Ухвала

від 12.07.2021 по справі 600/3074/21-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про забезпечення адміністративного позову

12 липня 2021 р. м. Чернівці Справа №600/3074/21-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в інтересах якого звернувся адвокат Бідашко Олександр Євгенович про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

07.07.2021 року до Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в інтересах якого звернувся адвокат Бідашко Олександр Євгенович (позивач) до Управління Держпраці у Чернівецькій області (відповідач) з такими позовними вимогами:

визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу №ЧВ-618/19/1498/АВ/П/ПТ/ТД-ФС/130 від 28.03.2019 року, першого заступника начальника Управління Держпраці у Чернівецькій області Гордея І.Г., якою накладено штраф на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 у розмірі 129190,00 грн;

визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу №ЧВ-618/19/1498/АВ/ШП-ФС/131 від 28.03.2019 року першого заступника начальника Управління Держпраці у Чернівецькій області від ОСОБА_2 , якою накладено штраф на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 у розмірі 4173,00 грн.

Крім того, разом з позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення, до завершення розгляду справи по суті за позовом ФОП ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування рішень суб`єкта владних повноважень, стягнень на підставі:

- постанови управління Держпраці у Чернівецькій області №ЧВ-618/19/1498/АВ/П/ПТ/ТД-ФС/130 від 28.03.2019 року, якою накладено штраф на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 у розмірі 129190,00 грн;

- постанови управління Держпраці у Чернівецькій області №ЧВ-618/19/1498/АВ/П/ІП-ФС/131 від 28.03.2019 року, якою накладено штраф на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 у розмірі 4173,00 грн.

Обґрунтовуючи подану заяву, представник позивача зазначив, що 25.03.2021 року постановою державного виконавця Путильського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіональному управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) у виконавчому провадженні №59411040 арештовано кошти боржника ФОП ОСОБА_1 , на підставі постанов управління Держпраці у Чернівецькій області.

Так, заявник ФОП ОСОБА_1 вважає, що постанови №№ЧВ-618/19/1498/АВ/П/ПТ/ТД-ФС/130, №ЧВ-618/19/1498/АВ/ПЯП-ФС/131 Управління Держпраці у Чернівецькій області містять очевидні ознаки протиправності, порушують права, свободи та інтереси заявника, прийняті з процесуальними порушеннями та відповідно, звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до суб`єкта владних повноважень - управління Держпраці у Чернівецькій області про визнання зазначених постанов протиправними та їх скасування

Державними виконавцями Путильського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіональному управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), вже станом на момент звернення з даною заявою, вжито заходів щодо, примусових виконання зазначених постанов шляхом накладення арешту на кошти (рахунки) заявника у зв`язку з чим заявник звертається із заявою про, забезпечення позову, а тому, у разі не вжиття заходів забезпечення позову державним виконавцем може бути звернуто стягнення на кошти ФОП ОСОБА_1 , що може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав, інтересів ФОП ОСОБА_1 за захистом яких заявник звертається до суду, також, діями виконавця може бути позбавлено заявника засобів для здійснення господарської діяльності та можливості захистити свої порушені права, й призведе до додаткових матеріальних затрат та ускладнить відновлення становища, що існувало до порушення законних прав заявника.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 154 КАС України у виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

У зв`язку з відсутністю виняткових обставини, які унеможливлюють розгляд заяви про забезпечення позову без участі сторін, суд вважає за можливе розглянути її без проведення судового засідання.

Розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову, перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до положень частини 2 статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Із системного аналізу вимог наведених норм випливає, що забезпечення позову - це заходи адміністративного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Вони повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову.

Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення. Забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін.

Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику. Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно якоїсь із сторін у спорі; їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ`я сторін.

Законодавець встановив три підстави для постановляння ухвали про забезпечення позову у справі, зокрема такими є:

- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

- наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності;

- наявні ознаки очевидного порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду.

У пункті 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" № 2 від 06.03.2008 року надано роз`яснення, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють згідно частини 4 статті 150 КАС України дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Відтак метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співрозмірними заявленим позовним вимогам, мають бути безпосередньо пов`язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

При розгляді заяви про вжиття заходів забезпечення позову суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу;

- наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення;

- імовірності виникнення утруднень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів;

- необхідності у зв`язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року № ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

Згідно приписів статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Зокрема Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини, у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Відповідно до п. 5 ч. 1. ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

З матеріалів справ встановлено, що постановою державного виконавця Путильського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) ВП№59411040 від 25.03.2021 року про арешт коштів боржника, з метою реального виконання постанов Управління Держпраці у Чернівецькій області про накладення штрафу №ЧВ-618/19/1498/АВ/П/ПТ/ТД-ФС/130 від 28.03.2019 року та №ЧВ-618/19/1498/АВ/ШП-ФС/131 від 28.03.2019 року, накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів божника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року №1404-VIII виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

З огляду на викладене, суд погоджується з доводами позивача, що здійснення примусового стягнення Путильським районним відділом державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) на підставі постанов Управління Держпраці в Чернівецькій області про накладення штрафу №ЧВ-618/19/1498/АВ/П/ПТ/ТД-ФС/130 від 28.03.2019 року та №ЧВ-618/19/1498/АВ/ШП-ФС/131 від 28.03.2019 року, призведе до істотного ускладнення захисту прав позивача в разі задоволення позовних вимог та скасування рішень на підставі яких вчиняються виконавчі дії. Крім того, в разі несплати позивачем у добровільному порядку штрафу згідно оскаржуваних постанов, такий штраф може стягуватись в примусовому порядку, що призведе до покладення на позивача обов`язку сплати додаткових витрат, як то у вигляді виконавчого збору, чи інших витрат, чим буде заподіяно шкоду правам, свободам та інтересам позивача.

Наведені обставини свідчать про те, що в разі задоволення позовних вимог для відновлення прав позивача необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Згідно частини 2 статті 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Згідно частини 6 статті 154 КАС України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд враховує співрозмірність вимог у заявленому клопотанні про забезпечення позову, заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

З огляду на викладене, враховуючи те, що державним виконавцем Путильського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) вчиняються дії з примусового стягнення штрафів, накладених спірними рішеннями, суд приходить до висновку, що в даних правовідносинах, належним способом забезпечення позову є зупинення стягнення у виконавчому провадженні ВП№59411040 з примусового виконання постанов Управління Держпраці в Чернівецькій області про накладення штрафу №ЧВ-618/19/1498/АВ/П/ПТ/ТД-ФС/130 від 28.03.2019 року та №ЧВ-618/19/1498/АВ/ШП-ФС/131 від 28.03.2019 року до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №600/3074/21-а, з підстав викладених вище, що по своїй суті відповідатиме вимогам наведених вище норм та фактичним обставинам справи.

Крім того, суд також враховує те, що забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні №59411040 з примусового виконання постанов Управління Держпраці в Чернівецькій області про накладення штрафу №ЧВ-618/19/1498/АВ/П/ПТ/ТД-ФС/130 від 28.03.2019 року та №ЧВ-618/19/1498/АВ/ШП-ФС/131 від 28.03.2019 року не порушить прав та законних інтересів стягувача (відповідача) чи інших осіб.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення даного позову.

Згідно статті 156 КАС України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Керуючись статтями 150, 154, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

1. Заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в інтересах якого звернувся адвокат Бідашко Олександр Євгенович про забезпечення адміністративного, - задовольнити.

2. Зупинити стягнення у виконавчому провадженні №59411040 з примусового виконання постанов Управління Держпраці в Чернівецькій області про накладення штрафу №ЧВ-618/19/1498/АВ/П/ПТ/ТД-ФС/130 від 28.03.2019 року та №ЧВ-618/19/1498/АВ/ШП-ФС/131 від 28.03.2019 року до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №600/3074/21-а.

4. Ухвала про забезпечення адміністративного позову підлягає негайному виконанню.

5. Копію ухвали направити сторонам та до Путильського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (ЄДРПОУ 34831696, Чернівецька область, смт. Путила, вулиця Юрія Федьковича, будинок 33) для виконання заходів забезпечення адміністративного позову.

Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).

Суддя В.О. Григораш