Ухвала

від 28.02.2023 по справі 910/21056/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про закриття апеляційного провадження

"28" лютого 2023 р. Справа№ 910/21056/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Скрипки І.М.

Тищенко А.І.

секретар судового засідання: Колосовська А.Р.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 28.02.2023,

розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві

на рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2022 (повний текст складено 08.02.2022)

у справі №910/21056/21 (суддя Джарти В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Навігаторспецбуд»

до Комунального підприємства «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва»

про внесення змін до договору шляхом визнання укладеною додаткову угоду №17 (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 14.01.2022),

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Навігаторспецбуд» (далі, позивач, Товариство) звернулась до Господарського суду міста Києва із позовом (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) до Комунального підприємства «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» (далі, відповідач, Підприємство, Дирекція) про внесення змін до Договору генпідряду №24/10-2017 від 24.10.2017 шляхом визнання укладеною додаткової угоди №17.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для внесення змін до укладеного між позивачем та відповідачем Договору генпідряду №24/10-17 від 24.10.2017, з метою приведення його у відповідність до положень постанови Кабінету Міністрів України №373 від 21.04.2021 «Про внесення зміни до пункту 19 Порядку державного фінансування капітального будівництва»

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.01.2022 у справі №910/21056/21 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Навігаторспецбуд» до Комунального підприємства «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» про внесення змін до договору шляхом визнання укладеною додаткову угоду №17 задоволено повністю.

Визнано укладеною додаткову угоду №17 до Договору генпідряду №24/10-2017 від 24.10.2017 в наступній редакції:

«м.Київ « 07» грудня 2021 р.

Комунальне підприємство «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» (далі - «Замовник»), в особі виконувача обов`язки директора Хоматової Наталії Миколаївни, яка діє на підставі Наказу від 08.11.2021 № 138-к, з однієї сторони та Товариство з обмеженою відповідальністю «НАВІГАТОРСПЕЦБУД» (далі - «Генпідрядник»), яке є переможцем відкритих торгів, проведених відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель», в особі директора Лещуха Ярослава Романовича, що діє на підставі Статуту, з другої сторони, а разом поіменовані «Сторони», керуючись вимогами Постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668 «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві», уклали цю додаткову угоду до Договору генпідряду від 24.10.2017 № 24/10-2017 (далі - Договір) про наступне:

1. З метою приведення Договору у відповідність до Постанови Кабінету міністрів України від 27 грудня 2001 р. №1764 «Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва» зі змінами, внесеними Постановою Кабінету міністрів України від 21.04.2021 № 373 та Постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1070 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти», враховуючи лист Генпідрядника від 26.04.2021 №21-04, керуючись п. 20.9 Договору, Сторони дійшли згоди внести наступні зміни до Договору, а саме:

1.1. Викласти п. 4.3 Договору в наступній редакції:

« 4.3. Відповідно до належним чином оформленого рішення головного розпорядника бюджетних коштів Замовник може перерахувати Генпідряднику аванс (попередню оплату) у розмірі не більше 60% вартості річного обсягу робіт, який спрямовується на небюджетні рахунки, відкриті на ім`я Підрядника в органах Казначейства у встановленому законодавством порядку, з подальшим використанням зазначених коштів виключно з таких рахунків на цілі, визначені цим Договором. Аванс може надаватися частинами по мірі надходження бюджетного фінансування відповідного призначення. Генпідрядник зобов`язується відпрацювати одержаний аванс (виконати роботи) в строк не більше 36 (тридцяти шести) календарних місяців з моменту одержання авансу. Підтвердження належного відпрацювання авансу та його закриття здійснюється Генпідрядником на підставі Актів виконаних робіт за формою №КБ-2в та Довідок за формою №КБ-3. Якщо наданий аванс використано неповністю з вини Генпідрядника та/або своєчасно не надано документи, які підтверджують виконання робіт, невикористана сума протягом 3 (трьох) днів повертається Генпідрядником після закінчення строку, на який надавався аванс, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Замовника.»

1.2. Викласти п. 4.12 Договору в наступній редакції:

« 4.12. Використання Генпідрядником попередньої оплати, перерахованої Замовником у 2018 - 2019 роках, здійснюється протягом 36 (тридцяти шести) календарних місяців починаючи з 23 квітня 2021 року. Термін використання підрядником отриманої попередньої оплати від Замовника не повинен перевищувати строк виконання робіт за Договором.».

3. Відповідно до п. 4 ч. 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (продовження строку дії договору та строку виконання зобов`язань у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження), сторони дійшли згоди строк виконання робіт та строк дії Договору продовжити до 31 грудня 2024 року.

3. Інші положення Договору генпідряду №24/10-2017 від 24.10.2017 та додаткових угод до нього, не змінені даною Додатковою угодою, залишаються чинними та не змінюються.

4. Дана Додаткова угода є невід`ємною частиною Договору генпідряду №24/10-2017 від 24.10.2017, складена у двох примірниках по одному для кожної із Сторін, кожна з яких має однакову юридичну силу, набирає чинності з моменту підписання та діє до моменту виконання всіх зобов`язань за цим Договором.

КП «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва»

01014, м. Київ, вул. Петра Болбочана,6

IBAN: UA058201720344321001100042764

в ДКСУ, м. Київ

ЄДРПОУ 05445267

Свідоцтво платника ПДВ № 37457614

ІПН 054452626107

тел. (044) 284-77-41, (044) 284-66-22

В.о. директора

---

Н.М.Хоматова

ТОВ «НАВІГАТОРСПЕЦБУД»

01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 3-А

ЄДРПОУ 34412917

IBAN: НОМЕР_1

в АБ «УКРГАЗБАНК», м. Київ

НОМЕР_2

в АТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Київ,

ІПН 344129126554

свідоцтво платника ПДВ №100242625

тел. (044) 583-53-67

Директор

---

Я.Р. Лещух».

Присуджено до стягнення з Комунального підприємства «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Навігаторспецбуд» 2 270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок) судового збору.

Приймаючи зазначене рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність законодавчо визначених підстав для внесення змін до Договору генпідряду №24/10-2017 від 24.10.2017, про які заявлено позивачем, оскільки з 23.04.2021 мали місце зміни постанови КМУ від 27.12.2001 №1764 «Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва», що внесені постановою КМУ від 21.04.2021 №373, в тому числі, щодо перебігу строків щодо попередньої оплати (авансів) з будівництва та реконструкції колекторів загальною кошторисною вартістю більше ніж 300000 тис. гривень (в тому числі щодо відпрацювання попередньої оплати для виконання робіт з будівництва та реконструкції колекторів). Також суд встановив, що позивачем був дотриманий порядок внесення змін до договору, адже Товариством в порядку досудового врегулювання спору 06.12.2021 скеровувався на адресу відповідача лист із пропозицію укласти додаткову угоду.

Не погодившись із прийнятим рішенням, 14.11.2022 (про що свідчить відмітка Укрпошти Стандарт на конверті) Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, яке не є учасником справи, звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2022 у справі №910/21056/21 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги скаржник зазначив, що 27.10.2022 на його адресу надійшов лист Підприємства від 26.10.2022 №31-845, в якому останнє, посилаючись, зокрема, на відсутність простроченої заборгованості за попередньою оплатою по об`єкту «Реконструкція ІІІ черги Ново-Дарницького каналізаційного колектора Д=2980 мм (ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013) (45000000-7 Будівельні роботи)», просило виключити зазначений об`єкт із розпорядження Головного управління Казначейства про призупинення операцій з бюджетними коштами від 05.10.2022 №08-17-06/8355. При цьому, як на підставу такої вимоги, Підприємство послалося на рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2022 у даній справі, яким визнано укладеною додаткову угоду №17, та зазначено, що термін відпрацювання генпідрядником авансу по об`єкту на теперішній час не вважається простроченим.

Ознайомившись із оскаржуваним судовим рішенням, скаржник наголошує на його неправомірності, оскільки додаткова угода №17 до Договору генпідряду №24/10-2017 від 24.10.2017 у редакції, викладеній у рішенні суду, не може бути визнана правомірною тому, що за своїм змістом суперечить вимогам бюджетного законодавства, а саме частині 1 статті 49 Бюджетного кодексу України, абзацу 3 підпункту 5 прим. 1 пункту 1 постанови КМУ №117 «Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» та абзацу 4 пункту 2 постанови КМУ №1070 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти», оскільки за бюджетні кошти розпорядники/одержувачі бюджетних коштів в договорах про закупівлю передбачають попередню оплату на придбання матеріалів, конструкцій, виробів, необхідних для виконання будівництва та реконструкції каналізаційних колекторів загальною кошторисною вартістю більше, ніж 300 000 тис. гривень у розмірі до 60% їх вартості на строк не більше 18 місяців.

За твердженнями скаржника, до спірних правовідносин у справі постанова КМУ від 27.12.2001 №1764 «Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва» не застосовується, оскільки Договір генпідряду фінансувався виключно за кошти бюджету міста Києва.

Підприємство згідно умов Порядку №117 та Договору не відзвітувало про цільове використання авансу на придбання будівельних матеріалів, виробів, конструкцій, необхідних для виконання робіт.

Неподання підтвердних документів про використання авансу у терміни, визначені пунктом 10.1. Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.08.2012 №938 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.09.2021 за №1569/21881, є бюджетним порушенням згідно пункту 22 частини 1 статті 116 Бюджетного кодексу України, а тому Головним управлінням Державної казначейської служби України у м. Києві правомірно зупинено операції з бюджетними коштами по рахунках відповідача.

В апеляційній скарзі Головним управлінням Державної казначейської служби України у м. Києві було заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2022, яке мотивовано тим, що апелянт не брав участі у розгляді справи в суді першої інстанції, а про існування оскаржуваного судового рішення дізнався лише 27.10.2022, коли на його адресу надійшов лист від Комунального підприємства «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва», до якого було додано рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2022.

Також апелянтом було заявлено клопотання про звільнення його від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі №910/21056/21, яке обґрунтоване складною економічною ситуацією, викликаною військовою агресією російської федерації проти України.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.11.2022 апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві на рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2022 у справі №910/21056/21 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Скрипка І.М.

Колегією суддів встановлено, що апеляційна скарга була подана скаржником безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2022 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/21056/21. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві на рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2022 у справі №910/21056/21 до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

29.11.2022 засобами електронного зв`язку до суду апеляційної інстанції від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Навігаторспецбуд» надійшли заперечення на клопотання Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати до ухвалення судового рішення у справі та заперечення на відкриття апеляційного провадження у справі №910/21056/21, яке мотивоване тим, що зазначені в апеляційній скарзі обставини не вказують на те, що рішення суду першої інстанції впливає на обов`язки скаржника.

12.12.2022 матеріали справи №910/21056/21 надійшли до суду апеляційної інстанції та були передані головуючому судді у справі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2022 апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві на рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2022 у справі №910/21056/21 залишено без руху; роз`яснено Головному управлінню Державної казначейської служби України у м. Києві, що протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржник має право усунути вказані недоліки, надавши суду апеляційної інстанції докази сплати судового у сумі 3 405,00 грн.

02.01.2023 засобами поштового зв`язку від Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві до суду апеляційної інстанції надійшла заява на виконання вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2022, до якої додано платіжне доручення №599 від 21.12.2022 про сплату судового збору на суму 3 405,00 грн.

Головуючий суддя Михальська Ю.Б. відповідно до Наказу №572-в від 12.12.2022 та Наказу №590-в від 16.12.2022 з 28.12.2022 по 03.01.2023 перебувала у щорічній відпустці.

Суддя-член колегії Тищенко А.І. відповідно до Наказу №590-в від 16.12.2022 з 02.01.2023 по 13.01.2023 перебувала у щорічній відпустці.

Суддя-член колегії Скрипка І.М. відповідно до Наказу №570-в від 12.12.2022 з 31.12.2022 по 12.01.2022 перебувала у щорічній відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2023 поновлено Головному управлінню Державної казначейської служби України у м. Києві пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2022 у справі №910/21056/21, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві на рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2022 у справі №910/21056/21, призначено до розгляду апеляційну скаргу на 14.02.2023.

10.02.2023 від позивача через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просив суд залишити її без задоволення. Позивач наголосив, що запропонована ним редакція додаткової угоди узгоджується із постановою КМУ №373 та не суперечить нормам чинного законодавства. Щодо порушення обов`язків скаржника прийняттям рішення у даній справі, позивач зазначив, що оскаржуване рішення не призводить до впливу на обов`язки останнього виконати вимоги статті 117 Бюджетного кодексу України після закінчення строку, вказаного у додатковій угоді №17 (у разі виявлення порушень бюджетного законодавства).

У судове засідання, призначене на 14.02.2023, з`явились представники Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Навігаторспецбуд» та Комунального підприємства «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва».

У судовому засіданні 14.02.2023 суддею-доповідачем було поставлено на обговорення питання щодо процесуального статусу Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві. Також представники надавали пояснення щодо того, чи вирішив суд першої інстанції питання про права, інтереси та (або) обов`язки Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2023 у розгляді апеляційної скарги Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві на рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2022 у справі №910/21056/21 оголошено перерву до 28.02.2023.

27.02.2023 скаржник подав через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду додаткові пояснення до апеляційної скарги, у яких просив залучити його до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, наголошував, що мотивувальна частина рішення суду в даній справі стосується прав, інтересів та (або) обов`язків Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, оскільки, зокрема, містить посилання на лист Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, в якому останнє аргументує, що дія постанови КМУ №1764 від 27.12.2001 не поширюється на спірні правовідносини, а також враховуючи, що саме відмова відповідача із посиланням на лист Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, стала підставою для звернення позивача до суду з позовом у даній справі.

За доводами скаржника рішення суду в даній справі має безпосередній вплив на його обов`язки, оскільки органи Казначейства здійснюють контроль за дотриманням бюджетного законодавства розпорядниками бюджетних коштів та одержувачами бюджетних коштів в частині проведення ними розрахунків на умовах авансування, відповідно до вимог Бюджетного кодексу України, Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.08.2012 №938 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.09.2021 за №1569/21881, та інших актів законодавства.

28.02.2023 від позивача через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надійшли пояснення, в яких позивач наголосив на тому, що 14.02.2023 Північним апеляційним господарським судом було оголошено ухвалу у справі №910/21057/21 про закриття апеляційного провадження, просив врахувати дану обставину задля формування сталої судової практики. До пояснень позивачем додана завірена судом копія вступної та резолютивної частини ухвали від 14.02.2023 у справі №910/21057/21.

Представник скаржника у судовому засіданні 28.02.2023 підтримував доводи своєї апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Представники позивача та відповідача у судовому засіданні 28.02.2023 заперечили проти доводів апеляційної скарги, наголошували, що оскаржуваним рішенням суду не порушені права Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві.

За результатами проведеного у справі 28.02.2023 судового засідання суд оголосив вступну та резолютивну частини ухвали про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку про те, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві на рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2022 у справі №910/21056/21 підлягає закриттю з наступних підстав.

Стаття 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

У відповідності до статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Законом встановлено, що у випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб`єктами підприємницької діяльності.

Частина 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України містить перелік суб`єктів, право на звернення яких до господарського суду є обмеженим. Це означає, що право на звернення до господарського суду повинно бути прямо передбачене законодавчими актами України.

Судова колегія апеляційного господарського суду звертає увагу, що законодавством передбачений виключний перелік суб`єктів, які вправі оскаржити в апеляційному порядку судове рішення місцевого господарського суду у випадку наявності для цього підстав. Визначаючи коло вказаних суб`єктів, законодавство передбачає попередню участь апелянта у справі з певним процесуальним статусом, за винятком випадків, коли судове рішення стосується прав та обов`язків скаржника, який не брав участь у справі.

Так, відповідно до частини 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Отже, вказаною нормою визначено право особи подати апеляційну скаргу на судове рішення, яким розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або містяться судження про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи у відповідних правовідносинах, виходячи з предмета та підстав позову.

Частиною 3 статті 254 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов`язки учасника справи.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Пункт 4 частини 3 статті 277 Господарського процесуального кодексу України визначає, що порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Отже, суд апеляційної інстанції з`ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно, після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі. Встановивши ці обставини, суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та, як наслідок, скасування судового рішення на підставі пункту 4 частини 3 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, оскільки це порушення норм процесуального права є в будь - якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі, або, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічні правові позиції викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі №910/20190/16, від 11.07.2018 у справі №911/2635/17, від 06.08.2018 у справі №910/14369/16, від 17.12.2018 у справі №48/340.

Судом встановлено, що Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві не було учасником справи під час її розгляду в суді першої інстанції.

У відповідності до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до Положення про Державну казначейську службу України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 №215 із змінами та доповненнями, Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.

Основними завданнями Казначейства є, зокрема, реалізація державної політики у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.

Казначейство, відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює розрахунково-касове обслуговування розпорядників та одержувачів бюджетних коштів та з метою забезпечення контролю за цільовим спрямуванням бюджетних коштів в частині виконання місцевих бюджетів за видатками здійснюють: попередній контроль - на етапі реєстрації бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів; поточний контроль - у процесі оплати рахунків розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів.

Відповідно до статті 112 Бюджетного кодексу України, до повноважень Казначейства України з контролю за дотриманням бюджетного законодавства належить здійснення контролю за:

1) веденням бухгалтерського обліку всіх надходжень і витрат державного бюджету та місцевих бюджетів, крім випадку, передбаченого абзацами третім і четвертим частини другої статті 78 цього Кодексу, складанням та поданням фінансової і бюджетної звітності;

2) бюджетними повноваженнями при зарахуванні надходжень бюджету;

3) відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів показникам розпису бюджету;

4) відповідністю взятих бюджетних зобов`язань розпорядниками бюджетних коштів відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми;

5) відповідністю платежів взятим бюджетним зобов`язанням та відповідним бюджетним асигнуванням.

Казначейство України в межах своїх повноважень забезпечує організацію та координацію діяльності головних бухгалтерів бюджетних установ та контроль за виконанням ними своїх повноважень шляхом оцінки їх діяльності.

Як уже зазначалося, узагальнені доводи апеляційної скарги Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві зводяться до того, що оскаржуване рішення суду впливає на його обов`язки, оскільки органи казначейства здійснюють контроль за дотриманням бюджетного законодавства, розрахунково-касове обслуговування розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, а відповідачем у даній справі вчинено порушення бюджетного законодавства, передбачене пунктом 22 частини 1 статті 116 Бюджетного кодексу України.

За змістом статей 17, 254 Господарського процесуального кодексу України особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку цих статей Господарського процесуального кодексу України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.

Колегія суддів наголошує, що за приписами процесуального законодавства судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не брала участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.07.2018 у справі №5023/4734/12.

Однак, колегія суддів, дослідивши зміст оскаржуваного рішення, зазначає, що місцевим господарським судом при прийнятті останнього не вирішувався спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2022 у даній справі не містить жодних суджень про права, інтереси та (або) обов`язки Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві.

Резолютивна частина оскаржуваного рішення суду не містить жодних приписів щодо прав та обов`язків заявника апеляційної скарги; у мотивувальній частині рішення суду також жодним чином про права і обов`язки Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві не вказано.

Зазначення судом в оскаржуваному судовому рішенні підстав звернення позивача до суду з позовом у даній справі, які були обумовлені відмовою відповідача у підписанні додаткової угоди до Договору з посиланням на лист Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (в якому останнє зазначає про непоширення дії постанови КМУ №1764 на випадки бюджетної програми в рахунок якої Підприємство здійснювало попередню оплату за укладеним правочином), свідчить лише про викладення судом обставин виникнення спірних правовідносин, а не про наведення висновків щодо прав та обов`язків вказаного державного органу.

Предметом позову у даній справі є вимоги про внесення змін до Договору генпідряду №24/10-17 від 24.10.2017, шляхом визнання укладеною додаткової угоди №17 до вказаного Договору, тобто договору, що укладений між юридичними особами - Товариством з обмеженою відповідальністю «Навігаторспецбуд» (Генпідрядник) та Комунальним підприємством «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» (Замовник).

Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві не є стороною вказаного Договору.

Рішення суду про задоволення позову та внесення змін до Договору генпідряду №24/10-17 від 24.10.2017 шляхом визнання укладеною додаткової угоди №17, на переконання колегії суддів, не впливає на права та обов`язки Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, судом не було вирішено про питання, інтереси та обов`язки скаржника.

Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві не є органом, який наділений правом на перевірку правочину, укладеного між сторонами у даній справі. Чинним законодавством не передбачені такі права скаржника. При цьому, як вірно наголосив позивач у відзиві на апеляційну скаргу, рішення суду від 24.01.2022 не впливає на обов`язки Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві виконати вимоги статті 117 Бюджетного кодексу України після закінчення строку, вказаному у додатковій угоді №17, у разі виявлення порушення бюджетного законодавства відповідачем.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржник не може бути залучений до участі у справі в якості третьої особи, апеляційне провадження у справі №910/21056/21 за апеляційною скаргою Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві на рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2022 у даній справі підлягає закриттю, оскільки питання про права і обов`язки скаржника судом першої інстанції при прийнятті рішення у даній справі не вирішувалися.

Суд апеляційної інстанції також вважає за необхідне зазначити про те, що судовий збір за подання апеляційної скарги у разі закриття апеляційного провадження повертається за клопотанням особи, яка його сплатила у відповідності до вимог статті 7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 234, 235, 254, 264, 281 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві на рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2022 у справі №910/21056/21 закрити.

Матеріали справи №910/21056/21 повернути до місцевого господарського суду.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 235 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до статей 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 13.03.2023.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді І.М. Скрипка

А.І. Тищенко