Ухвала

від 13.03.2023 по справі 761/8701/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/8701/23

Провадження № 2-з/761/179/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва

головуючого судді Юзькової О.Л.

при секретарі Бражніченко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивача про забезпечення позову по цивільній справі за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неповерненої частини позики згідно з договором позики, процентів та пені, -

ВСТАНОВИВ:

До провадження Шевченківського районного суду м. Києва надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неповерненої частини позики згідно з договором позики, процентів та пені.

Позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на: земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,1129 га (кадастровий номер 0520487500:07:001:0093) яка розташована на території Шляхівської сільської ради Бершадського району Вінницької області яка належить на праві приватної власності відповідачу.

Також позивач просить заборонити відповідачу вчиняти із земельною ділянкою за кадастровий номер 0520487500:07:001:0093 дії, спрямовані на зміну цільового використання, її поділу чи об`єднання з іншими земельними ділянками, а також відчуження у будь-якій спосіб. Заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав проводити будь-які реєстраційні дії, щодо земельної ділянки за кадастровий номер 0520487500:07:001:0093. Накласти арешт на банківські рахунки відкриті ОСОБА_2 в національній, іноземній валюті, відкриті карткові рахунки в банківських установах України в межах 1 100 000, 00 грн.

Заява мотивована тим, що 20 березня 2021 року між позивачем та відповідачем було укладений договір позики гроше, згідно якого ОСОБА_2 отримав грошові кошти 61 050, 00 грн, що за домовленістю сторін, сторони вважають як еквівалент за курсом НБУ 27, 75 за долар США на дату підписання Договору позики грошей становить 2 200 доларів США, з зобов`язанням відповідача повернути отримані грошові кошти до 25 квітня 2021 року та проценти у розмірі 13 875, 00 грн., що за домовленістю сторін, сторони вважають як еквівалент за курсом НБУ 27, 75 за долар США на дату підписання Договору позики грошей становить 500 доларів США. У разі прострочення умов цього Договору відповідач повинен сплатити пеню урозмірі 1 385, 00 грн. за кожен день прострочення, що за домовленістю сторін, сторони вважають як еквівалент за курсом НБУ 27, 75 за долар США на дату підписання Договору позики грошей становить 50 доларів США. Загальна сукма заборгованості згідно з Договором позики у розмірі 35 250 доларів США, як еквівалент за курсом НБУ 36, 57 грн. за долар США на дату подачі позовної заяви до суду, складає 1289092,50 грн. Відповідач не виконав умови Договору позики грошей в строк до 25.04.2021, переховується від позивача, на зв`язок не виходить, за наявною інформацією ОСОБА_2 не працює, а також офіційного джерела доходу немає. Разом з тим позивач зазначає, що зазначена земельна ділянка є єдиним майном у відповідача, яке може бути відчужено з метою виконання виконання рішення суду. Отже, у позивача є всі підстави припускати, що існує об`єктивна можливість здійснення подальшої реалізації третім особам спірного майна. Таким чином, у разі продажу або відчуження іншим чином відповідачем згаданої вище земельної ділянки та подальшої реєстрації права власності на майно особою, позивач буде позбавлений можливості виконати рішення суду у цій справі та реалізувати свої права, адже йому необхідно буде витребувати майно у третіх осіб, з огляду на що існує висока ймовірність неможливості виконання рішення суду в цій справі у випадку задоволення позовних вимог позивача.

За приписами ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.

Згідно з п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішення заяви про забезпечення позову поданої одночасно з пред`явленням позову виключно після відкриття провадження у справі призведе до порушення процесуального строку розгляду такої заяви передбаченого частиною першою статті 153 ЦПК України, а крім того зволікання із вирішенням заяви про забезпечення позову може призвести до настання наслідків, запобігти яким і покликані заходи забезпечення позову. Також вирішення заяви про забезпечення позову поданої одночасно із пред`явленням позову, лише після відкриття провадження у справі, ставить осіб, які подали заяву у такий спосіб, в нерівне становище із особами, які подали заяви про забезпечення позову до подання позову або після відкриття провадження у справі, чиї заяви будуть розглянуті в строки передбачені частиною першою статті 153 ЦПК України.

Тому заяви про забезпечення позову подані одночасно із поданням позовної заяви, у разі відповідності їх змісту та форми вимогам, встановленим статтею 151 ЦПК України, та підсудності таких заяв суду, до якого вони подані згідно вимог частини першої статті 152 ЦПК України, мають бути розглянуті по суті у строк,передбачений частиною першою статті 153 ЦПК України.

За таких обставин Верховний Суд відступив від висновків, викладених у постанові від 07 серпня 2020 року в справі N 520/9674/19 Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду про те, що вирішення по суті заяви про забезпечення позову, поданої одночасно із позовною заявою, можливо лише після відкриття провадження у справі, про що зазначив упостанові від 14.06.2021 р. у справі № 61-3480сво21.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги, серед іншого, інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Так, предметом позову є стягнення неповерненої частини позики згідно з договором позики, процентів та пені у загальному розмірі 1 289 092,50 грн.

Як свідчать відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 09.03.2023 року, зареєстровано право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,1129 га (кадастровий номер 0520487500:07:001:0093) яка розташована на території Шляхівської сільської ради Бершадського району Вінницької області яка належить на праві приватної власності за ОСОБА_2 .

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Згідно правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові N 6-605цс16 від 25 травня 2016 року, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі за для попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Крім того, судом враховуються висновки Верховного Суду , викладені у постанові від 13.03.2019р. по справі №755/1357/18 в частині нормативно-правового обґрунтування щодо прийняття судом рішення за заявою про забезпечення позову.

Так, колегією суддів зазначено, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Зважаючи на надані докази, предмет спору та положення чинного процесуального законодавства України, суд вважає за можливе задовольнити заяву в частині накладення арешту на спірне майно, оскільки позивачем обґрунтовано вказано, що невжиття такого заходу забезпечення позову може призвести до труднощів у виконанні рішення в разі зміни власника спірного майна та може забезпечить фактичне виконання рішення суду в разі задоволення заявлених вимог.

Такий захід забезпечення є співмірним заявленим вимогам та не обмежить права ОСОБА_2 , адже має тимчасовий характер та цілком узгоджується із критеріями розумності, обгрунтованості та адекватності.

З іншого боку, під час розгляду заяви не було встановлено обставин, які зумовлюють обов`язкове застосування зустрічного забезпечення відповідно до ч. 3 ст. 154 ЦПК України, а тому, оскільки, обраний заявником спосіб забезпечення позову не спричинить не відновлюваної шкоди ОСОБА_2 , на думку суду відсутні підстави для застосування зустрічного забезпечення.

Разом з тим, відсутні підстави для задоволення заяви в іншій частині, а саме: заборони відповідачу вчиняти із земельною ділянкою за кадастровий номер 0520487500:07:001:0093 дії, спрямовані на зміну цільового використання, її поділу чи об`єднання з іншими земельними ділянками. Заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав проводити будь-які реєстраційні дії, щодо земельної ділянки за кадастровий номер 0520487500:07:001:0093, арешт на банківські рахунки відкриті в національній, іноземній валюті, карткові рахунки в банківських установах України в межах 1 100 000, 00 грн. які належать ОСОБА_2 , зважаючи на те, що позивачем не доведено необхідність застосування і такого засобу забезпечення позову поряд із накладенням арешту на предмет спору.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 149-153, 352, 353 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити частково.

Накласти арешт на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,1129 га (кадастровий номер 0520487500:07:001:0093) яка розташована на території Шляхівської сільської ради Бершадського району Вінницької області яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 .

В задоволенні іншої частини заяви відмовити.

Дані про боржника: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Дані про стягувача: ОСОБА_1 , ЄДРЮОФОП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Виконання ухвали покласти на Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ). Головного територіального управління юстиції у м. Києві.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, в порядку ст.ст. 353-357 ЦПК України з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: