Рішення

від 02.03.2023 по справі 911/174/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" березня 2023 р. м. Київ Справа № 911/174/22

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., за участю секретаря судового засідання Налапко Ю.І., розглянув за правилами загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фенс технолоджи»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аримком-Україна» та

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Акм-груп»

про припинення порушення прав інтелектуальної власності

за участю представників сторін:

від позивача: Сисов В.С. (ордер від 01.07.2022 № 1219166);

від відповідача 1: Падох О.І. (ордер серії АІ № 1236861 від 02.05.2022)

від відповідача 2: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа №911/174/22 за позовом ТОВ «Фенс технолоджи» до ТОВ «Аримком-Україна» та до ТОВ «Акм-груп» про:

- зобов`язання ТОВ «Аримком-Україна» припинити порушення прав інтелектуальної власності на корисну модель «Декорована огорода», захищену патентом України № 113850 від 10.02.2017 та корисну модель «Спосіб виготовлення декорованої огорожі», захищену патентом України № 138049 від 11.11.2019;

- зобов`язання ТОВ «Акм-груп» припинити порушення прав інтелектуальної власності на корисну модель «Декорована огорода», захищену патентом України № 113850 від 10.02.2017 та корисну модель «Спосіб виготовлення декорованої огорожі», захищену патентом України №138049 від 11.11.2019;

- заборону ТОВ «Аримком-Україна» використовувати в будь-який спосіб у своїй господарській діяльності корисну модель «Декорована огорода», захищену патентом України №113850 від 10.02.2017 та корисну модель «Спосіб виготовлення декорованої огорожі», захищену патентом України № 138049 від 11.11.2019, зокрема виготовляти товари із застосуванням запатентованих корисних моделей, застосовувати такі товари, пропонувати до продажу, зокрема через мережу Інтернет, продавати та іншим шляхом вводити виготовлені товари в цивільний оборот або зберігати такі товари в зазначених цілях.

- зобов`язання ТОВ «Акм-груп» використовувати в будь-який спосіб у своїй господарській діяльності корисну модель «Декорована огорода», захищену патентом України № 113850 від 10.02.2017 та корисну модель «Спосіб виготовлення декорованої огорожі», захищену патентом України № 138049 від 11.11.2019, зокрема виготовляти товари із застосуванням запатентованих корисних моделей, застосовувати такі товари, пропонувати до продажу, зокрема через мережу Інтернет, продавати та іншим шляхом вводити виготовлені товари в цивільний оборот або зберігати такі товари в зазначених цілях.

- зобов`язання ТОВ «Аримком-Україна» вжити заходів щодо вилучення з веб-сайтів в мережі Інтернет за посиланнями: https://metallosetka.dp.ua, https://zabor-setka.com.ua, https://arimkom-ukraina.prom.ua/, та будь-яких інших веб-сайтів в мережі Інтернет відомостей про продаж товарів, виготовлених з використанням корисної моделі «Декорована огорода», захищеної патентом України №113850 від 10.02.2017 та корисної моделі «Спосіб виготовлення декорованої огорожі», захищеної патентом України № 138049 від 11.11.2019.

- зобов`язання ТОВ «Акм-груп» вжити заходів щодо вилучення з веб-сайту в мережі Інтернет за посиланням: https://akm.kiev.ua та будь-яких інших веб-сайтів в мережі Інтернет відомостей про продаж товарів, виготовлених з використанням корисної моделі «Декорована огорода», захищеної патентом України № 1113850 від 10.02.2017 та корисної моделі «Спосіб виготовлення декорованої огорожі», захищеної патентом України № 138049 від 11.11.2019.

- зобов`язання ТОВ «Аримком-Україна» вилучити з цивільного обороту та знищити товари, виготовлені та введені у цивільний оборот з порушенням прав інтелектуальної власності на корисну модель «Декорована огорода», захищену патентом України № 13850 від 10.02.2017, та/або корисну модель «Спосіб виготовлення декорованої огорожі», захищену патентом України № 138049 від 11.11.2019, що знаходяться в будь-яких об`єктах нерухомого майна, що належать ТОВ «Аримком-Україна» на праві власності та/або користування, та/або використовуються ними в господарській діяльності, за наступними адресами: м. Київ, вул. Сирецька, 5; м. Київ, вул. Василенка, 21; м. Харків, вул. Плехановська, 126А; м. Запоріжжя, вул. Українська, 52; м. Одеса, вул. Дальницька,46; м. Вінниця, вул. Максима Шимка, 13; м. Львів, вул. Наукова, 7; м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, 37; м. Дніпро, вул. Автотранспортна, 2а; м. Дніпро, пр. Пушкіна, 40-Б та за будь-якими іншими адресами об`єктів нерухомого майна, що належать ТОВ «Аримком-Україна» на праві власності та/або користування та/або використовуються ними в господарській діяльності.

- зобов`язання ТОВ «Акм-груп» вилучити з цивільного обороту та знищити товари, виготовлені та введені у цивільний оборот з порушенням прав інтелектуальної власності на корисну модель «Декорована огорода», захищену патентом України № 113850 від 10.02.2017, та/або корисну модель «Спосіб виготовлення декорованої огорожі», захищену патентом України № 138049 від 11.11.2019, що знаходяться в будь-яких об`єктах нерухомого майна, що належать ТОВ «Акм-груп» на праві власності та/або користування, та/або використовуються ними в господарській діяльності, за наступними адресами: Київська область, м. Бровари, вул. Шолом-Алейхема, 40.

13.02.2023 від представника позивача надійшло клопотання б/н від 10.02.2023, (вх.№2785) про долучення до матеріалів справи доказів понесення судових витрат.

У судовому засіданні 14.02.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення про часткове задоволення позовних вимог.

16.02.2023 від представника позивача надійшло клопотання б/н від 16.02.2023 (вх.№3146) про долучення до матеріалів справи доказів понесення судових витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. 4 ст. 244 ГПК України).

Ухвалою суду від 17.02.2023 призначено судове засідання для ухвалення додаткового рішення по справі на 02.03.2023 о 12:00.

21.02.2023 через канцелярію суду від представника відповідача 1 надійшла заява №35492 від 20.02.2023 про відшкодування судових витрат у справі №911/174/22.

Ухвалою суду від 27.02.2023 прийнято до розгляду заяву відповідача 1 про відшкодування судових витрат та ухвалено розгляд даної заяви здійснити у судовому засіданні, яке призначено на 02.03.2023 о 12:00.

02.03.2023 у судове засідання прибули представники позивача та відповідача 1. Представник відповідача 2 у судове засідання не з`явився.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.

Як було зазначено вище, рішенням від 14.02.2023 позовні вимоги задоволено частково:

- зобов`язано ТОВ «Аримком-Україна» припинити порушення прав інтелектуальної власності на корисну модель «Декорована огорода», захищену патентом України №113850 від 10.02.2017 та корисну модель «Спосіб виготовлення декорованої огорожі», захищену патентом України № 138049 від 11.11.2019.

- заборонено ТОВ «Аримком-Україна» використовувати в будь-який спосіб у своїй господарській діяльності корисну модель «Декорована огорода», захищену патентом України №113850 від 10.02.2017 та корисну модель «Спосіб виготовлення декорованої огорожі», захищену патентом України № 138049 від 11.11.2019, зокрема виготовляти товари із застосуванням запатентованих корисних моделей, застосовувати такі товари, пропонувати до продажу, зокрема через мережу Інтернет, продавати та іншим шляхом вводити виготовлені товари в цивільний оборот або зберігати такі товари в зазначених цілях.

- зобов`язано ТОВ «Аримком-Україна» вжити заходів щодо вилучення з веб-сайтів в мережі Інтернет за посиланнями: https://metallosetka.dp.ua, https://zabor-setka.com.ua, https://arimkom-ukraina.prom.ua/ відомостей про продаж товарів, виготовлених з використанням корисної моделі «Декорована огорода», захищеної патентом України №113850 від 10.02.2017 та корисної моделі «Спосіб виготовлення декорованої огорожі», захищеної патентом України № 138049 від 11.11.2019.

- зобов`язано ТОВ «Аримком-Україна» вилучити з цивільного обороту та знищити товари, виготовлені та введені у цивільний оборот з порушенням прав інтелектуальної власності на корисну модель «Декорована огорода», захищену патентом України № 113850 від 10.02.2017, та/або корисну модель «Спосіб виготовлення декорованої огорожі», захищену патентом України № 138049 від 11.11.2019, що знаходяться в будь-яких об`єктах нерухомого майна, що належать ТОВ «Аримком-Україна» на праві власності та/або користування, та/або використовуються ними в господарській діяльності, за наступними адресами: м. Київ, вул. Сирецька, 5; м. Київ, вул. Василенка, 21; м. Харків, вул. Плехановська, 126А; м. Запоріжжя, вул. Українська, 52; м. Одеса, вул. Дальницька,46; м. Вінниця, вул. Максима Шимка, 13; м. Львів, вул. Наукова, 7; м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, 37; м. Дніпро, вул. Автотранспортна, 2а; м. Дніпро, пр. Пушкіна, 40-Б.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний)

розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 19 848,00 грн. та 25 000,00 грн. витрат за проведення експертизи.

За змістом ст. 127 ГПК України, розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Судом встановлено, що 14.04.2021 між судовим експертом Петренком С.А. та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фенс технолоджи» укладено Договір про надання послуг №12/2021, відповідно до умов якого Замовник (ТОВ «Фенс технолоджи») доручає, а Виконавець (експерт Петренко С.А.) приймає на себе зобов`язання у відповідності до умов даного договору надати юридичні послуги з проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності, підготовки за її результатами висновку; а також Замовник зобов`язується прийняти від виконавця письмовий висновок експерта за результатами проведення експертизи.

Відповідно до п.3.1. Договору, за надані послуги відповідно до п. 1.1. цього Договору, замовник виплачує виконавцю винагороду у розмірі 25 000,00 грн.

Порядок здійснення замовником оплати: передплата 100% протягом 5 (п`яти) календарних днів з дати надання виконавцем замовнику або його представнику рахунку на сплату послуг відповідно до п. 1.1. цього договору.

З наявного в матеріалах справи Висновку експерта № 85-01 за результатами проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності, підготовленого для подання до суду, вбачається, що судовим експертом Петренком С.А. на замовлення ТОВ «Фенс технолоджи» проведено експертизу об`єктів інтелектуальної власності.

На виконання умов договору позивач сплатив на рахунок Фізичної особи-підприємця Петренка С.А. грошові кошти у розмірі 25000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 1860 від 21.04.2021.

Також, позивачем на виконання п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України, долучено до позовної заяви платіжне доручення № 2157 від 05.01.2022 на суму 19 848,00 грн. (по 2481,00 грн. за кожну з 8 позовних вимог немайнового характеру).

Відтак, позивачем надано суду належні докази на підтвердження понесених ним витрат, пов`язаних з проведенням експертиз та сплатою судового збору.

Стосовно витрат позивача пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У позовній заяві позивачем вказано попередній розрахунок судових витрат, що складаються із судового збору та витрат за проведення експертизи та зазначено, що у разі понесення ТОВ «Фенс технолоджи» додаткових витрат, окрім зазначених вище, буде надано їх відповідний розрахунок у встановленому порядку.

05.07.2022, 13.02.2023 та 16.02.2023 на адресу суду від позивача надійшли клопотання про долучення до матеріалів справи доказів понесення витрат на правову допомогу.

Таким чином, суд зазначає про те, що докази понесення ТОВ «Фенс технолоджи» витрат на правничу допомогу заявником було подано у строк, встановлений ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Частинами 1-3 ст. 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Так, судом встановлено, що 22.06.2022 між ТОВ «Фенс технолоджи» (клієнт) та адвокатом Сисовим В.С. укладено Угоду про надання адвокатом правової допомоги №22/06-22, предметом якої є надання адвокатом усіма законними методами та засобами правової допомоги клієнту у всіх справах, які пов`язані із захистом та відновленням порушених, оскаржуваних, невизнаних прав та законних інтересів клієнта.

Крім того, між сторонами підписані Додатки до Угоди про надання адвокатом правової допомоги №22/06-22 від 22.06.2022, від 09.02.2023 та від 15.02.2023

Додатком від 15.02.2023 сторони погодили, що оплата послуг адвоката за представлення інтересів у Господарському суді по справі №911/174/22 складає 68 000,00 грн, з яких 29300,00 грн адвокат вже отримав у вигляді авансового платежу, а решту у розмірі 38 700,00 грн клієнт зобов`язується сплатити адвокату протягом п`ятиденного терміну з моменту прийняття Господарським судом Київської області рішення по справі №911/174/22 в безготівковому порядку.

Судом встановлено, що адвокат Сисов В.С. надав, а Клієнт прийняв послуги з правової допомоги на загальну суму 68 000,00 грн, що підтверджується Актом приймання-передачі наданих послуг від 15.02.2023, який підписано сторонами та скріплено їх печатками без зауважень.

Повноваження Сисова Владислава Сергійовича, як адвоката підтверджуються свідоцтвом про права на заняття адвокатською діяльністю серія № 4139, копія якого наявна в матеріалах справи.

Разом з тим, у своїх запереченнях щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу ТОВ «Аримком-Україна», зокрема зазначає, що всупереч вимогам ГПК України позивачем у позовній заяві не наведено попереднього (орієнтовного) розрахунку судових втрат на правову допомогу; не надано доказів оплати позивачем витрат на послуги адвоката у розмірі 40700,00 грн. та більша частина витрат згідно опису не пов`язана з розглядом справи або такі витрати є необґрунтованими та непропорційними.

Крім того, на думку відповідача 1, не зрозумілі умови формування та загальний розмір гонорару адвоката, а також неможливо встановити за які саме послуги позивачем вже було сплачено 29 300,00 грн.

З приводу заперечень відповідача 1 варто зазначити, що Верховний Суд притримується позиції, що право на відмову у відшкодуванні витрат належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин справи.

Так, у ряді постанов Верховного Суду у справах №922/676/21 від 14.12.2021, № 905/716/20 від 08.04.2021, № 916/2087/18 від 31.03.2021, № 922/3812/19 від 10.12.2020 зазначається, що у разі неподання учасником справи попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто сам по собі факт неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат разом з першою заявою по суті спору не є безумовною та абсолютною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.

У справі № 922/676/21 окремо звертається увага, що подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності.

Таким чином, подача попереднього розрахунку суми судових витрат на більш пізніх стадіях не є безумовною підставою для відмови у відшкодуванні таких витрат.

Крім того, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

Стосовно необґрунтованості та неспівмірності витрат суд зазначає, що за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у частині п`ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Висновки, аналогічні відображеним вище, викладені в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

За положенням частини другої статті 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Пункт 1 частини третьої цієї статті визначає верховенство права однією із основних засад (принципів) господарського судочинства.

Зміст вказаного принципу неодноразово і досить детально аналізував Конституційний Суд України. Так, зокрема, в абзаці другому підпункту 4.1 пункту 4 Рішення від 02.11.2004 № 15-рп/2004 ним акцентувалася увага на тому, що верховенство права це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Так, частина третя статті 126 ГПК України визначає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Велика Палата Верховного Суду також зауважує, що частина третя статті 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.

Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Статтею 126 ГПК України також не передбачено, що відповідна сторона зобов`язана доводити неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката одразу за всіма пунктами з переліку, визначеного частиною четвертою вказаної статті.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно ст. 73 ГПК України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

З наявного у матеріалах справи опису наданих послуг від 15.02.2023 до Додатку № 1 вбачається, що адвокат Сисов В.С. здійснив ознайомлення з матеріалами справи №911/174/22 (вартість послуги 8000,00 грн) та №757/15355/22-ц (вартість послуги 8000,00 грн); консультування клієнта щодо узгодження правової позиції у суді першої інстанції (вартість послуги 10500,00 грн); участь в судових 28.06.2022, 12.07.2022, 02.08.2022, 18.10.2022, 22.11.2022, 06.12.2022, 31.01.2023, 14.02.2023 (вартість послуг 31 500,00 грн.); складання та подання заяв та клопотань (вартість послуги 6500,00 грн). Також адвокатом зазначено про понесення канцелярських витрат у розмірі 500,00 грн. та витрат на транспортування доказів у розмірі 3000,00 грн.

З приводу зазначення в описі послуги ознайомлення з матеріалами справи №757/15355/22-ц, суд вважає, що такі витрати не були необхідними для розгляду справи № 911/174/22 та можуть бути компенсовані виключно в рамках справи №757/15355/22-ц.

Канцелярські витрати у розмірі 500,00 грн. та витрати на транспортування доказів у розмірі 3000,00 грн. не доведені позивачем належними та допустимими доказами.

Також суд зазначає, що судові засідання по справі № 911/174/22 за 28.06.2022 та 18.10.2022 не проводились, отже відсутні підстави для компенсації участі адвоката у вказаних засіданнях.

Разом з тим, враховуючи те, що матеріали справи не містять належного документального підтвердження понесених позивачем всіх, зазначених у описі витрат на правову допомогу, підтвердженими, на думку суду, є витрати за надані послуги правової допомоги у розмірі 46 000,00 грн. (ознайомлення з матеріалами справи № 911/174/22, консультації клієнта, участь у 6 судових засіданнях, подання заяв та клопотань).

Статтею 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що позов було задоволено лише в частині вимог до відповідача 1, враховуючи положення ст. 129 ГПК України, судові витрати підлягають стягненню з відповідача 1 у такому розмірі: 9924, 00 грн. судового збору, 12 500,00 грн. витрат на проведення експертизи та 23 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Водночас, оскільки позовні вимоги ТОВ «Фенс технолоджи» до ТОВ «Аримком-Україна» були задоволені, суд керуючись положеннями ст. 129 ГПК України, покладає судові витрати відповідача 1 на нього.

Керуючись ст.ст. 123, 127, 129, 221, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Прийняти у справі № 911/174/22 додаткове рішення про розподіл судових витрат.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аримком-Україна» (49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, ж/м Червоний Камінь, буд. 5, кв. 166, код ЄДРПОУ 38530182) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фенс технолоджи» (61052, м. Харків, вул. Мала Гончарівська, 17, код ЄДРПОУ 32174206) 9924 (дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять чотири) грн. 00 коп. судового збору, 12 500 (дванадцять тисяч п`ятсот) грн. 00 коп. витрат на проведення експертизи та 23 000 (двадцять три тисячі) грн 00 коп. витрат на правничу допомогу.

3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається у строк, встановлений ст.256 ГПК України, та відповідно до порядку, визначеного ст.257 ГПК України.

Повний текст додаткового рішення складено 13.03.2023.

Суддя В.М. Антонова