Рішення

від 14.03.2023 по справі 924/76/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" березня 2023 р. справа № 924/76/22

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заярнюка І. В. за участю секретаря судового засідання Виноградова Б.С., розглянувши матеріали

за позовом Дочірнього підприємства „Державної акціонерної компанії „Хліб України" „Волочиський комбінат хлібопродуктів", Хмельницька область, м. Волочиськ

до Приватного підприємства „Аграрна компанія 2004", Хмельницька область, Волочиський р-н, с. Попівці

про зобов`язання Приватного підприємства „Аграрна компанія 2004" звільнити приміщення прохідної та лабораторії загальною площею 936,7 кв.м., розташованого за адресою вул. Котляревського (Котовського),8 у м. Волочиськ Хмельницької області та повернути його Дочірньому підприємству „Державної акціонерної компанії" Хліб України „Волочиський комбінат хлібопродуктів"

за участю представників:

позивача: не приймав участі

відповідача: не приймав участі

У судовому засіданні 14.03.2023р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 16.02.2022р. відкрито провадження у справі № 924/76/22 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 17.03.2022р. продовжено строк підготовчого провадження у справі № 924/76/22 на 30 днів та відкладено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 06.06.2022р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 27.09.2022р. строк провадження у справі №924/76/22 продовжено, судове засідання відкладено на 19.10.2022р. з оголошенням перерви на 09.11.2022р. Ухвалою від 09.11.2022р. судове засідання відкладено на 08.12.2022р.

Ухвалою суду від 08.12.2022р. судове засідання не відбулось (знеструмлення будівлі суду), у зв`язку із чим судове засідання було призначено на 09.01.2023р.

У судовому засіданні 09.01.2023р. постановлено ухвалу, занесену до протоколу судового засідання, про оголошення перерви на 24.01.2023р.

Оскільки судове засідання, призначене на 24.01.2023р., не відбулось у зв`язку із відсутністю електроенергії в будівлі суду, що підтверджено Актом щодо знеструмлення електромережі суду від 24.01.2023р., ухвалою від 24.01.2023р. повідомлено учасників судового розгляду про те, що судове засідання відбудеться 20.02.2023р. об 11:30 год.

Натомість 20.02.2022р. судове засідання не було проведено у зв`язку із оголошенням повітряної тривоги на території міста Хмельницького та Хмельницької області в час, на який воно призначалось.

У зв`язку із цим, ухвалою від 20.02.2023р. судове засідання призначено на 14.03.2023р.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Дочірнє підприємство державної акціонерної компанії "Хліб України" "Волочиський комбінат хлібопродуктів" звернулось із позовом до суду, у якому просить зобов`язати Приватне підприємство "Аграрна компанія 2004" звільнити приміщення прохідної та лабораторії загальною площею 936,7 кв.м., розташованого за адресою вул. Котляревського (Котовського),8 у м. Волочиськ Хмельницької області та повернути його Дочірньому підприємству „Державної акціонерної компанії" Хліб України „Волочиський комбінат хлібопродуктів"

Обґрунтовуючи позов, позивач вказує, що 16.08.2016р. між сторонами спору було підписано договір оренди нерухомого майна (приміщення прохідної та лабораторії загальною площею 936,7 кв.м. за адресою вул. Котляревського,8 у м. Волочиськ Хмельницької області) який нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Волочиського районного нотаріального округу Гайдачук Є.А., зареєстровано в реєстрі за №2712.

Вказує, що 09.06.2017р. сторонами були внесені зміни до договору оренди від 16.08.2016р., щодо орендної плати в сумі 4051,24 грн. щомісячно (п.п.2.2 договору) та строку оренди 20 років (п.п.4.1 договору).

Позивач посилається на те, що рішенням господарського суду Хмельницької області від 12.05.2021р. у справі №924/1430/20, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.07.2021р. (прохідної та лабораторії загальною площею 936,7 кв. м, що розташоване по вул. Котляревського, 8 у м. Волочиськ Хмельницької області) із змінами, внесеними договором від 09.06.2017р.

В подальшому позивач 23.08.2021р. звернувся до відповідача із вимогою звільнити об`єкти нерухомого майна, однак останній листом від 25.08.2021р. повідомив позивача про те, що судові рішення у справі №924/1430/20 оскаржуються до Верховного Суду та просив утриматись від дій, спрямованих на порушення прав орендаря, гарантував сплату орендної плати за використання об`єктів нерухомого майна у повному обсязі.

24.12.2021р. позивач повторно звернувся до відповідача із листом про звільнення об`єктів нерухомого майна посилаючись на т е, що за результатами розгляду касаційної скарги відповідача постановою Верховного Суду від 12.10.2021р. було визнано недійсним договір оренди нерухомого майна від 16.08.2016р.

Натомість, відповідач листом від 26.01.2022р. повідомив, що згідно до п. 4 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про Фонд державного майна України" визначено повноваження Фонду у сфері оренди державного майна, зокрема Фонд виступає орендодавцем цілісних (єдиних) майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств у процесі приватизації (корпоратизації), що перебувають у державній власності.

Також відповідач повідомив, що листом від 11.01.2022р. він звернувся до регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях з клопотанням про передачу в оренду приватному підприємству "Аграрна компанія 2004" нерухомого майна, що перебуває у державній власності та обліковується на балансі позивача, в т.ч. прохідної та лабораторії загальною площею 936,7 кв. м, що розташоване по вул. Котляревського, 8 у м. Волочиськ Хмельницької області.

Проте, позивач стверджує, що станом на дату звернення до суду із даним позовом відповідач не виконав вимогу про звільнення об`єктів нерухомого майна, зокрема приміщення прохідної та лабораторії загальною площею 936,7 кв. м, що розташоване по вул. Котляревського, 8 у м. Волочиськ Хмельницької області, та вказане майно перебуває в неправомірному користуванні відповідача.

Позивач вказує, що правова підстава, на якій приватне підприємство „Аграрна компанія 2004" набуло прав орендаря на об`єкти нерухомості, відпала, оскільки договір оренди нерухомого майна від 16.08.2016р. із змінами від 09.06.2017р., суд визнав недійсним.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву від 03.03.2022р., відповідно до якого відповідач просить суд відмовити у позові, посилаючись на те, що позивачем не доведено факту порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначає, що рішенням господарського суду Хмельницької області від 16.08.2021р. у справі №924/592/20, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.01.2022р., скасовано державну реєстрацію права власності дочірнього підприємства державної акціонерної компанії "Хліб України" "Волочиський комбінат хлібопродуктів" на 23 об`єкти нерухомого майна загальною площею 19244,2 кв.м, що розташовані по вул. Котляревського 8 у м. Волочиськ Хмельницької області, в тому числі приміщення прохідної та лабораторії загальною площею 936,7 кв. м, що розташоване по вул. Котляревського, 8 у м. Волочиськ Хмельницької області.

Відповідач посилається на те, що, оскільки позивач не є власником орендованого майна, а тому не може звертатись із даним позовом про зобов`язання відповідача звільнити приміщення із передачею його саме ДП „Державної акціонерної компанії „Хліб України" „Волочиський комбінат хлібопродуктів, м. Волочиськ.

Позивачем 09.11.2022р. подану суду заяву, відповідно до якої повідомив, що у провадженні Верховного Суду знаходиться справа №924/592/20 за касаційною скаргою Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" Волочиський комбінат хлібопродуктів" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 16.08.2021р. та на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.02.2022р. при цьому предметом розгляду даної справи є речові права власності на об`єкти нерухомо майна, які є предметом спору по справі №924/76/22.

Позивач звертає увагу суду на те, що справу №924/592/20 було зупинено до розгляду Великою палатою Верховного Суду справи № 914/2350/18 (914/608/20), яка призначена до розгляду на 30.11.2022 року. При цьому, провадження по справі №924/592/20 в касаційному суді було відкрито після переходу судом слухання справи №924/76/22 по суті, а тому на даний час відсутні процесуальні підстави для зупинення розгляду справи № 924/76/22.

З огляду на викладене, позивач заявив клопотання та просить суд здійснювати розгляд вищевказаної справи поза межами процесуальних строків, встановлених ГПК України, та відкласти розгляд справи на іншу дату.

Суд, розглянувши вказане клопотання відповідача, зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Статтею 55 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, розумні строки розгляду справи судом.

Таким чином, враховуючи вищенаведене законодавство, зважаючи на засади розумності строків розгляду справи судом, беручи до уваги приписи ч. 2 ст. 195 ГПК України, суд вважає за необхідне відмовити у клопотанні позивача про розгляд справи за межами процесуальних строків, встановлених ГПК України.

Суд також враховує, що ухвалою від 27.09.2022р. строк провадження у справі №924/76/22 вже продовжувався, а відтак суд не позбавлений можливості вирішити спір по суті за наявними у справі доказами та матеріалами відповідно до вимог чинного законодавства України.

Представник позивача в судовому засіданні 14.03.2023р. участі не приймав, у направленій суду заяві від 20.02.2023р. за вх.№05-22/1154/23 повідомив суд про те, що у провадженні Верховного Суду знаходиться справа №924/592/20 за касаційною скаргою Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" Волочиський комбінат хлібопродуктів", предметом спору якої є речові права власності на об`єкти нерухомого майна.

Позивач вказує, що справу було №924/592/20 було зупинено до розгляду ВС справи №914/2350/18 (914/608/20), та 21.12.2022 року прийнято постанову.

У пункті 121 вказаної постанови ВП ВС, вказано, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, зазначивши, що існують різні підходи у судовій практиці Верховного Суду щодо застосування приписів абзацу третього частини третьої статті 26 Закону № 1952-ІУ стосовно ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

В абзаці третьому частини третьої статті 26 Закону № 1952-ІУ (у редакції, чинній на момент звернення з позовом), зокрема, встановлювалося, що ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав). ( пункт 122 постанови ВП ВС).

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що зазначене положення закону обумовлено тим, що суд вирішує спір про право. Скасування державної реєстрації речових прав повинно бути пов`язано з підставою для проведення такої реєстрації, з одночасним визнанням того, хто набуватиме це право. Сама по собі державна реєстрація не є окремою підставою набуття особою права власності, а є офіційним засвідченням державою набуття особою права власності, (п. 123 постанови ВП ВС)

Під час розгляду справ цієї категорії суд повинен надати оцінку всім обставинам, які мали місце при зверненні стягнення на іпотечне майно. Тим самим суд визначає: (а) неправомірність дій особи, яка зазначена у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно як власник (адже саме ці дії призвели до внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно цих відомостей); (б) тим самим суд констатує, що ці дії не були здатні призвести до набуття права власності особою, яка позначена в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно як власник, а тому (в) в цієї особи відсутнє право власності, а отже (г) право власності належить позивачеві (якщо позивач доведе всі наведені вище обставини).

Представник відповідача в засіданні суду 14.03.2023р. участі не приймав, будь-яких додаткових заяв, клопотань до суду не ндходило.

Перелік обставин, які є предметом доказування; та доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність даних обставин.

Як слідує із матеріалів даної справи та досліджувалось судом в ході вирішення справи №924/1430/20, предметом спору по якій стало визнання недійсним договору оренди нерухомого майна (приміщення прохідної та лабораторії загальною площею 936,7 кв. м, що розташоване по вул. Котляревського, 8 у м. Волочиськ Хмельницької області), укладеного 16.08.2016р. між Дочірнім підприємством Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Волочиський комбінат хлібопродуктів" та ПП "Аграрна компанія 2004", нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Волочиського районного нотаріального округу Гадайчук Є.А., зареєстрованого у реєстрі за №2712, зі змінами, внесеними договором від 09.06.2017р., судом встановлено, що:

16.08.2016р. між Дочірнім підприємством Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Волочиський комбінат хлібопродуктів" та Приватним підприємством "Аграрна компанія 2004" укладався договір оренди нерухомого майна - приміщення прохідної та лабораторії загальною площею 936,7 кв. м, що розташоване по вул. Котляревського, 8 у м. Волочиськ Хмельницької області. Договір нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Волочиського районного нотаріального округу Гадайчук Є.А., зареєстрований у реєстрі за №2712.

Згідно з пунктом 2.1 договору розмір орендної плати складає 8000 грн. на рік. Плата за оренду сплачується орендарем згідно договору оренди не пізніше 5 числа кожного розрахункового року (п. 2.2 договору). Розрахунки за цим договором здійснюються шляхом перерахування орендарем грошових коштів на розрахунковий рахунок орендодавця або шляхом внесення готівки в його касу (п. 2.3).

Орендар має право проводити за свій рахунок поліпшення та дообладнання об`єкту, що орендується, для потреб своєї господарської діяльності без отримання додаткових дозволів від орендодавця (п. 3.4.4).

Відповідно до пункту 4.1. договору строк оренди за цим договором встановлюється з моменту державної реєстрації права оренди об`єкта, що орендується по 16.08.2031р.

Листом від 28.12.2016р. №1-2-1053/2-9/798 ДАК "Хліб України" у відповідь на лист ДП ДАК "Хліб України" "Волочиський КХП" повідомило, що надає згоду на передачу в оренду частини нежитлових будівель та споруд, що належать ДП ДАК "Хліб України" "Волочиський КХП", які не використовуються в господарській діяльності.

Договором від 09.06.2017р. до вказаного вище договору оренди нерухомого майна від 16.08.2016р. внесено зміни, зокрема, у новій редакції викладено п. 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 4.1, 4.2, 4.3 договору оренди від 26.07.2016р. Вказаний договір нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Волочиського районного нотаріального округу Гадайчук Є.А., зареєстрований у реєстрі за №2045.

Згідно пункту 2.1 договору розмір орендної плати за користування визначеним п. 1.1 цього договору об`єктом оренди складає 15% в рік від ринкової вартості, що визначена звітом про оцінку №1/1212, виконаного ТОВ "Подільська незалежна оцінка" 12.12.2016р. Ринкова вартість об`єкта оренди становить 324100 грн., отже орендна плата за користування предметом оренди складатиме 48615 грн. в рік.

Орендна плата в сумі 4051,25 грн. буде сплачуватись орендарем щомісячно до 15 числа наступного за розрахунковим місяцем (п. 2.2 договору).

Строк оренди за цим договором встановлюється на 20 років (п. 4.1 договору).

Як вбачається із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо нерухомого майна, за Дочірнім підприємством Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Волочиський комбінат хлібопродуктів" на праві державної власності 14.06.2016 року зареєстровано приміщення прохідної та лабораторії загальною площею 936,7 кв. м, що розташоване по вул. Котляревського, 8 у м. Волочиськ Хмельницької області (реєстраційний номер 951477768209). Підстава для державної реєстрації: акт, серія та номер: б/н, виданий 15.12.1998, видавник: Міністерство агропромислового комплексу України та ДАК "Хліб України", виданий 18.04.2016 року ДАК "Хліб України", 18.08.2016р. зареєстровано інше речове право, а саме - договір оренди нерухомого майна, серія та №2712 16.08.2016р. приватним нотаріусом Гадайчук Є.А., 15.06.2017р. зареєстровано договір про внесення змін до договору оренди нерухомого майна №2045 від 09.06.2017р.,

27.04.2018р. в Реєстрі внесено виправлення та змінено форму власності з державної на приватну, станом на 15.06.2020р., в Реєстр 19.05.2020р. внесено виправлення в частині зміни форми власності на спірний в даній справі об`єкт з приватної на державну.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 12.05.2021р. у справі №924/1430/20, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.07.2021р. та постановою Верховного Суду від 12.10.2021р., суд визнав недійсним договір оренди нерухомого майна - приміщення прохідної та лабораторії загальною площею 936,7 кв. м, що розташоване по вул. Котляревського, 8 у м. Волочиськ Хмельницької області, укладеного 16.08.2016 Дочірнім підприємством Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Волочиський комбінат хлібопродуктів" та ПП "Аграрна компанія 2004", нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Волочиського районного нотаріального округу Гадайчук Є.А., зареєстрованого у реєстрі за №2712, зі змінами, внесеними договором від 09.06.2017р., укладеним між Дочірнім підприємством Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Волочиський комбінат хлібопродуктів" та ПП "Аграрна компанія 2004", що нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Волочиського районного нотаріального округу Гадайчук Є.А., зареєстровано у реєстрі за № 2045.

Вказане судове рішення мотивоване тим, що ДП ДАК "Хліб України "Волочиський комбінат хлібопродуктів" неправомірно було надано в оренду нерухоме майно площею 936,7 кв.м., яке передано останньому в користування та є власністю держави.

Матеріалами справи підтверджено, що спірний договір оренди від 16.08.2016р. (зі змінами від 09.06.2017р.) укладено без погодження з управителем майна - Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та неналежним орендодавцем - ДП ДАК "Хліб України "Волочиський комбінат хлібопродуктів" та за відсутності в останнього необхідного обсягу повноважень на його вчинення, що призвело до порушення прав власника в частині ефективного використання орендованого майна та недоодержання державою значної суми коштів за передачу в оренду державного майна.

Листом від 25.08.2021р. дочірнє підприємство державної акціонерної компанії "Хліб України" "Волочиський комбінат хлібопродуктів" звернулося до приватного підприємства "Аграрна компанія 2004" з проханням звільнити об`єкти нерухомого майна, які належать позивачу та розташовані за адресою: Хмельницька обл., м. Волочиськ, вул. Котляревського (Котовського), 8, а саме - приміщення прохідної та лабораторії загальною площею 936,7 кв.м. посилаючись на те, що договір оренди 16.08.2016р. (зі змінами від 09.06.2017р.) за судовим рішенням у справі №924/1430/20 суд визнав недійсним. Відтак, у відповідача відсутня правова підстава на оренду вказаного приміщення.

На вказаний лист приватним підприємством "Аграрна компанія 2004" листом від 26.08.2021р. №301/1-1 повідомлено дочірнє підприємство державної акціонерної компанії "Хліб України" "Волочиський комбінат хлібопродуктів", що відповідач не може погодитись із ухваленими рішеннями судів у зв`язку із тим, що судами було порушено норми матеріального і процесуального права. При цьому на рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції подані касаційні скарги до Верховного Суду.

Дочірнє підприємство державної акціонерної компанії "Хліб України" "Волочиський комбінат хлібопродуктів" звернулося до приватного підприємства "Аграрна компанія 2004" з вимогою від 24.12.2021р. про звільнення об`єктів нерухомого майна, які належать позивачу та розташовані за адресою: Хмельницька обл., м. Волочиськ, вул. Котляревського (Котовського), 8.

На вказану вимогу приватним підприємством "Аграрна компанія 2004" повідомлено листом від 26.01.2022р. № 24/1-1, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про Фонд державного майна України", визначено повноваження Фонду у сфері оренди державного майна.

Зокрема, Фонд виступає орендодавцем цілісних (єдиних) майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств у процесі приватизації (корпоратизації), що перебувають у державній власності.

Також відповідач повідомив, що листом від 26.01.2022р. звернувся до регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях з клопотанням про передачу в оренду приватному підприємству "Аграрна компанія 2004" нерухомого майна, що перебуває у державній власності та обліковується на балансі позивача, в т.ч. приміщення прохідної та лабораторії загальною площею 936,7 кв.м. за адресою: Хмельницька обл., м. Волочиськ, вул. Котляревського (Котовського), 8.

Позивач, вважаючи себе власником майна, чиї права порушені, посилаючись на вимоги глави 83 ЦК України, ст. 216 та ст. 1212 ЦК України, звернувся із даним позовом та просить зобов`язати ПП „Аграрна компанія 2004" звільнити приміщення прохідної та лабораторії загальною площею 936,7 кв.м., розташованого за адресою вул. Котляревського (Котовського),8 у м. Волочиськ Хмельницької області та повернути його Дочірньому підприємству „Державної акціонерної компанії" Хліб України „Волочиський комбінат хлібопродуктів".

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частиною 1 статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Отже, підставою звернення до господарського суду з позовом є порушення, невизнання або оспорення прав чи законних інтересів особи, яка звертається з таким позовом. При цьому, реалізуючи своє право на судовий захист, позивач визначає зміст свого порушеного або оспорюваного права чи законного інтересу та обґрунтовує підстави позову, виходячи з власного суб`єктивного уявлення про порушення, невизнання чи оспорювання своїх прав або законних інтересів, а також визначає спосіб захисту такого права.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України №18-рп/2004 від 01.12.2004 під охоронюваними законом інтересами необхідно розуміти прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам. Отже, охоронюваний законом інтерес є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони.

Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд України в постанові від 21.10.2015р. у справі №3-649гс15.

Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 18.05.2016р. у справі №6-658цс15 суд повинен установити: чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цієї особи; у чому полягає таке порушення прав; якими доказами воно підтверджується. Залежно від установленого суд повинен вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні".

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд України у постанові від 9.12.2015р. по справі №6-849цс15, де висловив наступну правову позицію: З урахуванням частини першої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України, частини першої статті 15 Цивільного кодексу України правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Таким чином, вирішуючи спір, суд має перевірити наявність у особи, яка звертається з позовом, порушеного права чи охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано цей позов, з`ясувати, у чому полягає порушення цих прав та інтересів. При цьому обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, становлять підставу позову, предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої позивач просить прийняти судове рішення.

Судом взято до уваги, що рішенням господарського суду Хмельницької області від 12.05.2021р. у справі № 924/1430/20 встановлено, що фактично ДП ДАК "Хліб України" "Волочиський комбінат хлібопродуктів" передано ПП "Аграрна компанія 2004" нерухоме майно (за адресою Хмельницька область, м. Волочиськ, вул. Котляревського, 8) з площею, що значно перевищує 200 квадратних метрів на одне підприємство.

Відповідно, орендодавцем за спірним договором оренди нерухомого майна, що перебуває в державній власності - приміщення прохідної та лабораторії загальною площею 936,7 кв. м, що розташоване по вул. Котляревського, 8 у м. Волочиськ Хмельницької області, є Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Волочиський комбінат хлібопродуктів" (якому майно передано у користування), а не Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях, що порушує норми, визначені ст. 287 Господарського кодексу України та ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", де визначено, що державні підприємства мають право передавати в оренду нерухоме майно загальна площа якого не перевищує 200 квадратних метрів на одне підприємство.

Відтак, передане в оренду майно (приміщення прохідної та лабораторії загальною площею 936,7 кв.м.) - є державним майном, яке було передано в оренду неналежним орендодавцем.

Державна холдингова компанія - холдингова компанія, утворена у формі акціонерного товариства, не менш як 100 відсотків акцій якого належить державі (ст. 1 Закону України "Про холдингові компанії в Україні")

Єдиним акціонером державної холдингової компанії від моменту її утворення до завершення процедури приватизації або припиненнях є держава (ст. 6). За п. 13 ст. 6 вказаного Закону України пакети акцій (часток, паїв) або інше майно, передані до статутного капіталу державної холдингової компанії, перебувають у державній власності і закріплюються за нею на праві господарського відання.

Згідно з п. 23 ч. 7 ст. 7-1 Закону України "Про холдингові компанії в Україні" до компетенції правління належать надання орендодавцям об`єктів державної власності згоди на оренду державного майна і пропозицій щодо умов договору оренди, які мають забезпечувати ефективне використання орендованого майна.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.05.2019р. у справі №922/736/17.

Матеріалами справи підтверджено, що майно було передано в оренду без погодження з Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, яке наділене повноваженнями щодо управлінням майном Держаної акціонерної компанії "Хліб України".

Окрім того, судом встановлено, що також слідує із рішення господарського суду Хмельницької області від 12.05.2021р. у справі № 924/1430/20 (залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.07.2021р. та постановою Верховного Суду від 12.10.2021р.), що Державна акціонерна компанія "Хліб України" (далі - ДАК "Хліб України") утворена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1000 від 22.08.1996 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.11.1996 року №1375 було затверджено Статут ДАК "Хліб України".

Відповідно до пунктів 8, 19 вищевказаного Статуту майно компанії є власністю держави і закріплюється за компанією на праві повного господарського відання; 100% акцій компанії перебувають у державній власності до прийняття Кабінетом Міністрів України спеціального рішення про приватизацію майна компанії.

При цьому згідно зі статутом ДП ДАК "Хліб України" "Волочиський комбінат хлібопродуктів", затвердженого рішенням Спостережної ради ДАК "Хліб України" від 24.03.2001р., оформленим протоколом № 1 (нова редакція), засновником (власником) відповідача є ДАК "Хліб України".

За змістом п. 4.3 статуту відповідача майно ДАК "Хліб України" передається підприємству в користування і підприємство має право вчиняти щодо майна компанії будь-які дії тільки з дозволу компанії.

Тобто з вищенаведених положень установчих документів ДАК "Хліб України" та відповідача слідує, що, володіючи майном держави на праві господарського відання, ДАК "Хліб України" не могло передати таке майно відповідачу у власність, а лише у користування, в тому числі згідно з актом оцінки власного майна підприємства від 15.12.1998, згідно з яким Міністерством агропромислового комплексу України затверджено передачу, а ДАК "Хліб України" - прийом майна Волочиського комбінату хлібопродуктів за адресою: м. Волочиськ, вул. Котовського, 8 згідно з передаточним балансом та документацією про результати інвентаризації станом на 01.10.1998 вартістю 7288741 грн (вартість цілісного майнового комплексу).

Таким чином, приміщення прохідної та лабораторії загальною площею 936,7 кв.м. за адресою вул. Котляревського (Котовського),8 у м. Волочиськ Хмельницької області, у власність позивачу не передавалось.

Відтак, доказів на підтвердження виникнення у позивача права власності на вказані приміщення або уповноваження на реалізацію прав держави як власника таких об`єктів, суду не було подано.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.

Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії. (постанова Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 11.12.2018 у справі № 910/3055/18).

Отже, враховуючи обставини, встановлені рішенням господарського суду Хмельницької області від 12.05.2021р. у справі № 924/1430/20 (залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.07.2021р. та постановою Верховного Суду від 12.10.2021р.), суд дійшов висновку, що приміщення прохідної та лабораторії загальною площею 936,7 кв.м. не передавалось ДАК "Хліб України" у власність позивача та на момент розгляду справи №924/76/22 позивач не є правоволодільцем вищезазначеного майна, в тому числі на праві господарського відання.

Окрім того, позивачем на час розгляду даного спору в суді, не подано доказів про передачу спірного майна від ДАК "Хліб України" до позивача на праві господарського відання, як і не подано жодних доказів, в підтвердження можливості повернення саме позивачу майна, вказаного у позовній заяві.

Судом зазначається, що саме власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (частина 1 статті 317 Цивільного кодексу України), які він може реалізовувати на власний розсуд. Тобто лише власник має право визначати юридичну долю свого майна, у тому числі й шляхом надання майна іншим особам, а також повернення (вилучення) цього майна від відповідних суб`єктів.

Наведене узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2019р. у справі № 910/12224/17.

Оскільки чинне законодавство не надає Дочірньому підприємству державної акціонерної компанії "Хліб України" "Волочиський комбінат хлібопродуктів" права виступати орендодавцем щодо спірного нерухомого майна та мати права орендодавця, в тому числі в контексті визнаного судом недійсним правочину, останній не вправі заявляти вимогу про зобов`язання ПП „Аграрна компанія 2004" звільнити приміщення та повернути його саме позивачу із посиланням на вимоги ст. 216 ЦК України (наслідки недійсності правочину) та ст. 1212 ЦК України (безпідставно набуте майно).

Таким чином, за результатами дослідження позовних вимог (зважаючи на підставу позову) дочірнього підприємства державної акціонерної компанії "Хліб України" "Волочиський комбінат хлібопродуктів" судом встановлено, що заявлені позивачем позовні вимоги задоволенню не підлягають з огляду на їх безпідставність та необґрунтованість, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявності порушеного саме його права або охоронюваного законом інтересу в межах даного позову.

Судом не приймається до уваги подана позивачем інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності №296833477, згідно якої за позивачем зареєстровано право власності на об`єкти нерухомості по вул. Котляревського 8 у м. Волочиськ Хмельницької області, в тому числі на приміщення прохідної та лабораторії загальною площею 936,7 кв.м., оскільки вона була сформована 28.01.2022р., в той час як державна реєстрації права власності дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Волочиський комбінат хлібопродуктів" на об`єкт нерухомого майна є предметом спору по справі №924/592/20 у Верховному Суді (ухвалою від 19.07.2022р. касаційне провадження у справі № 924/592/20 за касаційною скаргою Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Волочиський комбінат хлібопродуктів" зупинено до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №914/2350/18(914/608/20).

Крім того, реєстрація права на нерухоме майно без належного юридичного титулу за особою відмінною від особи, яка є власником цього майна за правовстановлюючими документами, не зважаючи на зазначення державної форми власності, вочевидь є порушенням прав останнього та може впливати на обсяг його правомочностей щодо володіння, користування та розпорядження таким майном.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

При цьому, ч. 1 ст. 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Беручи до уваги встановлені обставини, суд дійшов висновку про те, що судове рішення не може носити декларативний характер, а наслідком його прийняття має бути реальне відновлення порушеного права особи.

За таких обставин судом констатується відсутність підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Судові витрати у зв`язку з відмовою в задоволенні позову покладаються на позивача згідно ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 20, 24, 27, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У позові Дочірнього підприємства „Державної акціонерної компанії „Хліб України" „Волочиський комбінат хлібопродуктів", Хмельницька область, м. Волочиськ до Приватного підприємства „Аграрна компанія 2004", Хмельницька область, Волочиський р-н, с. Попівці про зобов`язання Приватного підприємства „Аграрна компанія 2004" звільнити приміщення прохідної та лабораторії загальною площею 936,7 кв.м., розташованого за адресою вул. Котляревського (Котовського),8 у м. Волочиськ Хмельницької області та повернути його Дочірньому підприємству „Державної акціонерної компанії" Хліб України „Волочиський комбінат хлібопродуктів", відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1, 2 ст. 256 ГПК України).

Повне рішення складено 15.03.2023р.

Суддя І.В. Заярнюк

Віддрук: 2 прим.:

1 - до справи

2 - представнику позивача - адвокату Остапчуку О.О. - 29001, м. Хмельницький,

вул. Володимирська, буд. 87 кв.4 - простою кореспонд.

- представнику відповідача адвокату Сапьолкіній Н.В. - на ел.адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1