 лютого 2008 року - 466,30 грн.; капіталізовані проценти за період з 05 лютого 2008 року по 05 травня 2021 року включно - 123 941,85 грн.; 3 % річних за період прострочення виплати (повернення) депозиту (з 05 лютого 2008 року по 01 травня 2021 року включно) становить 23 929,54 грн.; інфляційні втрати за період з 05 лютого 2008 року по 31 березня 2021 року включно становлять 154 397,20 грн.; пеня за період з 06 травня 2020 року по 05 травня 2021 року включно становить 1 435 398,80 грн.;

за договором банківського вкладу №5074 від 29 жовтня 2009 року в сумі 750 434,81 грн., а саме: загальна сума вкладу з капіталізованими процентами, що підлягає поверненню складає 65 668,23 грн., в тому числі первісна сума вкладу 4 893,46 грн., капіталізовані проценти за період з 30 жовтня 2009 року по 31 жовтня 2010 року - 1 131,67 грн.; капіталізовані проценти за період з 01 листопада 2010 року по 05 травня 2021 року включно - 59 683,10 грн.; 3 % річних за період прострочення виплати (повернення) депозиту (з 01 листопада 2010 року по 01 травня 2021 року включно) становить 7 757,48 грн.; інфляційні втрати за період з 01 листопада 2010 року по 31 березня 2021 року включно становлять 40 431,63 грн.; пеня за період з 06 травня 2020 року по 05 травня 2021 року включно становить 636 577,47 грн.;

за договором банківського вкладу №5266 від 19 березня 2010 року в сумі 14 117 520,77 грн., а саме: загальна сума вкладу з капіталізованими процентами, що підлягає поверненню складає 1 236 434,79 грн., в тому числі первісна сума вкладу 100 000 грн., капіталізовані проценти за період з 20 березня 2010 року по 21 березня 2011 року - 23 125,99 грн.; капіталізовані проценти за період з 22 березня 2011 року по 05 травня 2021 року включно - 1 113 308,80 грн.; 3 % річних за період прострочення виплати (повернення) депозиту (з 22 березня 2011 року по 01 травня 2021 року включно) становить 144 598,05 грн.; інфляційні втрати за період з 22 березня 2011 року по 31 березня 2021 року включно становлять 750 683,35 грн.; пеня за період з 06 травня 2020 року по 05 травня 2021 року включно становить 11 958 804,59 грн.;

за договором банківського вкладу №4137 від 01 грудня 2009 року в сумі 946 476,01 грн. та 3 575,01 євро, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України гривні до євро станом на 05 травня 2021 року (33,5112 грн. за 1,00 євро) дорівнює 119 802,88 грн., а всього - 1 066 278,89 грн., а саме: загальна сума вкладу з капіталізованими процентами, що підлягає поверненню складає 2 913,75 євро, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України (далі - НБУ) гривні до євро станом на 05 травня 2021 року (33,5112 грн. за 1,00 Євро) дорівнює 97 643,26 грн., в тому числі первісна сума вкладу 835 євро, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ гривні до євро станом на 05 травня 2021 року (33,5112 грн. за 1,00 Євро) дорівнює 27 981,85 грн., капіталізовані проценти за період за період з 09 липня 2007 року по 11 червня 2008 року - 76 євро, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ гривні до євро станом на 05 травня 2021 року (33,5112 грн. за 1,00 Євро) дорівнює 2 546,85 грн.; капіталізовані проценти за період з 12 червня 2008 року по 05 травня 2021 року включно - 2 002,75 євро, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ гривні до євро станом на 05 травня 2021 року (33,5112 грн. за 1,00 Євро) дорівнює 67 114,56 грн.; 3 % річних за період прострочення виплати (повернення) депозиту (з 12 червня 2008 року по 01 травня 2021 року включно) становить 661,26 євро, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ гривні до євро станом на 05 травня 2021 року (33,5112 грн. за 1,00 Євро) дорівнює 22 159,62 грн.; пеня за період з 06 травня 2020 року по 05 травня 2021 року включно становить 946 476,01 грн.;

за договором банківського вкладу №5260 від 11 березня 2010 року в сумі 1 3037 100,88 грн. та 48 826,10 євро, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України гривні до євро станом на 05 травня 2021 року (33,5112 грн. за 1,00 євро) дорівнює 1 636 221,20 грн., а всього - 14 673 322,08 грн., а саме: загальна сума вкладу з капіталізованими процентами, що підлягає поверненню складає 41 006,75 євро, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України гривні до євро станом на 05 травня 2021 року (33,5112 грн. за 1,00 Євро) дорівнює 1 374 185,40 грн., в тому числі первісна сума вкладу 12 000 євро, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ гривні до євро станом на 05 травня 2021 року (33,5112 грн. за 1,00 Євро) дорівнює 402 134,40 грн., капіталізовані проценти за період з 12 березня 2010 року по 05 травня 2021 року включно - 29 006,75 євро, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ гривні до євро станом на 05 травня 2021 року (33,5112 грн. за 1,00 євро) дорівнює 972 051 грн.; 3 % річних за період прострочення виплати (повернення) депозиту (з 12 березня 2010 року по 01 травня 2021 року включно) становить 7 819,35 євро, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ гривні до євро станом на 05 травня 2021 року (33,5112 грн. за 1,00 Євро) дорівнює 262 035,80 грн.; пеня за період з 06 травня 2020 року по 05 травня 2021 року включно становить 13 037 100,88 грн.;

за договором банківського вкладу №5075 від 29 жовтня 2009 року в сумі 1 373 505,82 грн. та 5 148,22 євро, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України гривні до євро станом на 05 травня 2021 року (33,5112 грн. за 1,00 євро) дорівнює 172 523,03 грн., а всього - 1 546 028,85 грн., а саме: загальна сума вкладу з капіталізованими процентами, що підлягає поверненню складає 4 385,59 євро, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України гривні до євро станом на 05 травня 2021 року (33,5112 грн. за 1,00 Євро) дорівнює 97 643,26 грн., в тому числі первісна сума вкладу 1 057,73 євро, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ гривні до євро станом на 05 травня 2021 року (33,5112 грн. за 1,00 Євро) дорівнює 146 966,38 грн., капіталізовані проценти за період з 30 жовтня 2009 року по 31 жовтня 2010 року - 130,81 євро, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ гривні до євро станом на 05 травня 2021 року (33,5112 грн. за 1,00 євро) дорівнює 4 383,60 грн.; капіталізовані проценти за період з 01 листопада 2010 року по 05 травня 2021 року включно - 3 201,05 євро, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ гривні до євро станом на 05 травня 2021 року (33,5112 грн. за 1,00 євро) дорівнює 107 271,03 грн.; 3 % річних за період прострочення виплати (повернення) депозиту (з 01 листопада 2010 року по 01 травня 2021 року включно) становить 762,63 євро, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ гривні до євро станом на 05 травня 2021 року (33,5112 грн. за 1,00 Євро) дорівнює 25 556,65 грн.; пеня за період з 06 травня 2020 року по 05 травня 2021 року включно становить 1 373 505,82 грн.;

за договором банківського вкладу №5148 від 15 грудня 2009 року в сумі 1 500 118,81 грн. та 5 581,62 євро, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України гривні до євро станом на 05 травня 2021 року (33,5112 грн. за 1,00 євро) дорівнює 187 046,78 грн., а всього - 1 687 165,59 грн., а саме: загальна сума вкладу з капіталізованими процентами, що підлягає поверненню складає 4 708,34 євро, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України гривні до євро станом на 05 травня 2021 року (33,5112 грн. за 1,00 євро) дорівнює 157 782,12 грн., в тому числі первісна сума вкладу 1 380 євро, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ гривні до євро станом на 05 травня 2021 року (33,5112 грн. за 1,00 євро) дорівнює 46 245,46 грн., капіталізовані проценти за період з 16 грудня 2009 року по 17 грудня 2010 року - 149,86 євро, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ гривні до євро станом на 05 травня 2021 року (33,5112 грн. за 1,00 Євро) дорівнює 5 021,99 грн.; капіталізовані проценти за період з 18 грудня 2010 року по 05 травня 2021 року включно - 3 178,48 євро, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ гривні до євро станом на 05 травня 2021 року (33,5112 грн. за 1,00 Євро) дорівнює 106 514,68 грн.; 3 % річних за період прострочення виплати (повернення) депозиту (з 17 грудня 2010 року по 01 травня 2021 року включно) становить 873,28 євро, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ гривні до євро станом на 05 травня 2021 року (33,5112 грн. за 1,00 Євро) дорівнює 29 264,66 грн. ; пеня за період з 06 травня 2020 року по 05 травня 2021 року включно становить 1 500 118,81 грн.;

за договором банківського вкладу №5262 від 11 березня 2010 року в сумі 7 671 784,72 грн. та 28 373,52 євро, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України гривні до євро станом на 05 травня 2021 року (33,5112 грн. за 1,00 євро) дорівнює 950 830,70 грн., а всього - 8 622 615,42 грн., а саме: загальна сума вкладу з капіталізованими процентами, що підлягає поверненню складає 23821,74 євро, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України гривні до євро станом на 05 травня 2021 року (33,5112 грн. за 1,00 євро) дорівнює 798 295,09 грн., в тому числі первісна сума вкладу 8 000 євро, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ гривні до євро станом на 05 травня 2021 року (33,5112 грн. за 1,00 Євро) дорівнює 268 089,60 грн., капіталізовані проценти за період з 12 березня 2010 року по 13 березня 2011 року - 788,32 євро, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ гривні до євро станом на 05 травня 2021 року (33,5112 грн. за 1,00 євро) дорівнює 26 417,55 грн.; капіталізовані проценти за період з 14 березня 2011 року по 05 травня 2021 року включно - 15 033,42 євро, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ гривні до євро станом на 05 травня 2021 року (33,5112 грн. за 1,00 євро) дорівнює 503 787,94 грн.; 3 % річних за період прострочення виплати (повернення) депозиту (з 14 березня 2011 року по 01 травня 2021 року включно) становить 4 551,78 євро, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ гривні до євро станом на 05 травня 2021 року (33,5112 грн. за 1,00 євро) дорівнює 152 535,61 грн.; пеня за період з 06 травня 2020 року по 05 травня 2021 року включно становить 7 671 784,72 грн.;

за договором банківського вкладу №5448 від 03 лютого 2011 року в сумі 722 431,50 грн. та 2 626,98 євро, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України гривні до євро станом на 05 травня 2021 року (33,5112 грн. за 1,00 євро) дорівнює 88 033,25 грн., а всього - 810 464,75 грн., а саме: - загальна сума вкладу з капіталізованими процентами, що підлягає поверненню складає 2 084,73 євро, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України гривні до євро станом на 05 травня 2021 року (33,5112 грн. за 1,00 Євро) дорівнює 69 861,80 грн., в тому числі первісна сума вкладу 1 530,00 євро, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ гривні до євро станом на 05 травня 2021 року (33,5112 грн. за 1,00 євро) дорівнює 51 272,14 грн., капіталізовані проценти за період з 04 лютого 2011 року по 02 квітня 2011 року - 7,29 євро, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ гривні до євро станом на 05 травня 2021 року (33,5112 грн. за 1,00 євро) дорівнює 244,30 грн.; капіталізовані проценти за період з 03 квітня 2011 року по 05 травня 2021 року включно - 547,44 євро, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ гривні до євро станом на 05 травня 2021 року(33,5112 грн. за 1,00 євро) дорівнює 18 345,37 грн.; 3 % річних за період прострочення виплати (повернення) депозиту (з 03 квітня 2011 року по 01 травня 2021 року включно) становить 542,24 євро, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ гривні до євро станом на 05 травня 2021 року (33,5112 грн. за 1,00 Євро) дорівнює 18 171,11 грн.; пеня за період з 06 травня 2020 року по 05 травня 2021 року включно становить 722 431,50 грн.; моральну шкоду в розмірі 400 000 грн.

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 13 грудня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ «Комерційний банк «ПРАВЕКС - БАНК» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в загальному розмірі 53 155 534,44 грн. та 87 093,66 євро, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України гривні до євро станом на 05 травня 2021 року (33,5112 грн. за 1,00 євро) дорівнює 2 918 613,19 грн., а всього (без відрахування податків і зборів, які підлягатимуть у подальшому утриманню в установленому законом порядку) - 56 074 147,64 грн., що становлять собою:

за договором банківського вкладу №5568 від 15 листопада 2011року в сумі 3 394 851,98 грн., а саме: суму вкладу - 174 914,09 грн., нараховані та невиплачені проценти за період з 01 березня 2012 року по 31 березня 2012 року - 1 523,74 грн.; нараховані та невиплачені проценти за період з 01 лютого 2014 року по 28 лютого 2014 року - 1 474,53 грн., не нараховані та невиплачені проценти за період з 01 квітня 2012 року по 31 січня 2014 року та за період з 01 березня 2014 року по 05 травня 2021 року - 346 373,12 грн., 3 % річних за період з 06 серпня 2012 року по 01 травня 2021 року включно - 84 125,78 грн.; інфляційні втрати за період з 06 серпня 2012 року по 31 березня 2021 року включно - 524 680,60 грн.; пеню у розмірі 3 % за кожен день прострочення на підставі ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» за період з 06 травня 2020 року по 05 травня 2021 року - 2 263 234,65 грн.;

за договором банківського вкладу №5580 від 01 грудня 2011 року в сумі 6 797 819,83 грн., а саме: суму вкладу 287 450 грн., нараховані та невиплачені проценти за період з 02 грудня 2011 року по 20 травня 2012 року - 20 154,74 грн.; не нараховані та невиплачені проценти за період з 21 травня 2012 року по 05 травня 2021року - 816 142,51 грн., 3 % річних за період з 06 серпня 2012 року по 01 травня 2021 року включно - 162 850,49 грн.; інфляційні втрати за період з 06 серпня 2012 року по 31 березня 2021 року включно становлять 979 342,20 грн.; пеню у розмірі 3 % за кожен день прострочення на підставі ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» за період з 06 травня 2020 року по 05 травня 2021 року - 4 531 879,89 грн.;

за договором банківського вкладу №5600 від 23 грудня 2011року в сумі 2 758 353,18 грн., а саме: суму вкладу 113 205 грн., нараховані та невиплачені проценти за період з 24 грудня 2011 року по 22 лютого 2012 року - 3 869,23 грн.; ненараховані та невиплачені проценти за період з 23 лютого 2012 року по 05 травня 2021 року включно - 340 480,02 грн., 3 % річних за період з 06 серпня 2012 року по 01 травня 2021 року включно - 66 043,61 грн.; інфляційні втрати за період з 06 серпня 2012 року по 31 березня 2021 року включно становлять 395 853,20 грн.; пеню у розмірі 3 % за кожен день прострочення на підставі ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» за період з 06 травня 2020 року по 05 травня 2021 року - 1 838 902,12 грн.;

за договором банківського вкладу №5703 від 15 травня 2012 року в сумі 1 646 911,88 грн.., а саме: суму вкладу 73 074 грн., нараховані та невиплачені проценти за період з 16 травня 2012 року по 20 травня 2012року - 149,74 грн.; ненараховані та невиплачені проценти за період з 21 травня 2012 року по 05 травня 2021 року включно - 200 669,89 грн., 3 % річних за період з 06 серпня 2012 року по 01 травня 2021 року включно - 39 341,71 грн.; інфляційні втрати за період з 06 серпня 2012 року по 31 березня 2021 року включно становлять 235 735,28 грн.; пеню у розмірі 3 % за кожен день прострочення на підставі ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» за період з 06 травня 2020 року по 05 травня 2021 року - 1 097 941,26 грн.;

за договором банківського вкладу №5598 від 23 грудня 2011 року в сумі 4 562 260,25 грн., а саме: суму вкладу 204 195,86 грн., ненараховані та невиплачені проценти за період з 24 грудня 2011 року по 05 травня 2021 року включно - 553 757,50 грн., 3 % річних за період з 06 серпня 2012 року по 01 травня 2021 року включно - 108 623,30 грн.; інфляційні втрати за період з 06 серпня 2012 року по 31 березня 2021 року включно становлять 654 176,75 грн.; пеню у розмірі 3 % за кожен день прострочення на підставі ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» за період з 06 травня 2020 року по 05 травня 2021 року - 3 041 506,84 грн.;

за договором відкриття поточного рахунку № НОМЕР_1 від 03 грудня 2012 року в сумі 2 131 290,20 грн., а саме: суму внеску 112 310,00 грн., ненараховані та невиплачені проценти за період з 10 січня 2013 року по 05 травня 2021 року - 227 665,43 грн., 3 % річних за період з 10 січня 2013 року по 01 травня 2021 року включно - 51 001,58 грн.; інфляційні втрати за період з 10 січня 2013 року по 31 березня 2021 року включно становлять 319 453,05 грн.; пеню у розмірі 3 % за кожен день прострочення на підставі ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» за період з 06 травня 2020 року по 05 травня 2021 року - 1 420 860,13 грн.;

за договором банківського вкладу №700092097 від 03 грудня 2012 року в сумі 8 812 527,41 грн., а саме: суму вкладу 375 000 грн., нараховані та невиплачені проценти за період з 04 грудня 2012 року по 02 грудня 2013 року - 68 890,33 грн.; ненараховані та невиплачені проценти за період з 03 грудня 2013 року по 05 травня 2021 року включно - 1 079 567,53 грн., 3 % річних за період з 03 грудня 2013 року по 01 травня 2021 року включно - 193 250,90 грн.; інфляційні втрати за період з 03 грудня 2013 року по 31 березня 2021 року включно становлять 1 220 800,39 грн.; пеню у розмірі 3 % за кожен день прострочення на підставі ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» за період з 06 травня 2020 року по 05 травня 2021 року - 5 875 018,28 грн.;

за договором банківського вкладу №700181152 від 30 липня 2013 року в сумі 771 497,23 грн., а саме: суму вкладу 50 000 грн., нараховані та невиплачені проценти за період з 31 липня 2013 року по 27 жовтня 2013 року - 1 341,10 грн.; ненараховані та невиплачені проценти за період з 01 листопада 2013 року по 05 травня 2021 року включно - 64 692,32 грн., 3 % річних за період з 01 листопада 2013 року по 01 травня 2021 року включно - 17 756,37 грн.; інфляційні втрати за період з 01 листопада 2013 року по 31 березня 2021 року включно становлять 123 375,95 грн.; пеню у розмірі 3 % за кожен день прострочення на підставі ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» за період з 06 травня 2020 року по 05 травня 2021 року - 514 331,49 грн.;

за договором банківського вкладу №700222180 від 30 грудня 2013 року в сумі 2 753 965,50 грн., а саме: суму вкладу 150 000 грн., нараховані та невиплачені проценти за період з 31 грудня 2013 року по 27 березня 2014 року - 6 078,08 грн.; ненараховані та невиплачені проценти за період з 01 квітня 2014 року по 05 травня 2021 року включно- 319 234,27 грн., 3 % річних за період з 01 квітня 2014 року по 01 травня 2021 року включно - 60 441,30 грн.; інфляційні втрати за період з 01 квітня 2014 року по 31 березня 2021 року включно становлять 382 234,85 грн.; пеню у розмірі 3 % за кожен день прострочення на підставі ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» за період з 06 травня 2020 року по 05 травня 2021 року - 1 835 977,00 грн. ;

за договором банківського вкладу №700222189 від 30 грудня 2013 року в сумі 2 668 912,29 грн., а саме: суму вкладу 150 139,73 грн., нараховані та невиплачені проценти за період з 31 грудня 2013 року по 25 червня 2014 року - 12 226,03 грн.; ненараховані та невиплачені проценти за період з 26 червня 2014 року по 05 травня 2021 року включно - 314 092,97 грн., 3 % річних за період з 26 червня 2014 року по 01 травня 2021 року включно - 59 804 грн.; інфляційні втрати за період з 26 червня 2014 року по 31 березня 2021 року включно становлять 353 374,70 грн.; пеню у розмірі 3 % за кожен день прострочення на підставі ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» за період з 06 травня 2020 року по 05 травня 2021 року - 1 779 274,86 грн. ;

за договором банківського вкладу №700222194 від 30 грудня 2013 року в сумі 3 011 002,33 грн., а саме: суму вкладу 164 000 грн., нараховані та невиплачені проценти за період з 31 грудня 2013 року по 27 березня 2014 року - 6 645,37 грн.; ненараховані та невиплачені проценти за період з 01 квітня 2014 року по 05 травня 2021 року включно - 349 029,48 грн., 3 % річних за період з 01 квітня 2014 року по 01 травня 2021 року включно - 66 082,49 грн.; інфляційні втрати за період з 01 квітня 2014 року по 31 березня 2021 року включно становлять 417 910,11 грн.; пеню у розмірі 3 % за кожен день прострочення на підставі ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» за період з 06 травня 2020 року по 05 травня 2021 року - 2 007 334,88 грн.;

за договором банківського вкладу №4215 від 19 жовтня 2007 року в сумі 819 390,85 грн., а саме: суму вкладу 20 000 грн., нараховані та невиплачені проценти за період з 20 жовтня 2007 року по 04 лютого 2008 року - 894,79 грн.; ненараховані та невиплачені проценти за період з 05 лютого 2008 року по 05 травня 2021 року включно - 115 811,59 грн., 3 % річних за період з 06 серпня 2012 року по 01 травня 2021 року включно - 19 466,80 грн.; інфляційні втрати за період з 06 серпня 2012 року по 31 березня 2021 року включно становлять 116 957,10 грн.; пеню у розмірі 3 % за кожен день прострочення на підставі ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» за період з 06 травня 2020 року по 05 травня 2021 року - 546 260,57 грн.;

за договором банківського вкладу №4216 від 19 жовтня 2007 року в сумі 902 721,43 грн., а саме: суму вкладу 22 000 грн., нараховані та невиплачені проценти за період з 20 жовтня 2007 року по 04 лютого 2008 року - 984,28 грн.; ненараховані та невиплачені проценти за період з 05 лютого 2008 року по 05 травня 2021 року включно - 127 623,76 грн., 3 % річних за період з 06 серпня 2012 року по 01 травня 2021 року включно - 21 448,64 грн.; інфляційні втрати за період з 06 серпня 2012 року по 31 березня 2021 року включно становлять 128 850,46 грн.; пеню у розмірі 3 % за кожен день прострочення на підставі ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» за період з 06 травня 2020 року по 05 травня 2021 року - 601 814,29 грн.;

за договором банківського вкладу №4300 від 05 грудня 2007 року в сумі 746 129,01 грн., а саме: суму вкладу 18 000 грн., нараховані та невиплачені проценти за період з 05 грудня 2007 року по 04. лютого 2008 року - 466,30 грн.; ненараховані та невиплачені проценти за період з 05 лютого 2008 року по 05 травня 2021 року включно - 106 798,11 грн., 3 % річних за період з 06 серпня 2012 року по 01 травня 2021 року включно - 17 673,17 грн.; інфляційні втрати за період з 06 серпня 2012 року по 31 березня 2021 року включно становлять 105 772,09 грн.; пеню у розмірі 3 % за кожен день прострочення на підставі ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» за період з 06 травня 2020 року по 05 травня 2021 року - 497 419,34 грн.;

за договором банківського вкладу №5074 від 29 жовтня 2009 року в сумі 277 183,14 грн., а саме: суму вкладу 4 893,46 грн., нараховані та невиплачені проценти за період з 30 жовтня 2009 року по 31 жовтня 2010 року - 1 131,67 грн.; ненараховані та невиплачені проценти за період з 01 листопада 2010 року по 05 травня 2021 року включно - 47 204,80 грн., 3 % річних за період з 06 серпня 2012року по 01 травня 2021 року включно - 6 076,81 грн.; інфляційні втрати за період з 06 серпня 2012 року по 31 березня 2021 року включно становлять 33 127,64 грн.; пеню у розмірі 3 % за кожен день прострочення на підставі ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» за період з 06 травня 2020 року по 05 травня 2021 року - 184 788,76 грн.;

за договором банківського вкладу №5266 від 19 березня 2010 року в сумі 5 263 491,53 грн., а саме: суму вкладу 100 000 грн., нараховані та невиплачені проценти за період з 20 березня 2010 року по 21 березня 2011 року - 23 125,99 грн.; ненараховані та невиплачені проценти за період з 22 березня 2011 року по 05 травня 2021 року включно - 886 909,22 грн., 3 % річних за період з 06 серпня 2012 року по 01 травня 2021 року включно - 115 393,95 грн. ; інфляційні втрати за період з 06 серпня 2012 року по 31 березня 2021 року включно становлять 629 068,01 грн.; пеню у розмірі 3 % за кожен день прострочення на підставі ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» за період з 06 травня 2020 року по 05 травня 2021 року - 3 508 994,35 грн.;

за договором банківського вкладу №4137 від 07 червня 2007 року в сумі 218 604,47 грн. та 3 261,66 євро, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України гривні до євро станом на 05 травня 2021 року (33,5112 грн. за 1,00 євро) дорівнює 109 302,23 грн., а всього - 327 906,70 грн., а саме: суму вкладу 835 євро, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ гривні до євро станом на 05 травня 2021 року (33,5112 грн. за 1,00 євро) дорівнює 27 981,85 грн., нараховані та невиплачені проценти за період з 09 липня 2007 року по 11 червня 2008 року - 76 євро, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ гривні до євро станом на 05 травня 2021 року (33,5112 грн. за 1,00 євро) дорівнює 2 546,85 грн.; ненараховані та невиплачені проценти за період з 12 червня 2008 року по 05 травня 2021 року включно - 1 862,16 євро, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ гривні до євро станом на 05 травня 2021 року (33,5112 грн. за 1,00 євро) дорівнює 62 403,35 грн., 3 % річних за період з 06 серпня 2012 року по 01 травня 2021 року включно - 488,50 євро, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ гривні до євро станом на 05 травня 2021 року (33,5112 грн. за 1,00 євро) дорівнює 16 370,18 грн.; пеню у розмірі 3 % за кожен день прострочення на підставі ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» за період з 06 травня 2020 року по 05 травня 2021 року - 218 604,47 грн.;

за договором банківського вкладу №5260 від 11.03.2010 в сумі 3003618,33 грн. та 44815,14 євро, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України гривні до євро станом на 05 травня 2021 року(33,5112 грн. за 1,00 євро) дорівнює 1 501 809,16 грн., а всього - 4 505 427,49 грн., а саме: суму вкладу 12 000 євро, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ гривні до євро станом на 05 травня 2021 року (33,5112 грн. за 1,00 євро) дорівнює 402 134,40 грн., ненараховані та невиплачені проценти за період з 12 березня 2010 року по 05 травня 2021 року включно - 26 508,25 євро, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ гривні до євро станом на 05 травня 2021 року (33,5112 грн. за 1,00 євро) дорівнює 888 323,15 грн.; 3 % річних за період з 06 серпня 2012 року по 01 травня 2021 року включно - 6 306,89 євро, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ гривні до євро станом на 05 травня 2021 року (33,5112 грн. за 1,00 євро) дорівнює 211 351,62 грн.; пеню у розмірі 3 % за кожен день прострочення на підставі ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» за період з 06 травня 2020 року по 05 травня 2021 року - 3 003 618,33 грн.;

за договором банківського вкладу №5075 від 29 жовтня 2009 року в сумі 312 727,47 грн. та 4 666,02 євро, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України гривні до євро станом на 05 травня 2021 року (33,5112 грн. за 1,00 євро) дорівнює 156 363,73 грн., а всього - 469 091,20 грн., а саме: суму вкладу 1 057,73 євро, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ гривні до євро станом на 05 травня 2021 року (33,5112 грн. за 1,00 євро) дорівнює 146 966,38 грн., нараховані та невиплачені проценти за період з 30 жовтня 2009 року по 31 жовтня 2010 року - 130,81 євро, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ гривні до євро станом на 05 травня 2021 року (33,5112 грн. за 1,00 євро) дорівнює 4 383,60 грн.; ненараховані та невиплачені проценти за період з 01 листопада 2010 року по 05 травня 2021 року включно - 2 845,85 євро, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ гривні до євро станом на 05 травня 2021 року (33,5112 грн. за 1,00 євро) дорівнює 95 367,72 грн.; 3 % річних за період з 06 серпня 2012 року по 01 травня 2021 року включно - 631,63 євро, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ гривні до євро станом на 05 травня 2021 року (33,5112 грн. за 1,00 євро) дорівнює 21 166,61 грн.; пеню у розмірі 3 % за кожен день прострочення на підставі ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» за період з 06 травня 2020 року по 05 травня 2021року - 312 727,47 грн.;

за договором банківського вкладу №5148 від 15 грудня 2009 року в сумі 347 036,07 грн. та 5177,91 євро, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України гривні до євро станом на 05 травня 2021 року (33,5112 грн. за 1,00 євро) дорівнює 173 518,04 грн., а всього - 520 554,11 грн., а саме: суму вкладу - 1 380 євро, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ гривні до євро станом на 05 травня 2021 року (33,5112 грн. за 1,00 євро) дорівнює 46 245,46 грн., нараховані та невиплачені проценти за період з 16 грудня 2009 року по 17 грудня 2010 року - 149,86 євро, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ гривні до євро станом на 05 травня 2021 року (33,5112 грн. за 1,00 євро) дорівнює 5 021,99 грн.; ненараховані та невиплачені проценти за період з 18 грудня 2010 року по 05 травня 2021 року включно - 2 914,91 євро, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ гривні до євро станом на 05 травня 2021 року (33,5112 грн. за 1,00 євро) дорівнює 97 682,04 грн.; 3 % річних за період з 06 серпня 2012 року по 01 травня 2021 року включно - 733,14 євро, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ гривні до євро станом на 05 травня 2021 року (33,5112 грн. за 1,00 євро) дорівнює 24 568,56 грн.; пеню у розмірі 3 % за кожен день прострочення на підставі ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» за період з 06 травня 2020 року по 05 травня 2021року - 347 036,07 грн.;

за договором банківського вкладу №5262 від 11 березня 2010 року в сумі 1 784 063,09 грн. та 26 618,91 євро, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України гривні до євро станом на 05 травня 2021 року (33,5112 грн. за 1,00 євро) дорівнює 892 031,54 грн, а всього - 2 676 094,63 грн., а саме: суму вкладу - 8 000 євро, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ гривні до євро станом на 05 травня 2021 року (33,5112 грн. за 1,00 євро) дорівнює 268 089,60 грн., нараховані та невиплачені проценти за період з 12 березня 2010 року по 13 березня 2011 року - 788,32 євро, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ гривні до євро станом на 05 травня 2021 року (33,5112 грн. за 1,00 євро) дорівнює 264 17,55 грн.; ненараховані та невиплачені проценти за період з 14 березня 2011 року по 05 травня 2021 року включно - 13 943,34 євро, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ гривні до євро станом на 05 травня 2021 року (33,5112 грн. за 1,00 євро) дорівнює 467 258,10 грн.; 3 % річних за період з 06 серпня 2012 року по 01 травня 2021 року включно - 3 887,25 євро, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ гривні до євро станом на 05 травня 2021 року (33,5112 грн. за 1,00 євро) дорівнює 130 266,29 грн.; пеню у розмірі 3 % за кожен день прострочення на підставі ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» за період з 06 травня 2020 року по 05 травня 2021 року - 1 784 063,09 грн.;

за договором банківського вкладу №5448 від 03 лютого 2011 року в сумі 171 176,97 грн. та 2 554,03 євро, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України гривні до євро станом на 05 травня 2021 року (33,5112 грн. за 1,00 євро) дорівнює 85 588,48 грн., а всього - 256 765,45 грн., а саме: суму вкладу - 1 530 євро, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ гривні до євро станом на 05 травня 2021 року (33,5112 грн. за 1,00 євро) дорівнює 51 272,14 грн.; нараховані та невиплачені проценти за період з 04 лютого 2011 року по 02 квітня 2011 року - 7,29 євро, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ гривні до євро станом на 05 травня 2021 року (33,5112 грн. за 1,00 євро) дорівнює 244,30 грн.; ненараховані та невиплачені проценти за період з 03 квітня 2011 року по 05 травня 2021 року включно - 542,30 євро, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ гривні до євро станом на 05 травня 2021 року (33,5112 грн. за 1,00 євро) дорівнює 18 173 грн. 3 % річних за період з 06 серпня 2012 року по 01 травня 2021 року включно - 474,44 євро, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ гривні до євро станом на 05 травня 2021 року (33,5112 грн. за 1,00 євро) дорівнює 15 899,05 грн.; пеню у розмірі 3 % за кожен день прострочення на підставі ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» за період з 06 травня 2020 року по 05 травня 2021 року -171 176,97 грн.

У задоволенні інших позовних вимог з урахуванням уточнень - відмовлено.

Стягнуто з ПАТ КБ «ПРАВЕКС БАНК» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3 654 грн.

Стягнуто з ПАТ КБ «ПРАВЕКС БАНК» на користь ОСОБА_1 витрати на проведення судово-почеркознавчої експертизи 11 326,26 грн.

В задоволенні інших вимог - відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, представник АТ «Правекс Банк» - Монастирський Д.О. подав апеляційну скаргу, в якій наголошує, що банк належним чином виконав свої зобов`язання за депозитними договорами та договорами банківського рахунку, а суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні не навів жодних мотивів відхилення доказів перерахування коштів на поточні рахунки позивача, натомість безпідставно, без жодних доказів, визнав установленим той факт, що таке перерахування відбулося всупереч умовам договорів банківського вкладу.

Апелянт вказує, що такий висновок суду зроблений без з`ясування та встановлення змісту і умов відповідних договорів, а також за відсутності частини цих договорів як таких в матеріалах справи

Факт визнання банком наявності правовідносин між позивачем та відповідачем не скасовував обов`язку ОСОБА_1 виконати вимоги законодавства та довести факт укладення договорів з тими умовами, про які вказано у позовній заяві. Відсутність договорів не давала суду першої інстанції можливості визначити порядок та підстави повернення коштів, розмір процентної ставки та інші умови, а відтак і не давала жодної можливості дійти обґрунтованого висновку про порушення банком таких умов.

Загалом позивач, за виписками наданими банком, вибірково визнає інформацію вказану в них: визнає лише зарахування коштів та безпідставно не визнає їх повернення.

Крім того, банк вважає, що суд неправомірно визнав установленою і ту обставину, що спосіб повернення вкладів і виплати процентів шляхом переказу сум на поточний рахунок позивача нібито не відповідав його волевиявленню. Насправді, ОСОБА_1 жодним чином не заперечувала той факт, що на її поточні рахунки дійсно надходили у повному обсязі суми вкладів, що є предметом спору, і проценти за строк відповідного вкладу. При цьому, не заперечуючи факт такого виконання обов`язку з боку банку, позивач не надала жодних доказів, які засвідчували б, що таке виконання не відповідало умовам договору банківського вкладу.

Апелянт вказує, що суд першої інстанції непослідовно та вибірково оцінив висновок судово-почеркознавчої експертизи № 556-557 від 24 лютого 2021 року, оскільки врахував його лише в частині висновку про те, що певні заяви на видачу готівки начебто підписані не ОСОБА_1 та відхилив у решті. Тобто, в тій частині, де експерт встановив, що заяви на видачу готівки підписані ймовірно позивачем, а також де встановити це виявилось неможливим, суд першої інстанції фактично резюмував, що позивач таких заяв не підписувала.

Наголошує, що заяви на видачу готівку, згідно із якими позивач отримувала кошти з поточних рахунків, не стосуються правовідносин сторін за договорами банківського вкладу та у жоден спосіб не доводять нібито порушення відповідачем зобов`язань в рамках таких правовідносин, а тому не відносяться до предмета доказування та не мали враховуватись судом при ухваленні рішення.

Втім, як випливає з наведеного вище, висновок експерта не давав суду першої інстанції можливості зробити однозначний висновок про дійсні обставини справи, задля встановлення яких призначалась експертиза, а проведення повторної чи додаткової експертизи ніким не ініціювалось.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права щодо розподілу обов`язків доказування та змагальності сторін, оскільки ОСОБА_1 на підтвердження свого права вимоги не надано жодного оригіналу документу: договору банківського вкладу, касового чи іншого документа на підтвердження внесення готівки на рахунки банку. Попри це суд першої інстанції більшою мірою ґрунтував своє рішення на припущеннях, сформованих за «частково наданими позивачем договорами банківських вкладів», не з`ясувавши навіть належним чином змісту таких договорів, що є неприпустимим, адже з урахуванням засад змагальності цивільного судочинства, відсутність таких документів мала трактуватись на користь недоведеності обставин, якими позивач обґрунтовувала свої вимоги.

Крім того, надаючи перевагу стороні позивача, суд першої інстанції порушив ч. 10 ст. 84 ЦПК України в частині визнання встановленими обставин щодо яких витребовувались докази та не могли бути надані відповідачем через відсутність у банку доступу до свого майна в Краснодонському відділенні ПАТ «КБ «ПРАВЕКС-БАНК», зокрема, до документів, договорів з клієнтами, платіжних документів, документів каси тощо. Оскаржуване рішення не містить висновку щодо визнання таких причин неповажними, а тому при наявності поважних причин неподання банком відповідних документів, суд не міг визнавати ненадання доказів підставою для визнання встановленими обставин щодо невиконання банком своїх договірних зобов`язань.

Банк вказує, що при зміні предмету позову та фактичному збільшенні позовних вимог на понад 130 000 000 грн. позивач не доплатила судовий збір, а суд безпідставно прийняв таку заяву та розглядав позов в цій редакції, що є істотним порушенням норм процесуального права, яке призвело до ухвалення незаконного рішення.

Враховуючи викладене, апелянт просить скасувати рішення Печерського районного суду міста Києва від 13 грудня 2021 року в частині задоволення позовних вимог та ухвалити у відповідній частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

21 грудня 2022 року на адресу апеляційного суду надійшов відзив від представника ОСОБА_1 - Зубицької Л.М. , відповідно до якого вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а оскаржуване рішення - законним, обґрунтованим та таким, що підлягає залишенню без змін, а тому просила відмовити в задоволення апеляційної скарги.

Так, представник позивача вказує, що ОСОБА_1 додала до позовної заяви частину договорів банківського вкладу, договір про відкриття поточного рахунку, частину квитанцій про внесення грошових коштів в касу банку, виписки банку та переписку з банком, а тому твердження апелянта щодо ненадання нею жодних доказів на підтвердження своїх вимог не відповідає дійсності.

У відзиві наголошує й на тому, що судом першої інстанції правильно взято до уваги обов`язок банку зберігати інформацію про внесення грошових коштів у касу банку, й за усіма обставинами у банку має бути наявна вся необхідна інформація за договорами, зокрема, у регістрах аналітичного обліку.

Звертає увагу й на невиконання банком вимог суду щодо надання копій відповідних договорів, однак частину такої інформації було зазначено стороною відповідача у запереченнях на заяву про зміну предмету позову. Вказане на думку позивача, свідчить про недобросовісне виконання відповідачем своїх обов`язків.

Також у відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - Зубицька Л.М. вказує, що не заслуговують на увагу твердження відповідача про те, що у зв`язку з окупацією Луганської області банк не може перевірити інформацію щодо депозитних договорів, оскільки договори укладені безпосередньо з самостійною юридичною особою ПАТ КБ «Правекс-Банк», а не з його Краснодонським відділенням. Крім того, закриття відділення банку не може вплинути на обов`язок банку щодо виплати вкладів, внесків та процентів клієнтам банку.

Повторно наголошує й на тому, що позивач не писала заяв на розірвання чи припинення договорів банківського вкладу чи договору про відкриття поточного рахунку та заяв на видачу грошових коштів за такими договорами, а тому було відсутнє її волевиявлення щодо перерахування грошових коштів з депозитних рахунків на поточні рахунки з подальшою виплатою таких грошових коштів через касу банку.

Зубицька Л.М. звертає увагу також на те, що банком не надано суду належних та допустимих доказів повернення ОСОБА_1 грошових внесків, вкладів та процентів, а експертом не було категорично встановлено належність підпису на заявах про видачу коштів в касі банку ОСОБА_1 , а тому суд дійшов вірного висновку про відсутність підстав вважати, що такі підписи абсолютно точно виконані позивачем.

31 жовтня 2022 року Печерським районним судом міста Києва у вказаній справі ухвалено додаткове рішення, яким заяву подану представником позивача у справі ОСОБА_1 , адвоката Зубицької Л.М., задоволено частково та стягнуто з ПАТ КБ «Правекс Банк» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 176578 грн. 50 коп. В іншій частині заяву залишено без задоволення.

При апеляційному розгляді справи представники Акціонерного товариства «Правекс банк» Монастирський Д.О., Мазур В.О. , Гловацький О.С. підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просили задовольнити її у повному обсязі, скасувавши рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Свої доводи обґрунтовували тим, що ними, як представниками банку, не заперечується сам факт правовідносин, які раніше існували між позивачкою - ОСОБА_1 та АТ «Правекс банк» в частині надання їй банківських послуг за договорами банківського вкладу, банківського ( поточного) рахунку. Разом із тим, суд першої інстанції ухвалюючи оскаржуване рішення належним чином не дав оцінки наданими сторонами доказам та дійшов до помилкового висновку про задоволення позовних вимог. Так, згідно до внутрішньої банківської інформації дійсно за договорами банківського вкладу, які є предметом спору (за виключенням договорів №5598 від 23 листопада 2011 року та № 5260 від 11 березня 2010 року) банком були отриманні зазначені позивачкою кошти, на них була нарахована відповідна сума відсотків за користування грошовими коштами та в подальшому згідно до умов договорів вказані кошти (суми внеску та нараховані проценти) були повернуті позивачці у строк, визначений даними договорами. Частина вказаних коштів була виплачена через касу банку, частина на відкритий поточних банківський рахунок, що підтверджується випискою із руху коштів по банківському рахунку, який банк подав до суду першої інстанції. Таким чином взяті на себе зобов`язання банк виконав у повному обсязі.

Посилання позивачки на відсутність письмових доказів повернення коштів та заперечення нею отримання вказаних коштів із посиланням на висновок почеркознавчої експертизи вважають не обґрунтованими. Оскільки частина спірних договорів були укладені у 2007 році та відповідно до існуючих правил вказані кошти були повернуті у 2008 році разом із нарахованими процентами.

Неправомірним представники відповідача вважають і висновок суду першої інстанції щодо неналежності підпису у заявах на видачі готівки через касу банку із посиланням на висновок судової почеркознавчої експертизи, оскільки зазначена експертиза проведення з порушенням методології її проведення. Зокрема, вільні зразки підпису були надані за термінами, які не відповідають предмету дослідження. При цьому сумніви, викладені експертом в частині належності підпису, суд відніс тільки на користь позивачки.

Також просили звернути увагу і на те, що наполягаючи на порушенні банком умов договору в частині нарахування процентів за користування грошовими коштами (вкладами), суд безпідставно переклав обов`язок доказування в частині надання оригіналів договорів вкладу на банк. При тому, що відповідно до частини першої статті 1059 ЦК України договір банківського вкладу укладається в письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. Таким чином саме у позивачки має бути один із екземплярів договору банківського вкладу та, відповідно, і оригінал квитанції про внесення коштів.

При цьому звернули також увагу і на те, що у зв`язку із тимчасовою окупацією території Луганської області в тому числі і міста Краснодон у якому безпосередньо розташовувалася філія на той час ПАТ КБ «Правекс Банку», відповідач позбавлений до неї доступу, і тому надати оригінали банківських документів - договори вкладу, договори відкриття банківських рахунків, заяви про видачу грошових коштів через касу банківського відділення ПАТ КБ «Правекс банк». Тому просили врахувати як доказ виконання банком взятих на себе зобов`язань відповідні виписки банку за особовими рахунками, які велися центральним офісом АТ «Правекс банк» та надають дійсну та правдиву інформацію щодо спірних договорів.

Разом із тим, відповідачі підтвердили свої заперечення щодо відсутності у банку обов`язку за договорами банківських вкладів №5598 та 5260, оскільки ніякої інформації щодо вказаних договорів в банку не має, а тому і зобов`язань перед позивачкою не має.

На підставі викладеного просили апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити у справі нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Представники позивачки ОСОБА_1 , Мухін М.М. та Іващенко І.Л. при апеляційному розгляді справи заперечили щодо доводів, викладених в апеляційній скарзі, та просили залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Свої заперечення обґрунтовували тим, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване у справі рішення на підставі повного та всебічного вивчення матеріалів справи, дослідження наданих сторонами доказів.

Так, доводи апелянта про повне та фактичне виконання АТ «Правекс-банк» своїх зобов`язань за договорами банківських вкладів та банківського поточного рахунку вважають намаганням ухилитися від реального виконання взятих на себе зобов`язань. Посилання представників відповідача про видачу грошових коштів позивачці через касу банку на їх думку повністю спростовано проведеною у справі почеркознавчою експертизою, яка встановила, що підписи на заявах про видачу готівки через касу не належать ОСОБА_1 . Наполягали на попередніх своїх твердженнях, що позивачка, як споживач банківських послуг, які надавалися ПАТ КБ «Правекс-банк» (на даний час АТ «Правекс-банк») лише вносила кошти на банківські рахунки, що підтверджується відповідними квитанціями, які оглянуті були судом першої інстанції при розгляді справи та копії яких містяться в матеріалах справи і вказані кошти у банківській установі не отримувала до 2015 року. Після подачі заяви до керівника установи отримала відмову у задоволенні заяви про видачу коштів із посиланням на те, що банком вказані кошти були видані ОСОБА_1 .

З урахуванням викладених обставин вважають обґрунтованим висновок суду щодо нарахування відповідних процентів за користуванням вказаними коштами та 3% від зазначених сум у порядку захисту прав споживачів. Просили залишити апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників АТ «Правекс-банк» та представників позивачки ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, суд першої інстанції, вирішуючи вказаний спір та задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 зазначив, що між сторонами були укладені договори банківського вкладу з умовами автоматичної пролонгації договорів на той же строк без щомісячної капіталізації (з капіталізацією процентів при автоматичній пролонгації), окрім договору банківського вкладу №5568 від 15 листопада 2011 року, за яким передбачено щомісячну капіталізацію нарахованих процентів). Підставою припинення договірних правовідносин сторонами визначено фактичне повернення грошових коштів позивачу, які ним було внесено в якості вкладу, та процентів за користування зазначеними грошовими коштами. Заява про повернення вкладів та процентів подана позивачем 10 березня 2015 року та залишена без реагування відповідачем. Через фактичне невиконання відповідачем умов договорів та неповернення грошових коштів припинення договірних відносин не відбулося.

При цьому суд критично оцінив інформацію відповідача щодо перерахування грошових коштів з депозитних рахунків на поточний рахунок позивача з подальшою виплатою таких грошових коштів позивачу через каси Краснодонського та/або Сєверодонецького відділень ПАТ «КБ «ПРАВЕКС-БАНК» при розпорядженні позивачем вказаними коштами, зазначивши, що матеріалами справи не підтверджено волевиявлення позивача щодо такого перерахування, а висновком судової почеркознавчої експертизи спростовано надані відповідачем докази на підтвердження факту повернення позивачу грошових коштів на підставі договорів банківського вкладу та договору про відкриття поточного рахунку.

Доводи відповідача про те, що у зв`язку з окупацією території Луганської області банк не може перевірити інформацію щодо наведених депозитних договорів, суд першої інстанції визнав не переконливими, оскільки договори банківських рахунків укладені безпосередньо з самостійною юридичною особою, ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК», а не з його Краснодонським відділенням, що не є суб`єктом цивільного права, не наділене правосуб`єктністю. Відтак банк зобов`язаний зберігати подібну інформацію й за усіма обставинами у банку має бути наявна вся необхідна інформація за цими договорами, зокрема, у регістрах аналітичного обліку, як то було передбачено Положенням НБУ № 254.

Суд визнав беззаперечним доказом того, що позивач є клієнтом банку, має в ньому рахунки, як депозитні так й поточний, пославшись на виписки банку за відповідними рахунками, письмовими підтвердженнями банку та частково надані позивачем відповідні договори та квитанції про внесення в касу банку грошових коштів. При цьому суд першої інстанції зазначив, що зміст виписок банку, договорів банківського вкладу та відповідних квитанцій, що містяться в матеріалах справи, підтверджує факт існування усіх зазначених у позові рахунків позивача та обчислення на них коштів.

Відмову відповідача повернути кошти, які належать на праві власності позивачу, суд визнав такою, що порушує положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 1 Першого Протоколу, підписаного та ратифікованого Україною, яка у відповідності до ст. 5 цього ж протоколу, є додатковою статтею Конвенції.

Перевіривши розрахунок позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про його правильність у частині визначення сум вкладів, внесків та нарахованих, але не виплачених процентів. Позовні вимоги щодо стягнення ненарахованих та невиплачених процентів суд визнав часткового обґрунтованим з урахуванням інформації щодо умов договорів банківського вкладу, наданої відповідачем в запереченнях на заяву про зміну предмету позову (без щомісячної капіталізації, окрім договору банківського вкладу №5568 від 15 листопада 2011 року, та з урахуванням зазначених банком процентних ставок за користування банківськими вкладами та грошовими внесками).

Апеляційний суд не може повністю погодитися із вказаними висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно ч.ч.1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає з огляду на наступне.

Зобов`язання виникають із підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема договорів.

Статтею 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначено, що вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору; клієнт банку - будь-яка фізична чи юридична особа, що користується послугами банку.

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно із частиною першою статті 1061 ЦК України банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Якщо договором не встановлений розмір процентів, банк зобов`язаний виплачувати проценти у розмірі облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до частини першої статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно із статтею 1067 ЦК України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов`язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам. Банк не має права відмовити у відкритті рахунка, вчинення відповідних операцій за яким передбачено законом, установчими документами банку та наданою йому ліцензією, крім випадків, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами. У разі необґрунтованого ухилення банку від укладення договору банківського рахунка клієнт має право на захист відповідно до цього Кодексу.

Банківський вклад (депозит) - це кошти в готівковій або безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку, які підлягають виплаті вкладнику відповідно до законів України та умов договору (стаття 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність").

Договір банківського вкладу є реальним, оплатним договором і вважається укладеним з моменту прийняття банком від вкладника або третьої особи на користь вкладника грошової суми (вкладу).

Так, із матеріалів вказаної справи вбачається, що звертаючись до суду із вказаним позовом про стягнення грошових коштів за договорами банківського вкладу та банківського рахунку позивачка ОСОБА_1 посилалася на укладення між нею та відповідачем наступних договорів банківського вкладу :

- №5568 від 15 листопада 2011 року сума вкладу 174914,09 грн;

- №5580 від 01 грудня 2011 року сума вкладу 287450,00 грн;

- №5600 від 23 грудня 2011 року сума вкладу 113205,00 грн;

- № 5703 від 15 травня 2012 року сума вкладу 73074,00 грн;

- №5598 від 23 грудня 2011 року сума вкладу 204195,86 грн;

- № 700092097 від 03 грудня 2012 року сума вкладу 375000,00 грн;

- №700181152 від 30 липня 2013 року сума вкладу 50000,00 грн;

- №700222180 від 30 грудня 2013 року сума вкладу 150000,00 грн;

- №700222189 від 30 грудня 2013 року сума вкладу 150139,73 грн;

- №700222194 від 30 грудня 2013 року сума вкладу 164000,00 грн;

- №4215 від 19 жовтня 2007 року сума вкладу 20000,00 грн;

- №4216 від 19 жовтня 2007 року сума вкладу 22000,00 грн;

- №4300 від 05 грудня 2007 року сума вкладу 18000,00 грн;

- №5074 від 29 жовтня 2009 року сума вкладу 4893,46 грн;

- №5266 від 19 березня 2010 року сума вкладу 100000,00 грн;

- №4137 від 07 червня 2007 року сума вкладу 835 Євро;

- №5260 від 11 березня 2010 року сума вкладу 12000,00 Євро;

- №5075 від 29 жовтня 2009 року сума вкладу складає 1057,73 Євро;

- №5148 від 15 грудня 2009 року сума вкладу складає 1380 Євро;

- №5262 від 11 березня 2010 року сума вкладу складає 8000 Євро;

- №5448 від 03 лютого 2011 року сума вкладу складає 1530 Євро,

а також договору відкриття поточного банківського рахунку: № НОМЕР_1 від 03 грудня 2012 року сума вкладу 112310,00 грн.

При цьому обґрунтовуючи свої вимоги позивачкою на підтвердження вказаних вимог були подано :

- виписки банку за особовими рахунками ( а.с.67-250 т.1, а.с.1-19 т.2),

- копії договору банківського вкладу №5075 від 29 жовтня 2009 року, договору від 01 листопада 2010 року внесення змін до договору банківського вкладу №5075 від 29 жовтня 2009 року, договору від 04 листопада 2011 року внесення змін до договору банківського вкладу №5075 від 29 жовтня 2009 року (а.с.20-23 т.2);

- копію договору банківського вкладу №5148 від 25 грудня 2009 року, копію договору від 18 грудня 2010 року внесення змін до договору банківського вкладу №5148 від 25 грудня 2009 року (а.с.25-27 т.2);

- копію договору банківського вкладу №5448 від 03 лютого 2011 року, копію договору внесення змін до договору банківського вкладу №5448 від 03 лютого 2010 року (а.с. 28-30 т.2);

- копію договору банківського вкладу №5568 від 15 листопада 2011 року, копію додаткової угоди №2 від 09 грудня 2011 року до договору банківського вкладу №5568 від 15 листопада 2011 року (а.с.32-33,35 т.2);

- копію договору банківського вкладу №700092097 від 03 грудня 2012 року, копію договору від 03 грудня 2012 внесення змін до договору банківського вкладу №700092097 від 03 грудня 2012 (а.с.28-30 т.2),

а також копії квитанцій про внесення грошових коштів :

- в сумі 1057,73 Євро за договором вкладу №5075 від 29.10.2009 р.(а.с.24 т.2) ;

- в сумі 1530,00 Євро за договором вкладу №5448 від 03.02.2011 р. (а.с.31 т.2);

- в сумі 6575 грн. за договором вкладу №5568 від 15.11.2011 р. (а.с.34 т.2);

- в сумі 375000 грн. та 112310 грн. за договором банківського рахунку НОМЕР_1 від 03 грудня 2012 року (а.с.39, 40 т.2);

- в сумі 100000 грн. за договором вкладу №5341 від 22.06.2010 р. (а.с.40 т.2);

- в сумі 204195 грн. за договором вкладу №5598 від 23.12..2011 р. (а.с.41 т.2);

- в сумі 12000 Євро за договором вкладу №5260 від 11.03. 2010 р. (а.с.43 т.2).

Відповідач у справі частково заперечуючи проти доводів, викладених в позовній заяві в частині невиконання банком взятих на себе зобов`язань за спірними договорами надав до суду виписки банку за особовими рахунками банківських вкладів та відкриття поточного банківського рахунку (а.с.76 -242 т.2). Таким чином частково погодився із доводами позивачки про існування вказаних правовідносин, що врегульовані ст. 1058, 1066 ЦК України. При цьому згідно до виписок зобов`язання банку перед позивачкою виконанні у повному обсязі, а тому вказані вимоги позивачки та рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог вважали безпідставними.

Разом із тим, і в суді першої інстанції, і при апеляційному розгляді справи представники відповідача заперечили факт укладення між позивачкою, як вкладником, та банком договорів банківського вкладу №5598 від 23 грудня 2011 року із відповідною сумою вкладу 204195,86 грн, та договору банківського вкладу №5260 від 11 березня 2010 року сума вкладу 12000,00 Євро. Не визнали представники відповідача і факту внесення позивачкою коштів за вказаними договорами в сумі 204195,86 грн. та 12000,00 Євро, пославшись на те, що вказані банківські операції в операційній системі АТ «Правекс-банк» не відображенні та рахуються як такі, що анульовані у зв`язку з ненадходженням грошових коштів по них в касу банку. Тому ні позовні вимоги в цій частині, ні рішення суду першої інстанції в цій частині не визнають.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги в частині не відповідності рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права колегія суддів враховує наступне.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 12 ЦПК України).

Стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її не доведення.

Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України, доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Із наданих відповідачем виписок із руху коштів на банківських рахунках встановлено наступні обставини укладення договорів банківських вкладів, отриманні банком коштів на рахунки, нарахування відсотків та повернення вказаних коштів позивачці.

За договором банківського вкладу №5568 від 15 листопада 2011 року.

Так, позивачем на підтвердження укладення договору банківського вкладу до суду надано копію договору банківського вкладу №5568 від 15 листопада 2011 року, копію додаткової угоди №2 від 09 грудня 2011 року до договору банківського вкладу №5568 від 15 листопада 2011 року, квитанцію внесення коштів в розмірі 6575 грн від 15 листопада 2022 року (а.с. 32,33,35 т.2).

Відповідачем у справі до суду надано виписку банку за особовим рахунком НОМЕР_2 (депозитний вклад №5568 від 15 листопада 2011 року) згідно до якого 15 листопада 2011 року вкладником - ОСОБА_1 було внесено 116087,64 грн., 06 грудня 2011 року вказаний рахунок був поповнений вкладником на суму 5260.00 грн, 09 грудня 2011 року на суму 6575 грн, що відповідає поданій позивачкою квитанції. В подальшому банком по вказаному рахунку відповідно до умов договору було нараховано відсотки з капіталізацією та відсотки за користування грошима на загальну суму з врахуванням вкладу в розмірі 174914,09 грн, та повернуто вказані кошти 03 березня 2014 року, в тому числі 40065,13 грн. відсотків (а.с.112-150 т.2)

За договором банківського вкладу №5580 від 01 грудня 2011 року.

Позивачем на підтвердження укладення договору банківського вкладу та внесення за ним грошових коштів належних та допустимих доказів до суду першої інстанції подано не було.

Відповідачем у справі до суду надано виписку банку за особовим рахунком НОМЕР_3 (депозитний вклад №5580 від 01 грудня 2011 року) згідно до якого 01 грудня 2011 року вкладником - ОСОБА_1 було внесено 287450, 00 грн.

В подальшому банком по вказаному рахунку відповідно до умов договору було нараховано відсотки за користування грошима в розмірі 21450,62 грн. 01 червня 2012 року вказані кошти були перераховані на поточний рахунок № НОМЕР_4 та 01 та 03 грудня 2011 року були видані через касу банку, що підтверджується відповідною заявкою про видачу коштів (а.с.151-157 т.2).

За договором банківського вкладу №5600 від 23 грудня 2011 року.

Позивачем на підтвердження укладення договору банківського вкладу та внесення за ним грошових коштів належних та допустимих доказів до суду першої інстанції подано не було.

Відповідачем у справі до суду надано виписку банку за особовим рахунком НОМЕР_5 (депозитний вклад №5600 від 23 грудня 2011 року) згідно до якого 23 грудня 2011 року вкладником - ОСОБА_1 було внесено 113205,00 грн.

В подальшому банком по вказаному рахунку відповідно до умов договору було нараховано відсотки за користування грошима в розмірі 3869,23 грн. та 15 травня 2012 року повернуто вклад та нараховані проценти в загальній сумі 117074,23 грн. (а.с.158-161 т.2).

За договором банківського вкладу №5703 від 15 травня 2012 року.

Позивачем на підтвердження укладення договору банківського вкладу та внесення за ним грошових коштів, належних та допустимих доказів до суду першої інстанції подано не було.

Відповідачем у справі до суду надано виписку банку за особовим рахунком НОМЕР_6 (депозитний вклад №5703 від 15 травня 2012 року) згідно до якого 15 травня 2012 року вкладником - ОСОБА_1 було внесено 73047,00 грн.

В подальшому банком по вказаному рахунку відповідно до умов договору було нараховано відсотки за користування грошима в розмірі 2725,30 грн. та 15 серпня 2012 року вказані кошти були перераховані на поточний рахунок позивачки та 03 грудня 2012 року повернуто вклад та нараховані проценти в загальній сумі 75799,30 грн, що підтверджується відповідною копією заяви про видачу готівки через касу банку (а.с.162-171 т.2).

За договором банківського вкладу №5598 від 23 грудня 2011 року.

Позивачем на підтвердження укладення договору банківського вкладу та внесення за ним грошових коштів надано лише квитанцію про зарахування банком грошових коштів, отриманих від ОСОБА_1 як вклад за договором банківського вкладу №5598 від 23 грудня 2011 року в розмірі 204195,86 грн (а.с.41 т.2). При цьому ні письмового договору, ні його копії із відповідними умовами внесення вкладу із зазначенням терміну вкладу, розміру відсотків та дати повернення вкладу позивачкою до суду першої інстанції подано не було.

Відповідачем у справі заперечується факт отримання від ОСОБА_1 коштів за вказаним договором вкладу та й сам факт існування вказаного договору вкладу заперечується.

При розгляді справи в суді першої інстанції позивачем не було подано відповідних письмових доказів на підтвердження укладення даного договору.

За договором банківського вкладу №700092097 від 03 грудня 2012 року.

Позивачем на підтвердження укладення договору банківського вкладу та внесення за ним грошових коштів до суду першої інстанції було подано копію договору банківського вкладу №700092097 від 03 грудня 2012 року, копію договору від 03 грудня 2012 року внесення змін до договору банківського вкладу №700092097 від 03 грудня 2012 року, а також квитанцію про зарахування на поточний рахунок НОМЕР_1 суми коштів в розмірі 375000,00 грн (а.с.28-30, 39 т.2).

Відповідачем у справі до суду надано виписку банку за особовим рахунком № НОМЕР_7 (депозитний вклад №700092097 від 03 грудня 2012 року) згідно до якого 03 грудня 2012 року за заявою вкладника - ОСОБА_1 було перераховано із поточного рахунку № НОМЕР_1 суму коштів в розмірі 375000, 00 грн. на вказаний депозитний рахунок № НОМЕР_7 .

В подальшому банком по вказаному рахунку відповідно до умов договору було нараховано відсотки за користування грошима в розмірі 68980,33 грн. та 02 грудня 2013 року вказані кошти : банківський вклад та проценти були перераховані на поточний рахунок № НОМЕР_1 , що підтверджується також і випискою банку по поточному банківському рахунку № НОМЕР_1 , де міститься відмітка про зарахування вказаних коштів (а.с.172-190, 225 т.2).

За договором банківського вкладу №700181152 від 30 липня 2013 року.

Позивачем на підтвердження укладення договору банківського вкладу та внесення за ним грошових коштів, належних та допустимих доказів до суду першої інстанції подано не було.

Відповідачем у справі до суду надано виписку банку за особовим рахунком НОМЕР_8 (депозитний вклад №700181152 від 30 липня 2013 року) згідно до якої 30 липня 2013 року за заявою вкладника - ОСОБА_1 було перераховано із поточного рахунку № НОМЕР_1 суму коштів в розмірі 50000, 00 грн. на вказаний депозитний рахунок № НОМЕР_8 . В подальшому банком за період з 31 липня 2013 року по 28 жовтня 2013 року на вказаний вклад було нараховано проценти у розмірі 1341 грн. та 28 жовтня 2013 року вказані кошти : банківський вклад та проценти були перераховані на поточний рахунок № НОМЕР_1 , що підтверджується також і випискою банку по поточному банківському рахунку № НОМЕР_1 , де міститься відмітка про зарахування вказаних коштів (а.с.191-196, 225 т.2).

За договором банківського вкладу №700222180 від 30 грудня 2013 року.

Позивачем на підтвердження укладення договору банківського вкладу та внесення за ним грошових коштів, належних та допустимих доказів до суду першої інстанції подано не було.

Відповідачем у справі до суду надано виписку банку за особовим рахунком НОМЕР_9 (депозитний вклад №700222180 від 30 грудня 2013 року) згідно до якої 30 грудня 2013 року за заявою вкладника - ОСОБА_1 було перераховано із поточного рахунку № НОМЕР_1 суму коштів в розмірі 150000,00 грн. на вказаний депозитний рахунок № НОМЕР_9 .

В подальшому банком за період з 31 грудня 2013 року по 28 березня 2014 року на вказаний вклад було нараховано проценти у розмірі 6078,08 грн. та 28 березня 2014 року вказані кошти : банківський вклад та проценти були перераховані на поточний рахунок № НОМЕР_1 , що підтверджується також і випискою банку по поточному банківському рахунку № НОМЕР_1 , де міститься відмітка про зарахування вказаних коштів (а.с.197-202, 228 т.2).

За договором банківського вкладу №700222189 від 30 грудня 2013 року.

Позивачем на підтвердження укладення договору банківського вкладу та внесення за ним грошових коштів, належних та допустимих доказів до суду першої інстанції подано не було.

Відповідачем у справі до суду надано виписку банку за особовим рахунком НОМЕР_10 (депозитний вклад №700222189 від 30 грудня 2013 року) згідно до якої 30 грудня 2013 року за заявою вкладника - ОСОБА_1 було перераховано із поточного рахунку № НОМЕР_1 суму коштів в розмірі 150000,00 грн. на вказаний депозитний рахунок № НОМЕР_10 .

В подальшому банком за період з 31 грудня 2013 року по 26 червня 2014 року на вказаний вклад було нараховано проценти у розмірі 12365,76 грн. та 26 червня 2014 року вказані кошти : банківський вклад та проценти були перераховані на поточний рахунок № НОМЕР_1 , що підтверджується також і випискою банку по поточному банківському рахунку № НОМЕР_1 , де міститься відмітка про зарахування вказаних коштів (а.с.203-213, 228 т.2).

За договором банківського вкладу №700222194 від 30 грудня 2013 року.

Позивачем на підтвердження укладення договору банківського вкладу та внесення за ним грошових коштів, належних та допустимих доказів до суду першої інстанції подано не було.

Відповідачем у справі до суду надано виписку банку за особовим рахунком НОМЕР_11 (депозитний вклад №700222194 від 30 грудня 2013 року) згідно до якої 30 грудня 2013 року за заявою вкладника - ОСОБА_1 було перераховано із поточного рахунку № НОМЕР_1 суму коштів в розмірі 164000,00 грн. на вказаний депозитний рахунок № НОМЕР_11 .

В подальшому банком за період з 31 грудня 2013 року по 28 березня 2014 року на вказаний вклад було нараховано проценти у розмірі 6645,37 грн. та 28 березня 2014 року вказані кошти : банківський вклад та проценти були перераховані на поточний рахунок № НОМЕР_1 , що підтверджується також і випискою банку по поточному банківському рахунку № НОМЕР_1 , де міститься відмітка про зарахування вказаних коштів (а.с.214-219, 228 т.2).

За договором банківського вкладу №4215 від 19 жовтня 2007 року.

Позивачем на підтвердження укладення договору банківського вкладу та внесення за ним грошових коштів належних та допустимих доказів до суду першої інстанції подано не було.

Відповідачем у справі до суду надано виписку банку за особовим рахунком НОМЕР_12 (депозитний вклад №4215 від 19 жовтня 2007 року) згідно до якого 19 жовтня 2007 року вкладником - ОСОБА_1 було внесено 20000, 00 грн.

В подальшому банком по вказаному рахунку відповідно до умов договору було нараховано відсотки за користування грошима за період 19 жовтня 2007 року по 04 лютого 2008 року в розмірі 894,79 грн. 04 лютого 2008 року вказані кошти (вклад та нараховані проценти) були поверненні позивачці при розірванні договору вкладу (а.с.78-79 т.2).

За договором банківського вкладу №4216 від 19 жовтня 2007 року.

Позивачем на підтвердження укладення договору банківського вкладу та внесення за ним грошових коштів належних та допустимих доказів до суду першої інстанції подано не було.

Відповідачем у справі до суду надано виписку банку за особовим рахунком НОМЕР_13 (депозитний вклад №4216 від 19 жовтня 2007 року) згідно до якого 19 жовтня 2007 року вкладником - ОСОБА_1 було внесено 22000, 00 грн.

В подальшому банком по вказаному рахунку відповідно до умов договору було нараховано відсотки за користування грошима за період 19 жовтня 2007 року по 04 лютого 2008 року в розмірі 984,28 грн. та 04 лютого 2008 року вказані кошти (вклад та нараховані проценти) були повернуті позивачці при розірванні договору вкладу (а.с.780-81 т.2).

За договором банківського вкладу №4300 від 04 грудня 2007 року.

Позивачем на підтвердження укладення договору банківського вкладу та внесення за ним грошових коштів належних та допустимих доказів до суду першої інстанції подано не було.

Відповідачем у справі до суду надано виписку банку за особовим рахунком НОМЕР_14 (депозитний вклад №4300 від 04 грудня 2007 року) згідно до якого 04 грудня 2007 року вкладником - ОСОБА_1 було внесено 18000,00 грн.

В подальшому банком по вказаному рахунку відповідно до умов договору було нараховано відсотки за користування грошима за період 04 грудня 2007 року по 04 лютого 2008 року в розмірі 466, 30 грн. та 04 лютого 2008 року вказані кошти (вклад та нараховані проценти) були повернуті позивачці при розірванні договору вкладу (а.с.82-83 т.2).

За договором банківського вкладу №5074 від 29 жовтня 2009 року.

Позивачем на підтвердження укладення договору банківського вкладу та внесення за ним грошових коштів належних та допустимих доказів до суду першої інстанції подано не було.

Відповідачем у справі до суду надано виписку банку за особовим рахунком НОМЕР_15 (депозитний вклад №5074 від 29 жовтня 2007 року) згідно до якого 29 жовтня 2007 року вкладником - ОСОБА_1 було внесено 4893,46 грн.

В подальшому банком по вказаному рахунку відповідно до умов договору було нараховано відсотки за користування грошима за період 29 жовтня 2007 року по 14 грудня 2010 року в розмірі 1131,67 грн. та 14 грудня 2010 року вказані кошти (вклад та нараховані проценти) були позивачці при розірванні договору вкладу (а.с.84-86 т.2).

За договором банківського вкладу №5266 від 19 березня 2010 року.

Позивачем на підтвердження укладення договору банківського вкладу та внесення за ним грошових коштів належних та допустимих доказів до суду першої інстанції подано не було.

Відповідачем у справі до суду надано виписку банку за особовим рахунком НОМЕР_16 (депозитний вклад №5266 від 19 березня 2010 року) згідно до якого 19 березня 2010 року вкладником - ОСОБА_1 було внесено через касу банку на депозит грошові кошти в сумі 100000, 00 грн.

В подальшому банком по вказаному рахунку відповідно до умов договору було нараховано відсотки за користування грошима за період 19 березня 2010 року по 25 березня 2011 року в розмірі 23125,99 грн. та 25 березня 2011 року вказані кошти (вклад та нараховані проценти) були повернуті позивачці при розірванні договору вкладу (а.с.104-106 т.2).

За договором банківського вкладу №4137 від 01 грудня 2009 року ні позивачем, ні відповідачем жодних належних та допустимих доказів укладення зазначеного договору між сторонами від вказаної дати - 01 грудня 2009 року не подавалося та матеріали справи не містять.

Разом із тим, банком подано виписку згідно до договору банківського вкладу №4137 від 09 липня 2007 року.

Згідно до вказаної виписки банку, відповідачем ПАТ «КБ «Правекс - банк» 09 липня 2007 року було відкрито особовий рахунок № НОМЕР_17 /EUR (депозитний вклад №4137 від 09 липня 2007 року) згідно до якого 09 липня 2007 року вкладником - ОСОБА_1 було внесено валютні кошти в сумі 835 Євро.

В подальшому банком по вказаному рахунку відповідно до умов договору було нараховано відсотки за користування грошима за період з 09 липня 2007 року по 24 червня 2008 року в розмірі 76,00 Євро та 24 червня 2008 року вказані кошти (вклад та нараховані проценти) були повернуті позивачці при розірванні договору вкладу (а.с.76-781 т.2).

За договором банківського вкладу №5260 від 11березня 2010 року.

Позивачем на підтвердження укладення договору банківського вкладу та внесення за ним грошових коштів надано оригінал квитанції №5510004001 від 11 березня 2011 року про здійснення операції банком грошових коштів отриманих від ОСОБА_1 як вклад за договором банківського вкладу №5260 від 11 березня 2010 року в розмірі 12000 Євро (а.с.43 т.2). При цьому ні письмового договору, ні його копії із відповідними умовами внесення вкладу із зазначенням терміну вкладу, розміру відсотків та дати повернення вкладу позивачкою до суду першої інстанції подано не було.

Відповідачем у справі заперечується факт отримання від ОСОБА_1 коштів за вказаним договором вкладу та й сам факт існування вказаного договору вкладу заперечується.

При розгляді справи в суді першої інстанції позивачем не було подано відповідних письмових доказів на підтвердження укладення даного договору.

За договором банківського вкладу №5075 від 29 жовтня 2009 року.

Так, позивачем на підтвердження укладення договору банківського вкладу до суду надано копію договору банківського вкладу №5075 від 29 жовтня 2009 року, договору від 01 листопада 2010 року внесення змін до договору банківського вкладу №5075 від 29 жовтня 2009 року, договору від 04 листопада 2011 року внесення змін до договору банківського вкладу №5075 від 29 жовтня 2009 року, та квитанцію про внесення грошових коштів в сумі 1057,73 Євро ( а.с.20-23, 24 т.2).

Відповідачем у справі до суду надано виписку банку за особовим рахунком НОМЕР_18 /EUR(депозитний вклад №5075 від 29 жовтня 2009 року) згідно до якого 29 жовтня 2009 року вкладником - ОСОБА_1 було внесено 1057,73 Євро, що відповідає поданій позивачкою квитанції. В подальшому банком по вказаному рахунку відповідно до умов договору було нараховано відсотки за користування грошима за період з 29 жовтня 2009 року по 14 грудня 2010 року в розмірі 130,81 Євро та повернуто вказані кошти (вклад та проценти) 14 грудня 2010 року (а.с.89-91 т.2).

За договором банківського вкладу №5148 від 15 грудня 2009 року.

Позивачем на підтвердження укладення договору банківського вкладу до суду надано копію договору банківського вкладу №5148 від 15 грудня 2009 року, договору від 18 грудня 2010 року внесення змін до договору банківського вкладу №5148 від 15 грудня 2009 року, квитанцію про внесення грошових коштів за вказаним договором вкладу позивачкою не було подано (а.с.25-27 т.2).

Відповідачем у справі до суду надано виписку банку за особовим рахунком № НОМЕР_19 /EUR(депозитний вклад №5148 від 15 грудня 2009 року) згідно до якого 15 грудня 2009 року вкладником - ОСОБА_1 було внесено 1380,00 Євро. В подальшому банком по вказаному рахунку відповідно до умов договору було нараховано проценти за користування грошима за період з 15 грудня 2009 року по 02 лютого 2011 року в розмірі 149,86 Євро та повернуто вказані кошти (вклад та проценти) 03 лютого 2011 року (а.с.94-96 т.2).

За договором банківського вкладу №5262 від 11 березня 2010 року.

Позивачем на підтвердження укладення договору банківського вкладу та внесення за ним грошових коштів належних та допустимих доказів до суду першої інстанції подано не було.

Відповідачем у справі до суду надано виписку банку за особовим рахунком НОМЕР_20 /EUR(депозитний вклад №5262 від 11 березня 2010 року) згідно до якого 11 березня 2010 року вкладником - ОСОБА_1 було внесено через касу банку на депозит грошові кошти в сумі 8000 Євро.

В подальшому банком по вказаному рахунку відповідно до умов договору було нараховано відсотки за користування грошима за період 11 березня 2010 року по 25 березня 2011 року в розмірі 788,32 Євро та 25 березня 2011 року вказані кошти (вклад та нараховані проценти) були повернуті позивачці при розірванні договору вкладу (а.с.99-101 т.2).

За договором банківського вкладу №5448 від 03 лютого 2011 року.

Так, позивачем на підтвердження укладення договору банківського вкладу до суду надано копію договору банківського вкладу №5448 від 03 лютого 2011 року, копію договору від 07 лютого 2011 року внесення змін до договору банківського вкладу №5448 від 03 лютого 2011 року, та квитанцію про внесення грошових коштів за вказаним договором банківського вкладу в сумі 1530,00 Євро (а.с.28-31 т.2);

Відповідачем у справі до суду надано виписку банку за особовим рахунком НОМЕР_21 /EUR(депозитний вклад №5448 від 03 лютого 2011 року) згідно до якого 03 лютого 2011 року вкладником - ОСОБА_1 було внесено 1530,00 Євро, що відповідає поданій позивачкою квитанції. В подальшому банком по вказаному рахунку відповідно до умов договору було нараховано відсотки за користування грошима за період з 03 лютого 2011 року по 04 квітня 2011 року в розмірі 7,29 Євро та повернуто вказані кошти ( вклад та проценти) 04 квітня 2011 року (а.с.108-109 т.2).

Крім вище вказаних договорів банківських вкладів між позивачкою у справі ОСОБА_1 та ПАТ «КБ «Правекс-банк» було також укладено договір поточного банківського рахунку № НОМЕР_1 від 03 грудня 2012 року.

Так, позивачем на підтвердження укладення договору банківського поточного рахунку до суду надано копіїквитанцій про внесення грошових коштів за вказаним договором в сумі 375000 грн. та 112310 грн. (а.с.39, 40 т.2).

Відповідачем у справі до суду надано виписку банку за особовим рахунком за договором банківського рахунку № НОМЕР_1 від 03 грудня 2012 року згідно до якого 03 грудня 2012 року вкладником - ОСОБА_1 при відкритті вказаного рахунку було внесено суму 375000,00 грн., а 09 січня 2013 року позивачем було ще внесено 112310,00 грн, що відповідає поданим позивачкою квитанціям.

В подальшому банком за дорученням позивачки на вказаний рахунок перераховувалися кошти із інших банківських рахунків, в тому числі банківських вкладних рахунків, зокрема і по тих, які є предметом спору у вказаній справі, а також здійснювалися банківські операції по видачі вказаних коштів позивачці, чи перерахування за її дорученням на іншій банківські рахунки.

Крім того, банком за час обслуговування вказаного поточного рахунку здійснювалися нарахування та виплати процентів.

За весь період обслуговування вказаного рахунку позивачкою було зараховано та в подальшому знято з вказаного рахунку загальна сума коштів в розмірі 1709345,87 грн. та станом на 04 вересня 2015 року залишок коштів на даному рахунку становить 0 грн., що свідчить про повне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань з операцій по вказаному рахунку.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги АТ «Правекс-банк» щодо неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушень процесуального законодавства при оцінці наданих сторонами у справі доказів, колегія суддів погоджується із вказаними доводами, виходячи із наступного.

Так, суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 в частині заявлених позовних вимог по 21 договору банківського вкладу та одному договору поточного банківського рахунку фактично погодився із тим, що позивачка довела зазначені позовні вимоги належними та допустимими доказами.

Однак, при розгляді вказаної справи позивачкою на підтвердження позовних вимог було подано лише 5 копій договорів банківського вкладу : №5075 від 29 жовтня 2009 року та квитанцію до нього ( а.с. 20-23 т.2); №5148 від 25 грудня 2009 року (а.с. 25-27 т.2); №5448 від 03 лютого 2011 року та квитанцію до нього (а.с. 28-30 т.2); №5568 від 15 листопада 2011 року та квитанцію до нього (а.с. 32,33, 34, 35 т.2); №700092097 від 03 грудня 2012 року (а.с. 28-30 т.2), та ще 2 квитанції про внесення в сумі 375000 грн. та 112310 грн. за договором банківського рахунку НОМЕР_1 від 03 грудня 2012 року (а.с.39, 40 т.2); про внесення в сумі 100000 грн. за договором вкладу №5341 від 22 червня 2010 року (а.с.40 т.2).

Зазначені докази повністю відповідають наданими відповідачем виписками із банківських рахунків. При цьому банком вказані банківські операції визнавалися при розгляді вказаної справи та відповідно відображенні у виписках з особистих банківських рахунків (а.с.76 - 242 т.2).

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення із відповідача на користь позивачки сум внесених грошових коштів як банківських вкладів/поточного рахунку, а також нарахованих банком процентів за користування коштами, ненарахованих банком процентів за період до травня 2021 року ( згідно до позовних вимог поданої заяви про зміну предмету позову від 14 травня 2021 року), суд першої інстанції не зазначив, виходячи із яких умов договору він виходив, який розмір вказаних процентів був погоджений сторонами та на який період. Нараховуючи пеню в розмірі 3% згідно до ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» суд нарахував зазначену пеню на всю суму вкладу та нарахованих процентів та за весь період визначеного судом як прострочення до дня подачі заяви про зміну предмету спору тобто до травня 2021 року.

Однак, вказані висновки суду суперечать нормам матеріального права та процесуального законодавства.

Згідно до статті 1059 ЦК України договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. У разі недодержання письмової форми договору банківського вкладу цей договір є нікчемним.

Під час вирішення питання щодо дотримання письмової форми договору потрібно додатково враховувати положення пункту 1.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 03 грудня 2003 року № 516, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Положення № 516).

Відповідно до пункту 1.4 Положення № 516 залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

За правилами пункту 1.10 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 року за № 1172/8493, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, (далі - Інструкція № 492), письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту.

Договір банківського рахунку та договір банківського вкладу укладаються в письмовій формі. Один примірник договору зберігається в банку, а другий банк зобов`язаний надати клієнту під підпис (пункт 1.9 Інструкції № 492).

Пунктом 10.6 Інструкції № 492 передбачено порядок відкриття вкладних (депозитних) рахунків фізичним особам. Зокрема, якщо фізична особа (у тому числі - неповнолітня особа) вже має в цьому банку рахунок, цей клієнт ідентифікований банком і сформована справа з юридичного оформлення рахунку, тоді відкриття вкладного (депозитного) рахунку здійснюється на підставі договору банківського вкладу за умови пред`явлення цією фізичною особою паспорта або іншого документа, що посвідчує особу.

За пунктом 10.12 Інструкції № 492 грошові кошти на вкладний (депозитний) рахунок фізичної особи можуть бути внесені вкладником готівкою, перераховані з іншого власного вкладного (депозитного) або поточного рахунку. Після закінчення строку або настання інших обставин, визначених законодавством України чи договором банківського вкладу, кошти з вкладного (депозитного) рахунку повертаються вкладнику шляхом видачі готівкою або в безготівковій формі на зазначений у договорі рахунок вкладника для повернення коштів чи за заявою вкладника на інший його рахунок.

Аналіз викладених норм права дозволяє зробити висновок, що письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту.

Наведене відповідає правовим висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду України від 29 жовтня 2014 року у справі № 6-118цс14, від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1286цс16, від 29 листопада 2017 року у справі № 6-109цс17, Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 463/3144/15-ц (провадження № 61-41823св18).

Також Верховний Суд України у постанові від 06 квітня 2016 року у справі № 6-352цс16 та Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 463/5896/14-ц (провадження № 14-90цс19) зазначили, що за змістом частини першої статті 1058 ЦК України договір банківського вкладу є реальним договором, тобто вважається укладеним у разі прийняття банком від вкладника або від третьої особи на користь вкладника грошової суми. Такі дії вкладника чи третьої особи в його інтересах є обов`язковою умовою виникнення зобов`язання за договором банківського вкладу, згідно з яким у вкладника з`являється право вимагати від банку повернення суми вкладу та виплати відсотків на неї, а у банку - відповідні обов`язки. З договору банківського вкладу, укладення якого обумовлено переданням коштів вкладника у власність банку, можуть виникнути лише зобов`язальні правовідносини за участю вкладника (кредитора) та банку (боржника).

Так, позивач, звертаючись до суду із вказаним позовом, не надала суду належних та допустимих доказів щодо укладення договорів банківського вкладу та поточного рахунку з відповідними умовами щодо строку дії договорів, умов та розміру нарахування процентів за користування вказаними коштами за виключенням договорів №5075 від 29 жовтня 2009 року; №5148 від 25 грудня 2009 року (а.с.25-27 т.2); №5448 від 03 лютого 2011 року (а.с. 28-30 т.2); №5568 від 15 листопада 2011 року (а.с. 32,33, 34, 35 т.2); №700092097 від 03 грудня 2012 року (а.с. 28-30 т.2), тому висновок суду щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог є безпідставним.

Посилання представників позивача та суду на часткове визнання банком заявлених вимог також не може слугувати підставою для нарахування судом відповідних процентів за вказаними договорами та пені, оскільки відповідно до положень ч.1 ст.1061 ЦК України банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.

Разом із тим, перекладання позивачем та судом обов`язку доказування на відповідача в частині надання до суду доказів на підтвердження укладення зазначених договорів колегія суддів вважає незаконним, оскільки позивачка у справі ОСОБА_1 , будучи стороною вказаного договору відповідно до положень статті 1059 ЦК України, та пункту 1.4 Положення № 516 у разі укладення таких договорів, отримала відповідний екземпляр договору банківського вкладу/відкриття рахунку та відповідно зобов`язана була їх зберігати до припинення правовідносин між сторонами за вказаними правочинами.

Посилання позивачка на відсутність вказаних доказів з посиланням на тимчасову окупацією рф Луганської області та м. Краснодон ( на даний час Сорокине) не може бути визнано поважною причиною не подання вказаних доказів, оскільки із матеріалів справи вбачається, що позивачка як проживала на території Луганської області з моменту укладення вказаних правочинів, так і продовжує проживати в Луганській області за місцем свого попереднього проживання, що спростовує її доводи про перешкоди в надані таких доказів.

При тому, що відповідач - АТ «Правекс-банк» і зв`язку тимчасовою окупацією рф Луганської області в тому числі і м. Краснодон ( на даний час м. Сорокине) позбавлений доступу до банківської документації, що є предметом розгляду у вказаній справі, що, на думку колегії суддів, є поважною причиною не подання всіх документів для спростування доказів, зазначених позивачем у вказаній справі.

Так, відповідно до акту про неможливість надання документів від 18 січня 2016 року, складеного директором Тобольського відділення ПАТ КБ «Правекс-банк» вбачається, що договори, які є предметом спору у вказаній справі із Краснодонського відділення ПАТКБ «Правекс-банк» до Тобольського відділення ПАТ КБ «Правекс-банк» не передавалися ( а.с. 37 т.3), та до цього часу знаходяться в приміщенні Краснодонського відділення ПАТ КБ «Правекс-банк», що розташовано в Луганській область, м. Краснодон, вул. Мікроцентр, буд. 22. У зв`язку із тим, що м. Краснодон знаходиться на тимчасового окупованій території України, тому доступ до документів клієнта банку ОСОБА_1 відсутній (а.с.38 т.3).

Частиною 4 ст. 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У частині третій статті 89 ЦПК України зазначено, що суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити (частина перша статті 264 ЦПК України).

Згідно з частинами першою, другою та третьою статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Таким чином колегія суддів з врахуванням наданих сторонами письмових доказів доходить висновку, що позивачкою у справі ОСОБА_1 не доведено належними та допустимими доказами фактів не виконання відповідачем у справі взятих на себе зобов`язань за договорами банківських вкладів :

- №5568 від 15 листопада 2011 року сума вкладу - 174914,09 грн;

- №5580 від 01 грудня 2011 року сума вкладу 287450,00 грн;

- №5600 від 23 грудня 2011 року сума вкладу 113205,00 грн;

- № 5703 від 15 травня 2012 року сума вкладу 73074,00 грн;

- № 700092097 від 03 грудня 2012 року сума вкладу 375000,00 грн;

- №700181152 від 30 липня 2013 року сума вкладу 50000,00 грн;

- №700222180 від 30 грудня 2013 року сума вкладу 150000,00 грн;

- №700222189 від 30 грудня 2013 року сума вкладу 150139,73 грн;

- №700222194 від 30 грудня 2013 року сума вкладу 164000,00 грн;

- №4215 від 19 жовтня 2007 року сума вкладу 20000,00 грн;

- №4216 від 19 жовтня 2007 року сума вкладу 22000,00 грн;

- №4300 від 05 грудня 2007 року сума вкладу 18000,00 грн;

- №5074 від 29 жовтня 2009 року сума вкладу 4893,46 грн;

- №5266 від 19 березня 2010 року сума вкладу 100000,00 грн;

- №4137 від 07 червня 2007 року сума вкладу 835 Євро;

- №5075 від 29 жовтня 2009 року сума вкладу складає 1057,73 Євро;

- №5148 від 15 грудня 2009 року сума вкладу складає 1380 Євро;

- №5262 від 11 березня 2010 року сума вкладу складає 8000 Євро;

- №5448 від 03 лютого 2011 року сума вкладу складає 1530 Євро,

а також договору відкриття поточного банківського рахунку: № НОМЕР_1 від 03 грудня 2012 року сума вкладу 112310,00 грн.

Доходячи вказаного висновку суд апеляційної інстанції враховує той факт, що відповідачем у справі на спростування позовних вимог ОСОБА_1 надано до суду належним чином оформленні та завірені виписки банку з особового банківського рахунку та банківського вкладу, копії заяв про отримання позивачкою грошових коштів через касу банку (а.с.76-242 т.2). Зазначені виписки із автоматизованої операційної системи банку відображають всі проведенні банком операції за договорами банківських вкладів та банківського поточного рахунку, є логічними та повністю відповідають наданим позивачкою копіям договорів та квитанцій про внесення коштів, та заявам про отримання грошових коштів через касу банку, тому дані виписки є належним доказом на підтвердження виконання банком взятих на себе зобов`язань.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд при ухваленні постанов від 08 грудня 2021 року у справі № 757/26746/17-ц (провадження № 61-2733св20), від 13 липня 2022 року у справі № 495/9894/18 (провадження № 61-10699св21).

Перевіряючи доводи апелянта щодо незаконності врахуванням судом першої інстанції висновку почеркознавчої експертизи №556-557, проведеної 24 лютого 2021 року Луганським відділенням Донецького НДІСЕ (а.с.31-49 т.4), то колегія суддів враховує наступні норми права та процесуального законодавства.

Так, відповідно до положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів, показаннями свідків. Таким чином висновок експерта є лише одним із доказів на підставі якого суд оцінює доведеність позовних вимог чи ні.

Згідно зі статтею 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

У постанові Верховного Суду від 05 лютого 2020 року у справі № 461/3675/17 зазначено, що статтею 110 ЦПК України визначено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Колегія суддів погоджується із доводами, викладеними у апеляційній скарзі АТ «Правекс-банк» в частині безпідставності врахування судом першої інстанції як належного доказу висновку почеркознавчої експертизи №556-557, проведеної 24 лютого 2021 року, оскільки з матеріалів справи вбачається, що вказаний висновок проведений з порушенням Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5.

Так, пунктом 1.3 розділу І «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень» передбачено, що для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації. Вільними зразками є рукописні тексти, рукописні записи (літерні та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до відкриття кримінального провадження, провадження у справах про адміністративні правопорушення, цивільних, адміністративних чи господарських справах і не пов`язані з їх обставинами; умовно-вільними є зразки почерку та (або) підпису, виконані певною особою до відкриття провадження у справі, але пов`язані з обставинами цієї справи або виконані після відкриття провадження у справі та є як пов`язаними зі справою, так і не пов`язаними з її обставинами; експериментальні зразки почерку та (або) підпису, що виконані за завданням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у зв`язку з призначенням такої експертизи.

1.4. Перед приєднанням вільних та умовно-вільних зразків до матеріалів справи орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), має пред`явити їх особі, яка підлягає ідентифікації. У документі, що є підставою для проведення експертизи, орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), зобов`язаний (зобов`язана) зазначити документи, у яких містяться вільні, умовно-вільні зразки почерку та (або) підпису особи.

1.5. Вільні зразки по змозі повинні відповідати об`єкту, який досліджується, за часом виконання, за видом матеріалів письма (папір, олівець, кулькова ручка тощо), за формою документа (накладні, відомості тощо), за його змістом та цільовим призначенням. Якщо текст (підпис), що досліджується, виконано друкованими літерами або спеціальним шрифтом, слід по змозі надати вільні зразки аналогічного характеру.

1.10. При вилученні вільних зразків підписів особи, від імені якої виконано досліджуваний підпис, слід відшукувати документи з варіантом підпису, найбільш схожим на підпис, що досліджується. Такі підписи найчастіше зустрічаються у документах, аналогічних досліджуваному.

При відібранні експериментальних зразків підпису особи, від імені якої виконано підпис, слід запропонувати їй розписатися всіма застосовуваними нею варіантами підписів.

Якщо з певних причин виконати будь-які вимоги, що стосуються відбирання та надання зразків, не було можливості, про це слід указати в документі про призначення експертизи (залучення експерта).

1.12. У документі про призначення експертизи (залучення експерта) слід указати на встановлені органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), особливі обставини виконання рукописного тексту, які могли вплинути на змінення ознак почерку (незвична поза або незвичний стан виконавця тощо). Якщо є дані, що виконавцем є особа, у якої порушена координація рухів, про це також слід повідомити експерта. У разі виконання рукописного тексту особою похилого або старечого віку потрібно надати відомості про рік її народження і стан здоров`я на момент можливого виконання об`єкта почерку, що досліджується.»

З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції неодноразово направляв ухвалу суду про призначення почеркознавчої експертизи до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз МЮ України, однак у зв`язку з невідповідністю наданих зразків, часу їх створення, кількості наданих вільних зразків вимогам зазначеним у вказаній «Інструкції ..» дана експертиза експертами КНДІСЕ проведена не була.

Разом із тим, експерт Луганського відділення Донецького НДІСЕ, виготовляючи висновок почеркознавчої експертизи №556-557, на зазначені недоліки наданих документів не вказав та провів дану експертизу, що ставить під сумнів її об`єктивність.

Також колегія суддів вважає неправомірним застосуванням судом першої інстанції ч.5 ст.10 Закону України «Про захист право споживачів» при задоволення вимог позивача.

Відповідно до частини п`ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Отже, пеня, передбачена частиною п`ятою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів», застосовується в разі порушення виконання договірного зобов`язання на користь споживача.

Згідно із частиною п`ятою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» базою нарахування пені слід вважати розмір процентів на суму або дохід в іншій формі, що є платою фінансової установи за використання коштів споживача (статті 1066, 1070 ЦК України). Сама сума коштів, розміщених на рахунках, не може бути врахована в базі нарахування пені відповідно до приписів частини п`ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів».

Зазначене узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 25 січня 2022 року у справі № 761/16124/15-ц (провадження № 14-184цс20).

Після розірвання договорів банківського вкладу між сторонами не існує споживчих правовідносин, а до грошового зобов`язання зі сплати коштів, наявність якого підтверджене судовим рішенням, застосовуються приписи статті 625 ЦК України у разі його невиконання.

З врахуванням викладених обставин колегія суддів вважає, що позивачкою не доведено порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань в частині повернення вкладів та грошових коштів за договором банківського поточного рахунку.

З урахуванням викладених обставин колегія суддів доходить висновку про недоведеність позивачем заявлених позовних вимог в частині договорів банківських вкладів : №5580 від 01 грудня 2011 року, №5600 від 23 грудня 2011 року, № 5703 від 15 травня 2012 року, № 700092097 від 03 грудня 2012 року, №700181152 від 30 липня 2013 року, №700222180 від 30 грудня 2013 року, № 700222189 від 30 грудня 2013 року, №700222194 від 30 грудня 2013 року, №4215 від 19 жовтня 2007 року, №4216 від 19 жовтня 2007 року, №4300 від 05 грудня 2007 року, №5074 від 29 жовтня 2009 року, №5266 від 19 березня 2010 року, №4137 від 07 червня 2007 року, №5075 від 29 жовтня 2009 року, №5148 від 15 грудня 2009 року, №5262 від 11 березня 2010 року, №5448 від 03 лютого 2011 року, а також договору відкриття поточного банківського рахунку № НОМЕР_1 від 03 грудня 2012 року, та незаконністю рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог в цій частині.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги та рішення суду першої інстанції в частині вирішення спору між ОСОБА_1 та АТ «Правекс-банк» щодо укладення договорів банківського вкладу : №5260 від 11 березня 2010 року сума вкладу 12000,00 Євро; №5598 від 23 листопада 2011 року сума вкладу 204195,86 коп., то колегія суддів враховує ті обставини, що позивачкою у справі на підтвердження укладення відповідних правочинів, що врегульовані положеннями ст. 1058, 159 ЦК України, та пункту 1.4 Положення № 516, належних та допустимих доказів, як то - відповідний екземпляр договору банківського вкладу із зазначенням умов банківського вкладу : строк внесення коштів, процентів, які підлягали виплаті, порядку можливої пролонгації та строк повернення банком вказаних коштів вкладнику, до суду не подала, тому з урахуванням положень ст. 12, 76, 80, 81 ЦПК України колегія суддів доходить висновку, що позивачем не доведено факту укладення вище вказаних договорів банківського вкладу.

Разом із тим, із наданих до суду оригіналів квитанцій №5510004001 від 11 березня 2010 року підтверджується факт внесення в касу ПАТ «Правекс-банк» Матушковою Г.Б. 12000 Євро (а.с.43 т.2, 191 т.6) та оригіналу квитанції від 23 грудня 2011 року факт внесення ОСОБА_1 в касу № 1381 ПАТ «Правекс банк» грошових коштів в сумі 204195,86 коп. (а.с.41 т.2).

Заперечуючи проти вказаних письмових доказів позивачки відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на спростування зазначеного факту, тому колегія суддів доходить висновку про доведення позивачкою факту отримання від неї банком зазначених коштів.

Однак, надаючи вказаному факту юридичної оцінки колегія суддів вважає, що позивачкою у справі не доведено, що вказані кошти були внесенні в касу банку в якості банківського вкладу, оскільки належних та допустимих доказів укладення в письмовому вигляді даних договорів до суду першої інстанції подано не було.

При цьому із матеріалів справи вбачається, що позивачка у справі 10 березня 2015 року зверталася до голови правління ПАТ КБ «Правекс-банк» із вимогою про повернення вказаних грошових коштів, при цьому у додатку зазначено, що нею подавалися і копії вказаних договорів №5260 та 55 98 (а.с.56-59 т.1).

31 березня 2015 року заступник Голови правління ПАТКБ «Правекс-банк» Бабаєв С.З. направив ОСОБА_1 листа в якому заперечив факт внесення коштів за вказаними договорами ( 5260, 5598) та повідомив про анулювання вказаних договорів ( п.23, 31 відповіді) (а.с.61-65 т.1), що свідчить про відмову від повернення вказаних коштів.

Згідно з частиною першою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18) та від 13 лютого 2019 року у справі № 320/5877/17 (провадження № 14-32цс19) зроблено висновок, що предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акту, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на цій підставі тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Частиною першою статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Тлумачення положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частини першої статті 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в незаборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків, зокрема внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.

У той самий час сама лише наявність укладеного між сторонами договору не є достатньою підставою для віднесення до договірних будь-яких правовідносин, що виникають між цими особами. Для визнання відповідних зобов`язань між сторонами договірними необхідним є встановлення факту їх виникнення саме на підставі умов та на виконання відповідного договору.

Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24 лютого 2021 року у справі № 912/2601/19.

Оскільки з матеріалів справи вбачається, що позивачка у справі у спосіб встановлений цивільним процесуальним законодавством не довела факту укладення договорів банківського вкладу №5260 та 5598, тому визнати внесення вказаних коштів в якості банківського вкладу не може, однак оскільки позивачкою доведено сам факт отримання відповідачем вище вказаних коштів через касу банку Краснодонського відділення ПАТ КБ «Правекс-банк», тому вказані кошти підлягають стягненню в судовому порядку відповідно до вимог ст.1212 ЦК України.

Подібного висновку дійшов Верховний Суд в складі Касаційного цивільного суду у постанові при вирішення 23 листопада 2022 року справи № 636/951/17 (провадження № 61-18700св21).

Ухвалюючи рішення в цій частині колегія суддів враховує, що відповідно до пункту 2.9 глави 2 розділу IV Інструкції, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що банк (філія, відділення) зобов`язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп "вечірні" чи "післяопераційний час"), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.

Отже, за нормами вказаної Інструкції на квитанції повинні міститися: підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.

Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави для висновку про те, що письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. При цьому квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ є підтвердженням внесення готівки у відповідній платіжній системі.

Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 01 лютого 2018 року у справі № 727/6902/15-ц (провадження № 61-677св18), від 24 жовтня 2018 року у справі № 752/3746/15-ц (провадження № 61-21029св18), від 21 листопада 2018 року у справі № 727/6902/15-ц (провадження № 61-40082св18), 03 жовтня 2019 року у справі № 127/11222/16, від 14 листопада 2019 року у справі № 752/3746/15-ц (провадження № 61-6196св19), від 03 червня 2020 року у справі № 752/7208/15-ц (провадження № 61-14740св19), від 19 лютого 2020 року у справі № 201/15704/15.

З урахуванням викладеного, колегія суддів доходить висновку про доведеність позивачкою факту внесенні готівки в касу ПАТ КБ «Правекс-банк» 11 березня 2010 року в сумі 12000 Євро, та 23 грудня 2011 року в сумі 204195,86 грн, та недоведеністю факту укладення відповідних договорів банківського вкладу, а тому вказані кошти підлягають стягнення як отримання відповідачем без відповідної правової підстави за ст. 1212 ЦК України.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Частиною 2 статті 376 ЦПК України визначено, що порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та наданим доказам, судом порушені норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення коштів в розмірі 12000 Євро внесених 11 березня 2010 року та 204195,86 грн внесених 23 грудня 2011 року в касу ПАТ КБ «Правекс-банк» , як отриманих без відповідної правової підстави та відмови у задоволенні решти позовних вимог як не доведених належними та допустимими доказами.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачкою при зверненні до суду було сплачено судовий збір в розмірі 3654 грн ( а.с.1-б т.1), при цьому загальний розмір задоволених позовних вимог становить 672354,26 грн (204195,86 + 468158,40 (12000 х 39,0132)), тому суму судового збору що підлягала сплаті при зверненні до суду повинна була становити - 6723,54 грн, у зв`язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3654,00 грн, та решту 3069,54 грн (6723,54 - 3654,00) в дохід держави.

Керуючись ст. 1212 ЦК України, ст. 367, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Правекс Банк», подану представником Монастирським Дмитром Олександровичем, задовольнити частково.

Рішення Печерського районного суду міста Києва від 13 грудня 2021 року скасувати та ухвалити у вказаній справі нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Правекс-банк» (юридична адреса 01021 м.Київ, Кловський узвіз, 9/2, код ЄДРПОУ 14360920) на користь ОСОБА_1 (прож. АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_23 ) грошові коштив розмірі 204195,86 (двісті чотири тисячі сто дев`яносто п`ять гривень 86 коп.) грн., 12 000 (дванадцять тисяч ) Євро та 3 654 грн. сплаченого судового збору.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Правекс-банк» відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Правекс-банк» (юридична адреса 01021 м.Київ, Кловський узвіз, 9/2, код ЄДРПОУ 14360920) в дохід держави судовий збір у розмірі 3069,54 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлений 13 березня 2023 року.

Головуючий суддя : М.А.Яворський

Судді: Т.Ц.Кашперська В.О.Фінагеєв

Дата ухвалення рішення08.03.2023
Оприлюднено15.03.2023
Номер документу109509280
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —757/30993/15-ц

Ухвала від 25.07.2023

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Стрільчук Віктор Андрійович

Ухвала від 14.06.2023

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Стрільчук Віктор Андрійович

Ухвала від 08.05.2023

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Стрільчук Віктор Андрійович

Ухвала від 11.04.2023

Цивільне

Київський апеляційний суд

Яворський Микола Анатолійович

Постанова від 08.03.2023

Цивільне

Київський апеляційний суд

Яворський Микола Анатолійович

Ухвала від 17.01.2023

Цивільне

Київський апеляційний суд

Яворський Микола Анатолійович

Ухвала від 01.12.2022

Цивільне

Київський апеляційний суд

Яворський Микола Анатолійович

Рішення від 31.10.2022

Цивільне

Печерський районний суд міста Києва

Новак Р. В.

Рішення від 12.12.2021

Цивільне

Печерський районний суд міста Києва

Новак Р. В.

Рішення від 12.12.2021

Цивільне

Печерський районний суд міста Києва

Новак Р. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні