Рішення

від 14.03.2023 по справі 904/3485/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.2023р. Справа № 904/3485/22

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Пейнт Трейд», м. Дніпро

До: Товариства з обмеженою відповідальністю «Рім-Буд», м. Дніпро

Про: стягнення 278 827, 91 грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

секретар судового засідання Броян А.Р.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Рябуха О.В. (представник);

Від відповідача: Тиханков С.О. (представник)

СУТЬ СПОРУ:

ТОВ «Пейнт Трейд» (позивач) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ «Рім-Буд» (відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 278 827,91грн. (в т.ч.: 204 059,54грн. основна заборгованість, 71 420,83грн. неустойка, 350, 67 грн. 3% річних, 2996, 87 грн. інфляційні втрати). Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором купівлі-продажу №1109ПТ0006 від 01.09.14р. в частині своєчасної оплати товару, оставленого відповідно до видаткових накладних №102БПДН38600001 від 01.02.22р. - на суму 1 513,78грн., №102БПДН38600002 від 01.02.22р. - на суму 4 629,48грн., №102БПДН38600003 від 01.02.22р. - на суму 3 261,67грн., №102ВПДН38600004 від 01.02.22р. - на суму 6 079,97грн., № 402БПДН38600001 від 04.02.22р. - на суму 58 298,06грн., № 702БПДН38600002 від 08.02.22р.- на суму 87 623,69грн., №1402БПДН38600001 від 14.02.22р. - на суму 7 143,44грн., №1802БПДН38600002 від 18.02.22р. - на суму 1 520,40грн., №1802БПДН38600003 від 18.02.22р. - на суму 6 743,57грн., №2302БПДН38600002 від 23.02.22р. - на суму 4 629,48 грн., №302БПДН38600003 від 03.02.22р. - на суму 11 976,07грн., №802БПДН38600004 від 08.02.22р. - на суму 10 639,94грн.

Ухвалою суду від 17.10.22р. відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику та повідомлення учасників за наявними в матеріалах справи документами.

ТОВ «Рім-Буд» (відповідач) проти задоволення позовних вимог заперечував , стверджуючи, що позивачем не доведено факту поставки на користь відповідача товару на загальну суму 204 059,54грн., оскільки деякі видаткові накладні не містять підпису та печатки покупця (відповідача). Також, посилаючись на форс-мажорні обставини, викликані збройною агресію російської федерації проти України ( що підтверджується листом Торгівельно промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.22 р. ), вважає нарахування штрафних санкцій у вигляді пені, 3% річних та інфляційних втрат неправомірними.

ТОВ «Пейнт Трейд» (позивач) у запереченнях на відзив на позовну заяву вказав, що наявні в матеріалах справи видаткові накладні №№302БПДН38600003 від 03.02.22р. на суму 11 976,07грн., №802БПДН38600004 від 08.02.22р. на суму 10 639,94грн. містять підпис та печатку відповідача. Однак відповідач стверджує, що товар за вказаними видатковими накладними не постачався. Крім того, позивачем на адресу відповідача надіслано лист №0410/1/ПТ від 04.10.22р. з доданими до нього видатковими накладними для їх підпису та повернення позивачу. Вказаним лист з додатками залишено без відповіді та виконання.

Позивач зазначає, що факт поставки товару та отримання вказаного товару відповідачем також підтверджується сплатою податків за відповідними господарськими операціями, про що свідчать податкові накладні №23 від 01.02.22р. - на суму 1 513,78грн., №25 від 01.02.22р.- на суму 4 629,48грн., №26 від 01.02.22р. - на суму 3 261,67грн., №27 від 01.02.22р. - на суму 6 079,97грн., №109 від 04.02.22р. - на суму 58 298,06грн., №198 від 08.02.22р. - на суму 87 623,69грн., №343 від 14.02.22р. - на суму 7 143,44грн., №496 від 18.02.22р. - на суму 1 520,40грн., №497 від 18.02.22р. - на суму 6 743,57грн. , №773 від 23.02.22р. - на суму 4 629,48грн., які зареєстровані позивачем в Єдиному реєстрі податкових накладних та мають відмітки про те, що документ доставлено контрагенту. За всіма цими господарськими операціями на підставі податкових накладних відповідач отримав право на віднесення сум податку до податкового кредиту в порядку ст. 198.1 Податкового кодексу України. Ухвалою суду від 07.12.22р. витребувано від ТОВ «Рім-Буд» копії податкової декларації з ПДВ за лютий 2022 року, реєстру виданих та отриманих податкових накладних за лютий 2022 року, уточнюючого розрахунку до ПДВ - декларації за лютий 2022 року (у разі його наявності) .

Ухвалою суду від 18.01.23р. здійснено перехід від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до її розгляду за правилами загального позовного провадження; справу призначено до розгляду в підготовчому засіданні на 31.01.23р.

14.02.23р. суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті в засіданні на 28.02.23р.

В судовому засіданні 28.02.23 з`явився представник позивача та підтримав позовні вимоги; представник відповідача підтримав свої заперечення проти задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.09.14р. між ТОВ «Пейнт Трейд» (продавець) та ТОВ «Рім-Буд» (покупець) укладено договір купівлі-продажу №1109ПТ0006. відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати у власність покупця лакофарбну продукцію, а покупець зобов`язується прийняти у власність і оплатити товар на передбачених цим договором умовах (п.1.1). Номенклатурний перелік, асортимент, ціна товару узгоджуються сторонами відповідно прайс-листа продавця, що с невід`ємною частиною договору(п.1.2). Кількість та вартість товару, що постачається за цим договором, визначається відповідно фактичноговідвантаження товару та зазначається у видаткових накладних (п.1.3). Загальна вартість договору визначається сумою вартості всіх партій товару, відвантажених за цим договором (п.3.1). Ціна товару встановлюється затвердженими діючими на момент виставлення рахунка-фактури, цінами продавця й узгоджується з покупцем відповідно до п. 1.2. цього договору.(п.3.2). Форма оплати - 100 % оплата поставленої (відвантаженої) партії товару на підставі отриманих накладних протягом 90 календарних днів з моменту постачання (відвантаження) партії товару (п.4.1) Відповідно до п.8.4 договору за прострочення виконання зобов`язань по оплаті продукції, передбачених договором, більше ніж 60 календарних днів, покупець сплачує неустойку в розмірі 35% від вартості неоплаченої частини поставленої на його адресу партії товару згідно умов даного договору. Згідно з п.11.2. цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.14 р. року, а в частині взаєморорахунків - до повного їх завершення. Якщо за 30 календарних днів до вказаної дати жодна із сторін не напра вила іншій письмове повідомлення про відсутність наміру продовжувати дію договору, договір вважається автоматично пролонгованим на кожний наступний календарний рік (а.с.23-25).

16.01.19 р. сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору купівліпродажу №1109ПТ0006, якою викладено п.11.2 договору в наступній редакції: «Даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.19 року, а в частині взаєморорахунків - до повного їх завершення. Якщо за 30 календарних днів до вказаної дати жодна із сторін не напра вила іншій письмове повідомлення про відсутність наміру продовжувати дію договору, договір вважається автоматично пролонгованим на кожний наступний календарний рік (а.с.25).

Як зазначає позивач, на виконання умов договору за період з 01.02.22р. по 23.02.22р. ним було поставлено відповідачу товар на загальну суму 204 059,54грн., що підтверджується наступними видатковими накладними: №102БПДН38600001 від 01.02.22р. - на суму 1 513,78грн., №102БПДН38600002 від 01.02.22р. -на суму 4 629,48грн., №102БПДН38600003 від 01.02.22р. - на суму 3 261,67грн., №102ВПДН38600004 від 01.02.22р. - на суму 6 079,97грн., № 402БПДН38600001 від 04.02.22р. - на суму 58 298,06грн., № 702БПДН38600002 від 08.02.22р. - на суму 87 623,69грн., №1402БПДН38600001 від 14.02.22р. - на суму 7 143,44грн., №1802БПДН38600002 від 18.02.22р. - на суму 1 520,40грн., №1802БПДН38600003 від 18.02.22р. - на суму 6 743,57грн., №2302БПДН38600002 від 23.02.22р. - на суму 4 629,48 грн., №302БПДН38600003 від 03.02.22р. - на суму 11 976,07грн., №802БПДН38600004 від 08.02.22р. - на суму 10 639,94грн. (а.с.33-44). Частину цих накладних було підписано відповідачем до часу звернення з цим позовом (це накладні №302БПДН38600003 від 03.02.22р. - на суму 11 976,07грн., №802БПДН38600004 від 08.02.22р. - на суму 10 639,94грн.), решту видаткових накладних не було підписано відповідачем. Але вже після відкриття провадження у цій справі відповідачем було підписано та передано позивачу ще дві видаткові накладні № 402БПДН38600001 від 04.02.22р. - на суму 58 298,06грн. та № 702БПДН38600002 від 08.02.22р. - на суму 87 623,69грн. (а.с.120-121).

В той же час відповідач належним чином не виконав зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати поставленого товару у зв`язку з чим заборгованість відповідача з оплати за поставлений товар на час розгляду справи складає у розмірі 204 059,54грн. Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

За своєю правовою природою договір купівлі-продажу №1109ПТ0006 від 01.09.14р. відноситься до договорів поставки.

Згідно зі статтею 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно, ставляться, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Заперечуючи позовні вимоги відповідач вказує, що товар за вказаними у позовній заяві видатковими накладними не постачався, на наданих видаткових накладних відсутній підпис покупця про отримання товару. Але ці твердження спростовуються наявним в справі доказами ,а саме: чотири із наведених видаткових накладних підписані представником покупця та скріплені відтисками печатки товариства .

Стосовно доведеності позивачем факту поставки товару за видатковими накладними , які не містять підпису повноважних представників відповідача , суд враховує наступне. Визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, судам у розгляді справи належить досліджувати, окрім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару (як-то: обставини здійснення перевезення товару, поставленого за спірною видатковою накладною, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця). У разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.11.19р. у справі № 905/49/15, від 29.11.19р. у справі №914/2267/18.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що всі операції з купівлі-продажу товару за договором купівлі-продажу №1109ПТ0006 від 01.09.14р. відображені ним в установленому чинним законодавством порядку та розмірах у податковій звітності підприємства, що підтверджується відповідними податковими накладними, які зареєстровані позивачем в Єдиному реєстрі податкових накладних з відміткою про доставку контрагенту (а.с. 45-64). За даними господарськими операціями на підставі наданих позивачем податкових накладних відповідач отримав право на віднесення сум податку до податкового кредиту в порядку ст. 198.1 Податкового кодексу України.

З метою перевірки цього твердження судом витребувано у ТОВ «Рім-Буд» копію податкової декларації з ПДВ за лютий 2022 року, реєстру виданих та отриманих податкових накладних за лютий 2022 року, уточнюючий розрахунок до ПДВ - декларації за лютий 2022 року. Згідно наданих ТОВ «Рім-Буд» реєстру виданих та отриманих податкових накладних за лютий 2022 р. спірні операції з поставки товару за договором купівлі-продажу №1109ПТ0006 від 01.09.14р. на підставі видаткових накладних №102БПДН38600001 від 01.02.22р. -на суму 1 513,78грн., №102БПДН38600002 від 01.02.22р. - на суму 4 629,48грн., №102БПДН38600003 від 01.02.22р. - на суму 3 261,67грн., №102ВПДН38600004 від 01.02.22р. - на суму 6 079,97грн., № 402БПДН38600001 від 04.02.22р. - на суму 58 298,06грн., № 702БПДН38600002 від 08.02.22р. - на суму 87 623,69грн., №1402БПДН38600001 від 14.02.22р. - на суму 7 143,44грн., №1802БПДН38600002 від 18.02.22р. - на суму 1 520,40грн., №1802БПДН38600003 від 18.022р. - на суму 6 743,57грн., №2302БПДН38600002 від 23.02.22р. - на суму 4 629,48 грн., №302БПДН38600003 від 03.02.22р. - на суму 11 976,07грн., №802БПДН38600004 від 08.02.22р. - на суму 10 639,94грн. відображені ТОВ «Рім-Буд» в податковій звітності товариства (а.с.132-148).

З урахуванням наведених норм чинного законодавства, враховуючи встановлені судом обставини щодо відображення господарських операцій по спірним поставкам товару за період з 01.02.22р. по 23.02.22р. на підставі вказаних видаткових накладних у податковому обліку продавця (позивача) та покупця (відповідача), суд дійшов висновку про доведеність позивачем факту поставки на користь відповідача товару на загальну суму 204 059,54 грн. та несплату відповідачем на користь позивача вартості цього товару. А відтак , вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 204 059,54грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі у вигляд обов`язку сплатити неустойку.

Відповідно до положень ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

За своєю правовою природою, неустойка (пеня, штраф) є видом забезпечення виконання зобов`язання.

Позивачем на підставі п.8.4. договору нараховано відповідачу неустойку в розмірі 35 % від вартості несвоєчасно сплаченого товару, розмір якої склав 71 420,83грн. (204 059,54 грн. х 35 % = 71 420,83грн.).

У відповідності зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Позивачем надано розрахунок 3% річних за період з 04.04.22р. по 11.10.22р. (за видатковими накладними: №802БПДН38600004 від 08.02.22р. на суму 10 639,94грн., №302БПДН38600003 від 03.02.22р. на суму 11 976,07грн.), що складає 350,67грн. та інфляційних втрат за період з квітня по вересень 2022р. (за видатковими накладними №802БПДН38600004 від 08.02.22р. на суму 10 639,94грн., №302БПДН38600003 від 03.02.22р. на суму 11 976,07грн.) у розмірі 2 996,87грн.

Судом здійснено перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних і інфляційних втрат та встановлено, що позивачем неправильно визначено початок періоду прострочення заборгованості з урахуванням умов п. 4.1 договору (90 календарних днів з моменту постачання (відвантаження) партії товару).

Враховуючи умови п.4.1 договору , судом здійснено перерахунок 3% річних (за видатковими накладними №802БПДН38600004 від 08.02.22р. - на суму 10 639,94грн., №302БПДН38600003 від 03.02.22р. - на суму 11 976,07грн.) за період з 04.05.22р. по 11.10.22р. та встановлено, що 3% річних складають 294,90грн., а інфляційні втрати складають 2 226,75грн.

Заперечуючи щодо стягнення штрафу, 3% річних та інфляційних втрат, які нараховані після 24.02.22р., відповідач посилається на дію форс-мажорних обставин, а саме введення на території України воєнного стану. На підтвердження наявності форс-мажорних обставин відповідач посилається на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.22р. №2024/02.0-7.1, яким визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.22р. та підтверджено , що зазначені обставини з 24.02.22р. до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними.

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Згідно з положеннями ст. 218 ГК України, у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

У постанові Верховного Суду від 30.11.21р. по справі №913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Враховуючи вказану правову позицію, слід визнати, що воєнний стан на території України сам по собі не означає, що відповідач не може здійснювати свою підприємницьку діяльність, отримувати прибуток та здійснювати розрахунки з контрагентами.

З урахуванням неподання у справу належних доказів наявності форс-мажорних обставин (відповідного свідоцтва ТПП України), слід визнати, що відповідач не довів, що виникнення відповідних форс-мажорних обставин мало для нього наслідком неможливість виконання свого зобов`язання з оплати поставленого позивачем товару, тобто, не доведено, що це порушення сталося внаслідок вказаної обставини непереборної сили, що виключає підстави для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання.

Таким чином, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню в часині стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 204 059,54грн., штрафу у розмірі 71 420,83грн., 3% річних у розмірі 294,90грн., інфляційних втрат у розмірі 2 226,75грн.; в решті позову слід відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 13, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Рім-Буд» (49000, м. Дніпро, площа Десантників, буд. 1, код ЄДРПОУ 35042112) на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Пейнт Трейд» (49041, м. Дніпро, вул. Стартова, 3, код ЄДРПОУ 38600516): 204 059,54грн. заборгованості, 71 420,83грн. - неустойки, 294,90грн. - 3% річних, 2 226,75грн. - інфляційних втрат та 4 170,03грн. витрат на сплату судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.

3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено 14.03.23 р.

Суддя Васильєв О.Ю.