Рішення

від 14.03.2023 по справі 914/3308/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.2023 Справа № 914/3308/22

Господарський суд Львівської області у складі судді Запотічняк О.Д.

за участю секретаря судового засідання Яремко В.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма» Гранполіс-Плюс», м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікнабуд», м. Новояворівськ, Львівська обл., Яворівський р-н.

про: стягнення 560 829, 29 грн

за участю представників сторін:

від позивача: Когут І.Ю., Ониськів В. М. - директор;

від відповідача: не з`явився;

Хід розгляду справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма» Гранполіс-Плюс» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікнабуд» про стягнення 560 829, 29 грн.

Ухвалою від 28.12.2022 суд відкрив провадження у справі та призначив розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначив розгляд справи на 31.01.2023.

Ухвалою від 31.01.2023 суд відклав розгляд справи на 14.02.2023.

13.02.2023 на адресу суду надійшло клопотання позивача про часткову оплату відповідачем основного боргу (Вх. № 3643/23).

Ухвалою від 14.02.2023 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив розгляд справи по суті на 14.03.2023.

В судове засідання 14.03.2023 з`явився представник Позивача, надав пояснення по суті спору, просив позов задоволити, представник Відповідача не з`явився, причин не явки не вказав.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. Оскільки сторони були належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, однак не скористались своїм правом, та не з`явились в судове засідання, суд розглядає справу за наявними доказами у справі.

В судовому засіданні 14.03.2023 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено зобов`язання за Договором поставки № 01/10 від 10.10.2020 року в частині оплати поставленого товару позивачем, у зв`язку з чим за ТОВ «Вікнабуд» утворилась заборгованість у розмірі 448 042,12 грн.

За несвоєчасне виконання договірних зобов`язань щодо оплати поставленого товару, позивач нарахував відповідачу 101 308,21 грн інфляційних втрат та 11 478,96 грн 3% річних.

У позовній заяві позивач зазначив, що очікує понести витрати за надання правової (правничої) допомоги в розмірі 20000,00 грн, в судовому засіданні 14.03.2023 зробив відповідну заяву та зазначив, що докази на виконання такої буде подано у порядку п.8 ст.129 ГПК України.

13.02.2023 подав клопотання що відповідачем на рахунок позивача сплачено 2000,00 грн, просив суд закрити провадження в частині стягнення 2000,00 грн основного боргу.

Правова позиція відповідача.

Відповідач відзиву чи письмових обґрунтованих пояснень суду не представив, позовні вимоги не заперечив, доказів сплати заборгованості не подав.

Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

10 жовтня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Гранноліс-Плюс» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вікнабуд» (Покупець) було укладено Договір поставки № 01/10, відповідно до умов якого ТзОВ «Фірма «Гранполіс-Плюс» взяло на себе зобов`язання передати у власність покупця щебінь та вапняний розчин, а ТзОВ «Вікнабуд» зобов`язалося прийняти та оплатити грошову вартість Товару (п. 1.1 Договору).

Згідно з пунктом 3.2 договору найменування, кількість, ціна Товару вказуються у видаткових, накладних, які є невід`ємною частиною даного Договору.

Оплата партії Товару, що поставляється за цим Договором здійснюється Покупцем у національній валюті України шляхом перерахування 100 % попередньої оплати на поточний банківський рахунок Постачальника не пізніше наступного банківського дня з моменту виставлення рахунку Постачальником. (пункт 3.3. договору).

Пунктом 3.4. Договору сторони передбачили, що постачальник має право на свій розсуд здійснити поставку Товару без наявності передоплати. У такому випадку Покупець зобов`язаний оплатити поставлений Товар протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту (дати) поставки Товару на підставі видаткових (відвантажувальних, товарно- транспортних) накладних, навіть якщо до даного моменту рахунок виставлений ще не буде.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу за період 29.10.2020 по 02.02.2022 товар (з доставкою) на загальну суму 9 780 225,55 грн. Відповідачем оплачено товар лише частково на суму 9 332 183,43 грн.

В порушення договірних зобов`язань отриманого від ТзОВ «Фірма «Гранполіс-Плюс» товару відповідач у повному обсязі не оплатив, у зв`язку з чим у ТзОВ «Вікнабуд» склалась заборгованість перед позивачем в розмірі 448 042,12 грн. Не оплаченими залишились Видаткові накладні РН-0002254 від 27.11.2021 р. на суму 24 700,00 грн. (не оплачено на суму 2 967,12 грн.); РН-0002255 від 27.11.2021 р. на суму 24 700,00 грн.; РН-0002257 від 29.11.2021 р. на суму 24 700,00 грн; РН-0002273 від 01.12.2021 р. на суму 24 700,00 грн.; РН-0002274 від 01.12.2021 р. на суму 24 700,00 грн.; РН-0002276 від 01.12.2021 р. на суму 24 700,00 грн.; РН-0002289 від 02.12.2021 р. на суму 24 700,00 грн.; РН-0002294 від 03.12.2021 р. на суму 20 995,00 грн.; РН-0002307 від 06.12.2021 р. на суму 20 995,00 грн.; РН-0002328 від 10.12.2021 р. на суму 24 700,00 грн.; РН-0002330 від 10.12.2021 р. на суму 24 700,00 грн.; РН-0002337 від 14.12.2021 р. на суму 17 290,00 грн.; РН-0002338 від 14.12.2021 р. на суму 6 175,00 грн.; РН-0002340 від 14.12.2021 р. на суму 17 290,00 грн.; РН-0002341 від 14.12.2021 р. на суму 6 175,00 грн.; РН-0002358 від 17.12.2021 р. на суму 23 465,00 грн.; РН-0002364 від 17.12.2021 р. на суму 23 465,00 грн.; РН-0002372 від 17.12.2021 р. на суму 23 465,00 грн.; РН-0002390 від 24.12.2021 р. на суму 23 465,00 грн.; РН-0002392 від 27.12.2021 р. на суму 23 465,00 грн.; РН-0000011 від 02.02.2022 р. на суму 22 610,00 грн.; РН-0000012 від 02.02.2022 на суму 9 310,00 грн.; РН-0000013 від 02.02.2022 на суму 9 310,00 грн.

Сторони двосторонньо підписали та скріпили печатками акт звірки взаємних розрахунків, в якому станом на 31.03.2022 відображено кінцеве сальдо на суму 448 042,12 грн.

Таким чином, свої зобов`язання щодо поставки Товару ТОВ «Фірма» Гранполіс-Плюс» виконало в повному обсязі та належним чином. А Відповідач порушив умови вищезгаданого Договору і не здійснив оплату в повному обсязі за вже отриманий Товар.

Відтак, у зв`язку з неналежним виконанням умов Договору Відповідачем щодо оплати вартості поставленої продукції, ТОВ «Фірма» Гранполіс-Плюс» звернулось до суду з позовом про стягнення заборгованості за поставлений та неоплачений товар у розмірі 560 829,29 грн заборгованості, з яких 448 042,12 грн основний борг, інфляційні втрати 101 308,21 грн та 3% річних у розмірі 11 478,96 грн.

Після відкриття провадження у справі, відповідач сплатив на рахунок позивача 2000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 539 від 03.02.2023 долученою до матеріалів справи, в цій частині позивач просив закрити провадження. Відтак з урахуванням часткової оплати сума основного боргу ТОВ «Вікнабуд» перед ТОВ «Фірма» Гранполіс-Плюс» складає 446 042,12 грн.

Оцінка суду.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, в тому числі, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 712 ЦПК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як встановлено судом між ТОВ «Фірма» Гранполіс-Плюс» та ТОВ «Вікнабуд» було укладено договір поставки № 01/10 від 10.10.2020, згідно умов якого Продавець зобов`язувався поставити у власність Покупця товар, а Покупець зобов`язався прийняти Товар та своєчасно оплатити.

На виконання умов договору позивач передав у власність відповідача товар у період з 29.10.2020 по 02.02.2022 на суму 9 780 225,55 грн, який відповідач оплатив частково в розмірі 9 332 183,43 грн, заборгованість станом на 31.03.2022 становила 448042,12 грн, що підтверджується двосторонньо підписаним Актом звірки та скріпленим печатками підприємств.

Як встановлено судом, Відповідач неналежно виконав взяті на себе договірні зобов`язання по оплаті отриманого від позивача товару та сплатив такий тільки частково. Заборгованість на момент подання позову до суду складала 448 042,12 грн.

Після відкриття провадження у справі Відповідач перерахував на рахунок Позивача 2000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 539 від 03.02.2023. Відтак стягнення в частині 2000,00 грн підлягає закриттю. Позивачем зроблено відповідне клопотання про зменшення розміру позовних вимог в частині основної заборгованості до 446 042,18 грн.

З огляду на вищевказані обставини, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення основної заборгованості обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення в розмірі 446 042,18 грн.

За несвоєчасну та часткову оплату Товару Позивачем нараховано Відповідачу

101 308,21 грн інфляційних втрат та 11 478,96 грн 3% річних.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України: боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо розрахунку стягнення інфляційних втрат та 3% річних за Договором - суд перевіривши поданий позивачем розрахунок, зазначає, що такий здійснено вірно.

Відтак, вимога позивача в частині стягнення 101 308,21 грн інфляційних втрат та

11 478,96 грн 3% річних є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України, вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України, встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У зв`язку з викладеним, враховуючи вищенаведені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення у розмірі: 446 042,18 грн сума основного боргу, 101 308,21 грн інфляційних втрат та 11 478,96 грн 3% річних. В частині стягнення 2000,00 грн основної заборгованості закрити провадження.

Судові витрати.

Оскільки спір виник через неправомірні дії відповідача, судовий збір, відповідно до ст.129 ГПК України, покладається на відповідача пропорційно задоволених вимог.

Відтак до стягнення з Відповідача на користь Позивача підлягає 8382,44 грн сплаченого судового збору.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 73, 76-78, 86, 129, 236-241 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікнабуд» (81053, Львівська обл., Яворівський район, м. Новояворівськ, вул. Привокзальна, З, код ЄДРПОУ 30328888) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма» Гранполіс-Плюс» (79035, м. Львів, вул. Зелена, 238, код ЄДРПОУ 22386632) 446 042,18 грн основного боргу, 101 308,21 грн інфляційних втрат, 11 478,96 грн 3% річних та судовий збір в розмірі 8382,44 грн.

3. Закрити провадження у справі в частині стягнення 2000,00 грн.

4. Позивачу у відповідності до ст. 129 ГПК України у 5-ти денний термін надати докази понесення витрат на правову допомогу.

Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 15.03.2023

Суддя Запотічняк О.Д.