Рішення

від 13.03.2023 по справі 140/8256/22

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2023 року ЛуцькСправа № 140/8256/22

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О. О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газметер» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газметер» (далі - ТОВ «Газметер», позивач) звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.06.2022 №0015850702.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно наказу ГУ ДПС у Волинській області від 25.01.2022 №116-ГТ та від 31.01.2022 №163-П у період з 25.01.2022 по 02.02.2022 перевіряючими ГУ ДПС у Волинській області було здійснено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Газметер». На вимогу ГУ ДПС у Волинській області перевіряючим було забезпечено доступ до складських приміщень ТОВ «Газметер» з метою проведення інвентаризації відповідно до листа №726/6/03-20-07-02-06 від 25.01.2022, без обмеження в часі та переміщенні по об`єкту з можливістю фото та відео фіксації. У зв`язку з проведеною інвентаризацією товарно-матеріальних цінностей (далі - ТМЦ) було складено акт інвентаризації; жодних зауважень до проведеної інвентаризації та складеного акту інвентаризації перевіряючими висловлено не було.

09.02.2022 відповідачем за результатами проведеної перевірки було складено акт №869/07-02/39377940, за висновками якого встановлено такі порушення: 1. перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2021 року у Декларації від`ємного значення з ПДВ на порушення вимог п. 198.5 ст. 198, абз. «6», п. 200.4, ст. 200, п.201.1 ст. 201 ПК України, ТОВ «Газметер» занижено суму податкових зобов`язань на загальну суму ПДВ 7855,94 грн, що призвело до завищення на цю ж суму від`ємного значення рядка 21 Декларації з ПДВ за листопад 2021; 2. перевіркою встановлено відсутність подальшої реалізації, неможливість підтвердження транспортування, зберігання гелію газоподібного, відсутність господарських відносин ТОВ «Графіт-Торг» та ТОВ «Газметер» між ТзОВ «Нива Фермера», власниками автомобілями якими здійснювалось перевезення ТМЦ, в ході перевірки не має можливості підтвердити факт поставки продукції ТОВ «Газметер» для ТОВ «Графіт-Торг» у листопаді 2021 року на загальну суму 900557,60 грн. в т. ч. ПДВ 180111,52 грн.

Позивач, не погоджуючись із вказаними висновками, подав заперечення, які розглянуто податковим органом та задоволено частково, скасувавши висновок перевірки з приводу заниження суми податкових зобов`язань на загальну суму ПДВ 7855,94 грн, в іншому залишено без змін.

10.06.2022 ГУ ДПС у Волинській області винесено податкове повідомлення-рішення №0015850702 про завищення суми ПДВ у розмірі 180111,52 грн.

У подальшому, у зв`язку з існуванням вказаного рішення та висновку податкового органу рішенням комісії ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних від 08.06.2022 №43585 ТОВ «Газметер» було включено до ризикових платників податків у зв`язку з відповідністю платника податків п.8 Критеріїв ризиковості платника податків; підставою для прийняття рішення зазначено: «у податкового органу наявна інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій. За результатами відпрацювання встановлено, факт нереальності здійснення господарських операцій, а саме відображення ТОВ «Газметер» реалізації товарів (гелію газоподібного 4.0Е (99,0%)) ТОВ «Графіт-Торг» (код 43427405) у листопаді 2021 року у кількості 1530 м.куб. на загальну суму 900557,60 грн., в т.ч. ПДВ 180111,52 грн».

10.11.2022 ГУ ДПС у Волинській області було прийнято рішення про виключення позивача з ризикових платників податків, однак податкове повідомлення-рішення №0015850702 про завищення суми ПДВ так і залишається чинним.

Позивач не погоджується з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням. Зазначає, що 16.07.2021 між ТОВ «Газметер» (постачальник) та ТОВ «Графіт-Торг» (покупець) було укладено договір поставки №16/07/21_1 на постачання гелію газоподібного. За листопад 2021 року позивач здійснив відвантаження товару на адресу ТОВ «Графіт-Торг» на загальну суму 900558,00 грн., відповідно до п. 187.1 ПК України були складені та зареєстровані в ЄРПН податкові накладні №5, №8, №13, без будь-яких зауважень. Доказами, які підтверджують здійснення господарської операції є договір поставки з усіма додатками, рахунки на оплату, платіжні доручення, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні на товар, товарно-транспортні накладні на тару, оборотно-сальдові відомості по бухгалтерським рахункам 6811, 361 та 281 за датами відвантаження по контрагенту в розрізі номенклатури. Реалізований в адресу ТОВ «Графіт-Торг» гелій газоподібний - імпортований та придбавався у PGNiG S.A. (Республіка Польща) на умовах контракту №42/2021/ЕН від 04.01.2021. Гелій газоподібний постачається в «зв`язках для гелію (12 циліндрів х 50 л) тип w212 b, 300/450 bar (маркування «Pi»)», що належать позивачу. На складі ТОВ «Газметер» за адресою Волинська обл., Луцький р-н, с. Городище, вул. Миру, буд. 1Б було здійснено перекачування гелію газоподібного в тару, саме в тарі і відбувалась поставка товару безпосередньо покупцю. Тара - сталеві балони об`ємом 40 л. (6 м3) з робочим тиском 150 бар, балони є зворотною та обмінною тарою, відповідно були повернені на підставі актів приймання-передачі.

Відтак вважає, що податковим органом зроблено безпідставні висновки щодо безтоварності операції з ТОВ «Графіт-Торг», у зв`язку з чим просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.06.2022 №0015850702.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 30.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача позовних вимог не визнав. В обґрунтування такої позиції зазначив, що перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість встановлено порушення платником податків: п.п.14.1.36 п.14 ст.14, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.188.1 ст.188 ПК України, а саме завищення податкових зобов`язань на загальну суму 180111,52 грн. Так, в ході перевірки встановлено, що ТОВ «Газметер» відображено реалізацію товарів для ТОВ «Графіт-Торг» у листопаді 2021 року поставку гелію газоподібного 4,0 Е (99,99%) у кількості 1530 м3 на загальну суму 900557,60 грн. в т.ч. ПДВ 180111,52 грн. Поставка здійснювалась у відповідності до договору №16/07/21_1 від 16.07.2021 та оформлена видатковими накладними від 19.11.2021 №480, від 12.11.2021 №474, від 08.11.2021№470; транспортування здійснювалось згідно відповідних ТТН, за рахунок та транспортом постачальника, автомобілями марки DAF 95; оплата проведена у повному обсязі.

Згідно даних фінансової звітності, середньооблікова чисельність працюючих ТОВ «Графіт-Торг» за 4 квартал 2021 року становила 1 особа. Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо ТОВ «Графіт-Торг» відсутні відомості про нерухоме майно, а згідно з АІС «Податковий блок» в об`єктах оподаткування наявні: офіс за адресою: Донецька обл.. м. Маріуполь вул. Троїцька, буд. 61, офіс 21 д; склад за адресою: Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Котляревского 34а. Також згідно аналізу даних єдиного державного реєстру податкових накладних, ТОВ «Графіт-Торг» купує гелій газоподібний у кількості 1530 м3 на загальну суму 900557,60 грн., в т.ч. ПДВ 180111,52 грн. в ТОВ «Газметер». Перевезення здійснювалося: автомобілем DAF 95 НОМЕР_1 , відповідно до ТТН №Р474 від 12.11.2021 та № Р470 від 08.11.2021 перевізником ТОВ «Графіт-Торг». Відповідно до даних Єдиного державного реєстру транспортних засобів МВС України автомобіль DAF 95 (CF7311CT) належить ОСОБА_1 , тип кузова DAF 95 (CF7311СТ) - цистерна асенізаційна - С. Під час перевірки ТОВ «Газметер» надано акт приймання - передачі тари від 12.11.2021 відповідно до якого зворотна тара, яка передається на обмін: 86 сталевих балонів (сталевий балон: 1 бар, ємність 40 літрів) та акт приймання-передачі тари від 08.11.2021, відповідно до якого зворотна тара, яка передається па обмін: 85 сталевих балонів (сталевий балон: І бар, ємність 40 літрів). Автомобілем DAF 95 (СЕ73ПСТ) з типом кузова - цистерна асенізаційна - С, неможливо перевозити сталеві балони та газоподібний гелій, що ставить під сумнів фізичну можливість здійснення перевезення даним автомобілем. Також перевезення здійснювалося автомобілем DAF 95 ( НОМЕР_2 ), причіп НОМЕР_3 , відповідно до ТТН № Р480 від 19.11.2021 перевізником ТОВ «Графіт-Торг», водночас відповідно до даних Єдиного державного реєстру транспортних засобів МВС України вказаний автомобіль належить ОСОБА_2 , причіп НОМЕР_3 - ОСОБА_3 . Згідно з даними єдиного державного реєстру податкових накладних та звіту 4ДФ в ТОВ «Графіт-Торг» відсутні відомості нарахування (виплати) доходу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 за користування ТЗ.

Крім того, пункт розвантаження вказаний у ТТН: Київська область, Макарівський район, с.Забуяння, вул. Незалежності, 173, водночас відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за адресою розвантаження гелію знаходиться Господарський двір, який складається з: адміністративно-побутового корпусу, що має загальну площу 111,9 кв.м., насосної, шиферної, станції наливу ЛЗР в автоцистерни на один паливний пристрій, ворот для автотранспорту, огорожі, автостоянки для працівників бази, резервуару для води, комплексної трансформаторної підстанції, залізнодорожної колії, власник: ТОВ «Нива Фермера». Враховуючи зазначене неможливо встановити факт зберігання гелію ТОВ «Графіт-Торг», при цьому згідно з даними єдиного державного реєстру податкових накладних відсутня реєстрація накладних щодо здійснення господарської діяльності між ТОВ «Нива Фермера» та ТОВ «Графіт-Торг».

Також згідно аналізу даних єдиного державного реєстру податкових накладних встановлено обрив ланцюга постачання реалізованого товару, а саме ТОВ «Графіт-Торг» відображає реалізацію придбаного гелію у кількості 1026 м3 на загальну суму 694489,14 грн, в т.ч. ПДВ 138897,83 грн., для ТзОВ «Іншурінс Промс», однак податкові зобов`язання, останній формує за рахунок надання транспортних послуг, подальша реалізація гелію газоподібного не прослідковується; станом на 09.02.2022 ТзОВ «Іншурінс Промс» прийнято рішення про припинення (розпочато ліквідаційну процедуру).

Враховуючи відсутність подальшої реалізації, неможливість підтвердження транспортування, зберігання гелію газоподібного, відсутність господарських відносин ТОВ «Графіт-Торг» та ТОВ «Газметер» між ТОВ «Нива Фермера», власниками автомобілями, якими здійснювалось перевезення ТМЦ, в ході перевірки не було можливості підтвердити факт поставки продукції ТОВ «Газметер» для ТОВ «Графіт-Торг» у листопаді 2021 року на загальну суму 900557,60 грн. в т.ч. ПДВ 180111,52 грн.

З урахуванням наведеного просив у задоволенні позову відмовити повністю.

У відповіді на відзив представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити. Додатково зазначив, що порушення, допущені одним платником податків, за загальним правилом не впливають на права та обов`язки іншого платника податків; чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів. Відтак невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаності платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків. Господарські операції, за наслідками яких складено первинні документи, здійснені в межах господарської діяльності ТОВ «Газметер», є фактичними та підтверджуються первинними документами та відповідно ланцюгом постачання, а також містять відповідну ділову мету з якою здійснювалося постачання товару. При цьому, контролюючим органом не надано належних та допустимих доказів протилежного, а також не зазначено перелік недоліків, які містить первинна документація та не доведено фіктивної діяльності будь-якого підприємства в ланцюгу постачання. Також матеріалами перевірки проведеної податковим підтверджено добросовісність та законність діяльності ТОВ «Газметер», оскільки будь-яких зауважень до первинних документів, бухгалтерського та податкового обліку не виявлено.

Крім того, учасники справи не зверталися із клопотаннями про розгляд справи в судовому засіданні, оформленими відповідно до вимог статті 167 КАС України. Суд звертає увагу, що за змістом статті 162 КАС України у відзиві на позовну заяву відповідач викладає виключно заперечення проти позову, відзив не може містити будь-яких заяв чи клопотань, оскільки заяви та клопотання учасники справи подають окремо у письмовій формі із зазначенням підстав та з дотриманням інших вимог статті 167 КАС України.Тому заявлене у відзиві на позовну заяву клопотання про розгляд справи за участю сторін не підлягало вирішенню судом по суті.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що на підставі ГУ ДПС у Волинській області наказу від 25.01.2022 №116-п та направлень на перевірку від 25.01.2022 №177 та №178 у період з 25.01.2022 по 02.02.2022 посадовими особами ГУ ДПС у Волинській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Газметер» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість.

За результатами перевірки складено акт від 09.02.2022 №869/07-02/39377940, в якому зазначено наступне:

1. перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2021 року у Декларації від`ємного значення з ПДВ встановлено порушення вимог п. 198.5 ст. 198, абз. «б», п. 200.4, ст. 200, п.201.1 ст. 201 ПК України, внаслідок чого занижено суму податкових зобов`язань на загальну суму ПДВ 7855,94 грн, що призвело до завищення на цю ж суму від`ємного значення рядка 21 Декларації з ПДВ за листопад 2021;

2. в порушення ст.1, п.2 ст. 3, п. 1, п.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (зі змінами та доповненнями), п.п. 1.1 п.1, п.п.1.2 п. 1, п. 2.16 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №8 та зареєстрованим у Мін`юсті 05.06.1995 за №168/704, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Доходи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, зареєстрованим в міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153, п.п.14.1.36 п.14.1 ст. 14, п.134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 188.1 ст. 188 ПК України, ТОВ «Газметер» по взаємовідносинах з ТОВ «Графіт-Торг» завищено: податкові зобов`язання по податку на додану вартість за період з 01.11.2021 по 30.11.2021 на суму 180111,52 грн.; доходи, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток за період за 2021 рік на суму 900557,60 грн.

Позивачем були подані заперечення на вказаний акт перевірки, за результатами розгляду яких ГУ ДПС у Волинській області листом від 08.06.2022 №4994/6/03-20-07-02-06 повідомило про прийняте Комісією рішення щодо зміни висновку акту перевірки від 09.02.2022 №869/07-02/39377940, а саме: висновок в частині п. 198.5 ст. 198, абз. «б», п. 200.4, ст. 200, п.201.1 ст. 201 ПК України, внаслідок чого занижено суму податкових зобов`язань на загальну суму ПДВ 7855,94 грн, що призвело до завищення на цю ж суму від`ємного значення рядка 21 Декларації з ПДВ за листопад 2021 скасовано; водночас зазначено, що за результатами перевірки встановлено порушення в частині п.п.14.1.36 п.14.1 ст. 14, п.134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 188.1 ст. 188 ПК України, а саме завищення податкових зобов`язань на загальну суму 180111,52 грн. та заниження податкових зобов`язань на загальну суму 180111,52 грн., що не вплинуло до зміни показника декларації з податку на додану вартість.

На підставі акту перевірки від 09.02.2022 №869/07-02/39377940 ГУ ДПС у Волинській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.06.2022 №0015850702, яким ТОВ «Газметер» зменшено податкове зобов`язання для цілей розділу V ПК України за листопад 2021 року на суму 180111,00 грн.

Вважаючи вищевказане податкове повідомлення-рішення протиправним позивач звернувся в суд з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Так, за висновками акту перевірки від 09.02.2022 №869/07-02/39377940 ТОВ «Газметер» по взаємовідносинах з ТОВ «Графіт-Торг» завищено: податкові зобов`язання по податку на додану вартість за період з 01.11.2021 по 30.11.2021 на суму 180111,52 грн.; доходи, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток за період за 2021 рік на суму 900557,60 грн.

При цьому, до таких висновків податковий орган дійшов з огляду на те, що ТОВ «Газметер» відображено реалізацію ТОВ «Графіт-Торг» у листопаді 2021 року поставку товару - гелію газоподібного 4,0 Е (99,99%) у кількості 1530 м3 на загальну суму 900557,60 грн. в т.ч. ПДВ 180111,52 грн. Однак, згідно даних фінансової звітності, середньооблікова чисельність працюючих ТОВ «Графіт-Торг» за 4 квартал 2021 року становила 1 особа. Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо ТОВ «Графіт-Торг» відсутні відомості про нерухоме майно. Згідно з АІС «Податковий блок» в об`єктах оподаткування наявні: офіс за адресою: Донецька обл., м. Маріуполь вул. Троїцька, буд. 61, офіс 21 д; склад за адресою: Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Котляревского 34а. Відповідно до Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за вищезазначеними адресами відомості відсутні.

Також згідно аналізу даних єдиного державного реєстру податкових накладних, ТОВ «Графіт-Торг» купує гелій газоподібний у кількості 1530 м3 на загальну суму 900557,60 грн., в т.ч. ПДВ 180111,52 грн. в ТОВ «Газметер». Перевезення здійснювалося: автомобілем DAF 95 НОМЕР_1 , відповідно до ТТН №Р474 від 12.11.2021 та № Р470 від 08.11.2021 перевізником ТОВ «Графіт-Торг». Відповідно до даних Єдиного державного реєстру транспортних засобів МВС України автомобіль DAF 95 (CF7311CT) належить ОСОБА_1 , тип кузова DAF 95 (CF7311СТ) - цистерна асенізаційна - С. В ході перевірки перевірки ТОВ «Газметер» надано акт приймання - передачі тари від 12.11.2021, відповідно до якого зворотна тара, яка передається на обмін: 86 сталевих балонів (сталевий балон: 1 бар, ємність 40 літрів) та акт приймання-передачі тари від 08.11.2021, відповідно до якого зворотна тара, яка передається па обмін: 85 сталевих балонів (сталевий балон: І бар, ємність 40 літрів). Автомобілем DAF 95 (СЕ73ПСТ) з типом кузова - цистерна асенізаційна - С, неможливо перевозити сталеві балони та газоподібний гелій, що ставить під сумнів фізичну можливість здійснення перевезення даним автомобілем. Також перевезення здійснювалося автомобілем DAF 95 ( НОМЕР_2 ), причіп НОМЕР_3 , відповідно до ТТН № Р480 від 19.11.2021 перевізником ТОВ «Графіт-Торг». Відповідно до даних Єдиного державного реєстру транспортних засобів МВС України вказаний автомобіль належить ОСОБА_2 , причіп НОМЕР_3 - ОСОБА_3 . Згідно з даними єдиного державного реєстру податкових накладних та звіту 4ДФ в ТОВ «Графіт-Торг» відсутні відомості нарахування (виплати) доходу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 за користування ТЗ.

Разом з цим, пункт розвантаження вказаний у ТТН: Київська область, Макарівський район, с.Забуяння, вул. Незалежності, 173, водночас відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за адресою розвантаження гелію знаходиться Господарський двір, який складається з: адміністративно-побутового корпусу, що має загальну площу 111,9 кв.м., насосної, шиферної, станції наливу ЛЗР в автоцистерни на один паливний пристрій, ворот для автотранспорту, огорожі, автостоянки для працівників бази, резервуару для води, комплексної трансформаторної підстанції, залізнодорожної колії, власник: ТОВ «Нива Фермера». Враховуючи зазначене неможливо встановити факт зберігання гелію ТОВ «Графіт-Торг». Згідно з даними єдиного державного реєстру податкових накладних відсутня реєстрація накладних щодо здійснення господарської діяльності між ТОВ «Нива Фермера» та ТОВ «Графіт-Торг». Відповідно неможливо встановити відношення ТОВ «Нива Фермера» - покупця гелію, до адреси розвантаження вказаного у ТТН.

Крім того, згідно аналізу даних єдиного державного реєстру податкових накладних встановлено обрив ланцюга постачання реалізованого товару, а саме ТОВ «Графіт-Торг» відображає реалізацію придбаного гелію у кількості 1026 м3 на загальну суму 694489,14 грн, в т.ч. ПДВ 138897,83 грн., для ТзОВ «Іншурінс Промс», однак податкові зобов`язання, останній формує за рахунок надання транспортних послуг, подальша реалізація гелію газоподібного не прослідковується; станом на 09.02.2022 ТзОВ «Іншурінс Промс» прийнято рішення про припинення (розпочато ліквідаційну процедуру).

Враховуючи відсутність подальшої реалізації, неможливість підтвердження транспортування, зберігання гелію газоподібного, відсутність господарських відносин ТОВ «Графіт-Торг» та ТОВ «Газметер» між ТОВ «Нива Фермера», власниками автомобілями, якими здійснювалось перевезення ТМЦ, в ході перевірки не має можливості підтвердити факт поставки продукції ТОВ «Газметер» для ТОВ «Графіт-Торг» у листопаді 2021 року на загальну суму 900557,60 грн. в т.ч. ПДВ 180111,52 грн.

Оскільки, виходячи з вищезазначеної інформації, ТОВ «Графіт-Торг» не могло здійснювати операції з придбання гелію газоподібного у ТОВ «Газметер» по наданих для перевірки документах (договір, накладні, ТТН та ін.), проте факт реалізації відповідних товарів (гелію газоподібного) ТОВ «Газметер» підтверджено даними бухгалтерського обліку, що підтверджується даними інвентаризаційних описів, відтак відображення реалізації відповідних товарів у бухгалтерському обліку вказує на факт реалізації їх невстановленим особам. Грошові кошти від вказаних платників податків у сумі 900557,60 грн. отримані без виникнення обов`язку відвантаження товару, та вважаються активом, а тому повинні відображатись у рядку «інші доходи» відповідно до ст. 5 ПсБо 15 «Доходи» та бути враховані у податковій звітності з податку на прибуток за 2021 рік.

ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом14.1.36. пункту 14.1. статті 14 ПК Українивизначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пп.16.1.2та 16.1.3 п.16.1. ст. 16 ПК Україниплатник податків зобов`язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

У свою чергу, відносини з приводу справляння податку на додану вартість регламентовані, насамперед, приписамирозділу V ПК України.

Так, згідно зп.п. «а» п.185.1ст.185ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно достатті 186цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю.

При цьому, у розумінні п.14.1.191 ст.14 ПК Українипостачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

За загальним правилом п.188.1 ст.188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно допідпунктів 213.1.9і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Відповідно до пункту 198.5. ст. 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно допункту 189.1статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту).

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначаєЗакон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996-XIV, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Статтею 1 Закону №996-XIV визначено, що для цілей цього Закону терміни вживаються у такому значенні: бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; економічна вигода - потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку частина друга статті 3 Закону №996-XIV).

Згідно із частинами першою - другою статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (далі - Положення №88), згідно з якими первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до пункту 2.4 Положення №88 первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у грошовому та за можливості у натуральних вимірниках), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства.

При цьому, податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, які повинні складатися за наслідками тієї чи іншої господарської операції. Таким чином, будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Тобто для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту (податкових зобов`язань).

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку. При цьому, кожна з вказаних вище обставин не може бути самостійним беззаперечним свідченням (доказом) відсутності реального характеру господарських операцій, проте наявність таких обставин в сукупності, що має бути встановлено судом, може свідчити на користь висновку про неможливість фактичного проведення (вчинення) господарських операцій.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Вказані правові висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного адміністративного суду від 11.09.2018 у справах №826/15653, №805/2316/16-а, від 19.09.2018 у справі №2а-2104/12/1370.

З урахуванням наведених норм чинного законодавства та доводів ГУ ДПС у Волинській області, судом при розгляді справи підлягають з`ясуванню обставини щодо реального здійснення позивачем у листопаді 2021 року господарських операцій з контрагентом ТОВ «Графіт-Торг», що відображено у декларації з податку на додану вартість за листопад 2021 року.

Так, згідно договору поставки гелію газоподібного №16/07/21_1 від 16.07.2021, укладеного між ТОВ «Газметер» (постачальник) та ТОВ «Графіт-Торг» (покупець), постачальник зобов`язався протягом терміну дії цього договору передавати у власність покупцеві гелій газоподібний (далі товар), а покупець зобов`язався прийняти товар та оплатити його в порядку і на умовах, визначених цим договором. Відповідно до пунктів 1.2, 1.5 Договору кількість, ціна, якість, умови поставки товару, а також термін (строк) передачі товару узгоджується сторонами в специфікаціях, які підписуються сторонами при кожній поставці партії товару і є невід`ємними частинами цього договору. Тара згідно цього Договору зв`язка циліндрів (12 циліндрів х 50 л; тип w212 b, 300/450 bar (маркування «Pi»)» або вживаний, обмінний (зворотний), багаторазовий (багатооборотний) сталевий балон, об`ємом 40 л. з робочим тиском 150 бар з мембранним вентелем, у справному технічному стані (далі тара). Згідно з пунктами 2.1, 2.2 Договору постачання товару здійснюється на умовах погоджених сторонами у специфікації до кожної партії товару. Поставка товару може здійснюватися такими способами: а) вивіз товару зі складу постачальника покупцем; б) доставка товару постачальником на склад покупця транспортом постачальника або на підставі окремого договору на перевезення товару (транспортні послуги). Постачання товару здійснюється в зв`язках циліндрів або в сталевих талонах (п. 1.5 договору); тара підлягає обов`язковому поверненню постачальнику. Пунктом 5.3 Договору узгоджено, що оплата за поставлений товар може здійснюватись покупцем у формі попередньої оплати в розмірі 100 % вартості товару (партії товару), узгодженої сторонами, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на підставі виставленого рахунку на оплату або після отримання товару протягом трьох банківських днів, про що обов`язково зазначається в Специфікації на кожну окрему партію товару.

На виконання умов вказаного договору, між позивачем та ТОВ «Графіт-Торг» підписано такі специфікації:

№4 від 25.10.2021 на поставку товару «гелій газоподібний 4.0 Е (99,99%)» у кількості 510 м3, ціна з ПДВ за одиницю 588,60 грн., на загальну суму 300186,00 грн., в тому числі ПДВ 50031,00 грн; відвантаження товару відбудеться 08.11.2022, при умові, що покупцем буде здійснена оплата в розмірі 100 % вартості товару (партії товару); поставка здійснюється на умовах самовивозу покупцем зі складу постачальника (вул. Миру, буд. 1Б, с. Городище, Луцький р-н, Волинська обл.) на адресу: Київська обл., Макарівський р-н, с.Забуяння, вул. Незалежності, буд. 173; покупець приймає на себе всі витрати на перевезення товару від пункту навантаження до пункту розвантаження;

№5 від 27.10.2021 на поставку товару «гелій газоподібний 4.0 Е (99,99%)» у кількості 516 м3, ціна з ПДВ за одиницю 588,60 грн., на загальну суму 303717,60 грн., в тому числі ПДВ 50619,60 грн; відвантаження товару відбудеться 12.11.2022, при умові, що покупцем буде здійснена оплата в розмірі 100 % вартості товару (партії товару); поставка здійснюється на умовах самовивозу покупцем зі складу постачальника (вул. Миру, буд. 1Б, с. Городище, Луцький р-н, Волинська обл.) на адресу: Київська обл., Макарівський р-н, с.Забуяння, вул. Незалежності, буд. 173; покупець приймає на себе всі витрати на перевезення товару від пункту навантаження до пункту розвантаження;

№6 від 09.11.2021 на поставку товару «гелій газоподібний 4.0 Е (99,99%)» у кількості 504 м3, ціна з ПДВ за одиницю 588,60 грн., на загальну суму 296654,40 грн., в тому числі ПДВ 49442,40 грн; відвантаження товару відбудеться 19.11.2022, при умові, що покупцем буде здійснена оплата в розмірі 100 % вартості товару (партії товару); поставка здійснюється на умовах самовивозу покупцем зі складу постачальника (вул. Миру, буд. 1Б, с. Городище, Луцький р-н, Волинська обл.) на адресу: Київська обл., Макарівський р-н, с.Забуяння, вул. Незалежності, буд. 173; покупець приймає на себе всі витрати на перевезення товару від пункту навантаження до пункту розвантаження.

На підставі виставлених ТОВ «Газметер» рахунків на оплату від 25.10.2021 №305, від 27.10.2021 №307 та від 09.11.2021 №317 ТОВ «Графіт-Торг» на розрахунковий рахунок позивача перерахувало кошти у сумі 300186,00 грн. згідно платіжного доручення від 05.11.2021 №385, у сумі 303717,60 грн згідно платіжного доручення від 10.11.2021 №393 та у сумі 296654,40 грн згідно платіжного доручення від 18.11.2021 №411 відповідно. Також факт розрахунків за приданий товар підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по бухгалтерським рахункам 6811, 361 та 281 за листопад 2021.

Позивач ТОВ «Газметер» за першою подією у зв`язку із надходженням коштів виписав та зареєстрував в ЄРПН податкові накладні від 05.11.2021 №5, від 10.11.2021 №8, від 18.11.2021 №13.

08.11.2022, 12.11.2022 та 19.11.2022 позивач на умовах, узгоджених у вищезазначених специфікаціях, поставив (передав) у власність ТОВ «Графіт-Торг» товар «гелій газоподібний 4.0 Е (99,99%)»: у кількості 510 м3, на загальну суму 300186,00 грн., в тому числі ПДВ 50031,00 грн., у кількості 516 м3, на загальну суму 303717,60 грн., в тому числі ПДВ 50619,60 грн та у кількості 504 м3, на загальну суму 296654,40 грн., в тому числі ПДВ 49442,40 грн відповідно, про що свідчать видаткові накладні від 08.11.2021 №470, від 12.11.2022 №474 та від 19.11.2021 №480.

Транспортування вказаного товару здійснювалось перевізником ТОВ «Графіт-Торг» згідно товарно-транспортних накладних від 08.11.2021 №Р470, від 12.11.2021 №Р474, від 19.11.2021 №Р480.

Також на підтвердження того, що позивачем було передано тару (сталеві балони) ТОВ «Графіт-Торг» для постачання товару та повернення покупцем позивачу такої тари надано акти приймання-передачі тари від 08.11.2021, від 12.11.2021, від 19.11.2021, товарно-транспортні накладні від 08.11.2021 №Р43427405_1, від 12.11.2021 №Р43427405_1 та від 19.11.2021 №Р43427405_1. При цьому, позивач є власником тари (сталеві балони), що підтверджується відповідними контрактами купівлі-продажу від 28.11.2018 №01/01/18, від 02.02.2021 №01/01/21, від 01.082019 №1/2019/GC, укладеними із нерезидентами, МД від 19.03.2019 №UA2050/2019/038824, від 20.05.2021 №UA204120/2021/0077092, від 27.11.2019 №UA205090/2019/136443 та іншими документами, долученими до матеріалів справи (т. 1 а.с.56-131).

Також матеріалами справи підтверджується, що реалізований ТОВ «Графіт-Торг» товар «гелій газоподібний 4.0 Е» був приданий позивачем у нерезидента у PGNiG S.A. (Республіка Польща) на підставі контракту від 04.01.2021 №42/2021/ЕН (т. 1 а.с. 132-198).

Суд зауважує, що вказані первинні документи, що стосуються господарських операцій позивача та ТОВ «Графіт-Торг», оформлені належним чином, містять відмітки та підписи уповноважених осіб, відображають суть спірних операцій, а тому такі документи мають юридичну силу та підтверджують участь позивача та контрагента у виконанні обумовлених поставок товару.

При цьому, контролюючим органом під час проведення перевірки будь-яких зауважень до первинних документів, бухгалтерського та податкового обліку не виявлено та у самому акті перевірки від 09.02.2022 №869/07-02/39377940 зазначено, що факт реалізації відповідних товарів (гелію газоподібного) ТОВ «Газметер» підтверджено даними бухгалтерського обліку, що підтверджується даними інвентаризаційних описів (т. 1 а.с. 30).

Водночас податковий орган дійшов до висновків про неможливість підтвердження факту поставки позивачем товару ТОВ «Графіт-Торг» у листопаді 2021 на загальну суму 900557,60 грн., в т. ч. ПДВ 180111,52 грн. з огляду на те, що вказаний контрагент позивача не міг здійснювати операції з придбання товару «гелій газоподібний» у зв`язку з відсутністю достатніх трудових та матеріальних ресурсів для здійснення спірних операцій, також згідно з даними єдиного державного реєстру податкових накладних не прослідковується подальша реалізація такого товару, неможливо підтвердити транспортування та зберігання товару, відсутні господарські відносини позивача та ТОВ «Графіт-Торг» з ТОВ «Нива Фермера», власниками автомобілями якими здійснювалось перевезення ТМЦ.

Однак, суд із зазначеними висновками перевірки та винесеним податковим повідомленням-рішенням від 10.06.2022 №0015850702 не погоджується, оскільки вищевказані твердження відповідача ґрунтуються виключно на його припущеннях не підтверджених належними доказами.

Суд зауважує, що жодних доказів, на які відповідач покликається в акті перевірки та які використав для формування висновків про сумнівність господарських операцій позивача та його контрагента суду не надано. Відповідачем не надано доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій ТОВ «Газметер» цілям та завданням статутної діяльності товариства, незвичності цих господарських операцій для її учасників, збитковості цих операцій, інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про їх фіктивність, а також те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами, цілями ділового характеру, а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Здійснення господарської діяльності контрагентом не може мати наслідків для позивача, оскільки законодавством не передбачений обов`язок суб`єкта підприємницької діяльності бути обізнаним із особливостями господарювання контрагента.

Чинне законодавство не ставить умовою виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, оскільки поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його контрагентами правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови невстановлення компетентним органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його контрагентів для одержання позивачем незаконної податкової вигоди, останній не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Верховний Суд у постановах від 16.01.2018 у справах №820/4648/13-а, №826/1398/14, від 16.01.2018 у справі №2а-3404/12/1370, та від 18.01.2018 року у справі №2а-13944/12/2670 зазначив, що на реальність господарських операцій жодним чином не впливає наявність у контрагента - платника податку виробничих, трудових та інших ресурсів, оскільки останній має право їх залучати на підставі цивільно-правових угод. Також Верховний Суд у постанові від 06.02.2018 у справі 804/4940/14 зазначив, що відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ними господарських операцій та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу), основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

При цьому, норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності).

Відповідач не надав доказів на підтвердження об`єктивної відсутності можливостей у ТОВ «Графіт-Торг» здійснення господарських операцій, або ж відсутності у нього можливостей залучити третіх осіб до виконання взятих на себе зобов`язань перед позивачем.

Також суду не надано доказів того, що податковий орган відповідно до положень пункту 73.5 статті 73 ПК України з метою отримання податкової інформації, необхідної у зв`язку з проведенням перевірки позивача, здійснював зустрічну звірку вказаного суб`єкта господарювання чи хоча б робив спробу здійснити таку звірку.

Водночас представник позивача клопотанням від 06.03.2023 долучив до матеріалів справи лист ТОВ «Графіт-Торг» від 17.02.2023 №17/02, в якому контрагент позивача підтвердив укладення 16.07.2021 з ТОВ «Газметер» договору поставки №16/07/21 на постачання гелію газоподібного, згідно якого ТОВ «Графіт-Торг» було придбано гелій на загальну суму 900558,00 грн. та оплачено у відповідності до умов договору, при цьому вказано, що поставка здійснювалася найманим ТОВ «Графіт-Торг» транспортом. Також у вказаному листі зазначено, що частину отриманого гелію було реалізовано контрагентам та використано у власній господарській діяльності, решта товару залишилася в окупованому місті Маріуполь.

Суд звертає увагу, що контролюючий орган висновки акту перевірки побудував виключно на інформації з баз даних ДПС без аналізу первинних документів такого платника податків. Оскільки зустрічна звірка контрагента ТОВ «Графіт-Торг» фактично не проводились, тому аналітична інформація з баз даних ДПС не може бути підставою для висновку щодо здійснення позивачем безтоварних операцій та, відповідно, однією з підстав для висновку про завищення податкових зобов`язань. Такі висновки є лише припущенням контролюючого органу, що не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом у розумінні процесуального закону. Оцінка документів як письмових доказів здійснюється відповідно до принципу допустимості доказів, закріпленого статтею 74 КАС України, частиною другою якої визначено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

У акті перевірки відсутність реальності вчинення господарської діяльності пов`язується податковим органом лише з обставинами діяльності контрагента позивача.

Статтею 61 Конституції України встановлено індивідуальний характер відповідальності, що виявляється і у персональній відповідальності кожного платника податку за ведення податкового обліку.

Навіть, якщо контрагент позивача і порушив вимоги податкового законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Також не підтвердження операцій за ланцюгом постачання, так само як і податкова інформація про інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами як підставами формування податкового та бухгалтерського обліку. Податковий орган наділений такою сукупністю повноважень, належна реалізація яких надає можливість виявити податкові правопорушення, допущені контрагентом при здійсненні своєї господарської діяльності, та притягнути саме його до відповідальності, що охоплюється принципом індивідуальної відповідальності платника податків.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №804/887/17.

Податковим органом не спростовано, що внаслідок проведення спірних господарських операцій позивач мав намір одержати економічний ефект у результаті своєї господарської діяльності, так і не доведено, що позивачем товар (гелій газоподібний) не був переданий ТОВ «Графіт-Торг» як і не надано доказів визнання судом недійсним правочину, укладеного з вказаним контрагентом.

Враховуючи вищевказане, суд зазначає, що фактично висновки перевірки ґрунтуються на припущенні про неспроможність контрагента позивача ТОВ «Графіт-Торг» на здійснення господарських операцій з придання товару (гелій газоподібний), однак контролюючий орган не підтвердив наявність протиправної мети при вчиненні правочину належними доказами чи відповідними судовими рішеннями. Отже висновки відповідача, викладені в актах перевірки, не підтверджуються належними та допустимими доказами і спростовуються фактичними обставинами, встановленими судом під час розгляду справи. Відповідачем у встановленому законом порядку не спростовано презумпцію правомірності правочину, добросовісності платника податку та достовірності поданих документів.

У свою чергу господарські операції позивача підтверджені належним чином оформленими первинними документами, а правочини не визнані у встановленому законом порядку недійсними.

При цьому слід наголосити на необхідності дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом.

У цій справі відповідач не надав доказів, які б беззаперечно спростовували зафіксовані в первинних документах господарські операції; фактично його висновки ґрунтуються на припущеннях, а не на фактах, встановлених допустимими доказами.

Суд зазначає, що у ході розгляду справи судом досліджено первинні документи, які згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України є підставою для податкового обліку (договори, видаткові та податкові накладні, товарно-транспортні накладні, документи про оплату). Вказані документи містять відомості, які повністю відображають суть господарських операцій між позивачем та його контрагентом, та у сукупності свідчать про фактичний рух активів із урахуванням ділової мети у межах господарської діяльності позивача.

Враховуючи ту обставину, що належні, допустимі і достатні докази на спростування первинних документів відповідач не надав, то суд вважає його висновки про завищення позивачем податкових зобов`язань по податку на додану вартість за листопад 2021 року на суму 180111,00 грн. є безпідставними.

З урахуванням встановлених судом фактичних обставин, перевірених доказами, та аналізу норм чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що викладені в акті перевірки від 09.02.2022 №869/07-02/39377940 висновки контролюючого органу не знайшли своє підтвердження в ході розгляду даної справи, а тому позов належить задовольнити шляхом прийняття рішення про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.06.2022 №0015850702.

За змістом частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у сумі 2701,68 грн., сплата якого підтверджується платіжною інструкцією від 23.12.2022 №577.

При вирішенні питання про стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 6500,00 грн. згідно клопотання від 24.02.2023 суд виходить з таких приписів статей 134, 139 КАС України.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За приписами частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу до матеріалів справи долучено копії таких документів: договору про надання правничої допомоги від 05.01.2022, укладеного між адвокатом Кушніруком А. В. та позивачем, акту приймання-передачі наданих послуг від 13.02.2023, платіжного доручення від 17.02.2023 №3556 на суму 6500,00 грн.

За змістом пункту 4.1 Договору від 05.01.2022 розмір винагороди адвоката за представництво інтересів клієнта визначається, з урахуванням того, що одна година роботи адвоката становить 1500,00 грн. Розмір винагороди за написання, підготовку та оформлення позовної заяви до суду складає 5000,00 грн.; розмір винагороди за написання, підготовку та оформлення інших процесуальних документів, передбачених чинним законодавством, визначається з урахуванням того, що одна година роботи адвоката становить 1500,00 грн.

Згідно акту приймання-передачі наданих послуг від 13.02.2023 адвокат надав позивачу такі послуги: складання позовної заяви про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.06.2022 №0015850702 5000,00 грн.; складання відповіді на відзив у справі №140/8256/22 (1 год.) 1500,00 грн. Загальна вартість послуг склала 6500,00 грн.

Платіжне доручення від 17.02.2023 №3556 підтверджує сплату позивачем адвокату коштів у сумі 6500,00 грн.

При цьому, представник відповідача у відзиві на позовну заяву заперечив щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, вказуючи також про їх неспівмірність із складністю справи.

В той же час, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 14.11.2019 у справі №826/7375/18).

На думку суду, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п`ятою статті134, частиною дев`ятою статті139 КАС України(зокрема, складність справи, яку розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження; час, який об`єктивно необхідно було витратити на підготовку позовної заяви, обсяг наданих адвокатом послуг), враховуючи викладені заперечення відповідача щодо відшкодування витрат на правничу допомогу, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Керуючись статтями 243-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 10 червня 2022 року №0015850702.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газметер» судовий збір у розмірі 2701,68 грн. (дві тисячі сімсот одна грн. 68 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн. (три тисячі грн. 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Газметер» (43020, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Електроапаратна, 3, ідентифікаційний код 39377940);

Відповідач: Головне управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44106679).

Суддя О. О. Андрусенко