Ухвала

від 15.03.2023 по справі 320/2992/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у розгляді справи у судовому засіданні з викликом сторін

15 березня 2023 року № 320/2992/23

Київський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Перепелиця А.М., ознайомившись з клопотанням комунального некомерційного підприємства Володарської селищної ради "Володарська лікарня" про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін у справі за адміністративним позовом Заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до комунального некомерційного підприємства Володарської селищної ради "Володарська лікарня", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Володарська селищна рада про визнання протиправною бездіяльність,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся Заступник керівника Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області з позовом до комунального некомерційного підприємства Володарської селищної ради "Володарська лікарня", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Володарська селищна рада про визнання протиправною бездіяльність.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.02.2023 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

До суду надійшло клопотання від представника відповідача, у якому просить розглянути справу в судовому засіданні з викликом сторін.

Вирішуючи зазначене клопотання, суд враховує таке.

У відповідності до п.20 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Пунктом 10 ч.6 ст.12 КАС України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності, а ч.2 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Тобто, виключний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, міститься в ч.4 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, суд наголошує, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17.07.1997 №475/97-ВР(далі Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Ахеn v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «VarelaAssalinocontrelePortugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСІІЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги п.1 ст.6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Крім цього, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23.11.2006 (скарга 73053/01 CASE OF JUSSILA v. FINLAND), суд вказав на те, що: "Європейський Суд не сумнівається в тому, що письмове провадження у справі часто може виявитись більш ефективним, ніж усний розгляд, для перевірки та забезпечення того, що платник податків надав точний звіт про свій майновий стан, підкріплений всіма необхідними документами. Суд не вважає переконливим довід заявника, що в ході розгляду цієї справи виникли міркування щодо достовірності, які потребували надання пояснень в усній формі.... та приймає довід держави-відповідача, що будь - які питання факту та питання права в цій справі могли бути належним чином розглянуті та вирішені на підставі матеріалів, наданих у письмовому вигляді. ... Оскільки заявнику була надана повна можливість наводити свої доводи у письмовому вигляді та надавати коментарі щодо відомостей, які надходили від податкових органів, Суд дійшов висновку, що вимоги справедливого судочинства були дотримані... ".

Суд погоджується з такою позицією щодо Європейського суду з прав людини щодо застування п.1 ст.6 Конвенції.

Частиною 6 ст.262 КАС України встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Таким чином, оскільки на цій стадії судового розгляду, а також враховуючи, що відповідачем не було наведено будь-яких належних, допустимих та достатніх причин, окрім того, що для забезпечення реалізації його прав є необхідність надання пояснень безпосередньо у судовому засіданні, у зв`язку з чим необхідно проводити розгляд даної справи у судовому засіданні з викликом сторін в якому представник відповідача буде брати безпосередньою участь, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення такого клопотання.

Якщо в подальшому, під час розгляду справи, суд дійде висновку про необхідність заслуховування пояснень сторін, за судом залишається можливість з власної ініціативи призначити судове засідання.

Враховуючи викладене, у задоволенні клопотання необхідно відмовити.

Керуючись статтями 248, 256, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Перепелиця А.М.