Постанова

від 06.06.2023 по справі 160/19764/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 червня 2023 року м. Дніпросправа № 160/19764/22

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,

за участю секретаря судового засідання Поспєлової А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2023 року по справі №160/19764/22 (головуючий суддя Прудник С.В.)

за позовом Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради

до Південного офісу Держаудитслужби

про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, -

ВСТАНОВИВ:

Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради звернувся до суду з позовом до Південного офісу Держаудитслужби, в якому просив визнати протиправним та скасувати висновок Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-12-30-010963-с від 27.11.2022.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що моніторинг процедури закупівлі UA-2021-12-30-010963-с відповідачем проведено за відсутності на те правових підстав та з порушенням порядку, визначеного чинним законодавством України, а висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-12-30-010963-с від 27.11.2022 є незаконним, таким, що ґрунтується виключно на суб`єктивних та таких, що не відповідають дійсності, висновках посадової особи контролюючого органу, а зміст зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) у сфері публічних закупівель, яке міститься у висновку, є неконкретизованим і не відповідає вимогам чинного законодавства України.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з наявності у відповідача законних підстав щодо проведення моніторингу закупівлі UA-2021-12-30-010963-с. Щодо встановленого під час проведення моніторингу процедури закупівлі порушення позивачем як замовником вимог пункту 4-1 Постанови Кабінету Міністрів України №710, суд зазначив, що відповідач зобов`язаний аналізувати дотримання замовником не лише Закону України «Про публічні закупівлі», а всього обсягу законодавства у сфері публічних закупівель, в тому числі, і постанови Кабінету Міністрів України № 710. В даному випадку факт порушення замовником (як розпорядником бюджетних коштів) вимог пункту 4-1 Постанови Кабінету Міністрів України №710 позивачем не спростований. Стосовно способу усунення недоліків, виявлених при проведенні процедури закупівлі, суд, застосовуючи висновки Верховного Суду, також визнав висновок відповідача в цій частині обґрунтованим та правомірним.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі. На обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник наводить обставини, викладені в позовній заяві.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечує, відповідно до поданого письмового відзиву на апеляційну скаргу просить залишити рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, Управлінням Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області у період з 16.11.2022 по 27.11.2022 проведено моніторинг процедури закупівлі UА-2021-12-30-010963-с, найменування замовника: Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради, предмет закупівлі - «ДК 021:2015: 55320000-9 Послуги з організації харчування (послуги з харчування для закладів загальної середньої освіти м. Дніпра ДК 021:2015: 55320000-9 Послуги з організації харчування), 374307.2 ІІАН, 55320000-9, ДК021, 8608, штуки».

За результатами моніторингу складено та оприлюднено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2021-12-30-010963-с від 27.11.2022.

Підставою для проведення моніторингу закупівлі стало виявлення органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.

В ході проведення моніторингу за результатами аналізу питання розміщення та оприлюднення інформації про закупівлю встановлено порушення пункту 4-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 №710 «Про ефективне використання бюджетних коштів», а саме: замовником (як розпорядником бюджетних коштів) не забезпечено оприлюднення на власному веб сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів) інформації щодо обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення та очікуваної вартості предмета закупівлі.

У наданому під час моніторингу на запит органу державного фінансового контролю поясненні в електронній системі закупівель замовником зазначено, що технічні та якісні характеристики визначено на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 24 березня 2021 року №305 «Про затвердження норм та Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку».

У відповідності до ч. 4 постанови Кабінету Міністрів України № 710 від 11.10.2016 «Про ефективне використання бюджетних коштів» оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, його очікуваної вартості та/або розміру бюджетного призначення на власному веб-сайті для органів місцевого самоврядування є рекомендованим, тобто, не обов`язковим.

В графі висновку «Зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель» зазначено, що з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель та з огляду на відсутність механізму їх усунення, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Управлінням Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області зобов`язано здійснити заходи, направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, запропонувавши конкретні способи, у які можуть бути вжити відповідні заходи - шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущені порушення та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Виходячи з фактичних обставин справи, норм законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні регламентовано приписами Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» № 2939-XII.

Частиною 1 статті 2 цього Закону встановлено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб`єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб`єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі (ч.2 ст.2 Закону № 2939-XII).

Відповідно до ст.5 Закону № 2939-XII контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 03.02.2016, Державна аудиторська служба України (далі - Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Держаудитслужба, відповідно до пп.3 п.4 Положення реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Відповідно до п. 7 Положення №43 Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Частиною 1 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року № 922-VIII встановлено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону № 922-VIII рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

Відповідно до ч.6 ст.8 Закону № 922-VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

За правилами ч.7 ст.8 Закону № 922-VIII у висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

Форма висновку про результати моніторингу закупівлі та порядок його заповнення затверджена наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 року №552.

Відповідно до п.3-5 Порядку №552 висновок складається у формі електронного документа і заповнюється відповідно до затвердженої Мінфіном форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі (далі форма висновку) в електронній системі закупівель.

Отже, Державна аудиторська служба України безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи відповідно до статті 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» .

Відповідно до пункту 1 Положення про Південний офіс Держаудитслужби, що затверджений Наказом Держаудитслужби від 02.07.2016 №23, Південний офіс Держаудитслужби (далі - Офіс) підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом.

У складі Офісу утворюються як структурні підрозділи управління в Миколаївській, Херсонській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (далі - управління).

Управління здійснюють свої повноваження на території адміністративно-територіальної одиниці за їх місцезнаходженням відповідно.

На території Одеської області реалізацію державного фінансового контролю здійснює апарат Офісу.

На території інших адміністративно-територіальних одиниць Офіс та управління здійснюють реалізацію державного фінансового контролю за дорученням Голови Держаудитслужби та його заступників.

В даному випадку, як вбачається з матеріалів справи, моніторинг закупівлі ID: UA-2021-12-30-010963-C (ДК 021:2015: 55320000-9 Послуги з організації харчування (послуги з харчування для закладів загальної середньої освіти м. Дніпра ДК 021:2015: 55320000-9 Послуги з організації харчування), 374307.2 UAH, 55320000-9, ДК021, 8608, штуки) проведено Управлінням Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області на виконання Доручення Держаудитслужби України № 003100-18/9074-2022 від 11.11.2022 та відповідно до наказу від 16.11.2022 № 12-з.

За таких обставин доводи апеляційної скарги щодо недотримання відповідачем порядку проведення моніторингу процедури закупівлі, порушення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», а саме: проведення моніторингу закупівлі не за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю, є безпідставним.

Щодо встановленого під час проведення моніторингу процедури закупівлі порушення позивачем, як замовником, вимог пункту 4-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 №710, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції.

За позицією позивача, на нього розповсюджується пп.1 п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 710 від 11.10.2016, який носить рекомендаційний характер, тобто не є обов`язковим.

11 жовтня 2016 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 710 «Про ефективне використання державних коштів», якою затверджені заходи щодо ефективного та раціонального використання державних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету.

Відповідно до пп.1 п. 4 цієї постанови Кабінету Міністрів України рекомендовано з урахуванням затверджених цією постановою заходів органам місцевого самоврядування - затвердити заходи щодо ефективного та раціонального використання бюджетних коштів, а також забезпечити оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, його очікуваної вартості та/або розміру бюджетного призначення на власному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель.

Одночасно пунктом 4-1 постанови Кабінету Міністрів України № 710 в редакції на час опублікування оголошення про проведення процедури закупівлі та UА-2021-12-30-010963-с та проведення відкритих торгів встановлено окремі вимоги для головних розпорядників бюджетних коштів (розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня), суб`єктів господарювання державного сектору економіки, а саме: з метою прозорого, ефективного та раціонального використання коштів забезпечити:

обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі;

оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб-сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб`єкта управління об`єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб`єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель.

Отже, як правильно зазначено судом першої інстанції, постанова Кабінету Міністрів України № 710 містить окремі вимоги та розмежовує окремо органи місцевого самоврядування (пункт 4) та головних розпорядників бюджетних коштів (розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня) (пункт 4-1).

Судом встановлено, шо відповідно до наявної в електронній системі закупівель інформації джерелом фінансування закупівлі UA-2021-12-30-010963-C є кошти місцевого бюджету. Також, відповідно до даних Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів замовник - Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради є розпорядником бюджетних коштів, що ним не заперечується.

Згідно п.1.5 Положення про Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради, затвердженого рішенням Дніпровської міської ради № 85/7 від 26.05.2021, Департамент є головним розпорядником коштів бюджету Дніпровської міської територіальної громади та замовником на виконання робіт, послуг, придбання товарно-матеріальних цінностей відповідно до завдань Департаменту.

Отже, до замовника застосовується вимоги пункту 4-1 Постанови № 710 як до розпорядника бюджетних коштів.

Пунктом 11 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що моніторинг закупівлі - це аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях закупівлі з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Поняття «законодавства» охоплює закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України (рішення Конституційного Суду України від 09.07.1998 по справі № 12рп-98).

Відповідач зобов`язаний аналізувати дотримання замовником не лише Закону України «Про публічні закупівлі», а всього обсягу законодавства у сфері публічних закупівель, в тому числі, і постанови Кабінету Міністрів України № 710.

Пункт 5 Постанови Кабінету Міністрів України № 710 зобов`язує Державну аудиторську службу забезпечити проведення перевірок дотримання вимог цієї постанови під час здійснення заходів державного фінансового контролю.

Таким чином, висновок відповідача про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-12-30-010963-с від 27.11.2022 в цій частині є обґрунтованим та правомірним.

Стосовно доводів позивача про неконкретизованість вимоги щодо усунення порушення законодавства у вказаному вище висновку.

Як встановлено судом вище, відповідач у спірному висновку, з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель та з огляду на відсутність механізму їх усунення, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» зобов`язав позивача здійснити заходи, направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, запропонувавши конкретні способи, у які можуть бути вжити відповідні заходи - шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущені порушення та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Визначений відповідачем спосіб усунення порушення не суперечить наведеним вище приписам ст. 8 Закону № 922-VIII, а саме: спірна вимога містить не лише визначення про зобов`язання вчинення дій щодо недопущення порушень у подальшому, а і запропоновано можливий шлях усунення порушень.

З цього приводу суд звертає увагу, що чинним законодавством, яке регулює діяльність органів державного фінансового контролю, не визначено, яке саме зобов`язання має міститись у висновках про результати проведення моніторингу процедур закупівель.

Отже, у спірному висновку орган державного контролю визначив спосіб усунення виявлених порушень, який в даній конкретній ситуації (враховуючи завершення процедури торгів, визначення переможця, укладення Договору № 45 від 10.01.2022,) є співмірним із виявленими порушеннями і відповідає завданню здійснення державного фінансового контролю та направлений на усунення порушень та причин, які призвели до таких порушень.

При цьому, орган державного контролю обґрунтовано послався на відсутність законодавчо визначеного механізму усунення тих порушень, які встановлено за результатом моніторингу процедури закупівлі.

Таким чином, суд вважає, що у висновку відповідач конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його чіткість та визначеність.

Аналогічні висновки висловлені також Верховним Судом у постановах від 02.03.2023 (справа №160/4436/21), від 26.10.2022 (справа № 420/693/21), від 10.11.2022 (справа № 200/10092/20), від 24.01.2023 (справа № 280/8475/20), від 31.01.2023 (справа № 260/2993/21).

Окрім того, суд апеляційної інстанції приймає до уваги позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 02.06.2022 (справу №160/2951/20), суть якої полягає в тому, що у разі якщо у вимозі не зазначено конкретного способу її виконання (що за позицією позивача мало місце у спірному випадку), то вказана обставина не позбавляє підконтрольного об`єкта звернутися до контролюючого органу з метою отримання певних роз`яснень.

Виходячи з викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Передбачені ст.317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2023 року у справі №160/19764/22 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк

суддя Н.А. Бишевська

суддя Я.В. Семененко