Постанова

від 16.03.2023 по справі 922/184/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2023 року м. Харків Справа № 922/184/22

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В. , суддя Геза Т.Д.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу представника Приватного підприємства "СІМ" адвоката Кокорева Е.О. (вх. №277Х/1-18)

на рішення господарського суду Харківської області від 06.09.2022 року у справі №922/184/22, ухвалене в приміщенні господарського суду Харківської області (суддя Суслова В.В.), повний текст якого складено 14.12.2022 року

за позовом Акціонерного товариства "Харківобленерго", м. Харків до Приватного підприємства "СІМ", м. Харків 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, м. Київ про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 06.09.2022 року у справі №922/184/22 позов задоволено; стягнуто з Приватного підприємства "СІМ" на користь Акціонерного товариства "Харківобленерго" суму 228215,93 грн. (де: акт ПРРЕЕ - 190179,94 грн., ПДВ на акт - 38035,99 грн.) - за Актом про порушення № 121403 від 01.02.2021, витрати за експертне дослідження у сумі 2250,24 грн., витрати зі сплати судового збору у розмірі 3457,00 грн.

Представник Приватного підприємства "СІМ" адвокат Кокорев Е.О. з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 06.12.2022 року у справі та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує на таке.

Господарським судом першої інстанції помилково зазначено, що в матеріалах справи наявний акт про опломбування, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, установлених пломб.

Зі змісту акту не вбачається, що зазначені пломби були встановлені та передані на збереження відповідачу саме позивачем і коли саме; матеріали справи не містять інших доказів того, що пломби №11932127 та № 13113896 були встановлені позивачем та передані на збереження відповідачу, а тому відсутні підстави для розрахунку необлікованої електричної енергії.

В акті про порушення зазначено, що відповідач не надав позивачу паспортні дані наявних струмоприймачів, і, таким чином, спосіб №1 законно не застосовувався.

Однак, акта про недопуск представників позивача до струмоприймачів відповідача складено не було; відповідач не відмовлявся допустити до приміщення представників позивача, не відмовлявся включити на повну потужність всі струмоприймачі; сам позивач відмовився виконати вимоги п. 8.1.10 ПРРЕЕ, можливо, через відсутність у нього відповідних засобів вимірювання, кваліфікованих працівників, брак часу або з інших причин, які не відомі відповідачу.

Позивач без достатніх на те підстав застосував розрахунок обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу з використанням способу №3 - виходячи з дозволеної потужності точки комерційного обліку, зазначеної в договорі.

Застосування такого методу визначення потужності можливий лише за одночасного настання таких обставин: ненадання споживачем інформації щодо паспортних даних струмоприймачів (що унеможливлює використання способу №1); недопуску представників оператора системи на свою територію для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів, відмови споживача від вимірювання струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність (що унеможливлює використання способу №2).

Вочевидь така обставини як не допуск та/або відмова споживача не мала місця в даному випадку, оскільки навіть в акті зазначено, що саме позивач не має можливості виміряти струм навантаження, а тому ця неспроможність ніяк не пов`язана з діями відповідача.

Посилається на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 21.12.2021 року у справі № 917/393/21 та від 02.08.2021 року у справі № 923/171/20.

Окрім того, апелянт, посилаючись на приписи ст. 256 ГПК України просив поновити строк подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Харківської області від 06.09.2022 року, оскільки відповідач дізнався про існування рішення, коли намагався здійснити платіж з поточного рахунку підприємства 30.01.2023 року; підприємство не здійснювало діяльність за адресою свого місцезнаходження: м. Харків, вул. Шевченка, буд. 319 з початку збройної агресії Російської Федерації, виробничі приміщення та офіс зачинені і не відвідуються персоналом відповідача; директор підприємства є внутрішньо переміщеною особою і з 25.03.2022 року і по теперішній час мешкає у м. Кременчук.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2023 року, суддею доповідачем у справі визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В., суддя Геза Т.Д.

Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні №64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Указами Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні №133/2022 від 14.03.2022 року, №573/2022 від 15.08.2022 року, №757/2022 від 07.11.2022 року, №58/2023 від 06.02.2023 року, відповідно продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Наказом Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2022 року № 03 Про встановлення особливого режиму роботи суду в умовах воєнного стану встановлено особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану з 01.04.2022 року та запроваджено відповідні організаційні заходи, зокрема: рекомендовано учасникам судових справ утриматись від відвідування суду, свої процесуальні права та обов`язки, передбачені ГПК України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.02.2023 року клопотання представника Приватного підприємства "СІМ" адвоката Кокорева Е.О. про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження задоволено; поновлено строк на подання апеляційної скарги; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника Приватного підприємства "СІМ" адвоката Кокорева Е.О. на рішення господарського суду Харківської області від 06.09.2022 року у справі №922/184/22; призначено розгляд справи за апеляційною скаргою представника Приватного підприємства "СІМ" адвоката Кокорева Е.О. на рішення господарського суду Харківської області від 06.09.2022 року у справі №922/184/22 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; учасникам справи встановлено строк - не пізніше 15 днів з моменту вручення даної ухвали, протягом якого вони мають право подати відзив на апеляційну скаргу, який повинен відповідати вимогам ч.2 статті 263 Господарського процесуального кодексу України, з доказами надсилання його апелянту; запропоновано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати їх з використанням програми "Електронний суд" (за умов відповідної реєстрації) або скеровувати документи з засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду inbox@eag.court.gov.ua. Реєстрація в електронному кабінеті можлива за посиланням https://id.court.gov.ua/rt.gov.ua/sud4875/; учасникам судового процесу необхідно повідомити суд про їх номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або інші засоби зв`язку, зокрема, мобільного (за їх наявності), які можуть бути використані для викликів або повідомлень; витребувано з господарського суду Харківської області матеріали справи №922/184/22; зупинено дію рішення господарського суду Харківської області від 06.09.2022 року у справі №922/184/22 до розгляду апеляційної скарги.

24.02.2023 року на адресу суду з господарського суду Харківської області надійшли матеріали справи №922/184/22 (вх..№2260).

14.03.2023 року на адресу суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№2863), в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, який долучено до матеріалів справи, в обґрунтування якого вказує на те, що у п. 5 Акту про порушення від 01.02.2021 року № 121403 зазначено: на момент проведення технічної перевірки та складання Акта паспортні дані струмопримачів не були надані; оскільки акт складений за участю представника споживача, і це є встановленим фактом, то саме цим представником не надана необхідна інформація, а також не надана можливість оператору системи для виміру максимального струму навантаження, яке здійснюється шляхом увімкнення споживачем усіх наявних струмоприймачів на повну потужність, про що в акті зроблено запис: виконати вимір максимального струму навантаження немає можливості; факт пошкодження пломб №11932127 та №131113896 підтверджується експертним дослідженням, проведеним Харківським науково- дослідним Експертно- Криміналістичним Центром МВС України № ЕД-19/121-21/8392ТР від 11.06.2021 року, за результатами якого встановлено факт пошкодження пломб, який свідчить про несанкціоноване втручання в конструкцію пломб з метою їх зняття та повторного навішування; акт про порушення №121403 від 01.02.2021 року містить достатньо даних, необхідних для встановлення факту порушення, в ньому визначений зміст порушення, з посиланням на відповідні пункти ПРРЕЕ, всі необхідні для визначення обсягу та вартості не облікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення.

14.03.2023 року на адресу суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін (вх..№2864), яке долучено до матеріалів справи, в якому останній просить розгляд апеляційної скарги відповідача здійснювати у судовому засіданні з повідомленням сторін, в обґрунтування якого вказує на те, що предмет доказування у справі є складним та вимагає проведення судового засідання з повідомленням сторін, з метою надання ґрунтовних пояснень та документів для забезпечення повного та всебічного встановлення обставин справи.

Колегія суддів, розглянувши клопотання позивача про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін (вх..№2864 від 14.03.2023 року), дійшла висновку про відмову в його задоволенні, з огляду на таке.

За змістом ч. 13 ст. 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ст. 270 ГПК України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Частиною 10 ст. 270 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову не менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Згідно з положеннями ч. 6 ст. 252 ГПК України , суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Так, справа №922/184/22 не належить до категорії справ, які не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження, предметом позову є стягнення вартості необлікованої електричної енергії, розмір якої є менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Належних та достатніх доказів необхідності перегляду оскаржуваного рішення у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи позивачем не надано, наведені заявником доводи щодо необхідності проведення судового засідання поза порядком письмового провадження виходять за межі предмету розгляду справи.

Крім того, в умовах строку дії воєнного стану в Україні, у зв`язку з триваючою військовою агресією Російської Федерації проти України, розгляд справи з повідомлення (викликом) сторін може покласти додаткову небезпеку загрози учасників судового процесу.

Разом з тим, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі Axen v. Germany, заява № 8273/78, рішення від 25.04.2002 Varela Assalino contre le Portugal , заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції надає учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів. Крім того кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників, отже підставами апеляційного перегляду є саме апеляційна скарга заявника, в межах доводів та вимог якої і здійснюється розгляд справи, відповідно до вимог ст. 269 ГПК України.

Таким чином, правові підстави для задоволення вказаного клопотання відсутні.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення господарським судом першої інстанції неоспорених обставин справи, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до п. 4 Постанови НКРЕКП Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії* від 14.03.2018 року № 312 (далі Постанова № 312), ПП СІМ (відповідач) приєднався до публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 01.01.2019 року АТ Харківобленерго (розміщений на офіційному сайті АТ Харківобленерго: (www.oblenergo.kharkov.ua.) на умовах договору про постачання електричної енергії від 30.04.2004 року № 6-942К шляхом підписання заяви- приєднання.

В ході перевірки за адресою: вул. Шевченка, б. 319, м. Харків, персоналом Центрального РРЕ було виявлене порушення пп.1,2 п. 8.4.2 ПРРЕЕ.

На підставі виявленого порушення уповноваженими представниками товариства складено Акт про порушення від 01.02.2021 року № 121403 за фактом порушення пп. 1, пп. 2 п. 8.4.2 ПРРЕЕ, а саме Пошкодження пломби типу Фаворит № 11932127, встановленої на смотровому вікні. Пошкодження пломби типу Фаворит № 13113896 встановленої на шафі обліку. Пошкодження тавру пломб, встановлених на корпусі приладу обліку ПО № 035659. Всі пломби були здані на збереження відповідачу (Акт про пломбування та здачі пломб і засобів обліку на збереження від 14.11 2019 року № 002561).

Акт порушень складений з додержанням вимог п. 8.2.5 ПРРЕЕ, двома представниками АТ Харківобленерго, (старший інспектор СКО Федоренко А. М. посв. №2021/195, старший інспектор СКО Білоконь О. Д. посв. № 2021/120) у присутності представника споживача відповідальна особа за електрогосподарство ПП СІМ Усенко М. П.

В акті зазначений зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти ПРРЕЕ, накреслена схема електроживлення. Споживачем в свою чергу зазначені свої зауваження.

Відповідно до п. 8.4.4 ПРРЕЕ, факт пошкодження пломб та/або індикаторів, та/або засобів вимірювальної техніки, факт втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки, крім випадків спрацювання індикаторів (фіксації індикаторами впливу фізичних полів), має бути підтверджений експертизою, проведеною спеціалізованою організацією/підприємством), яка має право на її проведення відповідно до законодавства (далі - експертиза). До отримання оператором системи результатів експертизи положення цієї глави не застосовуються для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, за винятком випадків, передбачених цим пунктом.

Для забезпечення проведення експертизи оператор системи має зняти, упакувати, опломбувати та направити на експертизу пломби та/або засоби вимірювальної техніки, а також інші технічні засоби, якими здійснювалося втручання в роботу засобів вимірювальної техніки (за наявності).

Таким чином, у відповідності до вимог п.8.4.4 ПРЕЕ був складений перелік вилучених та укладених в сейф-пакет № 0371975 предметів, а саме: пломби типу Фаворит № 11932127, №13113896, та сейф-пакет № 0371974 вкладено прилад обліку № 035659. Сейф-пакети були вилучені представниками оператора системи, що зафіксовано Актом порушення (п. 10 акту).

16.04.2021 року АТ Харківобленерго звернулось з листом № ЕД-19/121 -21/8392-ТР до Харківського Науково - Дослідного Експертно- Криміналістичного Центру МВС України, для проведення експертного дослідження полімерних пломб Фаворит з якірним механізмом замикання № 11932127 та № 13113896. Дослідженням необхідно було встановити: Чи мають пломби типу Фаворит № 11932127 та № 13113896, пошкодження які можуть свідчити про втручання в конструкцію пломби, зокрема, з метою її зняття та повторного навішування.

11.06.2021 року до АТ Харківобленерго надійшов висновок експертного дослідження Харківського Науково-Дослідного Експертно-Криміналістичного Центру МВС України № ЕД-19/121-21/8392-ТР, де встановлено: на поверхнях полімерних пломб Фаворіт АК ХОЕ №11932127, №13113896, наданих на дослідження, є пошкодження, які свідчать про несанкціоноване втручання в конструкцію пломб з метою їх зняття та повторного навішування.

Відповідно до п.8.2.6 ПРРЕЕ 06.08.2021 директором ППСІМ (Стороженок М. Г.) отримано нарочно лист-повідомлення про проведення засідання комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ № б/н, яким повідомлено, що 13.08.2021 року о 9:00 год. буде розглянуте питання про визначення обсягу необлікованої електричної енергії по акту порушень від 01.02.2021 року № 121403.

13.08.2021 року проведено комісію з розгляду актів порушення за участю відповідача - Стороженко М. Г.) з додержанням вимог ПРРЕЕ, до складу комісії увійшли сім уповноважених представників ОСР, рішення комісії оформлено протоколом № 34 від 13.08.2021 року, відповідно до якого комісією встановлено:

1. Пункт порушення ПРРЕЕ, зафіксований в акті 8.2.4, відповідає пп.2 п.8.4.2 ПРРЕЕ,

2. Величина розрахункового добового споживання електроенергії Wдоб. у даному випадку визначається відповідно до п. 8.4.10 формули 4 глави 8.4 ПРРЕЕ,

3. Період розрахунку з 01.08.2020 по 31.01.2021, а саме 184 дня,

4. Потужність = 50 кВт визначена умовами договору,

5. Режим роботи 2 зміни, 16 годин, без вихідних (відповідно договору),

6. Коефіцієнт використання Квик. -0,6 відповідно до п.8.4.10 глави 8.4 ПРРЕЕ,

7. Добове споживання електроенергії (Wдобове = 480кВт*г),

8. Розрахунок суми до сплати здійснити з урахуванням проведених нарахувань за період порушення.

9. Обсяг спожитої необлікованої електроенергії складає 71487 кВт*г на суму 228 215,93 грн., та відшкодування витрат на експертне дослідження за серпень 2021 у сумі 2250,24 грн.

Представник споживача (Стороженко М. Г.) рахунок № 942 на оплату акту про порушення ПКЕЕ на суму 228 215,93грн. та рахунок- фактуру № ЧЗ198 _202108__ЄС2 на відшкодування витрат на експертне дослідження за серпень 2021 року на суму 2250,24 грн. отримав особисто, про що є запис у протоколі засідання комісії, з рішенням комісії не погодився. Зазначені рахунки залишено не сплаченими.

Позивач посилається на те, що заборгованість відповідача за Актом про порушення № 121403 від 01.02.2021 року складає - 230 466,17 грн., з яких: 228 215,93 грн. (де: 190 179,94 грн. акт ПРРЕЕ, 38035,99 грн. - ПДВ на акт) - за Актом про порушення № 121403 від 01.02.2021; 2 250,24 грн. - витрати за експертне дослідження.

Вказані вище обставини стали підставою для звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду Харківської області, в якому останній просив стягнути з відповідача на користь АТ "Харківобленерго": суму 228215,93 грн. (де: акт ПРРЕЕ - 190179,94 грн., ПДВ на акт - 38035,99 грн.) - за Актом про порушення № 121403 від 01.02.2021 року, витрати за експертне дослідження у сумі 2250,24 грн.

06.09.2022 року господарським судом Харківської області ухвалено оскаржуване рішення, з підстав викладених вище.

Переглянувши справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення господарського суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.

З прийняттям у 2006 році Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод справи про цивільні права та обов`язки осіб, а також справи про кримінальне обвинувачення мають бути розглянуті у суді впродовж розумного строку. Ця вимога спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту. А відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlanav. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Пунктом 14 частини 2 ст. 77 Закону України Про ринок електричної енергії, який набрав чинності з 11.06.2017 року, передбачено що правопорушенням на ринку електричної енергії є пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра тощо.

Відповідно до п. 1.2.1. частини 1.2 ПРРЕЕ затверджених постановою НКРЕП № 312 від 14.03.2018 року про Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ) на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.

Пунктом 8.2.4 ПРРЕЕ встановлено що, у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4. ПРРЕЕ.

У разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення.

В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із необхідними для розрахунку вартості недооблікованої електроенергії зазначеннями.

Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи).

До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази) перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті.

Представники оператора системи перед складанням акта про порушення зобов`язані повідомити споживача про його право внести пояснення та зауваження до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.

На підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж трьох уповноважених представників оператора системи.

Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення.

Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за сім календарних днів до призначення дати засідання.

Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.

У разі причетності споживача до порушення Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків (п. 8.2.6 ПРРЕЕ).

Згідно п. 8.2.7. ПРРЕЕ, кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи.

Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день).

У разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.

Отже, предметом позову є вимога позивача про стягнення з відповідача вартості не облікованої електричної енергії за період з 01.08.2020 року по 01.02.2021 року в сумі 228 215,93 грн. та 2 250,24 грн. - витрати за експертне дослідження. Вказана сума була нарахована внаслідок порушення відповідачем пункту 8.2.4. ППРЕЕ.

Відповідач вказує, що відповідно до підпунктів 1 і 2 пункту 8.4.2 глави 8.4 розділу VIII Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року за № 312, визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акту про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень: 1) порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби, порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал або відсутність на засобах вимірювальної техніки пломб з відбитками тавр про їх повірку чи пломб з відбитками тавр оператора системи або інших заінтересованих сторін, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії; 2) пошкодження або відсутність пломб з відбитками тавр оператора системи чи інших заінтересованих сторін, установлених на засобах (вузлах) вимірювальної техніки в місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб.

Таким чином, на думку відповідача, в нормах, на які посилається ОСР, приведено виключно випадки впливу на роботу засобу обліку, проте не приведено порушення опломбування шафи або коробки, які ніяким чином не пов`язані безпосередньо із засобом обліку.

Відповідно до п. 2.3.4 ПРРЕЕ відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

Відповідно до вимог п. 8.2.4 ПРРЕЕ, у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 розділу.

Пунктом 8.4.2 ПРРЕЕ передбачена не лише відповідальність споживача за втручання в роботу лічильника, а й за порушення пломб. При цьому, пошкодження пломб є окремим порушенням Правил.

За змістом розділу 5.16 "Пломбування/розпломбування вузлів обліку Кодексу комерційного обліку електричної енергії (скорочено ККОЕЕ) засіб вимірювальної техніки має бути опломбований на затискній кришці пломбою; пломби мають бути встановлені також на пристроях, що закривають первинні і вторинні кола живлення засобу обліку, важелі і кнопки управління комутаційних апаратів та кришки автоматів, встановлених у цих колах, двері комірок трансформаторів напруги, кришки на зборках і колодках затискачів, випробувальних блоках, усі інші пристрої і місця, що унеможливлюють доступ до струмоведучих частин схеми обліку, а отже встановлення пломби на дверцятах шафи обліку та корпусі приладу обліку відповідає вказаним правовим положенням, що спростовує твердження відповідача про невірне застосування п. 8.4.2 ПРРЕЕ.

Також, відповідач вказує, що після подачі скарги до НКРЕКП, ним було отримано листа НКРЕКП від 23.10.2021 року за № 12257/20.3/7-21, яким зобов`язано АТ Харківобленерго привести свої дії по відношенню до ПП СІМ у відповідність до вимог чинного законодавства шляхом скасування нарахувань, здійснених на підставі акту. Приведеним листом НКРЕКП, на думку відповідача підтверджено, що позивач не забезпечив проведення експертизи пломб, встановлених на оглядовому вікні лічильника та на корпусі лічильника. За змістом протоколу засідання комісії по розгляду акту порушення вимог ПРРЕЕ від 13.08.2021 року за № 34 розрахунок обсягу та тривалості необлікованої електроенергії здійснено за період з 01.08.2020 року по 31.01.2021 року за формулою 4 ПРРЕЕ з урахуванням договірної потужності 50 кВт, тривалості роботи обладнання протягом доби 16 год., коефіцієнта використання струмоприймачів 0,6.

При цьому, позивач використав методику розрахунку, що викладено в підпункті 3 пункту 8.4.10 глави 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ. Однак така методика може застосовуватися лише за умови, якщо дозволена потужність, зазначена в договорі про надання послуг і розподілу електроенергії, менша ніж визначена за методикою підпунктів 1 або 2 пункту 8.4.10 глави 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ, або ненадання споживачем інформації щодо паспортних даних струмоприймачів. В дійсності в акті порушення зазначено про ненадання споживачем паспортних даних струмоприймачів. Також в акті зазначено, що виконати виміри струму навантаження електроустановки споживача при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність немає можливості, але причини такої неможливості не приведено. В акті порушення відсутня інформація які обставини заважали отримати ці дані: відмова відповідача від проведення вимірів, недопуск на об`єкт тощо. За приведених обставин НКРЕКП дійшла висновку, що здійснити розрахунок обсягу та тривалості необлікованої електроенергії відповідно до положень глави 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ неможливо, оскільки в акті відсутні необхідні для розрахунку дані.

Аргументи апелянта на те, що в акті про порушення зазначено, що відповідач не надав позивачу паспортні дані наявних струмоприймачів, і, таким чином, спосіб №1 законно не застосовувався, однак акта про недопуск представників позивача до струмоприймачів відповідача складено не було; відповідач не відмовлявся допустити до приміщення представників позивача, не відмовлявся включити на повну потужність всі струмоприймачі; позивач сам відмовився виконати вимоги п. 8.1.10 ПРРЕЕ, можливо, через відсутність у нього відповідних засобів вимірювання, кваліфікованих працівників, брак часу або з інших причин, які не відомі відповідачу, а тому позивач без достатніх на те підстав застосував розрахунок обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу з використанням способу №3 - виходячи з дозволеної потужності точки комерційного обліку, зазначеної в договорі; втім застосування такого методу визначення потужності можливий в даному випадку лише за одночасного настання таких обставин: ненадання споживачем інформації щодо паспортних даних струмоприймачів (що унеможливлює використання способу №1); недопуску представників оператора системи на свою територію для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів, відмови споживача від вимірювання струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність (що унеможливлює використання способу №2); вочевидь така обставини як не допуск та/або відмова споживача не мала місця в даному випадку, оскільки навіть в акті зазначено, що саме позивач не має можливості виміряти струм навантаження, а тому ця неспроможність ніяк не пов`язана з діями відповідача, не приймаються, з огляду на таке.

Так, за матеріалами справи, за результатом засідання комісії прийняте рішення, оформлене Протоколом № 34 від 13.08.2021 року, яким встановлено, що зафіксоване в акті № 121403 відповідає підпункту 2 п. 8.4.2 глави 8.4 ПРРЕЕ та складає 71487 кВт/год., що становить 228 215,93 грн. (в т.ч. ПДВ 20%- 17772,14).

Величину розрахункового добового обсягу споживання електроенергії визначено відповідно до п. 8.4.10 формула 4 глави 8.4 ПРРЕЕ.

В листі НКРЕКП від 23.10.2021 року за № 12257/20.3/7-21 зроблено висновок про не повний опис подій з яких оператор системи не зміг отримати паспортних даних всіх струмоприймачів споживача або здійснити вимір струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність.

Однак, відповідно до вимог ПРРЕЕ, а саме п. 8.2.5 - в акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення; фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення. В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення в розрізі кваліфікації виявленого порушення, з чого слідує, що Акт про порушення від № 121403 складений відповідно до вимог діючого законодавства.

Так, у п. 5 Акту про порушення від 01.02.2021 року № 121403 зазначено: на момент проведення технічної перевірки та складення Акта паспортні дані струмопримачів не були надані.

А отже, оскільки акт складений за участю представника споживача, і це є встановленим фактом, то саме цим представником не надана необхідна інформація, а також не надана можливість оператору системи для виміру максимального струму навантаження, яке здійснюється шляхом увімкнення споживачем усіх наявних струмоприймачів на повну потужність, про що в акті зроблено запис: виконати вимір максимального струму навантаження немає можливості.

Разом з тим, факт пошкодження пломб №11932127 та №131113896 підтверджується експертним дослідженням, проведеним Харківським науково- дослідним Експертно- Криміналістичним Центром МВС України № ЕД-19/121-21/8392ТР від 11.06.2021 року, за результатами якого встановлений факт пошкодження пломб, який свідчить про несанкціоноване втручання в конструкцію пломб з метою їх зняття та повторного навішування.

Таким чином, акт про порушення №121403 від 01.02.2021 року містить достатньо даних, необхідних для встановлення факту порушення, в ньому визначений зміст порушення, з посиланням на відповідні пункти ПРРЕЕ, всі необхідні для визначення обсягу та вартості не облікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення.

Отже, господарський суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку щодо правильності застосування методики розрахунку, яка викладена в підпункті 3 пункту 8.4.10 глави 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ.

А отже, у наданому листі НКРЕКП від 23.10.2021 року за № 12257/20.3/7-21, викладено думку лише одного члена НКРЕКП, а тому цей документ не відображає правову позицію всього колегіального органу НКПЕКП, позиція якого може бути висловлена на його засіданнях шляхом відповідного голосування. При цьому, висновок зазначеного листа НКРЕКП не стосується питань, визначених в ч. 1 ст. 108 ГПК України та в силу приписів ст. 109 ГПК України він не є обов`язковим для суду.

Окрім того, відповідач вказує, що працівниками АТ Харківобленерго було також вилучено у нього засіб обліку ПО №035659, експертиза опломбування якого не здійснювалася. Жодний з документів, складених працівниками АТ Харківобленерго, не містить доказів впливу на роботу або порушення роботи засобу обліку ПО № 035659. Акт про порушення підписано з боку відповідача із зауваженням: 3 актом не згоден. Всі пломби у вказаному акті цілі і не порушені".

Згідно з п. 8.4.4 ПРРЕЕ факт пошкодження пломб та/або індикаторів, та/або засобів вимірювальної техніки, факт втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки, крім випадків спрацювання індикаторів (фіксації індикаторами впливу фізичних полів), має бути підтверджений експертизою, проведеною спеціалізованою організацією (підприємством), яка має право на її проведення відповідно до законодавства.

Тобто, ПРРЕЕ чітко визначають умови, за яких обов`язково застосовується експертне дослідження засобів вимірювальної техніки (наприклад - це порушення передбачене у підпункті 3 п. 8.4.2 ПРРЕЕ).

За матеріалами справи, прилад обліку № 035659 дійсно був знятий під час складення Акта про порушення та упакований до сейф-пакету № 0371974, але для направлення його на дослідження Оператором системи розподілу (АТ Харківобленерго) не було потреби, оскільки даний вид порушення, зазначений у пп. 1,2 п.8.4.2 ПРРЕЕ передбачає проведення експертного дослідження тільки порушених пломб.

На виконання вказаного пункту ПРРЕЕ, Харківським науково- дослідним Експертно- Криміналістичним Центром МВС України проведено експертне дослідження пошкоджених пломб, яким підтверджено факт пошкодження, який свідчить про несанкціоноване втручання в конструкцію пломб з метою їх зняття та повторного навішування.

Крім того, відповідно до ч. 3 п. 8.4.4 ПРРЕЕ, якщо оператор системи не є власником засобів вимірювальної техніки, оператор системи має право за заявою власника засобів вимірювальної техніки надати йому належним чином упаковані та опломбовані засоби вимірювальної техніки та інші технічні засоби, якими здійснювалося втручання в роботу засобів вимірювальної техніки (за наявності), для направлення їх на експертизу.

Відповідач як власник приладу обліку № 035659 не звертався до позивача з відповідною заявою для отримання сейф - пакету № 0371974 для направлення приладу обліку № 035659 на експертне дослідження.

Місцевим господарським судом обгрунтовано враховано правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 16.05.2018 року у справі № 920/833/17, де, зокрема, вказано на те, що сам по собі факт пошкодження чи зриву пломби, незалежно від обставин та можливості безоблікового споживання електроенергії, є достатньою правовою підставою для застосування оперативно-господарської санкції у виді донарахування вартості не облікованої електричної енергії.

Також, колегія суддів враховує правові висновки, викладені у поставної Верховного Суду від 21.09.2021 року у справі №17-14-01/1494 (925/1335/20), де, зокрема, вказано на те, що пошкодження або відсутність пломб є окремим порушенням ПРРЕЕ, передбаченим пунктом 8.4.2. ПРРЕ, в такому випадку необхідність доведення факту втручання в роботу самого засобу обліку електричної енергії спеціальними нормативними актами в галузі електроенергетики не передбачено. Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 04.06.2019 у справі №905/778/18, від 19.07.2018 у справі №923/832/17, від 31.07.2018 у справі №911/1143/16.

За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про те, що позовні вимоги є доведеними належними та допустимими доказами, не спростовані відповідачем та задовольнив їх.

Посилання апелянта на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 21.12.2021 року у справі № 917/393/21, де, зокрема, вказано на те, що для застосування способу визначення потужності, передбаченого підпунктом 3 пункту 8.4.10 ПРРЕЕ, а саме договірного її розміру, необхідним є дослідження та встановлення не лише ненадання паспортних даних усіх струмоприймачів, наявних у споживача на час складення акта про порушення, але й обставин, які виключають можливість застосування способу визначення потужності, визначеного у підпункті 2 пункту 8.4.10 ПРРЕЕ; від 02.08.2021 року у справі № 923/171/20, від 21.12.2021 року у справі № 917/393/21, де, зокрема, вказано на те, що відсутність акта є підставою для визнання необґрунтованим розрахунку потужності за способом №3, оскільки в такому випадку вихідні дані для розрахунку є некоректними, не приймаються з огляду на таке.

Так, у справі №917/393/21 предметом позову є визнання недійсним протоколу № 00002775 засідання комісії Комсомольської філії Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" від 05.01.2021 року та постановою Верховного Суду від 21.12.2021 року у справі №917/393/21 було скасовано рішення господарського суду Полтавської області від 22.06.2021 року і постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.09.2021 року у справі № 917/393/21, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Полтавської області; у справі №923/171/20 предметом спору є акт про порушення, складений у відсутність споживача.

Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.05.2021 року у справі №913/567/19 (913/403/20), де, між іншим, вказано на таке. Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в ухвалі від 27.03.2020 року у справі № 910/4450/19 зазначив, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет).Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (п. 32 постанови від 27.03.2018 року №910/17999/16; п. 38 постанови від 25.04.2018 року № 925/3/7, п. 40 постанов від 25.04.2018 року № 910/24257/16). Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду України від 21.12.2016 року у справі № 910/8956/15 та від 13.09.2017 року у справі № 923/682/16. При цьому, під судовими рішеннями в подібних правовідносинах необхідно розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Суд звертається до правової позиції, щодо послідовно та неодноразово викладалась Великою Палатою Верховного Суду в питанні визначення подібності правовідносин у судових рішеннях: п. 60 постанови від 23.06.2020 року у справі № 696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19), п. 6.30 постанови від 19.05.2020 року у справі № 910/719/19, постанова від 16.01.2019 року у справі № 757/31606/15-ц, постанова від 12.12.2018 року у справі № 2-3007/11, пункт 5.5 від 19.06.2018 року у справі №922/2383/16; п. 8.2 постанови від 16.05.2018 року у справі № 910/5394/15-г.

Таким чином, правовідносини у справах, на які посилається апелянт та обставини вказаних справ №917/393/21, №923/171/20, не є подібними до правовідносин у справі №922/184/22, оскільки відсутня тотожність суб`єктного складу учасників відносин; підстави позовів у цих справах, відповідно і встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, а також їх правове регулювання є різними, що виключає подібність спірних правовідносин у цих справах.

Отже, висновок місцевого господарського суду про задоволення позову відповідає принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржників та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 року).

Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Апелянту було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків господарського суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року)

Апелянту була надана можливість спростувати достовірність доказів і заперечити проти їх використання.

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).

Отже, на думку колегії суддів, під час розгляду справи її фактичні обставини були встановлені судом першої інстанції на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження поданих доказів; висновки суду відповідають цим обставинам, юридична оцінка надана їм з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 269, 270, ч.1 ст. 275, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника Приватного підприємства "СІМ" адвоката Кокорева Е.О. залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 06.09.2022 року у справі №922/184/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків визначених ч. 3 ст.287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуюча суддя О.І. Терещенко

Суддя П.В. Тихий

Суддя Т.Д. Геза