Ухвала

від 14.03.2023 по справі 460/8082/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

14 березня 2023 рокуЛьвівСправа № 460/8082/22 пров. № А/857/3080/23

Суддя Восьмого апеляційного адміністративного суду Бруновська Н. В., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30 червня 2022 року у справі № 460/8082/22 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Здолбунів-Буд" до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 30 червня 2022 року задоволено повністю адміністративний позов.

Не погодившись із прийнятим рішенням, апелянт Головне управління ДПС у Рівненській області подав апеляційну скаргу разом із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до вимог частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Із матеріалів справи слідує, що оскаржене судове рішення постановлено 30.06.2022р., копію якого отримано скаржником також 30.06.2022р, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Апеляційну скаргу вперше подано засобами поштового зв`язку 01 серпня 2022 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

ч.3 ст.298 КАС України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

В обґрунтування поданої заяви скаржник посилається на те, що ним у встановлені законом строки було подано апеляційну скаргу, яка ухвалою апеляційного адміністративного суду була залишена без руху через несплату судового збору, а в подальшому повернута скаржнику.

Наведені апелянтом причини пропуску строку апеляційного оскарження не можна вважати поважними, з таких підстав.

З матеріалів справи слідує, що оскаржуване рішення постановлено судом 30.06.2022р., копію якого отримано скаржником також 30.06.2022р, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Апеляційну скаргу на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30.06.2022р вперше подано до апеляційного суду засобами поштового зв`язку 01.08.2022р., тобто з пропуском строку.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.08.2022р. апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30.06.2022 року у справі №460/8082/22 суд залишив без руху у зв`язку із відсутністю сплати судового збору та пропуском строків апеляційного оскарження.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.09.2022р. апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30.06.2022 року у справі №460/8082/22 повернуто скаржнику.

Апеляційну скаргу на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30.06.2022 року апелянтом повторно подано до апеляційного суду через систему "Електронний суд" 16.02.2023р.

Відповідно до ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У розглядуваному випадку основною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції апелянт вказує відсутність бюджетних асигнувань для сплати судового збору.

Судом враховується, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 26 квітня 2018 року у справі №820/4420/18.

У постанові від 21 листопада 2019 року у справі №804/3200/18 Верховний Суд підкреслив, що довготривала процедура сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом й у постанові від 10 вересня 2020 року у справі № 815/6482/15.

Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05 січня 2021 року у справі № 500/2544/19.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 квітня 2021 року у справі №640/3393/19 підкреслила, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів.

Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Суд звертає увагу на те, що вдруге апеляційну скаргу було направлено до суду 16.02.2023р, тобто більше ніж через сім місяців з моменту постановлення оскаржуваного рішення та більше ніж через чотири місяці з моменту прийняття ухвали від 20.09.2022 р. про повернення вперше поданої апеляційної скарги. При цьому належних і допустимих доказів, що підтверджують вчинення апелянтом активних дій, спрямованих на сплату судового збору матеріали справи не містять.

При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Таким чином, лише наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Органи податкової служби є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто суб`єктами, що реалізують свою владну компетенцію. Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Крім того, у пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини "Лелас проти Хорватії" суд зверну увагу на те, що "держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".

У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що "…у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб…".

Тобто, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи загалом, і органи податкової служби зокрема, зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки.

З урахуванням зазначеного, довготривала процедура погодження та сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.

Оцінюючи в сукупності наведене, апеляційну скаргу подано з порушенням встановлених строків на апеляційне оскарження, вказані причини пропуску строку апеляційного оскарження не можна вважати поважними, а подану заяву обґрунтованою.

За таких обставин апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області слід залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків надання можливості повторно заявити обґрунтоване клопотання/заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із вказівкою на поважні причини його пропуску та представлення підтверджуючих документів такого.

Вказаний недолік апеляційної скарги повинен бути усунений шляхом надіслання до Восьмого апеляційного адміністративного суду обґрунтованого клопотання/заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із вказівкою на поважні причини його пропуску та представлення підтверджуючих документів такого.

Крім того, вказана апеляційна скарга не відповідає вимогам, встановленим статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки до неї не додано документа про сплату судового збору.

При цьому, апелянтом заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Аналогічне правове положення передбачено ст.8 Закону України "Про судовий збір".

Таким чином, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. Обгрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, згідно зі статтями 77, 133 КАС України покладається на заінтересовану сторону.

Однак, в матеріалах справи відсутні та апелянтом не надано суду належних доказів на підтвердження важкого майнового стану, що свідчили б про неможливість або утруднення в сплати судового збору.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що системний аналіз статей 8, 124, 126, 129 Конституції України у взаємозв`язку із приписами статей 77, 90, 133 КАС України дає підстави вважати, що при вирішенні питання щодо звільнення від сплати судових витрат суд в кожному конкретному випадку з`ясовує наявність або відсутність підстав для такого звільнення, враховуючи майновий стан сторони, а остання, в свою чергу, несе обов`язок доказування обставин на які посилається як на підставу для звільнення від сплати судового збору.

Крім цього, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідно до п.2 ч.3 ст.2 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.

Таким чином, розглянувши клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору, суд дійшов висновку, що у його задоволенні слід відмовити.

Зазначена позиція також збігається із висновками Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 року (заява № 70297/01) та Верховного Суду України, викладеними в його ухвалі від 28.09.2015 року у справі 21-5496а15.

Ставки судового збору за подання апеляційної скарги на судове рішення визначені Законом України Про судовий збір.

ч.1 ст.4 Закону України Про судовий збір передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2022 рік прожитковий мінімум на одну працездатну особу станом на 01 січня 2022 року становить 2481 грн.

Розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду, відповідно до частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Адміністративний позов в даній справі містить чотири вимоги немайнового характеру.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відтак, розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви, становить 9924 грн.

Враховуючи наведене, розмір судового збору за подання апеляційної скарги становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 14886 грн.

Вказаний недолік апеляційної скарги повинен бути усунений шляхом надіслання до Восьмого апеляційного адміністративного суду вмотивованої заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням поважних підстав його пропуску та оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 14886 грн за наступними реквізитами Отримувач - ГУК Львiв/Галицький р-н/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) 38008294; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); рахунок отримувача UA338999980313161206081013952; код класифікації доходів бюджету 22030101; найменування коду класифікації доходів бюджету: судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050); призначення платежу *;101; код платника; судовий збір; № справи; Восьмий апеляційний адміністративний суд.

За таких обставин, відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення вказаного недоліку.

Також слід роз`яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі неусунення недоліку апеляційної скарги у встановлений строк, відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України така буде їй повернута.

При цьому, особі, яка подає апеляційну скаргу, слід роз`яснити, що відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України в разі, якщо клопотання/заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження не буде подано в зазначений строк, або наведені нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись статтями 295, 298, 299 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Рівненській області про відстрочення сплати судового збору.

Визнати неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в апеляційній скарзі Головного управління ДПС у Рівненській області.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30 червня 2022 року у справі № 460/8082/22 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Здолбунів-Буд" до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без руху.

Встановити Головному управлінню ДПС у Рівненській області десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги шляхом подання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення строку з відповідними обґрунтуваннями та доказами причин пропуску такого строку та наданням до суду оригіналу документу про сплату судового збору в належному розмірі та на належні реквізити суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяН. В. Бруновська