Ухвала

від 13.03.2023 по справі 320/5368/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

13 березня 2023 року Київ № 320/5368/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Басай О.В., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Типографія "Від А до Я" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України та Державної податкової служби України про визнання протиправними і скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Типографія "Від А до Я" з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України та Державної податкової служби України, в якому просить:

1) визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 22.11.2022 № 64005/31723460/2 про відмову у реєстрації податкової накладної від 05.10.2022 № 28 на суму 75 006,00 грн, у тому числі ПДВ 12 501, 00 грн (реєстраційний номер документа в Єдиному реєстрі податкових накладних 9218872597) у Єдиному реєстрі податкових накладних;

2) зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних складену податкову накладну від 05.10.2022 № 28 на суму 75 006,00 грн, у тому числі ПДВ 12 501, 00 грн (реєстраційний номер документа в Єдиному реєстрі податкових накладних 9218872597) датою її фактичного подання;

3) визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 21.11.2022 № 63274/31723460/2 про відмову у реєстрації податкової накладної від 05.10.2022 № 29 на суму 13 800,00 грн, у тому числі ПДВ 2 300, 00 грн (реєстраційний номер документа в Єдиному реєстрі податкових накладних 9218877021) у Єдиному реєстрі податкових накладних;

4) зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних складену податкову накладну від 05.10.2022 № 29 на суму 13 800,00 грн, у тому числі ПДВ 2 300,00 грн (реєстраційний номер документа в Єдиному реєстрі податкових накладних 9218877021) датою її фактичного подання;

5) визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 13.12.2022 № 72454/31723460/2 про відмову у реєстрації податкової накладної від 07.10.2022 № 39 на суму 115 200,00 грн, у тому числі ПДВ 19 200, 00 грн (реєстраційний номер документа в Єдиному реєстрі податкових накладних 9232418996) у Єдиному реєстрі податкових накладних;

6) зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних складену податкову накладну від 07.10.2022 № 39 на суму 115 200,00 грн, у тому числі ПДВ 19 200, 00 грн (реєстраційний номер документа в Єдиному реєстрі податкових накладних 9232418996) датою її фактичного подання.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за даним адміністративним позовом, суд зазначає таке.

Суд з`ясував, що позовна заява підписана представником позивача Болговим Дмитром Олеговичем. На підтвердження повноважень якого до позовної заяви додано копію довіреності товариства.

Дослідивши довіреність представника на наявність повноважень з підписання та засвідчення копій поданих документів, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 55 КАС сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно із частиною першою статті 57 КАС представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до частини другої статті 57 КАС у справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.

У частині шостій статті 12 КАС визначено справи, які для цілей цього Кодексу є справами незначної складності, у яких представником може бути фізична особа, яка не є адвокатом.

З аналізу копії доданої довіреності, суд встановив таке.

Довіреність видана Товариством з обмеженою відповідальністю "Типографія "Від А до Я" від 05.01.2022 № 05-1, якою уповноважено Болгова Дмитра Олеговича представляти інтереси підприємства в усіх державних та недержавних органах, установах, підприємствах і організаціях України, у тому числі в поліції, органах МВС та судах загальної юрисдикції, з приводу будь-яких питань, що пов`язані із представництвом інтересів підприємства. Довіреність видана строком на дев`яносто днів і діє до 31.12.2023 включно.

Суд встановив, що є розбіжність між зазначеним словами строком дії довіреності ("строком на дев`яносто днів") та зазначеною датою у цифровому виразі ("до 31.12.2023"). У разі виявлення розбіжностей між такими позначеннями суд надає перевагу даним, що зазначені словами. З огляду на той факт, що довіреність видана 05.01.2022 та діє протягом дев`яноста днів, строк дії довіреності закінчився 04.04.2022.

З огляду на зазначене, позивачу в порядку усунення недоліків позовної заяви варто надати суду належним чином оформлену чинну довіреність на підтвердження повноважень представника позивача підписувати позовну заяву та засвідчувати копії документів.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 171 КАС суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до частини четвертої статті 121 КАС якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Згідно з частиною шостою статті 161 КАС у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. При цьому позивачу під час звернення до суду необхідно довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом визначеного законом строку звернення до суду від дати порушення його прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.

Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 зазначив, що під час вирішення питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.

Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушення її прав, свобод та інтересів.

З аналізу матеріалів справи суд встановив, що позивач скористався правом на адміністративне оскарження та подав скарги на рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.10.2022 № 28, від 05.10.2022 № 29 та від 07.10.2022 № 39.

Рішення за результатами розгляду скарг на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державна податкова служба України прийняла 21.11.2022, 22.11.2022 та 13.12.2022.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із частиною другою статті 122 КАС для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Разом з цим, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, КАС встановлено скорочений строк звернення до суду.

Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, граничний трьохмісячний строк для звернення до суду щодо оскарження рішень контролюючого органу про відмову у реєстрації податкових накладних від 05.10.2022 № 29 та № 28 сплив 22.02.2023 та 23.02.2023 відповідно, а до суду позивач звернувся лише 06.03.2023.

У позовній заяві представником позивача зазначено, що у зв`язку з введенням воєнного стану на території України відповідно до пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" для платників податків і контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством, що, на думку представника позивача, свідчить про не пропущення строків оскарження дій відповідача.

Надаючи оцінку такій позиції позивача, суд зазначає таке.

Загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів регулюються КАС.

Суд зазначає, що процедура адміністративного оскарження рішень контролюючого органу від 31.10.2022 № 7530531/31723460 (щодо податкової накладної від 05.10.2022 № 28) завершилася днем прийняття контролюючим органом рішення про результати розгляду скарги від 22.11.2022; від 31.10.2022 № 7530530/31723460 (щодо податкової накладної від 05.10.2022 № 29) завершилася днем прийняття контролюючим органом рішення про результати розгляду скарги від 21.11.2022. Відтак до 23.02.2022 та до 22.02.2023 відповідно у визначений процесуальний трьохмісячний строк, позивач міг реалізувати право на судовий захист і звернутися до суду.

Відповідно до пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України передбачено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 р. № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Зокрема, підпунктом 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України визначено, що для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім: дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків; строків проведення камеральних перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, визначення грошових зобов`язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення за результатами камеральних перевірок, нарахування пені; строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, додаткових документів та пояснень, визначення грошових зобов`язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення, адміністративного арешту майна за результатами фактичних перевірок.

Варто зазначити, що між правовою природою матеріально-правового строку давності в податкових правовідносинах та процесуального строку звернення до адміністративного суду є сутнісна різниця, а тому помилковим є ототожнення їх призначення під час використання.

Суд зазначає, що частина четверта статті 122 КАС прямо встановлює строк для звернення до суду у разі застосування платником податку досудового порядку оскарження рішення контролюючого органу, і цей строк становить три місяці з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду скарги на рішення суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, звернувшись до суду 06.03.2023, позивач пропустила строк для звернення до суду (граничний строк для подання позовної заяви 22.02.2023 та 23.02.2023), проте у позовній заяві не надано суду докази на підтвердження поважності причин пропуску позивачем строку звернення до суду з цією позовною заявою та/або обґрунтованого клопотання про поновлення пропущеного строку. Відтак позивач (представник позивача) не обґрунтував власної пасивної поведінки щодо не реалізації права на звернення до суду в межах визначених процесуальних строків.

Згідно з частиною першою статті 123 КАС у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, що є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Таким чином, позивачу в порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду докази на підтвердження поважності причин пропуску позивачем строку звернення до суду з цією позовною заявою у частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про відмову у реєстрації податкових накладних від 05.10.2022 № 28 та № 29 та заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Згідно з пунктом 4, 5 і 9 частини п`ятої статті 160 КАС у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, що має сформулюватися максимально чітко і зрозуміло, позаяк від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

Суд зазначає, що у позовній заяві позивач просить визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про відмову у реєстрації податкових накладних від 05.10.2022 № 28 та № 29 та від 07.10.2022 № 39.

З аналізу матеріалів справи суд встановив, що оскаржувані рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняті 31.10.2022 № 7530531/31723460, 31.10.2022 № 7530530/31723460 та 21.11.2022 № 7675463/31723460, однак у позовних вимогах позивач просить визнати протиправними та скасувати рішення від 22.11.2022 № 64005/31723460/2, від 21.11.2022 № 63274/31723460/2 та від 13.12.2022 № 72454/31723460/2 рішення, прийняті за результатами розгляду скарг щодо рішень про відмову у реєстрації податкових накладних.

У зв`язку з чим, позивачу в порядку усунення недоліків позовної заяви варто уточнити позовні вимоги в частині оскаржуваних рішень правильно зазначити дату та номер оскаржуваних рішень із наданням копій уточнених позовних вимог для відповідачів.

Згідно з частиною третьою статті 161 КАС до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення та звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 132 КАС).

Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 3 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі Закон № 3674-VI) судовий збір справляється, зокрема за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, встановлюється ставка судового збору 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" від 03 листопада 2022 року № 2710-IX, з 01.01.2023 встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у сумі 2 684 гривень.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абзац 2 частини третьої статті 6 Закону № 3674-VI).

Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону № 3674-VI судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Із змісту позовної заяви випливає, що в ній об`єднано одночасно шість вимог немайнового характеру. Отже, ставка судового збору за звернення до адміністративного суду з даним позовом становить 16 104,00 грн (6 вимог немайнового характеру помножити на 2 684,00 грн 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб). Проте всупереч вимог статті 161 КАС позивач до позовної заяви додав платіжне доручення від 17.02.2023 № 14341 про сплату судового збору у сумі 2 684,00 грн.

Таким чином, вказаний недолік позовної заяви позивач має усунути шляхом подання до суду документа про сплату судового збору в розмірі 13 420,00 грн.

Суд звертає увагу позивача на те, що інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.

Згідно з частинами першої та другої статті 169 КАС, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, у зв`язку з чим суд, враховуючи положення статті 169 КАС, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та встановити строк для усунення недоліків позовної заяви.

При цьому необхідно зазначити, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 р. у справі "Пелевін проти України" (п. 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (п. 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Залишити без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Типографія "Від А до Я" до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, та Державної податкової служби України про визнання протиправними і скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії.

Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяБасай О.В.