Рішення

від 20.02.2023 по справі 160/19764/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2023 року Справа № 160/19764/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПрудника С.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради до Південного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі,-

ВСТАНОВИВ:

12.12.2022 року (07.12.2022 року направлено засобами поштового зв`язку) до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради до Південного офісу Держаудитслужби, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати висновок Управління Південного Держаудитслужби в Херсонській області (код ЄДРПОУ ВП: 41168685) про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-12-30-010963-с від 27.11.2022 року.

Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідачем було проведено моніторинг процедури закупівлі UA-2021-12-30-010963-с за відсутності на те правових підстав та з порушенням порядку, визначеного чинним законодавством України, а висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-12-30-010963-с від 27.11.2022 року, є незаконним, таким, що ґрунтується виключно на суб`єктивних та таких, що не відповідають дійсності висновках посадової особи контролюючого органу, а зміст зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) у сфері публічних закупівель, яке міститься у висновку є неконкретизованим і не відповідає вимогам чинного законодавства України, через що наявні правові підстави для визнання судом висновку протравним та його скасування.

26.01.2023 року Південним офісом Держаудитслужби до суду подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив щодо задоволення позовних вимог. Також, в даному відзиві містилось клопотання щодо проведення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Обґрунтовуючи свою правову позицію відповідач зазначив наступне. Оскаржуваний висновок про результати моніторингу закупівлі складений з повним дотриманням вимог Закону України «Про публічні закупівлі» при проведенні такого моніторингу, а викладена у оскаржуваному висновку позиція контролюючого органу щодо виявлених порушень, є обґрунтованою та такою, що відповідає нормам законодавства.

Щодо клопотання Південного офісу Держаудитслужби про проведення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін то таке не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Згідно з ч. 3ст. 257 КАС Українипри вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

За приписами ч. 5ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї зі сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Тож, відповідно до ч. 6ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначенихстаттею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року (далі - Конвенція), яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Аксен проти Німеччини", заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі "Варела Ассаліно проти Португалії", заява № 64336/01).

Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

ЄСПЛ вказав на те, що відмову в проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.

В даному випадку кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов`язками, визначенимист. 44 КАС Україниіз урахуванням норм, передбаченихглавою 10 "Розгляд справ за правилами спрощеного позовного провадження" КАС України.

Відповдач не навів обґрунтованих підстав того, що справа не може бути розглянута без попереднього усного заслуховування пояснень сторін щодо суті спору.

Бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.

Проаналізувавши матеріали позовної заяви, беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, суд не вбачає необхідності надання пояснень представниками сторін у зазначеній справі, а тому дійшов висновку, що підстави для її розгляду за участю сторін відсутні. У зв`язку з чим відсутні і підстави для задоволення клопотання Південного офісу Держаудитслужби про проведення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.12.2022 року, зазначена вище справа була розподілена та 13.12.2022 року передана судді Пруднику С.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2022 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи.

Згідно з ч. 2ст. 257 КАС Україниза правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Враховуючи положення ч.4 вказаної статі,суд вважає за можливе здійснити розгляд справи №160/19764/22 у спрощеному провадженні.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленогостаттею 258 Кодексу адміністративного судочинства України- в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Управлінням Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області у період з 16.11.2022 року по 27.11.2022 року було проведено моніторинг процедури закупівлі UА-2021-12-30-010963-с, найменування замовника: Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради, предмет закупівлі - «ДК 021:2015: 55320000-9 Послуги з організації харчування (послуги з харчування для закладів загальної середньої освіти м. Дніпра ДК 021:2015: 55320000-9 Послуги з організації харчування), 374307.2 ІІАН, 55320000-9, ДК021, 8608, штуки», за результатами якої складено та оприлюднено dисновок про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2021-12-30- 010963-с від 27.11.2022 року.

Відповідно до пункту II Констатуючої частини висновку за результатами проведеного моніторингу встановлено порушення вимог пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 року № 710 «Про ефективне використання державних коштів». За результатами аналізу питання щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані закупівель, наявності підстав щодо застосування переговорної процедури закупівлі, оприлюднення інформації про закупівлю, своєчасності надання відповіді на запит, повноти відображення інформації в повідомленні про намір укласти договір, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення - порушень не встановлено.

Не погоджуючись з прийнятим висновком, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні, визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон № 2939).

Відповідно до ст.2 Закону № 2939 головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

У той же час, згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України (далі - Положення №43), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 03.02.2016 року, Державна аудиторська служба України (далі - Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Держаудитслужба, відповідно до п.п. 3 п.4 Положення, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Відповідно до п.п. 9 п. 4 Положення №43 відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Відповідно до п. 7 Положення №43, Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

У той же час, відповідно до ст. 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі» № 922-УІІІ (далі Закон №922-УІІІ, Закон), проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі.

Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником.

Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місце знаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Відповідно до пункту 1 Положення Південного офісу Держаудитслужби, що затверджений Наказом Держаудитслужби від 02.07.2016 №23 «Про затвердження положень про офіси Держаудитслужби та їх підрозділи» зі змінами від 27.08.2020 визначено, що території інших адміністративно - територіальних одиниць Офіс та управління здійснюють реалізацію державного фінансового контролю за дорученням Голови Держаудислужби та його заступників (копія наказу про внесення змін до положень про офіси Держаудитслужби від 27.08.2020 №242 додається).

Управлінням Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області на виконання Доручення Держаудитслужби України № 003100-18/9074-2022 від 11.11.2022 та відповідно до наказу від 16.11.2022 № 12-з проведено моніторинг закупівлі ID: UА-2021-12-30-010963-с (ДК 021:2015: 55320000-9 Послуги з організації харчування (послуги з харчування для закладів загальної середньої освіти м. Дніпра ДК 021:2015: 55320000-9 Послуги з організації харчування), 374307.2 UАН, 55320000-9, ДК021, 8608, штуки).

Підставою для проведення моніторингу закупівлі стали виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.

Відтак, у даному випвадку суд вважає, що у Управління були законні підстави щодо проведення моніторингу вищезазначеної закупівлі.

Щодо встановленого під час проведення моніторингу процедури закупівлі порушення Замовником вимог пункту 4-1 Постанови КМУ №710, суд вважає за необхідне зазначии наступне.

За результатами проведенного моніторину встановлено, що відповідно до наданих пояснень, Замовником не підтверджено оприлюднення на власному веб сайті інформацію щодо обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення, у відповідності до вимог пункту 4-1 Постанови № 710.

Так, відповідно до інформації Замовника наданого через електронну систему закупівель 23.11.2022 р., п.п.1 п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 710 від 11 жовтня 2016 року, носить рекомендаційний характер, тобто не є обов`язковим.

Слід зазначити, що 11.10.2016 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 710, якою затверджено заходи щодо ефективного та раціонального використання державних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету.

Пунктом 4 Постанови № 710 було рекомендовано з урахуванням затверджених цією постановою заходів: 1) органам місцевого самоврядування - затвердити заходи щодо ефективного та раціонального використання бюджетних коштів, а також забезпечити оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, його очікуваної вартості та/або розміру бюджетного призначення на власному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель.

В подальшому, 16.12.2020 року Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову № 1266 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2013 року № 631 і від 11 жовтня 2016 року № 710", якою доповнено Постанову № 710 пунктом 4-1 такого змісту: "4-1 Головним розпорядникам бюджетних коштів (розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня), суб`єктам господарювання державного сектору економіки з метою прозорого, ефективного та раціонального використання коштів забезпечити: обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі; оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб - сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб`єкта управління об`єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб`єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель.", яка набрала чинності 19.12.2020 року.

Тобто, з 19.12.2020 року Кабінетом Міністрів України головним розпорядникам бюджетних коштів (розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня) доручено забезпечити, а органам місцевого самоврядування рекомендовано забезпечити оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, його очікуваної вартості та/або розміру бюджетного призначення на власному веб-сайті.

Крім того, Кабінет Міністрів України, при внесенні змін до постанови № 710, не вніс зміни до пункту 4, а доповнив постанову № 710 новим пунктом 4-1, яким встановлено окремі вимоги для головних розпорядників бюджетних коштів (розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня), суб`єктів господарювання державного сектору економіки.

Отже, постанова № 710 містить окремі вимоги та розмежовує окремо органи місцевого самоврядування (пункт 4) та окремо головних розпорядників бюджетних коштів (розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня) (пунктом 4-1).

Відповідно до даних Єдиного вебпорталу використання публічних коштів «Spending», який є офіційним державним вебпорталом з відкритими даними про використання розпорядниками та одержувачами публічних коштів державного та місцевих бюджетів disposers/43717193/profile), (bttps://snending.gov.ua/new/ Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради зареєстровано як розпорядник бюджетних коштів.

Отже, враховуючи вищевикладене, до Замовника застосовується пункт 4-1 Постанови № 710, як до розпорядника бюджетних коштів.

Відтак не оприлюднення на власному веб сайті інформації щодо обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі є порушенням пункту 4-1 Постанови № 710.

У межах проведення моніторингу Управлінням надано Замовнику запит про надання пояснень шляхом його опублікування в електронній системі закупівель - зокрема щодо надання інформацію про те, яким чином та на підставі яких документів Замовником здійснено обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначено його очікувану вартість та надати посилання на сторінку офіційного веб-сайту, на якому розміщено обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, очікуваної вартості предмета закупівлі.

У наданому під час моніторингу на запит органу державного фінансового контролю поясненні в електронній системі закупівель Замовником зазначено, що: «Технічні та якісні характеристики визначено на підставі Постанови КМУ від 24 березня 2021 р №305 «Про затвердження норм та Порядку

Щодо встановленого під час проведення моніторингу процедури закупівлі порушення Замовником вимог пункту 4-1 Постанови КМУ №710.

За результатами проведенного моніторину встановлено, що відповідно до наданих пояснень, Замовником не підтверджено оприлюднення на власному веб сайті інформацію щодо обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення, у відповідності до вимог пункту 4-1 Постанови № 710.

Так, відповідно до інформації Замовника наданого через електронну систему закупівель 23.11.2022 р., п.п.1 п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 710 від 11 жовтня 2016 року, носить рекомендаційний характер, тобто не є обов`язковим.

Слід зазначити, що 11.10.2016 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 710, якою затверджено заходи щодо ефективного та раціонального використання державних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету.

Пунктом 4 Постанови № 710 було рекомендовано з урахуванням затверджених цією постановою заходів: 1) органам місцевого самоврядування - затвердити заходи щодо ефективного та раціонального використання бюджетних коштів, а також забезпечити оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, його очікуваної вартості та/або розміру бюджетного призначення на власному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель.

В подальшому, 16.12.2020 року Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову № 1266 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2013 року № 631 і від 11 жовтня 2016 року № 710", якою доповнено Постанову № 710 пунктом 4-1 такого змісту: "4-1 Головним розпорядникам бюджетних коштів (розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня), суб`єктам господарювання державного сектору економіки з метою прозорого, ефективного та раціонального використання коштів забезпечити: обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі; оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб - сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб`єкта управління об`єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб`єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку».

У відповідності до ч. 4 постанови Кабінету Міністрів України № 710 від 11.10.2016 р. «Про ефективне використання бюджетних коштів» оприлюднення обгрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, його очікуваної вартості та/або розміру бюджетного призначення на власному веб-сайті для органів місцевого самоврядування є рекомендованим, тобто, не обов`язковим».

Слід зазначити, що згідно зі статтею 117 Конституції України, Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання.

Також, за нормою статті 49 Закону України від 27.02.2014 №794-VII «Про Кабінет Міністрів України», Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов`язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.

Акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України.

19.12.2020 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1266 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2013 р. № 631 і від 11 жовтня 2016 р. № 710», якою запроваджено чергові заходи підвищення ефективності використання державних коштів, а саме: з 19.12.2020 головним розпорядникам бюджетних коштів (розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня) доручено забезпечити оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб- сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів) протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель.

Відповідно до наявної в електронній системі закупівель інформації джерелом фінансування закупівлі UА-2021-12-30-010963-с є кошти місцевого бюджету.

Також, відповідно до даних Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів Замовник є розпорядником бюджетних коштів.

Позивач стверджує, що дані вимоги постанови КМУ № 710 є рекомендаційними. Однак позивач ігнорує існування пункту 4-1 постанови КМУ № 710, норми якого мають імперативний характер. Відповідно до даного пункту з метою ефективного використання державних коштів Кабінет Міністрів України постановляє головним розпорядникам бюджетних коштів (розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня), суб`єктам господарювання державного сектору економіки з метою прозорого, ефективного та раціонального використання коштів забезпечити, зокрема, оприлюднення відповідної інформації шляхом розміщення на власному веб-сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб`єкта управління об`єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб`єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель. Саме про порушення Замовником пункту 4-1 Постанови № 710, а не пункту 4, стверджує відповідач.

Пунктом 11 частини першої ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон про закупівлі, Закон № 922-VIII) визначено, що моніторинг закупівлі - це аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях закупівлі з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Поняття «законодавства» охоплює закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України (рішення Конституційного Суду України від 09.07.1998 по справі № 12рп-98).

Відповідач зобов`язаний аналізувати дотримання Замовником не лише Закону України «Про публічні закупівлі», а всього обсягу законодавства у сфері публічних закупівель, в тому числі, і постанови КМУ № 710.

Таким чином, Замовником (як розпорядником бюджетних коштів) не забезпечено оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та очікуваної вартості предмета закупівлі на власному веб- сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів), чим порушено вимогу пункту 4-1 Постанови КМУ №710.

Отже, висновок Управління в цій частині є обґрунтованим та правомірним.

Натомість, у висновку, що є предметом розгляду у даній справі, відповідач, керуючись чинним законодавством та враховуючи правову позицію Верховного Суду, зобов`язав позивача не усунути виявлене порушення, а здійснити заходи направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому запропонувавши конкретні способи, у які можуть бути вжити відповідні заходи - шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущені порушення та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Більше того, Верховний Суд у постанові від 29.10.2021 року у справі № 160/9990/20 підтвердив, що зобов`язання, у якому конкретизовано спосіб вжиття заходів, відповідає вимогам щодо конкретизованості, зазначивши, що:

«36. У справі, що розглядається, відповідно до змісту оскаржуваного висновку Східний офіс Держаудитслужби зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема, в межах законодавства вжити заходів щодо розірвання договору від 31.07.2020 № 72.

37. Отже, контролюючий орган вказав спосіб усунення недоліків, виявлених при проведенні процедури закупівлі, шляхом припинення зобов`язань за укладеним договором між позивачем та переможцем торгів.

38. Враховуючи наведене, висновок суду апеляційної інстанції, що відповідачем у спірному висновку не визначено способу усунення виявлених під час проведення моніторингу порушень, є неправильним».

Суд зазначає, що у висновку детально описано, в чому полягає допущене Замовником порушення. Відповідач пропонує позивачу конкретні способи, у які можуть бути вжиті заходи для недопущення в подальшому виявлених порушень, однак на дотримання принципу пропорційності відповідач не може змусити позивача використовувати якусь конкретну методику чи формат проведення роз`яснювальної роботи. Замовнику запропоновано, як варіант, зобов`язує здійснити заходи направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущені порушення, що не потребує жодних витрат і не може спричинити жодних збитків. Тобто, у висновку з урахуванням вимог чинного законодавства та правових позицій Верховного Суду запропоновано конкретні заходи, які може вжити Замовник для недопущення в подальшому виявлених порушень, що спростовує твердження позивача, що висновок не містить конкретних заходів до виконання, та є не конкретизованим, та здійснення заходів щодо недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, не є конкретним заходом усунення порушення. На дотримання принципу пропорційності Замовнику надано право обрати спосіб реагування на висновок. Саме до повноважень Замовника належить визначення заходів, які належить вжити для усунення допущених порушень та прийняття відповідних рішень у випадку неможливості їх усунення.

Відповідач не може змусити Замовника виконати висновок у спосіб, що відрізняється від того, який обере сам Замовник, та, тим більше, не може змусити використовувати певну методику вжиття заходів.

Більше того, в контексті наведеного, винесена постанова Верховного Суду від 02 червня 2022 року у справі № 160/2951/20 (адміністративне провадження № К/9901/11387/21), в якій Верховний Суд відхилив доводи позивача та аргументи, зазначені судами І та апеляційної інстанції з приводу неконкретизованості зобов`язань та невизначеності законодавчих норм, вказавши наступне:

«60. За приписами частини восьмої статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку.

61. Верховний Суд звертає увагу на те, що правом вибору певного конкретного способу усунення виявлених у ході ревізії порушень відповідно до приписів статті 65 Господарського кодексу України наділений саме керівник підприємства. Разом з тим, якщо у вимозі не зазначено конкретного способу її виконання, то вказана обставина не позбавляє підконтрольного об`єкта права звернутися до контролюючого органу з метою отримання певних роз`яснень.

62. Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 820/3534/16 та у постановах Верховного Суду від 02 квітня 2020 року у справі № 820/3534/16 та від 03 червня 2020 року у справі № 826/18894/16.

63. Разом з тим, судами попередніх інстанцій під час розгляду даної справи не було з`ясовано обставин щодо реалізації позивачем свого права в частині роз`яснення змісту висновку з урахуванням частини восьмої статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» та прийнято оскаржувані рішення без урахування висновків, викладених у вищенаведених постановах Верховного Суду.

Отже, висновок Західного офісу в цій частині є обґрунтованим та правомірним, та конкретизованим і чітким».

Суд звертає увагу, що висновок Управління про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2021-12-30-010963-с від 27 листопада 2022 року складений у відповідності до Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 08 вересня 2020 року № 552 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2020 року за № 958/35241.

При цьому, результатом проведення процедури закупівлі є укладення господарського договору між замовником і учасником, який передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Щодо посилання позивача на те, що він є органом місцевого самоврядування суд вказує, що за приписами частини 1 статті 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» система місцевого самоврядування включає:

територіальну громаду;

сільську, селищну, міську раду;

сільського, селищного, міського голову;

виконавчі органи сільської, селищної, міської ради;

районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст;

органи самоорганізації населення.

Згідно Положення про Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради, затвердженого рішенням Дніпровської міської ради № 85/7 від 26.05.2021 року, Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради є виконавчим органом Дніпровської міської ради, що підконтрольний і підзвітний Дніпровській міській раді, підпорядкований її виконавчому комітету, Дніпровському міському голові та заступнику міського голови з питань діяльності виконавчих органів відповідно до розподілу повноважень.

При цьому, пунктом 1.5 наведеного Положення визначено, що Департамент є головним розпорядником коштів бюджету Дніпровської міської територіальної громади та замовником на виконання робіт, послуг, придбання товарно-матеріальних цінностей відповідно до завдань Департаменту.

Також, згідно даних Єдиного веб-порталу використання публічних коштів (https://spending.gov.ua/), Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради зареєстрований як розпорядник бюджетних коштів.

Отже, на підставі встановлений даних в сукупності, зважаючи на приписи Положення про Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради, до позивача має застосовуватись пункт 4-1 Постанови № 710, як до головного розпорядника бюджетних коштів.

На підставі викладеного, зважаючи на виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель - пункт 4-1 Постанови № 710, висновок Південного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-12-30-010963-с від 27.11.2022 року є обґрунтованим і таким, що не підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (частина 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України).

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, отже вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Зважаючи на те, що у задоволенні позову суд відмовляє, судові витрати відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не розподіляються.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради до Південного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі - відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимогстатті 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене встроки, передбачені статтею295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С. В. Прудник