Рішення

від 28.02.2023 по справі 916/2752/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" лютого 2023 р.м. Одеса Справа № 916/2752/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання: Степанюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Горяц-Т (65005, Одеська обл., м. Одеса, вул. Балківська, буд. 143, код ЄДРПОУ 34443264)

до відповідача: Акціонерного товариства ДТЕК Одеські електромережі (65031, Одеська обл., м. Одеса, вул. Миколи Боровського, буд. 28Б, код ЄДРПОУ 00131713)

про стягнення 165600,25 грн., -

за участю представників сторін:

від позивача: Малімонов М.І., адвокат, діє на підставі довіреності

від відповідача: Лапчева Н.В., адвокат, діє на підставі довіреності

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю Горяц-Т звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Акціонерного товариства ДТЕК Одеські електромережі про стягнення 165600,25 грн., з яких: 84374,61 грн. основного боргу, 66884,27 грн. інфляційних втрат та 14341,37 грн. 3% річних.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Горяц-Т обґрунтовані переплатою позивачем вартості послуг за укладеним між сторонами договором про постачання електричної енергії №И 1749 від 15.06.2010.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження; судове засідання призначено на 30.11.2022 об 11:00. У судовому засіданні 30.11.2022 судом оголошено перерву до 14.12.2022 о 10:45. Ухвалою суду від 14.12.2022 відкладено розгляд справи на 25.01.2023 о 10:15.

25.01.2023 за вх.№2522/23 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який прийнято судом до розгляду та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданому відзиві:

- відповідач зазначає, що за загальним правилом доказом підтвердження здійснення господарської операції є саме первинні документи бухгалтерського обліку, доказом підтвердження проведення розрахунків між юридичними особами у їх господарській діяльності, зокрема, проведення оплати товару у певній господарській операції, є розрахункові документи, що відповідають встановленим законом вимогам. Також, доказом здійснення оплати товару є і виписка банку з особового рахунку особи, що здійснила оплату. Натомість, як зауважує відповідач, до позовної заяви було надано лише копію акту звірки від 19.12.2019 та копію виписки по рахунку ПАТ Марфін Банк, які не є належними та допустимими доказами, оскільки не підтверджують проведення, час, підставу, призначення та інші необхідні ознаки господарських операцій. Таким чином, на думку відповідача, акт звірки розрахунків є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтери підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин, а сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом у справі, не доводить факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, не є доказом оплати товару, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом;

- відповідач вказує, що наданий позивачем акт звірки від 19.12.2019 не є первинним документом та не містить інформації про період виникнення заборгованості, її точного розміру та посилань на первині документи, які стали підставою для нарахування такої заборгованості. Акт звірки від 19.12.2019 носить лише інформативний характер, відносно того, що у період до 01.01.2020 за ТОВ Горяц-Т рахувався кредит у розмірі 84374,61 грн.;

- відповідач вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами свої вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 84374,61 грн., позивачем не наведено в який період виникла заборгованість, на якій підставі, позивачем не надано первинних документів на підтвердження своїх вимог та за таких обставин позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, а отже такими, що не підлягають задоволенню;

- відповідач наголошує, що згідно з ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а відтак позивач мав право звернутись з відповідним позовом в межах трирічного, а не п`ятирічного строку. Враховуючи, що позивач самостійно визнає, що припинив користування електричною енергією з 01.01.2017, у останнього було достатньо часу для проведення взаєморозрахунків, однак позивач свої правом не скористався. Відтак, з огляду на те, що позовну заяву було подано в жовтні 2022 року, АТ ДТЕК Одеські електромережі вважає, що позивачем пропущений строк позовної давності як в три роки, так і п`ять років з приводу стягнення заборгованості, що виникла за жовтень 2016 року, за таких обставин АТ ДТЕК Одеські електромережі додатково заявляє про застосування строків позовної давності щодо вимог позивача;

- відповідач вважає, що позов є передчасним, у зв`язку з відсутністю предмету спору, оскільки позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження його порушеного чи оспорюваного права. АТ ДТЕК Одеські електромережі наголошує, що не оспорювало і не порушувало прав та законних інтересів позивача на повернення коштів, адже за період з жовтня 2016 року по даний час звернень з боку споживача про повернення коштів у розмірі 84374,61 грн. не надходило;

- відповідач зазначає, що неможливо погодитись з твердженнями позивача щодо нарахувань інфляційних та 3% річних, які були нараховані за невиконання відповідачем грошового зобов`язання, оскільки АТ ДТЕК Одеські електромережі наголошує на тому, що не здійснювало дій, направлених на невиконання грошового зобов`язання;

- відповідач не погоджується з позицією позивача щодо можливості застосування до спірних правовідносин положень ст. 1212 ЦК України, оскільки усталеною судовою практикою Верховного Суду зазначалось, що договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень статті 1212 ЦК України; загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на цій підставі тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання; набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним, за таких обставин помилковою є думка позивача про порушення відповідачем норм матеріального права, передбачених ст. 1212 ЦК України, а твердження позивача, викладені у позовній заяві, є суперечливими за своєю суттю та не можуть вважатись такими, що відповідають ознакам обґрунтованості.

Ухвалою суду від 25.01.2023 відкладено розгляд справи на 16.02.2023 о 10:40.

06.02.2023 за вх.№3609/23 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, яка прийнята судом до розгляду. У поданій відповіді на відзив позивач посилається на наступне:

- позивач зазначає, що у власному відзиві на позовну заяву відповідач не заперечує проти існування між ним та ТОВ Горяц-Т договірних відносин згідно з договором про постачання електричної енергії №И 1749 від 15.06.2010 та розірвання вказаного договору 01.01.2017;

- щодо посилань відповідача на неналежність та недопустимість наданих доказів на підтвердження заборгованості, проведення, часу, підстави та інших необхідних ознак господарської операції, позивач вказує, що виписка по рахунку позивача № НОМЕР_1 в ПАТ Марфін Банк містить відомості про перерахування 13.09.2016 на рахунок відповідача грошових коштів в сумі 130362,16 грн. із відповідним призначенням платежу, що є належним доказом перерахування коштів та проведення господарської операції. Окрім того, позивач вказує, що акт звірки розрахунків за договором фіксує стан заборгованості відповідача та підтверджується випискою по рахунку;

- позивач наголошує на тому, що відповідач не надав жодного доказу на спростування наявності заборгованості перед позивачем;

- позивач вказує, що заява відповідача про застосування строків позовної давності підлягає відхиленню у зв`язку з перериванням строку давності при підписанні відповідачем акту звірки розрахунків за договором;

- викладені у відзиві доводи про відсутність підстав для застосування нарахувань на підставі ст. 625 ЦК України є необґрунтованими, оскільки зобов`язання з повернення надмірно сплачених за договором коштів фактично виникло у відповідача у зв`язку з розірванням 01.01.2017 договору, а тому на думку позивача 01.01.2017 є тим строком, після настання якого відповідач усвідомлював протиправний характер неповернення грошових коштів;

- щодо застосування ст. 1212 ЦК України, позивач наголошує на тому, що висновки Верховного Суду, що наведені відповідачем, є вибірковими, що змінює їх зміст, оскільки в зазначених постановах також вказано, що у разі коли правочин утворює правову підставу для набуття майна, статтю 1212 ЦК України можна застосувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутні взагалі. Отже, враховуючи те, що відповідачем 01.01.2017 розірвано договір від 15.06.2010, до спірних правовідносин можна застосовувати положення ст. 1212 ЦК України для стягнення зайво сплачених за договором коштів.

У судовому засіданні 16.02.2023 судом у протокольній формі у порядку ст. 202 ГПК України відкладено розгляд справи на 28.02.2023 об 11:20.

28.02.2023 за вх.№6292/23 до суду від відповідача надійшли заперечення, які прийнято судом до розгляду. У поданих запереченнях відповідач заперечує проти правової позиції позивача, яка викладена у відповіді на відзив, зазначає посилання на судову практику на підтвердження власної позиції та просить суд позовні вимоги залишити без задоволення.

У судовому засіданні 28.02.2023 представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити.

У судовому засіданні 28.02.2023 представник відповідача просив суд у задоволенні позову відмовити.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Водночас, Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні воєнний стан в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 6 лютого 2023 року №58/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Справа №916/2752/22 розглядалась судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України та оголошеного загальнодержавного карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Жодних заяв та/або клопотань, пов`язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв`язку з воєнним станом та оголошеним загальнодержавним карантином, про намір вчинити такі дії до суду від сторін не надійшло.

У відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

В судовому засіданні 28.02.2023 господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 28.02.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Між тим, повний текст рішення складено 14.03.2023 у зв`язку з введенням в м. Одесі екстрених відключень електроенергії через масовані атаки країни-агресора, обстріл об`єктів критичної інфраструктури, тривалу відсутність електроенергії у суді, нестабільність в роботі системи діловодства.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд встановив:

15.06.2010 між Відкритим акціонерним товариством Енергопостачальна компанія Одесаобленерго (постачальник), правонаступником якого є відповідач, та Товариством з обмеженою відповідальністю Горяц-Т (споживач, позивач) укладений договір про постачання електричної енергії №И 1749, відповідно до якого постачальник електричної енергії продає електричку енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з у мовами цього договору. Точка продажу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію, визначена додатком Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін між постачальником та споживачем або інша межа, обумовлена окремим додатком до договору.

Згідно з п.п. 2.1 - 2.5 договору під час виконання умов цього договору з питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ). Постачальник зобов`язується: виконувати умови цього договору; постачати споживачу електроенергію, як різновид товару: - в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору (додаток Обсяги постачання електричної енергії споживачу), згідно з категорією струмоприймачів споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами; забезпечити отримання споживачем електричної енергії на рівні дозволеної потужності для кожної з площадок вимірювання, погодженої сторонами в додатку Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії; повідомляти споживача про всі зміни тарифів на електричну енергію письмово або через засоби масової інформації за п`ять днів до введення їх у дію. Споживач зобов`язується: виконувати умови цього договору; дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору та режиму роботи електроустановки; оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків Порядок розрахунків та Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії"; здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії; забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників постачальника електричної енергії за пред`явленням службового посвідчення до засобів (систем) обліку електроенергії, вимірювання потужності та контролю показників якості електроенергії; обладнати окремі площадки вимірювання з приєднаною потужністю електроустановок 150кВт і більше та середньомісячним обсягом споживання за попередні 12 розрахункових періодів 50 тис.кВтгод і більше засобами диференційного (погодинного) обліку електричної енергії та локального устаткування збору і обробки даних в межах періоду, визначеного нормативними документами для встановлення зазначених засобів обліку; уживати комплекс заходів, спрямованих на запобігання виникненню загрози життю або травматизму, пошкодженню обладнання та продукції, негативним екологічним наслідкам тощо, у разі отримання повідомлення про припинення (обмеження) електропостачання згідно з умовами розділу 6 цього договору. Сторони зобов`язуються укласти додатково договори, передбачені чинним законодавством та Правилами користування електричною енергією, у разі обґрунтованої присутності у процесі забезпечення споживача електричною енергією третьої сторони (основного споживача, електропередавальної організації). У разі звільнення споживачем займаного приміщення, реорганізації, ліквідації (у т.ч. шляхом банкрутства), відчуження в будь-якій спосіб займаного приміщення, споживач зобов`язаний повідомити постачальника електричної енергії за 20 діб до дня зміни власника приміщення і в цей самий термін здійснити сплату усіх видів платежів, передбачених цим договором до дня зміни власника приміщення включно, а постачальник електричної енергії зобов`язаний припинити постачання електричної енергії з дня звільнення споживачем приміщення.

У відповідності до п.п. 3.1, 3.2 договору постачальник електричної енергії має право: отримувати від споживача плату за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами, розрахованими згідно з Умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та інші платежі, обумовлені цим договором; обмежувати або припиняти постачання електричної енергії споживачу згідно з умовами розділу 6 цього договору у відповідності до порядку, передбаченого ПКЕЕ; визначати у порядку, передбаченому розділом 5 цього договору, величини споживання електричної енергії та потужності; вимагати відшкодування збитків, завданих постачальнику електричної енергії внаслідок порушення споживачем умов цього договору; доступу до належних споживачу засобів (систем) обліку електроенергії, вимірювання потужності, контролю показників якості електроенергії для контролю дотримання встановлених режимів споживання енергії. Споживач має право: на зміну (коригування) договірних величин споживання електричної енергії у порядку, визначеному умовами розділу 5 цього договору; вимагати відшкодування збитків, завданих споживачу внаслідок порушення постачальником умов цього договору; вимагати поновлення постачання електричної енергії в установленому порядку після усунення порушень, якщо припинення електропостачання відбулося без розірвання цього договору; одержувати від постачальника плату за використання мереж споживача.

Згідно з п.п. 9.1-9.4 договору додатки до цього договору: 1 - Додаток Обсяги постачання електричної енергії споживачу; 2 - Додаток Графік зняття показів засобів обліку; 2а - Додаток Акт про обсяги спожитої електроенергії (зразок); 5 - Додаток Порядок розрахунків; 7 - Додаток Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін; 9 - Додаток Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії; 10 - Додаток Перелік об`єктів споживача та однолінійна схема електропостачання споживача - є невід`ємними частинами цього договору. А також повідомлення про встановлення договірних (граничних) величин споживання електричної потужності є невід`ємними частинами цього договору. Усі зміни та доповнення до цього договору оформлюються письмово, підписуються уповноваженими особами та скріплюються печатками обох сторін. Межа відповідальності за стан та обслуговування електроустановок визначаються відповідно до додатка Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін (крім випадків, передбачених пунктами 8.2. і 8.4). Спірні питання та розбіжності щодо виконання у мов цього договору, щодо яких сторонами не буде досягнуто згоди, вирішуються у порядку, встановленому законодавством України. Відповідно до ст. 259 ЦК України сторони мають право звернутися до суду за захистом свого права, передбаченого цим договором на протязі п`яти років від дня коли сторона довідалась, або могла довідатись про порушення цього права. Цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2010. Договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов, але не більш ніж до 31.12.2012 відповідно до договору оренди приміщень №С25.12-2009 від 25.12.2009 та №В 25.12.-2009 від 25.12.2009. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством України.

В матеріалах справи наявний Додаток 2 до договору про постачання електричної енергії №И 1749 від 15.06.2010 - Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії.

Додатком 5 до договору про постачання електричної енергії №И 1749 від 15.06.2010 є Порядок розрахунків, за яким, зокрема:

- споживач здійснює оплату за електроенергію до 12 числа місяця, що передує розрахунковому місяцю, самостійно авансовим платежем у розмірі 100% вартості договірної величини споживання електричної енергії з додатком до договору Обсяги постачання електричної енергії споживачу, або вартості величини очікуваного споживання при значному відхиленні споживання електроенергії в розрахунковому періоді. Розмір суми платежу розраховується споживачем самостійно як сума добутків рівнів тарифу відповідного класу на очікуваний обсяг споживання електричної енергії, визначених на поточний розрахунковий період. Остаточний розрахунок за активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, оплата нарахувань по протоколах порушень при користуванні електричкою енергією, рахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії, пеня, індекс інфляції, 3% річних та інші платежі, згідно з умовами, цього договору, здійснюються споживачем самостійно на протязі 5 операційних днів з дня отримання рахунку. Примітка: У разі відсутності інформації про рівень тарифів на наступний розрахунковий період до дня здійснення попередньої оплати, споживач розраховує, суму платежу за тарифами, що діють у поточному розрахунковому періоді;

- проводити звіряння розрахунків з оформленням акту звірки на вимогу однієї із сторін, але не рідше одного разу в рік станом на 1 листопада;

- обсяг фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії, з урахуванням розрахункової величини втрат на ділянці мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності електромереж, визначається за Актом про обсяги спожитої електроенергії за показами розрахункових засобів обліку, знятих відповідно до графіка зняття показів. Акт про обсяги переданої субспоживачу електричної енергії узгоджується з основним споживачем. При відсутності представника постачальника на обумовлену Графіком зняття показів засобів обліку дату, споживач самостійно проводить зняття показів розрахункових приладів обліку, оформлює Акт про обсяги спожитої електричної енергії та надає його постачальнику не пізніше наступного робочого дня. Якщо постачальник електричної енергії не отримав у зазначений термін даних про обсяги спожитої електричної енергії, визначення обсягу спожитої електричної енергії здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період. Період розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії до отримання показів розрахункових засобів обліку має не перевищувати один місяць, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної енергії здійснюється постачальником електричної енергії за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання без подальшого перерахунку. Відновлення розрахунків за розрахунковими засобами обліку здійснюється після спільного складання акту, у якому фіксуються покази розрахункових засобів обліку електричної енергії;

- розмір коштів, які має оплатити споживач за спожиту в розрахунковому періоді електричну енергію визначається на підставі поданого споживачем Акту про обсяги спожитої електроенергії як сума добутків рівнів тарифу відповідного класу, який діяв на кінець розрахункового періоду на обсяг спожитої в розрахунковому період електроенергії;

- у разі наявності у споживача заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію, при відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті призначення платежу посилань на період, за який здійснюється оплата або перевищення суми платежу необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані споживачем за електричну енергію, зараховуються постачальником на погашення існуючої заборгованості споживача із найдавнішим терміном її виникнення;

- у разі несвоєчасної оплати, обумовлених даним порядком платежів постачальник електричної енергії проводить споживачу нарахування пені, а сума боргу повинна бути сплачена з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних. Пеня та інфляційні нарахування сплачуються на поточний рахунок постачальника електричної енергії, який вказується в рахунках;

- у разі укладання графіка погашення заборгованості, перерахування коштів здійснюються споживачем окремими платежами;

- для забезпечення електропостачання об`єктів екологічної, аварійної броні споживач проводить авансовий платіж (АП), сума якого визначається самостійно споживачем в відповідності з додатком до договору;

- при несплаті споживачем відповідних платежів, передбачених цим договором, у терміни, встановлені даним додатком постачальник письмово (телефонограмою, факсограмою або наочно) повідомляє споживача про дату і час відключення чи обмеження споживання електроенергії, згідно з затвердженим порядком.

Матеріали справи містять додаток 9 до договору про постачання електричної енергії №И 1749 від 15.06.2010 - Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії.

Додатковою угодою №1 від 10.02.2011 до договору про постачання електричної енергії №И 1749 від 15.06.2010 сторони виклали у новій редакції преамбулу договору та розділ 10 договору Місцезнаходження та банківські реквізити сторін.

Додатковою угодою №2 від 10.02.2011 до договору про постачання електричної енергії №И 1749 від 15.06.2010 сторони договору вирішили викласти п.9.4 текстової частини договору в наступній редакції: Цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2013. Договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов, але не більш ніж до 28.12.2015. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством України.

Додатковою угодою №3 від 16.12.2015 до договору про постачання електричної енергії №И 1749 від 15.06.2010 сторони договору вирішили викласти п.9.4 текстової частини договору в наступній редакції: Цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2016. Договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов, але не більш ніж до 09.11.2018. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством України.

В матеріалах справи наявна виписка по рахунку №26009517131 клієнта - ТОВ Горяц-Т, за якою наявний платіжний переказ на суму 103362,16 грн., де отримувач - Одесаобленерго, призначення платежу - передоплата за активну електроенергію на жовтень 2016 року, згідно рах.№1749/П від 12.09.2016, у т.ч. ПДВ 17277,03 грн.

Також в матеріалах справи наявний акт від 19.12.2019 звірки розрахунків за договором №И 1749 від 15.06.2010, в якому зафіксовано, що заборгованість відповідача станом на 01.01.2020 на користь позивача (споживача) склала 84374,61 грн. Вказаний акт підписано обома сторонами.

24.08.2022 АТ ДТЕК Одеські електромережі надало відповідь на адвокатський запит представника позивача, в якому зазначено, зокрема, що договір про постачання електричної енергії №И 1749 від 15.06.2010 був розірваний за ініціативою АТ ДТЕК Одеські електромережі з 01.01.2017, у відповідності до п.9.4 договору, з підстав звернення власника об`єкту.

Неповернення відповідачем позивачу переплачених (надмірно сплачених) сум стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом про стягнення 84374,61 грн. авансового платежу, 66884,27 грн. інфляційних втрат та 14341,37 грн. 3% річних.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003).

В Україні основоположним принципом судочинства згідно Конституції України та Закону України Про судоустрій і статус суддів є принцип верховенства права.

Як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004, верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 714 ЦК України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до вимог ч.ч. 1,7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч.2 ст. 570 ЦК України якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

За ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Проаналізувавши наявні матеріали справи, господарський суд зазначає, що сторонами не заперечується факт припинення дії договору №И 1749 від 15.06.2010 з 01.01.2017, господарський суд вважає, що позивачем доведено обставини перерахування ним відповідачу авансового платежу, на який не було надано фактичних послуг, остаточна сума незакритого авансу склала 84374,61 грн., іншого відповідачем не доведено. За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про правомірність, обґрунтованість та необхідність задоволення позовних вимог ТОВ Горяц-Т про стягнення з відповідача 84374,61 грн.

Посилання відповідача на недоведення обставин перерахування коштів спростовуються наявними матеріалами справи, зокрема, випискою по рахунку ТОВ Горяц-Т №26009517131, за якою позивачем було перераховано на рахунок Одесаобленерго, правонаступником якого є відповідач, грошові кошти в сумі 103362,16 грн. Суд виходить з того, що оплати згідно виписок були зроблені позивачем на адресу Одесаобленерго, правонаступником якого є відповідач, у вересні місяці 2016 року як оплата за наступний місяць - жовтень 2016 року, що відповідало умовам діючого тоді договору.

Щодо заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат слід зазначити наступне.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарський суд зазначає, що спір між сторонами виник внаслідок передплати позивачем Одесаобленерго, правонаступником якого є відповідач, грошових коштів за електричну енергію, яку він фактично в повному обсязі не отримав, внаслідок чого судом задоволено вимогу про стягнення заявленої суми передплати. Разом з тим, стягнення 3% річних та інфляційних втрат застосовується за порушення боржником своїх зобов`язань. В даному випадку позивач в якості підстав для стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат вказує на порушення відповідачем строків повернення заявленої суми передплати та вказує у своїх розрахунках початок нарахувань - 01.01.2017. Проаналізувавши наявні матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача нарахованих 3% річних та інфляційних втрат, оскільки з наявних матеріалів справи неможливо встановити з якого моменту почався строк на повернення відповідачем суми передоплати, а як наслідок перевірити розрахунки нарахованих до стягнення інфляційних втрат та 3% річних та періоди їх нарахування. Окрім того, господарський суд зазначає, що хоч і договір припинив дію 01.01.2017, проте сторони під час його укладання та виконання передбачили, що сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов`язана попередити іншу сторону про необхідність складання акту порушень, проте матеріали справи не містять листування, претензій, вимоги позивача до відповідача щодо повернення цих коштів та встановлення строку на їх повернення, що дало б змогу суду визначити чіткий строк для нарахування 3% річних та інфляційних втрат.

Розглянувши клопотання про застосування до позовних вимог позивача строків позовної давності, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

У відповідності до вимог ч.1, п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно з ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Вимогами ст. 264 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Відповідно до вимог ч.ч. 3,4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідачем заявлено суду про застосування строків позовної давності щодо суми боргу.

Судом встановлено, що 19.12.2019 сторонами підписано акт звірки розрахунків за договором №И 1749 від 15.06.2010 з 01.01.2017, що свідчить про здійснення відповідачем дій, які свідчать про визнання ним боргу на суму зафіксованого сальдо на користь позивача 84374,61 грн., у зв`язку з чим перебіг строку позовної давності після переривання почався заново.

При наданні оцінки акту від 19.12.2019 звірки розрахунків за договором в якості підстави для переривання строку позовної давності, суд виходить з тобою, що така форма фіксації стану взаєморозрахунків була передбачена сторонами у договорі. Таким чином, з урахуванням подання позивачем позову до суду 17.10.2022 та переривання цього строку 19.12.2019, господарський суд вважає, що строк позовної давності за позовними вимогами позивача не сплинув.

Іншого відповідачем не доведено.

Інші наявні в матеріалах справи документи вищевикладених висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на обох сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Горяц-Т задовольнити частково.

2.Стягнути з Акціонерного товариства ДТЕК Одеські електромережі (65031, Одеська обл., м. Одеса, вул. Миколи Боровського, буд. 28Б, код ЄДРПОУ 00131713) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Горяц-Т (65005, Одеська обл., м. Одеса, вул. Балківська, буд. 143, код ЄДРПОУ 34443264) 84374 /вісімдесят чотири тисячі триста сімдесят чотири/ грн. 61 коп. боргу та 1264 /одну тисячу двісті шістдесят чотири/ грн. 07 коп. судового збору.

3.В решті позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 14 березня 2023 р. у зв`язку з введенням в м. Одесі екстрених відключень електроенергії через масовані атаки країни-агресора, обстріл об`єктів критичної інфраструктури, тривалу відсутність електроенергії у суді, нестабільність в роботі системи діловодства.

Суддя Ю.С. Бездоля