Ухвала

від 15.03.2023 по справі 938/155/23

ВЕРХОВИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 938/155/23

Судове провадження № 1-кс/938/53/23

УХВАЛА

про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна

15 березня 2023 року селище Верховина

Слідчий суддя Верховинського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого Слідчого відділення Верховинського районного відділення поліції Головного управління Національної поліції України в Івано-Франківській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Верховинського відділу Косівської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.02.2023 за №12023091130000014, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 364 КК України

в с т а н о в и в :

слідчий СВ Верховинського РВП ГУНП України в Івано-Франківській області, звернувся до слідчого судді Верховинського районного суду Івано-Франківської області із клопотанням, яке погоджене прокурором Верховинського відділу Косівської окружної прокуратури Івано-Франківської області, в якому просить накласти арешт на майно: земельну ділянку площею 2,0000 га, з кадастровим номером 2620881001:01:001:0849, цільове призначення якої - для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд за адресою: с. Бистрець, Верховинського району, Івано-Франківської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 598235426208), котра на даний час, на праві приватної власності, належить ТзОВ «КОНСЕПТ ХОЛДІНГ», код ЄДРПОУ:39560773, зареєстрованого за адресою: м. Київ, вул. Залізничне Шосе, 47, шляхом заборони вчинення будь-яких дії щодо об`єднання, розподілу, зміни конфігурації та відчуження земельної ділянки площею 2,0000 га, а також шляхом заборони здійснення будівництва будь-яких об`єктів нерухомості, з метою збереження речового доказу у кримінальному провадженні № 12023091130000014 від 07.02.2023.

Подане клопотанняслідчий мотивує тим,що СВВерховинського РВПГУ НПв Івано-Франківськійобласті,проводиться досудоверозслідування укримінальному провадженні№12023091130000014від 07.02.2023,за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.364КК України.

Досудовим розслідування встановлено, що рішенням Бистрецької сільської ради Верховинського району від 18.01.2007 надано дозвіл ОСОБА_5 на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки для ведення особисто селянського господарства. Після цього, 20.01.2007 ОСОБА_5 звернувся до приватного підприємства «Західземпроект», з метою оформлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території села Бистрець, урочище Нижній Дитул, Верховинського району, Івано-Франківської області.

В ході оформлення даної проектної документації, ОСОБА_6 , як посадова особа органу місцевого самоврядування, будучи головою Бистрецької сільської ради, Верховинського району, Івано-Франківської області, діючи в порушення вимог чинного законодавства України, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, достовірно знаючи, що земельна ділянка площею 2,0000 га, яка знаходиться за адресою: с.Бистрець, урочище Нижній Дитул, Верховинського району, Івано-Франківської області, частково накладається на землі, які перебувають в постійному користуванні Верховинського районного лісгоспу і не можуть передаватись у приватну власність громадян, погодив акт встановлення, узгодження зовнішніх меж землекористування та акт вибору і обстеження вищевказаної земельної ділянки площею 2,0000 га, завіривши їх власним підписом та відтиском мастичної печатки Бистрецької сільської ради, чим підтвердив, що зазначені земельні ділянки не належить до земель Верховинського районного лісгоспу, надавши таким чином можливість відвести їх у приватну власність ОСОБА_5 .

В подальшому,на підставівиготовленого спеціалістамиПП «Західземпроект»проекту землеустроющодо відведенняземельної ділянкидля веденняособистого селянськогогосподарства ОСОБА_5 ,який бувзатверджений рішенням7сесії п`ятогодемократичного скликанняБистрецької сільськоїради,Верховинського району,Івано-Франківськоїобласті від04.03.2007,Верховинським районнимвідділом земельнихресурсів наім`я ОСОБА_5 видано Державнийакт серіїЯД №886429від 21.03.2007року на право власності на земельну ділянку площею 2,0000 га з кадастровим номером 2620881001:01:001:0849 в с.Бистрець, присілок Нижній Дитул, Верховинського району, Івано-Франківської області, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

Згідно висновку судової інженерно-технічної експертизи № 21/02/23 від 21.02.2023 року встановлено, що земельна ділянка площею 2,0000 га кадастровим номером 2620881001:01:001:0849, що розміщена в с.Бистрець Верховинського району, Івано-Франківської області, та передана у власність ОСОБА_5 , частково накладається на земельні ділянки, що перебувають у постійному користуванні Красницького лісництва Верховинського районної лісгоспу площею 1,5908 га, в тому числі площа накладання на квартал 3, вид 35 становить 0,4571 га, площа накладання на квартал 3, виділ 36 станови 0,0862 га та площа накладання на квартал 3, виділ 37 становить 1,0475 га.

Ринкова вартість земельної ділянки з кадастровим номером 2620881001:01:001:0849, площею 2,0000 та станом на 2007 рік становила 589 500,00 (п`ятсот вісімдесят дев`ять тисяч п`ятсот гривень), а вартість площі 1,5908 га накладення на землі, які перебувають у постійному користуванні Верховинського районного лісгоспу та не можуть бути передані у приватну власність станом на 2007 рік становила 468 968 грн. (чотириста шістдесят вісім тисяч дев`ятсот шістдесят вісім гривень).

Таким чином, внаслідок зловживання сільського голови села Бистрець, Верховинського району, Івано-Франківської області ОСОБА_6 своїм службовим становищем, що призвело до протиправного вилучення з державної власності земельної ділянки лісового фонду площею 1,5908 га, яка відноситься до території Верховинського районного лісгоспу, і передачі її у приватну власність фізичній особі ОСОБА_5 , охоронюваним законом державним інтересам спричинено тяжкі наслідки на загальну суму 468 968 грн. (чотириста шістдесят вісім тисяч дев`ятсот шістдесят вісім гривень), яка більше, як у 250 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

23.04.2008, на підставі Договору купівлі-продажу ВКК № 502652 реєстраційний № 777 від 23.04.2008, ОСОБА_7 придбав у ОСОБА_5 вищевказану земельну ділянку площею 2,0000 га, що розміщена на території села Бистрець, Верховинського району, Івано-Франківської області.

25.04.2008 року ОСОБА_7 було замовлено в Івано-Франківській регіональній філії ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України» виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на вищевказану земельну ділянку зі зміною цільового призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Після цього, на підставі виготовленої технічної документації, 29.05.2008 року на ім`я ОСОБА_7 видано Державний акт серії ЯЕ № 854055 на право власності на земельну ділянку площею 2,0000 га, з кадастровим номером 2620881001:01:001:0849, цільове призначення якої - для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд за адресою: с. Бистрець, Верховинського району, Івано-Франківської області.

05.03.2016 реєстраційною службою Верховинського районного управління юстиції Івано-Франківської області здійснено реєстрацію прав власності на вищевказану земельну ділянку за ТзОВ «КОНСЕПТ ХОЛДІНГ» код ЄДРПОУ: 39560773, зареєстрованого за адресою: м. Київ, вул. Залізничне Шосе, 47.

Станом на даний час, вищевказане ТзОВ «КОНСЕПТ ХОЛДІНГ являється актуальним власником даної земельної ділянки.

Слідчий зазначає, що оскільки земельна ділянка площею 2,0000 га, з кадастровим номером 2620881001:01:001:0849, є предметом злочину, так, як більша її частина, площею 1,5908 га накладається на землі, які перебувають у постійному користуванні Верховинського районного лісгоспу та не можуть бути передані у приватну власність, та набута злочинним шляхом, тобто отримана внаслідок вчинення злочину, 21.02.2023 вказану земельну ділянку визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12023091130000014.

Вважає, що з метою подальшого повернення частини земельної ділянки площею 1,5908 га з кадастровим номером 2620881001:01:001:0849 у постійне користування Верховинського районного лісгоспу та збереження цієї земельної ділянки, як речового доказу у кримінальному провадженні №12023091130000014, тобто недопущення подальшого її пошкодження, псування, перетворення шляхом здійснення на ній подальшого будівництва будь-яких об`єктів нерухомості, а також поділу, об`єднання чи відчуження, слід накласти арешт на вказану земельну ділянку, шляхом заборони вчинення будь-яких дії щодо об`єднання, розподілу, зміни конфігурації та відчуження земельної ділянки площею 2,0000 га, а також шляхом заборони здійснення будівництва будь-яких об`єктів нерухомості.

Відповідно до ч.ч.1,2, ст.172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Відповідне клопотання про арешт майна надійшло до суду 13.03.2023 та його розгляд було призначено на 14.03.2023 о 12год.30хв, однак у зв`язку із зайнятістю судді в розгляді іншої справи, розгляд клопотання було відкладено на 15.03.2023.

Слідчий та прокурор в судове засідання не з`явилися, про розгляд клопотання повідомлялися у встановленому законом порядку. Слідчий подав заяву про розгляд клопотання без його участі. Вимоги клопотання підтримав. Прокурор причини неявки суду не повідомив.

Оскільки слідчим у поданому клопотанні обґрунтовано необхідність розгляду клопотання без повідомлення власника майна, у відповідності до положень ч.2 ст. 172 КПК України, розгляд клопотання здійснюється без повідомлення власника майна ТзОВ «Консепт Холдінг».

Враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у розгляді клопотання, згідно положень ч.4 ст.107 КПК України, під час розгляду вказаного клопотання слідчим суддею, фіксування за допомогою технічних засобів не здійснюється.

Вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Із витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що 07.02.2023 до реєстру внесено відомості про кримінальне провадження за №12023091130000014 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.364 КК України. Згідно витягу встановлено, що ОСОБА_6 , як посадова особа органу місцевого самоврядування, будучи головою Бистрецької сільської ради Верховинського району, Івано-Франківської області, діючи в порушення вимог ст.ст. 118, 151 Земельного кодексу України, Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди та договорів оренди землі), затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 43 від 04.05.1999, наказу № 33 від 03.11.2006 року Верховинського відділу земельних ресурсів, діючи умисно, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, достовірно знаючи, що земельна ділянка площею 2,0000 га, яка знаходиться за адресою: с. Бистрець, урочище Нижній Дитул, Верховинського району, Івано-Франківської області, накладається на землі, які перебувають в постійному користуванні Верховинського районного лісгоспу і не можуть передаватись у приватну власність громадян, погодив акт встановлення, узгодження зовнішніх меж землекористування та акт вибору і обстеження вищевказаної земельної ділянки площею 2,0000 га, завіривши їх власним підписом та відтиском мастичної печатки Бистрецької сільської ради, чим підтвердив, що зазначені земельні ділянки не належить до земель Верховинського районного лісгоспу, надавши таким чином можливість відвести їх у приватну власність ОСОБА_5 .

Відповідне кримінальне провадження розслідується слідчим відділом Верховинського РВП ГУНП України в Івано-Франківській області.

22.02.2023 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

Постановою слідчого Слідчого відділення Верховинського РВП ГУНП України в Івано-Франківській області ОСОБА_3 від 21.02.2023 земельну ділянку з кадастровим номером 2620881001:01:001:0849 на території с.Бистрець, урочище Нижній Дитул, Верховинського району, Івано-Франківської області, площею 2,0000га залучено речовим доказом у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №07.02.2023 за №12023091130000014 .

Відповідно до положень ч.1 ст.131 КПК України, законодавець визначив, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження, застосовуються заходи забезпечення кримінального провадження.

Згідно ч.2 ст.131 КПК України, одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна, який у відповідності до вимог ч.1 ст.132 КПК України застосовується на підставі ухвали слідчого судді.

Частинами 1 та 2 статті 171 КПК України визначено, що із клопотаннямпро арештмайна дослідчого судді,має правозвернутися прокурор,слідчий запогодженням зпрокурором,а зметою забезпеченняцивільного позову-також цивільнийпозивач.У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено зокрема:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При цьому,вирішуючи питання проарешт майна,слідчий суддя навиконання вимог ч.2ст.173КПК України, повиненвраховувати зокрема: правовупідставу дляарешту майна; можливістьвикористання майнаяк доказуу кримінальномупровадженні (якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом1частини другоїстатті 170цього Кодексу); розумністьта співрозмірністьобмеження прававласності завданнямкримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

У відповідності з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до пп.1 ч.2 ст.170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За змістом ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому п.1 ч.2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження, на підставі ухвали слідчого судді може бути застосовано такий західзабезпечення кримінальногопровадження,як арештмайна, заумови,що особа,яка його подала,доведе необхідністьтакого арешту,а такожнаявність ризиків,передбачених абзацомдругим частинипершої статті170цього Кодексу,тобто можливого його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Як вбачається із поданого клопотання, слідчий просить накласти арешт на земельну ділянку кадастровий номер 2620881001:01:001:0849, шляхом заборони вчинення будь-яких дії щодо об`єднання, розподілу, зміни конфігурації та відчуження такої земельної ділянки, а також шляхом заборони здійснення на ній будівництва будь-яких об`єктів нерухомості, з метою подальшого повернення частини такої земельної ділянки площею 1,5908 га у постійне користування Верховинського районного лісгоспу та збереження цієї земельної ділянки, як речового доказу у кримінальному провадженні №12023091130000014.

Аналізуючи зазначену слідчим у поданому клопотанні мету застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зазначає, що законодавець не передбачив можливості накладення арешту на майно в межах кримінального провадження з метою повернення такого майна у користування попереднього власника. Слід також зазначити, питання повернення (витребування) майна регламентовано нормами цивільного законодавства.

В той же час, законодавець передбачив можливість накладення арешту на майнобудь-якоїфізичної абоюридичної особи, зметою забезпеченнязбереження речовихдоказів, за наявності достатніх підстав вважати, що відповідне майно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.

Слідчий суддя враховує те, що згідно положень ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно донаявної вматеріалах клопотаннякопії постановислідчого від 21.02.2023, земельна ділянка кадастровий номер 2620881001:01:001:0849 залучена речовим доказом у даному кримінальному провадженні, оскільки набута злочинним шляхом, тобто отримана внаслідок вчинення злочину.

Слідчим суддею також враховано те, що земельна ділянка кадастровий номер 2620881001:01:001:0849 на даний час перебуває у власності ТзОВ «КОНСЕПТ ХОЛДІНГ», яке не оспорюється, однак в силу положень ч.10 ст.170 КПК України, передбачено можливість накладення арешту на майно, яке перебуває у власності добросовісного набувача, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Аналізуючи наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу, які слугують підставою для застосування арешту майна, слідчий суддя зазначає наступне.

Так, відповідно до положень абз.2 ч.1 ст.170 КПК України, такими ризиками є можливість приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, чи відчуження майна щодо якого вирішується питання арешту.

У поданому клопотанні слідчий зазначає, що накладення арешту на земельну ділянку кадастровий номер 2620881001:01:001:0849 є необхідним саме для недопущення подальшого її пошкодження, псування, перетворення шляхом здійснення на ній подальшого будівництва будь-яких об`єктів нерухомості, а також поділу, об`єднання чи відчуження.

Однак слідчий не наводить жодних обставин, які б свідчили про наявність вказаних ризиків та не обґрунтовує їх жодними доказами.

Так слідчий зазначає, що власник земельної ділянки кадастровий номер 2620881001:01:001:0849, з моменту її передачі у приватну власність, змінювався тричі.

Однак на переконання слідчого судді, зміна власника земельної ділянки до початку досудового розслідування не може бути беззаперечним доказом наявності ризику щодо її пошкодження, знищення, поділу, об`єднання чи відчуження новим власником.

Таким чином, слідчим не доведено, що не накладення арешту на вищевказану земельну ділянку, може призвести на даній стадії досудового розслідування до зникнення, втрати або пошкодження такої або настання інших наслідків, які можуть перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Слідчий просить накласти арешт заборонивши вчиняти будь які дії щодо об`єднання, розподілу, зміни конфігурації та відчуження такої земельної ділянки, а також здійснення на ній будівництва будь-яких об`єктів нерухомості.

Згідно з ч.4 ст.170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню, чого слідчим не доведено.

Слід також звернути увагу на те, що доведеність чи недоведеність вини певної особи в майбутньому в межах даного кримінального провадження, не мають прямого зв`язку із земельною ділянкою, на яку слідчий просить накласти арешт, оскільки завданням досудового розслідування не є її зберігання чи повернення, а забезпечення швидкого, повного й неупередженого розслідування справи, збирання доказів про її правовий статус, про діяння певних осіб щодо неї.

Згідно долучено до клопотання витягу із державного реєстру речових прав, ТзОВ «КОНСЕПТ ХОЛДІНГ», є власником даної земельної ділянки із 2016 року. Цільове призначення земельної ділянки- для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд. Будь яких доказів, що право власності ТзОВ «КОНСЕПТ ХОЛДІНГ», на земельну ділянку оспорюється, матеріали клопотання не містять, а отже останнє є добросовісним набувачем вказаної земельної ділянки.

Стаття 41 Конституції Українипередбачає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Встатті 2 КПК Українизазначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Положеннями ст.ст.7,16КПК України встановлюють, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

У відповідності до положень ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17.07.1997 р., кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з прецедентними правовими позиціями ЄСПЛ визначено, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між суспільним інтересом та правомірною метою з одного боку, а з іншого боку вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна причина.

Слідчим не обгрунтовано, що накладення арешту на вказану земельну ділянку шляхом заборони власнику розпоряджатися такою, відчужувати її будь-яким чином, чи використовувати за цільовим призначенням, відповідає принципу співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.

З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до переконання, що слідчим не доведено, що без арешту вказаного майна неможливо проведення слідчих дій, а також не доведено необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, про який йдеться у клопотанні, що він виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи осіб, що є правові підстави для такого арешту, а також можливі наслідки здійснення арешту, а саме обмеження права власності, є розумними і співмірними із завданням кримінального провадження.

За таких обставин у задоволенні клопотання слідчого слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-175, 309,395 КПК України, слідчий суддя,

у х в а л и в :

В задоволенні клопотання слідчого Слідчого відділення Верховинського районного відділення поліції Головного управління Національної поліції України в Івано-Франківській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Верховинського відділу Косівської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.02.2023 за №12023091130000014, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 364 КК України відмовити.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_8