Рішення

від 02.03.2023 по справі 381/3930/22

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

2/381/62/23

381/3930/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2023 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Ковалевської Л.М.,

за участю секретаря Погребняк О.О.,Омельчук С.А.,

розглянувши у підготовчому судовомузасіданні впорядку загальногопозовного провадження в м. Фастів Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про виділ із спільної сумісної власності нерухомого майна,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Фастівського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про виділ із спільної сумісної власності нерухомого майна. Позовні вимоги мотивує тим, що згідно Договору дарування частки житлового будинку від 15.12.2020, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , остання прийняла в дар 11/100 частин житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та розташована на земельній ділянці комунальної власності площею 0,0200 га, призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Позивач зазначає, що приміщення, яке їй було подароване має загальну площу житлового будинку, позначеного на плані «А» складає 50,5 кв.м, житлова площа 22,7 кв.м. Будинок складають наступні приміщення: 1 - веранда 4,2 кв.м, 2 - коридор площею 4,3 кв.м, 3 - кухня площею 10,8 кв.м., 4 - житлова кімната площею 12,0 кв.м, 5 - житлова кімната площею 10,7 кв.м, 6 - котельня площею 8,5 кв.м. має окремий вхід/вихід та є у її приватному володінні. Момент припинення права спільної власності співпадає з моментом виникнення права на частину майна, що раніше було об`єктом права спільної часткової власності, як на окремий об`єкт права власності. Згідно технічного паспорт у КП Фастівської міської ради «Фастівське бюро технічної інвентаризації» 11/100 часток житлового будинку являє собою обособлений об`єкт, приміщення загальною площею 50,5 кв.м. можливо виділити в самостійний об`єкт із спільної часткової власності, наявність окремого входу та виходу в дані приміщення для позивача надає можливість виділу в самостійний об`єкт загальною площею 50,5 кв.м. та використовувати його як окреме приміщення.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 30 грудня 2022 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

В підготовчому засіданні позивач позов підтримала, просила задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в підготовчому засіданні позов визнали, не заперечували проти його задоволення.

Відповідно доч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Вивчивши письмові матеріали справи, суд вважає вимоги позивачів обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно Договору дарування частки житлового будинку від 15 грудня 2020 року ОСОБА_5 подарувала ОСОБА_7 11/100 частин житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Загальна площа житлового будинку 234,6 кв.м., житлова 125,4 кв.м. Вказана частка будинку розташована на земельній ділянці комунальної власності, площею 0,200 га, кадастровий номер 3211200000:09:006:0120, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що перевірено за Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-№3221178492020 від 08.12.2020 (а.с.8-11).

Даний Договір дарування зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, що підтверджено Витягом з Державного реєстру від 15.12.2020 (а.с.12-13).

Судом також встановлено, що у фактичному користуванні позивача знаходиться частина житлового будинку, позначеного на плані «А» складає 50,5 кв.м, житлова площа 22,7 кв.м. Будинок складають наступні приміщення: 1 - веранда 4,2 кв.м, 2- коридор площею 4,3 кв.м, З- кухня площею 10,8 кв.м., 4- житлова кімната площею 12,0 кв.м, 5- житлова кімната площею 10,7 кв.м, 6- котельня площею 8,5 кв.м. має окремий вхід/вихід, що підтверджується копією експлікації внутрішніх площ до плану житлового будинку (а.с.17). Під порядковим записом 2 зазначені приміщення, якими фактично володіє позивач ОСОБА_1 , що відповідає її частці 11/100 у праві власності, та не заперечувалось відповідачами, які є співвласниками даного будинку.

Відповідно до положеньстатті 356 ЦК Українивласність двох чи більше осіб із зазначенням частки кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Згідно ч.1,ч.3ст.358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.Кожен ізспіввласників маєправо нанадання йомуу володіннята користуваннятієї частиниспільного майнав натурі,яка відповідаєйого частціу правіспільної частковоївласності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, наданих у п.6 постанови «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» від 04 жовтня 1991 р. №7з наступними змінами та доповненнями, виділ у натурі часток жилого будинку можливий, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом.

Хоча право власності на будинок визнано і зареєстровано за співвласниками в частках (розрахованих спеціалістами БТІ), проте реєстрація цих часток як спільна часткова власність без визначення загальної площі і житлової площі кожної із часток призводить до неможливості володіння належною частиною будинку як окремою, виділеною в натурі.

Тому, без здійснення державної реєстрації належної позивачу 11/100 частин будинку як її приватної власності (а не спільної часткової) остання позбавлена можливості здійснювати всі правомочності власника окремих, виділених в натурі частин житлового будинку, розташованих на земельній ділянці з кадастровим номером 3211200000:09:006:0120.

Спору щодо розміру часток в будинку та порядку володіння і користування будинком і земельною ділянкою у власників будинку на даний час судом не встановлено.

Частиною першоюстатті 364 ЦК Українипередбачено право співвласника на виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності.

За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.

Вид майна, що перебуває у спільній частковій власності, впливає на порядок виділу з нього частки.

Так, відповідно до частини другоїстатті 364 ЦК України, якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина другастатті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Оскільки після виділу частки зі спільного нерухомого майна в порядкустатті 364 ЦК Україниправо спільної часткової власності припиняється, то при виділі частки зі спільного нерухомого майна власнику, що виділяється, та власнику (власникам), що залишаються, має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінністатті 181 ЦК України.

Так, згідно з пунктами 1.2, 2.1, 2.4 цієї Інструкції поділ об`єкта нерухомого майна (виділ частки) на окремі самостійні об`єкти нерухомого майна здійснюються відповідно до законодавства на підставі висновку щодо технічної можливості такого поділу (виділу) з дотриманням чинних будівельних норм та з наданням кожному об`єкту поштової адреси.

У відповідності до ч. 4ст. 206 ЦПК України,у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

В даному випадку, відповідачі позов визнали та не заперечували проти задоволення позовних вимог.

Враховуючи те, що за змістом статей316,317 ЦК Україниправо власності - це право особи володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на свій розсуд, але в межах норм чинного законодавства, які позивач не порушує, частка позивача в спільній частковій власності складається із конкретних приміщень, що розподілили власники добровільно та підтверджується технічним паспортом і висновком щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна. Нежитлові та житлові приміщення ізольовані від приміщень іншого співвласника, мають окремий вхід, окрему систему життєзабезпечення, при цьому не порушуються права іншого співвласника, а тому суд вважає, що позов слід задовольнити.

Згідно статті 95 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги доведеними та обґрунтованими.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 81, 235, 263, 265, 268 ЦПК України, ст.ст. 356, 361, 364 ЦК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про виділ із спільної сумісної власності нерухомого майна задовольнити.

Виділити в натурі майно, а саме 11/100 частин будинку АДРЕСА_1 та земельну ділянку з кадастровим номером 3211200000:09:006:0120 за цією ж адресою, власником якого є ОСОБА_8 , припинивши право спільної часткової власності.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі через суд першої інстанції апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду виготовлено 14.03.2023.

Суддя Л.М.Ковалевська