Рішення

від 09.03.2023 по справі 908/802/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.03.2023 Справа № 908/802/20(908/2766/22)

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Юлдашев Олексій Олексійович, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1

до відповідачів -1/ ОСОБА_2

2/ ОСОБА_3

третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рудик Валерій Вікторович

про визнання недійсними договорів та скасування рішень

в межах справи № 908/802/20

про банкрутство - Товариства з обмеженою відповідальністю Квартал 5, 69035, м. Запоріжжя, просп. Маяковського, 11, код ЄДРПОУ 38926278

кредитори 1. Товариство з обмеженою відповідальністю Тедіс Україна, 65044, м. Одеса, просп. Шевченка, 4

2. Головне управління ДПС у Запорізькій області, 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166

3. Головне управління ДПС в Івано-Франківській області, 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 20

4. Головне управління ДПС у м. Києві, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19

5. Товариство з обмеженою відповідальністю Петрус-алко, 03115, м. Київ, вул. Святошинська, 32

6. Головне управління ДПС у Хмельницькій області, 29000, м. Хмельницький, вул. Пилипчука, буд. 17

7. Акціонерне товариство комерційний банк ПриватБанк, 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 30

8. Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, 49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а

9. Товариство з обмеженою відповідальністю Збаразький горілчаний завод, 47300, м. Збараж Тернопільської області, вул. Шолом Алейхема, 1

10. Головне управління ДПС у Чернігівській області, 14000, м. Чернігів, вул. Реміснича, 11

11. Головне управління ДПС у Донецькій області, 87515, м. Маріуполь, вул. Італійська, 24

12. Головне управління ДПС у Київській області, 03680, м. Київ, вул. Народного Ополчення, буд. 5а

13. Головне управлінням ДПС у Тернопільській області, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, 46003, м. Тернопіль, вул. Білецька, 1

14. Головне управління ДПС у Волинській області, 43010, м. Луцьк, Київський майдан, 4

15. Управління поліції охорони в Тернопільській області, 46002, м. Тернопіль, вул. Петрушевича, 5

За участю (найменування сторін та інших осіб, що беруть участь у справі):

Позивач- не з`явився

Відповідач 1- не з`явився

Відповідач 2 - не з`явився

УСТАНОВИВ:

Господарський суд Запорізької області у складі судді Сушко Л.М. здійснює провадження у справі № 908/802/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Квартал 5, яке відкрито ухвалою суду від 26.05.2020 у цій справі.

Постановою суду від 09.10.2020 зокрема боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначеноарбітражного керуючого Данілова А.І., який виконує повноваження по теперішній час.

26.12.2022 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

У зв`язку з перебуванням судді Сушко Л.М. у щорічній відпустці розгляд позовної заяви визначено судді Юлдашеву О.О.(протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.12.2022).

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 28.12.2022, зокрема, прийнято позовну заяву ОСОБА_1 дорозгляду в межах справи №908/802/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Квартал 5, відкрито провадження з розгляду позовної заяви. Ухвалено розглядати позовну заяву за правилами загального позовного провадження зурахуванням особливостей, визначених Кодексом України з процедур банкрутства. Підготовче засідання призначено на 26.01.2023р. о12-00. Відповідачам надати всі документи, які стосуються спору, відповідно до ст. 165 ГПК України пропонується у строк до24.01.2023 подати до суду відзив із його нормативним та документальним обґрунтуванням., одночасно з надісланням (наданням)відзиву до суду направити копію відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, докази направлення/наданнянадати суду (додати до відзиву). Позивачу надати документи та матеріали на підтвердження всіх обставин, викладених в позовнійзаяві; пропонується надати відповідь на відзив (у разі його отримання); одночасно з надісланням (наданням) відповіді на відзив досуду направити (вручити) копію відповіді та доданих до неї документів іншим учасникам справи, докази направлення/надання надатисуду (додати до відповіді на відзив).

Цією ж ухвалою витребувано у ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Київськогоміського нотаріального округу Рудик В.В. наступні документи:

- договір іпотеки, згідно з яким ОСОБА_2 було передано в іпотеку ОСОБА_3 наступне нерухоме майно: земельна ділянка площею0,049 га за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий N° 8000000000:79:004:0035; РНОНМ 834637980000); земельна ділянка площею 0,0523 га за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий N° 8000000000:79:004:0036; РНОНМ834579380000); земельна ділянка площею 0,0487 га за адресою: АДРЕСА_3 (кадастровий N°8000000000:79:004:0037; РНОНМ 805986380000);

- договір про задоволення вимог іпогекодсржателя за іпотечним договором N° 2349, посвідчений приватним нотаріусом Київськогоміського нотаріального округу Рудик В.В. від 08.12.2022 р.;

- основний договір, зобов`язання за яким було забезпечено договором іпотеки, згідно з яким ОСОБА_2 було передано в іпотеку ОСОБА_3 наступне нерухоме майно: земельна ділянка площею 0,049 га за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий N°8000000000:79:004:0035; РНОНМ 834637980000); земельна ділянка площею 0,0523 га за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий N° 8000000000:79:004:0036: РНОНМ 834579380000); земельна ділянка площею 0,0487 га за адресою: АДРЕСА_3 (кадастровий N° 8000000000:79:004:0037; РНОНМ 805986380000);

- документи щодо виконання сторонами зобов`язань за основним договором за яким було забезпечено договором іпотеки, згідно зяким ОСОБА_2 було передано в іпотеку ОСОБА_3 наступне нерухоме майно: земельна ділянка площею 0,049 га за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий N° 8000000000:79:004:0035; РНОНМ 834637980000); земельна ділянка площею 0,0523 газаадресою: АДРЕСА_2 (кадастровий N° 8000000000:79:004:0036: РНОНМ 834579380000); земельна ділянкаплощею 0,0487 га за адресою: АДРЕСА_3 (кадастровий N° 8000000000:79:004:0037; РНОНМ 805986380000).

До суду 06.01.2023 надійшло клопотання ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю Квартал 5 арбітражного керуючогоДанілова Артема Івановича про вжиття заходів забезпечення позову у справі №908/802/21 (908/2766/22).

Ухвалою суду від 06.01.2023 прийнято клопотання ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю Квартал 5 арбітражногокеруючого Данілова Артема Івановича про вжиття заходів забезпечення позову у справі №908/802/21 (908/2766/22) до розгляду.Призначено судове засідання на 26.01.2023. о/об 12-00.

Ухвалою від 23.01.2023 задоволено заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю Квартал 5- арбітражногокеруючого Данілова Артема Івановича, про проведення судового засідання 26.01.2023р. о 12-00 в режимі відеоконференції у справі №908/802/21(908/2766/22) поза межами суду з використанням власних технічних засобів.

Судове засідання 26.01.2023 не відбулось. Секретар судового засідання доповів суду про неможливість проведення судовогозасідання з технічних причин (не вдалося встановити з`єднання з ОСОБА_1 в режимі відеоконференції).

До суду надійшли наступні документи:

- 11.01.23 (через систему Електронний суд) заперечення відповідача-1 на клопотання позивача про вжиття заходівзабезпечення позову;

- 18.01.23 (електронною поштою) повідомлення третьої особи на виконання вимог ухвали суду від 28.12.2022;

- 20.01.23 (через систему Електронний суд) клопотання відповідача-2 про відкладення розгляду справи;

- 25.01.23 (через систему Електронний суд) відзив відповідача-2 на позовну заяву;

- 25.01.23 (через систему Електронний суд) клопотання відповідача-2 про зустрічне забезпечення;

- 25.01.23 (через систему Електронний суд) заперечення відповідача-2 на клопотання позивача про вжиття заходівзабезпечення позову.

- 26.01.23 (через систему Електронний суд) відзив відповідача-1 на позовну заяву;

- 26.01.23 (через систему Електронний суд) заперечення відповідача-1 на клопотання позивача про вжиття заходівзабезпечення позову.

- 26.01.23 (через систему Електронний суд) клопотання відповідача-1 про зустрічне забезпечення.

Ухвалою від 26.01.2023 відкладено підготовче засідання на 16.02.2023 об 11-20.

Зобов`язано відповідачіввиконати вимоги, викладені в ухвалі суду від 28.12.2022.

Ухвалою від 14.02.2023 виправлено допущену описку в резолютивній частині ухвали Господарського суду Запорізької області від26.01.2023р. Абзац 1 резолютивної частини ухвали від 26.01.2023 викладено в наступній редакції: відкласти підготовче засідання на 23.02.2023 о 10-15, яке буде проводитись в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів (з урахуванням клопотань позивача та відповідача-1, про проведення судового засідання у справі № 908/802/20(908/2766/22) в режимі відеоконференції).

До суду 13.02.2023 надійшла письмова відповідь позивача на відзиви відповідачів на позовну заяву та 15.02.2023 клопотання продолучення доказів до матеріалів справи.

22.02.2023 до суду надійшло клопотання відповідача-2 про відкладення судового засідання.

Зазначені документи приймаються судом до розгляду та уваги.

Розглянувши клопотання відповідача-2 про відкладення підготовчого засідання, суд вирішив залишити його без задоволення.

Відповідно до ч. 3 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, підготовче провадження має бути проведене протягомшістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по сутіцей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

У зв`язку з обмеженими процесуальними строками та недостатністю підстав для відкладення підготовчого засідання абопродовження строку підготовчого засідання, суд залишає таке клопотання без задоволення.

У підготовчому засіданні 23.02.2023. судом були вчинені дії, передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 09.03.2023 об 11-40.

Позивач просить суд визнати недійсним договір іпотеки, згідно з яким ОСОБА_2 було передано в іпотеку ОСОБА_4 наступне нерухоме майно: земельна ділянка площею 0,049 га за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий №8000000000:79:004:0035; РНОНМ 834637980000); земельна ділянка площею 0,0523 га за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий № 8000000000:79:004:0036;РНОНМ 834579380000); земельна ділянка площею 0,0487 га за адресою: АДРЕСА_3 (кадастровий № 8000000000:79:004:0037; РНОНМ 805986380000). Визнати недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя заіпотечним договором № 2349, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рудик В.В. від 08.12.2022 р., згідно з яким було звернено стягнення на наступне нерухоме майно: земельна ділянка площею 0,049 га за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий № 8000000000:79:004:0035;РНОНМ 834637980000); земельна ділянка площею 0,0523 га за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий № 8000000000:79:004:0036; РНОНМ 834579380000); земельна ділянка площею 0,0487 га за адресою: АДРЕСА_3 (кадастровий № 8000000000:79:004:0037; РНОНМ 805986380000). Визнати недійсними та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 65718928; 65719048; 65719177; 65718679 від 08.12..202219:37:40 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рудик В.В.

Позивач вважає, що сукупність обставин, за яких були укладені спірні договори, доводить той факт, що відповідачі діяли недобросовісно, зловживаючи своїми цивільними правами на шкоду правам кредитора ТОВ «Квартал 5», оскільки відчуження належного їм нерухомого майна відбулося після постановлення судом рішення у справі про стягнення з них заборгованості,а тому вважає, що такі дії вчинено з метою уникнення звернення стягнення кредитором на вказане майно. Укладення вказаних договорів з метою приховання цього майна від звернення стягнення на вказане майно в рахунок погашення боргу, свідчить, що ці правочини мають бути визнані судом недійсними.

Як вказує Позивач, 08.12.2022р., Відповідачем ОСОБА_2 було відчужене все належне йому нерухоме майно вартістю 18 390 462,00 грн., а ОСОБА_5 , того самого дня було відчужене все належне йому нерухоме майно вартістю 953 033,42 грн., що підтверджується інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та довідками про вартість нерухомого майна.

Зазначає, що відчуження належного відповідачам майна здійснювалось в один і той самий день 08.12.2022р., на користь однієї і тієї ж особи ОСОБА_3 та оформлено у одного і того ж нотаріуса ОСОБА_6 та одним і тим самим способом передачею майна в іпотеку третій особі з подальшим одночасним відчуженням.

На думку арбітражного керуючого ОСОБА_1 , фізична особа ОСОБА_3 є пов`язаною особою з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 оскільки ОСОБА_3 є власником та єдиним учасником ТОВ «ЕтерКомпані» (код ЄДРПОУ 38899653; 04119 м. Київ, вул. Дегтярівська, буд 27-Т) в якій ОСОБА_2 є кінцевим бенефіціарним власником, а ОСОБА_5 був керівником у 2019 році, що підтверджується відомостями про вказане товариство з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Таким чином спірні договори з переоформлення майна відповідачів є фраудаторними правочинами, здійсненими на шкоду інтересам кредиторів ТОВ «Квартал 5», чим і обґрунтовує позовну заяву, що розглядається судом.

До суду надійшов відзив Відповідача 1.

Відповідач 1 стверджує, що у Ліквідатора ТОВ «Квартал 5», ОСОБА_1 , відсутні повноваження на звернення до суду з відповідною позовною заявою в порядку ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства (далі за текстом КУзПБ) в рамках справи про банкрутство ТОВ «Квартал 5», оскільки суд, на думку Відповідача 1, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, може розглядати виключно майнові спори, стороною в яких є боржник. В свою чергу, положення частини другої цієї статті прямо вказують, що в межах розгляду справи про банкрутство можуть розглядатись виключно спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником.

Зазначає, що укладені між ним та ОСОБА_3 спірні договори не відповідають критеріям фраудаторності, укладені добросовісно з непов`язаною фізичною особою та мають на меті забезпечення виконання договірних зобов`язань, що виникли у Відповідача 1 перед іншим кредитором, вимоги якого не обмежені поняттям черговості задоволення вимог кредиторів у сфері банкрутства.Іпотечний договір між ним та Відповідачем 2 був укладений 05.12.2022р., до винесення остаточного рішення Верховним Судом та в проміжок часу, коли діяла Постанова Центрального апеляційного господарського суду від 07.07.2022 по справі № 908/802/20 якою ухвалу Господарського суду Запорізької області від 05.10.2021 в частині покладення на Відповідача 1 субсидіарної відповідальності було скасовано, як наслідок на момент укладення оспорюваного правочину жодних законних вимог ТОВ «Квартал 5» до Відповідача 1 не існувало.

На думку Відповідача 1, Позивач, реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого він не є, зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги і залежно від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову в задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

До суду надійшов відзив Відповідача 2

Вважає позов Арбітражного керуючого ОСОБА_1 необґрунтованим, оскільки спірні правочини були укладені з метою забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_2 перед ОСОБА_3 , які виникли на підставі договору позики від 18.01.2021, а також з метою створення механізму задоволення законних вимог ОСОБА_3 за рахунок переданого в іпотеку майна, а не з метою унеможливити задоволення вимог кредиторів ТОВ «Квартал 5» за рахунок майна ОСОБА_2 , оскільки Договір позики, за яким і виникли зобов`язання ОСОБА_2 був укладений між сторонами ще до подачі Арбітражним керуючим Заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ «Квартал 5» по справі №908/802/20 та прийняття Господарським судом Запорізької області ухвали від 05.10.2021р. про задоволення заяви ОСОБА_1 , і задовго до прийняття остаточного рішення Верховного Суду по справі. В описаний період часу, законних вимог ТОВ «Квартал 5» до ОСОБА_2 ще не існувало і Відповідачі ніяк не могли дізнатись про можливу заяву Арбітражного керуючого ОСОБА_1 .

Зазначає, що станом на дату укладення договору позики від 18.01.2021, коли в ОСОБА_2 виникли зобов`язання з повернення суми позики Відповідачеві 2, заява про покладення субсидіарної відповідальності ще навіть не була подана до Господарського суду Запорізької області, отже на момент укладення згаданого договору вимог ТОВ «Квартал 5» до ОСОБА_2 не існувало. Сама ж заява про покладення субсидіарної відповідальності була подана ліквідатором 05.04.2021, тобто вже після укладення договору позики від 18.01.2021.

Сторони спірних правочинів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не є пов`язаними особами. Твердження ліквідатора щодо їх пов`язаності через ТОВ «ЕтерКомпані» вважає необґрунтованими і безпідставними, оспорювані ліквідатором правочини вчинені за ринковими цінами, що підтверджується Звітом про незалежну оцінку об`єкта від 08.12.2022, виготовленого ТОВ «ЕКСПЕРТ ІН» (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності № 1/22 від 10.01.2022), Довідкою про оціночну вартість об`єкту нерухомості унікальний реєстраційний номер 201-20221208-0004771377, Довідкою про оціночну вартість об`єкта нерухомості унікальний реєстраційний номер 201-20221208-0004771391 та Довідкою про оціночну вартість об`єкта нерухомості унікальний реєстраційний номер 201-20221208-0004771403,та відображено в п. 3 договору про задоволення вимог іпотекодержателя за іпотечним договором від 08.12.2022р.

Таким чином, станом на дату укладення Договору позики від 18.01.2021, а також станом на дату укладення Іпотечного договору (05.12.2021), жодних законних вимог чи зобов`язань до ОСОБА_2 в межах справи № 908/802/20 у ТОВ «Квартал 5» не було, тому ні ОСОБА_2 , ні ОСОБА_3 , укладаючи вказані правочини, не могли діяти недобросовісно та всупереч інтересам кредиторів ТОВ «Квартал 5».

У своєму відзиві Відповідач 2 приходить до висновку, що укладені між ним та ОСОБА_2 правочини не відповідають визначеними Верховним Судом критеріям фраудаторного правочину, а твердження ліквідатора щодо фраудаторного характеру спірних правочинів вважає безпідставними, необґрунтованими і не доведеними належними та допустимими доказами, а тому підлягають відхиленню судом.

До суду від Позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву від 10.02.2023р.

Представники сторін у судове засідання не прибули, заяв (клопотань) про відкладення судового засідання або про проведення судового засідання в режимі відео конференції до суду не надходило.

У судовому засіданні 09.03.2023 суд визнав наявні документи достатніми для об`єктивного та всебічного розгляду спору, за відсутності представників сторін. Вивчивши матеріали справи, судом установлено наступне.

За приписами ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

За Договором позики від 18.01.2021 року Відповідач 2 передав в позику Відповідачеві 1 грошові кошти в розмірі 1650 000 гривень, які той, в свою чергу, зобов`язувався повернути до 20.05.2021р.

За умовами Додаткової угоди №1 до Договору позики від 18.01.2021р. сума наданої Відповідачем 2 позики збільшилась та склала 3 464 000 гривень, а датою виконання зобов`язання Відповідача 1 з повернення грошових коштів було визначено 07.09.2021р.

За умовами Додаткової угоди №2 до Договору позики від 18.01.2021р. сума наданої Відповідачем 2 позики збільшилась та склала 5 441 000 гривень, а датою виконання зобов`язання Відповідача 1 з повернення грошових коштів було визначено 07.12.2021р.

За умовами Додаткової угоди №3 до Договору позики від 18.01.2021р. сума наданої Відповідачем 2 позики збільшилась та склала 9 514 210 гривень, а датою виконання зобов`язання Відповідача 1 з повернення грошових коштів було визначено 07.12.2022р.

10.05.2022 року між ОСОБА_2 позичальником та ОСОБА_3 позикодавцем було укладено інший Договір позики, сума грошових зобовязань Відповідача 1 перед Відповідачем 2 за цим договором склала 4 500 000 гривень, а датою виконання зобовязань визначено 01.07.2022р.

За умовами Додаткової угоди №1 до Договору позики від 10.05.2022р. сума наданої Відповідачем 2 позики збільшилась та склала 6 000 000 гривень, а датою виконання зобов`язання Відповідача 1 з повернення грошових коштів було визначено 03.08.2022р.

За умовами Додаткової угоди №2 до Договору позики від 10.05.2022р. сума наданої Відповідачем 2 позики збільшилась та склала 9 000 000 гривень, а датою виконання зобов`язання Відповідача 1 з повернення грошових коштів було визначено 15.09.2022р.

За умовами Додаткової угоди №3 до Договору позики від 10.05.2022р. сума наданої Відповідачем 2 позики збільшилась та склала 10 500 000 гривень, а датою виконання зобов`язання Відповідача 1 з повернення грошових коштів було визначено 28.11.2022р.

05 грудня 2022 року між ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_7 , який діяв на підставі Довіреності від 03.12.2022р., посвідченої приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Клопотовим С.Д., за реєстровим номером 487, з однієї сторони, та ОСОБА_3 з іншої. було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рудик В.В. за реєстровим № 2284 (далі по тексту Іпотечний договір)

Згідно п. 1.1.1. Іпотечного договору, «Основне зобов`язання» повернення ОСОБА_2 (Іпотекодавцем) ОСОБА_3 (Іпотекодержателю) грошових коштів у сумі 9 514 210,00 гривень, переданих по Договору позики від 18.01.2021р.

Відповідно до п. 1.1.4 Іпотечного договору, «Предмет іпотеки» - нерухоме майно, зазначене у п. 2.2. цього Договору. Згідно п. 2.2. Іпотечного договору, Предметом іпотеки за Договором є:

- трикімнатна квартира номер АДРЕСА_4 (сім), загальною площею: 197,80 кв.м., житловою площею 128,10 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 677605180000, яка належить Іпотекодавцю на праві приватної власності, на підставі Договору дарування квартири від « 10» липня 2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г. за реєстровим № 336. Право власності на цю квартиру зареєстровано за Іпотекодавцем 10 липня 2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г. за № 10370500 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 677605180000, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 40467762, сформованим 10.07.2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г.;

- земельна ділянка загальною площею 0,0490 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:79:004:0035, цільове призначення ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка належить Іпотекодавцю на праві приватної власності, на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки від « 27» січня 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуцевич О.О. за реєстровим № 174. Право власності на цю земельну ділянку зареєстровано за Іпотекодавцем 27 січня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуцевич О.О. за № 13025197 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 834637980000, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 52166136, сформованим 27.01.2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуцевич О.О.;

- земельна ділянка загальною площею 0,0523 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:79:004:0036, цільове призначення ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка належить Іпотекодавцю на праві приватної власності, на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки від « 27» січня 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуцевич О.О. за реєстровим № 173. Право власності на цю земельну ділянку зареєстровано за Іпотекодавцем 27 січня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуцевич О.О. за № 13024319 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 834579380000, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 52161360, сформованим 27.01.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуцевич О.О.;

- земельна ділянка загальною площею 0,0487 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:79:004:0037, цільове призначення ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка належить Іпотекодавцю на праві приватної власності, на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки від « 15» грудня 2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуцевич О.О. за реєстровим № 2688. Право власності на цю земельну ділянку зареєстровано за Іпотекодавцем 15 грудня 2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуцевич О.О. за № 12547027 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 805986380000, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 49925190, сформованим 15.12.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуцевич О.О.

Згідно з п. 5.1. Іпотечного договору, право іпотеки виникає у Іпотекодержателя з моменту нотаріального посвідчення цього Договору та проведення державної реєстрації права іпотеки за Іпотекодержателем. Пріоритет права Іпотекодержателя на задоволення його вимог за рахунок Предмета іпотеки відносно вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки на нерухоме майно, зазначене в п. 2.2. Договору, в порядку, передбаченому чинним законодавством України. Відповідно до положень п. 5.2. Іпотечного договору, у випадку невиконання чи неналежного виконання Іпотекодавцем Зобов`язання в цілому чи тієї або іншої його частини, а також у інших випадках, передбачених цим Договором, Іпотекодержатель реалізує своє право шляхом звернення стягнення на Предмет іпотеки у порядку, визначеному цим Договором

В п. 7.6. Іпотечного договору міститься застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя шляхом позасудового врегулювання. Так, відповідно до п. 7.6.1. Іпотечного договору, за цим Договором Іпотекодержатель має право від свого імені здійснити продаж Предмету іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу, або набути право власності на Предмет іпотеки в рахунок виконання Зобов`язань на підставі цього застереження в Договорі. Згідно п. 7.6.2.1. Іпотечного договору, Іпотекодержатель має право звернути стягнення на Предмет іпотеки і задовольнити свої вимоги за рахунок Предмета іпотеки у випадку невиконання або порушення Іпотекодавцем строків виконання будь-яких грошових зобов`язань по Основному зобов`язанню.

08 грудня 2022 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено Додаткову угоду №1 до Іпотечного договору, якою було внесено зміни до п.1.1.1, п. Іпотечного договору та збільшено суму забезпеченого іпотеко. Основного зобов`язання до 20 014 210,00 гривень переданих по Договору позики від 18.01.2021 року, включаючи всі додаткові угоди, зміни та доповнення до нього, а також Договору позики від 10.05.2022 року, включаючи всі додаткові угоди, зміни та доповнення до нього.

08.12.2022р між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя за Іпотечним договором від 05.12.2022р., з Додатковою угодою №1 від 0.12.2022р., що посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рудик В.В. та зареєстровані в реєстрі за №2284 та №2348, відповідно. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 08.12.2022р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рудик В.В. та зареєстрований в реєстрі за №2349 (далі за текстом Договір про задоволення вимог іпотекодержателя).

Відповідно до п. 1.Договору про задоволення вимог іпотекодержателяу зв`язку з невиконанням Іпотекодавцем ОСОБА_2 своїх зобов`язань щодо повернення Іпотекодержателю - ОСОБА_3 грошових коштів у сумі 20014210 (двадцять мільйонів чотирнадцять тисяч двісті десять) гривень 00 копійок, переданих по Договору позики від 18.01.2021 року, включаючи всі додаткові угоди, зміни та доповнення до нього, а також Договору позики від 10.05.2022 року, включаючи всі додаткові угоди, зміни та доповнення до нього, сторони цього Договору вирішили здійснити, відповідно до ст.ст. 36, 37 Закону України «Про іпотеку» та п. 7.2 Іпотечного договору, укладеного 05 грудня 2022 року між Іпотекодержателем та Іпотекодавцем та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рудик В.В. за реєстровим номером №2284 позасудове врегулювання, згідно з окремим договором між Іпотекодержателем та Іпотекодавцем про задоволення вимог Іпотекодержателя шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов`язання за Договором позики від 10.05.2022 року за Договором позики від 18.01.2021 року, включаючи всі додаткові угоди, зміни та доповнення до них.

За п.2 Договору про задоволення вимог іпотекодержателя, Іпотекодавець передав у власність Іпотекодержателю, а Іпотекодержатель прийняв від Іпотекодавця і набув право власності на наступне нерухоме майно: трикімнатну квартиру номер АДРЕСА_4 (сім), загальною площею: 197,80 кв.м., житловою площею 128,10 кв.м.;земельну ділянку загальною площею 0,0490 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:79:004:0035; земельну ділянку загальною площею 0,0523 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:79:004:0036; земельну ділянку загальною площею 0,0487 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:79:004:0037.

Відповідно до п.3 Договору про задоволення вимог іпотекодержателя, вартість Предмету іпотеки складає 12247307,20 (дванадцять мільйонів двісті сорок сім тисяч триста сім гривень 20 копійок) та визначена виходячи з:

- звіту про незалежну оцінку об`єкта від 08.12.2022 року, щодо трикімнатної квартири загальною площею 197,8 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_5 , виготовленого ТОВ «Центр оцінки «Партнер» (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності №520/2022 від 28.10.2022 року виданий ФДМУ), оціночна вартість об`єкта оцінки становить 10 878 837,00 (десять мільйонів вісімсот сімдесят вісім тисяч вісімсот тридцять сім) гривень 00 копійок.

- відомостей з Довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості унікальний реєстраційний номер 201-20221208-0004771377 щодо земельної ділянки, кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:79:004:0035, цільове призначення ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та становить 447 033,58 грн.

- відомостей з Довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості унікальний реєстраційний номер 201-20221208-0004771391 щодо земельної ділянки, кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:79:004:0036, цільове призначення ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 та становить 477 139,93 грн.

- відомостей з Довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості унікальний реєстраційний номер 201-20221208-0004771403 щодо земельної ділянки, кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:79:004:0037, цільове призначення ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 та становить 444 296,64 грн..

Відповідно до п. 6 Договору про задоволення вимог іпотекодержателя, сторони домовились, що підписання цього Договору є підставою для повного припинення основного зобов`язання за Договором позики від 10.05.2022 року, включаючи всі додаткові угоди, зміни та доповнення до нього шляхом його повного виконання та часткового виконання зобов`язання за Договором позики від 18.01.2021 року, включаючи всі додаткові угоди, зміни та доповнення до нього. Сторони домовились, що сума невиконаної частини заборгованості за Договором позики від 18.01.2021 року, включаючи всі додаткові угоди, зміни та доповнення до нього становить 7 766 902,85 (сім мільйонів сімсот шістдесят шість тисяч дев`ятсот дві) гривні 85 копійок.

Предметом спору в даній справі є визнання недійсними Іпотечного договору та Договору про задоволення вимог іпотекодержателя, визнання недійсними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 65718928, 65719048, 65719177, 6571679 від 08.12.2022 19:37:40 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рудик В.В.

Оцінюючи зміст правовідносин, що виникли між сторонами господарського спору, суд виходить з наступного.

Згідно статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

При цьому, концепція терміну «майно» у практиці Європейського суду з прав людини тлумачиться автономно від того визначення, яке надається йому в національному праві держав - підписантів Конвенції. Матеріальні правомірні очікування визнаються «майном» за умови, що такі очікування: (1) стосуються певних благ, котрі мають економічну цінність, (2) є цивільними за галузевою належністю і (3) достатньо визначені для того, аби бути забезпеченими можливістю судового захисту. Відповідно до усталеної практики Європейського суду ««майном» може бути «наявне майно», або активи, включно з вимогами, стосовно яких заявник здатен довести, що він мав принаймні «правомірне очікування» дієвої реалізації його майнового права» (рішення у справах Malhous v. CzechRepublic, no. 33071/96; Draon v. France, no. 1513/03; PressosCompaniaNaviera.. andOthers v. Belgium, no. 17849/91).

За статтею 190 ЦК України, майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

За змістом правового висновку, наведеного Верховним Судом України у постанові від 30.03.2016 року № 6-265цс16 майнове право, яке можна визначити як «право очікування», є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

15.06.2021 р. у справі №916/585/18 (916/1051/20) Велика Палата Верховного Суду сформулювала правовий висновок, за яким, якщо наслідком задоволення вимоги, заявленої у справі, стороною якої є особа, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, може бути зміна розміру або складу ліквідаційної маси боржника, таку справу слід розглядати у межах справи про банкрутство на підставі ст. 7 КУзПБ, а спір є майновим у розумінні цього Кодексу. Відповідно до частини першої статті 62 КУзПБ усі види майнових активів (майнота майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання, включаються до складу ліквідаційної маси.

Під час розгляду справи № 908/802/20 судом установлено, що у боржника-банкрута ТОВ «Квартал 5» відсутня ліквідаційна маса, за рахунок якої можливо було б задовольнити вимоги кредиторів в розмірі 80.098.014,39 грн., що включені до реєстру вимог кредиторів. У зв`язку з цим 29 березня 2021 року ліквідатор ТОВ «Квартал 5» звернувся до Господарського суду Запорізької області із заявою про покладення субсидіарної відповідальності на осіб, винних у доведенні до банкрутства, яку судом було задоволено повністю.

Таким чином, суд погоджується з доводами Позивача та відповідно до положень Кодексу України зпроцедур банкрутства, Закону України «Про виконавче провадження» вбачає достатнє законодавче підґрунтя майнового права ТОВ «Квартал 5» на отримання задоволення власних вимог за рахунок майна Відповідача 1 у даній справі, а легітимні (законні) очікування кредиторів ТОВ «Квартал 5» на задоволення власних вимог за рахунок майнових активів осіб, притягнутих в судовому порядку до субсидіарної відповідальності у зв`язку із доведенням ТОВ «Квартал 5» до банкрутства, в інтересах яких ліквідатором ТОВ «Квартал 5» арбітражним керуючим Даніловим А.І. було подано позовну заяву, підлягають правовому (судовому) захисту саме в межах справи про банкрутство, оскільки вказані вимоги є майновими, а їх задоволення безпосередньо впливає на склад і розмір ліквідаційної маси, за рахунок якої здійснюється задоволення вимог кредиторів, оскільки, як зазначено вище у самого боржника-банкрута ТОВ «Квартал 5» будь-яка ліквідаційна маса відсутня.

Відтак, здійснюючи повноваження ліквідатора у справі № 908/802/20 про банкрутство ТОВ «Квартал 5», арбітражний керуючий Данілов А.І., звернувся до суду із даним позовом, оскільки має право вимагати від держави (суду) забезпечення процедури, у межах якої буде здійснено ефективний захист відповідного легітимного очікування та порушеного суб`єктивного права (інтересу) кредиторів ТОВ «Квартал 5» на задоволення власних кредиторських вимог за рахунок майнових активів осіб, на яких судом було покладено субсидіарну відповідальність у зв`язку із доведенням ТОВ «Квартал 5» до банкрутства.

Відповідно до статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є: справедливість, добросовісність та розумність, а також неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом.

Згідно із частинами другою - четвертою статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Частина шоста статті 13 ЦК України визначає, що у разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Частиною третьою статті 509 ЦК України, яка визначає загальні вимоги до цивільно-правових зобов`язань (у тому числі договірних), встановлено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Цивільно-правовий договір не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення про стягнення коштів, що набрало законної сили. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом.

Частина перша статті 627 ЦК України встановлює, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Фраудаторні угоди - це угоди, що завдали шкоди боржнику (як приклад, угода з метою виведення майна). Мета такого правочину в момент його укладання є прихованою, але проявляється через дії або бездіяльність, що вчиняються боржником як до, так і після настання строку виконання зобов`язання цілеспрямовано на ухилення від виконання обов`язку.

Слід звернути увагу, що фраудаторним правочином може бути як оплатний (договір купівлі-продажу), так і безоплатний договір (договір дарування), а також може бути як односторонній, так і двосторонній чи багатосторонній правочин.

Формулювання критеріїв фраудаторності правочину залежить від того, який правочин на шкоду кредитору використовує боржник для уникнення задоволення їх вимог.

Зокрема, але не виключно, такими критеріями можуть бути:

- момент вчинення оплатного відчуження майна або дарування (вчинення правочину в

підозрілий період, упродовж 3-х років до порушення провадження у справі про банкрутство, після відкриття провадження судової справи, відмови в забезпеченні позову і до першого судового засіданні у справі);

- контрагент, з яким боржник вчинив оспорювані договори (родичі боржника, пов`язані або афілійовані юридичні особи);

- щодо оплатних цивільно-правових договорів важливе значення має ціна (ринкова,

неринкова ціна), і цей критерій має враховуватися.

Водночас, категорія фраудаторності у галузі банкрутства спрямована на недопущення недобросовісного виведення активів з метою уникнення відповідальності цим майном перед кредиторами, зважаючи, що частина друга статті 96 ЦК України вимагає, щоби юридична особа відповідала за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном. Тобто, боржник має усвідомлювати повне виконання свого обов`язку перед кредитором. У зв`язку з цим можна розмежувати також критерії фраудаторності: об`єктивний - коли вчиняється правочин цілеспрямовано на ухилення від виконання обов`язку за наявності існуючої вже заборгованості; суб`єктивний - усвідомлення боржником появи боргу в результаті укладення правочину, що повинно аналізуватися через призму економічної мети договору, сумлінність та добросовісність дій боржника, які мають бути спрямовані на погашення боргу, а не навпаки, на неможливість виконання зобов`язання.

Відповідно до висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду викладеного у Постанові від 26 травня 2021 року у справі № 750/5751/20-ц, в обранні варіанта добросовісної поведінки боржник зобов`язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов`язання, яке правомірновиникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов`язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані. Тому усі боржники мають на меті добросовісно виконати усі свої зобов`язання, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення прав та правомірних інтересів кредитора.

Відповідач 2 зазначає, що правочини, які Позивач просить суд визнати недійсними, були укладені для забезпечення його законних вимог до ОСОБА_2 , що виникли на підставі договору позики від 18.01.2021, коли заява про покладення субсидіарної відповідальності ще не була подана до Господарського суду Запорізької області, отже на момент укладення згаданого договору вимог ТОВ «Квартал 5» до ОСОБА_2 ще не існувало. Сама ж заява про покладення субсидіарної відповідальності була подана ліквідатором 05.04.2021, тобто вже після укладення договору позики від 18.01.2021р., що на думку Відповідача 2 спростовує доводи Арбітражного керуючого ОСОБА_1 про недобросовісність відповідачів та наявність мети своїми діями завдати шкоди майновим інтересам ТОВ «Квартал 5».

Таким чином, укладаючи Договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 09.12.2022 року сторони мали на меті справедливе та своєчасне задоволення прав та правомірних інтересів кредитораВідповідача 1 ОСОБА_3 за Договорами позики від 18.01.2021р. та 10.05.2022р., які виникли правомірно та в період дії.

Цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість.

Частиною третьою статті 13 ЦК України визначено, що не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Формулювання «зловживання правом» необхідно розуміти як суперечність, оскільки якщо особа користується власним правом, то його дія дозволена, а якщо вона не дозволена, то саме тому відбувається вихід за межі свого права та дію без права. Сутність зловживання правом полягає у вчиненні уповноваженою особою дій, які складають зміст відповідного суб`єктивного цивільного права, недобросовісно, в тому числі всупереч меті такого права.

Зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що:

- особа (особи) «використовувала/використовували право на зло»;

- наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб`єкти, чиї права безпосередньо пов`язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб`єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов; настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які "потерпають" від зловживання нею правом, або не перебувають);

- враховується правовий статус особи /осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а і про обсяг прав інших учасників цих правовідносин та порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин).

Правочини, які укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною.

Суд звертає увагу, що метою доброчесного боржника повинне бути добросовісне виконання всіх своїх зобов`язань, а в разі неможливості такого виконання - надання своєчасного та справедливого задоволення (сатисфакції) прав і правомірних інтересів кредитора. Що і було досягнуто, шляхом задоволення вимог іпотекодержателя за Іпотечним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Така позиція суду кореспондується з висновками, викладеними в Постанові ВС від 19 січня 2023 року у справі № 925/1248/21(925/111/22).

Інші установлені елементи вказаної конструкції обставини, зокрема пов`язаність ОСОБА_2 , ОСОБА_5 з ОСОБА_3 через володіння ОСОБА_3 100% корпоративних прав TOB «ЕтерКомпані», не знайшла свого підтвердження належними та допустимими доказами в ході розгляду справи. Суд визнає більш вірогідними докази надані Відповідачем 2, що свідчать про відсутність будь-якого зв`язку між вказаними фізичними особами, до моменту коли Відповідач 2 набув 100% корпоративних прав ТОВ «ЕтерКомпані», що сталося вже після укладення Відповідачами спірних правочинів, а саме 12 грудня 2022 року. Також наявність між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 боргових зобов`язань за Договором позики від 18.01.2021р. та Договором позики від 10.05.2022р., у розмірі, який наближений до договірної ціни нерухомого майна Відповідача 1, самі по собі є недостатнім для надання спірному договору іпотеки від 05грудня 2022 року кваліфікації як фраудаторного правочину, більше того доводи Позивача значно перебільшені, оскільки договірна вартість всього майна Відповідача 1, що було передано у власність Відповідача 2 склала 12 247307,20 грн., а сума позики наданої на умовах обох договорів становить 20 014 210 гри. Отже, сума грошових вимог Відповідача 2 до Відповідача 1, які були задоволені шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договоромстановить лише 61% від розміру грошових зобов`язання Відповідача 1 перед Відповідачем 2.

Суд критично оцінює доводи Позивача, про надмірно велику, на його думку, суму позики, отриману ОСОБА_2 від ОСОБА_3 чи відсутність підтвердження фактичного використання суми позики зі сторони Відповідача 1 оскільки це не може бути підставою визнання правочинів недійсними, а дій Відповідачів недобросовісними по відношенню до ТОВ «Квартал 5».

Окрім того, з Додаткових пояснень ОСОБА_3 поданих до суду через систему Електронний суд 08.03.2023 року, вбачається, що останній здійснює господарську діяльність, як фізична особа-підприємець, що підтверджується відповідним Витягом з Єдиного реєстру юридичних осіб , фізичних осіб-підприємців та громадських організацій, а заключна банківська виписка АТ КБ «Приватбанк» з поточного рахунку ОСОБА_3 за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 доводить, що у Відповідача 2 могли бути грошові кошти у необхідній кількості в період укладення Договорів позики з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .

Щодо позовних вимог про визнання недійсними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 65718928, 65719048, 65719177, 6571679 від 08.12.2022 19:37:40 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рудик В.В. суд зазначає таке.

Законодавство визначає певний перелік можливих способів захисту порушеного права, у тому числі у спосіб, визначений договором (стаття 16 Цивільного кодексу). Спосіб захисту порушеного права повинен бути таким, що найефективніше захищає або відновлює порушене право позивача, тобто повинен бути належним. Належний спосіб захисту повинен гарантувати особі повне відновлення порушеного права та/або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

За змістом пункту 1 частини першої статті 2 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-IV) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до статті 11 зазначеного Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Так, відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини третьої статті 26 вказаного Закону (в редакції, чинній з 16 січня 2020 року) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

В даному випадку вимоги про визнання недійсними та скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та пов`язані з ухваленням рішення по суті спору щодо спірних договорів, укладених між фізичними особами.

Державна реєстрація набуття, зміни чи припинення речових прав у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» проводиться без подання відповідної заяви заявником та справляння адміністративного збору на підставі відомостей про речові права, що містилися в Державному реєстрі прав. У разі відсутності таких відомостей про речові права в Державному реєстрі прав заявник подає оригінали документів, необхідних для проведення державної реєстрації набуття, зміни чи припинення речових прав.

З урахуванням процедури набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в порядку, передбаченому статтею 37 Закону України «Про іпотеку», яка реалізується реєстрацією права власності за іпотекодержателем, що підтверджує перехід права, тому скасування рішення про реєстрацію права за іпотекодержателем має своїм наслідком повернення до попереднього становища та поновлення попереднього запису про право іпотекодавця. Скасування судом рішення про державну реєстрацію права власності іпотекодержателя з підстав визнання недійсним договору іпотеки підтверджує поновлення права власності іпотекодавця на предмет іпотеки, що по своїй суті і є вирішенням питання щодо прав на цей об`єкт.

Тому, на думку суду, вирішення питання про задоволення позовних вимог щодо визнання недійсними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 65718928, 65719048, 65719177, 6571679 від 08.12.2022 19:37:40 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рудик В.В. окремо від визнання недійсними спірних правочинів неможливо.

Відповідно до положень ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що, застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (рішення у справі "Волчлі проти Франції" (Walchli v. France), заява №35787/03, пункт 29, від 26.07.2007).

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексуУкраїни передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статей 74, 76-79 Господарського процесуального кодексуУкраїни кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

За умовами статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Слід зауважити, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Відтак, надані сторонами докази, в їх сукупності, досліджені судом, свідчать про більшу вірогідність недоведеності вимог позивача, натомість аргументи відповідачів (з наданням підтверджувальних доказів) свідчать про відсутність підстав вважати оскаржуваний Іпотечний договір та Договір про задоволення вимог іпотекодержателя фраудаторними правочинами, оскільки обставини за яких договори були укладені та умови правочинів відповідають вимогам добросовісності, законності та є цілком обґрунтованими і спрямовані на справедливе та своєчасне задоволення прав та правомірних інтересів кредитора ОСОБА_3 за Договором позики від 18.01.2021р. та Договором позики від 10.05.2022р., які виникли цілком правомірно.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 7, 9 Кодексу України з процедур банкрутств, ст. ст. 46, 74, 80, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Судове рішення складено та підписано 16 березня 2023р.

Суддя О.О. Юлдашев

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.