Рішення

від 13.03.2023 по справі 922/70/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2023м. ХарківСправа № 922/70/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Кісельовій С.М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Дергачівської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Малоданилівської селищної ради за участю Харківської обласної прокуратури до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибгосп Лозовеньківський» про відновлення становища, яке існувало до порушення шляхом звільнення об`єкта водного фонду за участю представників:

прокуратури Бойко В.В.

інші не з`явились

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Харківської області звернулася Дергачівська окружна прокуратура Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибгосп Лозовеньківський» та просить суд відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом зобов`язання ТОВ «Рибгосп Лозовеньківський» (код ЄДРПОУ 41590131, адреса: 62340, Харківська область, Харківський район, с. Черкаська Лозова, вул. 1-Травня, 1) звільнити водний об`єкт - Лозовеньківське водосховище, що розташоване на території Харківського району Харківської області; судовий збір стягнути з відповідача за таким реквізитами: Харківська обласна прокуратура, код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України, код 820172, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 2800.

В обґрунтування заявлених вимог прокуратура вказує, що відповідачем у водному об`єкті - Лозовеньківському водосховищі (за межами населених пунктів на території Малоданилівської селищної ради Харківського району Харківської області) здійснюється рибогосподарська діяльність із штучного розведення, утримання та вирощування водних біоресурсів, зокрема прісноводних риб, а також їх вилов. Рибне господарство, яким займається відповідач, належить до спеціального використання об`єктів тваринного світу, оскільки промислове рибальство передбачає вилучення риби із природного середовища та є відмінним від любительського і спортивного рибальства. Також, Лозовеньківське водосховище, у якому ТОВ «Рибгосп Лозовеньківський» здійснює штучне розведення, впрошування водних живих ресурсів та їх вилов в режимі спеціального товарного рибного господарства, згідно з Водогосподарським паспортом є водосховищем комплексного призначення та призначене для потреб зрошення та риборозведення, а отже, відповідно до ст. 51 Водного кодексу України, взагалі не може бути об`єктом оренди, оскільки у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб можуть надаватися водосховища, крім водосховищ комплексного призначення.

Ухвалою суду від 05.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання по справі призначено на 23.01.2023 о 11:15, встановлено сторонам строк на подання заяв по суті справи.

Підготовче засідання у справі відкладалося з 23.01.2023 по 06.02.2023, з 06.02.2023 по 27.02.2023, з метою реалізації завдання підготовчого провадження.

Ухвалою від 27.02.2023 було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 13.03.2023 р. о 10:15.

В призначеному на 13.03.2023 судовому засіданні прокурор підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд позов задовольнити. Інші учасники справи своїх представників в судове засідання не направили.

Судом встановлено, що ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення дати розгляду справи по суті відповідачем було отримано 02.03.2023 (номер поштового відправлення 6102272035562).

Згідно з пунктом 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених ст. 202 ГПК України. Відповідно до п.1 ч.1 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

З огляду на викладене, суд вважає, що учасникам справи було створено належні умови для підготовки до розгляду справи, надання заяв по суті справи та доказів в обґрунтування своїх вимог або заперечень, тому є підстави для розгляду справи за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази та викладені доводи, судом встановлено наступне.

На території Харківського (колишнього Дергачівського) району Харківської області розташоване Лозовеньківське водосховище. Згідно водогосподарського паспорта площа вказаного водного об`єкта становить 1,0 км2, об`єм - 4,0 млн. м3. Водосховище закінчене будівництвом та прийняте в експлуатацію у 1981 році, слугує для цілей технічного водопостачання м. Харкова, рекреації та зрошення. Згідно даних офіційного веб-сайту Управління Державного агентства рибного господарства у Харківській області https://khr.darg.gov.ua/_koristuvachi_vodnih_0_0_0_415_1.html до переліку користувачів водних біоресурсів, які здійснюють рибогосподарську діяльність згідно з Режимами рибогосподарської експлуатації водойм на території ліквідованого Дергачівського району Харківської області (на даний час -Харківського району Харківської області), віднесено ТОВ «Рибгосп Лозовеньківський» (код ЄДРПОУ 41590131), яким використовується Лозовеньківське водосховище площею 100,00 га (строк дії режиму з 20.10.2017 по 31.12.2026).

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань «Рибгосп Лозовеньківський» (код ЄДРПОУ 41590131) зареєстровано 12.09.2017, видами економічної діяльності вказаної юридичної особи є 03.12 Прісноводне рибальство (основний); 03.22 Прісноводне рибництво (аквакультура); 93.29 Організування інших видів відпочинку та розваг.

Згідно інформаційних баз даних Головного управління ДПС у Харківській області ТОВ «Рибгосп Лозовеньківський» податковий номер 41590131 перебуває на обліку в ГУ ДПС області, а саме в Дергачівському районі Харківської області. Відповідно до інформаційних систем ГУ ДПС області ТОВ «Рибгосп Лозовеньківський» не є платником ПДВ, спрощеної системи оподаткування, не включено до реєстру неприбуткових організацій. Згідно з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно договори оренди земельних ділянок відсутні. Станом на 10.02.2022 року в інформаційних системах ГУ ДПС області по ТОВ «Рибгосп Лозовеньківський» за період 2019-2022 відсутня податкова звітність. Таким чином, за вищевказаний період, податкові зобов`язання не нараховувались та не сплачувались (лист Головного управління ДПС у Харківській області від 11.02.2022 № 3169/5/20-40-04-03-07).

Як вбачається з листа Головного управління ДПС у Харківській області від 21.10.2022 №6173/5/20-40-04-03-07, згідно до ІКС «Податковий блок» підприємство не обліковується платниками місцевих податків і зборів з юридичних осіб, рентної плати та екологічного податку у Дергачівському районі (2011), Нововодолазькому районі (2020), у Харківському районі (2023), м. Люботин (2042). Згідно листа Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Харківській області від 09.02.2022 № 1-5-9/236-22 та від 18.11.2022 №1-3-9/889-22 рибогосподарську діяльність на Лозовеньківському водосховищі, що розташоване на території Дергачівського (нині Харківського) району, здійснює ТОВ «Рибгосп Лозовеньківський» відповідно до Режиму рибогосподарської експлуатації водного об`єкта, погодженого Держрибагентством 20.10.2017.

Звертаючись із позовом до суду, прокурор вказував, що відповідно до порядку видачі дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) або відмови в його видачі, переоформлення, видачі дубліката та анулювання зазначеного дозволу, затвердженого постановою КМУ від 30 жовтня 2013 року №801, представник ТОВ «Рибгосп Лозовеньківський» за дозвільними документами на спеціальне використання водних біоресурсів до Управління не звертався. Наразі подання про скасування Режиму Лозовеньківського водосховища, що розташоване на території Харківського району, знаходиться на розгляді у Державному агентстві меліорації та рибного господарства. Питання щодо скасування Режими залишається відкритим. До вказаного листа було додано Подання Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Харківській області Про скасування режими рибогосподарської експлуатації від 15.02.2021 №1-3-01/239-21, та від 22.02.2022 №1-3-01/315-22, в якому зазначено, що відповідно до порядку видачі дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах fix частинах) або відмови в його видачі, переоформлення, видачі дубліката та анулювання зазначеного дозволу, затверджено постановою КМУ від 30 жовтня 2013 року № 801, представник ТОВ «Рибгосп Лозовеньківський» за дозвільними документами на спеціальне використання водних біоресурсів не звертався, хоча у листі Управління від 30.01.2019 №1-3-/175-19 наголошувалось щодо необхідності його отримання. Відповідно вилов риби на Лозовеньківському водосховищі користувачем не проводиться з 2017 року.

Згідно ст. 35 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» та пункту 45 постанови Кабінету Міністрів України від № 992 «Про затвердження Порядку здійснення спеціального використання водних біоресурсів у внутрішніх рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України», п. 15.3 Режиму, користувачі водних біоресурсів щомісяця подають звіт про обсяги добутих (виловлених) водних біоресурсів у паперовому або електронному вигляді територіальному органові Держрибагентства. Зазначену звітність користувач жодного разу не надавав. Інформація відповідно до п. 14.3 Режиму рибогосподарської експлуатації від 20.10.2017, стосовно встановлення у нерестовий період штучних нерестовищ у кількості 20-50 шт. на всю водойму до Управління не надавалася починаючи з 2017 року жодного разу. Відповідно до п. 14.9 Режиму, інформація щодо розчищення тоньових ділянок в Управлінні також відсутня. Звернення Управління до ТОВ «Рибгосп Лозовеньківський» щодо приведення рибогосподарської діяльності у відповідність до вимог законодавства залишалися поза увагою, лист Управління від 29.08.2019 № 1- 5/1615-19.

Контроль за любительським рибальством відповідно до п. 15.2 Режиму не проводиться. Державними інспекторами Управління за порушення Правил любительського і спортивного рибальства складено протоколи про адміністративні правопорушення, а саме: від 21.01.2020 № 003065, від 09.12.2020 № 004050, від 09.12.2020 № 004051, від 04.01.2021 № 004121, від 05.01.2021 № 004122, від 05.01.2021 № 004123, від 15.01.2021 № 04126, від 15.01.2021 № 004127, від 18.02. 2021 № 004213, від 18.02.2021 № 004214, від 18.02.2021 № 004215, від 26.12.2021 № 004767, від 26.12.2021 № 004782, від 26.12.2021 № 004783, від 14.02.2022 № 004923.

Інформація стосовно виконання пунктів 14.4 (розчищення тоньових ділянок), 14.5 (контроль за вмістом розчиненого у воді кисню), 15.2 (організація любительського і спортивного рибальства) та 15.5 (догляд за санітарним станом прибрежної зони) Режиму до Управління не надавалася. За невиконання вимог Режиму директора ТОВ «Рибгосп Лозовеньківський» притягнуто до адміністративної відповідальності, протокол про адміністративне правопорушення № 001969 від 13.02.2019 та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу згідно постанови № 001969 від 13.02.2019.

Згідно Наказу Держрибагентства №510 від 17.12.2018 «Про затвердження Плану заходів державного нагляду (контролю) на 2019 рік» 18.10.2019 проведено планову перевірку ТОВ «Рибгосп Лозовеньківський» за результатами якої виявлено порушення вимог законодавства та видано припис № 014 від 24.10.2019, який не було виконано, за шо директора ТОВ «Рибгосп Лозовеньківський» притягнуто до адміністративної відповідальності та винесено постанову № 002992 від 09.12.2019, яка в установлений строк несплачена та направлена на примусове виконання до відділу ДВС. Відповідно до листа Головного управління Держпродспоживслужби у Харківській області від 17.02.2022 № 692-22 ТОВ «Рибгосп Лозовеньківський» за отриманням ветеринарних свідоцтв на живу рибу та інші водні живі ресурси, на протязі 2019-2022 років не зверталося та ніяких дозвільних документів не отримувало.

Управлінням від 24.04.2020 вих№ 1-3-01/316-20, від 15.02.2021 вих 1-3-01/239-21 були направленні подання про скасування Режиму.

Наведені обставини свідчать про те, що відповідачем у водному об`єкті -Лозовеньківському водосховищі (за межами населених пунктів на території Малоданилівської селищної ради Харківського району Харківської області) здійснюється рибогосподарська діяльність із штучного розведення, утримання та вирощування водних біоресурсів, зокрема прісноводних риб, а також їх вилов.

Статтями 125 та 126 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності та користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 22.02.2022 № 10-20-14-1170/0/19-22, у Державному фонді документації із землеустрою та оцінки земель відсутні будь-які документації із землеустрою, розроблені на земельну ділянку, на якій розташоване Лозовеньківське водосховище.

За даними Проекту формування території Черкасько-Лозівської сільської ради, розробленого ХФ «УкрНИИЗемпроект» (нині - ДП «Харківський науково- дослідний та проектний інститут землеустрою») у 1992 році, частина запитуваної земельної ділянки (орієнтовною площею 11 га) представлена іншими землями (контур 7 (Харгідроміст) на зазначеному Проекті формування території та враховуючи дані індексних кадастрових карт розташована в межах села Черкаська Лозова.

Відповідно до Проекту формування території Малоданилівської селищної ради, розробленого ХФ «УкрНИИЗемпроект» (нині ДПІ «Харківський науково- дослідний та проектний інститут землеустрою») у 1992 році, інша частина запитуваної земельної ділянки (орієнтовною площею 80 га) представлена землями водного фонду та враховуючи дані індексних кадастрових карі розташована за межами населених пунктів на території Малоданилівської селищної ради.

Згідно з Книгами записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, наявних у Відділі, а також даних Державного земельного кадастру, правовстановлюючі документи на вказану земельну ділянку не зареєстровані.

В силу приписів пункту 24 Розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України, запитувана земельна ділянка вважається земельною ділянкою комунальної власності Малоданилівської селищної ради.

Відповідно до листа Малоданилівської селищної ради Харківського району Харківської області від 27.01.2022 №02-20/203 передача Лозовеньківського водосховища Товариству з обмеженою відповідальністю «Рибгосп Лозовеньківський» (ЄДРПОУ 41590131) селищною радою не погоджувалося. Договорів оренди щодо передачі у користування Лозовеньківського водосховища Товариству з обмеженою відповідальністю «Рибгосп Лозовеньківський» (ЄДРПОУ 41590131) селищною радою не укладалося. Грошових коштів за користування водним об`єктом - Лозовеньківським водосховищем від Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибгосп Лозовеньківський» (ЄДРПОУ 41590131) до Селищної ради не надходили. Крім того, листом від 26.09.2022 №02-20/907 Малоданилівська селищна рада Харківського району Харківської області повідомила, що в силу приписів пункту 24 Розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України, земельна ділянка на якій розташоване Лозовеньківське водосховище перейшла у комунальну власність.

В свою чергу, закон, яким було доповнено Земельний кодекс п. 24 Розділу X «Перехідні положення» набрав чинності 27.05.2021. До набрання чинності вищезгаданим Законом, землі водного фонду під Лозовеньківським водосховищем, відповідно до Генерального плану територій, що був розроблений проектною організацією «Харківпроект» у 1985 році, термін дії якого було продовжено Рішенням LIII сесії V скликання Малоданилівської селищної ради від 22.01.2010 року, а також актуалізовано Рішенням XXXIV сесії VI скликання від 23.04.2013 року з можливістю їх використання до закінчення робіт з оновлення та затвердження, знаходилися за межами населеного пункту у зв`язку з чим селищна рада не мала повноважень щодо вжиття відповідних заходів.

Згідно відповіді Харківської районної державної адміністрації від 27.01.2022 №01-26/186, відповідно до реєстру договорів оренди землі, що укладені між Харківською райдержадміністрацією та юридичними/фізичними особами, в адміністрації не обліковується договір оренди земельної ділянки з ТОВ «Рибгосп Лозовеньківський». гідно відповіді Департаменту захисту Довкілля та природокористування Харківської обласної військової адміністрації від 12.12.2022 №04.01-22/2613, матеріали щодо проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки водного фонду державної власності, зокрема стосовно Лозовеньківського водосховища, для рибогосподарських потреб, право оренди на яку може бути реалізовано на земельних торгах, до Департаменту не надходили та не погоджувались. Відповідно до листів Головного управління Держгеокадастру у Харківській області та Юридичного департаменту Харківської обласної військової адміністрації запитувана інформація відсутня.

Таким чином, на даний час за відсутності будь-яких правовстановлюючнх документів та державної реєстрації права власності або оренди у фактичному користуванні ТОВ «Рибгосп Лозовеньківський» перебуває водний об`єкт- Лозовеньківське водосховище.

Звертаючись до суду з даним позовом, прокурор вказував, що окружною прокуратурою встановлено порушення прав власника земельної ділянки на якій розташоване Лозовеньківське водосховище, а саме порушення прав Малоданилівської селищної ради Харківського району Харківської області, які підлягають відновленню в судовому порядку. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ст. 14 Конституції України). Водний кодекс України визначає, що усі води (водні об`єкти) на території України є національним надбанням Українського народу, однією з природних основ його економічного розвитку і соціального добробуту. Водні ресурси є обмеженими та уразливими природними об`єктами.

Користування водним об`єктом із зайнятою ним земельною ділянкою водного фонду всупереч встановленому законодавством порядку суперечить інтересам держави у сфері ефективного і раціонального використання природних ресурсів. Суспільство, Український народ як сукупність окремих суб`єктів, індивідів, людей, також має, з огляду на ст. 1, 3, 6-8, 41 Конституції України, конституційне право правомірно очікувати захисту суспільних інтересів у вигляді адекватної реакції держави на випадки порушення законності під час користування землями, водними та іншими природними ресурсами, правомірно очікувати і розраховувати на те, що держава вживатиме всіх можливих законних способів та засобів для відновлення становища, яке існувало до порушення права власності Українського народу на дане майно. Отже, правовідносини, пов`язані з користуванням природними ресурсами беззаперечно становлять суспільний, публічний інтерес, а незаконне користування ними такому суспільному інтересу не відповідає. Звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення державної, а також суспільної потреби у відновленні законності та вирішення питання щодо повернення державі водного об`єкта та зайнятої ним земельної ділянки водного фонду, які відповідач використовує з порушенням закону.

Листами Дергачівської окружної прокуратури Харківської області №57-19-137вих22 від 17.01.2022 та№ 57-743вих22 від 23.09.2022 позивача у справі - Малоданилівську селищну раду проінформовано про виявлені порушення вимог земельного та водного законодавства під час використання ТОВ «Рибгосп Лозовеньківський» Лозовеньківського водосховища та запропоновано самостійно вжити заходи щодо усунення виявлених порушень, в тому числі в судовому порядку. Листом ВІД 27.01.2022 № 02-20/203 та від 26.09.2022 №02-20/907 Малоданилівська селищна рада повідомила Дергачівську окружну прокуратуру про невжиття органом місцевого самоврядування будь-яких заходів щодо усунення порушень вимог земельного та водного законодавства під час використання ТОВ «Рибгосп Лозовеньківський» Лозовеньківського водосховища. У зв`язку із чим, дану позовну заяву до суду пред`являє Дергачівська окружна прокуратура Харківської області в інтересах держави в особі Малоданилівської селищної ради Харківського району Харківської області.

Вивчивши доводи прокурора відносно наявності підстав його звернення до суду з позовною заявою, судом було встановлено, що на виконання вимог ст. 53 ГПК України, ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру», прокурором при зверненні до суду з позовом було належним чином обґрунтовано, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду саме прокурора, а також зазначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Надаючи правову кваліфікацію встановленим обставинам, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.

Відповідно до п. 5 ст. 92 Конституції України, виключно законами України визначаються: 5) засади використання природних ресурсів, виключної (морської) економічної зони, континентального шельфу, освоєння космічного простору, організації та експлуатації енергосистем, транспорту' і зв`язку.

Згідно ст. 1 Водного кодексу України, водний об`єкт це природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, лиман, річка, струмок, озеро, водосховище, ставок, канал, а також водоносний горизонт). Також в ст.1 Водного кодексу України міститься визначення понять: водойма, зазначаючи що це безстічний або із сповільненим стоком поверхневий водний об`єкт; водосховище - штучна водойма місткістю більше 1 млн. кубічних метрів, збудована для створення запасу води та регулювання її стоку; водосховище комплексного призначення - водосховище, яке відповідно до паспорта використовується для двох і більше цілей (крім рекреаційних).

Усі води (водні об`єкти) на території України становлять її водний фонд. До водного фонду України належать, поверхневі води, у тому числі серед інших, штучні водойми (водосховища, ставки) (ст. З Водного кодексу України).

Згідно з Водогосподарським паспортом та в силу положень ст. 1 Водного кодексу України Лозовеньківське водосховище є поверхневим водним об`єктом, штучною водоймою та водосховищем комплексного призначення, експлуатується ізольовано.

Статтею 6 Водного кодексу України передбачено, що води (водні об`єкти) є виключно власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Український народ здійснює право власності на води (водні об`єкти) через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради. Окремі повноваження щодо розпорядження водами (водними об`єктами) можуть надаватися відповідним органам виконавчої влади та Раді міністрів Автономної Республіки Крим.

Згідно ст.1 Водного кодексу України рибогосподарський водний об`єкт - водний об`єкт (його частина), що використовується для рибогосподарських цілей.

Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

Згідно листа Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області Державного агентства водних ресурсів України від 10.02.2022 №182/08-16 та від 05.10.2022 № 670/08-16 станом на 10.02.2022 звернень від водокористувачів щодо розробки режиму роботи на 2021-2022 рік Лозовеньківського водосховища до Офісу не надходило. Інформація в Офісі про встановлення режиму Лозовеньківського водосховища відсутня. На порталі електронних послуг Державного агентства водних ресурсів України, у переліку вказаних дозволів на спеціальне водокористування ТОВ «Рибгосп Лозовеньківський» не значиться. За отриманням дозволу на спеціальне водокористування не звертався.

Статтею 43 Водного кодексу України передбачено, що водокористувачі, зокрема, мають право використовувати водні об`єкти на умовах оренди.

Частинами 1-7, 12 ст. 51 Водного кодексу України передбачено, що у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб, культурно- оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт можуть надаватися водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми. Не підлягають передачі у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб водні об`єкти, що використовуються для питних потреб, розташовані в межах територій та об`єктів, що перебувають під охороною відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України".

Водні об`єкти надаються у користування за договором оренди земель водного фонду на земельних торгах у комплексі із земельною ділянкою.

Водні об`єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства. Надання водних об`єктів у користування на умовах оренди здійснюється за наявності паспорта водного об`єкта. Порядок розроблення та форма паспорта затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Водні об`єкти надаються в користування на умовах оренди без обмеження права загального водокористування, крім випадків, визначених законом.

Орендарі водного об`єкта зобов`язані передбачити місця для безоплатного забезпечення права громадян на загальне водокористування (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство тощо). Умови використання водних об`єктів, розмір орендної плати та строк дії договору оренди водних об`єктів визначаються у договорі оренди. Земельною ділянкою є частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (грунтовий) шар, а також на водні об`єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться (ст. 79 Земельного кодексу України).

Землі, зайняті морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами належать до земель водного фонду (стаття 4 Водного кодексу України, частина 1 статті 58 Земельного кодексу України).

Одним із суб`єктів права власності на землю є держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади (ст. 80 Земельного кодексу України).

Порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством (частини 1,3 ст. 85 Водного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.

Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що використання водного об`єкта із земельною ділянкою водного фонду під ним може здійснюватися фізичними та юридичними особами на правах власності або ж на умовах користування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про аквакультуру» аквакультура (рибництво) - сільськогосподарська діяльність із штучного розведення, утримання та вирощування об`єктів аквакультури у повністю або частково контрольованих умовах для одержання сільськогосподарської продукції (продукції аквакультури) та її реалізації, виробництва кормів, відтворення біоресурсів, ведення селекційно-племінної роботи, інтродукції, переселення, акліматизації та реакліматизації гідробіонтів, поповнення запасів водних біоресурсів, збереження їх біорізноманіття, а також надання рекреаційних послуг.

Абзацом 3 ч. 1 ст. 11 вказаного Закону передбачено, що до повноважень місцевих державних адміністрацій у сфері аквакультури, зокрема, належить надання в користування на умовах оренди частини рибогосподарського водного об`єкта, рибогосподарської технологічної водойми для цілей аквакультури відповідно до повноважень щодо розпорядження землями, встановлених Земельним кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 вказаного Закону рибогосподарський водний об`єкт для цілей аквакультури надається в користування на умовах оренди юридичній чи фізичній особі відповідно до Водного кодексу України.

У статті 1 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» містяться такі визначення: водні біоресурси (водні біологічні ресурси) - сукупність водних організмів (гідробіонтів), життя яких неможливе без перебування (знаходження) у воді. До водних біоресурсів належать прісноводні, морські, анадромні та катадромні риби на всіх стадіях розвитку, круглороті, водні безхребетні, у тому числі молюски, ракоподібні, черви, голкошкірі, губки, кишковопорожнинні, наземні безхребетні у водній стадії розвитку, водорості та інші водні рослини: рибальство - добування водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах; добування (вилов) - вилучення водних біоресурсів із середовища їх перебування; рибогосподарський водний об`єкт (його частина) - водний об`єкт (його частина), що використовується або може використовуватися для цілей рибного господарства; промислове рибальство (промисел) - вид спеціального використання водних біоресурсів (вилучення, приймання, переробка, зберігання, транспортування тощо, у тому числі постачання палива, води, тари, продовольства для функціонування суден флоту рибної промисловості та їх екіпажів) у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах), у тому числі у водах, що знаходяться за межами юрисдикції України; рибогосподарська діяльність - діяльність юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців, пов`язана з вивченням водних біоресурсів, їх охороною, відтворенням, спеціальним використанням, переробкою, реалізацією тощо; рибне господарство - галузь економіки, завданнями якої є вивчення, охорона, відтворення, вирощування, використання водних біоресурсів, їх вилучення (добування, вилов, збирання), реалізація та переробка з метою одержання харчової, технічної, кормової, медичної та іншої продукції, а також забезпечення безпеки мореплавства суден флоту рибної промисловості; рибогосподарський водний об`єкт (його частина) - водний об`єкт (його частина), що використовується або може використовуватися для цілей рибного господарства.

Відповідно до ст. 25 цього Закону, використання водних біоресурсів, які перебувають у стані природної волі, здійснюється в порядку загального і спеціального використання.

Стаття 27 зазначеного Закону встановлює, що спеціальне використання водних біоресурсів здійснюється шляхом їх вилучення з природного середовища (крім любительського і спортивного рибальства у водних об`єктах загального користування в межах та обсягах безоплатного вилову) і включає в себе, в тому числі і промислове рибальство.

Таким чином, спеціальне використання водних біоресурсів може здійснюватися відповідно до одного з режимів, визначених Законом України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», а саме Режиму промислу або Режиму рибогосподарської експлуатації.

Разом з тим, згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 34 вказаного Закону суб`єкти рибного господарства мають право на користування рибогосподарськими водними об`єктами (їх частинами), землями водного фонду та використання водних біоресурсів на недискримінаційних умовах у встановленому порядку. Відповідно до ч. ч. 1,3 ст. 36 наведеного Закону юридичні та фізичні особи мають право користуватися водними біоресурсами як об`єктами права власності Українського народу відповідно до Конституції України та цього Закону. Надання у користування рибогосподарських водних об`єктів (їх частин) місцевого значення для провадження рибогосподарської діяльності здійснюється відповідно до закону.

Режим рибогосподарської експлуатації водного об`єкта - це установлена на відповідний термін сукупність вимог, умов та заходів щодо обсягів робіт з відтворення водних біоресурсів за їх віковими та видовими характеристиками, строків лову, типів і кількості знарядь та засобів лову, обсягів вилучення, регламентації любительського і спортивного рибальства, ощадливого використання водних біоресурсів рибогосподарського водного об`єкта (його частини) (ст. 1 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів»). При цьому, Режим рибогосподарської експлуатації водного об`єкта не надає ТОВ «Рибгосп Лозовеньківський» права користування водосховищем, як водним об`єктом.

Крім цього, Закон України «Про тваринний світ» у статті 3 визначає об`єкти тваринного світу, на які поширюється дія цього Закону, серед яких є дикі тварини - хордові, в тому числі хребетні (ссавці, птахи, плазуни, земноводні, риби та інші). Відповідно до ст. 20 Закону України «Про тваринний світ», за умови додержання вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів може здійснюватись такий вид використання об`єктів тваринного світу як рибальство. За визначення ст. 25 Закон України «Про тваринний світ», рибальством вважається добування риби та водних безхребетних. На території України відповідно до законодавства може здійснюватися промислове, любительське та спортивне рибальство.

Підприємствам, установам, організаціям і громадянам у порядку спеціального використання об`єктів тваринного світу надається право ведення промислового рибальства, включаючи промисел водних безхребетних на промислових ділянках рибогосподарських водних об`єктів та континентальному шельфі України (ст. 26 Закон України «Про тваринний світ»). Згідно зі ст.17 Закон України «Про тваринний світ», до спеціального використання об`єктів тваринного світу належать усі види використання тваринного світу (за винятком передбачених законодавством випадків безоплатного любительського і спортивного рибальства у водних об`єктах загального користування), що здійснюються з їх вилученням (добуванням, збиранням тощо) із природного середовища.

Спеціальне використання об`єктів тваринного світу в порядку ведення мисливського і рибного господарства здійснюється з наданням відповідно до закону підприємствам, установам, організаціям і громадянам права користування мисливськими угіддями та рибогосподарськими водними об`єктами.

Враховуючи викладене, рибне господарство, яким займається відповідач, належить до спеціального використання об`єктів тваринного світу, оскільки промислове рибальство передбачає вилучення риби із природного середовища та є відмінним від любительського і спортивного рибальства.

Правовий аналіз вищевказаних норм свідчить, що законодавець розрізнив користування рибогосподарськими водними об`єктами (їx частинами), землями водного фонду та використання водних біоресурсів, як окремими об`єктами користування. Законом не передбачено можливості використання водних біоресурсів без отримання в установленому Земельним кодексом України порядку' в користування на умовах оренди рибогосподарських водних об`єктів (їх частин), в т.ч. і земель водного фонду (зокрема і під цими об`єктами), де здійснюється використання цих водних біоресурсів. Таке використання водних біоресурсів є нерозривно пов`язаним з використанням зазначених рибогосподарських водних об`єктів (їх частин), в т.ч. і земель водного Фонду (зокрема і під цими об`єктами).

Таким чином, режим рибогосподарської експлуатації водного об`єкта не є та не може бути правовстановлюючим документом, яким надається право користування водними об`єктами чи землями водного фонду, та не визначає правових підстав користування водним об`єктом. Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься у постановах Верховного Суду від 22.11.2018 у справі №806/449/15, від 16.05.2019 у справі №806/3184/18, від 19.11.2019 у справі №806/1350/15.

Крім наведеного, Лозовеньківське водосховище, у якому ТОВ «Рибгосп Лозовеньківський» здійснює штучне розведення, впрошування водних живих ресурсів та їх вилов в режимі спеціального товарного рибного господарства, згідно з Водогосподарським паспортом є водосховищем комплексного призначення та призначене для потреб зрошення та риборозведення, а отже, відповідно до ст. 51 Водного кодексу України, взагалі не може бути об`єктом оренди, оскільки у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб можуть надаватися водосховища, крім водосховищ комплексного призначення.

Згідно ст. З Закону України «Про оренду державного та комунального майна», не можуть бути об`єктами оренди водосховища комплексного призначення. Таким чином, Режим рибогосподарської експлуатації Лозовеньківського водосховища не дає підстави для використання відповідачем водного об`єкта - Лозовеньківського водосховища.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Конституції України, ст. 4 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовиша» земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Користування природними ресурсами у сфері господарювання унормовано Главою 15 (ст. ст. 148-153) Господарського кодексу України. Зокрема, наведеними нормами передбачено, що суб`єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси, в тому числі водні об`єкти, у порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів.

За змістом положень ст. ст. 317, 319 ЦК України власнику належить право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном. Статтею 190 ЦК України встановлено, що майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Згідно з нормою ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Об`єктами цивільних прав є речі, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага. Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки (ст. 179 ЦК України). До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) - ст. 181 ЦК України, належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

За вимогами ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Приписами ст. 152 ЗК України визначено способи захисту прав на земельні ділянки. Зокрема, відповідно до п. б ч. 3 цієї норми передбачено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав. Згідно приписів ч. 1 ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Таким чином, відповідно до положень норм ст. ст. 16, 386, 391 ЦК України, власник вправі звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право.

Відповідно до ст. 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

З урахуванням змісту вищевказаної правової норми в поєднанні з положеннями ст. ст. 16, 386, 391 ЦК України вимога про відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом звільнення водного об`єкта разом із зайнятими цим водосховищем земельними ділянками та його повернення у віддання законного власника є належним способом захисту.

За даними Проекту формування території Черкасько-Лозівської сільської ради, розробленого ХФ «УкрНИИЗемпроект» (нині - ДП «Харківський науково- дослідний та проектний інститут землеустрою») у 1992 році, частина запитуваної земельної ділянки (орієнтовною площею 11 га) представлена іншими землями (контур 7 (Харгідроміст)) на зазначеному Проекті формування території та враховуючи дані індексних кадастрових карт розташована в межах села Черкаська Лозова. Відповідно до Проекту формування території Малоданилівської селищної ради, розробленого ХФ «УкрНИИЗемпроект» (нині ДГП «Харківський науково- дослідний та проектний інститут землеустрою») у 1992 році, інша частина запитуваної земельної ділянки (орієнтовною площею 80 га) представлена землями водного фонду та враховуючи дані індексних кадастрових карі розташована за межами населених пунктів на території Малоданилівської селищної ради. Згідно з Книгами записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, наявних у Відділі, а також даних Державного земельного кадастру, правовстановлюючі документи на вказану земельну ділянку не зареєстровані.

В силу приписів пункту 24 Розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України, запитувана земельна ділянка вважається земельною ділянкою комунальної власності Малоданилівської селищної ради. Враховуючи викладене, у тому числі те, що земельна ділянка на якій знаходиться Лозовеньківське водосховище не сформована у встановленому законом порядку, інформація щодо неї відсутня на Публічній кадастровій карті та в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, вона 27.05.2021 перейшла до земель комунальної власності Малоданилівської селищної територіальної громади, на користь якої вона і повинна бути повернута.

Враховуючи зазначені положення діючого законодавства України, встановлені обставини, наявність в матеріалах справи належних та достатніх доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, суд задовольняє вимоги прокурора Дергачівської окружної прокуратури Харківської області про відновлення становища, яке існувало до порушення шляхом звільнення об`єкта водного фонду - у повному обсязі.

З урахуванням приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору по даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 73, 74, 80, 86, 129, 165, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом зобов`язання ТОВ «Рибгосп Лозовеньківський» (код ЄДРПОУ 41590131, адреса: 62340, Харківська область, Харківський район, с. Черкаська Лозова, вул. 1-Травня, 1) звільнити водний об`єкт - Лозовеньківське водосховище, що розташоване на території Харківського району Харківської області.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РИБГОСП ЛОЗОВЕНКІВСЬКИЙ» (Україна, 62340, Харківська обл., Дергачівський р-н, село Черкаська Лозова, ВУЛИЦЯ 1 ТРАВНЯ, будинок 1, ідентифікаційний код особи 41590131) на користь ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ПРОКУРАТУРИ (Україна, 61001, Харківська обл., місто Харків, ВУЛИЦЯ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО, будинок 4, ідентифікаційний код особи 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України, код 820172, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір в розмірі 2 481,00 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення його повного тексту. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку визначеному ст.ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено "15" березня 2023 р.

СуддяЛ.С. Лаврова