Рішення

від 15.03.2023 по справі 904/5025/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.2023м. ДніпроСправа № 904/5025/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поляков Сервіс", м. Дніпро

про стягнення

Суддя Ярошенко В.І.

Без участі (повідомлення) представників сторін

ПРОЦЕДУРА

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поляков Сервіс" і просить суд стягнути заборгованість у розмірі 153 085, 75грн, з яких: 109 817, 49 грн - основний борг, 18 238, 86 грн - пеня, 2 795, 62 грн - 3% річних, 22 233, 78 грн - інфляційні втрати.

Ухвалою суду від 02.01.2023 позовну заяву залишено без руху.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" 04.01.2023 подало до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 09.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; відповідачу для подання відзиву на позов встановлено 15-тиденний строк з дня отримання даної ухвали.

20.01.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній визнає позовні вимоги в частині суми основного боргу, а в частині пені, штрафних санкцій та інфляції просить відмовити.

Засобами електронного зв`язку 25.01.2023 надійшла відповідь на відзив.

Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача, викладена у позовній заяві

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання природного газу № 41SPDpz2491-17 від 01.11.2017.

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву

Відповідач визнає позовні вимоги в частині суми основного боргу.

ТОВ "Поляков Сервіс" заперечує проти розміру заявленої до стягнення пені, з приводу чого подав власний контррозрахунок, за яким сума відповідних нарахувань склала 17 119, 42 грн.

Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідач заперечив проти стягнення пені, відсотків річних та інфляційних втрат, зокрема, через дію форс-мажорні обставини, що викликані введення в Україна воєнного стану згідно з Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, а також, через дію постанови КМУ № 206 від 05.03.2022, яка забороняє здійснення відповідних нарахувань на заборгованість, що утворилась внаслідок несвоєчасного та/або неповного внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.

Позиція позивача викладена у відповіді на відзив

Позивач зазначає, що пеня розрахована з урахуванням положень ГК України та договору, та не перевищує шість місяців встановлених ч. 6 ст. 232 ГК України.

Щодо посилань відповідача на постанову КМУ № 206 від 05.03.2022 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», позивач звертає увагу, що відповідна постанова передбачає заборону нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги саме населенням, як побутовими споживачами, і не стосується суб`єктів господарювання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

01.11.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» (далі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПОЛЯКОВ СЕРВІС» (далі - відповідач. споживач) було укладено договір на постачання природного газу № 41SPDpz2491-17 (далі - Договір).

Згідно п. 1.1 договору, постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2017 році природний газ, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах строки та порядку, що визначені договором.

Річний плановий обсяг постачання газу до 3.8 тис. куб.м. (пункт 1.2 договору).

Пунктом 1.3 договору, визначені планові обсяги постачання газу.

Відповідно до пункту 2.3 договору, обсяг переданого (спожитого) газу за розрахунковий період, що підлягає оплаті споживачем, визначається на межі балансової належності між оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційних вузлів обліку, визначених в заяві приєднанні до договору розподілу природного газу, укладеного між оператором ГРМ та споживачем, а також з урахуванням процедур, передбачених Кодексом ГРМ.

Згідно з пунктом 3.1. Договору, розрахунки за поставлений споживачеві газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем.

Відповідно до пункту 4.1 договору Розрахунковий період за Договором становить один календарний місяць - з 07.00 години першого дня місяця до 07.00 години першого дня наступного місяця.

Пунктом 4.2 договору в редакції" Додаткової угоди № 31 під 18.01.2022 встановлено, що оплата газу за Договором здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті України - гривні у наступному порядку: розрахунок за фактично переданий Постачальником газ здійснюється Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним.

За підсумками розрахункового періоду Споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати Постачальнику копію акта про фактичний обсяг розподіленого природного газу Споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ та Споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ.

На підставі отриманих від Споживача даних та/або Оператора ГРМ Постачальник протягом трьох робочих днів готує два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних уповноваженим представником Постачальника у письмовій формі або з використанням електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис" та Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність за допомогою модулю Електронний документообіг до програмного забезпечення M.E.Doc IS." (п.п. 2.9.1 , 2.9.1 договору).

Згідно пункту 2 Додаткової угоди № 22 від 02.03.2020 Сторони дійшли згоди про обмін та підписання електронних документів. Підпунктом 2.7 угоди передбачено, що у разі якщо протягом 3 (трьох) робочих днів або іншого, передбаченого Договором строку, Продавець не отримав від Покупця підписаних ЕП Е-документів (Актів приймання-передачі природного газу), які були підписані ЕП Продавцем та були надіслані Покупцю, та якщо Покупець протягом 3 (трьох) робочих днів не надіслав Продавцю мотивованої підмови від підписання таких Е-документів, такі Е-документи (Акти приймання-передачі природного газу) вважаються підписаними обома Сторонами і набирають чинності.

Відповідно до пункту 2.9.3 договору Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником Споживача та скріплений печаткою Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу.

Відповідно до підпункту 2.9.4 договору у випадку відмови від підписання акту приймання-передачі газу Споживачем, обсяг постачання (споживання) газу встановлюється Постачальником в односторонньому порядку, на підставі даних Оператора ГРМ. Споживач в такому разі не позбавлений права звернутись до суду за вирішенням спору з приводу обсягів спожитого газу. До прийняття рішення судом та набрання таким рішенням законної сили, обсяг спожитого газу та вартість послуг з його постачання встановлюється відповідно до даних Постачальника.

У випадку не повернення Споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі газу, або ненадання письмової обґрунтованої відмови від його підписання до 10 числа місяця, наступного за звітним, такий акт вважається підписаним Споживачем, а обсяг спожитого гачу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ (п. 2.9.5 Договору).

Пунктом 6.2.1 Договору передбачено, що у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом IV договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Пунктом 11.1 договору встановлено, що цей Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін (за наявності) і діє в часині постачання природного газу з 01.10.2017 року до 31 грудня 2017 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Додатковою угодою № 29 від 31.12.2021 сторони узгодили викласти пункт 11.1 договору в наступній редакції: "Цей Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін (за наявності) і діє в часині постачання природного газу до 31 грудня 2022 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.".

Відповідно до пункту 3.2 договору в редакції Додаткової угоди № 30 від 04.01.2022 року, ціна газу за 1 куб. метр з урахуванням послуги доступу до потужності становить 54, 72824267 грн за 1 куб. м, крім того податок на додану вартість 10, 94564853 грн, всього з ПДВ 65, 67389120 грн.

Згідно пункту 3.2 договору в редакції Додаткової угоди № 37 від 01.02.2022, ціна газу за 1 куб. метр з урахуванням послуги доступу до потужності становить 37, 636576 грн, крім того податок на додану вартість 7, 52731520 грн, всього з ПДВ 45, 1638912 грн.

Відповідно до пункту 3.2 договору в редакції Додаткової угоди № 38 від 09.03.2022, ціна газу за 1 куб. метр з урахуванням послуги до потужності становить 40, 96990933 грн, крім того податок на додану вартість 8, 19398187 грн, всього з ПДВ 49, 16389120 грн.

На виконання умов договору позивач здійснив на користь відповідача поставку природного газу в наступних обсягах:

- у січні 2022 року в обсязі 2 434, 58 куб. метрів на суму 159 888, 35 грн, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 31.01.2022 № ДО382001244;

- у лютому 2022 року в обсязі 881, 35 куб. метрів на суму 39 805, 20 грн, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 28.02.2022 № ДО382004462;

- у березні 2022 року в обсязі 0, 25 куб. метрів на суму 12, 29 грн, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 31.03.2022 № ДО382006286;

Зазначені вище акти були направлені відповідачу за допомогою електронного документообігу. Відповідач акти не підписав, обґрунтувань стосовно причин відмови від їх підпису не представив.

За доводами позивача, враховуючи часткову оплату та наявну попередню оплату, які надходили від Споживача протягом січня-лютого 2022 року, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем, за договором на суму 109 817, 49 грн (за січень - 70 000 грн, за лютий - 39 805, 20 грн, за березень - 12, 29 грн).

Тож, неналежне виконання відповідачем умов договору в частині розрахунків за спожитий у січні-березні 2022 року природний газ і зумовило звернення позивача до суду з даним позовом за захистом свого порушеного права. Крім суми основного боргу за поставлений природний газ у розмірі 109 817, 49 грн, позивач також просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 18 238, 86 грн, інфляційні втрати в розмірі 22 233, 78 грн та 3% річних у розмірі 2 795, 62 грн.

Відповідач визнає позовні вимоги в частині основного боргу.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

За матеріалами справи судом встановлено, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, який підпадає під правове регулювання норм § 5 глави 54 Цивільного кодексу України та § 3 глави 30 Господарського кодексу України, а саме - договором постачання природного газу.

Щодо суми основного боргу

Позивач належним чином виконав своє зобов`язання за договором з поставки відповідачу природного газу у січні - березні 2022 року, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем. Отже, у відповідача виникло зустрічне зобов`язання з оплати вартості спожитого ним природного газу.

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Положення аналогічного змісту закріплені в частині першій статті 526 Цивільного кодексу України.

За приписами статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на положення укладеного сторонами договору строк виконання відповідачем зобов`язань з оплати вартості спожитого у січні - березні 2022 року природного газу є таким, що настав.

За приписами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідач у порушення умов договору не здійснив повних та своєчасних розрахунків із позивачем, у зв`язку з чим зі сторони відповідача має місце неналежне виконання взятих на себе зобов`язань за договором.

Згідно з викладеними у позові обставинами у відповідача за договором залишилась неоплаченою заборгованість за поставлений у січні - березні 2022 року природний газ у розмірі 109 817, 49 грн.

Відповідач наявну суму основного боргу визнав, але на момент розгляду справи доказів її погашення суду не надано. Тому вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 109 817, 49 грн визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо суми пені

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписом статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає, що неустойкою (пенею, штрафом) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Нормою частини 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 договору передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом IV договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пені, від суми простроченого платежу, за кожен день простроченого платежу.

У зв`язку з несвоєчасною оплатою відповідачем вартості спожитого у січні - березні 2022 року природного газу позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача пені в розмірі 18 238, 86 грн, з яких з 11.02.2022 по 11.08.2022 (з урахуванням часткових оплат) у розмірі 11 063, 02 грн та за період з 11.03.2022 по 08.09.2022 у розмірі 7 175, 84 грн, розрахунок якої здійснено виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України.

Перевіркою наданого позивачем розрахунку пені, судом встановлено судом встановлено його відповідність положенням чинного законодавства та арифметичну правильність.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 18 238, 86 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо сум інфляційних втрат та 3% річних

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач заявив вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 22 233, 78 грн, з яких за період з березня по листопад 2022 року у сумі 85 508, 69 грн; за період з квітня по листопад 2022 року в сумі 46 530, 29 грн та 3% річних у розмірі 2 795, 62 грн, з яких: за період з 11.02.2022 по 26.12.2022 (з урахуванням часткових оплат) в сумі 1 843, 57 грн та за період з 11.03.2022 по 02.06.2022 в сумі 952, 05 грн.

Перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, суд встановив, що заявлені до стягнення суми вказаних нарахувань є вірними.

На підставі викладеного, позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат у розмірі 22 233, 78 грн та 3% річних у розмірі 2 795, 62 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо доводів відповідача

Заперечуючи проти стягнення штрафних санкцій, які нараховані після 24.02.2022 року, відповідач посилається на дію форс-мажорних обставин, а саме введення на території України воєнного стану.

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтвердила, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків, згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт та ситуації, що з ним пов`язані (включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, ембарго, діями іноземного ворога): загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибухи, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані положеннями відповідних рішень або актами державних органів влади, закриття морських проток, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також обставини, викликані винятковими погодними умовами чи стихійним лихом - епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха, тощо (ч. 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України").

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Згідно з положеннями ст. 218 ГК України, у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 року по справі № 913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

З урахуванням наведеної правової позиції, слід визнати, що воєнний стан на території України сам по собі не означає, що Відповідач не може здійснювати свою підприємницьку діяльність, отримувати прибуток та здійснювати розрахунки з контрагентами. Підтвердженням протилежного в даному випадку могли б бути обставини, за яких усі працівники (чи їх частина), керівник підприємства, інші посадові особи мобілізовані та перебувають у складі Збройних Сил України, тимчасово не виконують професійні обов`язки в зв`язку з воєнними діями, або все, чи частина виробничого обладнання підприємства знищена, пошкоджена, або задіяна в тих чи інших заходах, які пов`язані з воєнними діями, що б перешкоджало відповідачу здійснювати свою підприємницьку діяльність під час введення воєнного стану.

З урахуванням відсутності, неподання у справу зазначених доказів, слід визнати, що відповідач не довів, що виникнення відповідних форс-мажорних обставин, мало для нього наслідком неможливість виконання свого зобов`язання з оплати поставленого позивачем природного газу, тобто, не доведено, що це порушення сталося внаслідок вказаної обставини непереборної сили, що виключає підстави для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання.

Заперечення відповідача з посиланням на постанову КМУ № 206 від 05.03.2022 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», суд вважає безпідставними та такими, що не заслуговують на увагу, адже відповідна постанова передбачає заборону нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги саме населенням, як побутовими споживачами, і не стосується суб`єктів господарювання.

Таким чином заперечення відповідача судом не приймаються.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Позивачем при зверненні до суду за сумою його майнових вимог сплачено судовий у розмірі 2 481 грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 657, 37 грн.

Згідно з положеннями частини 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Тож, з огляду на визнання відповідачем до початку розгляду справи по суті позову в частині суми основного боргу, наявні підстави для повернення позивачу з державного бюджету судового збору в розмірі 823, 63 грн, що становить 50% від суми сплаченого ним судового збору за позовною вимогою про стягнення з відповідача суми основного боргу. Питання повернення позивачу з державного бюджету судового збору в розмірі 823, 63 грн підлягає вирішенню окремо шляхом постановлення відповідної ухвали суду.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 114, 129, 130, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Поляков Сервіс" (49000, м. Дніпро, вул. Краснопільська, 9; ідентифікаційний код 41662305) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" (49000, м. Дніпро, вул. Поля, буд. 2, літ. А-2; ідентифікаційний код 39572642) основний борг у розмірі 109 817, 49 грн, пеню в розмірі 18 238, 86 грн, інфляційні втрати у розмірі 22 233, 78 грн, 3% річних у розмірі 2 795, 62 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 657, 37грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.І. Ярошенко