Постанова

від 15.03.2023 по справі 904/2483/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.2023 року м. Дніпро Справа № 904/2483/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач)

суддів: Березкіної О.В., Орєшкіної Е.В.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Центральний гірничо-збагачувальний комбінат на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2022р. (суддя Новікова Р.Г., м. Дніпро) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Покровський завод Стальпромремонт, м. Покров

до Приватного акціонерного товариства Центральний гірничо-збагачувальний комбінат,

м. Кривий Ріг

про стягнення суми боргу, в розмірі 120 270 грн., пені, в розмірі 6509 грн. 53 коп., 3%річних, в розмірі 1337 грн. 57 коп., інфляційної складової, в розмірі 8548 грн. 81 коп.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю Покровський завод Стальпромремонт звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства Центральний гірничо-збагачувальний комбінат, про стягнення суми боргу, в розмірі 12 0 270 грн., пені, в розмірі 6509 грн. 53 коп., 3%річних, в розмірі 1337 грн 57 коп., інфляційної складової, в розмірі 8548 грн. 81 коп..

В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилається на порушення Відповідачем зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати отриманого товару на підставі Договору №166-1600-01 від 29.10.2021р. на придбання технологічного обладнання без урахування залізничного перевезення.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2022р. позов задоволено частково - стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Покровський завод «Стальпромремонт» суму боргу, в розмірі 12 0270 грн., пеню, в розмірі 5761 грн. 81 коп., 3%річних, в розмірі 1273 грн. 63 коп., інфляційну складову, в розмірі 8417 грн. 97 коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2463 грн. 89 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Приватне акціонерне товариство «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», в якій просить рішення суду від 07.11.2022р. скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити у повному обсязі.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник посилається на те, що рішення суду першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального права, ґрунтується на висновках, зроблених після неповного та необ`єктивного з`ясування всіх дійсних обставин, що мають значення для справи.

Зокрема, Скаржник вказує на те, що Позивачем не надано доказів виконання своїх зобов`язань в частині надання Відповідачу актів прийому-передачі обладнання, тому у Відповідача відсутні підстави для здійснення оплати за договором, оскільки строк оплати фактично не настав, а тому право Позивача на дату подання позову порушено не було.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Позивач не скористався своїм правом згідно ч.1 ст. 263 ГПК України та не надав суду відзив на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 30.11.2022р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Білецька Л.М. (доповідач), судді Вечірко І.О., Верхогляд Т.А.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.12.2022р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи №904/2483/22. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства Центральний гірничо-збагачувальний комбінат на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2022р. по справі № 904/2483/22 відкладено до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

09.12.2022р. матеріали справи № 904/2483/22 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.12.2022р. апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Центральний гірничо-збагачувальний комбінат на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2022р. по справі №904/2483/22 залишено без руху, надано апелянту строк для усунення недоліків, а саме, для надання суду доказів сплати судового збору, у розмірі 3721 грн. 50 коп.

20.12.2022р. від Скаржника до Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

У зв`язку з перебуванням у відпустці судді-доповідача Білецької Л.М., на підставі розпорядження керівника апарату суду №64/23 від 09.01.2023р., проведено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2023р. визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Кощеєва І.М. (доповідач), суддів: Березкіна О.В., Орєшкіна Е.В.

Згідно з ч. 1 ст. 247 ГПК України, у порядку спрощеного провадження розглядаються малозначні справи.

Частиною 13 ст. 8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 1 ст. 270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються в порядку спрощеного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Частиною 10 ст. 270 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду в справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

При розгляді цієї справи колегія суддів враховує, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення суми, меншої ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України, і розглядає справу без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.01.2023р., колегією суддів у складі: головуючого судді Кощеєва І.М. (доповідач), суддів: Березкіна О.В., Орєшкіна Е.В., апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Центральний гірничо-збагачувальний комбінат на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2022р. у справі № 904/2483/22 прийнято до свого провадження, відкрито апеляційне провадження, для розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

7. Встановлені судом обставини справи

Між Приватним акціонерним товариством «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Покровський завод «Стальпромремонт» (Постачальник) був укладений Договір №166-1600-01 від 29.10.2021р. на придбання технологічного обладнання без урахування залізничного перевезення (надалі - Договір), відповідно до умов п.1.1 якого, Постачальник зобов`язується передати, а Покупець прийняти та оплатити обладнання на умовах, передбачених цим договором.

Пунктами 2.1, 3.1, 3.2, 3.4, 4.1, 4.3, 5.2 договору від 29.10.2021р. передбачено, що кількість, номенклатура обладнання зазначаються в специфікаціях до договору, які є невід`ємною частиною договору.

Поставка обладнання здійснюється видами транспорту, зазначеного в специфікаціях.

Постачальник зобов`язується поставити обладнання на умовах поставки, зазначених в специфікаціях відповідно до міжнародним правил інтерпретації комерційних термінів «Інкотермс» в редакції 2020року.

Строки поставки обладнання зазначаються в специфікаціях.

Поставка обладнання здійснюється за цінами, визначеними відповідно до умов поставки та зазначеними в специфікаціях та включають всі податки, збори та інші обов`язкові платежі, а також вартість тари, пакування, маркування та інші витрати постачальника, пов`язані з постачанням обладнання.

Загальна сума договору визначається як сумарна вартість обладнання, поставка якого здійснюється відповідно до специфікацій.

Оплата за поставлене обладнання здійснюватиметься протягом строку, зазначеного в специфікаціях, який починається з моменту поставки обладнання та надання документів, визначених в п. 6.3 договору.

Пунктом 6.3 договору встановлено, що постачальник зобов`язаний надати покупцю до початку приймання обладнання оригінали таких документів: рахунок на оплату обладнання; транспортні та супровідні документи; пакувальні документи; сертифікат або паспорт якості постачальника або виробника (у випадку, якщо постачальник не є виробником); сертифікат санітарно-гігієнічного висновку та сертифікат радіологічної безпеки (у передбачених законом випадках); акт приймання-передачі обладнання (в двох екземплярах), складений постачальником та/або видаткова накладна.

Згідно з п. 7.2 договору, у випадку порушення більше ніж на 30 календарних днів строку оплати обладнання покупець сплачує пеню, в розмірі 0,04% від суми боргу за кожен прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідному періоді.

Відповідно до п. 10.5 договору, цей договір діє до 19.10.2023р.. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання прийнятих на себе зобов`язань за договором.

В матеріалах справи наявні підписані сторонами специфікації до договору від 29.10.2021р. (№1 від 29.10.2021р., №2 від 15.11.2021р., №3 від 25.11.2021р., №5 від 16.12.2021р., №6 від 24.12.2021р., №7 від 31.12.2021р., №10 від 24.02.2022р.).

Відповідно до специфікації №1 до договору, Постачальник зобов`язувався в лютому 2022р. поставити Покупцю визначене у специфікації обладнання вартістю 9120 грн. (з ПДВ), на умовах поставки СРТ (склад Покупця).

Покупець мав сплатити вартість обладнання протягом 25 календарних днів з дати поставки обладнання. Датою поставки є дата отримання обладнання покупцем з відміткою у видатковій накладній.

На виконання зобов`язань за договором та специфікацією №1 відповідно до підписаної обома сторонами видаткової накладної №12 від 02.02.2022р. позивач поставив відповідачу обладнання на суму 9120 грн..

З огляду на строк оплати, визначений в специфікації №1, за видатковою накладною №12 від 02.02.2020р. платіж мав бути здійснений до 28.02.2022р., включно.

Відповідно до специфікації №2 до договору, Постачальник зобов`язувався не раніше березня 2022р. (до 25.03.2022р.) поставити Покупцю визначене у специфікації обладнання вартістю 26 880грн. (з ПДВ), на умовах поставки СРТ (склад Покупця).

Покупець мав сплатити вартість обладнання протягом 45 календарних днів з дати поставки обладнання. Датою поставки є дата отримання обладнання Покупцем з відміткою у видатковій накладній.

На виконання зобов`язань за договором та специфікацією №2, відповідно до підписаної обома сторонами видаткової накладної №23 від 16.03.2022р., Позивач поставив Відповідачу обладнання на суму 11 520 грн..

З огляду на строк оплати, визначений в специфікації №2, за видатковою накладною №23 від 16.03.2020р., платіж мав бути здійснений до 02.05.2022р., включно.

Відповідно до специфікації №3 до договору Постачальник зобов`язувався протягом 30 календарних днів від дати заявки поставити Покупцю визначене у специфікації обладнання вартістю 74 260 грн.80 коп. (з ПДВ), на умовах поставки СРТ (склад Покупця).

Покупець мав сплатити вартість обладнання протягом 30 календарних днів з дати поставки обладнання. Датою поставки є дата отримання обладнання Покупцем з відміткою у видатковій накладній.

На виконання зобов`язань за договором та специфікацією №3 відповідно до підписаної обома сторонами видаткових накладних №13 від 02.02.2022р., №24 від 16.03.2022р. Позивач поставив Відповідачу обладнання, на суму 46 158 грн. (33 792 грн. та 12 366 грн.)

З огляду на строк оплати, визначений в специфікації №3, за видатковою накладною №13 від 02.02.2022р. платіж мав бути здійснений до 04.03.2022р., включно; за видатковою накладною №24 від 16.03.2022р. до 15.04.2022р.,включно.

Відповідно до специфікації №5 до договору постачальник зобов`язувався протягом 45 календарних днів від дати підписання специфікації та письмової заявки (травень 2022р., не пізніше 23.05.2022р.) поставити Покупцю визначене у специфікації обладнання вартістю 18 816 грн. (з ПДВ) на умовах поставки СРТ (склад Покупця).

Покупець мав сплатити вартість обладнання протягом 25 календарних днів з дати поставки обладнання. Датою поставки є дата отримання обладнання Покупцем з відміткою у видатковій накладній.

На виконання зобов`язань за договором та специфікацією №5, відповідно до підписаної обома сторонами видаткової накладної №25 від 16.03.2022р., Позивач поставив Відповідачу обладнання на суму 18 816 грн..

З огляду на строк оплати, визначений в специфікації №5, за видатковою накладною №25 від 16.03.2022р., платіж мав бути здійснений до 11.04.2022р., включно.

Відповідно до специфікації №6 до договору, Постачальник зобов`язувався протягом 30 календарних днів від дати підписання специфікації та письмової заявки (лютий 2022р., не пізніше 25.02.2022р.) поставити Покупцю визначене у специфікації обладнання вартістю 8 724 грн. (з ПДВ) на умовах поставки СРТ (склад Покупця).

Покупець мав сплатити вартість обладнання протягом 25 календарних днів з дати поставки обладнання. Датою поставки є дата отримання обладнання Покупцем з відміткою у видатковій накладній.

На виконання зобов`язань за договором та специфікацією №6 відповідно до підписаної обома сторонами видаткової накладної №14 від 02.02.2022р. Позивач поставив Відповідачу обладнання на суму 8 724 грн..

З огляду на строк оплати, визначений в специфікації №6, за видатковою накладною №14 від 02.02.2022р. платіж мав бути здійснений до 28.02.2022р., включно.

Відповідно до специфікації №7 до договору Постачальник зобов`язувався в квітні 2022р. поставити Покупцю визначене у специфікації обладнання вартістю 5 880 грн. (з ПДВ), на умовах поставки СРТ (склад Покупця).

Покупець мав сплатити вартість обладнання протягом 30 календарних днів з дати поставки обладнання. Датою поставки є дата отримання обладнання покупцем з відміткою у видатковій накладній.

На виконання зобов`язань за договором та специфікацією №7 відповідно до підписаної обома сторонами видаткової накладної №15 від 02.02.2022р. Позивач поставив Відповідачу обладнання на суму 5 880 грн..

З огляду на строк оплати, визначений в специфікації №7, за видатковою накладною №15 від 02.02.2022р. платіж мав бути здійснений до 04.03.2022р., включно.

Відповідно до специфікації №10 до договору, Постачальник зобов`язувався згідно ПТК 20 календарних днів від дати підписання специфікації та письмової заявки (березень 2022р.) поставити Покупцю визначене у специфікації обладнання вартістю 20 052 грн. (з ПДВ), на умовах поставки СРТ (склад Покупця).

Покупець мав сплатити вартість обладнання протягом 45 календарних днів з дати поставки обладнання. Датою поставки є дата отримання обладнання Покупцем з відміткою у видатковій накладній.

На виконання зобов`язань за договором та специфікацією №10, відповідно до підписаної обома сторонами видаткової накладної №26 від 16.03.2022р., Позивач поставив Відповідачу обладнання на суму 20 052грн..

З огляду на строк оплати, визначений в специфікації №10, за видатковою накладною №26 від 16.03.2022р. платіж мав бути здійснений до 02.05.2022р., включно.

Загальна вартість поставленого позивачем обладнання за видатковими накладними становить 120 270 грн. (№12 від 02.02.2022р., на суму 9120 грн., №23 від 16.03.2022р., на суму 11 520 грн., №13 від 02.02.2022р., на суму 33 792 грн., №24 від 16.03.2022р., на суму 12 366 грн., №25 від 16.03.2022р., на суму 18 816 грн., №14 від 02.02.2022р., на суму 8 724 грн., №15 від 02.02.2022р., на суму 5 880грн., №26 від 16.03.2022р., на суму 20 052грн.).

За твердженням Позивача, вартість поставленого ним обладнання Відповідачем не сплачена, внаслідок чого у Відповідача перед Позивачем утворилась заборгованість в сумі 120 270 грн..

Посилаючись на п. 7.2 договору, за порушення строків оплати суми боргу, в розмірі 120 270 грн. Позивач нарахував Відповідачу та заявив до стягнення пеню, в розмірі 6 509 грн.53 коп., за період з 28.02.2022р. по 05.08.2022р..

На підставі ст. 625 ЦК України, за порушення строків оплати товару Позивач нарахував Відповідачу та заявив до стягнення 3%річних, в розмірі 1 337 грн. 57коп., за загальний період з 28.02.2022р. по 05.08.2022р..

Несплата Відповідачем вищевказаних коштів стала підставою для звернення Позивача з позовом до суду для захисту свого порушеного права.

За наслідками розгляду позову Товариства з обмеженою відповідальністю Покровський завод Стальпромремонт господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відтак, враховуючи нездійснення Відповідачем оплати поставленого технологічного обладнання за Договором №116-1600-01 від 29.10.2021р. та штрафних санкцій за невиконання обов`язків цим Договором, Товариство з обмеженою відповідальністю Покровський завод Стальпромремонт (Постачальник) звернулось до господарського суду з позовними вимогами до Приватного акціонерного товариства Центральний гірничо-збагачувальний комбінат (Покупець), про стягнення означеної суми боргу та штрафних санкцій.

Беручи до уваги правову природу укладеного Договору №116-1600-01 від 29.10.2021р., кореспондуючі права та обов`язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки, які (приписи), в свою чергу, згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України передбачають можливість застосування загальних положень про купівлю-продаж.

Викладене зумовлює погодження із доводами місцевого господарського суду щодо визначення норм матеріального права, у світлі яких має вирішуватися питання відносно розглядуваного спору.

Беручи до уваги встановлену ст. 204 ЦК України та не спростовану в межах цієї справи в порядку ст. 215 цього Кодексу презумпцію правомірності означеного договору, апеляційний суд вважає його належною у розумінні ст. ст. 11, 509 ЦК України та ст. ст. 173, 174 ГК України підставою для виникнення та існування обумовлених таким договором кореспондуючих прав і обов`язків сторін.

Як встановлено ч. 1 ст. 265 ГК України, ст. ст. 655, 662 та 663 ЦК України, Продавець зобов`язаний передати товар, визначений у договорі купівлі-продажу у строк, встановлений договором, разом з товаросупровідними документами. Означений обов`язок ч.1 ст.712 цього Кодексу безпосередньо закріплений і для договору поставки.

Наразі, отримання коштів (штрафних санкцій) за отримане обладнання та за прострочення виконання такого зобов`язання з оплати поставленого обладнання є належним об`єктом судового захисту у розумінні ст. 5 ГПК України та ст. 15 ЦК України правом Позивача, примушення Відповідача до сплати яких - є належним способом судового захисту у разі наявності порушення такого зобов`язання з боку останнього.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 202 ГК України та ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи викладене, Відповідач не має правових підстав для ухилення від виконання обов`язку із здійснення своєчасної оплати поставленого обладнання за договором.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з доведеності Позивачем факту порушення Відповідачем своїх зобов`язань в частині оплати поставленого обладнання.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, про часткове задоволення позову, з наступних підстав.

Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, між Приватним акціонерним товариством «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Покровський завод «Стальпромремонт» (Постачальник) був укладений Договір №166-1600-01 від 29.10.2021р. на придбання технологічного обладнання без урахування залізничного перевезення (надалі - Договір), відповідно до умов п.1.1 якого, Постачальник зобов`язується передати, а Покупець прийняти та оплатити обладнання на умовах, передбачених цим договором.

Пунктами 2.1, 3.1, 3.2, 3.4, 4.1, 4.3, 5.2 договору від 29.10.2021р. передбачено, що кількість, номенклатура обладнання зазначаються в специфікаціях до договору, які є невід`ємною частиною договору.

Поставка обладнання здійснюється видами транспорту, зазначеного в специфікаціях.

Постачальник зобов`язується поставити обладнання на умовах поставки, зазначених в специфікаціях відповідно до міжнародним правил інтерпретації комерційних термінів «Інкотермс» в редакції 2020року.

Строки поставки обладнання зазначаються в специфікаціях.

Поставка обладнання здійснюється за цінами, визначеними відповідно до умов поставки та зазначеними в специфікаціях та включають всі податки, збори та інші обов`язкові платежі, а також вартість тари, пакування, маркування та інші витрати постачальника, пов`язані з постачанням обладнання.

Загальна сума договору визначається як сумарна вартість обладнання, поставка якого здійснюється відповідно до специфікацій.

Оплата за поставлене обладнання здійснюватиметься протягом строку, зазначеного в специфікаціях, який починається з моменту поставки обладнання та надання документів, визначених в п. 6.3 договору.

Пунктом 6.3 договору встановлено, що постачальник зобов`язаний надати покупцю до початку приймання обладнання оригінали таких документів: рахунок на оплату обладнання; транспортні та супровідні документи; пакувальні документи; сертифікат або паспорт якості постачальника або виробника (у випадку, якщо постачальник не є виробником); сертифікат санітарно-гігієнічного висновку та сертифікат радіологічної безпеки (у передбачених законом випадках); акт приймання-передачі обладнання (в двох екземплярах), складений постачальником та/або видаткова накладна.

Як вже зазначалось вище, на виконання умов договору, Позивачем було поставлено Відповідачу обладнання та ресурси, визначені у Специфікаціях за № 1,2,3,5,6,7,10, на загальну суму 120 270 грн..

Поставка та отримання Відповідачем даного товару підтверджується як відповідними видатковими накладними: №12 від 02.02.2022р. на суму 9120 грн.; №23 від 16.03.2022р., на суму 11520 грн.; №13 від 02.02.2022р., на суму 33792грн.; №24 від 16.03.2022р., на суму 12 366 грн.; №25 від 16.03.2022р., на суму 18816грн.; №14 від 02.02.2022р., на суму 8724 грн.; №15 від 02.02.2022р., на суму 5880 грн.; №26 від 16.03.2022р., на суму 20 052 грн. (а.с. 24-38) так і товарно-транспортними накладними №7 від 02.02.2022р. та № 11 від 16.03.2022р. про вивантаження товару на склад Покупця, розташований у м. Кривий Ріг, на яких також міститься підпис відповідальної особи та штамп ПрАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» про отримання товару.

Умови поставки саме на склад покупця також обумовлені Специфікацією до Договору.

Отже, вищезазначеними первинними документами підтверджується факт поставки товару Позивачем Відповідачу, а сам факт отримання товару у відповідній кількості Відповідачем не заперечується.

Посилання апелянта на те, що Позивач не надав передбачений умовами договору оригінал акту приймання-передачі обладнання, колегія суддів відхиляє, як безпідставні, оскільки це не є підставою для звільнення Відповідача від оплати фактично отриманого товару, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 666 ЦК України, якщо Продавець не передає Покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, Покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані Продавцем у встановлений строк, Покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар Продавцеві.

Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару; покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Разом з тим, як встановлено судом, Відповідач не повертав товар Позивачу, не звертався до Позивача з претензіями щодо кількості та якості поставленого товару або відсутності належних товаросупровідних документів на товар, а тому його доводи про ненастання строку оплати є надуманими, а тому у нього наступив обов`язок з його оплати, внаслідок чого господарський суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про стягнення на користь Позивача 120 270 грн. 00 коп. заборгованості за договором поставки.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Як вже зазначалось, згідно з п. 7.2 договору, у випадку порушення більше ніж на 30 календарних днів строку оплати обладнання окупець сплачує пеню в розмірі 0,04% від суми боргу за кожен прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідному періоді.

На підставі п. 7.2 договору, за порушення строків оплати суми боргу, в розмірі 120 270 грн. Позивач нарахував Відповідачу та заявив до стягнення пеню в розмірі, 6 509 грн.53 коп., за період з 28.02.2022р. по 05.08.2022р..

За результатами перевірки розрахунків позивача, суд першої інстанції зазначив, що при розрахунку пені позивач визначив помилкові дати початку нарахування пені.

За розрахунком місцевого господарського суду, підлягає стягненню пеня, в розмірі 5761 грн. 81коп., що складається з сум: в розмірі 576 грн.38 коп., з 01.03.2022р. по 05.08.2022р., за порушення строків оплати за видатковою накладною №12 від 02.02.2022р. на суму 9120 грн.; в розмірі 437 грн.76 коп., з 03.05.2022р. по 05.08.2022р., за порушення строків оплати за видатковою накладною №23 від 16.03.2022р., на суму 11520 грн.; в розмірі 2081грн. 59 коп., з 05.03.2022р. по 05.08.2022р., за порушення строків оплати за видатковою накладною №13 від 02.02.2022р., на суму 33792грн.; в розмірі 554грн., з 16.04.2022р. по 05.08.2022р., за порушення строків оплати за видатковою накладною №24 від 16.03.2022р., на суму 12 366 грн.; в розмірі 436 грн.53коп., з 12.04.2022р. по 05.08.2022р., за порушення строків оплати за видатковою накладною №25 від 16.03.2022р., на суму 18816грн.; в розмірі 551грн. 36коп., з 01.03.2022р. по 05.08.2022р., за порушення строків оплати за видатковою накладною №14 від 02.02.2022р., на суму 8724 грн.; в розмірі 362грн.21коп., з 05.03.2022р. по 05.08.2022р., за порушення строків оплати за видатковою накладною №15 від 02.02.2022р., на суму 5880 грн.; в розмірі 761 грн.98 коп., з 03.05.2022р. по 05.08.2022р., за порушення строків оплати за видатковою накладною №26 від 16.03.2022р., на суму 20 052 грн.

В задоволенні позовних вимог, про стягнення пені, в розмірі 747 грн.72 коп. суд першої інстанції відмовив.

Перевіривши наданий Позивачем та здійснений господарським судом першої інстанції розрахунок заявленої до стягнення пені, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що з Відповідача на користь Позивача підлягає до стягнення пеня, у розмірі 5761 грн. 81коп.. В задоволенні позовних вимог, про стягнення пені, в розмірі 747 грн.72 коп. слід відмовити.

Щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ст.ст. 524, 533-535, 625 ЦК України, грошовим є зобов`язання, виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому право кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

За положеннями ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох відсотків річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, зважаючи на юридичну природу правовідносин сторін, зокрема наявність грошових зобов`язань відповідача щодо оплати вартості поставленого товару, на спірні правовідносини поширюється дія положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, за якою боржник, що прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018р. у справі №910/10156/17 та від 16.05.2018р. у справі №686/21962/15-ц за наслідками неоднакового застосування норми права в подібних правовідносинах.

Стягнення 3% річних та інфляційних втрат можливе до моменту фактичного виконання зобов`язання та обмежується останніми трьома роками, які передували подачі позову. Відповідна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 26.04.2017р. зі справи № 3-1522гс16, у постановах Верховного Суду від 26.10.2018р. зі справи № 922/4099/17, від 03.07.2019р. зі справи № 541/3253/15-ц, від 13.05.2021р. у справі № 910/4391/19.

Таким чином, з огляду на те, що Відповідачем не виконано грошове зобов`язання перед позивачем, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що у позивача виникло право на нарахування відповідачу інфляційних втрат та трьох відсотків річних.

На підставі ст. 625 ЦК України, за порушення строків оплати товару Позивач нарахував та заявив до стягнення 3%річних, в розмірі 1337грн.57коп., за загальний період з 28.02.2022р. по 05.08.2022р..

За результатами перевірки розрахунку 3% річних, суд встановив помилкове визначення позивачем дат початку нарахування 3% річних.

За розрахунком місцевого господарського суду, підлягає стягненню 3% річних, в розмірі 1273 грн.63 коп., що складається з сум: в розмірі 118грн.44коп., з 01.03.2022р. по 05.08.2022р., за порушення строків оплати за видатковою накладною №12 від 02.02.2022р., на суму 9120 грн.; в розмірі 89 грн.95коп., з 03.05.2022р. по 05.08.2022р., за порушення строків оплати за видатковою накладною №23 від 16.03.2022р., на суму 11520 грн.; в розмірі 427грн.72коп., з 05.03.2022р. по 05.08.2022р., за порушення строків оплати за видатковою накладною №13 від 02.02.2022р., на суму 33792грн.; в розмірі 113 грн.83 коп., з 16.04.2022р. по 05.08.2022р., за порушення строків оплати за видатковою накладною №24 від 16.03.2022р., на суму 12 366 грн.; в розмірі 179 грн.40коп., з 12.04.2022р. по 05.08.2022р., за порушення строків оплати за видатковою накладною №25 від 16.03.2022р., на суму 18 816 грн.; в розмірі 113 грн.29 коп., з 01.03.2022р. по 05.08.2022р., за порушення строків оплати за видатковою накладною №14 від 02.02.2022р., на суму 8724 грн.; в розмірі 74 грн. 43коп., з 05.03.2022р. по 05.08.2022р., за порушення строків оплати за видатковою накладною №15 від 02.02.2022р., на суму 5880 грн.; в розмірі 156 грн.57 коп., з 03.05.2022р. по 05.08.2022р., за порушення строків оплати за видатковою накладною №26 від 16.03.2022р., на суму 20 052 грн..

В задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних в розмірі 63 грн.94коп. суд першої інстанції відмовив.

На підставі ст. 625 ЦК України, за порушення строків оплати товару Позивач нарахував та заявив до стягнення інфляційну складову, в розмірі 8 548 грн.81коп. за березень-травень 2022року.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020р. у справі № 910/13071/19 виклав правову позицію щодо застосуванням механізму розрахунку інфляційних втрат у порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України у разі, якщо прострочення виконання грошового зобов`язання становить неповний місяць.

В наведеній постанові об`єднана палата Касаційного господарського суду роз`яснила, що "сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці. Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме: час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу; час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.".

З урахуванням строків оплати та використаного Позивачем кінцевого показника інфляції за травень 2022р., за розрахунком місцевого господарського суду, підлягає стягненню сума інфляційної складової, в розмірі 8417грн.97коп., що складається з сум: в розмірі 971грн.14 коп. за березень - травень 2022р., за порушення строків оплати за видатковою накладною №12 від 02.02.2022р., на суму 9120грн.; в розмірі 311 грн.04коп., за травень 2022р., за порушення строків оплати за видатковою накладною №23 від 16.03.2022р., на суму 11 520грн.; в розмірі 3598 грн.33коп., за березень-травень 2022р., за порушення строків оплати за видатковою накладною №13 від 02.02.2022р., на суму 33792грн.; в розмірі 333грн.88 коп., за травень 2022р., за порушення строків оплати за видатковою накладною №24 від 16.03.2022р., на суму 12 366 грн.; в розмірі 1107 грн.08 коп., за квітень - травень 2022р., за порушення строків оплати за видатковою накладною №25 від 16.03.2022р., на суму 18816грн.; в розмірі 928 грн.97коп., за березень-травень 2022р. за порушення строків оплати за видатковою накладною №14 від 02.02.2022р., на суму 8724грн.; в розмірі 626 грн.13коп., за березень -травень 2022р., за порушення строків оплати за видатковою накладною №15 від 02.02.2022р., на суму 5880грн.; в розмірі 541 грн. 40 коп. за травень 2022р., за порушення строків оплати за видатковою накладною №26 від 16.03.2022р., на суму 20 052грн..

В задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційної складової, в розмірі 130 грн.84коп. суд першої інстанції відмовив.

Перевіривши наданий Позивачем та здійснений господарським судом першої інстанції розрахунок заявленої до стягнення суми 3% річних та інфляційних втрат, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що з Відповідача на користь Позивача підлягає до стягнення 3% річних, у розмірі 1273 грн. 63 коп. та 8 548 грн. 97 коп. інфляційних втрат. В задоволенні позовних вимог, про стягнення 3% річних, в розмірі 63 грн. 94 коп. та інфляційної складової, у розмірі 130 грн. 84 коп. слід відмовити.

Відтак, оскільки доводи і вимоги апеляційної скарги не підтверджують ухвалення оскаржуваного рішення із порушеннями, які ст.277 ГПК України визначені у якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку ч.4 ст.269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» залишається без задоволення, а рішення місцевого господарського суду у цій справі без змін.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення залишенню без змін.

10. Судові витрати

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2022р. у справі №904/2483/22 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя О.В. Березкіна