Ухвала

від 13.03.2023 по справі 910/12238/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

13.03.2023Справа № 910/12238/22Суддя Господарського суду міста Києва Сташків Р.Б. розглянувши заяву Громадської організації "ДіаДіти Львів" про забезпечення позову у межах справи №910/12338/22

за позовом Громадська організація "ДіаДіти Львів" до Львівської обласної ради та Управління майном спільної власності Львівської обласної ради

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмета спору, на стороні відповідачів - Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради "Львівський обласний державний клінічний лікувально-діагностичний ендокринологічний центр"про визнання недійсними пунктів рішення №402 від 20.09.2022 та скасування наказу

ВСТАНОВИВ:

Громадська організація "ДіаДіти Львів" (далі - позивач) звернулася із позовом до Львівської обласної ради (далі - відповідач-1) та Управління майном спільної власності Львівської обласної ради (далі - відповідач-2) про визнання недійсними п. 1, 3, 4, 5, 6, 7, 9 рішення Львівської обласної ради № 402 від 20.09.2022 "Про реорганізацію комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради "Львівський обласний державний клінічний лікувально-діагностичний ендокринологічний центр" та комунального некомерційного підприємства "Львівський обласний спеціалізований центр радіаційного захисту населення" шляхом приєднання до комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради "Львівський обласний клінічний діагностичний центр" та похідну вимогу про визнання незаконним і скасування наказу Управління майном спільної власності від 06 жовтня 2022 року № 15-к "Про комісію з припинення комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради "Львівський обласний державний клінічний лікувально-діагностичний ендокринологічний центр".

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що оскаржуване рішення Львівської обласної ради № 402 порушує права громадян - членів громадської організації позивача та хворих на цукровий діабет на кваліфіковану медичну допомогу, вільний вибір лікаря, вибір закладу охорони здоров`я та здійснення громадського контролю.

Ухвалою суду від 28.11.2022 відкрито провадження у справі №910/12238/22 за вказаними позовними вимогами. Справа розглядається за правилами загального позовного провадження.

10.03.2023 через канцелярію Господарського суду міста Києва позивачем було подано заяву про забезпечення позову, у якій він просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Львівській обласній раді, Управлінню майном спільної власності Львівської обласної ради здійснювати будь-які дії щодо припинення комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівський обласний державний клінічний лікувально-діагностичний ендокринологічний центр», зокрема, щодо подання державному реєстраторові документів, необхідних для проведення державної реєстрації припинення комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівський обласний державний клінічний лікувально-діагностичний ендокринологічний центр» та заборонити усім та будь-яким державним реєстраторам юридичних осіб вчиняти будь-які дії щодо виконання пунктів 1, 3, 4, 5, 6, 7, 9 рішення Львівської обласної ради № 402 від 20.09.2022 «Про реорганізацію комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівський обласний державний клінічний лікувально-діагностичний ендокринологічний центр», зокрема шляхом внесення записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

За приписами статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статті 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Положеннями частини 1 статті 139 ГПК України передбачено, що заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Відтак, забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Згідно з п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема, запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1-2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Таким чином, суд зазначає, що саме лише посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення прав і охоронюваних законом інтересів, без обґрунтування підстав для вжиття таких заходів з посиланням на відповідні докази та без обґрунтування необхідності термінового вжиття заходів забезпечення позову не може бути підставою для винесення ухвали про забезпечення позову.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів і ускладнень ефективного захисту або поновлення оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся у випадку задоволення позову.

Відповідно до статті 86 ГПК України, cуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Наведена норма зобов`язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору.

При цьому, судом має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе відновити свій правовий стан, який існував до імовірного порушення його прав та захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Згідно з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, у випадку звернення особи до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в такому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Крім того, суд зауважує, що застосування заходів забезпечення позову може мати місце лише за наявності підстав, викладених у законі.

При подачі заяви про забезпечення позову заявник насамперед повинен обґрунтувати звернення із заявою відповідними доказами, що підтверджують необхідність вжиття відповідних заходів.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Суд зазначає, що під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, обов`язок по доведенню та обґрунтуванню наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача покладається саме на заявника.

Звертаючись із заявою про забезпечення позову позивач зазначає, зараз третя особа перебуває в стані припинення і продовжує надавати медичні послуги в незмінному обсязі. Однак, в разі внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про його припинення, обсяг надання медичних послуг для пацієнтів буде суттєво обмежено.

Виконання рішення Львівської обласної ради, у разі його не зупинення, призведе не лише до припинення КНП ЛОР «Львівський обласний державний клінічний лікувально-діагностичний ендокринологічний центр» як юридичної особи, а й до суттєвого, подекуди - невідворотного, порушення прав пацієнтів, хворих на цукровий діабет, на захист яких подано цей позов. Позивач посилається на пояснення по суті спору третьої особи, які були нею подані до суду.

Позивач зазначає, що за твердженнями третьої особи передбачається скоротити кількість ліжок для госпіталізації пацієнтів, в той час як лише впродовж 2022 року в стаціонарному відділенні КНП ЛОР «Львівський обласний державний клінічний лікувально-діагностичний ендокринологічний центр» було проліковано 2279 пацієнтів. Тобто, люди потребують комплексної стаціонарної допомоги, яка буде суттєво зменшена, а то й ліквідована, в разі невжиття заходів забезпечення позову.

Ліквідація (припинення) КНП ЛОР «Львівський обласний державний клінічний лікувально-діагностичний ендокринологічний центр» призведе до припинення кафедри ендокринології Львівського національного медичного університету ім. Д.Галицького, що в майбутньому негативно вплине на якість медичних послуг. Існує ризик припинення роботи спеціалізованих кабінетів «діабетична стопа» та «діабетична ретинопатія»

Позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення позову несе загрозу для життя та здоров`я членів громадської організації позивача, хворих на цукровий діабет.

Надані позивачем докази до заяви про забезпечення позову жодним чином не підтверджують наведених ним пояснень у самій заяві.

Так, у листах-відповідях на адвокатський запит позивача Львівська обласна військова адміністрація та Львівська обласна державна адміністрація надали відповіді з яких вбачається, що в результаті організації КНП ЛОР «Львівський обласний державний клінічний лікувально-діагностичний ендокринологічний центр» цей заклад планується приєднати до іншого медичного закладу, медична допомога та лабораторні послуги будуть продовжувати надаватися пацієнтам у повному обсязі, працівників буде працевлаштовано шляхом переведення з одного медичного закладу до іншого.

Доказів на підтвердження факту порушення прав на медичну допомогу хворих на цукровий діабет до заяви про забезпечення позову позивачем не надано, а наведені останнім припущення щодо непоправимих наслідків (яких саме ним не наведено) у випадку не забезпечення позову не мають жодного доказового підтвердження, а є лише домислами.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні поданої заяви.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання заяви про забезпечення позову покладається на заявника.

Керуючись ст.ст. 129, 136, 137, 138-140 та ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Громадської організації "ДіаДіти Львів" про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені статтями 254-257 ГПК України.

Суддя Р.Б. Сташків