Ухвала

від 13.03.2023 по справі 530/90/23

ЗІНЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 530/90/23

Номер провадження 2-з/530/2/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2023 року Зіньківський районний суд Полтавської області в складі: головуючого-судді Должко С.Р., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача адвоката Зінченка Г.В. про забезпечення позову по цивільній справі за позовом

ОСОБА_1 , адреса місця проживання: с.Тарасівка, Полтавського району, Полтавської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім.Довженка", юридична адреса: с.Яреськи, вул.Козацький шлях, 29, Миргородського району, Полтавської області про захист права власності та витребування земельної ділянки із незаконного користуванння, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Зіньківського районного суду Полтавської області перебуває цивільна справа № 530/90/23 за позовом ОСОБА_1 , адреса місця проживання: с.Тарасівка, Полтавського району, Полтавської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім.Довженка", юридична адреса: с.Яреськи, вул.Козацький шлях, 29, Миргородського району, Полтавської області про захист права власності та витребування земельної ділянки із незаконного користуванння.

09.03.2023 року від представника позивача, ОСОБА_1 , адвоката Зінченка Г.В. надійшла заява про забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма" ім.Довженка" користуватися (обробляти і засівати) земельнку ділянку площею 2,9975 га, кадастровий номер 5321386400:00:034:0009.

Вивчивши наявні матеріали, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню із наступних підстав.

Предметом спору є повернення із незаконного користування відповідача земельної ділянки належної позивачу, ОСОБА_1 , площею 2,9975 га, кадастровий номер 5321386400:00:034:0009.

Відповідно до ч. 1 ст.149ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст.149ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 3 ст.150ЦПК України заходи забезпечення позову, мають бути спів мірними із заявленими позивачами вимогами.

Відповідно до статті 151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п.п. 4,5,6Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»- розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи - не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги - інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Особам, які беруть участь у справі - має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов`язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.

Відповідно до вимог п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи Заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову повинні бути співвмірними із заявленими позовними вимогами.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свободта Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно достатті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставіЗакону України № 475/97-ВР від 17.07.1997 р.; Конвенція набула чинності для України 11.09.1997 р.

При здійсненні судочинства суди застосовуютьКонвенцію про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року № ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Так, згідно позовних вимог ОСОБА_1 просить витребувати земельну ділянку із незаконного користування, а тому суд вважає, що заяву представника позивача, адвоката Зінченка Г.В. про забезпечення позову слід задоволити.

Керуючись ст.ст. 151,153 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача, адвоката Зінченка Г.В. про забезпечення позову - задоволити.

Заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма" ім.Довженка" користуватися (обробляти і засівати) земельнку ділянку площею 2,9975 га, кадастровий номер 5321386400:00:034:0009.

Копію ухвали направити до Зіньківського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Північно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) (місце знаходження: м.Зіньків, вул.Воздвиженська, 64, Полтавського району, Полтавської області) - для виконання.

Копію ухвали направити сторонам для відома.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена на протязі п"ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Зіньківського

районного суду Полтавської області С.Р.Должко