Рішення

від 10.03.2023 по справі 381/1818/21

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 381/1818/21

Провадження № 2/369/768/23

РІШЕННЯ

Іменем України

10.03.2023 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Дубас Т.В.

при секретарі судових засідань Житар А.А., Варваровій М.П.

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тера Парадіз» про захист прав споживачів, стягнення коштів неустойки та моральної шкоди,

УСТАНОВИВ:

У травні 2021 року позивач звернувся до Фастівського районного суду Київської області з даним позовом.

Свої вимоги мотивував тим, що 24 грудня 2019 року між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕРА ПАРАДІЗ» ЄДРПОУ 35447799, було укладено договір купівлі продажу майнових прав №24/01. Відповідно до п.п. 1.1, продавець зобов`язується передати у власність Покупця , а Покупець зобов`язується прийняти у власність майнові права на квартиру АДРЕСА_1 по АДРЕСА_2 , проектний будинок 8 та оплатити ціну таких прав в порядку та на умовах визначених цим Договором Відповідно до п. 2. вказаного договору орієнтований строк готовності об`єкта будівництва до експлуатації - 31 грудня 2019 року. Продавець має право в односторонньому порядку змінити строк будівництва, а також в односторонньому порядку змінити термін готовності до експлуатації Об`єкта будівництва на строк до трьох місяців, і це не буде вважатися порушенням умов цього договору.

Відповідні фінансові розрахунки були здійснені 26 грудня 2019 року, а саме: на банківський рахунок ТОВ «ТЕРА ПАРАДІЗ» було сплачено повну вартість майнових прав на квартиру, а саме 367500 грн. 00 коп.. Всі зобов`язання позивачем перед відповідачем виконано.

Позивач вважає, що ТОВ «ТЕРА ПАРАДІЗ» було порушено його права як споживача, що обґрунтовую наступним:ТОВ «ТЕРА ПАРАДІЗ» прострочено терміни виконання своїх зобов`язань перед ним. А саме, відповідно до п. 2.4 договору купівлі-продажу майнових прав №24/01-8 від 24 грудня 2019 року запланований строк введення будинку в експлуатацію - 31 грудня 2019 року. Станом на дату подачі позову будинок в експлуатацію не введений, право власності на квартиру не передано. Таким чином, забудовником прострочено терміни виконання договору на 1 рік 3 місяці.

Отже, затримка по введенню будинку в експлуатацію спричинені, ймовірно, бездіяльністю забудовника.

З огляду на вищезазначене позивач просив суд:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРА ПАРАДІЗ» (ЄДРПОУ 35447799) на користь ОСОБА_4 (реєстраційний номер платника податку НОМЕР_1 ) відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» суму пені (неустойки) у розмірі - 4 024 125,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРА ПАРАДІЗ» (ЄДРПОУ 35447799) на користь ОСОБА_4 (реєстраційний номер платника податку НОМЕР_1 ) у зв`язку із порушеннями умов договору пеню відповідно до п. 6.2 Договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 /О1-8 від 24.12.2019 року у розмірі 123112,50 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРА ПАРАДІЗ» (ЄДРПОУ 35447799) на користь ОСОБА_4 (реєстраційний номер платника податку НОМЕР_1 ) суму моральної шкоди у розмірі - 100000 грн. 00 коп. (сто тисяч гривень).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРА ПАРАДІЗ» (ЄДРПОУ 35447799) на користь ОСОБА_4 (реєстраційний номер платника податку НОМЕР_1 ) судові витрати:

- витрати на правничу допомогу 27000 (двадцять сім тисяч) грн.;

Ухвалою судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 18.06.2021 матеріали позовної заяви ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тера Парадіз» про захист прав споживачів, стягнення коштів неустойки та моральної шкоди передано на розгляд до Києво-Святошинського районного суду Київської області.

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Дубас Т.В. своєю ухвалою від 18.10.2021 прийняла дану цивільну справу до свого провадження та відкрила провадження, призначила підготовче засідання.

03.12.2021 до суду надійшов відзив директора ТОВ «Тера Парадіз». Проти позову заперечує, оскільки вимоги позивача заявлені в позовній заяві не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача пені відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів», зазначає, що позивач всупереч вищевказаним нормам законодавства, не виклав зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», не зазначивши про те, яке право його як споживача порушено (ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів»), тим самим не навів підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».

У зв`язку з цим, застосування ЗУ «Про захист прав споживачів» до даних правовідносин, можливе лише в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови, процедури виконання договору, та інше, тобто ті які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають інші правовідносини, які регулюються відповідними законами. Тому до спорів щодо виконання цього Договору цей закон не може застосовуватись.

Частиною другою статті 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Оскільки сторони Договору встановили відповідальність для Продавця (відповідача) у вигляді пені в п. 6.2. Договору, тому посилання позивача на ч. 5. ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» є необгрунтованим.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача пені відповідно до п. 6.2 Договору, представник відповідача зазначає, що у своїй позовній заяві позивач посилається на п. 6.2. Договору, згідно з яким у разі недотримання Орієнтовного строку готовності Об`єкта будівництва понад шість місяців від орієнтовного строку готовності Об`єкта будівництва до експлуатації (п. 2.4. Договору), Продавець сплачує пеню Покупцю у розмірі 0,1% від суми Ціни майнових прав на Квартиру за кожен день прострочення. За перші шість місяців періоду прострочення від орієнтовного строку готовності Об`єкта будівництва до експлуатації, пеня не нараховується та не сплачується.

Згідно з пунктом 2.4. Договору Орієнтовний строк готовності Об`єкта будівництва до експлуатації - 31 грудня 2019 р. Продавець має право в односторонньому порядку змінити строк будівництва, а також в односторонньому порядку змінити термін готовності до експлуатації Об`єкта будівництва на строк до трьох місяців, і це не буде вважатися порушенням умов цього Договору.

Зокрема умовами Договору не передбачено відповідальності у вигляді пені за порушення Відповідачем передачі Позивачу майнових прав на квартиру (п.1.1., п.п.5.2.6. Договору) в п. 6.2. йдеться про ОСОБА_5 строки готовності об`єкта до експлуатації.

У діях Відповідача відсутній склад цивільно-правового порушення, що виключає застосування до Відповідача стягнення у вигляді пені.

Щодо необґрунтованості вимог про стягнення моральної шкоди, відповідальність за шкоду вимагає встановлення складу правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Факт наявності моральної шкоди потребує доведення у встановленому законом порядку, оскільки така шкода є самостійним видом шкоди, і умовою цивільно-правової відповідальності.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин допущення Відповідачем протиправних дій чи бездіяльності, якими начебто спричинено моральну шкоду, наявності причинно-наслідкового зв`язку між, як вважає Позивач, завданою йому моральною шкодою та допущеною з боку відповідача діями чи бездіяльністю, яка це спричинила. Крім того, Позивачем не зазначено у чому саме полягає моральна шкода, а також не доведено завдання йому цієї шкоди та не обґрунтовано її розмір, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості.

Таким чином, виходячи з вищенаведених доводів у сукупності, позовні вимоги Позивача до ТОВ «Тера Парадіз» не підлягають задоволенню.

29.12.2021 до суду представник позивача подала відповідь на відзив.

Щодо зауважень відповідача, що між позивачем та відповідачем не існує правовідносин, які регулюються законом України «Про захист прав споживачів » , представник позивача зазначає що оскільки Закон України «Про захист прав споживачів» не визначає певних меж своєї дії, судам слід мати на увазі, що до відносин, які ним регулюються, належать, зокрема, ті, що виникають із договорів купівлі-продажу, майнового найму (в тому числі найму (оренди) жилого приміщення - в частині відносин між наймачем (орендарем) і наймодавцем (орендодавцем), який одночасно є виконавцем комунальних послуг і послуг по ремонту житлового фонду та інженерного обладнання), побутового прокату, безоплатного користування майном, підряду (в тому числі побутового замовлення чи абонементного обслуговування), доручення, перевезення громадян та їх вантажу, комісії, схову, страхування, із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян (у тому числі про надання кредитів, відкриття й ведення рахунків, проведення розрахункових операцій, приймання і зберігання цінних паперів, надання консультаційних послуг). Відносини, щодо захисту прав споживачів можуть виникати також з актів законодавства або з інших угод, які не суперечать Закону.

Наведене дає підстави для висновку, що норми Закону України «Про захист прав споживачів» застосовуються до правовідносин фінансово- кредитних механізмів при будівництві житла та операціях з нерухомістю в частині, не врегульованій спеціальним законом.

А згідно ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством.

А отже, позивач правомірно ініціює питання, щодо захисту свого права в рамках закону України «Про захист прав споживачів».

Щодо зауважень відповідача поняття орієнтований строк готовності будівництва до експлуатації та сплати пені, то з такими твердженнями позивача не згодні виходячи із наступного:

Пункт 2 Договору №24/01 передбачає, що орієнтований строк готовності об`єкта будівництва до експлуатації - 31 грудня 2019 року. Продавець має право в односторонньому порядку змінити строк будівництва, а також в односторонньому порядку змінити термін готовності до експлуатації Об`єкта будівництва на строк до трьох місяців, і це не буде вважатися порушенням умов цього договору.

А отже, таким чином відповідач самостійно прописав в даному договорі допустиму похибку вказаної дати до трьох місяців, які сам і порушив.

Наявність у позивача завданої ТОВ «ТЕРРА ПАРАДІЗ» моральної шкоди обґрунтовується душевними хвилюваннями, які були пов`язані з тим, що, укладаючи 24 грудня 2019 року договір купівлі-продажу майнових прав, позивач розраховував, що вже найближчим часом зможе користуватись своїм майном. Однак станом на грудень 2021 року позивач ще й досі, не може в повному обсязі реалізувати свої права та користуватися своїм майном на яке він пів життя накопичував кошти.

Позивач є інвалідом 2 групи (стійкі наслідки повторних ЗЧМТ/ контузія 1983 та 1984 років, у вигляді постравматичного церебрального арахноїдиту з порушенням мікродинаміки тощо). Дане захворювання обмежує комфортне існування людини, викликає головний біль, запаморочення, приступи паніки тощо.

Окрім того, через наявність у позивача неврологічного захворювання, він є метеозалежним та будь-які зміни переносяться дуже складна, а тому потребують постійного медичного супроводу.

Наразі на п`ятий поверх піднятися для нього є надскладним завданням, а будинок ще жодним чином досі необладнаний необхідними речами, а саме досі не запущенні ліфти, газ та світло не можливо використовувати, оскільки будинок досі не зданий в експлуатацію.

Крім того під час купівлі-продажу менеджери з продажу запевнили позивача, що будинок ось-ось буде готовим та буде зданий в експлуатацію, таким чином продавці відповідача умисно ввели в оману позивача розраховуючи на виключне отримання грошової винагороди за укладений договір.

А отже, у зв`язку із порушенням прав позивача, останній має право на моральну шкоду в розмірі зазначеному у позовній заяві.

Виходячи із зазначеного вище відповідач жодним чином не спростував доводи позивача, а навпаки своїм викривленням окремих фактів підтвердив порушення прав позивача.

04.01.2022 до суду надійши заперечення на відповідь на відзив. Представник відповідача заперечує щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на свій відзив на позовну заяву.

22.01.2022 представник позивача подала до суду заяву про збільшення позовних вимог, оскільки наразі будинок не зданий в експлуатацію, всі комунальні послуги розраховуються по комерційному тарифу відповідача. Забудовником не виготовлено навіть технічних паспортів, а право власності на житло мова взагалі ще не йде.

Станоном на день звернення до суду строк прострочення відповідно до п. 6.2 Договору № 24/01-8 від 24.12.2019 року складав 335 днів.

Наразі строк прострочення складає 749 днів.

Проте Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року введено військовий стан на території України. Виходячи з цього строк прострочення відповідно до п. 6.2 Договору № 24/01-8 від 24.12.2019 року позивач визначає до 23.02.2022 року.

А тому строк прострочення до 23.02.2022 року складає - 609 днів.

Отже відповідно до п. 6.2 Договору Продавець зобов`язаний сплатити Покупцю пеню у розмірі 0,1% від суми ціни майнових прав на квартиру за кожен день прострочення: 367500*0,001*609=223807,50 грн.

Просив суд прийняти заяву про збільшення позовних вимог та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРА ПАРАДІВ» на користь ОСОБА_4 у зв`язку із порушеннями умов договору пеню відповідно до п. 6.2 Договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру № 24/01-8 від 24.12.2019 року у розмірі 223807,5 гривень.

У судовому засіданні 28.07.2022 прийнято заяву про збільшення позовних вимог.

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Дубас Т.В. від 19.10.2022 своєю ухвалою закрила підготовче провадження та призначила розгляд справи по суті.

У судове засідання 07.02.2023 учасники справи не з`явилися. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник позивача подала до суду заяву про розгляд справи у відсутності позивача та представника. Позовні вимоги підтримала та просила суд задовольнити позов відповідно до заяви про збільшення позовних вимог.

Представник відповідача подала через канцелярію суду заяву про розгляд справи у відсутності представника відповідача. Проти позову заперечувала та просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи та письмові докази в їх сукупності, оцінивши їх відповідно до ст. 89 ЦПК України, приходить до висновку про відмову у задоволенні позову з огляду на наступне.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що ст. 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 5 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Ч. 6 ст. 81 ЦПК України встановлено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 24.12.2019 між ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕРА ПАРАДІЗ» було укладено Договір купівлі-продажу майнових прав на Квартиру укладено, на виконання Форвардного контракту №61525-А, придбаного Покупцем за результатами відкритого аукціону, проведеного Товарною біржою Перспектива Коммодіті від 21.08.2018 року: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕРА ПАРАДІЗ», код ЄДРГІОУ: 35447799, яке належним чином зареєстроване, діє відповідно до законодавства України, від імені якого на підставі нотаріальної довіреності від 4 квітня 2019 р., посвідченої Лещенко О. приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за №1023.

Відповідно до пункту 1.1 за цим Договором та у відповідності до пункту 1 статті 6 та статті 656 Цивільного кодексу України Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти у власність майнові права на Квартиру АДРЕСА_3 (надалі -"Об`єкт будівництва"), оплатити ціну таких прав в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Пунктом 1.3 Договору визначено, що предметом цього Договору є майнові права на Квартиру, які після готовності Об`єкта будівництва експлуатації реалізуються шляхом реєстрації Покупцем права власності в установленому законом порядку За умови виконання своїх обов`язків за цим Договором Продавець зобов`язаний передати Покупцю документи, необхідні для державної реєстрації права власності на Квартиру.

Пунктом 1.4 Договору сторони обумовили, що майнові права на Квартиру за цим Договором передаються від Продавця Покупцю шляхом підписання Акту прийому-передачі майнових прав на Квартиру (до готовності до експлуатації завершеного будівництва Об`єкта будівництва) та Акту прийому-передачі квартири (як сукупності майнових прав) (надалі - «Акт прийому-передачі»), які є невід`ємною частиною цього Договору. Акт прийому-передачі підписується сторонами після готовності до експлуатації завершеного будівництвом Об`єкта будівництва, у строк визначений Продавцем та за умови повного виконання Покупцем своїх зобов`язань за цим Договором. Факт повної оплати Покупцем Ціни майнових прав на Квартиру буде підтверджуватися наданням Довідки згідно п.5,2.4 цього Договору. Квартира (як сукупність майнових прав) переходить від Продавця до Покупця після підписання Акту прийому-передачі.

Пунктом 2.4 Договору встановлено, що орієнтовний строк готовності Об`єкта будівництва до експлуатації - 31 грудня 2019 р. Продавець має право в односторонньому порядку змінити строк будівництва, а також в односторонньому порядку змінити термін готовності до експлуатації Об`єкта будівництва на строк до трьох місяців, і це не буде вважатися порушенням умов цього Договору.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що ціна майнових прав на Квартиру на момент підписання Договору становить: 367 500 (триста шістдесят сім тисяч п`ятсот гривень 00 копійок) гривень, в тому числі ЦДВ 61 250 (шістдесят одна тисяча двісті п`ятдесят гривень 00 копійок) (надалі - "Ціна майнових прав на Квартиру").

Ціна майнових прав оплачується в національній валюті України - гривні. Ціна майнових прав одного квадратного метру квартири становить: 6 396,87 (шість тисяч триста дев`яносто шість гривень 87 копійок) гривень.

У відповідності до п.5.2.1 Договору 5.2.1. своєчасно та у повному обсязі виконувати свої зобов`язання за цим Договором та виконувати всої функції і обов`язки згідно Форвардного контракту.

Пунктом 6.2 Договору визначено що у разі недотримання Орієнтовного строку готовності Об`єкта будівництва понад шість місяці від орієнтовного строку готовності Об`єкта будівництва до експлуатації (п. 2.4. Договору), Продавець сплачує пеню Покупцю у розмірі 0,1% від суми Ціни майнових прав на Квартиру за кожен день прострочення. За перші шість місяців періоду прострочення від орієнтовного строку готовності Об`єкта будівництва до експлуатації, пеня не нараховується та не сплачується.

Пунктом 4.1 Договору визначено, що даний Договір укладений під відкладальною обставиною, якою Сторони визнають пред`явлення виконання Форвардного контракту №61525-А Покупцем за відповідним Актом. Цей договір набрав чинності з моменту настання відкладальної обставини (а саме з дати підписання сторонами Акту пред`явлення) і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за Договором. Форвардний контракт №61525-А, укладений на Товарній Біржі від 21.08.2018р., вважається чинним до моменту повне виконання зобов`язань за договором купівлі-продажу майнових прав.

У відповідності до платіжного доручення №2 від 26.12.2019 покупець, тобто ОСОБА_4 в повній мірі виконав свої зобов`язання, щодо оплати ціни майнових прав на Квартиру.

Позивач 23.04.2021 направив відповідачу засобами поштового зв`язку пропозицію щодо сплати пені (неустойки) відповідно до ЗУ «Про захист прав споживачів» за Договором № 24/О1- 8 від 24.12.2019 року у розмірі 4024125,00 грн., пеню відповідно до п.6.2 Договору 108780,00 грн. та моральну шкоду 100000,00 грн..

Згідно з матеріалами справи вбачається, що відповідь на пропозицію відповідач не надав.

Із змісту Договору купівлі-продажу майнових прав № 24/О1-8 від 24.12.2019 укладеного між ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕРА ПАРАДІЗ», вбачається, що сторони не узгодили всі істотні умови вказаного договору.

Зокрема п.2.4 Договору встановлено, що орієнтовний строк готовності Об`єкта будівництва до експлуатації - 31 грудня 2019 р. Продавець має право в односторонньому порядку змінити строк будівництва, а також в односторонньому порядку змінити термін готовності до експлуатації Об`єкта будівництва на строк до трьох місяців, і це не буде вважатися порушенням умов цього Договору.

Ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Встановлення орієнтовного строку вказує на невизначеність такої істотної умови як строк прийняття Об`єкта будівництва в експлуатацію.

Ст. 251 Цивільного кодексу України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Згідно ст. 252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

З врахуванням вказаних норм строк прийняття Об`єкта будівництва в експлуатацію в Договорі купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 24.12.2019 року № 24/О1-8 конкретно не визначений, оскільки в п. 2.4. Договору зазначена не конкретна, а орієнтовна календарна дата.

Згідно ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2)створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Ч. 1 та ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

При цьому зобов`язання щодо прийняття Об`єкта будівництва в експлуатацію не належить до цивільних відносин, тобто до відносин, за наявності яких передбачена цивільно-правова відповідальність.

В чинному законодавстві України таке поняття як «прийняття Об`єкта будівництва в експлуатацію» відсутнє.

Ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлює порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів.

Ч.1ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви. Форма декларації про готовність об`єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.

Ч. 2 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Форма акта готовності об`єкта до експлуатації, форма сертифіката, порядок його видачі, розмір та порядок внесення плати за видачу сертифіката визначаються Кабінетом Міністрів України.

Акт готовності об`єкта до експлуатації підписується замовником, генеральним проектувальником, генеральним підрядником або підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників), субпідрядниками, страховиком (якщо об`єкт застрахований).

Відповідно до ч. 4 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об`єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів.

Згідно ч. 5 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Ч. 2 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об`єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об`єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.

Механізм прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів визначений Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 (з наступними змінами і доповненнями).

Згідно п. 3 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації (далі - декларація).

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, а також комплексів (будов), до складу яких входять об`єкти з різними класами наслідків (відповідальності), здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката.

П. 4 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів встановлено, що надання (реєстрація), повернення (відмова у видачі) чи скасування реєстрації документів, що підтверджують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними статтею 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Повноваження Держархбудінспекції здійснюються її апаратом. При цьому реєстрація (повернення, скасування реєстрації) декларації щодо об`єктів, які розміщено на території кількох адміністративно-територіальних одиниць та вплив (відповідно до проектної документації) від діяльності яких після прийняття в експлуатацію буде поширюватися на дві і більше адміністративно-територіальні одиниці, здійснюється безпосередньо апаратом Держархбудінспекції, а щодо інших об`єктів - її територіальними органами за місцезнаходженням таких об`єктів.

Оскільки прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю, то відносини щодо прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів належить не до цивільно-правових, а до публічно-правових відносин.

Ст. 1 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

За вказаних обставин пункт 2.4. Договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 24.12.2019 № 24/О1-8 носить технічний характер, оскільки вказує на технічну характеристику житлового будинку. В даному Договорі пункт 2.4. міститься в розділі 2, який має назву «Технічні характеристики квартири».

Це вбачається із судової практики (перша, апеляційна, касаційна інстанції та Касаційний цивільний суд Верховного Суду) по справі № 757/39364/15-ц про стягнення з ПАТ «ХК «Київміськбуд» пені за договором купівлі-продажу майнових прав, а саме:

«Так, обгрунтовуючи позовні вимоги в частині нарахування пені... ОСОБА_3 вказує, що відповідачем порушено п.6.1. договору купівлі-продажу майнових прав щодо затримання введення будинку в експлуатацію, разом з тим, суд відхиляє такі доводи позивача, оскільки вказаний пункт договору регламентує характеристики житлового будинку та за своїм змістом не є зобов`язальним, а тому суд приходить висновку про відсутність правових підстав для стягнення пені за цим пунктом договору».

За вказанихобставин,враховуючи,що термінприйняття Об`єктабудівництва вексплуатацію вДоговорі купівлі-продажумайнових правна квартируконкретною датоюне визначений,замість цьоговказана орієнтовнадата,а такожте,щоприйняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів не належить до цивільно-правих відносин, склад цивільно-правового порушення зі сторони позивача відсутній. Це виключає можливість застосувати до відповідача цивільно-правову відповідальність у вигляді стягнення неустойки (пені).

Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, в установлених частиною другою цієї статті.

Згідно з п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру, внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору (п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»).

У п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

При вирішенні позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди суд враховує, що позивачем не було надано доказів на підтвердження заподіяння йому душевних страждань неправомірними діями відповідача, не зазначено у чому саме вони полягали, не підтверджено їх обсяг та тривалість. По суті позивач обмежився наведеннями лише загальними фразами, без їх конкретизації, без зазначення в чому саме полягало порушення життєвого ритму, зазначення дій. Тому суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 11, 15, 16, 251, 252, 509, 530, 546-548, 549, 626, 628 Цивільного кодексу України, ст.ст. 7, 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 3, п. 4 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 (з наступними змінами і доповненнями), ст.ст. 10, 13, 247, 258, 263, 273, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тера Парадіз» про захист прав споживачів, стягнення коштів неустойки та моральної шкоди залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Тетяна ДУБАС