Рішення

від 06.03.2023 по справі 438/786/22

БОРИСЛАВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 438/786/22

Провадження 2/438/73/2023

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06 березня 2023 року м. Борислав

Бориславський міський суд Львівської області в складі :

головуючого судді - Хемич О.Б.,

за участю секретаря судового засідання Валькович Г.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку.

В обґрунтування своїх вимог, позивач вказав, що він є власником квартири АДРЕСА_1 та співвласником земельної ділянки, яка розташована за тією ж адресою на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті його матері. Крім його матері зазначена земельна ділянка належала іншим співвласникам ОСОБА_5 та ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності. Після смерті ОСОБА_5 співвласником земельної ділянки стала її дочка ОСОБА_2 . До 2021 року усі співвласники користувались земельною ділянкою у добровільно визначених розмірах та межах, рівних між собою. Під час виготовлення документів про право власності на частину земельної ділянки відповідач ОСОБА_2 звернулась до нього за згодою для виділення частки земельної ділянки в натурі, як співвласника. Тоді він звернув увагу на помилку у свідоцтві про право на спадщину, а саме на зазначення розміру земельної ділянки 0,500 га, що перевищує площу ділянки належної усім співвласникам, для виправлення помилки у визначенні розміру земельної ділянки він звернувся до державного нотаріуса Бориславської державної нотаріальної контори, яким було внесено виправлення з 0,500 га на 0,0500 га, але зазначене виправлення теж є невірним, оскільки 0,1000 га належить на права власності трьом співвласникам. З огляду на те, що за життя частки співвласників у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку не визначалися, підчас оформлення відповідачем ОСОБА_2 спадщини нотаріусом було визначено частку у розмірі 1/3, виходячи із законодавчо встановленої рівності у праві спільної сумісної власності просив визнати за ним право власності на 1/3 частку земельної ділянки успадкованої після смерті його матері.

Ухвалою судді від 03 жовтня 2022 року відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 10 лютого 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи наявна заява представника ОСОБА_6 про розгляд справи без його та позивача участі. Позов підтримали, просили задоволити позовні вимоги на підставі наявних матеріалів справи.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась. 22.02.2023 через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи без її участі, проти позовних вимог ОСОБА_1 не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився про причининеявки судне повідомив.Як вбачаєтьсяз матеріалівсправи,ухвалу провідкриття провадженняу справіз позовноюзаявою тадоданими донеї документами,а такожсудові повісткинадіслані відповідачуза зареєстрованоюадресою йогопроживання,відповідач неотримав.Проте зазмістом ч.7,п.4ч.8ст.128ЦПК Українивищевказані документивважаються врученимивідповідачу.Крім цього,виклик відповідачабуло здійсненотакож черезоголошення наофіційному вебсайтісудової владиУкраїни.Відповідач,належним чиномповідомлений просудовий розглядсправи тастрок поданнявідзиву напозовну заяву,відзив досуду неподав абоінформації проповажність причиннеподання відзиву.

Відповідно до ч. 2 ст.247ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв`язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину серії АВВ №389077 від 29.06.1999, посвідченого державним нотаріусом Бориславської нотаріальної контори Дякон Г.І. належить квартира АДРЕСА_1 , земельна ділянка, яка розташована за вказаною адресою площею 0,500га, які останній успадкував після смерті матері ОСОБА_7 (а.с.7).

Право власності померлої ОСОБА_7 на земельну ділянку підтверджується державним актом на право приватної власності на землю, виданого Бориславською міською радою народних депутатів 07.04.1995, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №366 від 07.04.1995 земельна ділянка розташована на території АДРЕСА_2 , загальною площею 0,1000га, належала на праві спільної сумісної власності ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 (а.с.8).

Іншим співвласникам земельна ділянка кадастровий номер 4610300000:03:020:0056, відповідно до інформації з Державного реєстру речовихправ нанерухоме майно№313642874від 28.10.2022належить направі спільноїчасткової власностів розмірі1/3належить ОСОБА_2 та на правіспільної сумісноївласності врозмірі 2/3 ОСОБА_7 і ОСОБА_3 (а.с.39).

Як зазначає позивач, наприкінці 2021 року співвласник ОСОБА_2 ,спадкоємець ОСОБА_5 ,яка померла у2021році,повідомила щоуспадкувала 1/3частки земельноїділянки по АДРЕСА_2 тамає намірвиділити їїв особистувласність.Для цьогоїй буланеобхідна згодаінших співвласниківземельної ділянки.Саме тоді позивач звернув увагу на помилку в свідоцтві про право на спадщину серії АВВ №389077 від 29.06.1999, а саме розміру земельної ділянки вказаний 0,500га, що перевищує площу ділянки належної усім співвласникам.

Для виправлення помилки у визначенні розміру земельної ділянки у свідоцтві про право на спадщину за законом від 29.06.1999 після смерті матері ОСОБА_7 , співвласника земельної ділянки по АДРЕСА_2 , позивач звернувся до державного нотаріуса Бориславської державної нотаріальної контори.

Як вбачається з копії свідоцтва про право на спадщину за закономвід 29.06.1999нотаріусом буловиправлено площуділянки з0.500гана 0.0500га(а.с.7).Позивач зазначає,що вказувавнотаріусу,що ітаке виправленняє помилковим,так яквизначає запомерлою половинуземельної ділянкиплощею 0,1000га,належної направі власностітрьом співвласникам.

Зі змісту відповіді державного нотаріуса Панкевича Р. Бориславської державної нотаріальної контори Львівської обл., яка адресована на ім`я позивача ОСОБА_1 вбачається, що нотаріусом 18.02.2022 було зроблено виправлення у свідоцтві про право від 29.06.1999 на спадщину із звіркою з державним актом на землю. Позивачу роз`яснено, що на цьому повноваження нотаріальної контори закінчується (а.с.12).

З огляду на зазначене у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості про спадкування позивачем земельної ділянки після смерті його матері ОСОБА_7 , проте зазначено, що ОСОБА_7 належало на праві спільної сумісної власності 2/3 частки земельної ділянки.

Згідно з частиною 1статті 1226 Цивільного кодексу України,частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Відповідно дост. 328 ЦК Україниправо власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Стаття 1216 ЦК Українипередбачає, що спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК Українипередбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч.1ст. 1225 ЦК Україниправо власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно п. «г» ч.1ст. 81 Земельного кодексу Українигромадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Згідно ч 1ст. 368 ЦК Україниспільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Разом з тим, ч. ч. 1, 2ст. 372 ЦК України, передбачено, що майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Згідно ч. 1ст. 86 Земельного кодексу України, земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Частиною 1ст. 131 Земельного кодексу Українипередбачена можливість набуття права власності на земельну ділянку на підставі успадкування.

За правиламист. 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Таким чином, позивачу, як спадкоємцю першої черги після смерті матері, ОСОБА_7 , стало належати 2/3 частини земельної ділянки, як зазначено в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а тому вимоги позивача в частині визнання права власності на 1/3 частини земельної ділянки в порядку спадкування після смерті матері не підлягають до задоволення. Таким чином, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні його вимоги щодо визнання за ним права власності на 1/3 частки земельної ділянки площею 0,1000га, після смерті ОСОБА_7 , оскільки з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вбачається, що померлій ОСОБА_7 належало 2/3 частки у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку кадастровий номер 4610300000:03:020:0056.

Відповідно дост. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У своїй заяві позивач просив суд залишити за ним сплачений судовий збір.

На підставівикладеного таст. ст.1216, 1217,1220,1221,1261,1268 ЦК України, керуючись ст. ст.12,13,77,78,206,259,263,264,315 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Визнати правовласності за ОСОБА_1 на2/3частки управі спільноїсумісної власностіна земельну ділянку, яка розташована по АДРЕСА_2 , призначеній для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 4610300000:03:020:0056, успадкованій після смерті матері ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судові витати в розмірі 992,40 грн. залишити за позивачем.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

позивач: ОСОБА_1 ,місце реєстрації: АДРЕСА_3 ,реєстраційний номероблікової карткиплатника податків НОМЕР_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ;

відповідач: ОСОБА_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення виготовлено 14.03.2023.

Суддя О.Б. Хемич