Ухвала

від 15.03.2023 по справі 592/1800/22

КОВПАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа № 592/1800/22

Провадження № 2/592/119/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2023 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми в особі судді Князєва В.Б., за участю секретаря судового засідання Грибиниченко С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Суми матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "На Іллінській", Сумської міської ради про скасування рішення,

установив:

В провадженні Ковпаківського районного суду м. Суми знаходиться цивільна справа за вищезазначеним позовам.

24.02.2023 позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву про залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України,- суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

За таких обставин, суд вважає за необхідне позовну заяву ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "На Іллінській", Сумської міської ради про скасування рішення залишити без розгляду.

Відповідно до ч. 5 ст. 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

02.03.2023 представник Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "На Іллінській" - адвокат Грицик Г.О. надав суду заяву про компенсацію судових витрат, здійснених внаслідок необґрунтованих дій позивача. Своє клопотання мотивує тим, що відповідачем були понесені судові витрати, пов`язані з розглядом справи, сума яких становить 10000 грн. Також зазначив, що 07.12.2022 представником відповідача сплачено авансовий гонорар у розмірі 5000 грн. Тому просить суд стягнути з позивача на користь відповідача 10000 грн.

Згідно ч. 1, п.1 ч.3 ст.133 та ч.ч.1, 3 ст.137 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

У відповідності до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Згідно із ч. 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 ЦК України.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 (провадження №11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

Разом з тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг та умовами договору. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування цих витрат.

Представником відповідача на підтвердження витрат на правову допомогу надано суду Ордер на надання правничої допомоги (а.с. 39,69), відзив, у кому зазначено, що витрати на правничу допомогу фіксовані та складають 10000 грн (а.с. 66-68), також надав дублікат квитанції від 07.12.2022 з якої вбачається, що ОСОБА_2 перерахував ОСОБА_3 5000 грн, призначення платежу - переказ власних коштів, інших доказів суду надано не було.

Враховуючи, що представником відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "На Іллінській" - адвокатом Грициком Г.О. не надано жодного доказу на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, здійснених внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Також слід зазначити, що суд не бере до уваги дублікат квитанції від 07.12.2022, адже з нього неможливо встановити з яких причин здійснювалося перерахування вказаної суми.

Керуючись ст. 133, 137, 142, п. 5 ч.1 ст. 257 ЦПК України, Законом України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», суд

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "На Іллінській", Сумської міської ради про скасування рішення залишити без розгляду.

Заяву представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "На Іллінській" - адвоката Грицика Г.О. про компенсацію судових витрат залишити без задоволення.

Апеляційна скаргана ухвалусуду першоїінстанції можебути поданапротягом п`ятнадцятиднів здня їїпроголошення доСумського апеляційногосуду.Ухвала судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано.У разіподання апеляційноїскарги ухвала,якщо їїне скасовано,набирає законноїсили післяповернення апеляційноїскарги,відмови увідкритті чизакриття апеляційногопровадження абоприйняття постановисуду апеляційноїінстанції занаслідками апеляційногоперегляду.

Суддя В.Б. Князєв