Постанова

від 07.03.2023 по справі 707/2888/20

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/4/23Головуючий по 1 інстанціїСправа №707/2888/20 Категорія: 302000000 Тептюк Є. П. Доповідач в апеляційній інстанції Гончар Н. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2023 рокум. Черкаси

Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:

Гончар Н.І.,Сіренка Ю.В., Фетісової Т.Л.

секретар Зінченко Ю.О.

учасники справи:

позивач виконувач обов`язків керівника Черкаської місцевої прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Будищенської сільської ради, Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ;

відповідачі Черкаська районна державна адміністрації, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів Державна екологічна інспекція Центрального округу;

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Фіщук Сергій Олексійович, приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Романій Наталія Василівна;

особи, які подали апеляційні скарги представник ОСОБА_3 адвокат Ульянов Сергій Миколайович та заступник керівника Черкаської обласної прокуратури Чустрак Д.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційні скарги представника ОСОБА_3 адвоката Ульянова Сергія Миколайовича та заступника керівника Черкаської обласної прокуратури Чустрак Д. на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 21 вересня 2021 року у справі за позовом виконувача обов`язків керівника Черкаської місцевої прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Будищенської сільської ради, Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ до Черкаської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів: Державна екологічна інспекція Центрального округу, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Фіщук Сергій Олексійович, приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Романій Наталія Василівна про визнання незаконним та скасування розпорядження Черкаської районної державної адміністрації №326, визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності, скасування державної реєстрації права власності, усунення перешкод в користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом її повернення, визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельної ділянки,

в с т а н о в и в:

30 вересня 2020 року виконувач обов`язків керівника Черкаської місцевої прокуратури звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи позовні вимоги тим, що розпорядженням Черкаської районної державної адміністрації № 326 від 10 листопада 2015 року «Про затвердження проектів землеустрою та передачу земельних ділянок у власність» затверджено проекти землеустрою та передано у приватну власність 13 громадян, у тому числі ОСОБА_1 земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:01:001:0042, площею 0,05521 га та ОСОБА_2 земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:01:001:0038, площею 0,0560 га, що розташовані в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту для індивідуального дачного будівництва, а п. 3 спірного розпорядження земельні ділянки віднесено до категорії земель рекреаційного призначення.

В подальшому за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано право власності на спірні земельні ділянки та видано свідоцтва про право власності.

У вересні 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу продали спірні земельні ділянки ОСОБА_4 , який в свою чергу продав земельні ділянки ОСОБА_5 , який продав земельні ділянки ОСОБА_3 , яка і є на даний час їх власником.

Прокурор зазначає, що спірні земельні ділянки, які сформовані за рахунок загального масиву площею 4,3148 га, до проведення його інвентаризації обліковувались як землі загального користування, в розрізі угідь - штучні водосховища.

Позивач вказує, що виділення спірних земельних ділянок відбулося із порушенням процедури встановленоїЗемельним кодексом України таЗаконом України «Про державний земельний кадастр»,Законом України «Про землеустрій», а саме було незаконно змінено цільове призначення із земель водного фонду на землі рекреації.

Крім того позивач зазначає, що спірним розпорядженням Черкаської РДА № 326 відповідачам фактично передано у приватну власність частину гідротехнічної споруди Будище-Свидівської захисної дамби, що суперечить статтям 58,59 ЗК України.

Оскільки, при прийнятті розпорядження Черкаської РДА № 326, Черкаським управлінням захисних масивів дніпровського водосховища (на момент відведення - Черкаське регіональне управління водних ресурсів), як титульним володільцем спірних земельних ділянок, не надавалось погодження на відведення їх у власність, що підтверджується листом Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ № 405/13 від 13 липня 2020 року та є порушенням вимог ч. 2ст. 123 ЗК України.

За таких обставин позивач просив визнати незаконним та скасувати розпорядження Черкаської районної державної адміністрації № 326 від 10 листопада 2015 року «Про затвердження проектів землеустрою та передачу земельних ділянок у власність», в частині затвердження проекту землеустрою, надання у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:01:001:0042, площею 0,05521 га та ОСОБА_2 земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:01:001:0038, площею 0,0560 га, що розташовані в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту для індивідуального дачного будівництва та віднесення їх до категорії земель рекреаційного призначення.

Як наслідок незаконності та скасування розпорядження Черкаської РДА № 326 від 10 листопада 2015 року, на думку позивача підлягають визнанню незаконними та скасуванню свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 від 10 грудня 2015 року та № 022455 від 10 грудня 2015 року.

Крім того, позивач просить усунути перешкоди державі в особі Черкаської обласної державної адміністрації та Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ в користуванні та розпорядженні спірними земельними ділянками шляхом їх повернення ОСОБА_3 . Скасувати державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_3 на спірні земельні ділянки. Визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію земельних ділянок.

Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 21 вересня 2021 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення суду обґрунтоване тим, що відсутні достатні правові підстави для задоволення вимоги прокурора, щодо скасування розпорядження Черкаської РДА № 326 від 10 листопада 2015 року «Про затвердження проектів землеустрою та передачу земельних ділянок у власність» з підстав порушення земельного законодавства під час зміни цільового призначення спірних земельних ділянок, без перегляду на предмет законності розпорядження Черкаської районної державної адміністрації № 222 від 04 серпня 2015 року, оскільки в даному випадку відбулося віднесення земельної ділянки до певної категорії, а не зміна її цільового призначення. Суд прийшов до висновку, що для задоволення позову з вищевикладеної підстави, прокурором невірно визначений предмет спору.

Також суд вказав, що жодних доказів того, що Будище-Свидівська дамба взагалі є гідротехнічною спорудою суду не надано. Посилання на те, що у 1955 році була виділена земельна ділянка під будівництво не свідчить про те, що дана споруда була побудована, перебуває у власності чи користуванні експлуатуючої організації, перебуває на балансі експлуатуючої організації і внесена до реєстру гідротехнічних споруд.

Судом також враховано висновок експерта від 05 липня 2021 року №290/470-471/21-23, у якому вказано, що земельні ділянки кадастровий номер 7124986000:01:001:0042 та 7124986000:01:001:0038 не знаходяться в межах Будище-Свидівоцької захисної дамби.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції прийшов до висновку, що вимога прокурора щодо усунення перешкод в користуванні та розпорядженні спірною земельною ділянкою в особі саме Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ задоволенню не підлягає.

В задоволенні решти позовних вимог суд відмовив, оскільки вони є похідними від вимоги про скасування розпорядження Черкаської районної державної адміністрації № 326 від 10.11.2015 «Про затвердження проектів землеустрою та передачу земельних ділянок у власність».

Не погоджуючись із рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 21 вересня 2021 року, представник ОСОБА_3 адвокат Ульянов Сергій Миколайович подав апеляційну скаргу та просить змінити рішення суду в частині мотивів та підстав для відмови в задоволенні позову, встановивши, що позов в частині позовних вимог, які ґрунтуються на твердженні про віднесення спірних земельних ділянок до земель водного фонду та їх розміщення на об`єкті нерухомого майна Будище-Свидівській захисній дамбі, не підлягає до задоволення з огляду на недоведеність та невідповідність дійсним обставинам, а в частині вимог, які обґрунтовані твердженнями про не проведення державної експертизи землевпорядної документації, - у зв`язку з пропуском строку позовної давності.

У апеляційній скарзі вказує, що лист Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 10-23-0.44752/2-20 від 23 червня 2020 року, який на думку прокурора підтверджує, що спірна земельна ділянка відноситься до земель водного фонду, та був прийнятий судом, не зазначає, як та на підставі яких даних зазначений орган зробив такий висновок, що було враховано при цьому, та яка методика перевірки даних була застосована, що не дає змоги перевірити цей висновок на відповідність і призводить до необхідності прийняття зазначеного твердження на віру, що прямо суперечить процесуальному закону.

Вважає, що твердження прокурора щодо відведення спірних земельних ділянок як земель водного фонду не тільки не було належним чином підтверджене позивачем, але й спростовується матеріалами справи, зокрема висновком експертизи від 05 липня 2021 року.

Стверджує, що суд повинен був виходити із того, що спірні земельні ділянки не є та не були землями водного фонду, а висновки суду про те, що вони розміщуються на землях, які б мали відноситися до земель водного фонду, не можуть вважатися належними та обґрунтованими.

Зазначає, що фактично оскаржуване рішення не містить оцінки твердження прокурора про те, що розпорядження Черкаської РДА № 326 від 30 листопада 2015 року прийняте із перевищенням наданих законом повноважень.

Також вважає, що оскільки твердження прокурора про віднесення спірної земельної ділянки до земель водного фонду не відповідає дійсності та спростовується матеріалами справи, а сам прокурор в цій частині обґрунтовував свої вимоги не фактом віднесення землі до земель водного фонду, а порушенням процедури її виділення, заява відповідача про застосування до позовних вимог, обґрунтованих твердженням про відсутність державної експертизи, строку позовної давності, може бути задоволена.

Заступник керівника Черкаської обласної прокуратури Чустрак Д. також подав апеляційну скаргу на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 21 вересня 2021 року та просить його скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

В апеляційній скарзі зазначає, що саме розпорядженням Черкаської РДА від 30 листопада 2015 року № 326 змінено цільове призначення спірних земельних ділянок, а тому висновок суду на невірне визначення прокурором підстави позову та предмету спору є помилковим.

Зазначає, що факт перебування спірної земельної ділянки в межах технічно-експлуатаційної зони Будище-Свидівської захисної дамби підтверджується відповідною план-схемою розміщення спірної земельної ділянки та визначення по відношенню до неї технічно-експлуатаційної зони дамби, розробленою ДП «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (лист № 10-28-0.51272/2-20 від 22 липня 2020).

Вважає, що судом безпідставно не взято до уваги як докази вказаний лист, а також лист Черкаського управління захисних масивів дніпровського водосховища від 21 липня 2020 року № 420/13, тоді як висновок експерта, наданий відповідачем на стадії судового розгляду по суті за відсутності відповідного обґрунтування, з порушенням встановлено порядку, оцінений судом без дотримання вимог ст. 110 ЦПК України.

Також вказує на правомірність представництва прокурором в суді інтересів держави та втручання у право на мирне володіння майном у даній справі.

Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області подало пояснення, у якому вказує, що реєстрація земельної ділянки, що є предметом судового спору, була проведена Головним управлінням відповідно до вимог чинного законодавства, на підставі розпорядження Черкаської районної державної адміністрації, яке було чинним та не визнане неправомірним.

Звертає увагу, що Головним управлінням вживались заходи щодо приведення у відповідність до законодавства розпорядження Черкаської районної державної адміністрації № 326 від 10 листопада 2015 року, № 109 від 27 квітня 2015 року та № 106 від 27 квітня 2015 року «Про затвердження проектів землеустрою та передачу земельних ділянок у власність», тому вважає, що вимога про стягнення судового збору із Головного управління є необґрунтованою, а рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 21 вересня 2021 року слід залишити без змін.

Інші учасники справи своїм правом на подання відзиву на апеляційні скарги не скористались.

Заслухавши учасників справи, які з`явились в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає наступне.

Належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, інші учасники справи в судове засідання не з`явились, що відповідно до статті 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи апеляційним судом.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що розпорядженням Черкаської районної державної адміністрації № 222 від 04 серпня 2015 року було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельної ділянки площею 4,3148 га в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради, за межами населеного пункту, Черкаського району Черкаської області. Земельну ділянку віднесено до земель запасу, вид піски. Як зазначається позивачем і не заперечується відповідачем, спірні земельні ділянки входять до вищевказаного земельного масиву загальною площею 4,3148 га.

Розпорядженням Черкаської районної державної адміністрації № 255 від 09 вересня 2015 року надано дозвіл 13 громадянам в тому числі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на розробку проектів землеустрою щодо оформлення права власності на земельні ділянки, в тому числі спірні.

Розпорядженням Черкаської районної державної адміністрації № 326 від 10 листопада 2015 року «Про затвердження проектів землеустрою та передачу земельних ділянок у власність» затверджено проекти землеустрою та передано у приватну власність 13 громадян, у тому числі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спірні земельні ділянки, а п. 3 спірного розпорядження земельні ділянки віднесено до категорії земель рекреаційного призначення.

В подальшому за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано право власності на спірні земельні ділянки та видано свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 від 10 грудня 2015 року та № 022455 від 10 грудня 2015 року.

У вересні 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу продали спірні земельні ділянки ОСОБА_4 , який в свою чергу продав земельні ділянки ОСОБА_5 , який продав земельні ділянки ОСОБА_3 , яка і є на даний час їх власником.

В пояснювальній записці до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 , зазначено, що згідно розпорядження Черкаської РДА №222 від 04 серпня 2015 року, земельна ділянка обліковується як землі запасу в розрізі угідь пісок, даним проектом землеустрою земельну ділянку відведено у землі рекреаційного призначення. Код цільового призначення визначено - 07.03 - для індивідуального дачного будівництва.

Відповідно до висновку про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, у разі якщо проект землеустрою підлягає обов`язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області.

З листа Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області №10-23-0.4-4752/2-20 від 23 червня 2020 року вбачається, що спірні земельні ділянки за кадастровим номером 7124986000:01:001:0038 та 7124986000:01:001:0042, згідно фори 6-зем, станом на 01 січня 2015 року обліковувалася як землі загального користування (в розрізі угідь - штучні водосховища), а станом на 31 грудня 2015 року як землі запасу (в розрізі угідь піски).

Згідно листа Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області №10-23-0.9-4671/2-20 від 19 червня 2020 року документація із землеустрою, щодо спірних ділянок, на проведення експертизи не надходила.

16 липня 2020 року Черкаська ОДА надіслала лист позивачу, в якому повідомила, що заходи відповідного реагування, в тому числі представницького не вживалися і не планувалися.

21 липня 2020 року Державна екологічна інспекція центрального округу звернулася з листом до Черкаської місцевої прокуратури, в якому зазначає, що земельна ділянка площею 4,3148 га, в складі якої перебувають спірні земельні ділянки належать до виду угідь «піски» на підставі затвердженої Розпорядженням Черкаської районної державної адміністрації № 222 від 04 серпня 2015 року технічної документації про проведення інвентаризації вказаного масиву, а до проведення інвентаризації обліковувалися, як землі загального користування, в розрізі угідь штучні водосховища.

27 липня 2020 року Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області листом повідомило Черкаську місцеву прокурату, що за результатами перевірки виділення земельних ділянок громадянам, в тому числі і спірної, були допущені порушення чинного земельного законодавства, оскільки сформовані за рахунок масиву, який до проведення інвентаризації обліковувався, як землі загального користування, в розрізі угідь штучні водосховища.

Згідно листа Державного агентства водних ресурсів України № 1773/6/11-21 від 01 квітня 2021 року у Держводагентстві відсутній каталог координат зовнішніх меж Будище-Свидівської захисної дамби.

Відповідно до відповіді Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 31 травня 2021 року № 29-23-0.2-3299/2-21 в регіональному фонді відсутня інформація, щодо того коли і яким саме чином спірні земельні ділянки були віднесені до земель водного фонду, дана інформація має бути в місцевому фонді, який формується територіальними органами Держгеокадастру, що провадять діяльність на місцевому рівні.

Міськрайонне управління Держгеокадастру у Черкаському районі та м. Черкаси на адвокатський запит надало відповідь вих. № 215/120-21 від 31 травні 2021 року, в якій зазначено, що якщо відсутнє рішення про віднесення спірної земельної ділянки до моменту відведення земель до однієї з категорій, то земельна ділянка не відноситься до жодної з категорій та не має визначеного цільового призначення. Вперше спірні земельні ділянки кадастровий номер 7124986000:01:001:0042 та 7124986000:01:001:0038 були сформовані на підставі проектів землеустрою як землі рекреаційного призначення і як землі водного фонду не обліковувалися.

Відповідно до висновку експерта від 05 липня 2021 року №290/470-471/21-23 земельні ділянки кадастровий номер 7124986000:01:001:0042 та 7124986000:01:001:0038 не перебувають в межах прибережної захисної смуги та не знаходяться в межах Будище-Свидівоцької захисної дамби.

Звертаючись із позовом, прокурор вказував, що спірні земельні ділянки до проведення інвентаризації загального земельного масиву площею 4,3148 га обліковувались як землі загального користування, в розрізі угідь - штучні водосховища, та було незаконно змінено цільове призначення земельних ділянок із земель водного фонду на землі рекреації.

Також прокурор зазначав, що розпорядженням Черкаської РДА № 326 від 10 листопада 2015 року відповідачам фактично передано у приватну власність частину гідротехнічної споруди Будище-Свидівської захисної дамби, що суперечить статтям 58,59 ЗК України.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що прокурором оскаржується розпорядження Черкаської РДА № 326 від 10 листопада 2015 року, яким затверджено проекти землеустрою та передано у приватну власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спірні земельні ділянки, а п. 3 спірного розпорядження земельні ділянки віднесено до категорії земель рекреаційного призначення.

Однак оскарження вказаного розпорядження є взаємопов`язаним із розпорядження Черкаської районної державної адміністрації № 222 від 04 серпня 2015 року, яким було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельної ділянки площею 4,3148 га в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради, за межами населеного пункту, Черкаського району Черкаської області, та віднесено вказану земельну ділянку до земель запасу, вид піски.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції та вважає обґрунтованим твердження суду, що предметом оскарження у даній справі не може бути лише розпорядження № 326 від 10 листопада 2015 року, як визначено прокурором у позовній заяві.

Посилання прокурора на те, що саме розпорядженням Черкаської РДА від 30 листопада 2015 року № 326 змінено цільове призначення спірних земельних ділянок, спростовується матеріалами справи.

Так, як правильно встановлено судом, віднесення оскаржуваним розпорядженням спірних земельних ділянок з кадастровими номера 7124986000:01:001:0042 та 7124986000:01:001:0038 до категорії земель землі рекреації, не є зміною цільового призначення земель водного фонду, оскільки вказані земельні ділянки були сформовані вперше шляхом затвердження проекту землеустрою розпорядженням № 222 від 04 серпня 2015 року.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при вирішенні спору застосовано відповідні норми матеріального права та в межах заявлених позовних вимог і підстав позову обґрунтовано відмовлено у задоволенні позовної вимоги про визнання незаконним та скасування розпорядження Черкаської районної державної адміністрації № 326 від 10 листопада 2015 року «Про затвердження проектів землеустрою та передачу земельних ділянок у власність», в частині затвердження проекту землеустрою, надання у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:01:001:0042, площею 0,05521 га та ОСОБА_2 земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:01:001:0038, площею 0,0560 га, що розташовані в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту для індивідуального дачного будівництва та віднесення їх до категорії земель рекреаційного призначення.

Колегія суддів також погоджується із висновками суду щодо не доведення позивачем розміщення спірних земельних ділянок у межах технічно-експлуатаційної зони Будище-Свидівської захисної дамби, оскільки матеріали справи не містять доказів існування такої гідроспоруди.

При цьому судом в порядку статті 89 ЦПК України надано оцінку висновку експерта від 05 липня 2021 року №290/470-471/21-23, наданого відповідачем, як письмовому доказу, згідно із яким земельні ділянки кадастровий номер 7124986000:01:001:0042 та 7124986000:01:001:0038 не знаходяться в межах Будище-Свидівоцької захисної дамби.

Під час розгляду справи апеляційним судом прокурором заявлялось клопотання про призначення у справі судової земельно-технічної експертизи, однак, вона не була проведена через несплату її вартості Черкаською обласною прокуратурою.

З огляду на викладене, матеріали справи не містять та позивачем не надано беззаперечних доказів віднесення спірних ділянок до земель водного фонду та зміни їх цільового призначення із порушенням вимог закону, а також перебування спірних земельних ділянок в межах технічно-експлуатаційної зони Будище-Свидівської захисної дамби.

Посилання прокурора на план-схему розміщення спірної земельної ділянки та визначення по відношенню до неї технічно-експлуатаційної зони дамби, розроблену ДП «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (лист № 10-28-0.51272/2-20 від 22 липня 2020), а також на лист Черкаського управління захисних масивів дніпровського водосховища від 21 липня 2020 року № 420/13, не є достатніми та належними доказами для встановлення вказаних обставин.

Отже колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог у зв`язку з їх недоведеністю є обґрунтованим та зміні чи скасуванню не підлягає, а тому апеляційна скарга прокурора підлягає залишенню без задоволення, оскільки її доводи не спростовують правильності висновків суду.

Щодо апеляційної скарги представника ОСОБА_3 адвоката Ульянова С.М. колегія суддів вказує наступне.

У апеляційній скарзі адвокат Ульянов С.М. просить змінити рішення суду в частині мотивів та підстав для відмови в задоволенні позову, встановивши, що позов в частині позовних вимог, які ґрунтуються на твердженні про віднесення спірних земельних ділянок до земель водного фонду та їх розміщення на об`єкті нерухомого майна Будище-Свидівській захисній дамбі, не підлягає до задоволення з огляду на недоведеність та невідповідність дійсним обставинам, а в частині вимог, які обґрунтовані твердженнями про не проведення державної експертизи землевпорядної документації, - у зв`язку з пропуском строку позовної давності.

При вирішенні справи судом першої інстанції не надавалась оцінка твердженням про не проведення державної експертизи землевпорядної документації, оскільки суд прийшов до висновку, що оскарження розпорядження Черкаської РДА № 326 від 30 листопада 2015 року без оскарження розпорядження Черкаської районної державної адміністрації № 222 від 04 серпня 2015 року в сукупності не доводить заявлених прокурором позовних вимог. Отже у апеляційного суду відсутні підстави для зміни рішення суду в цій частині та застосування до позовних вимог наслідків спливу строку позовної давності.

Щодо вимоги апелянта про зміну рішення суду в частині мотивів та підстав для відмови в задоволенні позову, встановивши, що позов в частині позовних вимог, які ґрунтуються на твердженні про віднесення спірних земельних ділянок до земель водного фонду та їх розміщення на об`єкті нерухомого майна Будище-Свидівській захисній дамбі не підлягає задоволенню в зв`язку з недоведеністю та невідповідністю дійсним обставинам, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, оскільки рішення суду не містить висновку та встановлення факту розміщення спірних земельних ділянок на землях водного фонду та на об`єкті нерухомого майна, при цьому суд першої інстанції вказує на неможливість прийняття та оцінки тверджень представника відповідача щодо не перебування спірних земельних ділянок в межах прибережної захисної смуги, оскільки позивач не зазначав як підставу позову їх розміщення в прибережній захисній смузі.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно та всебічно досліджено обставини справи та надані сторонами докази, і прийнято законне та обґрунтоване рішення, яке зміні чи скасуванню не підлягає.

Доводи апеляційних скарг не спростовують правильності висновків суду та були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів апеляційні скарги представника ОСОБА_3 адвоката Ульянова Сергія Миколайовича та заступника керівника Черкаської обласної прокуратури Чустрак Д. залишає без задоволення, а рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 21 вересня 2021 року без змін.

Керуючись статтями 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційні скарги представника ОСОБА_3 адвоката Ульянова Сергія Миколайовича та заступника керівника Черкаської обласної прокуратури Чустрак Д. залишити без задоволення.

Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 21 вересня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, викладених у статті 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складений 13 березня 2023 року.

Судді