Постанова

від 09.12.2011 по справі 2а/1570/8729/2011

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/1570/8729/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2011 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бутенка А.В.,

судді - Самойлюк Г.П.,

судді - Білостоцького О.В.,

за участю секретаря Римаря І.А.,

за участю сторін:

позивач - ОСОБА_1 (особисто)

представник відповідачів - Якимчук І.О. (по довіреності).

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Південної митниці Державної митної служби України та Державного казначейства України про визнання неправомірним та скасування Наказу №2269-к від 14.10.2011 року в частині припинення перебування на державній службі позивача, зобов`язання поновити його на посаді інспектора відділу митного оформлення №3 поста «Одеса-порт`Південної митниці та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до суду звернувся ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Південної митниці Державної митної служби України та Державного казначейства України про визнання неправомірним та скасування Наказу №2269-к від 14.10.2011 року в частині припинення перебування на державній службі позивача, зобов`язання поновити його на посаді інспектора відділу митного оформлення №3 поста «Одеса-порт`Південної митниці та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. 02.11.2011 року на адресу суду позивачем було надано уточнення до адміністративного позову (а.с.22-28).

У судовому засіданні 06.12.2011 року позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі, зіславшись на обставини зазначені у позовній заяві та уточненнях до неї. ОСОБА_1 зазначив, що він перебував на державній службі, працював у Південній митниці. Протягом усього часу перебування на державній службі у митних органах обов`язки державного службовця виконував сумлінно, присягу не порушував, скарг на дії (бездіяльність) не надходило. Наказом Державної митної служби України № 2269-к від 14.10.2011р. припинено його перебування на державній службі в митних органах за порушення присяги держслужбовця. Позивач вважає, що наказ Державної митної служби України від 14.10.11р. № 2269-к в частині припинення його перебування на державній службі в митних органах є незаконним та таким, що прийнятий з порушенням чинного законодавства, та підлягає скасуванню, оскільки службові обов`язки позивачем були виконані сумлінно, норми положення про порядок здійснення контролю за доставкою вантажів у митниці були дотримані ним у повному обсязі. На думку позивача, ним повністю була виконана наведена процедура контролю за оформленням товару, який переміщувався через митний кордон України у зоні діяльності Південної митниці, в даному випадку, це вантаж "Additional material", який переміщувався на адресу підприємства, розташованого в м. Запоріжжя протягом серпня-жовтня 2011 року. З огляду на вищенаведене, просив позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідачів проти задоволення позову заперечував, вважав його необґрунтованим та просив в позові відмовити, оскільки оскаржуваний наказ є правомірним та обґрунтованим, зазначивши, що на підставі наказу Південної митниці від 06.10.2011 № 1017 (зі змінами) проведено службове розслідування, метою якого стало повне, всебічне та об`єктивне з`ясування обставин проведення митних процедур стосовно товарів, які переміщувалися через митний кордон України в зоні діяльності митного поста "Одеса-порт" та направлялися на адресу одержувача ТОВ "Мідек" протягом 2011 року. В результаті службового розслідування було встановлено факти допущення позивачем порушень під час пропуску товарів через митний кордон України. Так, 02.10.2011 на теплоході "Csav Jura" та 04.10.2011 року на теплоході "CGM Musset" до пункту пропуску ДП "Одеський морський торговельний порт" надійшли контейнери, у яких, відповідно до коносаментів знаходився товар "Additional material" (з англійської - "додатковий матеріал"). 04.10.2011 року та 05.10.2011 року експедитором до м/п "Одеса-порт" надано наряд № 0432 на товар "вапно негашене", який надійшов на адресу ТОВ "Мідек", м. Запоріжжя. Після візування наряду згідно з обліковим номером м/'п "Одеса- порт" Південної митниці документи були надані експедитору для проходження подальшого оформлення. 06.10.2011 після надання експедитором документів, необхідних для здійснення митних процедур, товар у контейнерах був направлений до Запорізької митниці на адресу одержувача по документам контролю за доставкою. Пропуск товару здійснено інспектором відділу митного оформлення № 3 митного поста "Одеса-порт" Південної митниці Бахчиванжи Є.І. Однак, 06.10.2011 за рішенням начальника Південної митниці здійснено переогляд зазначених контейнерів, в результаті чого встановлено, що в контейнерах фактично знаходиться товар "мішки поліпропіленові". Комісією зі службового розслідування встановлено, що на підставі інформації, зазначеної в коносаментах, однозначна ідентифікація товарів, які фактично переміщувалися через митний кордон України, неможлива. ОСОБА_1 , яким здійснювалися митні процедури щодо вказаного товару, в порушення вимог нормативно-правових актів було обрано форму та обсяг митного контролю, не достатні для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи в частині не здійснення належним чином перевірки товаросупровідних та митних документів. Таким чином, комісією з проведення службового розслідування зроблено висновок про те, що позивачем порушено вимоги пунктів 4.13 та 4.14 Положення про порядок здійснення контролю за доставкою вантажів у митниці призначення, затвердженого наказом Держмитслужби України від 08.12.1998 № 771, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.01.1999 № 42/3335, в частині не здійснення належним чином перевірки товаросупровідних та митних документів. Представник відповідачів також пояснив, що результати службового розслідування зафіксовано в Акті від 13.10.2011 №40/11-2011. За результатами зазначеного службового розслідування Південною митницею внесено до Держмитслужби України подання про припинення перебування на державній службі в митних органах України посадових осіб відділу митного оформлення № 3 митного поста "Одеса-порт" Південної митниці, на підставі чого наказом Державної митної служби України від 14.10.2011 № 2269-к за порушення Присяги державних службовців, відповідно до вимог ст. 17, пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України "Про державну службу" з 17.10.2011 припинено перебування на державній службі посадових осіб, в тому числі ОСОБА_1 . Таким чином, на думку представника відповідача, встановлені у ході службового розслідування порушення вимог законодавства України, інших нормативно-правових актів з питань митної справи, свідчать про несумлінне виконання позивачем основних обов`язків державних службовців та своїх службових обов`язків, що є порушенням Присяги державних службовців, передбаченої статтею 17 Закону України "Про державну службу" та, у відповідності до ст. 30 Закону України "Про державну службу", є самостійною підставою для припинення державної служби.

Представник Державного казначейства України у судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи (а.с.50), а тому на підставі ст. 128 КАС України справа слухалась за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення позивача, та представника відповідачів, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 з 2000 року проходив службу в Митних органах України, що згідно з п. 15 ч. 1 ст. 3 КАС України, підпадає під визначення публічної служби, а тому спори щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 17 КАС України відносяться до юрисдикції адміністративних судів та повинні розглядатися за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з наказом Державної митної служби України №2269-к від 14.10.2011 року за порушення Присяги державних службовців, відповідно до вимог ст. 17, п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України Про державну службу, було припинено перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_1 17.10.2011 року (а.с.9-11).З зазначеним наказом позивач не погодився, про що свідчить відповідна відмітка.

Зазначений наказ було прийнято на підставі подання Південної митниці за результатами службового розслідування, проведеного на підставі наказу Південної митниці від 06.10.11 № 1017 (зі змінами).

Результати службового розслідування зафіксовано в Акті від 13.10.2011 №40/11-2011 (а.с. 54-60), з яким позивач не погодився (а.с.61).

Так, у акті від 13.10.2011 року, зазначено, що контейнер СМАU8268289 надійшов до пункту пропуску «Одеський морський торгівельний порт»14.09.2011 року з товаром згідно коносаменту №СNSE147561 - "Additional material". 16.09.2011 року експедитором підприємства ТОВ «Альтаіс СВ`до митного поста «Одеса-порт`був наданий наряд №0424 на товар «вапно негашене», що надійшов на адресу ТОВ «МІДЕК`м. Запоріжжя. Піся перевірки наданих документів, ст.інспектором ВМО №3 митного поста «Одеса-порт`Асауленком О.В. наряд був завізований згідно облікового номеру митного поста «Одеса-порт`Південної митниці №87933/2011 від 16.09.2011 року. Документи були надані експедитору для проходження подальшого оформлення. Під час візування до «електронного журналу обліку контейнерів`була внесена хибна інформація щодо товару, а саме: у полі найменування вантажу внесено інформацію «вапно негашене». 16.09.2011 року після надання експедитором документів, необхідних для здійснення митних процедур, товар у вищевказаному контейнері було направлено до Запорізької митниці на адресу одержувача по документу контролю за доставкою ПП №112000000/2011/903081 від 16.09.2011 року. Пропуск товарів через митний кордон до митниці призначення здійснено було інспектором ВМО №3 митного поста «Одеса-порт`Бахчиванжи Є.І.

У ході службового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста "Одеса-порт" Південної митниці, під час пропуску зазначених товарів через митний кордон до митниці призначення, в порушення вимог пунктів 4.13 та 4.14 Положення про порядок здійснення контролю за доставкою вантажів у митниці призначення, затвердженого наказом Держмитслужби України від 08.12.98 №771 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.01.99 №42/3335, не здійснив належним чином перевірки товаросупровідних та митних документів. В результаті такої бездіяльності у митному відношенні було оформлено товар "вапно негашене" в той час, коли фактично в контейнерах перевозився товар "мішки поліпропіленові".

Оцінюючи оскаржений наказ суб`єкта владних повноважень в частині припинення перебування ОСОБА_1 на державній службі, суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України та доходить до висновку про незаконність виданого наказу №2269-к від 14.10.2011 року в зазначеній частині, а тому позовні вимоги позивача про скасування наказу №2269-к від 14.10.2011 року в частині припинення перебування ОСОБА_1 на державній службі в митних органах України підлягають задоволенню у зв`язку з наступним.

Відповідачем за результатами службового розслідування був прийнятий Акт від 13.10.2011 №40/11-2011, але вказаний акт службового розсідування підписаний ОСОБА_1 з зауваженням та з його висновками позивач був не згодний (а.с.61). Таким чином, обставини зазначені у акті службового розслідування не є підтвердженими відповідачем, а тому згідно положень ч.2 ст.71 КАС України всі вказані в акті обставини повинні доводитись відповідачем під час офіційного з`ясування обставин справи на загальних підставах.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Митним кодексом України, Законом України Про державну службу, Законом України Про Дисциплінарний статут митної служби в Україні, наказом Державної митної служби №408 від 29.07.2002 року Про затвердження Порядку проведення службових розслідувань у митних органах України, спеціалізованих митних установах та організаціях, посадовою інструкцією інспектора ВМО № 3 митного поста Одеса-порт Південної митниці, затвердженою начальником Південної митниці 18.04.2011 року, Положенням про порядок здійснення контролю за доставкою вантажів у митниці призначення, затвердженого Наказом Держмитслужби України від 08.12.1998 року №771 та ін.

Статтею 43 Конституції України зазначено, що кожному гарантовано право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно зі ст.1 Закону України Про державну службу державна служба в Україні це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок держави. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження. Згідно ч. 2 ст. 2 Закону України Про державну службу посадовими особами відповідно до цього Закону вважаються керівники та заступники керівників державних органів та їх апарату, інші державні службовці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій. Таким чином, служба на посаді інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста Одеса-порт Південної митниці є державною службою, а ОСОБА_1 займаючи її, був державним службовцем.

Відповідно до ст. 5 Закону України Про державну службу, державний службовець повинен сумлінно виконувати свої службові обов`язки; шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, дотримуватися високої культури спілкування; не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця.

Згідно зі ст.10 вказаного Закону, основними обов`язками державних службовців є, зокрема: додержання Конституції України та інших актів законодавства України; забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції; недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина; безпосереднє виконання покладених на них службових обов`язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників.

Відповідно до ст.17 цього Закону, громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу, якою присягаються суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов`язки.

У наказі №2269-к від 14.10.2011 року зазначено про порушення позивачем вимог пунктів 4.13 та 4.14 Положення про порядок здійснення контролю за доставкою вантажів у митниці призначення, затвердженого Наказом Держмитслужби України від 08.12.1998 року №771 (далі Положення №771), з чим суд не погоджується виходячи з наступного.

Згідно з пунктами 4.1, 4.2 та 4.3. Положення №771 встановлено, що митне оформлення товарів, що ввозяться в Україну, здійснюється у митниці за місцем державної реєстрації або проживання, за місцезнаходженням юридичної або фізичної особи, на адресу якої ввозяться товари. Альтернативою митному оформленню товарів у митниці призначення є здійснення повного митного оформлення товарів безпосередньо у прикордонній митниці зі сплатою належних платежів та дотриманням положень чинного законодавства у частині сертифікації продукції, а також застосування заходів нетарифного регулювання, ветеринарного, фітосанітарного, екологічного контролю тощо. Для здійснення контролю за доставкою окремих видів товарів, перелік яких встановлюється й змінюється Держмитслужбою України залежно від виду транспорту, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 N390 "Про ввезення на митну територію України окремих видів товарів" використовується попередня вантажна митна декларація (далі - ПД). У разі ввезення товарів на митну територію України як документ контролю за доставкою використовується попереднє повідомлення (далі - ПП) або внутрішній транзитний документ (далі - ВТД) та його електронна копія.

Пунктом 4.11 Положення №771 зазначено, що митниця відправлення дає дозвіл на переміщення через митний кордон товарів, що ввозяться в Україну, тільки за умови позитивного результату перевірки (шляхом здійснення оперативного запиту до ЄАІС Держмитслужби України за номером ПП, зазначеним у товаросупровідних документах) посадовою особою пункту пропуску наявності в ЄАІС Держмитслужби України відповідного ПП та відповідності характеру і кількості вантажу та відомостей, зазначених у товаросупровідних документах на переміщувані товари, відомостям, зазначеним в електронній копії ПП.

Відповідно до п. 4.13 Положення №771 вказано, що посадова особа митниці відправлення в межах своїх повноважень: перевіряє наявність у товаросупровідних документах запису про дату і номер оформленого ПП; робить оперативний запит до ЄАІС Держмитслужби України за номером ПП та перевіряє наявність у ЄАІС Держмитслужби України електронної копії цього ПП; перевіряє відповідність поданих до митного оформлення товаросупровідних документів та вантажу відомостям, зазначеним в електронній копії ПП.

Пунктом 4.14 Положення №771 зазначено, що по отриманні підтвердження з ЄАІС Держмитслужби України про наявність ПП та за відсутності зауважень посадова особа митниці відправлення заповнює контрольну мітку ПП шляхом унесення до електронної копії ПП відомостей про: транспортний засіб (вид, тип, номер тощо); перевізника (найменування, адреса, відомості про особу, що безпосередньо здійснює перевезення тощо); переміщувані товари (кількість товару, який фактично переміщується у цій партії, у додаткових одиницях виміру, а за їх відсутності - в основних; вартість товарів тощо); вид і реквізити всіх наявних товаротранспортних та товаросупровідних документів на товари; ідентифікаційні ознаки митного забезпечення, наявного на вантажному відсіку транспортного засобу чи вантажному місці або накладеному на нього; серію, номер та сторінки книжки міжнародного дорожнього перевезення (далі - книжка МДП) у разі перевезення товарів на умовах Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки міжнародного дорожнього перевезення 1975 р.; дату і час перетину кордону; визначений митницею відправлення строк доставки товарів у митницю призначення; номер службового посвідчення посадової особи митниці відправлення, що здійснював митне оформлення цього вантажу; номер особистої номерної печатки посадової особи митниці відправлення, що здійснював митне оформлення цього вантажу.

З аналізу вищезаначеного, представником відповідачів у судовому засіданні так і не було доведено про порушення ОСОБА_1 пунктів 4.13 та 4.14 Положення №771, натомість позивачем було надані пояснення, які підтверджують, що ним повністю була виконана наведена процедура контролю за оформленням товару (вантаж "Additional material"), який переміщувався через митний кордон України у зоні діяльності Південної митниці.

Судом також встановлено, що з метою вирішення питання про допуск контейнерів та на виконання діючого митного законодавства в сфері контролю за переміщенням вантажу через митний кордон України до митниці призначення 16.09.2011 року експедитором підприємства ТОВ «Альтаіс СВ`до митного поста «Одеса-порт`був наданий наряд №0424 на товар "Additional material" (а.с70), який в перекладі у всіх товаросупровідних документах, в тому числі і в ПП також зазначався як «вапно негашене».

Таким чином суд погоджується з твердженням позивача, що інформація про назву товару, зазначена у наданих товаросупровідних документах експедитором та інформація, яка містилася у електронній копії ПП відповідала дійсності згідно запиту до ЄАІС Держмитслужби України, який був здійснений ним як того вимагає пункт 4.11 Положення №771.

Крім того, позивач зазначив, що відповідність товару наявним товаросупровідним документам було також перевірено підрозділом аналізу попередньої інформації згідно Наказу Державної митної служби №1127 від 01.10.2010 року «Про прискорення митних процедур в міжнародних пунктах пропуску через державний кордон України для морського (річного) і поромного сполучення, які розташовані в зоні діяльності Південної митниці, при цьому в контейнері СМАU8268289, оформлення якого здійснював позивач, фактично знаходився товар «вапно негашене», а не "мішки поліпропіленові", що відповідає товаросупровідним документам, товар був доставлений до місця призначення та пройшов повне митне оформлення.

Відповідно до вимог ст. 408 Митного кодексу України визначено, що правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов`язки визначаються Конституцією України, цим Кодексом, а в частині, що не регламентується ним, Законом України Про державну службу.

Згідно зі ст. 410 цього Кодексу порядок і умови прийняття на службу до митних органів, порядок та умови проходження служби, просування посадових осіб по службі, оплати та стимулювання праці в митних органах визначаються законодавством України.

Відповідно до п. 1 Дисциплінарного статуту митної служби України службова дисципліна в митній службі України полягає в безумовному виконанні посадовими особами митної служби службових обов`язків, а також у реалізації прав та додержанні обмежень і заборони, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, і ґрунтується на особистій відповідальності за доручену справу та на засадах єдиноначальності і централізації управління. Пунктом 4 передбачені обов`язки посадової особи митної служби, у тому числі обов`язок додержуватись Конституції України, Митного кодексу України, цього Статуту та інших законів України, додержуватись порядку та умов проходження служби в митних органах, не допускати вчинків, не сумісних із статусом посадової особи митної служби.

Зміст Присяги державного службовця викладений у ст. 17 Закону України Про державну службу.

Відповідно до ст. 413 Митного кодексу України, працівники, яким вперше присвоюється спеціальне звання митної служби України, приймають урочисте відповідне зобов`язання.

Згідно з п. 21 Дисциплінарного статуту митної служби України протиправне (умисне чи необережне) діяння (дія чи бездіяльність) посадової особи митної служби, тобто невиконання урочистого зобов`язання посадових осіб митної служби, зокрема невиконання або неналежне виконання нею своїх службових обов`язків, перевищення повноважень, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, або вчинення інших дій, які дискредитують не тільки посадову особу митної служби, а й митну службу України, є порушенням службової дисципліни.

З аналізу положень ст.ст. 5, 10, 17 Закону України Про державну службу та п.п.1-4, 21 Дисциплінарного статуту митної служби України вбачається, що зміст Присяги державного службовця відповідає поняттю та змісту службової дисципліни державного службовця митних органів України.

При цьому, урочисте зобов`язання працівників, яким вперше присвоюється спеціальне звання митної служби України, має більш спеціальний характер порівняно з Присягою державного службовця, зокрема щодо дотримання вимог законодавства саме у митній справі. Так, позивачеві було присвоєно спеціальне звання митної служби України інспектор митної служби.

З урахуванням зазначеного суд дійшов висновку, що доводи відповідачів в обґрунтування правомірності звільнення позивача про те, що припинення державної служби за порушення Присяги державного службовця відповідно до п.6 ч.1 ст.30 Закону України Про державну службу не є дисциплінарним стягненням і не пов`язано з порушенням службової дисципліни, є помилковими, оскільки є очевидним, що припинення державної служби за зазначеною нормою застосовується за вчинені цим працівником порушення службової дисципліни.

При цьому, визначальним при прийнятті рішення про припинення державної служби працівника є факт порушення ним службової дисципліни, встановлення якого відповідно до ст. 19 Конституції України повинно здійснюватися у нормативно визначеному порядку.

Оскільки Закон України Про державну службу регламентує правовий статус посадових осіб митної служби України лише в частині, яка не визначена іншими нормами, і цей Закон не містить в собі порядку встановлення факту порушення державним службовцем дисципліни, суд вважає, що встановлення цього факту повинно здійснюватися відповідно до Дисциплінарного статуту митної служби України та Інструкції про порядок організації та проведення службового розслідування і службової перевірки в митній службі України, затвердженої наказом ДМСУ від 13.08.2010 року № 918, якими саме цей порядок і врегульовано.

Відповідно до п. 1.2 зазначеної Інструкції службове розслідування - це комплекс заходів, що здійснюються в межах компетенції відповідно до цієї Інструкції з метою повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин вчинення посадовою особою дисциплінарного або іншого правопорушення, пов`язаного із здійсненням службової діяльності, виявлення причин і умов, що сприяли його вчиненню, встановлення наявності (відсутності) вини, її ступеня, а також установлення інших подій, обставин, що потребують з`ясування під час проведення таких заходів.

В свою чергу, службова перевірка - це комплекс заходів, що здійснюються в межах компетенції відповідно до цієї Інструкції з метою з`ясування дотримання посадовими особами під час службової діяльності вимог законодавства України, нормативно-правових актів та інших документів Держмитслужби, митного органу, розпоряджень, доручень безпосередніх та прямих керівників, своїх службових обов`язків, з`ясування наявності підстав для проведення службового розслідування або встановлення обставин вчинення незначного дисциплінарного чи іншого правопорушення.

Відповідно до ст. 1 Митного кодексу України, митні правила встановлений законодавством України порядок переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України. Відповідно до ст. 319 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає у разі, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

Таким чином, проведення службової перевірки має за мету з`ясування факту дотримання посадовими особами під час службової діяльності вимог законодавства України, дотримання службових обов`язків, а у разі виявлення підстав для застосування дисциплінарних стягнень передбачає проведення службового розслідування.

Підстави для проведення службового розслідування є факти (ознаки) визначені у п. 2.1 Інструкції, до яких, зокрема, відносяться невиконання або неналежного виконання посадовою особою під час службової діяльності вимог законодавства України, нормативно-правових актів та інших документів Держмитслужби, митного органу, розпоряджень, доручень безпосередніх та прямих керівників, своїх службових обов`язків, що негативно вплинуло на стан виконання покладених на митну службу України завдань та функцій або створило загрозу здоров`ю, життю людей, призвело до людських жертв чи інших тяжких наслідків, порушень громадського порядку або заподіяння шкоди громадянам (їх об`єднанню), державі, підприємству, установі, організації чи порушення їх прав та законних інтересів; недодержання посадовою особою законодавства України про державну службу, проходження служби в митних органах, антикорупційного законодавства, а також порушення нею норм професійної етики, передбачених Дисциплінарним статутом і нормативно-правовими актами Держмитслужби; вчинення посадовою особою дисциплінарного правопорушення, передбаченого статтями 21, 22, пунктами 1, 3-6 статті 28 Дисциплінарного статуту, або іншого діяння, визначеного законодавством України як порушення службової дисципліни тощо.

Водночас, приводом для проведення службового розслідування можуть бути в тому числі матеріали службової перевірки, іншого службового розслідування, контрольного заходу чи перевірки повідомлення, що надійшло за телефоном довіри Держмитслужби.

Відповідно до п. 2.4 Інструкції службове розслідування не проводиться, якщо факт правопорушення, причини та умови, що сприяли його вчиненню, ступінь вини, розмір заподіяної матеріальної шкоди та інші обставини у повній мірі встановлено під час службової перевірки, ревізії, інвентаризації, а посадова особа, винна у скоєні правопорушення, не підлягатиме звільненню відповідно до Дисциплінарного статуту.

Так, згідно до Порядку проведення службових розслідувань у митних органах України, спеціалізованих митних установах та організаціях, у ході розслідування з`ясовуються причини й мотиви, що сприяли скоєнню порушення, з`ясовується, які збитки заподіяно державі, окремій фізичній або юридичній особі, а за результатами службового розслідування члени комісії складають акт службового розслідування, у якому зазначаються, в тому числі, ступінь участі у виконанні окремих доручень, завдань. У разі прийняття рішення щодо притягнення посадової особи митної служби до відповідальності комісія пропонує вид дисциплінарного стягнення згідно з Дисциплінарним статутом митної служби України. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення, члени комісії повинні враховувати ступінь тяжкості вчиненого правопорушення і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких учинено правопорушення, і попередню роботу працівника. Перед поданням акта службового розслідування на розгляд керівникові митного органу або спеціалізованої митної установи та організації з актом ознайомлюють посадову особу митної служби України, стосовно якої проводилося розслідування. Особа митної служби України, стосовно якої проводилося розслідування, має право надати пояснення та зауваження щодо змісту акта службового розслідування. За результатами розгляду керівник митного органу або спеціалізованої митної установи та організації, який прийняв рішення про проведення службового розслідування, приймає в 10-денний термін відповідне рішення.

Статтею 28 Дисциплінарного статуту митної служби України встановлено вичерпний перелік підстав для застосування такого дисциплінарного стягнення як звільнення до посадових осіб митної служби. Під час винесення наказу Держмитслужби України не було визначено та не вказано жодної з підстав, передбачених ст.28 Дисциплінарного статуту митної служби України.

Разом з тим, всупереч твердженням представника відповідачів, проведеним службовим розслідуванням не були у повній мірі встановлені: факт правопорушення, причини та умови, що сприяли його вчиненню, ступінь вини, розмір заподіяної матеріальної шкоди та інші обставини.

Таким чином, звільнення позивача відбулось з порушенням встановленого порядку, без дотримання обов`язкової процедури, яка передує звільненню, тобто відповідачами фактично не було встановлено у передбаченому законом порядку факту порушення позивачем службової дисципліни.

Згідно з ч. 1 ст. 69 та ч. 1 ст. 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на зазначене, представник відповідача не спростував доводи позивача про протиправність оскарженого наказу №2269-к від 14.10.2011 року та не довів його законність. Висновки в акті службового розслідування №40/11-2011 від 13.10.2011 року, зроблені без врахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дій та прийняття відповідних рішень, а тому спірний наказ є протиправним та підлягає скасуванню. Оскільки позивачем, заявлено вимогу про визнання Наказу №2269-к від 14.10.2011 року в частині припинення перебування на державній службі в митних органах України інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста Одеса-порт Південної митниці Бахчиванжи Євгена Івановича незаконною, суд вважає за необхідне роз`яснити, що вимоги про визнання акта владного органу недійсним, незаконним, неправомірним тощо є різними словесними вираженнями одного і того самого способу захисту порушеного права позивача, а саме визнання акта протиправним, тому необхідно прийняти постанову, яка б гарантувала дотримання і повний захист прав та інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єкта владних повноважень.

В судовому засіданні також встановлено, що на момент розгляду справи посада, яку займав до звільнення позивач, не скорочена та є вільною, що не заперечував в судовому засіданні представник відповідачів.

З урахуванням висновків суду про незаконність звільнення позивача, суд вважає також за необхідне задовольнити вимогу про поновлення його на державній службі в митних органах України на посаді інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста Одеса-портПівденної митниці, яку він займав до звільнення, шляхом зобов`язання саме Державну митну службу України поновити позивача на посаді, оскільки наказ про звільнення виданий Державною митною службою України.

Згідно ч.2 ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, що розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівнику середнього заробітку за час вимушеного прогулу чи різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більше ніж за один рік.

На підставі зазначеної норми суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з дня звільнення по день поновлення на роботі.

Відповідно до п.2 та п.3 ч.1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду в тому числі про поновлення на посаді у відносинах публічної служби та присудження заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць.

На підставі зазначеної норми суд вважає необхідним допустити до негайного виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста Одеса-порт Південної митниці та виплати середнього заробітку у межах стягнення за один місяць.

Приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати розподілити відповідно до статті 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 7-14, 69-71, 76, 79, 86, 158-163, 167 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Південної митниці Державної митної служби України та Державного казначейства України про визнання неправомірним та скасування Наказу №2269-к від 14.10.2011 року в частині припинення перебування на державній службі позивача, зобов`язання поновити його на посаді інспектора відділу митного оформлення №3 поста «Одеса-порт`Південної митниці та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної митної служби України №2269-к від 14.10.2011 в частині припинення перебування на державній службі в митних органах України інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста Одеса-порт Південної митниці Бахчиванжи Євгена Івановича.

Зобов`язати Державну митну службу України поновити ОСОБА_1 на державній службі в митних органах України на посаді інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста Одеса-портПівденної митниці.

Стягнути з Південної митниці Державної митної служби України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня звільнення по день поновлення на роботі.

Допустити негайне виконання постанови в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста Одеса-порт Південної митниці та виплати середнього заробітку у межах стягнення за один місяць.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Якщо суб`єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п`ятиденного строку з моменту отримання суб`єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 09 грудня 2011 року.

Головуючий суддя Бутенко А.В.

Суддя Самойлюк Г.П.

Суддя Білостоцький О.В.