Постанова

від 09.03.2023 по справі 640/17493/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/17493/21 Суддя першої інстанції: Юзькова О.Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2023 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Файдюка В.В. та Шелест С.Б.,

за участю секретаря - Ворони Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ РЕІЗ-ЛТД» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2022 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ РЕІЗ-ЛТД» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2021 року ТОВ «КОМПАНІЯ РЕІЗ-ЛТД» звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 04 листопада 2020 року № 56/Ж10/26-15-07-01-01, № 59/Ж10/26-15-07-01-01, № 62/Ж10/26-15-07-01-01, а також зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві поновити дані податкового обліку ТОВ «КОМПАНІЯ РЕІЗ-ЛТД» в інформаційних базах, що неправомірно відкориговані на підставі акту перевірки від 08 жовтня 2020 року № 68/26-15-07-01- 02/37567321.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 вересня 2021 року позовну заяву залишено без розгляду з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду міста від 18 січня 2022 року зазначену ухвалу скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2022 року адміністративний позов повторно залишено без розгляду.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Скаржник зазначає, що пропустив строк звернення до суду з поважної причини. Наголошує на тому, що протягом десятиліття судова практика надавала перевагу у застосуванні спеціальному закону як більш сприятливому для платника. Також просить врахувати, що судом апеляційної інстанції вже було сформовано правову позицію щодо застосування постанови Верховного Суду від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19 у цьому спорі, а в суду першої інстанції не було підстав для повторного залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що обмеження права на доступ до суду процесуальними строками повністю узгоджується з принципом верховенства права. Контролюючий орган наполягає на тому, що ТОВ «КОМПАНІЯ РЕІЗ-ЛТД» пропустило строк звернення до суду без поважних причин.

Під час судового засідання представник відповідача заперечував проти апеляційної скарги та просив суд відмовити в її задоволенні, посилаючись на те, що суд першої інстанції постановив законну і обґрунтовану ухвалу, а підстави для її скасування відсутні. Додатково представник відповідача наголосив на тому, що позивач не звертався з клопотанням про поновлення строку звернення до суду.

Представник позивача звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи, в якому зазначає, що не має можливості прибути до суду у зв`язку з викликом на 14 год 00 хв 09 березня 2023 року до ГСУ НП України його клієнта ОСОБА_1 для участі у слідчих діях в рамках кримінального провадження. Разом з тим доказів на підтвердження своїх доводів представник позивача не надав.

За таких обставин колегія суддів, керуючись ч. 2 ст. 313 КАС України, вирішила розглядати справу за відсутності представника позивача.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ТОВ «КОМПАНІЯ РЕІЗ-ЛТД» задовольнити, ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2022 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, виходячи з такого.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Суд першої інстанції встановив та сторони не заперечують, що податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 04 листопада 2020 року № 56/Ж10/26-15-07-01-01, № 59/Ж10/26-15-07-01-01, № 62/Ж10/26-15-07-01-01, які є предметом оскарження в цій справі, були направлені ТОВ «КОМПАНІЯ РЕІЗ-ЛТД» засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомлення про вручення. Відповідне поштове відправлення № 0315123526261 у відділенні поштового зв`язку № 42 АТ «УКРПОШТА» було вручене представнику позивача за довіреністю Білоконь О.А. 10 листопада 2020 року.

Повноваження Білоконь О.А. на отримання поштових відправлень та періодичних друкованих видань від імені ТОВ «КОМПАНІЯ РЕІЗ-ЛТД» підтверджуються довіреністю від 03 квітня 2018 року, що є додатком до договору про доставку/вручення поштових відправлень та періодичних друкованих видань № 42/04/4146 від 03 квітня 2018 року, укладеного між позивачем та АТ «УКРПОШТА».

Правом адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень від 04 листопада 2020 року № 56/Ж10/26-15-07-01-01, № 59/Ж10/26-15-07-01-01, № 62/Ж10/26-15-07-01-01 позивач не скористався.

ТОВ «КОМПАНІЯ РЕІЗ-ЛТД» звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у м. Києві від 04 листопада 2020 року № 56/Ж10/26-15-07-01-01, № 59/Ж10/26-15-07-01-01, № 62/Ж10/26-15-07-01-01, а також зобов`язати вчинити дії 22 червня 2021 року.

Приймаючи рішення про залишення позовної заяви ТОВ «КОМПАНІЯ РЕІЗ-ЛТД» без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду, встановлений ч. 2 ст. 122 КАС України.

Суд першої інстанції зазначив, що Верховним Судом у постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19 зроблено правовий висновок, що зазначений у п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України строк є саме строком давності, який має матеріально-правову природу, а тому не може бути одночасно і процесуальним строком звернення до суду. Між правовою природою матеріально-правового строку давності в податкових правовідносинах та процесуального строку звернення до адміністративного суду є сутнісна різниця, а тому помилковим є ототожнення їх призначення при використанні. Крім того зміст правовідносин щодо правомірності податкових повідомлень-рішень та/або інших рішень контролюючого органу, якими цим органом платнику податків визначаються грошові зобов`язання, свідчить про те, що вони об`єктивно не можуть існувати як спірні протягом 1095 днів (або у відповідних випадках 2555 днів) з дня отримання відповідного податкового повідомлення-рішення.

Також суд першої інстанції зазначив, що враховуючи викладене, Верховний Суд з метою забезпечення єдиної правозастосовчої практики під час судового розгляду відповідних спорів у справах, у яких позивачами не використовувалась процедура адміністративного оскарження рішень податкового органу про нарахування грошових зобов`язань, та у розвиток правового підходу, викладеного у постанові Верховного Суду від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19, відступив від висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 03 квітня 2018 року у справі № 826/5325/17, від 23 травня 2018 року у справі № 803/728/17, від 18 червня 2018 року у справі № 805/1146/17-а та сформулював такий правовий висновок: «Процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів».

У зв`язку з цим суд першої інстанції прийшов до висновку, що представник позивача помилково посилався на те, що шестимісячний строк на звернення до суду застосовується за умови досудового оскарження податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позовної заяви ТОВ «КОМПАНІЯ РЕІЗ-ЛТД» без розгляду з таких підстав.

Строк звернення до адміністративного суду визначені у ст. 122 КАС України. За правилами абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Положеннями ч. 1 ст. 122 КАС України також передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

У свою чергу п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України передбачає, що контролюючий орган має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 392 цього Кодексу).

Згідно з п. 56.19 ст. 56 Податкового кодексу України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 10 лютого 2011 року № 203/11/13-11 було сформульовано правову позицію про те, що строк для звернення до суду платника податків із вимогою щодо визнання протиправним рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання повинен визначатися за правилами п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України і становить 1095 днів із дня отримання такого рішення незалежно від того, чи скористалася особа своїм правом на досудове розв`язання спору шляхом застосування процедури адміністративного оскарження. Надалі така правова позиція знайшла своє відображення також в постановах Верховного Суду.

Поступово Верховний Суд змінив підхід до визначення норм права, що встановлюють строки звернення до суду з позовом про оскарження різних рішення контролюючого органу та за різних обставин, що передували подачі позовної заяви.

У постанові Верховного Суду від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18 судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду сформулювала правову позиція щодо строку звернення до суду у справі за позовом про визнання протиправним і скасування рішення контролюючого органу, яким платнику податків не було нараховано грошові зобов`язання, за умови застосування процедури адміністративного оскарження.

Правова позиція полягає в тому, що рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абз. 3 п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексом України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексом України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

У постанові Верховного Суду від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19 судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду сформулювала правову позиція щодо строку звернення до суду у справі за позовом про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення, щодо якого було застосування процедури адміністративного оскарження.

Правова позиція полягає в тому, що норма п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми п. 56.19 ст. 56 Податкового кодексу України. Водночас норма п. 56.19 ст. 56 Податкового кодексу України є спеціальною щодо норми ч. 4 ст. 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абз. 3 п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

У постанові Верховного Суду від 27 січня 2022 року у справі № 160/11673/20 судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду сформулювала правову позиція щодо строку звернення до суду у справі за позовом про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення, щодо якого процедура адміністративного оскарження не застосовувалася.

Правова позиція полягає в тому, що процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається ч. 2 ст. 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 2 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що строк звернення до суду з позовом про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у м. Києві від 04 листопада 2020 року № 56/Ж10/26-15-07-01-01, № 59/Ж10/26-15-07-01-01, № 62/Ж10/26-15-07-01-01 встановлений абз. ч. 2 ст. 122 КАС України, становить шість місяців і обчислюється з 10 листопада 2020 року - дня вручення представнику позивача поштового відправлення, яке містило оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Адміністративний позов ТОВ «КОМПАНІЯ РЕІЗ-ЛТД» надісланий до суду засобами поштового зв`язку 22 червня 2021 року, тобто після закінчення строку, встановленого абз. ч. 2 ст. 122 КАС України.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

У свою чергу ч. 4 ст. 123 КАС України передбачає, що у разі, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Оскаржувану ухвалу було постановлено після відкриття провадження у справі згідно з ухвалою суду від 29 червня 2021 року. Відтак обов`язковою умовою для залишення позовної заяви ТОВ «КОМПАНІЯ РЕІЗ-ЛТД» без розгляду є не лише встановлення факту пропуску строку звернення до суду, а й відсутність інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Колегія суддів враховує, що у постанові Верховного Суду від 27 січня 2022 року у справі № 160/11673/20 судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду наголосила на тому, що задля додержання принципу правової визначеності та забезпечення права на справедливий суд, які є елементами принципу верховенства права, зміна сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, може розглядатися судами як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду в податкових правовідносинах, які виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової практики.

Адміністративний позов ТОВ «КОМПАНІЯ РЕІЗ-ЛТД» поданий до суду 22 червня 2021 року, тобто до прийняття постанови від 27 січня 2022 року у справі № 160/11673/20, яким Верховний Суд відступив від висновку про те, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено.

У зв`язку з цим колегія суддів приходить до висновку, що ТОВ «КОМПАНІЯ РЕІЗ-ЛТД» має право на поновлення строку звернення до суду з метою забезпечення права на справедливий суд.

Колегія суддів приймає до уваги, що Верховний Суд в постанові від 27 січня 2022 року у справі № 160/11673/20 погодився з тим, що правовий висновок, викладений у постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19, безпосередньо стосується застосування п. 56.19 ст. 56 Податкового кодексу України при вирішенні питання дотримання строку звернення до суду з позовом про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень після проведення процедури адміністративного оскарження. Однак зазначив, що у постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19 Верховний Суд більш широко виклав і новий підхід у тлумаченні п. 56.18 ст. 56 і 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України як норм, які не визначають процесуального строку звернення до суду в податкових правовідносинах, що мало бути враховано у подальшому правозастосуванні при вирішенні аналогічних питань. Цей висновок фактично мав універсальний характер. Між тим предмет спору, в межах якого здійснювався касаційний перегляд, не давав можливості у вказаній адміністративній справі здійснити відступлення від існуючого до цього правозастосування щодо тривалості строку звернення до суду у випадку судового оскарження податкових повідомлень-рішень (рішень про застосування штрафних санкцій) без використання досудового порядку вирішення спору, яке продемонстровано у низці постанов Верховного Суду, зокрема від 03 квітня 2018 року у справі № 826/5325/17, від 23 травня 2018 року у справі № 803/728/17, від 18 червня 2018 року у справі № 805/1146/17-а, та зводилось до наявності у платника податків права на звернення до суду з таким позовом протягом встановлених п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України 1095 днів з моменту отримання такого рішення.

Не менш важливим є те, що справу № 160/11673/20 було передано на вирішення судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ухвалою суду від 28 вересня 2021 року та призначено до касаційного розгляду зазначеною судовою палатою ухвалою суду від 20 жовтня 2021 року.

Таким чином Верховний Суд, вважаючи, що новий підхід у тлумаченні п. 56.18 ст. 56 і 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України як норм, які не визначають процесуального строку звернення до суду в податкових правовідносинах вже було викладено в постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19, все ж погодився з необхідністю розвитку правового підходу, викладеного в зазначеній постанові та формулюванні правової позиції щодо строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) саме у випадку, коли платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження).

З огляду на викладене колегія суддів виходить з того, що судовим рішенням, яким Верховний Суд змінив судову практику застосування строків звернення до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, щодо якого позивач не використав процедуру адміністративного оскарження, є саме постанова судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 27 січня 2022 року у справі № 160/11673/20.

Під час апеляційного розгляду справи колегія суддів виходить також із того, що суд першої інстанції, не погодившись з доводами ТОВ «КОМПАНІЯ РЕІЗ-ЛТД» про те, що строк звернення до суду становить 1095 днів і встановивши, що позовну заяву подано з пропуском встановленого строку, повинен був запропонувати позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що правила процесуального закону щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, слід застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі (зокрема, постанови від 23 вересня 2020 року у справі № 640/5645/19, від 17 березня 2021 року у справі № 420/5943/20).

Матеріали справи вказують на те, що Головне управління ДПС у Київській області звернулося до суду з клопотанням про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду.

У свою чергу позивач подав заперечення проти вказаного клопотання та зазначив, адміністративний позов подано у встановлений законом строк.

Натомість суд першої інстанції, не погодившись з викладеними у таких запереченнях доводами про те, що нормою права, яка встановлює строк звернення до суду є п. 56.18 ст. 56 та 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України, не повідомив позивача, що строк звернення до суду ним пропущено та не запропонував подати заяву про поновлення пропущеного строку.

Зазначені обставини у своїй сукупності вказують на те, що ухвала суду про залишення позовної заяви без розгляду є протиправною та підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Оскаржувану ухвалу постановив Окружний адміністративний суд міста Києва. Водночас Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду», що набув чинності 15 грудня 2022 року, Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано та вирішено утворити Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві. Цим Законом також установлено, що до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

З огляду на викладене колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ТОВ «КОМПАНІЯ РЕІЗ-ЛТД» задовольнити, ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2022 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до Київського окружного адміністративного суду.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ РЕІЗ-ЛТД» - задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2022 року про залишення позовної заяви без розгляду - скасувати.

Справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ РЕІЗ-ЛТД» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов`язання вчинити дії - направити до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді В.В. Файдюк

С.Б. Шелест

Постанова складена у повному обсязі 14 березня 2023 року.