Рішення

від 21.02.2023 по справі 560/2607/20

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/2607/20

РІШЕННЯ

іменем України

21 лютого 2023 рокум. ХмельницькийХмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Ковальчук О.К.

за участю:секретаря судового засідання Корзун Н.О. представників позивача Лінкевича Я.Б., Власюка Ю.Б. і Карпова С.Б. представників відповідача Кучерявої Т.П., Грень Н.Б. і Козак М.Л. розглянувши адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства "Старокостянтинівський молочний завод" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Старокостянтинівський молочний завод" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якій просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 03 березня 2020 року №0002450504, №0002420504 в повному обсязі, податкове повідомлення-рішення від 03 березня 2020 року №0002430504 в частині визначення суми завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 157 665 333 гр. та податкове повідомлення-рішення №0002460504 від 03 березня 2020 року в частині визначення суми завищення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 3 984 540 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені за результатами планової виїзної документальної перевірки Дочірнього підприємства "Старокостянтинівський молочний завод" за період з 01.04.2017 по 30.09.2019. Вважає висновки контролюючого органу, викладені в акті документальної планової перевірки, про безтоварність господарських операцій Підприємства з ТОВ "АЛЬФА-ТЕХНОЛОДЖІ", ТОВ "Інтера 2018", ТОВ "Лікфелд-Трейд", ТОВ "Агромакс-Люкс", ТОВ "С.К.С.", ТОВ "Картем", ТОВ "Трейдфіст", ТОВ "Лаксон", ТОВ "Сіджи Груп" безпідставними, оскільки господарські операції із вказаними контрагентами мали реальний характер, підтверджуються первинними бухгалтерськими та іншими документами бухгалтерського та податкового обліку. На час здійснення операцій з постачання товарів контрагенти мали господарську та податкову правосуб`єктність. Вказує, що посадові особи відповідача не проводили аналіз первинних документів, наданих позивачем на підтвердження реальності операцій із контрагентами, та взагалі не надали жодної правової оцінки наданих до перевірки первинним документам та поясненням. Просить задовольнити позовні вимоги.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти позовних вимог Дочірнього підприємства "Старокостянтинівський молочний завод" заперечує. Зазначає, що заниження інших доходів в загальній сумі 474 274 811 грн в результаті не віднесення до їх складу безоплатно отриманих активів та завищення податкового кредиту на загальну суму 93 610 432 грн по операціях з ТОВ "АЛЬФА-ТЕХНОЛОДЖІ", ТОВ "Інтера 2018", ТОВ "Лікфелд-Трейд", ТОВ "Агромакс-Люкс", ТОВ "С.К.С.", ТОВ "Картем", ТОВ "Трейдфіст", ТОВ "Лаксон", ТОВ "Сіджі Груп" встановлене під час планової перевірки позивача.

Зазначає, що в порушення вимог п. 44.1 ст. 44, пп. "а" п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України ДП "Старокостянтинівський молочний завод" завищено податковий кредит всього у сумі 93 610 430,19 грн, в результаті віднесення до його складу ПДВ по нереальних господарських операціях з поставки ТОВ "АЛЬФА-ТЕХНОЛОДЖІ", ТОВ "Інтера 2018", ТОВ "Лікфелд-Трейд", ТОВ "Агромакс-Люкс", ТОВ "С.К.С.", ТОВ "Картем", ТОВ "Трейдфіст", ТОВ "Лаксон", ТОВ "Сіджи Груп" на адресу ДП "Старокостянтинівський молочний завод" продукції. Вказує, що у цих постачальників для здійснення постачання в таких обсягах відсутні виробничі і трудові ресурси та самі активи, за реквізитами даних суб`єктів господарювання оформлено первинні бухгалтерські документи (видаткові та податкові накладні, ТТН) з метою формування витрат та податкового кредиту кінцевому споживачу - ДП "Старокостянтинівський молочний завод". Просить в задоволенні позовних вимог ДП "Старокостянтинівський молочний завод" відмовити в повному обсязі.

Рішенням від 01 квітня 2021 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2021 року, Хмельницький окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні позовних вимог.

Постановою від 07 лютого 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2021 року у справі №560/2607/20 скасував та справу направив на новий розгляд до Хмельницького окружного адміністративного суду. Вказав, що докази (копія листа Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Хмельницькій області від 20.03.2021 року №31/22-1046, копії з матеріалів кримінального провадження №320212400000000011 від 02.02.2021, скрін-шот інформаційної системи ДП "Національні інформаційні системи" щодо критеріїв, за якими відповідачем сформовані витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) були надані податковим органом уже після складання Акту (дата складання акту перевірки 23 січня 2021 року), а тому не можуть бути покладені в основу оскаржуваного рішення (ППР), оскільки не були зафіксовані в акті перевірки, для визначення обсягу податкових прав та обов`язків платника. Зазначив, що інформація, яка міститься в інформаційних базах даних контролюючих органів носить інформативний характер та не доводить наявності порушень податкового законодавства позивачем. Така інформація повинна оцінюватися у сукупності з іншими доказами у цій справі. Верховний Суд дійшов висновку, що дослідженню підлягає саме факт реальності господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті; взаємозв`язок між отриманими товарами (послугами) та використанням їх у господарській діяльності.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу від 01.03.2022 справа передана на розгляд головуючому судді Ковальчук О.К.

Ухвалою від 03.03.2022 суд прийняв справу №560/2607/20 до свого провадження.

Ухвалою від 12.05.2022 Хмельницький окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотання дочірнього підприємства "Старокостянтинівський молочний завод" про передачу справи на розгляд Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвала від 12.05.2022 оскаржена позивачем в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою від 07.06.2022 Хмельницький окружний адміністративний суд зупинив провадження у справі №560/2607/20 до набрання законної сили постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду за наслідком розгляду апеляційної скарги на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.05.2022.

Постановою від 01.08.2022 Сьомий апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Старокостянтинівський молочний завод" залишив без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 травня 2022 року без змін.

Ухвалою від 01.11.2022 Сьомий апеляційний адміністративний суд відмовив у задоволенні заяви Дочірнього підприємства "Старокостянтинівський молочний завод" про ухвалення додаткового рішення у справі щодо розподілу судових витрат.

Ухвалою від 08.12.2022 Хмельницький окружний адміністративний суд поновив провадження у справі 560/2607/20. Розгляд справи продовжив за правилами загального позовного провадження.

Ухвалами від 02.01.2023 та від 17.01.2023 Хмельницький окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотань представника дочірнього підприємства "Старокостянтинівський молочний завод" про участь у судовому засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 01.02.2023 Хмельницький окружний адміністративний суд задовольнив заяву представника дочірнього підприємства "Старокостянтинівський молочний завод" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

У відзиві на позов, надісланому під час нового розгляду справи, представник відповідача зазначив, що судами попередніх інстанцій в судових рішеннях, здійснено посилання на інформацію Регіонального сервісного центру МВС у Хмельницькій області, відносно руху транспортних засобів та їх власників, що фіксувались в системі відео фіксації ІП НП "Гарпун", яка надійшла для відповідача листом від 17.01.2020 №176/7/22-01-21- 06 від Оперативного управління ГУ ДФС у Хмельницькій області. Вказаний лист та інформація зазначена в ньому, є описаними в акті перевірки № 0089/22-01-05-01/31952591, який був складений 23.01.2020 (тобто, лист датований раніше ніж акт перевірки).

Зазначає, що встановлені під час перевірки обставини щодо відсутності у контрагентів суб`єкта господарювання основних засобів, трудових ресурсів, підтверджуються наданими відповідачем до суду належними та достовірними письмовими доказами, які підтверджують в повній мірі інформацію з баз даних ДПС, яка описана в акті перевірки, в тому числі:

- податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум отриманого з них податку Форма 1ДФ, на підтвердження відсутності у контрагентів трудових ресурсів (відповідачем були надіслані запити безпосередньо до ГУ ДПС у м. Києві, у Миколаївській, Житомирській, Київській, Дніпропетровській, Донецькій областях, тобто до тих управлінь до яких відповідні контрагенти мали б подавати таку звітність (відповіді містяться в матеріалах справи);

- скрін-шоти з АІС "Податковий блок" про відсутності факту подання контрагентами розрахунків Форми 1ДФ (письмовий доказ, який підтверджує таку інформацію);

- витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про відсутність виду діяльності (КВЕД) 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур у наступних контрагентів;

- відповіді головних управлінь статистики в областях щодо відсутності у контрагентів посівних площ сільськогосподарських культур; щодо площ та валових зборів сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду; щодо збирання врожаю сільськогосподарських культур;

- відповіді Держпродспоживслужб в областях щодо відсутності у контрагентів транспортних засобів спеціально призначення, вказана техніка є необхідною для здійснення діяльності у сфері сільськогосподарського виробництва;

- відповіді Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру щодо наявності у контрагентів земельних ділянок с/г призначення придатних для вирощування культур по території України;

- витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, державного реєстру іпотек на підтвердження відсутності у контрагентів у власності чи оренді земельних угідь;

- письмові відомості по контрагентах про відсутність у них об`єктів оподаткування або об`єктів, пов`язаних із оподаткуванням або через які проводиться діяльність (20 ОПП);

- відповіді від Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Кіровоградській області від 09.06.2021; Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Дніпропетровській області від 10.06.2021; Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Хмельницькій області від 29.07.2021; Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій області від 10.06.2021, які містять відомості про характеристики автомобілів і їх власників які зазначені в ТТН по контрагентах з яких, що частина автомобілів (причіпів) за своїми характеристиками непридатні для перевезення ТМЦ згідно ТТН, оскільки це легкові автомобілі, причіпи до легкових автомобілів, контейнеровози, частина не ідентифікується, а інша частина не може перевозити ту масу продукції, яка задокументована в ТТН;

- пояснення власників автомобілів номерні знаки яких фігурують в ТТН про не надання власними транспортними засобами послуг по перевезенню;

- лист ГУ ДФС у Хмельницькій області від 25.02.2021 р. № 701/10/97-04-02 про відпрацювання адреси, яка зазначена в ТТН по двох контрагентах, як пункт навантаження продукції, згідно якого зберігання будь яких зернових культур в приміщенні не здійснювалось, приміщення в оренду не нікому не надавалось;

- лист від 17.01.2020 р. №176/7/22-01-21-06 Оперативного управління ГУ ДФС у Хмельницькій області щодо відсутності руху територією України транспортних засобів (номерні знаки яких зазначені в ТТН), що фіксувались в системі відео-фіксації номерних знаків "Гарпун" за період з 01.08.2019 по 30.09.2019 року;

- листи власників нерухомого майна, за адресами яких здійснювалось згідно ТТН на вантаження продукції. Так, листом від 02.03.2021 ОСОБА_1 повідомляє, що ТОВ "Лікфелд - Трейд" йому не відоме та господарських взаємовідносин з ним не має. Листом від 12.03.2021 ОСОБА_2 повідомляє, що ТОВ "Лікфелд - Трейд" та ДП "Старокостянтинівський молочний завод" їй взагалі невідомі та фінансової діяльності не здійснювалось;

- лист-відповідь від 11.03.2021 № 43 Кіровоградської обласної спілки споживачів товариств підприємства "Кооперативний ринок", в якому зазначено, що підприємство "Кооперативний ринок" ніколи не здійснювало господарських операцій з ТОВ "Лікфелд - Трейд" та не укладало договори оренди, зберігання та ін. Можливостей для зберігання чи навантаження молока на території "Кооперативний ринок" - не існує.

Вважає, що описана в акті перевірки інформація з баз даних повністю підтверджується відповідними письмовими доказами (документами) в сукупності з усіма доказами, наданими сторонами. Зазначає також, що посилання відповідача на наявність кримінальних проваджень, в яких фігурантами є контрагенти позивача, не є основними доказами по справі, але в сукупності з іншими доказами, свідчать про не можливість здійснення такими контрагентами діяльності в межах правового поля.

У відповіді на відзив, яка надійшла до суду 30.05.2022, представник позивача вказує на необгрунтованість доводів відповідача. Зазначає, що листом Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Хмельницькій області № 31/22-1046 від 20.03.2021 контролюючому органу надана інформація з Єдиного державного реєстру транспортних засобів щодо маси транспортних засобів без навантаження та їх повної маси. При цьому акт перевірки не містить жодних зауважень контролюючого органу щодо вантажопідйомності транспортних засобів, а отже вказана обставина не була підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Жодних заперечень щодо можливості навантаження товару за вказаною адресою акт перевірки не містить, а отже оскаржувані податкові повідомлення-рішення не ґрунтуються на обставинах щодо неможливості навантаження товару за вказаною адресою. Вказує, що ТОВ "Альфа- Технолоджі" у листі повідомляє, що "орендований склад фактично знаходиться на території колишнього колективного господарства, де одночасно знаходяться декілька будівель із схожими адресами, які не зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на майно, а тому могла бути допущена помилка щодо точної адреси навантаження при заповненні ТТН". До того ж довідкою Виконавчого комітету Чорноострівської селищної ради № 773 від 09.11.2020 підтверджено, що по вул. Центральна с. Педоси Хмельницького району Хмельницької області знаходиться зернотік та інші складські приміщення для зберігання сільгосппродукції, та надано перелік орендарів. Зазначає, що більшість тверджень контролюючого органу в акті перевірки ґрунтуються на інформації з баз даних ДПС без жодної вказівки на будь-яке документальне підтвердження такої інформації. Листи Головних управлінь Держгеокадастру в областях (щодо відсутності у постачальників земельних угідь), Головних управлінь статистики (щодо неподання постачальниками звітів про наявність посівних площ та валових зборів сільськогосподарської продукції), Головних управлінь Держпродспоживслужби (щодо відсутності у постачальників зареєстрованої сільськогосподарської техніки) не можуть вважатися належними доказами, адже неподання постачальниками розрахунків за формою № 1ДФ свідчить лише про неподання такого розрахунку, однак аж ніяк не про фактичну відсутність трудових ресурсів. У листах Головних управлінь Держпродспоживслужби в областях зазначається про відсутність за постачальники зареєстрованої сільськогосподарської техніки у відповідних областях. Разом з тим, інформація у вказаних листах наведена станом на момент її надання, тобто на кінець 2020 року, в той час як спірні господарські операції мали місце у 2018-2019 роках.

22.12.2022 представник відповідача подав заперечення на відповідь на відзив, у яких вказує, що жоден документ, який міститься в матеріалах справи не підтверджує, що експортована продукція, поставлена ТОВ "АЛЬФА ТЕХНОЛОДЖІ", ТОВ "Інтера 2018", ТОВ "Агромакс-Люкс", ТОВ "С.К.С.", ТОВ "Картем", ТОВ "Трейдфіст", ТОВ "Лаксон", ТОВ "Сіджі Груп". В результаті зазначеного, кінцевий споживач отримав неправомірно податкову вигоду у вигляді зменшення податкових зобов`язань з ПДВ на суму 93637464,0 грн, а держава не отримала з таких операцій (по всіх ланцюгах постачання) жодних надходжень податку на додану вартість в Держаний бюджет. Встановлено, що безпосередньо позивач брав участь в господарських операціях, які неопосередковані реальним виконанням, задля отримання податкової вигоди, а тому саме він має нести відповідальність за завищення його податкового кредиту з ПДВ по нереальних господарських операціях.

10.01.2023 від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи висновку експерта ТОВ "Київське бюро судових експертиз та досліджень "Константа", який спростовує обґрунтованість та правильність висновків акту перевірки. Вказує, що врахування та дослідження доводів експерта є важливим для правильного вирішення даної справи.

20.01.2023 від представника відповідача надійшли заперечення щодо висновку експерта. Вказує, що відповіді на поставлені питання, надано експертом лише на підставі первинних документів позивача, без врахування усіх доказів контролюючого органу, які містяться в матеріалах судової справи № 560/2607/20 та які в свою чергу спростовують інформацію, яка формально задокументована в первинних документах. Так, у висновку не спростовано жодного наявного в матеріалах справи доказу контролюючого органу та жодної обставини встановленої контролюючим органом в акті перевірки, щодо нереальності господарських операцій. З огляду на те, що експертом брались до уваги лише документи позивача, є безпідставним, з боку експерта стверджувати, що висновок зроблений за результатами проведення судової економічної експертизи в адміністративній справі № 560/2607/20.

Зазначає, що відповіді на поставлені позивачем питання можуть бути встановлені лише в судовому засіданні під час розгляду справи, шляхом дослідження відповідних письмових доказів як позивача так і відповідача. А тому, висновок експерта SE/02/2206-04 від 25.10.2022, який здійснений на замовлення позивача по його суб`єктивних питань не є належним та допустимим доказом по справі.

24.01.2023 до суду надійшли письмові пояснення представника відповідача щодо актуальної судової практики. Зокрема, надані постанови Верховного суду від 28 грудня 2022 року по справі № 640/12930/20, від 28 грудня 2022 року по справі № 520/1284/19, від 10 листопада 2022 року по справі № 640/11120/21, від 08 листопада 2022 року по справі № 826/1546/18, від 27 жовтня 2022 року по справі № 40/19408/19, від 14 грудня 2022 року по справі № 826/3687/18, від 31 жовтня 2022 року по справі 808/3844/14, від 28 жовтня 2022 року по справі № 160/9227/19.

08.02.2023 від представника позивача надійшли пояснення щодо операцій із ТОВ "Альфа Технолоджі" та ТОВ "Інтера 2018".

16.02.2023 від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів щодо особи, яка з боку підприємства безпосередньо приймала товар від контрагентів в рамках спірних операцій.

08.02.2023 та 16.02.2023 від представника позивача надійшли заперечення щодо поданих пояснень, зокрема зазначив, що позивач не повідомив суд про неможливість подання разом з позовною заявою документів, перелік яких наведено у додаткових поясненнях та про причини, з яких такі докази не могли бути подані разом з позовною заявою. Зауважив, що документи, які надаються позивачем під час розгляду справи - не є новими доказами, та повинні були бути наявними у позивача на стадіях подання позову до суду та підготовчого провадження адже стосуються документування господарських операцій з контрагентами відносини з якими є спірними у даній справі.

20.02.2023 до суду надійшли пояснення від представника позивача щодо операцій із ТОВ "Трейдфіст", ТОВ "Лаксон", ТОВ "Сіджи Груп" та ТОВ "Лікфелд Трейд".

21.02.2023 від представника відповідача надійшли письмові пояснення на пояснення позивача щодо операцій з контрагентами.

Заслухавши учасників справи, дослідивши докази, суд встановив таке.

Позивач - Дочірнє підприємство "Старокостянтинівський молочний завод" на час існування спірних відносин перебував на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС у Хмельницькій області.

У період з 29.11.2019 по 14.01.2020 на підставі направлень, виданих ГУ ДПС у Хмельницькій області: №№ 716, 713, 714, 715 від 22.11.2019 та №№775, 774 від 29.11.2019, відповідно до ст. 20, 75, 77, 81, 82 ПК України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2019 рік, на підставі наказу Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 18.11.2019 №628 проведена документальна планова виїзна перевірка Дочірнього підприємства "Старокостянтинівський молочний завод", з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи за період з 01.04.2017 по 30.09.2019, з метою правильності нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.04.2017 по 30.09.2019.

За результатами проведеної перевірки складений акт №0089/22-01-05-04/31952591 від 23.01.2020, у якому відображені встановлені перевіркою порушення:

- підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1, пункту 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 138.2, підпункту 138.3.1, пункту 138.3 статті 138, підпункту 140.4.2 пункту 140.44 статті 140 ПК України, пунктів 5, 10 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 "Зобов`язання", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 312.01.2000 №20 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за №85/4306, пункту 10 П(С)БО 12 "Фінансові інвестиції" затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 26.04.2000 №91, пункту 30 П(С)БО №13 "Фінансові інструменти", затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.11.01 №559, пункту 15 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999, №290, статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, пунктів 2.1, 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 внаслідок чого ДП "Старокостянтинівський молочний завод": завищено від`ємне значення об`єкту оподаткування з податку на прибуток за три квартали 2019 року в сумі 165 179 794 грн, занижено податок на прибуток на загальну суму 56 989 706 грн в т.ч. у (І кв. 2019 року в сумі 11 112 928 грн, ІІ кв. 2019 року в сумі 24 879 684 грн, ІІІ кв. 2019 року в сумі 20997094 грн;

- підпункту 49.18.2, пункту 49.18, пункт 49.19 статті 49, пункт 137.4, статті 137 ПК України Дочірнім підприємством "Старокостянтинівський молочний завод" не подано у встановлені терміни до ДПІ у м. Старокостянтинів декларацію з податку на прибуток за три квартали 2019 року;

- пункт 44.1 статті 44, пункт 185.1, пункт 189.9 статті 189, пункт 192.1 статті 192, пункти 198.1, 198.3, 198.5 статті 198 ПК України в результаті чого ДП "Старокостянтинівський молочний завод": завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного періоду в сумі 4 055 361 грн, занижено податку на додану вартість в загальній сумі 89 595 408 грн у т.ч. у: серпні 2018 року в сумі 5 175 069 грн, вересні 2018 року в сумі 4 564 411 грн, жовтні 2018 року в сумі 5 854 095 грн, листопаді 2018 року в сумі 7 643 358 грн, грудні 2018 року в сумі 8 041 596 грн, січні 2019 року в сумі 6 032 491 грн, лютому 2019 року в сумі 6 367 385 грн, березні 2019 року в сумі 9 766 552 грн, квітні 2019 року в сумі 7 865 395 грн, травні 2019 року в сумі 3 822 793 грн, червні 2019 року в сумі 5 432 093 грн, липні 2019 року в сумі 9 782 704 грн, серпні 2019 року в сумі 9 247 239 грн;

- пункту 201.10 статті 201 ПК України, пункт 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 ДП "Старокостянтинівський молочний завод" не складена 31.12.2017 та в Єдиному реєстрі податкових накладних не зареєстрована податкова накладна на суму постачання 218 944,23 грн, на суму ПДВ 43 789 грн;

- пункту 3.1 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4, зареєстрованого в міністерстві юстиції України 30.01.2015 №111/26556, та підпункту "б" пункту 176.2 статті 176 розділу ІV Податкового кодексу України, податковий розрахунок за формою 1ДФ за 2-4 квартали 2017 року, за 1-4 квартали 2018 року та за 1-3 квартали 2019 року поданий з недостовірними відомостями податкової звітності , а саме у графі 2 "Податковий номер або серія та номер паспорта" зазначені недійсні реєстраційні номери фізичних осіб;

- частини 5 статті 8, частини 2 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VІ із змінами і доповненнями та пункту 3, 4.3 розділу ІV Інструкції "Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" №449 від 20.04.2015 в звітах про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування платником донараховувалися суми єдиного соціального внеску сумі 11444,70 грн своєчасно не нараховані за попередні звітні періоди;

- пункту 103.9 статті 103 та пункту 49.18 статті 49 ПК України не подано додаток ПН до податкової декларації з податку на прибуток підприємства при наявності фактів виплат доходів із джерелом їх походження в Україні, а саме:

- на користь нерезидента Європейського Банку Реконструкції та Розвитку - не поданий додаток ПН до податкової декларації з податку на прибуток підприємства за півріччя 2017 року, три квартали 2017 року;

- на користь нерезидента Pradata s.r.o. (Швейцарія) - не поданий додаток ПН до податкової декларації з податку на прибуток підприємства за півріччя 2017 року, три квартали 2017 року, 2017 рік, квартал 2018 року, півріччя 2018 року, три квартали 2018 року, 2018 рік, квартал 2019 року, півріччя 2019 року, три квартали 2019 року.

Не погоджуючись із висновками акта перевірки позивач подав заперечення від 19.02.2020 №19/02-2020.

За результатами розгляду заперечення, відповідач надав відповідь від 27.02.2020 №7995/10/22-01-05-03, якою позивач повідомлений про те, що висновки акта документальної планової виїзної перевірки від 23.01.2020 №0089/22-01-05-04/31952591 є правомірними та відповідають вимогам Податкового кодексу України та Національним положенням (стандартам) бухгалтерського обліку.

На підставі акту перевірки №0089/22-01-05-04/31952591 від 23.01.2020 відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення від 03.03.2020:

№0002450504, яким позивачу збільшена сума грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт/послуг) в розмірі 134 393 112 грн (з яких за основним платежем 89595408 грн та 44797704 грн за штрафними (фінансовими) санкціями штрафами);

№0002460504, яким зменшена сума від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 4055361 грн;

№0002420504, яким позивачу збільшена сума грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 71 237 132 грн 50 коп. (з яких за основним платежем 56989706 грн та 14247426,50 грн за штрафними (фінансовими) санкціями штрафами);

№0002430504, яким позивачу зменшена сума від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 165179794 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржувалися позивачем в адміністративному порядку. Рішенням ДПС України №15855/6/99-00-08-05-01-06 від 12.05.2020 податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарга - без задоволення.

Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

В процесі судового розгляду позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій уточнив позовні вимоги та просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 03 березня 2020 року №0002450504 і №0002420504 в повному обсязі та податкове повідомлення-рішення від 03 березня 2020 року №0002430504 в частині визначення суми завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 157 665 333 грн і податкове повідомлення-рішення №0002460504 від 03 березня 2020 року в частині визначення суми завищення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 3 984 540 грн.

Підставою для нарахування позивачу податку на прибуток та податку на додану слугували викладені в акті перевірки висновки відповідача про порушення позивачем вимог пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1 і 198.3 статті 198 ПК України, що призвело до завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 93 610 432 грн по операціях, які не мали реальних наслідків, та вимог підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пунктів 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000р. №20 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000р. за №85/4306, пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999р. № 290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999р. за № 860/4153, що призвело до заниження інших доходів в загальній сумі 474 274 811 грн., в результаті не віднесення до їх складу безоплатно отриманих активів по господарських операціях з поставки ТОВ "АЛЬФА-ТЕХНОЛОДЖІ", ТОВ "Інтера 2018", ТОВ "Лікфелд-Трейд", ТОВ "Агромакс-Люкс", ТОВ "С.К.С.", ТОВ "Картем", ТОВ "Трейдфіст", ТОВ "Лаксон", ТОВ "Сіджі Груп", які не мали реальних наслідків.

Досліджуючи спірні правовідносини, суд встановив таке.

У серпні 2018 року позивач та ТОВ "АЛЬФА-ТЕХНОЛОДЖІ" уклали договори №1508-П від 15.08.2018 та №310818К/01 від 31.08.2018 постачання зернових (ячмінь, кукурудза, пшениця). Предмет та умови поставки за вказаними договорами визначені сторонами договорів у специфікаціях № № 1 4 від 15.08.2018 до договору №1508-П від 15.08.2018 року і № 1 від 31.08.2018 до договору № 310818К/01 від 31.08.2018.

У специфікаціях № 1-4 від 15.08.2018 року на поставку ячменю та пшениці визначений пункт поставки м. Миколаїв, вул. Заводська, 23/40. Згідно зі специфікацією № 1 від 31.08.2018 поставка кукурудзи здійснюється на умовах СРТ - м. Миколаїв, площа Заводська, 1, ВАТ «СЗ «Океан».

На виконання укладених договорів ТОВ "АЛЬФА-ТЕХНОЛОДЖІ" поставило позивачу серпні - вересні 2018 року 4598,08 тон ячменю, 860 тон пшениці і 2 041,50 тону кукурудзи. Поставка кожної партії товару оформлена видатковими накладними на загальну суму без ПДВ 36 003 707 грн та податковими накладними на суму ПДВ 7 200 741 грн. Оплата придбаного товару здійснена позивачем на розрахунковий рахунок ТОВ "АЛЬФА-ТЕХНОЛОДЖІ".

Перевезення зазначеного товару до місця поставки на замовлення ТОВ "АЛЬФА-ТЕХНОЛОДЖІ" здійснювало ТОВ "Вайт Індастрі". Зазначене підтверджується наданими позивачем товарно-транспортними накладними на перевезення кукурудзи, відповідно до яких замовником перевезення є ТОВ "АЛЬФА-ТЕХНОЛОДЖІ", перевізником ТОВ "Вайт Індастрі", пунктом розвантаження м. Миколаїв, Заводська площа, 1, ПАТ «МСЗ «Океан», а отримувачем - ТОВ «Регіон Тех Ком», та відповіддю ТОВ "АЛЬФА-ТЕХНОЛОДЖІ" від 26.01.2021 на адвокатський запит щодо перевезення пшениці і ячменю.

Приймання поставленого товару у місці поставки від імені позивача здійснював начальник складського господарства ОСОБА_3 , який з цією метою відряджався до міста Миколаїв, що підтверджується відповідними посвідченнями про відрядження.

Отриманий від ТОВ "АЛЬФА-ТЕХНОЛОДЖІ" товар у місці його поставки (м. Миколаїв, площа Заводська, 1, ВАТ «СЗ «Океан») позивач передавав комісіонерам (ТОВ «Регіон Тех Ком» і ТОВ "Амадіст" ) відповідно до укладених договорів.

Зокрема, відповідно до договору комісії з ТОВ "Амадіст" № 1508-К від 15.08.2018 на реалізацію сільськогосподарської продукції на підставі актів прийому-передачі товару на комісію № 28/08-2018/1 від 28.08.2018 та № 29/08-2018/1 від 29.08.2018 позивач передав, а ТОВ "Амадіст" прийняв 4 598,08 тон ячменю та 860 тон пшениці. В подальшому вказаний товар у зазначених обсягах реалізований комісіонером ТОВ "Амадіст" на користь нерезидента Montgomery Sales LP. Зазначене підтверджується контрактом № 1508 від 15.08.2018 та додатками № 1, № 2 до нього , ВМД № UA504120/2018/107808 згідно з якою ТОВ «Амадіст» експортує на користь нерезидента Montgomery Sales LP 4 598,08 тон ячменю, ВМД № UA504120/2018/107615 згідно з якою ТОВ «Амадіст» експортує на користь нерезидента Montgomery Sales LP 860 тон пшениці і звітами комісіонера від 30.09.2018.

Відповідно до договору комісії з ТОВ "Регіон Тех Ком" № 01/180618К від 18.06.2018 та специфікації до нього № 3 від 10.09.2018 на підставі акту прийому-передачі товару на комісію № 2-1 від 22.09.2018 позивач ТОВ "Регіон Тех Ком" 2041,50 тонн кукурудзи. В подальшому вказаний товар реалізований комісіонером ТОВ "Регіон Тех Ком" на користь нерезидента Verdura Mester KFT. Зазначене підтверджується контрактом № Р-С100918/01 від 10.09.2018, ВМД № 504060/2018/003451, згідно з якою ТОВ «Регіон Тех Ком» експортує на користь нерезидента Verdura Mester ЮТ 2 154,33 тони кукурудзи і звітом комісіонера № 1 від 08.10.2018 року.

22.08.2019 позивач уклав з ТОВ "Інтера 2018" договір №И/22-19 на постачання кукурудзи. Предмет та умови поставки визначені сторонами договору у специфікаціях № 1 від 22.08.2019 року і № 1/1 від 22.08.2019 року, відповідно до яких поставка здійснюється на умовах СРТ м. Миколаїв, вул. Айвазовського, 15 або Заводська пл., 1 та/або м. Южне, порт «Южний», причал 16 та/або м. Кам`янське, вул. Широка, 351А, та Додатками № 1 до специфікації № 1 від 22.08.2019 і № 2 до специфікації № 1/1 від 22.08.2019 року до договору поставки, відповідно до яких поставка здійснюється на умовах СРТ ОМТП, ТОВ «Олімпекс Купе Інтернешнл», м. Одеса, Митна площа. І.

На виконання укладеного договору ТОВ "Інтера 2018" в серпні 2019 поставило позивачу 8 956,08 тон кукурудзи 3 класу. Поставка товару оформлена видатковими накладними на загальну суму без ПДВ 36281080 грн та податковими накладними на суму ПДВ 7256216 грн. До складу податкового кредиту у серпні 2019 позивач включив ПДВ в сумі 6 011 684 грн. Часткова оплата придбаного товару здійснена позивачем на розрахунковий рахунок ТОВ "Інтера 2018".

Перевезення зазначеного товару до місця поставки на замовлення ТОВ "Інтера 2018" здійснювало ТОВ "Вайт Індастрі". Зазначене підтверджується наданими позивачем товарно-транспортними накладними на перевезення кукурудзи, відповідно до яких замовником перевезення є ТОВ "Інтера 2018", перевізником ТОВ "Вайт Індастрі", пункт розвантаження ОМТП ТОВ «Олімпекс Купе Інтернешнл» м. Одеса, Митна площа, 1, а отримувачем ТОВ «Форд Холл».

Приймання поставленого товару у місці поставки від імені позивача здійснював генеральний директор підприємства Гордійчук Ю.А.

Отриманий від ТОВ "Інтера 2018" товар у місці його поставки (ТОВ «Олімпекс Купе Інтернешнл», м. Одеса, Митна площа, 1) позивач передавав комісіонерам (ТОВ "Мак Сейл" та ТОВ "Форд Холл") відповідно до укладених договорів.

Зокрема, відповідно до договору комісії з ТОВ "Мак Сейл" № 19-2019/ТР від 17.06.2019 та специфікації № 6/1 від 22.08.2019 до договору комісії на підставі актів прийому-передачі товару на комісію № 20/1 від 23.08.2019 та № 21/1 від 27.08.2019 позивач передав ТОВ «Мак Сейл» відповідно 1 131,90 тону та 404,18 тони, а загалом 1 536,08 тон кукурудзи 3 класу. Листом від 22.08.2019 №22-08/19 ТОВ «Мак Сейл» не зміг повідомив позивача про неможливість виконання договору комісії та у повному обсязі повернув товар згідно з акту повернення товару з комісії № 6/1-1 від 06.02.2020 року. Листом від 22.08.2019 №471/1 позивач повідомив ТОВ "Інтера 2018" про необхідність передачі зазначеного товару комісіонеру ТОВ «Форд Холл» відповідно до підписаної з цим контрагентом специфікації № 8 від 04.02.2020 до договору комісії № ФЗ-13/2019 від 13.06.2019.

Крім того, відповідно до договору комісії з ТОВ "Форд Холл" № ФЗ-13/2019 від 13.06.2019 та специфікації № 2 від 22.08.2019 року до договору комісії підставі актів прийому- передачі товару на комісію позивач передав ТОВ "Форд Холл" кукурудзу 3 класу українського врожаю у кількості 7 420 тон, доставлений до терміналу ТОВ «Олімпекс Купе Інтернешнл». Зазначене підтверджується актами прийому- передачі товару на комісію № 9 від 23.08.2019 на 1 903,34 тони кукурудзи, № 10 від 27.08.2019 на 2 986,22 тон кукурудзи, № 11 від 28.08.2019 на 1 105,44 тон кукурудзи, № 12 від 29.08.2019 на 1 425 тон кукурудзи і № 41 від 06.02.2020 на 1 536,08 тон кукурудзи, ВМД № UA500050/2019/200476 згідно якої ТОВ «Форд Холл» експортує на користь нерезидента ITC Miratorg LTD 7 420 тон кукурудзи 3 класу українського походження, звітом комісіонера № 2 від 20.12.2019 року щодо експорту вказаного товару у вказаному обсягу на користь вказаного нерезидента, контрактом № АТ-20/05/2020 від 20.05.2020 року, з якого слідує, що ТОВ «Форд Холл», діючи на підставі договору комісії з підприємством, зобов`язується передати га користь нерезидента ITC Miratorg LTD 1 536,08 тон кукурудзи 3 класу українського походження (+/- 10%) на умовах СРТ, ОМТП, ТОВ «Олімпекс Купе Інтернешнл», м. Одеса, Митна площа, 1 , ВМД № UA500050/2019/206530 згідно якої ТОВ «Форд Холл» експортує на користь нерезидента ITC Miratorg LTD 1 536,08 тон кукурудзи 3 класу українського походження і звітом комісіонера № 7 від 16.06.2020 року щодо експорту вказаного товару.

19.07.2019 позивач уклав з ТОВ "Агромакс-Люкс" договір №ВУ12/45 поставки пшениці. Відповідно до специфікації № 1 до договору №ВУ12/45 від 19.07.2019 поставка пшениці здійснюється на умовах СРТ Інкотермс 2010: ТОВ «БМТ «Агрія» та/або ТОВ «Аскет Шиппінг», м. Бердянськ, вул. Туристична 9. Вантажоодержувач ТОВ «Мак Сейл».

На виконання договору ТОВ "Агромакс-Люкс" у липні 2019 року поставило позивачу 6570 тонн пшениці. Поставка товару оформлена видатковими накладними на загальну суму без ПДВ 27396900 грн та податковими накладними на суму ПДВ 5479380 грн. До складу податкового кредиту липня 2019 року позивач включив ПДВ в сумі 5479380 грн. Часткова плата придбаного товару здійснена позивачем на розрахунковий рахунок ТОВ "Агромакс-Люкс".

Перевезення зазначеного товару до місця поставки здійснювало ТОВ "Вайт Індастрі". Зазначене підтверджується наданими позивачем товарно-транспортними накладними на перевезення кукурудзи, відповідно до яких вантажовідправником перевезення є ТОВ "Агромакс-Люкс" відповідно до №ВУ12/45 від 19.07.2019, перевізником ТОВ "Вайт Індастрі", вантажоодержувчем ТОВ "Мак Сейл" відповідно до договору комісії №19-2019/ТР від 17.06.2019, укладеного з позивачем, та пункт розвантаження ТОВ "МСП НІКА-ТЕРА", м. Миколаїв, вул. Айвазовського, 23 та ПрАТ "БЗПТО" м. Бердянськ, вул. Горького, 4.

Приймання поставленого товару у місці поставки від імені позивача здійснював генеральний директор підприємства Гордійчук Ю.А.

Отриманий від ТОВ "Агромакс-Люкс" товар у місці його поставки (ТОВ "МСП НІКА-ТЕРА", м. Миколаїв, вул. Айвазовського, 23 та ПрАТ "БЗПТО" м. Бердянськ, вул. Горького, 4) позивач передавав комісіонеру (ТОВ "Мак Сейл") відповідно до укладеного договору комісії №19-2019/ТР від 17.06.2019 та Специфікації №4 від 22.07.2019 для продажу на експорт. ТОВ «Мак Сейл» продав отриману від ДП «Старокостянтинівський молочний завод» пшеницю покупцю LLC TRAIDING HOUSE VISTA. Зазначене підтверджується специфікацією № 4 від 22.07.2019 із додатком до договору комісії з ТОВ «Мак Сейл» № 19-2019/ТР від 17.06.2019; актами прийому-передачі товару на комісію № 12 від 22.07.2019, № 14 від 23.07.2019, № 16 від 24.07.2019, № 17 від 25.07.2019, № 18 від 16.07.2019, № 19 від 29.07.2019, ВМД № 110210/2020/000321 та № 110210/2020/000580, звітом комісіонера № 13 від 28.02.2020 та попередніми звітами комісіонера №3 від 30.09.2019 і №11 від 29.01.2020.

05.10.2018 між позивачем та ТОВ "С.К.С." укладений договір поставки №05/10/2018 олії соняшникової та шроту. У додатках до вказаного договору поставки, укладених протягом жовтня 2018 травня 2019 років, позивач та ТОВ "С.К.С." узгоджували вид товару, обсяги, ціну та умови поставки. Відповідно до додатків товар постачається на умовах EXW (ТОВ «Евері» м. Миколаїв, вул Громадянська,117; ТОВ ВІматекс» м.Одеса, вул Хімічна,1/23; термінал ТОВ «Дельта Вілмар СНД», м.Южний, вул Індусріальна,63, та ін).

На виконання умов договору поставки №05/10/2018 від 05.10.2018 ТОВ "С.К.С." поставило позивачу олію соняшникову сиру нерафіновану 9656,28 тонн, пшеницю 2-го класу 930,712 тонн, пшеницю 3-го класу 397,892 тон, пшеницю 4-го класу 1487,446 тон. пшеницю 4-го та/або 5-го та/або 6-го класу 5114,853 тон, шрот соняшниковий негранульований насипом-6821,138 тон, шрот соняшниковий гранульований насипом-2386,3 тон.

Поставка товару оформлена видатковими накладними на загальну суму без ПДВ 246767848 грн та податковими накладними на суму ПДВ 49353570 грн. До податкового кредиту позивач відніс ПДВ у жовтні 2018 року у сумі 5924582 грн, листопаді 2018 року у сумі 11783059 грн, грудні 2018 року у сумі 6658396 грн, січні 2019 року у сумі 3326452 грн, лютому 2019 у сумі 6012000 грн, березні 2019 року у сумі 5747575 грн, квітні 2019 року в сумі 3467481 грн, травні 2019 року у сумі 3686020 грн, червні 2019 року у сумі 2748005 грн.

Оплата придбаного товару здійснена позивачем на розрахунковий рахунок ТОВ "С.К.С.".

Перевезення зазначеного товару до місця поставки здійснювало ТОВ "Бел-Транс". Зазначене підтверджується наданими позивачем товарно-транспортними накладними, відповідно до яких вантажовідправником товару є ТОВ " С.К.С." , перевізником ТОВ " Бел-Транс", вантажоодержувачами ТОВ «Евері», ТОВ ВІматекс» і ТОВ «Дельта Вілмар СНД» відповідно до договорів комісії, укладених з позивачем. Пункт розвантаження у цих товарнро-транспортних накладних відповідає умовам поставки, зазначеним у додатках до договору поставки з ТОВ "С.К.С."

Приймання поставленого товару у місці поставки від імені позивача здійснював начальник складського господарства позивача Михальчук О.В. та фізична особа підприємець ОСОБА_4 на підставі довіреності № 15 від 01.03.2019 року. Зазначене підтверджується відповідними посвідченнями про відрядження і довіреністю № 15 від 01.03.2019, реквізити якої вказані у відповідних видаткових накладних.

Отриманий товар переданий позивачем на комісію ТОВ "Вінагро-Фуд" згідно з договором №0810/18СМЗ від 08.10.2018 з урахуванням додаткової угоди до нього від 29.01.2019 та специфікацій до цього договору № 1 - 14 за період з 08.10.2018 по 20.05.2019, предметом якого є вчинення правочинів щодо продажу сільськогосподарської продукції на експорт. Отримані від позивача шрот соняшниковий, олію соняшникову, а також пшеницю врожаю 2018 року ТОВ «ВІНАГРО-ФУД» продало компанії Oil House Sp.z.o.o. згідно з контрактами №V-OH/579493SMZ від 16.10.2018, №V-OH/572174SMZ від 01.11.2018, №V-OH/580622SMZ від 15.11.2018, №V-OH/2072-73SMZ від 17.12.2018, №V-OH/10000SMZ від 16.11.2018, №V-OH/2000-ISMZ від 03.12.2018 і №V-OH/1250SMZ від 03.12.2018 та компанії BINBORO Sp.z.o.o згідно з контрактами №V-B/1250-2SMZ від 11.12.2018, №V-B/583670SMZ від 17.01.2019, №V-B/585992SMZ від 20.03.2019, №V-B/040319FWC від 04.03.2019, №V-B/4229SMZ від 16.04.2019, №V-B/20190430C від 22.04.2019, №V-B/20190507C від 23.04.2019 і №V-B/190620MW від 20.06.2019. Зазначене підтверджується звітами комісіонера, посвідченнями якості, актами здачі робіт комісіонера, платіжними дорученнями та ВМД.

15.02.2019 позивач та ТОВ "Трейдфіст" уклали поставки №ТР-19/03-13 поставки кукурудзи 3 класу. Обсяги, ціну та місце поставки сторони узгодили у специфікаціях до договору на поставку кукурудзи у загальному обсязі 14 975 тон: № 1 від 15.02.2019 року, умови поставки: СРТ м. Миколаїв, Заводська площа, 1, ПАТ «СЗ «Океан»; вантажоодержувач: ТОВ «Трейдс Групс»; № 2 від 22.03.2019 року, умови поставки: СРТ м. Миколаїв, Заводська площа, 1, ПАТ «СЗ «Океан»; вантажоодержувач: ТОВ «Трейдс Групс»; № 3 від 15.04.2019 року, умови поставки: СРТ м. Миколаїв, Заводська площа, 1, ПАТ «СЗ «Океан»; вантажоодержувач: ТОВ «Трейдс Групс»; № 4 від 01.05.2019 року, умови поставки: СРТ м. Миколаїв, вул. Айвазовського, 15, ТОВ «МСП «Ніка-Тера»; вантажоодержувач: ТОВ «Трейдс Групс».

Поставка товару у лютому травні 2019 року оформлена видатковими накладними на поставку сільськогосподарської продукції на загальну суму 61360770 грн та податковими накладними на суму ПДВ 12272154 грн. До складу податкового кредиту віднесений ПДВ в лютому 2019 року у сумі 2501408, березні 2019 року у сумі 2500560 грн, квітні 2019 року у сумі 4000810 грн, травні 2019 року у сумі 3269376 грн.

Оплата придбаного товару здійснена позивачем на розрахунковий рахунок ТОВ "Трейдфіст».

Перевезення зазначеного товару до місця поставки здійснювало ТОВ "Вайт Індастрі". Зазначене підтверджується наданими позивачем товарно-транспортними накладними на перевезення кукурудзи, відповідно до яких замовником та вантажовідправником перевезення є ТОВ "Трейдфіст" , перевізником ТОВ "Вайт Індастрі", вантажоодержувчем ТОВ «Трейдс Групс», відповідно до договору комісії №03/19 05.12.2019, укладеного з позивачем, та пункт розвантаження м.Миколаїв, Заводська площа, 1, ПАТ «СЗ «Океан».

Приймання поставленого товару у місці поставки від імені позивача здійснював директор підприємства Гордійчук Ю.А., який після отримання товару відповідно до акту передачі передавав комісіонеру ТОВ «Трейдс Групс» (договір комісії № К/03/19 від 15.02.19 та специфікацій до нього № 1 від 15.02.2019 року, № 2 від 22.03.2019 року, № 3 від 16.04.2019 року, № 4 від 01.05.2019 року на умовах поставки: EXW м. Миколаїв, вул. Айвазовського, 15, ТОВ «МСП «Ніка-Тера»). Зазначене підтверджується актами прийому-передачі товару на комісію.

Отриманий товар комісіонер ТОВ «Трейдс Групс» реалізував на експорт. Зазначене підтверджується договором митного оформлення від 20.03.2019, звітами комісіонера, ВМД та довідками від 20.06.2020 ТОВ «Ніка Транс Логістика» про втрату 8,256 тон кукурудзи під час навантаження на борт судна.

17.09.2018 позивач уклав з ТОВ "Лаксон" договір №170918К/02 постачання кукурудзи врожаю 2018 року. Відповідно до специфікації №1 від 17.09.18 до вказаного договору поставка кукурудзи обсягом 4 150,35 тон здійснюється на умовах СРТ м. Миколаїв, Заводська площа, 1 , ВАТ «СЗ «Океан»; вантажоодержувач ТОВ «Регіон Тех Ком».

Поставка товару у вересні 2019 року оформлена видатковими накладними на поставку сільськогосподарської продукції на загальну суму без ПДВ 16826 068,60 грн та податковими накладними на суму ПДВ 3 365213,72 грн. Позивач включив до податкового кредиту вересня 2018 року ПДВ в сумі 3365213,71 грн.

Оплата придбаного товару здійснена позивачем на розрахунковий рахунок ТОВ "Лаксон».

Перевезення зазначеного товару до місця поставки здійснювало ТОВ "Вайт Індастрі". Зазначене підтверджується наданими позивачем товарно-транспортними накладними на перевезення кукурудзи, відповідно до яких замовником та вантажовідправником перевезення є ТОВ "Лаксон" , перевізником ТОВ "Вайт Індастрі", вантажоодержувачем ТОВ «Регіон Тех Ком», відповідно до договору комісії №03/19 05.12.2019, укладеного з позивачем, та пункт розвантаження м.Миколаїв, Заводська площа, 1, ПАТ «СЗ «Океан».

Приймання поставленого товару у місці поставки від імені позивача здійснював директор підприємства Гордійчук Ю.А., який після отримання товару відповідно до акту передачі передавав комісіонеру ТОВ «Регіон Тех Ком» відповідно до договору комісії № 01/180618К від 18.06.2018 року та специфікації до нього № 3 від 10.09.2018 року, якою визначені умови поставки на комісію: СРТ м. Миколаїв, Заводська площа, 1, ВАТ «СЗ «Океан». Переданий товар комісіонер у повному обсязі реалізував на експорт. Зазначене підтверджується ВМД та звітами комісіонера (загальний обсяг реалізованого на експорт товару згідно зі звітом комісіонера № 1 від 08.10.2018 та ВМД №№ 504060/2018/003451, 504060/2018/003453, 504060/2018/003710 перевищує кількість товару, отриману від ТОВ "Лаксон", оскільки до вказаних документів також включений товар, придбаний позивачем від ТОВ "Альфа Технолоджі" у обсязі 2 041,5 тон).

18.06.2018 позивач та ТОВ "Сіджи Груп" уклали договір №180618/01П постачання пшениці врожаю 2018 року. Відповідно до додаткової угоди № 1 від 19.062018 року до договору поставки, якою анульовані специфікації №1 і №2 від 18.06.2018, та специфікації № 3 від 17.07.2018 пшениця обсягом 2 311,62 тон поставляється позивачу на умовах EXW м. Миколаїв, Заводська площа, 1, ВАТ «СЗ «Океан».

Поставка зазначеного товару у липні 2018 року оформлена видатковими накладними на поставку сільськогосподарської продукції на загальну суму без ПДВ 10 113 340 грн та податковими накладними на суму ПДВ 2 022 668 грн. оплата товару здійснена позивачем у повному обсязі. Позивач до складу податкового кредиту липня 2018 року включив ПДВ в сумі 2 022 668 грн.

Приймання поставленого товару у місці поставки від імені позивача здійснював начальник складського господарства підприємства Михальчук О.В., який після отримання товару передавав комісіонеру ТОВ «Регіон Тех Ком» відповідно до договору комісії № 01/180618К від 18.06.2018 та специфікація до нього № 2 від 19.06.2018, якими передбачені умови поставки товару на комісію СРТ м. Миколаїв, Заводська площа, 1, ВАТ «СЗ «Океан». Отриманий від ТОВ «Сіджи Груп» товар ТОВ «Регіон Тех Ком» реалізований на експорт. Зазначене підтверджується актом прийому-передачі товару на комісію № 1 від 18.07.2018, ВМД та звітом комісіонера.

17.06.2019 позивач та ТОВ "Картем" уклали договір №КА-0107/19 постачання сільгосппродукції (ячмінь, пшениця, кукурудза). У специфікації №1 від 17.06.2019 сторони визначили що кукурудза 3 класу врожаю 2018 року в обсязі 5527 тон поставляється на умовах СРТ Інкотермс 2010 - ОМТП, ТОВ «Олімпекс Купе Інтернешнл», 65009 Україна, м. Одеса, Митна площа 1. У специфікації №2 від 28.06.2019 сторони визначили, що пшениця м`яка 3 класу в обсязі 1002 тони поставляється на умовах СРТ Інкотермс 2010: ТОВ «БМТ «Агрія» та/або ТОВ «Аскет Шиппінг», м. Бердянськ, вул. Туристична (Єгорова), 1-і,е,з, м. Бердянськ, вул. Халтуріна, 53-в, вул. Кабельників, З-о. У специфікації №3 від 28.06.2019 сторони визначили, що ячмінь в обсязі 250 тон поставляється на умовах СРТ Інкотермс 2010 ТОВ «Грінтур-Екс» м. Миколаїв, вул. Заводська, 23 та/або ТОВ «МСП НІКА-ТЕРА», м. Миколаїв, вул. Айвазовська, 23, та/або ТОВ «Аскет Шиппінг» м.Миколаїв, станція Жовтнева (Експорт) Одеської залізниці, та/або ТОВ «ЄВТ Грейн» м. Миколаїв, вул. Айвазовського, 14 та/або ТОВ «Екозерно», м. Херсон, Одеська площа, 6, та/або ПАТ «Судноплавна компанія Укррічфлот», м. Дніпро, вул. Амур-Гавань, 11. Відповідно до цих специфікацій вантажоотримувачем товару є ТОВ «Мак Сейл».

На виконання договору поставки ТОВ "Картем" у червні - липні 2019 року поставило позивачу товару на загальну суму без ПДВ 32618644,43 грн. Поставка зазначеного товару оформлена видатковими накладними на вказану суму та податковими накладними на суму ПДВ 6 523 728 грн. До складу податкового кредиту позивач відніс ПДВ у червні 2019 в сумі 5 992 208,88 грн і у липні 2019 року в сумі 531 520 грн.

Перевезення зазначеного товару до місця поставки здійснювало ТОВ "Вайт Індастрі". Зазначене підтверджується наданими позивачем товарно-транспортними, відповідно до яких замовником перевезення та вантажоодержувачем товару є ТОВ «Мак Сейл» відповідно до договору комісії 17.06.2019, вантажовідправником ТОВ «Картем», перевізником ТОВ "Вайт Індастрі", а пункт розвантаження - ТОВ «МСП НІКА-ТЕРА», м. Миколаїв, вул. Айвазовська, 23, ПрАТ «БЗПТО» м.Миколаїв, вул Горького, б4 або ТОВ «Аскет Шиппінг», м. Бердянськ, вул. Туристична (Єгорова), 1-і.

Приймання поставленого товару у місці поставки від імені позивача здійснював директор підприємства Гордійчук Ю.А., який після отримання товару відповідно до акту передачі передавав комісіонерам для реалізації на експорт.

Кукурудза передана позивачем на комісію ТОВ "ФОРД ХОЛЛ" згідно з договором комісії №03-13/2019 від 13.06.2019 та специфікації №1 від 17.06.2019. Факт передачі товару на комісію підтверджується актами приймання - передачі №1 -№5 від 17-24.06.2019, №6-№8 від 24-26.06.2019, №9-1 від 27.06.2019. ТОВ «ФОРД ХОЛЛ» здійснило продаж кукурудзи ITC Miratorg Ltd, що підтверджується вантажно-митною декларацією № U А-500050/2019/200477 від 19.12.2019 та контрактом № FOR- 10/12-2019 від 10.12.2019, копії яких містяться у матеріалах справи.

Придбані від ТОВ "Картем" пшениця та ячмінь були передані на комісію ТОВ "Мак Cейл" відповідно до договору комісії № 19-2019/ТР від 17.06.2019 та специфікації №2 від 28.06.2019, специфікації №3 від 28.06.2019, додатку №1 від 22.10.2019 до специфікації №3 від 28.06.2019, специфікації №5 від 22.07.2019. Факт передачі товару підтверджується актами приймання - передачі №11 від 28.06.2019, №10 від 28.06.2019, №13 від 22.07.2019, №15 від 23.07.2019. ТОВ «Мак Сейл» продав ячмінь 3 класу покупцю LLC TRAIDING HOUSE VISTA згідно з вантажно-митною декларацією, контрактом VS 15-08/19-1 від 15.08.2019, Актами приймання - передачі №11 від 28.06.2019, №10 від 28.06.2019, №13 від 22.07.2019, №15 від 23.07.2019, а пшеницю м`яку 3 класу - покупцю LLC TRAIDING HOUSE VISTA, що підтверджується вантажно-митними деклараціями, контрактами VS 23-08/19 від 23 08.19, ВС-10/19 від 20.09.19, ВС-10/19 від 20.09.19, копії яких містяться в матеріалах справи.

02.08.2019 позивач та ТОВ "Лікфелд-Трейд" уклали договір №2/08/1-2019 постачання молока коров`ячого. Відповідно до умов вказаного договору поставка товару здійснюється автомобільним транспортом постачальника на умовах: СРТ м. Старокостянтинів, склад покупця за договірними цінами, визначеними протоколами до договору. Приймання молока по кількості здійснюється згідно з товарно-транспортними накладними. У протоколах погодження ціни на молоко до договору №2/08/1-2019 від 02.08.2019, підписаних 2.08.2019 і 30.08.2019, позивач та його контрагент узгодили характеристики і ціну молока, що поставлятиметься ТОВ "Лікфелд-Трейд".

На виконання договору поставки ТОВ "Лікфелд-Трейд" протягом серпня - вересня 2019 року поставило позивачу за його місцезнаходженням молоко коров`яче на загальну суму без ПДВ 6906455 грн. Зазначене підтверджується видатковими накладними на вказану суму та податковими накладними на загальну суму ПДВ 1381291,1 грн. До складу податкового кредиту позивач включив ПДВ у серпні 2019 року в сумі 93315 грн та у вересні 2019 року в сумі 447977 грн.

перевезення товару до визначеного договором місця поставки здійснювало ТОВ "Лікфелд Трейд". Зазначене підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними і спеціалізованими товарними накладними на перевезення молочної сировини, відповідно до яких вантажовідправником та перевізником молока є ТОВ "Лікфелд Трейд", а замовником та вантажоодержувачем - позивач, а також журналом реєстрації транспортних засобів на КПП підприємства.

Фактичне отримання товару від його постачальника на підставі відповідної довіреності здійснювала провідний фахівець підприємства з заготівлі молочної сировини Кутіна О.Г. В, що підтверджується її підписом на видаткових накладних.

Придбане від ТОВ "Лікфелд Трейд" молоко використане позивачем для виробництва молочної продукції, що підтверджується довідками про збір сировини та рапортами про переробку молочної продукції, у яких вказані вид та кількість виробленої продукції.

Станом на 12.02.2020 розрахунок на поставлений товар позивач здійснив в повному обсязі. Зазначене підтверджується актом звірки розрахунків між позивачем та ТОВ «Лікфелд Трейд».

По операціях з придбання від ТОВ "АЛЬФА-ТЕХНОЛОДЖІ", ТОВ "Інтера 2018", ТОВ "Лікфелд-Трейд", ТОВ "Агромакс-Люкс", ТОВ "С.К.С.", ТОВ "Картем", ТОВ "Трейдфіст", ТОВ "Лаксон" і ТОВ "Сіджі Груп" товару позивач формував зобов`язання та податковий кредит відповідних звітних періодів.

Згідно з підпунктом134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК Україниоб`єктом оподаткування (податок на прибуток підприємств) є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Підпунктом "а" пункту185.1 статті 185 ПК Українивизначено, що об`єктом оподаткування (ПДВ) є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно достатті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу / орендарю.

За змістом пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначеннямоб`єктів оподаткуваннята/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів,регістрів бухгалтерського обліку,фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показниківподаткової звітності,митних деклараційна підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (пункт 44.1 статті 44 ПК України).

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку визначаєЗакон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон N 996-XIV).

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону N 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

За визначенням підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (далі Положення №88) первинні документи - цедокументи, створені у письмовій або електронній формі,які містять відомості прогосподарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Підпунктом 2.2 пункту 2 Положення №88 передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, складені у відповідності до Положення №88, які підтверджують фактичне здійснення операцій з поставки товару (послуг).

За визначенням статті 1 Закону N 996-XIV господарська операція- дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; активи- ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому; витрати- зменшення економічних вигод у вигляді зменшення активів або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Положення №88 господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Відповідно до підпункту 1.2 пункту 1 Положення №88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Отже, з урахуванням зазначених приписів Закону N 996-XIV та Положення №88 підтвердженням господарської операції є рух матеріальних активів та коштів між контрагентами, відображений у первинних документах, якими оформлена така операція.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що спричинили рух активів, зміну зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

За змістом частини 2 статті 9 Закону N 996-XIV і підпункту 2.4 Положення №88 первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Підставою для відображення в бухгалтерському обліку позивача операцій з придбання від ТОВ "АЛЬФА-ТЕХНОЛОДЖІ", ТОВ "Інтера 2018", ТОВ "Лікфелд-Трейд", ТОВ "Агромакс-Люкс", ТОВ "С.К.С.", ТОВ "Картем", ТОВ "Трейдфіст", ТОВ "Лаксон" і ТОВ "Сіджі Груп" товару слугували видаткові накладні, виписані цими контрагентами на кожну поставку товару, складені з дотриманням вимог Закону N 996-XIV і Положення №88. Зазначені видаткові накладні містять усі реквізити, передбачені цими нормативно-правовими актами.

Господарські операції з поставки зазначеними контрагентами сільськогосподарської продукції та молока спричинили зміни у майновому стані позивача, спричинені та рухом товарів та коштів для їх оплати між позивачем та контрагентами постачальниками цих товарів.

Отримання товару від ТОВ "АЛЬФА-ТЕХНОЛОДЖІ", ТОВ "Інтера 2018", ТОВ "Лікфелд-Трейд", ТОВ "Агромакс-Люкс", ТОВ "С.К.С.", ТОВ "Картем", ТОВ "Трейдфіст", ТОВ "Лаксон" і ТОВ "Сіджі Груп" та стан розрахунків за цей товар відображені позивачем у бухгалтерському обліку.

Придбаний від вказаних контрагентів товар позивач використав у господарській діяльності. Сільськогосподарську продукцію реалізував на експорт, а молоко використав для виробництва молочної продукції.

Факт відображення позивачем руху товарів, отриманих від ТОВ "АЛЬФА-ТЕХНОЛОДЖІ", ТОВ "Інтера 2018", ТОВ "Лікфелд-Трейд", ТОВ "Агромакс-Люкс", ТОВ "С.К.С.", ТОВ "Картем", ТОВ "Трейдфіст", ТОВ "Лаксон" і ТОВ "Сіджі Груп", та стан розрахунків за ці товари у бухгалтерському обліку описаний відповідачем в акті перевірки. Факт використання позивачем придбаного товару у господарській діяльності, який під час перевірки відповідачем не досліджувався, підтверджується наданими позивачем первинними та іншими документами, копії яких є в матеріалах справи.

Отримавши від зазначених постачальників товару крім видаткових накладних, оформлених з дотриманням Положення №888, податкові накладні, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, відобразивши операції з придбання та оплати товару в бухгалтерському обліку, позивач включив до податкового кредиту відповідних звітних періодів ПДВ, сплачене (нараховане) в ціні придбаних товарів.

За змістом пункт 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, право на нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту звітного періоду у випадку придбання товарів та послуг виникає у їх покупця за умови отримання від їх постачальника належним чином оформленої податкової накладної, яка підтверджує факт поставки товару (робіт), зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За змістом пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, є податкова накладна, що видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця.

Пунктом 201.1 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до пункту 201.6 статті 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Суд встановив, що податкові накладні, виписані поставки ТОВ "АЛЬФА-ТЕХНОЛОДЖІ", ТОВ "Інтера 2018", ТОВ "Лікфелд-Трейд", ТОВ "Агромакс-Люкс", ТОВ "С.К.С.", ТОВ "Картем", ТОВ "Трейдфіст", ТОВ "Лаксон", ТОВ "Сіджі Груп" на поставку товару, складені з дотриманням вимог статті 201 Податкового кодексу України. Тому, правомірно слугували підставою для формування позивачем податкового кредиту у відповідних звітних періодах.

При цьому, суд вважає безпідставними відображені в акті перевірки від 23.01.2020 висновки відповідача щодо відсутності реальних наслідків зазначених господарських операцій. Заперечення щодо поставки товару від вказаних контрагентів відповідач обгрунтовує, зокрема, такими обставинами:

перевіркою не встановлене джерело походження продукції у ланцюгу її постачання (останній контрагент у ланцюгах постачання не декларував ані придбання продукції ані її виробництво та не має реальної можливості вирощення продукції);

відсутність у контрагентів постачальників товару трудових ресурсів та складських приміщень

відсутність сертифікатів якості продукції, передбачених умовами договорів;

недоліки деяких видаткових накладних, якими оформлена поставка

відсутність доказів перевезення товару

деякі з контрагентів у ланцюгу постачання товару є фігурантами у кримінальних провадженнях

відсутність економічної вигоди

відсутність доказів того, що с/г продукція, яка передавалась позивачем на комісію з метою поставки на експорт, придбана ним саме у зазначених контрагентів.

Надаючи правову оцінку вказаним доводам відповідача, суд враховує, таке.

Умови поставки та фактичної передачі товару визначені позивачем та його контрагентами у договорах поставок. Відповідно до цих договорів поставка товару від ТОВ "АЛЬФА-ТЕХНОЛОДЖІ", ТОВ "Інтера 2018", ТОВ "Лікфелд-Трейд", ТОВ "Агромакс-Люкс", ТОВ "Картем", ТОВ "Трейдфіст" і ТОВ "Лаксон" здійснюється на умовах СРТ Інкотермс 2010, а поставка від ТОВ "С.К.С." і ТОВ "Сіджі Груп" на умовах EXW Інкотермс 2010. За змістом Інкотермс 2010 термін «CPT»означає, що продавець доставить товар названому ним перевізнику; продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Це означає, що покупець бере на себе всі ризики чи втрати ушкодження товару, як і інші витрати після передачі товару перевізнику. Під словом перевізник розуміється будь-яка організація, яка на підставі договору перевезення бере на себе зобов`язання забезпечити самому чи організувати перевезення товару по залізниці, автомобільним, повітряним, морським і внутрішнім водним чи іншим транспортом чи комбінацією цих видів транспорту.

Термін «EXW» означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі тощо). Продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту. Імпортер (покупець) повинен укласти договір з перевізниками товару і сплатити перевезення від підприємства продавця до пункту призначення, включаючи вантаження, отримати експортні ліцензії, виконати і сплатити митні процедури, а також податки і збори, сплатити товар продавцеві за ціною виробника.

Отже, товар від вказаних вище контрагентів вважається поставленим позивачу з моменту його отримання уповноваженою позивачем особою, у місці, визначеному обома сторонами у договорі поставки або специфікаціях до договору. З урахуванням вимог Положення №88 первинним документом, який підтверджує факт передачі товарно-матеріальних цінностей від постачальника до покупця, є видаткова накладна, вимоги до складання якої передбачені цим Положенням.

Відповідач не надав суду докази невідповідності видаткових накладних на поставку товару, якими оформлена передача товару позивачу від ТОВ "АЛЬФА-ТЕХНОЛОДЖІ", ТОВ "Інтера 2018", ТОВ "Лікфелд-Трейд", ТОВ "Агромакс-Люкс", ТОВ "Картем", ТОВ "Трейдфіст" і ТОВ "Лаксон" здійснюється на умовах СРТ Інкотермс 2010, а поставка від ТОВ "С.К.С." і ТОВ "Сіджі Груп", вимогам Положення №88.

Посилання відповідача на відсутність у видаткових накладних, складених ТОВ «Альфа Технолоджі», класу зерна, а у видаткових накладних, складених TOB «С.К.С.», місця їх складання не може слугувати підставою для не визнання факту передачі товару від цих контрагентів, оскільки відповідно до абзацу третього пункту 2.4 Положення №88 неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Договорами поставки з ТОВ "АЛЬФА-ТЕХНОЛОДЖІ", ТОВ "Інтера 2018", ТОВ "Лікфелд-Трейд", ТОВ "Агромакс-Люкс", ТОВ "Картем", ТОВ "Трейдфіст", ТОВ "Лаксон" "С.К.С." і ТОВ "Сіджі Груп" не передбачені витрати позивача на перевезення та зберігання товару до моменту його отримання від постачальника. Тому, відсутність у позивача документів щодо місця зберігання постачальниками сільськогосподарської продукції до її передачі позивачу не може слугувати підставою для визнання поставки такою, що відбулась.

Обгрунтовуючи необхідність підтвердження поставки товару від вказаних контагентів сертифікатами якості на товар, відповідач посилається пункт 2 Інструкції П-7 «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості» затвердженою Постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966, вказуючи, що умовами поставки, передбаченими договорами, визначено, що приймання товару по кількості та якості проводиться згідно накладних та показників якості, вказаних в ГОСТах та іншій нормативно-технічній документації на даний вид продукції, і відповідно вимог Інструкції П-7.

При цьому, відсутність у позивача сертифікатів якості на поставлений товар, на думку відповідача вказує на відсутність факту поставки товару.

Згідно з пунктом 1 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затвердженоїпостановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.66 N 7 (далі - Інструкція П-7), ця Інструкція застосовується в усіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, Основними та Особливими умовами постачання або іншими обов`язковими для сторін правилами не встановлений інший порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю. Цим пунктом також визначено, що у договорах поставки можуть бути передбачені особливості приймання певних видів продукції.

За змістом абзацу г) пункту 2 Інструкції П-7 підприємство-постачальник повинно забезпечити своєчасне відправлення одержувачу документів, що засвідчують якість та комплектність продукції, що, за загальним правилом, відсилаються разом з продукцією, якщо інше не передбачено обов`язковими для сторін правилами чи умовами договору.

У договорах поставки позивач та його контрагенти не передбачили обов`язок постачальника щодо передачі одночасно з товаром сертифікату якості.

Пункт 2 Інструкції П 7 також не передбачає обов`язку постачальника щодо передачі сертифіката якості одночасно з товаром. Цим пунктом визначений обов`язок постачальника оформити (але не передати) документи, що підтверджують якість товару.

Отже, сертифікат якості є документом, що підтверджує якість товару, а не його кількість. При цьому, сертифікат якості не належить до первинних документів, якими підтверджується господарська операція з поставки товару.

Тому, відсутність сертифікатів якості на товар, поставка якого підтверджується належним чином оформленими видатковими накладними та даними бухгалтерського обліку позивача, не може слугувати доказом відсутності поставки такого товару.

На підтвердження доводів щодо відсутності перевезення товару від його постачальників відповідач посилається на таке, зокрема:

невідповідність адреси, яка зазначена в деяких товарно-транспортних накладних, зокрема, на перевезення товару від ТОВ «Альфа Технолоджі» даним Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

відсутність руху територією України транспортних засобів, номерні знаки яких зазначені в товарно-транспортних накладних, в системі відео-фіксації номерних знаків «Гарпун»;

відомості НАІС ДДАІ МВС України, відповідно до яких транспортні засоби із державними номерними знаками, які відображені у товарно-транспортних накладних на перевезення товару, не перебувають у власності автомобільного перевізника ТОВ "Вайт Індастрі";

відсутність відносин між водіями, прізвище яких зазначено у товарно-транспортних накладних, власниками транспортних засобів та перевізником ТОВ "Вайт Індастрі" ;

невідповідність фактичної маси продукції, яка зазначена в товарно-транспортних накладних, вантажопідйомності транспортних засобів та відсутність ідентифікації частини номерних знаків зазначених в товарно-транспортних накладних;

результати телефонної розмови з колишнім директором ТОВ "Вайт Індастрі" ОСОБА_5 з працівником Головного управління ДФС у Хмельницькій області під час досудового розслідування кримінального провадження № 320212400000000011 від 02.02.2021, під час якої ОСОБА_5 повідомив про те, що йому назва підприємства не відома та жодної діяльності від імені даного підприємства він не здійснював.

Надаючи правову оцінку зазначеним доводам, суд встановив таке:

висновки про відсутність трудових відносин між перевізником та фізичними особами водіями сформовані на підставі аналізу даних податкового обліку ТОВ "Вайт Індастрі", зокрема податкової звітності зазначеного товариства;

висновки про відсутність факту перевезення товару в обсягах, зазначених у товарно-транспортних накладних сформовані відповідачем на підставі інформації про технічні характеристики певних автомобілів, зокрема їх вантажопідйомність;

висновки про відсутність у власності ТОВ "Вайт Індастрі" транспортних засобів для перевезення товару сформовані на підставі відомостей реєстру власників транспортних засобів.

Разом з тим, відповідачем не доведено, що зазначені відомості відповідають даним бухгалтерського обліку ТОВ "Вайт Індастрі". Можливі порушення перевізником товару ТОВ "Вайт Індастрі" вимог податкового законодавства щодо декларування доходів, виплачених водіям - фізичним особам, щодо належним чином оформлення та відображення у податковому обліку відносин щодо користування транспортними засобами з їх власниками, а також вимог Правил дорожнього руху в частині дотримання вимог щодо вантажопідйомності транспортного засобу під час перевезення вантажу не можуть слугувати доказами відсутності перевезення товару, рух якого від постачальника до позивача підтверджується первинними документами та даними податкового обліку позивача та його контрагентів.

При цьому суд враховує, що заявлені у товарно-транспортних накладних обсяги товару, перевезеного ТОВ "Вайт Індастрі" від постачальників цього товару відповідають відомостям у видаткових накладних та даним бухгалтерського обліку позивача.

За визначенням розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року N 363, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за N 128/2568 транспортом в Україні, договір про перевезення вантажів - двостороння угода між перевізником, вантажовідправником чи вантажоодержувачем, що є юридичним документом, яким регламентуються обсяг, термін та умови перевезення вантажів, права, обов`язки та відповідальність сторін щодо їх додержання; обсяг перевезень - кількість вантажу, перевезеного або заявленого вантажовідправником і прийнятого перевізником для доставки одержувачу (в тоннах) ; товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Отже, наявність товаро-транспортної накладної - первинного документу на перевезення товару, є обов`язковою для замовника перевезення та перевізника. Оскільки позивач відповідно до умов договорів поставки не бере участь процесі перевезення товару від його постачальника та не має витрат на перевезення товару, то відсутність у нього товаро транспортних накладних на перевезення товару від ТОВ "АЛЬФА-ТЕХНОЛОДЖІ", ТОВ "Інтера 2018", ТОВ "Лікфелд-Трейд", ТОВ "Агромакс-Люкс", ТОВ "Картем", ТОВ "Трейдфіст", ТОВ "Лаксон" "С.К.С." і ТОВ "Сіджі Груп" або недоліків у товаро-транспортних накладних (невірне зазначення місця навантаження, номерних знаків транспортних засобів, тощо) не може слугувати доказом відсутності поставки зазначеного товару.

При цьому суд враховує, що зазначений у цих документах товар, у день та місці його поставки від вказаних контрагентів передавався позивачем комісіонеру відповідно до договорів комісії, укладання та виконання яких відповідачем не досліджувалось.

Наданий відповідачем лист від 17.01.2020 №176/7/22-01-21-06 Оперативного управління ГУ ДФС у Хмельницькій області про відсутність руху територією України транспортних, засобів номерні знаки яких зазначені в ТТН, що фіксувались в системі відео-фіксації номерних знаків «Гарпун», суд вважає неналежним доказом відсутності перевезень, оскільки зазначена інформація не містить відомостей щодо робочого стану комплексів відеофіксації, їх місцезнаходження та свідчить про те, що фіксація транспортних засобів здійснювалась не суцільним методом, а вибірково. Зазначене підтверджується додатком до листа 17.01.2020 №176/7/22-01-21-06.

За змістом пункту 3 Інструкції з формування та ведення інформаційної підсистеми "Гарпун" інформаційно-телекомунікаційної системи "Інформаційний портал Національної поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України

13 червня 2018 року N 49, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06 липня 2018 р. за N 787/32239, (далі Інструкція) метою інформаційної підсистеми "Гарпун" (далі - ІП "Гарпун") інформаційно-телекомунікаційної системи "Інформаційний портал Національної поліції України" є: об`єднання інформації про розшук ТЗ та номерних знаків в єдиному інформаційному просторі з використанням сучасних інформаційних технологій, комп`ютерного та телекомунікаційного обладнання; забезпечення оперативного реагування та прийняття управлінських рішень посадовими особами органів (підрозділів) поліції щодо розшуку ТЗ та номерних знаків; моніторинг тимчасових потоків даних про номерні знаки, що надходять із систем відеофіксації, на предмет їх розшуку, одночасного перебування на різних ТЗ (номерні знаки - двійники), використання номерних знаків, що за даними Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ України (далі - ЄДР МВС) знищено; забезпечення взаємодії з державними та приватними виконавцями під час розшуку ТЗ боржника у виконавчому провадженні.

Відповідно до пункту 5 Інструкції облік об`єктів в ІП "Гарпун" ведеться за такими категоріями: орієнтування про незаконне заволодіння ТЗ; орієнтування про залишення ТЗ місця дорожньо-транспортної пригоди; орієнтування про залишення ТЗ місця вчинення іншого правопорушення; орієнтування оперативне про ТЗ; евакуйовані ТЗ; розшук ТЗ у зв`язку із незаконним заволодінням; розшук ТЗ, що залишив місце дорожньо-транспортної пригоди; розшук ТЗ за іншими кримінальними правопорушеннями; розшук ТЗ боржника державним виконавцем; розшук ТЗ боржника приватним виконавцем; розшук викраденого номерного знака; розшук втраченого номерного знака; знищені номерні знаки.

Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Інструкції орієнтування - доведення до особового складу органів (підрозділів) поліції інформації про можливу причетність водія або пасажирів ТЗ до вчинення дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП), кримінального чи адміністративного правопорушення або інформації, яка свідчить про те, що ТЗ чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення ДТП, кримінального чи адміністративного правопорушення.

Інструкцією передбачений перелік транспортних засобів, які підлягають обліку в ІП "Гарпун", а саме:

за категоріями "орієнтування про незаконне заволодіння ТЗ", "орієнтування про залишення ТЗ місця дорожньо-транспортної пригоди", "орієнтування про залишення ТЗ місця вчинення іншого правопорушення" та "орієнтування оперативне про ТЗ" підлягають відомості про розшук ТЗ, які стали засобом, предметом кримінального чи адміністративного правопорушення або місцезнаходження яких встановлюється під час здійснення оперативно-розшукової діяльності (пункт 2 розділу ІІ Інструкції);

за категорією "евакуйовані ТЗ" підлягають відомості про ТЗ, евакуйовані до спеціального майданчика чи стоянки.2. Підставою для внесення відомостей до ІП "Гарпун" про евакуйований ТЗ є акт огляду та тимчасового затримання ТЗ, складений поліцейським або інспектором з паркування (пункти 1 і 2 розділу ІІІ Інструкції);

за категоріями "розшук ТЗ у зв`язку із незаконним заволодінням" та "розшук ТЗ, що залишив місце ДТП" підлягають відомості про розшук ТЗ у зв`язку із незаконним заволодінням, у тому числі про ТЗ, які розшукуються у зв`язку зі зникненням безвісти особи, про розшук ТЗ, водії, власники (співвласники) яких залишили місце ДТП, унаслідок яких загинули або травмовані люди та за фактом подій розпочато кримінальні провадження. Підставою для внесення відомостей, зазначених у пункті 1 цього розділу, до ІП "Гарпун" є заява (повідомлення) особи про вчинене кримінальне правопорушення чи іншу подію або рапорт поліцейського, що надійшли до органу (підрозділу) поліції, із зазначенням інформації про ТЗ (пункти 1 і 2 розділу IV Інструкції);

за категорією "розшук ТЗ за іншими кримінальними правопорушеннями" в ІП "Гарпун" підлягають відомості про розшук ТЗ, інформація щодо яких надходить до підрозділів інформаційно-аналітичної підтримки Національної поліції України (далі - ІАП) з органів досудового розслідування України у рамках кримінального провадження (пункт 1 розділу V Інструкції);

за категоріями "розшук ТЗ боржника державним виконавцем" та "розшук ТЗ боржника приватним виконавцем" в ІП "Гарпун" підлягають відомості про розшук ТЗ боржника (пункт 1 розділу VІ Інструкції);

за категоріями "розшук викраденого номерного знака", розшук втраченого номерного знака" та "знищені номерні знаки" в ІП "Гарпун" підлягають відомості про викрадені, втрачені та знищені номерні знаки (пункт 1 розділу VІІ Інструкції).

Відповідач не довів, що транспортні засоби, зазначені у товарно - транспортних накладних на перевезення товару від ТОВ "АЛЬФА-ТЕХНОЛОДЖІ", ТОВ "Інтера 2018", ТОВ "Лікфелд-Трейд", ТОВ "Агромакс-Люкс", ТОВ "Картем", ТОВ "Трейдфіст", ТОВ "Лаксон" "С.К.С." і ТОВ "Сіджі Груп", підлягали обліку в ІП "Гарпун", який передбачає системний характер спостереження за відповідними транспортними засобами, та не надав докази перебування транспортних засобів, що використовувались для перевезення товару, в розшуку в рамках кримінального, виконавчого проваджень, проваджень у справах про адміністративні правопорушення, оперативно-розшукової діяльності.

Суд також не бере до уваги, як такі, що не відповідають вимогам належності та допустимості доказів, копії листа Головного управління ДФС у Хмельницькій області № 3297/9/22-97-03-01 від 25.08.2021, доручення оперативному підрозділу від 14.07.2021 із супровідним листом №133/22-97-03-01 від; 14.07.2021, рапорту від 12.08.2021 із супровідним листом №161/22-97-04-02 від 13.08.2021, відповідно до яких під час досудового розслідування кримінального провадження № 320212400000000011 від 02.02.2021 в ході телефонної розмови з колишнім директором ТОВ "Вайт Індастрі" ОСОБА_5 встановлено, що останньому назва підприємства не відома та жодної діяльності від імені даного підприємства він не здійснював, та лист власника автомобілів з номерними знаками НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 ; НОМЕР_3 ОСОБА_6 , який повідомив, що автотранспортні послуги вказаними транспортними засобами для ТОВ "Альфа Технолоджі", ТОВ "Байт Індастрі" та ДП "Старокостянтинівський молочний завод" в період з 01.01.2018 по 31.12.2020 не надавав, оскільки ці докази здобуті відповідачем після складання акту перевірки 23 січня 2021 року.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Крім того, відповідачем не надані докази, того, що підпис на листі, який не містить ані дати його складання, ані вказівки на прізвище та посаду особи, на вимогу якої пояснення надавалось, належить власнику автомобілів з номерними знаками НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 ; НОМЕР_3 ОСОБА_6 . Відповідачем також не надані докази щодо встановлення особи директора ТОВ "Вайт Індастрі" Россохи Івана Васильовича, результати телефонної розмови з яким відображені у рапорті від 12.08.2021 із супровідним листом №161/22-97-04-02 від 13.08.2021, наданих відповідачем для підтвердження відсутності перевезення товару від ТОВ "Альфа Технолоджі", ТОВ "Байт Індастрі".

Заперечуючи факт поставки товару від ТОВ "АЛЬФА-ТЕХНОЛОДЖІ", ТОВ "Інтера 2018", ТОВ "Лікфелд-Трейд", ТОВ "Агромакс-Люкс", ТОВ "Картем", ТОВ "Трейдфіст", ТОВ "Лаксон", ТОВ "С.К.С." і ТОВ "Сіджі Груп", відповідач посилається також на обрив ланцюга по Єдиному реєстру податкових накладних та відсутність доказів придбання товару останнім контрагентом. Однак, перевіркою не встановлені порушення зазначенимми контрагентами податкового законодавства щодо відображення в податковому обліку операцій з придбання товару та поставки його позивачу. При цьому, висновки відповідач щодо відсутності у останніх постачальників по ланцюгу постачання можливості самостійно виростити товар з огляду на відсутність необхідних основних засобів та трудових ресурсів сформовані виключно на підставі інформації з «баз даних ДПС України», Реєстру прав на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек. Листи Головних управлінь ДПС в областях (щодо неподання постачальниками розрахунків за формою № 1ДФ), листи Головних управлінь Держгеокадастру в областях (щодо відсутності у постачальників земельних угідь), листи Головних управлінь статистики (щодо неподання постачальниками звітів про наявність посівних площ та валових зборів сільськогосподарської продукції), листи Головних управлінь Держпродспоживслужби (щодо відсутності у постачальників зареєстрованої сільськогосподарської техніки) свідчать лише про порушення порушення цими контрагентами законодавства щодо подання відповідної звітності, зокрема податкових розрахунків за формою № 1ДФ, звітів про наявність посівних площ. У листах Головних управлінь Держгеокадастру в областях наведена інформація станом на 31.12.2012 року - 01.01.2013 року. Тому, доводи відповідача щодо неможливості останніх постачальників по ланцюгу постачання самостійно виростити товар не підтверджується належними доказами.

Суд також враховує, що відповідно до сталих правових позицій Верховного Суду, свормованих, зокрема, в постановах від 18 грудня 2018 року у справі N 816/1118/17, від 15 січня 2019 року у справі N 809/2918/13-а, порушення, допущені одним платником податків, за загальним правилом не впливають на права та обов`язки іншого платника податків; чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів; так само невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаності платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.

Відповідно до частини восьмої статті 9 Закону N 996-XIV відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Отже, відповідальність за недостовірність відображених у первинних документах даних покладена саме на ту особу, яка склала та підписала ці документи. Відтак кожен з учасників господарської операції відповідає лише за ті відомості, які до первинного документа вносив він сам.

Аналогічна правова позиція сформована Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 7 липня 2022 р. у справі N 160/3364/19.

Заперечуючи факт поставки товару від ТОВ "АЛЬФА-ТЕХНОЛОДЖІ", ТОВ "Інтера 2018", ТОВ "Лікфелд-Трейд", ТОВ "Агромакс-Люкс", ТОВ "Картем", ТОВ "Трейдфіст", ТОВ "Лаксон", ТОВ "С.К.С." і ТОВ "Сіджі Груп", відповідач посилається також на ряд кримінльних проваджень, відкритих за ознаками фіктивного підприємництва, фігкрантами у яких є суб`єкти госпорювання ланцюгу постачання товару, зокрема:

№32019050000000065 від 04.11.2019 року провадження СУФР ГУДФС у Донецькій області за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 КК України, фігурантами у якому є TOB «ТЕМСТОН» 42551397, TQB «РЕЙНКОМПНІ» 42551580, ТОВ «ЗЕРНОПОСТАВКА ГРУП» (стара назва ТОВ «ВУБА «ГЕРАЛЬДІН») 42052737;

№420170000000Ц3630 від 13.11.2017 провадження Генеральної прокуратури України за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 205 КК України, фігурантами у якому є ТОВ "ЖЕЛЄЗНЯКГРУП" (41648186), ТОВ "АППЕРКОТКРОСС" (41704879);

№32018100040000007 від 25.01.2018 року провадження Головного управління ДФСу м. Києві за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ет.205 КК України, фігурантом у якому є ТОВ «КАНОГАНЗ» (код СДРПОУ 42361380);

№42017000000003630 від 13.11.2017, ч.З ст.358, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 205 КК України, фігурантом у якому є ТОВ «Альфа Технолоджі» (ЄДРПОУ 41585603);

№42017111200000142 фігурантами у якому є в т.ч. ТОВ «Альфа Технолоджі» (ЄДРПОУ 41585603), ТОВ "ЛАКСОН" (ЄДРПОУ 41922378), ТОВ "СІДЖИ ГРУП" (ЄДРПОУ 4169'1509); 3. № 42019101010000046 від 25.02.2019, ч. 1 ст. 358, ч. 2, ст. 366 КК України, фігурантами якого в т.ч. є: ТОВ «Альфа Технолоджі» (ЄДРПОУ 41585603), ТОВ «Вайт Індастрі» (ЄДРПОУ 41896596);

№12016000000000376 від 20.09.2016 зареєстроване Генеральною прокуратурою України ч. 2 с/г. 205, ч. 2 с-т. 209 КК України, фігупантом у якому є ТОВ «Еталь» (ЄДРПОУ 40127920);

№32019080000000056 від 10 жовтня 2019 р, зареєстроване СУ ФР ТУ ДФС у Запорізькій області за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України, фігурантами у якому є ТОВ «АЛЬТА ГЛОБАЛ» (ПН 42157365), ТОВ «МІСТРАЛЬ ТРЕИДІНГ» (ПН 42504530), ТОВ «ФУД-ФРЕШ» (ПН 42507898), ТОВ «САН ВЕЙ ГРУП»( ПН 42156335),ТОВ «СИНТЕЗ 2018» (ПН 42483757), ТОВ «АКОРДІБЛЕК» ( ПН 42483715), "ГОВ «ОХОРОННА ГРУПА ЯСТРЕБ» ( ПН 42479515), ТОВ «ЕЛЕМЕНТ-ГАРАНТ» ( ПН 42181214), ТОВ «АЛЬФАГАМА ФЛЕКС» (ПН 42158416);

№32018000000000039 від 30.05.2018 року провадження Генеральної прокуратури України за ознаками кримінального павопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 КК України, фігурантом у якому є ТОВ «Комленд» (ПН 41320982), ТОВ «Санвентікс» (ГІН 40790710);

№42017111200000142, зареєстроване Генеральною прокуратурою Увраїни за ознаками кримінального правопорушення, ч. 1, ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 209, ч, З ст. 212, ч. 2 ст. 222-1, ч. 2 ст. 364 КК України, фігурантом у якому є ТОВ "АГРОСОРТ КОМИ АНІ" (ЄДРПОУ 42076260), TOB "ТОРЕС ЛЕЙТЕД" (ЄДРПОУ 41800640);

№ 32018100000000195 від 22.110.2018р. за провадженням СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.З ст. 212 КК України фігурантами у якому є TOB «С.К.С.» (код 38591109);

№ 12017100080007254 від 17.08.2017 за провадженням УП ГУ НП у м. Києві, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, фігурантами у якому є TOB «ЛКО ГРУП» (код 40762306);

№62019000000000537 від 24.04.2019 за провадженням Державного бюро розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, фігурантом у якому є ТОВ «ЛКО ГРУП» (код 40762306);

№62019000000000348 від 21.03.2019 за провадженням Державного бюро розслідувань за ознакам кримінального правопорушення, передбаченого ч.З ст. 212, ч.2 ст.364 КК Украйні, фігурантами у якому є ТОВ «Продмаркет трейд» (код 41737595), ТОВ «Торговий дім «Анонс» (код 42295486);

№12018100000000917 від 14.09.2018 за провадженням СУ ГУ РІП ум.Києві, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, фігурантами у якому є ТОВ «Продмаркет трейд» (код 1737595), TOB «С К С»(код 36088095).

Відповідно до частини 6 статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

На підтвердження фіктивності господарської діяльності зазначених суб`єктів господарювання відповідач не надав відповідного судового рішення.

З урахованням принципу презумпції невинуватості наявність кримінальних проваджень в розумінні статті 73 КАС України не є належним доказом фіктивності контрагентів позивача.

В порушення вимог статті 77 КАС України відповідач не довів та не надав належних, достатніх та допустимих доказів, які б свідчили, що наявні в контрагентів по ланцюгу постачання трудові ресурси та матеріально-технічне забезпечення тощо були недостатніми для проведення господарської діяльності з поставки товару, обумовленого укладеними договорами з позивачем. Відповідач також не довів та не надав належні докази, які б свідчили про наявність фактів протиправної поведінки позивача та про обізнаність платника податків щодо протиправної поведінки його контрагентів і злагодженості дій між ними.

Договорами поставки, укладеними між позивачем та ТОВ "АЛЬФА-ТЕХНОЛОДЖІ", ТОВ "Інтера 2018", ТОВ "Лікфелд-Трейд", ТОВ "Агромакс-Люкс", ТОВ "Картем", ТОВ "Трейдфіст", ТОВ "Лаксон", ТОВ "С.К.С." і ТОВ "Сіджі Груп", не передбачений обов`язок постачальників інформувати позивача про наявність у цих контрагентів спроможності щодо поставки товару, визначеного договором, зокрема, трудових ресурсів, складських приміщень для зберігання та транспорту для його перевезення. Натомість, умови поставки товару, передбачають, що усі зазначені ризики до моменту поставки товару прозивачу несуть його постачальники.

Таким чином, висновки відповідача про відсутність у контрагентів трудових та матеріальних ресурсів грунтуються на аналізі узагальненої податкової інформації, яка має виключно інформативний характер. Посилання відповідача на таку інформацію, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставним, оскільки фактично надані позивачем до перевірки первинні документи не проаналізовані в акті перевірки, а тому така інформація не відповідає критерію юридичної значимості та не є допустимим і достовірним доказом у розумінні процесуального закону. Така інформація сама собою не доводить та не може свідчити про відсутність поставки товару.

Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. В пункті 71 рішення у справі "Булвес" АД проти Болгарії" ЄСПЛ зазначив, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

Верховний Суд неоднорахово вказував, що невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.

Кожен платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Статтею 198 ПК України не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах, послугах отриманих від продавця, в разі порушення ним умов податкового законодавства, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг).

Законодавець не ставить у залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб`єктами господарювання. Несплата продавцем чи його контрагентом податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

У рішенні від 09.01.2007 року у справі "Інтерсплав проти України" Європейський суд з прав людини вказав, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживань з їх боку.

Грунтуючи висновки про відсутність поставок товару від ТОВ "АЛЬФА-ТЕХНОЛОДЖІ", ТОВ "Інтера 2018", ТОВ "Лікфелд-Трейд", ТОВ "Агромакс-Люкс", ТОВ "Картем", ТОВ "Трейдфіст", ТОВ "Лаксон", ТОВ "С.К.С." і ТОВ "Сіджі Груп" на дослідженні документів та інформації, не відображених у бухгалтерському та податковому обліку позивача та його контрагентів, відповідач під час перевірки не дослідив рух товару, придбання якого оформлене наявними у позивача первинними документами, та його використання в господарській діяльності. Зазначене підтверджується актом перевірики.

Водночас, у відзиві на позов відповідач, спростосуючи доводи позивача про використання придбаного товару у господарській діяльносмті шляхом реалізації за межі України, зазначає, що в жодному документі по експортних операціях, які містяться в матеріалах справи, не зазначено, що с/г продукція, яка передавалась позивачем на комісію була придбана ним саме у спірних контрагентів, оскільки відсутні документи, які свідчать, про передачу безпосередньо даними контрагентами товару для комісіонера.

Разом з тим, досліджені судом первинні та інші документи, складені з дотриманням вимог Положення №88, зокрема договори комісії і специфікації до них, акти приймання передачі товару на комісію, вантажнні митні декларації, свідчать про пердачу позивачем комісіонерам сільськогосподарської продукції в обсягах, що відповідають обсягам придбаної продукції від ТОВ "АЛЬФА-ТЕХНОЛОДЖІ", ТОВ "Інтера 2018", ТОВ "Лікфелд-Трейд", ТОВ "Агромакс-Люкс", ТОВ "Картем", ТОВ "Трейдфіст", ТОВ "Лаксон", ТОВ "С.К.С." і ТОВ "Сіджі Груп".

Оскільки висновки відповідача щодо відсутності реальних наслідків господарських операцій з придбання товару від зазначених контрагентів сформовані без дослідження під час перевірки зазначених документів, доводи відповідача щодо відсутності економічного ефекту суд не бере до уваги.

Вирішуючи зазначений спір, суд враховує також, що визначаючи розмір доходу, заниженого позивачем у зв`язку з не включенням до інших доходів вартості безоплатно отриманих активів (товару) у розмірі, зазначеному у видаткових накладних, складених ТОВ "АЛЬФА-ТЕХНОЛОДЖІ", ТОВ "Інтера 2018", ТОВ "Лікфелд-Трейд", ТОВ "Агромакс-Люкс", ТОВ "Картем", ТОВ "Трейдфіст", ТОВ "Лаксон", ТОВ "С.К.С." і ТОВ "Сіджі Груп", відповідач керувався пунктом 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 "Зобов`язання", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20 і пунктом 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290.

Підставою для нарахування доходу відповідач вказує пункт 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 "Зобов`язання", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за №85/4306, відповідно до якого зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Разом з тим, зазначене Положення, яким визначений порядок визнання зобов`язання, набрало законної сили 11.02.2000, не може бути застосоване до правовідносин з поставки товару від зазначених контрагентів, які існували в період з 01.04.2017 по 30.09.2019.

Натомість пунктом 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 р. за N 860/4153, чинного на час існування спірних відносин, передбачено, що дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Критерії визнання доходу, наведені в цьому Національному положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

За змістом пункту 7 Положення 15 до складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов`язані з операційною діяльністю підприємства.

Пунктом 4 Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку3"Звіт про фінансові результати", затвердженимнаказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 N 87, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21.06.99 за N 397/3690, передбачено, що операційна діяльність- основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.

Таким чином до лютого 2000 року (до набрання чинності Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 11 "Зобов`язання") законодавством було передбачене включення до інших доходів лише тих доходів, які не пов`язані з основною діяльністю платника податків.

Відповідачем не доведено, що дохід в загальній сумі 474 274 811 грн, заниження якого слугувало підставою відповідних висновків, зазначених у акті перевірки, не пов`язаний з основною господарською діяльністю позивача.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В процесі судового розгляду відповідач не довів факт заниження позивачем інших доходів в загальній сумі 474 274 811 грн та завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 93 610 432 грн та, відповідно, правомірність спірних податкових повідомлень-рішень. Тому позов необхідно задовольнити.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 03 березня 2020 року №0002450504, №0002420504, податкове повідомлення-рішення від 03 березня 2020 року №0002430504 в частині визначення суми завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 157 665 333 грн. та податкове повідомлення-рішення №0002460504 від 03 березня 2020 року в частині визначення суми завищення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 3 984 540 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 03 березня 2023 року

Позивач:Дочірнє підприємство "Старокостянтинівський молочний завод" (вул. І. Франка, 47,Старокостянтинів,Хмельницька область,31104 , код ЄДРПОУ - 31952591) Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 44070171) Головуючий суддя О.К. Ковальчук