Постанова

від 14.03.2023 по справі 500/5388/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/4527/23

Справа № 500/5388/18

Головуючий у першій інстанції Бальжик О.І.

Доповідач Кутурланова О. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Кутурланової О.В.,

суддів: Бездрабко В.О.,

Приходько Л.А.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області у складі судді Бальжик О.І. від 13 грудня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Орган опіки та піклування Ізмаїльської районної державної адміністрації про усунення перешкод у користуванні власністю та зобов`язання звільнити житлове приміщення,

встановив :

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Орган опіки та піклування Ізмаїльської районної державної адміністрації про усунення перешкод у користуванні власністю, в якому просила зобов`язати відповідачів з усіма іншими особами, які з ними проживають, усунути перешкоди в користуванні належним їй на праві приватної власності будинком АДРЕСА_1 шляхом зобов`язання звільнити житлове приміщення.

12.12.2022 року ОСОБА_3 звернулася до суду із заявою про зупинення провадження у справі.

В обґрунтування заяви зазначила, що її чоловік - відповідач ОСОБА_2 перебуває у складі Збройних Сил України, а розгляд даної цивільної справи без його участі буде неповним, необ`єктивним та неможливим, оскільки він може особисто пояснити умови домовленості, досягнутої між відповідачами та ОСОБА_5 при купівлі - продажу будинку по АДРЕСА_1 .

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 13 грудня 2022 року заяву відповідачки ОСОБА_3 про зупинення провадження у справі задоволено.

Зупинено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору орган опіки та піклування Ізмаїльської районної державної адміністрації, про усунення перешкод у користуванні власністю та зобов`язання звільнити житлове приміщення до припинення перебування відповідача ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.

В апеляційнійскарзі ОСОБА_1 посилаючись на неповне встановлення обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права, просила ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

ОСОБА_3 відповідно до ст.360 ЦПК України подала відзив, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість ухвали суду, безпідставність доводів апеляційної скарги, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Ізмаїльського міськрайонного судуОдеської областівід 13грудня 2022року без змін.

ОСОБА_2 надіслав до суду апеляційної інстанції заяву, у якій підтримав доводи, зазначені у відзиві відповідачки ОСОБА_3 та просив апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

Відповідно до ч.1ст.368 ЦПК Українисправа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою Ірозділу VЦПК України.

Відповідно до ч.2ст.369 ЦПК Україниапеляційні скарги на ухвали суду, зокрема, про зупинення провадження у справі, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.13ст.7 ЦПК Українирозгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантійпублічного характеру провадження у судових органах в контекстіпункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція), свідчить про те, щопублічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78,рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву.

Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема, з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників (ухвала Великої Палати Верховного Суду у справі №668/13907/13-ц).

Таким чином, враховуючи наведене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного.

Право на ефективний судовий захист закріплено у статті другій Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року та в статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" (далі -Конвенція).

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Отже, з вищевикладеного вбачається, що судові процедури повинні бути справедливими.

За правовою позицією Конституційного Суду України правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункт 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня2003 року № 3-рп/2003).

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам ухвала суду першої інстанції не відповідає.

Постановляючи ухвалу про зупинення апеляційного провадження в справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач перебуває у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан, що відповідно до ст.251 ЦПК України є обов`язковою умовою для зупинення провадження у справі.

Однак колегія суддів не може повністю погодитись з такими висновками суду першої інстанції і вважає їх передчасними.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі.

Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.

Отже, процесуальний закон пов`язує необхідність зупинення провадження у справі не з наявністю воєнного стану в Україні, а з фактом перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Така правова позиція узгоджується із постановою КЦС ВС від 21.12.2022 у справі №456/2541/19.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року введено в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і на теперішній час його дію не припинено.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.

Статтею 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що військове формування створена відповідно до законодавства України сукупність військових з`єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України мають таку загальну структуру: Генеральний штаб Збройних Сил України; Командування об`єднаних сил Збройних Сил України; види Збройних Сил України - Сухопутні війська, Повітряні Сили, Військово-Морські Сили; окремі роди сил Збройних Сил України - Сили спеціальних операцій, Сили територіальної оборони, Сили логістики, Сили підтримки, Медичні сили; окремі роди військ Збройних Сил України - Десантно-штурмові війська, Війська зв`язку та кібербезпеки; органи військового управління, з`єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, що не належать до видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України.

Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з`єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.

Як вбачається з довідки, виданої начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 від 06 грудня 2022 року № 4/4526 ОСОБА_2 18.03.2022 року на виконання Указу Президента України від 24.02.2022 року № 69/2022 Про загальну мобілізацію призваний на військову службу під час мобілізації (а.с.183).

Згідно відомостей, які містяться у військовому квитку серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 призваний у Збройні Сили України по мобілізації 18.03.2022 року на підставі Наказу Президента України від 24.02.2022 року № 69/2022 Про загальну мобілізацію (а.с.180-182).

З огляду на викладене, надані ОСОБА_3 документи підтверджують, що ОСОБА_2 був призваний у Збройні Сили України 18.03.2022 року, проте докази на підтвердження проходження ним військової служби на час звернення до суду із клопотанням про зупинення провадження матеріали справи не містять.

Згідно із частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 62 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є Конституційної гарантією (ст. 129 Конституції України), що передбачено і ст.12 ЦПК України.

На суд покладається обов`язок розгляду цивільної справи в межах заявлених сторонами вимог на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За змістом статті 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі відповідно до п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України, оскільки не звернув уваги на те, що з часу мобілізації ОСОБА_2 пройшло понад рік, при цьому доказів проходження військової служби (довідка з військової частини за місцем проходження військової служби, тощо) на час звернення до суду з відповідним клопотанням відповідачами не надано, а на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі, якщо сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.

Вказані обставини не позбавляють відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за наявності належних доказів на підтвердження перебування відповідача ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан, повторно порушувати клопотання перед судом про зупинення провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, тому ухвала Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 13 грудня 2022 року підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст.367, 368, 369, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд

постановив :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 13 грудня 2022 року скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена згідно п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з часу складання повного тексту рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий О.В. Кутурланова

Судді: В.О. Бездрабко

Л.А. Приходько