Рішення

від 02.03.2023 по справі 756/1428/22

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

02.03.2023 Справа № 756/1428/22

Ун.756/1428/22

Пр.№2-др/756/24/23

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2023 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Майбоженко А.М.,

секретаря Любін А.Ю.,

за участю

представника заявника Новака А.В.,

представниці позивача Кеби А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Новака Андрія Ігоровича про ухвалення додатково рішення щодо розподілу судових витрат у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Центаріс» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання договору недійсним

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Оболонського районного суду м.Києва від 18.01.2023 року позовні вимоги ТОВ «Центаріс» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири залишено без задоволення.

24.01.2023 року на адресу суду від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Новака А.І. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій він пррсив стягнути з позивача на користь позивача ОСОБА_1 витрати у розмірі 180 000 грн. Обґрунтовуючи цю вимоги тим, що між адвокатом Новаком А.І. та ОСОБА_1. укладено договір про надання правової допомоги від 01.09.2022 та додаткову угоду цієї ж дати, якою обумовлено вартість години робіт адвоката у розмірі 6 000 грн. 20.01.2023 між сторонами підписано акт виконаних робіт за договором. На момент подання цієї заяви витрати адвоката ОСОБА_1. не відшкодовані, що, на думку її представника, не є підставою для відмови від їх стягнення в судовому порядку з ТОВ «Центаріс».

Від представниці ТОВ «Центаріс» надійшли заперечення щодо поданої заяви, в якій вона посилається на не невідповідність розміру витрат на професійну правничу допомогу складності справи, реальному часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт.

Частиною 1 ст.270 ЦПК України передбачено випадки для ухвалення додаткового рішення. Так, зокрема, згідно п.4 цієї норми, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.2-4 цієї ж статті, заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Новак А.І. в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав, представник позивача ТОВ «Центаріс» - адвокат Кеба А.В. просила відмовити у стягненні витрат на професійну правничу допомогу, а у випадку їх стягнення просила зменшити їх розмір.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Суд вважає можливим вирішити питання про ухвалення додаткового рішення за їх відсутності.

Дослідивши матеріали справи, вирішуючи питання про ухвалення додаткового рішення у справі суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг таін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідно до ч.1,3 ст.134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Частиною 4 ст.141 ЦПК України визначено, що якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Судом встановлено, що представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Новаком А.І. 27.09.2022 подано відзив на позовну заяву, до якого не було додано жодного попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат, а також не долучено договору про надання правової допомоги та додаткової угоди до нього, які датовані 01.09.2022.

Після вирішення спору адвокатом Новаком А.І. заявлено до відшкодування сума у розмірі 180 000 грн, про розмір такого гонорару він міг бути обізнаний на момент подання відзиву, однак не довів вартість своїх послуг до інших учасників у справи шляхом подання орієнтовного розрахунку судових витрат до нього.

Тому суд визнає, що сума судових витрат, заявлена до відшкодування значно завищена і сторона, що заявляє такі витрати до відшкодування такі витрати могла передбачити їх розмір на момент подання відзиву.

Відповідно до ч.4-6 ст.137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (§ 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (§§ 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (§ 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Застосовуючи зазначені стандарти в цій справі, з огляду на відсутність попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат, однак у зв`язку з тим, що відповідач ОСОБА_1 має понести витрати на професійну правничу допомогу шляхом сплати цих коштів на рахунок адвоката, суд вважає можливим компенсувати на її користь витрати у розмірі 6 000 грн., що є обумовленою вартістю години робіт адвоката згідно договору про надання правової допомоги, стягнувши їх з ТОВ «Центаріс».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141, 270 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центаріс» на користь ОСОБА_1 :

-6 000 (шість тисяч) гривень 00 копійок - витрат на професійну правничу допомогу.

Дані щодо учасників справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Центаріс», ЄДРПОУ: 42676759, адреса місцязнаходження: м. Київ, Вознесенський узвіз, буд. 14, оф. 16.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 02.03.2023.

Суддя: А.М.Майбоженко