Постанова

від 15.03.2023 по справі 210/1753/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/3025/23 Справа № 210/1753/22 Суддя у 1-й інстанції - Вікторович Н. Ю. Суддя у 2-й інстанції - Мірута О. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2023 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ :

головуючого суддіМірути О.А.

суддів Тимченко О.О., Хейло Я.В.

за участю секретаря судового засідання - Тимофєєвої В.О.

позивач: Криворізька міська рада

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кривому Розі Дніпропетровської області апеляційну скаргу Криворізької міської ради на ухвалу Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу, Дніпропетровської області від 08 грудня 2022 року у справі за позовом Криворізької міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення безпідставно збережених коштів, (суддя Вікторович Н.Ю.,) повний текст ухвали складений 08 грудня 2022 року,

В С Т А Н О В И В :

В червні 2022 року Криворізька міська рада звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з позовом про стягнення безпідставно збережених коштів.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 серпня 2022 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Криворізької міської ради 82 775,80 грн. за користування земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 1211000000:02:163:0067, у період з 20 лютого 2020 року до 31 грудня 2021 року.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Криворізької міської ради судовий збір у розмірі 1 324,61 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Криворізької міської ради 72 263,71 грн. за користування земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 1211000000:02:163:0067, у період з 09 серпня 2017 року до 31 грудня 2021 року.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Криворізької міської ради судовий збір у розмірі 1 156,39 грн.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від26 жовтня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , залишено без задоволення.

Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 серпня 2022 року залишено без змін.

02 грудня 2022 року відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до суду з заявою про відстрочення виконання рішення суду.

В обґрунтування заяви, заявник зазначає, що в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022, який затверджено Верховною Радою України 24.02.2022 року законом №2102-ІХ та продовжено Указом Президента України від 07.11.2022 №757/2022, затвердженим Верховною Радою України 16.11.2022 р. Законом №2738-ІХ, з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року ще на 90 діб (тобто в строк до 19 лютого 2023 року). Листом №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 Торгово-промислова палата України зазначила, що військова агресія Російської Федерації проти України, що стала підставою для введення воєнного стану з 24.02.2022 року відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», на підставі чого торгово-промислова палата України прийняла рішення та засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) у зв`язку із збройною агресією та воєнним станом. В свою чергу, введення воєнного стану на території України призвело до погіршення фінансового становища ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , що призвело до фактичного зупинення їх підприємницької діяльності. В зв`язку з вищевикладеним, заявник просить відстрочити виконання рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 серпня 2022 року, залишене без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 26 жовтня 2022 року строком на один рік.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 грудня 2022 року заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено.

Відстрочено виконання рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 серпня 2022 року, яке залишено без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 26 жовтня 2022 року по цивільній справі за позовом Криворізької міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою комунальної власності строком на один рік.

В апеляційній скарзі Криворізька міська рада посилається на процесуальні порушення, неповноту з`ясованих обставин по справі, що мають значення, недоведеність обставин та ставить питання про скасування ухвали суду та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні заяви.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначила, що Криворізька міська рада не була повідомлена про день та час розгляду справи у суді першої інстанції, відповідачі не надали доказів настання тяжкого фінансового становища внаслідок війни на території України.

Суд першої інстанції не звернув уваги, що військовий стан на території України не є тією виключною обставиною, що зумовила би відстрочку виконання рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11.08.2022 року на 1 рік.

У відзиві на апеляційну скаргу заявники через неможливість надання доказів суду першої інстанції, зазначили, що не були належним чином повідомлені про розгляд справи, що позбавило можливості надати докази, а саме: довідки за 2022 за формою ОК-5 Пенсійного фонду України про індивідуальні відомості про застраховану особу, тому надають їх суду апеляційної інстанції.

У судовому засіданні представник Криворізької міської ради Сильникова А.О. підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у судове засідання не з`явились про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Як установлено судом та убачається із матеріалів справи, рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 серпня 2022 року залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 26 жовтня 2022 року,позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Криворізької міської ради 82 775,80 грн. за користування земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 1211000000:02:163:0067, у період з 20 лютого 2020 року до 31 грудня 2021 року.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Криворізької міської ради судовий збір у розмірі 1 324,61 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Криворізької міської ради 72 263,71 грн. за користування земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 1211000000:02:163:0067, у період з 09 серпня 2017 року до 31 грудня 2021 року.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Криворізької міської ради судовий збір у розмірі 1 156,39 грн.

Задовольняючи заяву відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив з того, що наведені заявником підстави щодо відстрочення судового рішення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарювання, для яких стало неможливим виконання обов`язків як за договорами, так і за законодавчими чи іншими нормативними актами.

Згідно з ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно зі ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Виконання судового рішення, відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі № 1-7/2013, є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.

Стаття 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий судовий розгляд та закріплює принцип верховенства права, на якому будується демократичне суспільство, і найважливішу роль судової системи в здійсненні правосуддя. Проте, право на справедливий суд було б позбавлено сенсу, якщо б допускало невиконання остаточних судових рішень, які набрали законної сили.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини невід`ємною частиною права на суд та фундаментальним аспектом верховенства права є принцип правової визначеності (певності), який включає дотримання принципу остаточності судового рішення.

У розумінні практики Європейського суду частина 1 статті 6 Конвенції передбачає не лише доступ до правосуддя і встановлення порядку судового розгляду, а й гарантує виконання судових рішень з метою запобігання заподіяння шкоди одній із сторін.

Право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання рішення залишилося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина судового процесу для цілей ст. 6 Конвенції.

Відповідно до частини 1 статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до частин 1, 3, 4, 5статті 435 ЦПК Україниза заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Право сторони звернутися із заявою про відстрочку виконання рішення суду передбачене такожстаттею 33 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо).

Відстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

Системний аналіз зазначених норм законодавства свідчить, що закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Підставою для застосуваннястатей 435 ЦПК Україниі 33Закону України «Про виконавче провадження»є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 10Постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України №5-пр/2013 від 26.06.2013, розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

Рішенням Суду у справі Глоба проти України №15729/07 від 05.07.2012 суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою щодо відстрочення судового рішення, стало суттєве погіршення матеріального стану заявників по справі через введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022, який затверджено Верховною Радою України 24.02.2022 року законом №2102-ІХ та продовжено Указом Президента України від 07.11.2022 №757/2022, затвердженим Верховною Радою України 16.11.2022 р. Законом №2738-ІХ, з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року ще на 90 діб (тобто в строк до 19 лютого 2023 року).

Листом №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 Торгово-промислова палата України засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб. Статтею 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» передбачено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видаютьсертифікатпро такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Відповідно до ч.2 ст. 435 ЦПК України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Згідно ч. 2 ст. 128 ЦПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання, якщо їх явка є не обов`язковою.

Відповідно до ч.6 ст. 128 ЦПК України, судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи,у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Згідно ж ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є:день вручення судової повістки під розписку;2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи;3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отриматисудову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Постановляючи ухвалу про відстрочення виконання рішення суду у справі за позовом Криворізької міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення безпідставно збережених коштів суд посилався на те, що сторони будучі належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явились.

Як вбачається із матеріалів справи, матеріали справи не містять доказів вручення Криворізькій міській раді, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 судових повісток про призначення справи до розгляду на 08 грудня 2022 року, що не відповідає ч.5 ч. ст. 128 ЦПК України, згідно якої судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення завчасно.

Проте, постановляючи ухвалу, суд першої інстанції не врахував вимоги ч. 2ст.435ЦПК України тарозглянув заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 провідстрочення виконаннясудового рішенняу справіза позовом Криворізькоїміської радидо ОСОБА_1 , ОСОБА_2 простягнення безпідставнозбережених коштів без належного повідомлення позивача Криворізької міської ради та відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про час та місце розгляду справи.

Устатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободпередбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи.

Крім того, у п. 26 рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня 2008 року у справі Надточій проти України (заява №7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін, один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Аналізуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зазначені вимоги законодавства до уваги не взяв, розглянув справу за відсутності відповідача, щодо якого відсутні докази належного повідомлення про дату, час та місце розгляду справи, внаслідок чого порушив право апелянта на участь у судовому розгляді, не забезпечивши можливості надати суду відповідні докази та доводи, чим порушив вимогист. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо права особи на справедливий судовий розгляд.

Таким чином, доводи, викладені в апеляційній скарзі, що питання про відстрочення виконання судового рішення вирішено судом з порушенням норм процесуального права заслуговує на увагу та є безперечною підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду.

П.3ст.367ЦПК України визначено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються апеляційним судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

При перегляді заяви, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що через неналежне повідомлення сторін по справі про день та час розгляду справи, заявник були позбавлені можливості надати докази суду першої інстанції, що є підставою для прийняття таких доказів апеляційним судом.

Так, підтверджуючи доводи, викладені в заяві про розстрочення рішення суду ОСОБА_1 , посилається на нестабільний дохід за 2022, який склав 19500грн., що підтверджується довідкою за формою ОК-5 Пенсійного фонду України про індивідуальні відомості про застраховану особу від 20.02.2023, а ОСОБА_2 посилається на довідку за формою ОК-5 від 20.02.2023 року, згідно якої розмір її щомісячного доходу за 2021 року склав 6000 грн.

Апеляційний суд вважає, що у сукупності з раніше наданими заявниками доказами, встановлені обставини є такими, що істотно ускладнюють виконання рішення суду в розумінні вимог ч.3 ст. ст.435 ЦПК України, а тому заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відстрочення виконання судового рішення у цивільній справі, підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги частково заслуговують на увагу , а ухвала суду підлягає скасуванню з ухваленням постанови про задоволення заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відстрочення виконання судового рішення у цивільній справі.

Керуючись ст.ст.367,368,382,384 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргуКриворізької міської ради задовольнити частково.

Ухвалу Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 грудня 2022 року - скасувати.

Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відстрочення виконання судового рішення у цивільній справі №210/1753/22 за позовом Криворізької міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення безпідставно збережених коштів задовольнити.

Відстрочити виконання рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 серпня 2022 року по цивільній справі за позовом Криворізької міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою комунальної власності строком на один рік, до 15 березня 2024 року.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: