Ухвала

від 14.03.2023 по справі 911/701/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

"14" березня 2023 р. Справа№ 911/701/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Отрюха Б.В.

Гарник Л.Л.

перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у Львівській області

на ухвалу Господарського суду Київської області від 20.12.2022

у справі № 911/701/20

за заявою боржника Публічного акціонерного товариства «Галич-Авто»

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.12.2022 у справі №911/701/20 призначено ліквідатором Публічного акціонерного товариства "Галич-Авто" арбітражного керуючого Мусієнка Олега Ігоровича, суд зобов`язав протягом п`яти днів з дня отримання цієї ухвали арбітражному керуючому Сибалю А.М. передати ліквідатору ПАТ "Галич-Авто" - арбітражному керуючому Мусієнку О.І. всю наявну бухгалтерську та іншу документацію Боржника, документацію, пов`язану з провадженням у даній справі та процедурою ліквідації Банкрута, печатки і штампи, всі наявні матеріальні та інші цінності Банкрута, відмовлено у задоволенні заяви арбітражного керуючого Петросяна А.С. про участь у даній справі про банкрутство, відмовлено у задоволенні заяви ГУ ДПС у Львівській області від 13.05.2022 б/№ (вх. № 5580) про визнання грошових вимог. Заявлені вимоги в сумі 195070,91 грн. відхилено.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції у відповідній частині, Головне управління ДПС у Львівській області звернулось безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить прийняти апеляційну скаргу до розгляду та відкрити апеляційне провадження, скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 20.12.2022 в частині невизнання кредиторських вимог ГУ ДПС у Львівській області до ПАТ "Галич-Авто" в сумі 195 070,91 грн. та винести рішення, яким задовольнити кредиторські вимоги ГУ ДПС у Львівській області до ПАТ "Галич-Авто" в повному обсязі, крім того скаржником було подано разом з апеляційною скаргою заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2023 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області передано колегії суддів у складі: головуючий суддя: Доманська М.Л.; судді: Гарник Л.Л., Пантелієнко В.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2023 витребувано у Господарського суду Київської області матеріали справи №911/701/20 за заявою боржника Публічного акціонерного товариства "Галич-Авто" про банкрутство; відкладено розгляд питання про поновлення чи відмову у поновленні пропущеного строку на апеляційне оскарження, відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення без руху апеляційної скарги Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Господарського суду Київської області від 20.12.2022 у справі №911/701/20 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №911/701/20.

02.02.2023 до Півічного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №911/701/20 на 9-и томах.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2023 було залишено без руху апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Господарського суду Київської області від 20.12.2022 у справі №911/701/20; скаржнику надано можливість усунення недоліків апеляційної скарги та ухвалено, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали скаржник має право усунути недоліки, а саме, подати до Північного апеляційного господарського суду обґрунтоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з доказами на підтвердження своїх доводів щодо підстав поновлення цього строку, докази сплати судового збору у встановленому порядку, розмірі (у сумі 7443,00 грн) - протягом 10 днів з дня вручення апелянту копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Крім того, апелянту роз`яснено, що при невиконанні вимог вказаної ухвали в частині неподання доказів сплати судового збору, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається скаржнику. У випадку неподання в зазначений строк обгрунтованої заяви про поновлення строку особою або якщо вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

13.02.2023 через електронну пошту суду від скаржника надійшло клопотання, в якому останній просив продовжити строк на усунення недоліків на 30 днів після закінчення воєнного стану в Україні та відстрочити сплату судового збору на 30 днів після закінчення воєнного стану в Україні та забезпечити розгляд апеляційної скарги у справі № 911/701/20 по суті.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2023 відхилено клопотання ГУ ДПС у Львівській області про продовження строку на усунення недоліків на 30 днів після закінчення воєнного стану в Україні та відстрочення сплати судового збору на 30 днів після закінчення воєнного стану в Україні та забезпечення розгляду апеляційної скарги у справі № 911/701/20 по суті.

В даній ухвалі суд звернув увагу скаржника на те, що докази усунення недоліків вищевказаної апеляційної скарги можуть бути подані скаржником до суду у строк встановлений судом у п. 2 резолютивної частини ухвали суду від 07.02.2023 у справі № 911/701/20. Така можливість не вичерпана на час внесення даної ухвали. Про наслідки неподання доказів усунення недоліків даної апеляційної скарги у строк, встановлений судом, скаржник був попереджений у п. 3 резолютивної частини ухвали суду від 07.02.2023 у справі № 911/701/20.

17.02.2023 через електронну пошту суду від скаржника надійшло клопотання, в якому останній просив відстрочити сплату судового збору до винесення рішення по суті справи №911/701/20, оскільки у ГУ ДПС у Львівській області відсутня можливість забезпечити своєчасну сплату судового збору за подання апеляційної скарги у межах строків, визначених ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2023 у справі №911/701/20 через несвоєчасне фінансування та нестачу коштів.

Враховуючи те, що головуючий суддя Доманська М.Л. до 13.03.2023 перебувала у відпустці, то розгляд зазначеного клопотання здійснюється після виходу судді з відпустки.

Колегія суддів не погоджується з доводами скаржника, викладеними в клопотанні, з огляду на наступне.

Так, відповідно до норм ст. 8 Закону України „Про судовий збір" в чинній редакції, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Таким чином, єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України „Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також те, що вона підпадає під умови, визначені ч. 1 ст. 8 вищезазначеного Закону.

Повідомивши суд про неможливість сплатити судовий збір в установлений судом строк через недостатність коштів на рахунку заявника, на підтвердження вказаного заявник додав виписку за 11.01.2023, виписку за 12.01.2023 та виписку за 10.02.2023. Проте ці докази беззаперечно не засвідчують те, що майновий стан заявника перешкоджав сплаті ним судового збору у встановленому розмірі та порядку.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати повинна навести доводи того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору та підтверджували можливість сплати судового збору до прийняття рішення у справі. Апелянтом не доведено здійснення всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору.

Так, скаржник у своєму клопотанні зазначає, що органи ДПС не є розпорядниками коштів і для сплати судового збору вони зобов`язані звернутись до Управління Державної казначейської служби України за місцем знаходження. Однак, апелянт, не надав доказів відповідного звернення до Управлення Державної казначейської служби України за місцем знаходження.

Крім того, скаржник має підтвердити суду можливість сплати судового збору у встановленому розмірі до прийняття рішення у справі. Проте, жодних доказів цього заявником не подано до суду.

За таких обставин, у задоволенні клопотання ГУ ДПС у Львівській області про відстрочення сплати судового збору до винесення рішення по суті справи №911/701/20 слід відмовити.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява №24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).

Європейський суд з прав людини в рішенні "Креуз проти Польщі" у справі 28249/95 від 19.06.2001 зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Проте, таких доказів до суду не подано, що скаржник не усунувши вказані недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений судом.

Щодо неподання скаржником обгрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з доказами на підтвердження своїх доводів щодо підстав поновлення цього строку, суд зазначає наступне.

Як на підставу поважності причини пропуску строку на апеляційне оскарження, в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, поданому разом з апеляційною скаргою, скаржник посилається, по-перше, на те, що він є стороною в багатьох судових справах, що потребує значної суми коштів для сплати судового збору, по-друге, останньому має бути забезпечена можливість звернутися до суду для вирішення певного питання (забезпечення доступу до суду) та по-третє, скаржник зазначає, що дана судова справа має великий суспільний інтерес та носить резонансний характер, а тому просить поновити пропущений строк.

Судова колегія в ухвалі від 07.02.2023 дійшла висновку, що заява скаржника про поноволення строку на апеляційне оскарження є необгрунтованою та документально не підтвердженою. Вказані доводи скаржника в обгрунтування поважності причини пропуску строку зводяться до посилання на ту обставину, що йому потрібна значна сума коштів для сплати судового збору, що жодним чином не впливає на строки подання даної апеляційної скарги. Так, оскільки дана апеляційна скарга подана без доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, то скаржник мав об`єктивну можливість звернутись з даною апеляційною скаргою до суду у строки, встановлені чинним законодавством, без доказів сплати судового збору, що він і зробив в данному випадку.

За таких обставин, в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2023 судова колегія визнала неповажними вказані скаржником підстави поновлення строку на апеляційне оскарження, залишила апеляційну скаргу без руху та надала скаржнику права звернення до суду апеляційної інстанції із обгрунтованою заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження, із зазначенням інших підстав для поновлення строку та документальним підтвердженням викладених у заяві обставин.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 261 ГПК України копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.

У строк, встановлений судом, скаржник не усунув вказані недоліки апеляційної скарги, а саме, не подав обґрунтоване клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, тому суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Львівській області на ухвалу Господарського суду Київської області від 20.12.2022 у справі №911/701/20.

З аналізу статей 55, 129 Конституції України вбачається, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Серед основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція ЄСПЛ) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Суд зазначає, що право на доступ до суду є одним із аспектів права на суд згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції ЄСПЛ та повинно бути "практичним та ефективним", а не "теоретичним чи ілюзорним" (Рішення ЄСПЛ від 04.12.1995 у справі "Беллє проти Франції"). Це міркування набуває особливої актуальності у контексті гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції ЄСПЛ, з огляду на почесне місце, яке в демократичному суспільстві посідає право на справедливий суд. Водночас, право на доступ до суду, закріплене у статті 6, не є абсолютним, воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак, Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати статті 6 Конвенції ЄСПЛ, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (рішення ЄСПЛ від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини").

Апеляційний господарський суд в даному випадку керується принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі "Рябих проти Росії", від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Понамарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.

Відхід від принципу res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини.

Право на апеляційне оскарження (доступ до суду) відповідно до норм ГПК України не є безумовним та має бути забезпечено із врахуванням вищевказаних процесуальних обмежень цього права, що забезпечує принцип правової визначеності судового рішення, яке набрало законної сили, вказане відповідає законним очікуванням учасників провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 234, 235, 258, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Господарського суду Київської області від 20.12.2022 у справі №911/701/20.

2. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Господарського суду Київської області від 20.12.2022 у справі №911/701/20 з доданими до неї документами надіслати скаржнику.

3. Копію апеляційної скарги залишити в суді апеляційної інстанції.

4. Матеріали справи № 911/701/20 повернути до Господарського суду Київської області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду України в порядку, встановленому ГПК України.

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді Б.В. Отрюх

Л.Л. Гарник