Рішення

від 27.02.2023 по справі 908/2624/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 15/198/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2023 Справа № 908/2624/22

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізька електропромислова група», 69096, м. Запоріжжя, вул. Бородінська, 12/51

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Фаворит-Буд», 69001, м. Запоріжжя, вул. Возз`єднання України, буд. 11, кв. 2

про стягнення коштів

без повідомлення (виклику) учасників справи

суть спору

19.12.2022 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізька електропромислова група», м. Запоріжжя до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Фаворит-Буд», м. Запоріжжя про стягнення заборгованості за договором поставки № 51/08-21 від 26.08.2021 в розмірі 103 954,84 грн, з яких: основна заборгованість в розмірі 55 499,09 грн, пеня в розмірі 18 889,59 грн, штраф в розмірі 5549,91 грн, 20% річних в розмірі 10 055,56 грн, інфляційні втрати в розмірі 13 960,69 грн.

Крім того, позивачем заявлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.12.2022, справу № 908/2624/22 передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою суду від 27.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2624/22 в порядку спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 15/198/22. Постановлено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи. Розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі № 908/2624/22.

Ухвалою суду від 27.12.2022 відповідачу запропоновано у строк не пізніше 26.01.2023 подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження його заперечень проти позову або його визнання, позивачу запропоновано у строк не пізніше 09.02.2023 подати письмову відповідь щодо відзиву на позовну заяву, оформлену згідно з вимогами ст. 166 ГПК України, а також запропоновано відповідачу у строк не пізніше 27.02.2023 подати заперечення на відповідь на відзив, оформлені відповідно до ст. 167 ГПК України.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, 26.01.2023 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням, а тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Позов заявлено з тих підстав, що між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки. Позивач на виконання умов договору поставив відповідачу товар на загальну суму 55 499,09 грн. Враховуючи неналежне виконання умов договору позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 55 499,09 грн, пеня в розмірі 18 889,59 грн, штраф в розмірі 5549,91 грн, 20% річних в розмірі 10 055,56 грн, інфляційні втрати в розмірі 13 960,69 грн.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі надіслана на адресу відповідача 27.12.2022 та повернулася на адресу суду 30.01.2023 без вручення із поміткою пошти про причини повернення «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ч. ч. 8, 9 ст. 165 ГПК України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відзив на позов до суду не надходив.

Згідно з ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 27.02.2023.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд установив.

26.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізька електропромислова група» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Фаворит - Буд» (покупець) укладено договір поставки № 51/08-21.

Відповідно до п. 1.1 договору, постачальник зобов`язується протягом дії договору передати покупцеві кабельно-провідникову та електротехнічну продукцію, надалі товар окремими партіями за цінами, в асортименті та кількості, які погоджуються сторонами в накладних, що є невід`ємною частиною договору, а покупець зобов`язаний прийняти товар і оплатити його на умовах, визначених цим договором.

Загальний обсяг товару, що продається за даним договором, визначається протягом терміну дії договору з урахуванням кількості й асортиментів товару по всім переданим відповідно до умов даного договору партіями товару.

Відповідно до п. 1.2 договору, ціни на товар визначаються сторонами в накладній на момент передачі партії товару.

На виконання умов договору позивач здійснив поставку товару Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Фаворит - Буд» за видатковими накладними: № 9029 під 13.12.2021 на суму 32 859,70 грн; № 9102 від 15.12.2021 на суму 3088,10 грн; № 9392 від 23.12.2021 на суму 19 551,29 грн, а усього на загальну суму 55 499,09 грн.

Згідно з п. 3.2 договору покупець зобов`язаний здійснити оплату за отриманий товар на умовах часткової/повної передплати або з повним відтермінуванням платежу, але у будь-якому разі остаточний розрахунок не повинен перевищувати строк 30 календарних днів з дати отримання товару.

Щодо накладної № 9392 від 23.12.2021 на суму 19 551,29 грн необхідно зазначити, що відповідач не повернув її підписаною, тому позивачем до позову додано її підписаний примірник з боку постачальника.

Позивач та відповідач у даних відносинах є платниками податку на додану вартість (витяг з реєстру платників ПДБ щодо додається). У якості підтвердження проведення господарської операції з постачання відповідачу товарів по накладній № 9392 від 23.12.2021 надано податкову накладну № 528 від 23.12.2021, яка була складена по факту проведення поставки.

За правилами п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Єдиний реєстр податкових накладних реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами (п. 14.1.60 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/ послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою дня нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, останнього дня {включно) календарного місяця, в якому вони складені.

Направлена в електронному вигляді до Єдиного реєстру податкових накладних податкова накладна № 528 від 23.12.2021 була зареєстрована у вищевказаному реєстрі у визначений п. 201.10 ст. 201 ПК України строк і має статус зареєстрованої про що свідчить квитанція про її реєстрацію в ЄРПН. Складання і подання на реєстрацію податкової накладної № 528 від 23.12.2021 для постачальника є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Неприйняття або зупинення її реєстрації не відбувалось, Відповідач не заперечив проти її реєстрації, тому реєстрація відбулася належним чином і підтверджує постачання товару.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та пішим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням с правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор мас право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

За правилами ч. 6 ст.265 Господарського кодексу України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

За правилами ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 697 Цивільного кодексу України договором може бути встановлено, що право власності на переданий покупцеві товар зберігається за продавцем до оплати товару або настання інших обставин. У цьому разі покупець не має права до переходу до нього права власності розпоряджатися товаром, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із призначення та властивостей товару.

Аналіз приписів ст. 655 та ч. 1 ст. 697 ЦК дозволяє зробити висновок, що обов`язком продавця є передача товару у власність покупцеві, який, у свою чергу, зобов`язується оплатити товар. Правовідносини купівлі-продажу передбачають перехід права власності на товар від продавця до покупця у момент передачі товару покупцеві; при цьому законодавець дозволяє зберігати товар за продавцем до оплати товару покупцем або до настання інших обставин, про які сторони домовилися при укладенні договору купівлі-продажу. Зі змісту пункту договору постачання випливає, що право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання представниками сторін видаткової накладної, що засвідчує факт передачі товару. Отже, сторони спору узгодили перехід права власності на поставлений позивачем товар до відповідача-покупця у момент прийняття ним товару ні позивача-постачальника. Перехід права власності вимагає від відповідача подальших дій він зобов`язаний оплатити вартість поставленого йому товару. Обов`язок відповідача-покупця оплатити вартість поставленого йому позивачем товару виникає через закон (ч. 1 ст. 265 ГК, ст. ст. 655, 692, 712 ЦК) і не залежить від факту виставляння позивачем-постачальником рахунка-фактури.

На час вирішення спору в суді відповідачем не надано доказів перерахування коштів за отриманий товар.

Таким чином, позов в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 55 499,09 грн підлягає задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 18 889,59 грн за загальний період окремо за кожною накладною з 13.01.2022 по 13.12.2022, штраф у розмірі 5549,91 грн, 20% річних у розмірі 10 055,56 грн окремо за кожною накладною за період з 13.01.2022 по 13.12.2022, інфляційні втрати у розмірі 13 960,69 грн за період загальний період з січня по листопад 2022 року, окремо за кожною накладною.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України.

Відповідно до вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який сплачується пеня.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 7.3 договору покупець сплачує постачальнику за кожен день прострочення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за період прострочення, від суми простроченого платежу. При порушення строків оплати товару більше 5 календарних днів, покупець додатково сплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від суми договору. Пеня за цим пунктом нараховується за весь час прострочення без обмеження нарахування в півроку. Строк позовної давності для стягнення пені і штрафів за ним пунктом встановлено 3 роки. Також, за порушення строків оплати товару покупець згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України сплачує Постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції і 20 (двадцять) % відсотків річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Перевіривши розрахунки пені, штрафу, 20% річних та інфляційних втрат, суд вважає їх виконаними правильно та заявлені позовні вимоги в цій частині такими що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статей 76, 77, 78, 79, 80 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідачем не спростовано правову оцінку обставин, наданих позивачем та правових підстав позову, а також не надано доказів в обґрунтування заперечень щодо позову.

Враховуючи вище наведені обставини, вимоги чинного законодавства України, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню повністю.

Судові витрати зі спати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Фаворит - Буд» (вул. Возз`єднання України буд. 11, кв. 2, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69001, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 42101143) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізька електропромислова група» (вул. Бородінська, 12/51, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69096, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 32649399) суму основного боргу в розмірі 55 499,09 грн (п`ятдесят п`ять тисячі чотириста дев`яносто дев`ять гривень 09 коп.), пеню в розмірі 18 889,59 грн (вісімнадцять тисяч вісімсот вісімдесят дев`ять гривень 59 коп.), штраф у розмірі 5549,91 грн (п`ять тисяч сорок дев`ять гривень 91 коп.), 20% річних у розмірі 10 055,56 грн (десть тисяч п`ятдесят п`ять гривень 91 коп.), інфляційні втрати у розмірі 13 960,69 грн (тринадцять тисяч дев`ятсот шістдесят гривень 69 коп.). Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Фаворит - Буд» (вул. Возз`єднання України буд. 11, кв. 2, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69001, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 42101143) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізька електропромислова група» (вул. Бородінська, 12/51, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69096, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 32649399) судовий збір у розмірі 2481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 00 коп.). Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 15 березня 2023 року.

Суддя І. С. Горохов