Постанова

від 14.03.2023 по справі 600/3074/21-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/3074/21-а

Головуючий у 1-й інстанції: Григораш Віталій Олександрович Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.

14 березня 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Сапальової Т.В. Сушка О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Держпраці у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 травня 2022 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В :

Описова частина.

Короткий зміст позовних вимог.

В липні 2021 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Управління Держпраці у Чернівецькій області, в якому просив: визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу №ЧВ-618/19/1498/АВ/П/ПТ/ТД-ФС/130 від 28.03.2019, першого заступника начальника Управління Держпраці у Чернівецькій області Гордея І.Г., якою накладено штраф на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 у розмірі 129190,00 грн; визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу №ЧВ-618/19/1498/АВ/ШП-ФС/131 від 28.03.2019 першого заступника начальника Управління Держпраці у Чернівецькій області від ОСОБА_2 , якою накладено штраф на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 у розмірі 4173,00 грн.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 20.05.2022 позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись із судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не повністю з`ясовані обставини, що мають значення для справи, а рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відзив/заперечення на апеляційну скаргу.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить оскаржуване рішення залишити без змін.

Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2022 року відкрито апеляційне провадження у вищевказаній справі.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2022 року справу призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 виданий 30.03.2005 Путильським РВ УМВС України в Чернівецькій області.

Згідно з Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців позивач з 31.05.2005 зареєстрований, як фізична особа-підприємець за адресою с. Розтоки, Путильський район, Чернівецька область. Основний вид діяльності - лісозаготівля.

Господарську діяльність позивач здійснює за адресою АДРЕСА_1 на земельній ділянці з кадастровим номером 7323584000:01:002:0002, площею 0,1500 га, яка належить позивачу на праві приватної власності, відповідно до Держаного акту на право приватної власності серії ЯД№098561 виданого Путильським районним відділом земельних ресурсів 01.02.2008.

14.02.2019 жителька села Розтоки Путильського району Чернівецької області звернулась до Управління Держпраці у Чернівецькій області із заявою в якій просила перевірити господарську діяльність підприємців ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , на пилорамі та брикетному заводі, а також законність оформлення робочих на роботі.

В період з 07.03.2019 по 11.03.2019, на підставі направлення від 05.03.2019 №04-109, наказу Управління Держпраці у Чернівецькій області від 05.03.2019 №139 та рішення керівника за результатами аналізу інформації, викладеної у зверненні громадянина, головними державними інспекторами відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Чернівецькій області проведено інспекційне відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог законодавства про працю, укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками. Місце реєстрації: АДРЕСА_2 . Фактичне місцезнаходження: АДРЕСА_1 .

За результатами проведеного інспекційного відвідування складено Акт №ЧВ-618/19/1498/АВ від 11.03.2019, яким зафіксовано наступні порушення:

1.Постанови КМУ №413 11.03.2019 надано копію повідомлення про прийняття на роботу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , що подано до територіальних органів Державної фіскальної служби України, з 11.03.2019. Копії договорів не відповідають формі трудового договору, а укладені як цивільно-правові договори, проте зазначені громадяни працювали на дрібноподрібнюючій машині DP660Е, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , і 07 березня 2019 року. За поясненням ОСОБА_5 він працює вже біля двох місяців. Вчасного повідомлення про прийняття на роботу працівників до початку їх роботи не подавалось.

2.Частин 1 та 3 ст. 24 КЗпП України в ході інспекційного відвідування 07.03.2019 засобами відео зйомки зафіксовано використання найманої праці громадян України ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Використання найманої праці зазначених громадян 07.03.2019 зафіксовано при роботі на дрібноподрібнюючій машині DP660Е 2012 року виготовлення. Дозвіл для робот на зазначеному устаткуванні виданий Управлінням Держпраці у Чернівецькій області №0189.16.77 01.12.2016 на підставі заяви власника ОСОБА_1 від 30.11.2016. Крім того, зазначений дозвіл Управління Держпраці у Чернівецькій області дозволяє експлуатувати технологічне устаткування деревообробної промисловості, а саме: верстат стрічко-пильний горизонтальний моделі ВСГ-10004 2008 року виготовлення, Україна; верстат повздожньо-обрізний ВПО-1, 2007 року виготовлення, Україна.

В момент проведення інспекційного відвідування 07.03.2019 громадянин ОСОБА_5 на прохання інспектора праці представився ОСОБА_7 , що зафіксовано матеріалами відео зйомки. Громадянин ОСОБА_6 взагалі відмовився розмовляти з інспекторами праці і поспішно залишив місце роботи біля дрібноподрібнюючої машини DP660Е. За письмовим поясненням фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 07.03.2019 він не працює та не використовує найману працю. В ході усного пояснення на представлені відеоматеріали 11.03.2019 ОСОБА_1 пояснив, що територія, на якій зазнято використання найманої праці 07.03.2019, належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 . В зв`язку з зробленою усно заявою ОСОБА_1 11.03.2019 повторно проведено відвідування території, на якій знаходиться дрібноподрібнююча машина DP660Е і знову за допомогою відеокамери Canon Power Shot A1200 HD зафіксовано використання найманої праці громадянина ОСОБА_5 , який на відео представився своїм справжнім ім`ям та пояснив, що працює на зазначеному механізмі вже приблизно два місяці щоденно, крім святкових та вихідних днів з 08 год. до 18 год. За виконану роботу заробітну плату йому виплачує ОСОБА_1 300 грн. в день, а в тиждень така виплата заробітної плати становить біля 1000 грн.

3.Статті 29 КЗпП України інструктажі по охороні праці, за поясненням ОСОБА_5 , йому проводив ОСОБА_1 . При проведені інспекційного відвідування фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не надав журналів проведення інструктажів з охорони праці та не надав копії посвідчення про перевірку знань з охорони праці, хоча таке посвідчення було пред`явлене інспекторам праці.

4.Частини 2 ст.30 Закону України №108 на момент проведення інспекційного відвідування облік робочого часу та заробітної плати найманих працівників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не ведеться. Не вівся облік виконуваної роботи протягом двох місяців роботи ОСОБА_5 . Документів, які б підтверджували нарахування та виплату заробітної плати за виконану роботу ФОП ОСОБА_1 не надав, хоча 07.03.2019 йому під розписку було вручено лист Управління Держпраці у Чернівецькій області з проханням надати належно завірені копії таких документів. В той же час 11 березня 20119 року надано копію повідомлення про прийняття на роботу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до ФОП ОСОБА_3 , що подано до територіальних органів Державної податкової служби України, з 11 березня 20198 року. Копії договорів не відповідають формі трудового договору, а укладені як цивільно-правові договори.

Акт інспекційного відвідування №ЧВ-618/19/1498/АВ від 11.03.2019 підписано ОСОБА_1 15.03.2019 із наступними зауваженнями: 1.Порушений порядок проведення перевірки, в направленні не вказана адреса проведення перевірки. Перевірка проводилась за адресою АДРЕСА_2 , а ОСОБА_1 зареєстрований, як фізична особа-підприємець в АДРЕСА_3 , а здійснює діяльність за адресою АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0,1500 га, кадастровий номер 7323584000:01:002:0002. Відеофіксація проводилась за адресою АДРЕСА_4 ; 2.Інспектори посвідчення не пред`являли, про права не повідомляли; 3.В акті перевірки вказані документи, які позивачем не пред`являлись, а саме повідомлення про прийняття на роботу працівників ФОП ОСОБА_3 ; 4. Під час проведення відеофіксації не з`ясовані адреси об`єктів, яких проводилась відеофіксація; 5. У ОСОБА_1 відсутній у власності чи користуванні дрібноподрібнююч марки DP660Е. Посилання інспектора про роботу у ОСОБА_1 дрібноподрібнюючої машини марки DP660Е не відповідає дійсності; 6. ОСОБА_1 відмовили у наданні копії відзнятих відеоматеріалів для подачі заперечень.

З метою усунення порушень зафіксованих в Акті інспекційного відвідування №ЧВ-618/19/1498/АВ від 11.03.2019, позивачу направлено Припис про усунення виявлених порушень №ЧВ-618/19/1498/АВ/П, яким зобов`язано ОСОБА_1 усунути виявлені порушення до 11.04.2019. Примірник Припису вручено позивачу 15.03.2021.

21.03.2019 Управлінням Держпраці у Чернівецькій області було розглянуто заперечення позивача до акту інспекційного відвідування №ЧВ-618/19/1498/АВ від 11.03.2019 і за висновком їх розгляду відхилено заперечення позивача.

На підставі Акта інспекційного відвідування №ЧВ-618/19/1498/АВ від 11.03.2019 відповідачем винесено постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами: №ЧВ-618/19/1498/АВ/П/ТД-ФС/130 від 28.03.2019, якою за порушення ч. 1 ст. 24 КЗпП України та ч. 3 ст. 24 КЗпП України, вирішено накласти на ФОП ОСОБА_1 штраф у розмірі 125190,00 грн.; №ЧВ-618/19/1498/АВ/П/ТД-ФС/1301 від 28.03.2019, якою за порушення ПКМУ №413 від 17.06.2015, ст. 29 КЗпП України та ч. 2 ст. 30 Закону України "Про оплату праці", вирішено накласти на ФОП ОСОБА_1 штраф у розмірі 4173,00 грн.

Судом першої інстанції було досліджено відеозапис інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 проведеного в період з 07.03.2019 по 11.03.2019 за адресою с. Розтоки Путильського району Чернівецької області.

Відповідно до накладної №015 від 21.06.2018 рубальна машина ДР660Е, яка зафіксована відповідачем під час інспекційного відвідування, продана позивачем ФОПу Гошда Ю.В..

Вважаючи протиправними постанови про накладення штрафу від 28.03.2019 №ЧВ-618/19/1498/АВ/П/ПТ/ТД-ФС/130 та №ЧВ-618/19/1498/АВ/ШП-ФС/131, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Мотивувальна частина.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно з частиною четвертою статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V, заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому Законом №877-V порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Зокрема, згідно частини п`ятої статті 2 Закону № 877-V, органи Держпраці при проведенні заходів державного нагляду (контролю), додержуються принципів державного нагляду (контролю); місця здійснення державного нагляду (контролю); вимог щодо врегулювання окремих питань виключно законами; обмеження у проведеннях заходів нагляду контролю в разі наявності конфлікту інтересів; трактування норм на користь суб`єкта господарювання у разі їх неоднозначного трактування; заборона на вилучення оригіналів документів та техніки; обов`язку збереження комерційної та конфіденційної таємниці; умов проведення планових заходів, розробки методики для визначення критерії ризику; право суб`єкта господарювання на ознайомлення з підставами заходу та отримання посвідчення (направлення) на проведення заходу; вимог до складення наказу, посвідчення (направлення) на проведення заходу та акту за результатами заходу; відповідальність посадових осіб органу державного нагляду (контролю); права суб`єктів господарювання; право на консультативну підтримку суб`єктів господарювання; громадський захист; оскарження рішень органів державного нагляду (контролю); та умови віднесення суб`єктів господарювання до незначного ступеня ризиків у разі не затвердження відповідних критеріїв розподілу.

Відповідно до частини першої статті 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктами 1, 7 «Положення про Державну службу України з питань праці», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №96 Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб. Держпраця здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Основні засади процедури здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю врегульовані «Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295 (далі - Порядок №295).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Згідно п.9 Порядку №295 під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.

На підставі п.11 Порядку №295 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право: 1) під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; 2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію / відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги; 3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення; 4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів; 5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування; 6) фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки; 7) отримувати від державних органів інформацію, необхідну для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.

На підставі пунктів 19-21 Порядку №295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.

Якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Згідно пункту 27 Порядку № 295 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Пунктом 29 Порядку №295 визначено, що заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Таким чином, аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку, що інспекційне відвідування є формою державного контролю за додержанням законодавства про працю, яке відноситься до повноважень відповідача, та яке проводиться на підставі наказу та направлення. За результатами інспекційного відвідування складається акт і в разі виявлення порушень - виноситься припис. Якщо під час інспекційного відвідування встановлено факти використання праці неоформлених працівників, то вживаються заходи до притягнення об`єкта відвідування до відповідальності незалежно від усунення виявлених порушень.

У свою чергу, інспекційне відвідування може здійснюватися без попереднього повідомлення об`єкта відвідування у разі, якщо таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню. Службове посвідчення інспектор праці пред`являє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі під час інспекційного відвідування.

Згідно із частиною 1 статті 21 КзпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 24 КзпП України, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: при укладенні трудового договору з фізичною особою.

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України

Статтею 265 КЗпП України передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Так, за результатами проведення інспекційного відвідування, інспекторами праці були встановлені наступні порушення: постанови КМУ №413 11.03.2019 надано копію повідомлення про прийняття на роботу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , що подано до територіальних органів Державної фіскальної служби України, з 11.03.2019. Копії договорів не відповідають формі трудового договору, а укладені як цивільно-правові договори, проте зазначені громадяни працювали на дрібноподрібнюючій машині DP660Е, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , і 07 березня 2019 року. За поясненням ОСОБА_5 він працює вже біля двох місяців. Вчасного повідомлення про прийняття на роботу працівників до початку їх роботи не подавалось; ч.1 та 3 ст. 24 КЗпП України в ході інспекційного відвідування 07.03.2019 засобами відео зйомки зафіксовано використання найманої праці громадян України ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Використання найманої праці зазначених громадян 07.03.2019 зафіксовано при роботі на дрібноподрібнюючій машині DP660Е 2012 року виготовлення. Дозвіл для робіт на зазначеному устаткуванні виданий Управлінням Держпраці у Чернівецькій області №0189.16.77 01.12.2016 на підставі заяви власника ОСОБА_1 від 30.11.2016. Крім того, зазначений дозвіл Управління Держпраці у Чернівецькій області дозволяє експлуатувати технологічне устаткування деревообробної промисловості, а саме: верстат стрічко пильний горизонтальний моделі ВСГ-10004 2008 року виготовлення, Україна; верстат повздожньо-обрізний ВПО-1, 2007 року виготовлення, Україна.

В момент проведення інспекційного відвідування 07.03.2019 громадянин ОСОБА_5 на прохання інспектора праці представився ОСОБА_7 , що зафіксовано матеріалами відео-зйомки. Громадянин ОСОБА_6 взагалі відмовився розмовляти з інспекторами праці і поспішно залишив місце роботи біля дрібноподрібнюючої машини DP660Е. За письмовим поясненням фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 07.03.2019 він не працює та не використовує найману працю. В ході усного пояснення на представлені відеоматеріали 11.03.2019 ОСОБА_1 пояснив, що територія, на якій зазнято використання найманої праці 07.03.2019, належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 . В зв`язку з зробленою усною заявою ОСОБА_1 11.03.2019 повторно проведено відвідування території, на якій знаходиться дрібноподрібнююча машина DP660Е і знову за допомогою відеокамери Canon Power Shot A1200 HD зафіксовано використання найманої праці громадянина ОСОБА_5 , який на відео представився своїм справжнім ім`ям та пояснив, що працює на зазначеному механізмі вже приблизно два місяці щоденно, крім святкових та вихідних днів з 08 год. до 18 год. За виконану роботу заробітну плату йому виплачує ОСОБА_1 300 грн в день, а в тиждень така виплата заробітної плати становить біля 1000 грн.; ст.29 КЗпП України інструктажі по охороні праці, за поясненням ОСОБА_5 , йому проводив ОСОБА_1 . При проведені інспекційного відвідування фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не надав журналів проведення інструктажів з охорони праці та не надав копії посвідчення про перевірку знань з охорони праці, хоча таке посвідчення було пред`явлене інспекторам праці; ч.2 ст. 30 Закону України №108 на момент проведення інспекційного відвідування облік робочого часу та заробітної плати найманих працівників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не ведеться. Не вівся облік виконуваної роботи протягом двох місяців роботи ОСОБА_5 . Документів, які б підтверджували нарахування та виплату заробітної плати за виконану роботу ФОП ОСОБА_1 не надав, хоча 07.03.2019 йому під розписку було вручено лист Управління Держпраці у Чернівецькій області з проханням надати належно завірені копії таких документів. В той же час 11 березня 20119 року надано копію повідомлення про прийняття на роботу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до ФОП ОСОБА_3 , що подано до територіальних органів Державної податкової служби України, з 11 березня 2019 року. Копії договорів не відповідають формі трудового договору, а укладені як цивільно-правові договори.

Згідно п.22 Порядку №295 матеріали, зафіксовані засобами аудіо-, фото- та відеотехніки в ході інспекційних відвідувань, долучаються до акта у паперовому або електронному вигляді на дисках для лазерних систем зчитування, на яких проставляється номер акта. Про долучення таких матеріалів робиться відмітка в акті.

Як вбачається з матеріалів справи, у акті інспекційного відвідування міститься відмітка про те, що процес відвідування зафіксовано засобами відеотехніки.

Колегія суддів вважає, що вказаний відеозапис, наявний в матеріалах справи, підтверджує факт виконання трудових функцій ОСОБА_5 без належного оформлення.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що допуск до роботи працівника було правомірно кваліфіковано відповідачем як фактичний допуск до роботи без укладення трудового договору та повідомлення ДФС про прийняття працівників на роботу.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30 жовтня 2018 року у справі № 817/2331/16-а.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що позивачем порушено ч. 1 та 3 ст. 24 КЗпП України - працівника фактично допущено до роботи без укладання трудового договору (контракту), оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Крім того, позивачем в порушення постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413 було допущено працівника до роботи без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а саме органів фіскальної служби.

Колегія суддів зазначає, що в направленні на проведення інспекційного відвідування зазначено, що воно видано для проведення відвідування ФОП ОСОБА_1 в с. Розтоки, Путильського району, Чернівецької області.

При цьому в направленні зазначено населений пункт: с. Розтоки, без назви вулиці, оскільки в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців таким чином визначено місце здійснення позивачем підприємницької діяльності.

В акті інспекційного відвідування уточнено, що місце реєстрації, згідно з паспортом позивача, є АДРЕСА_2 , а місце фактичного здійснення підприємницької діяльності є: АДРЕСА_5 .

Відповідно до пп.1 п.11 Порядку №295 Інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця.

Інспекційне відвідування проводилось також у ФОП ОСОБА_3 , а тому проводилось відвідування всіх виробничих об`єктів, що належать ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 . В ході проведення інспекційних відвідувань проводилась відео фіксація в приміщеннях та на об`єктах, де використовувалась наймана праця і яка так чи інакше вказана самими підприємцями та найманими працівниками. Так, зокрема, у матеріалах відео зйомки №1455 від 07.03.2019 року на 01хв. 10с. ФОП ОСОБА_3 представляється інспектору праці Колодченко Ю.Д. на 01хв. 31с. ОСОБА_3 повідомляє, що він здійснює підприємницьку діяльність на об`єкті, що відвідується, спільно з ОСОБА_1 , на 2хв. 01с. відеозапису ОСОБА_3 повідомляє, що зафіксована на відео особа - ОСОБА_4 , який так само зареєстрований як фізична особа-підприємець.

При обході території спільно з ОСОБА_3 , на 2хв. 23с. - 2хв. 32с., він повідомляє, що працююча дрібноподрібнююча машина належить ОСОБА_1 і при роботі цієї машини зафіксовано використання праці громадянина ОСОБА_5 .

Іншим відео зафіксовано зупинення роботи цієї дрібноподрібнюючої машини громадянином ОСОБА_6 .. Матеріалами відео зйомки від 11.03.2019 №1459 знову зафіксовано використання найманої праці громадянина ОСОБА_5 , який повідомляє, що на роботу його взяв громадянин ОСОБА_8 та інструктажі по охороні праці і заробітну плату йому виплачує ОСОБА_8 .

Доводи позивача про відсутність у власності чи користуванні дрібноподрібнювача марки ВР 660Е колегія суддів оцінює критично, оскільки матеріалами відеозйомки зафіксовано роботу дрібноподрібнюючої машини, на території лісопильного цеху за адресою: АДРЕСА_5 , яку, згідно з пояснень позивача, він з 2002 року використовує для здійснення підприємницької діяльності.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що матеріалами справи доводиться наявність у діях позивача порушення трудового законодавства, відповідальність за яке передбачена абз.2 ч.2 ст.265 КУпП України.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що в порушення положень постанови Кабінету Міністрів України №413 позивачем не було подано повідомлення про прийняття на роботу працівників до початку їх роботи. При проведенні інспекційного відвідування позивачем, в порушення вимог статті 29 КЗпП України, не надано журнал проведення інструктажів з охорони праці, а також не надано копії посвідчення про перевірку знань.

Тому, колегія суддів погоджується з доводами відповідача, що він діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України.

Висновок за результатами розгляду апеляційної скарги.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що докази по справі у своїй сукупності підтверджують вчинення позивачем порушень ч.1, ч.3 ст.24 КЗпП , що відповідно до ст. 265 КЗпП України є підставою для притягнення позивача до відповідальності у вигляді штрафу.

Вищенаведене помилково не враховано судом першої інстанції при прийняття рішення у справі.

Отже, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, довів суду правомірність своїх дій та рішень, в той час, як доводи позивача є сумнівними, суперечливими і непереконливими, а тому, судом першої інстанції рішення ухвалено при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи і з помилковим застосуванням норм матеріального права.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у задоволені позовних вимог у повному обсязі, оскільки доводи позивача та суду першої інстанції не зайшли підтвердження під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Також, суд зазначає, що відповідно до норм ч. ч. 1, 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Таким чином, відповідно до змісту наведених вище положень ст. 139 КАС України не підлягає відшкодуванню сплачений відповідачем судовий збір за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Управління Держпраці у Чернівецькій області задовольнити повністю.

Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 травня 2022 року скасувати.

Прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Головуючий Кузьмишин В.М. Судді Сапальова Т.В. Сушко О.О.