Рішення

від 20.01.2023 по справі 494/894/19

БЕРЕЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Березівський районний суд Одеської області

20.01.2023

Справа № 494/894/19

Провадження № 2/494/20/23

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2023 р. м. Березівка

Березівський районний суд Одеської області у складі:

Головуючого - судді Лебединського С.Й.,

за участю секретаря судових засідань Авдєєвої С.В.,

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Заводівської сільської ради Березівського району Одеської області «Про визначення додаткового строку для прийняття спадщини», -

в с т а н о в и в:

Позивач, звернувшись до приватного нотаріуса Березівського районного нотаріального округу Одеської області Мухаір Валентини Тимофіївни просила визначити додатковий строк для прийняття спадщини за заповітом складеним ОСОБА_2 02 серпня 2000 р., зареєстрованим в реєстрі за №143.

Ухвалою суду від 18 листопада 2019 р. відповідача нотаріуса згідно ст.51 ЦПК України було замінено на Заводівську сільську раду Березівського району Одеської області.

На обґрунтування поданого позову позивач вказувала, що 02 серпня 2000 р. її батько ОСОБА_2 склав заповіт, яким заповідав їй право на земельну частку (пай) в землі КСП ім. Кірова, посвідчене сертифікатом ОД№0079878. ІНФОРМАЦІЯ_1 батько помер, а ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати - ОСОБА_3 . У 2019 р. вона звернулась до секретаря Заводівської сільської ради Березівського району Одеської області та дізналась, що для оформлення своїх прав на землю необхідно мати свідоцтво про право на спадщину. Далі, звернувшись до приватного нотаріуса їй було роз`яснено, що є строк тривалістю в 6-ть місяців протягом якого особа має право звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Оскільки вона пропустила такий строк, то їй треба звертатись до суду із заявою про визначення додаткового строку.

Відповідач Заводівська сільська рада повідомлялась належним чином, але до суду не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила. Заяву на розгляд у її відсутності та відзив не подавала.

За згодою позивача суд розглядає справу із винесенням заочного рішення, згідно до положень ст.280-282 ЦПК України.

Судом було встановлені наступне.

Позивач ОСОБА_4 є дочкою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що було зареєстровано Виконавчим комітетом Заводівської сільської ради Березівського району Одеської області і про що 16 квітня 2004 р. був складений відповідний а.з.№15. Свідоцтво про смерть НОМЕР_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача - ОСОБА_3 .

Позивач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою по АДРЕСА_1 .

Батьки позивача, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 проживали по АДРЕСА_2 .

За життя 02 серпня 2000 р. батько позивача, ОСОБА_2 , заповідав своє право на земельну частку (пай) в землі КСП ім Кірова, що посвідчене сертифікатом ОД №0079878 своїй дочці ОСОБА_1 , що було зареєстровано у реєстрі за №143.

У передбачений чинним цивільним законодавством 6-ти місячний строк позивач не звернулась до нотаріуса для оформлення спадкових справ так як вважала, що майно, що залишилось після смерті батьків, і так належить саме їй.

Вивчивши матеріали цивільної справи на підставі наданих доказів і доведення їхньої переконливості, суд дійшов до наступного висновку.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Згідно з частинами першою, другою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, а часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Відповідно до частини першої статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (частина перша статті 1272 ЦК України).

Частиною третьою статті 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як свідчить тлумачення частини третьої статті 1272 ЦК України до поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини мають відноситися причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо подачі заяви про прийняття спадщини. Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо:

1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви;

2) ці обставини визнані судом поважними.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не реалізував своє право на прийняття спадщини через свою юридичну необізнаність, то правові підстави для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року у справі № 459/2973/18 (провадження № 61-12504св21) зазначено, що: «поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними. Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61?21447св19). При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи. Як свідчить тлумачення частини третьої статті 1272 ЦК України до поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини мають відноситися причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо подачі заяви про прийняття спадщини. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не реалізував право на прийняття спадщини через відсутність інформації про спадкове майно, або через свою юридичну необізнаність, то правові підстави доля встановлення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні».

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Як свідчить з матеріалів справи позивачем не було надано суду належних, допустимих, достовірних, а у своєї сукупності достатніх доказів про існування об`єктивних, непереборних, істотних труднощів для подачі заяви про прийняття спадщини.

Крім вищенаведеного суд також вважає, що відповідачами у справах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Зазначена позиція знайшла своє відображення у Постанові Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 697/2052/17-ц (№ 61-3014св19).

Проте позивачем не враховано, що 21 грудня 2020 р. №15-VIII було проведено рішення сесії Раухівської селищної ради Березівського району Одеської області «Про початок реорганізації Новоселівської, Маринівської, Шевченківської та Заводівської сільськіх рад шляхом приєднання до Раухівської селищної ради Березівського району».

Отже, на час розгляду даної цивільної справи відповідача - Заводівської сільської ради не існує, у зв`язку з чим суд вважає, що позов поданий до неналежного відповідача.

Крім цього суд також враховує, що позивач заяву про заміну відповідача на правонаступника не подавав як і не зазначив про наявність або відсутність інших спадкоємців з кровних родичів.

З огляду на вищевикладене підстав для задоволення поданого позову не має.

Керуючись ст.ст.10-13, 81, 89, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

ОСОБА_1 у задоволенні позову до Заводівської сільської ради Березівського району Одеської області «Про визначення додаткового строку для прийняття спадщини» - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: