Постанова

від 12.06.2023 по справі 916/2752/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2023 року м. ОдесаСправа № 916/2752/22Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Діброви Г.І.

суддів: Принцевської Н.М., Ярош А.І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Горяц-Т», м. Одеса

на рішення Господарського суду Одеської області від 28.02.2023 року, м. Одеса, суддя Бездоля Ю.С., повний текст рішення складено та підписано 14.03.2023 року

у справі №916/2752/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Горяц-Т», м. Одеса

до відповідача Акціонерного Товариства «ДТЕК Одеські електромережі», м. Одеса

про стягнення 165 600 грн. 25 коп., -

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.

У жовтні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Горяц-Т», м. Одеса звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Акціонерного товариства ,,ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ", м. Одеса, в якій просило суд стягнути з Акціонерного товариства ,,ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ", м. Одеса та свою користь грошові кошти у розмірі 165600 грн. 25 коп., з яких: 84374 грн. 61 коп. основного боргу, 66884 грн. 27 коп. інфляційних втрат, 14341 грн. 37 коп. 3% річних, а також судові витрати у розмірі 2 481 грн.

Зокрема, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Горяц-Т» обґрунтовані тим, що 01.01.2017 року, договір про постачання електричної енергії від 15.06.2010 року № И1749, укладений між ним та відповідачем було розірвано останнім в односторонньому порядку.

Проте, за час дії вказаного договору позивач надмірно сплатив відповідачу 84374 грн. 61 коп., які Акціонерне Товариство «ДТЕК Одеські електромережі», м. Одеса в добровільному порядку не повернуло, внаслідок чого, позивач вважає, що у відповідності вимог ст. 1212 Цивільного кодексу наявні підстави для стягнення з відповідача вказаних коштів, а також наявні підстави для стягнення з останнього сум нарахованих відсотків річних та інфляційних втрат, у зв`язку із простроченням боржником виконання основного зобов`язання.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 28.02.2023 року у справі №916/2752/22 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Горяц-Т» задоволено частково; стягнуто з Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі», м. Одеса на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Горяц-Т», м. Одеса 84374 грн. 61 коп. боргу та 1264 грн. 07 коп. судового збору; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Зокрема, рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що оскільки сторонами не заперечується факт припинення дії договору №И 1749 від 15.06.2010 року з 01.01.2017 року, та позивачем доведено обставини перерахування ним відповідачу авансового платежу, на який не було надано фактичних послуг, при цьому, остаточна сума незакритого авансу склала 84374 грн. 61 коп., позовні вимоги в частині стягнення зазначеної вище суми є законними та обґрунтованими.

Водночас, щодо вимог позивача про стягнення з відповідача сум нарахованих відсотків та інфляційних втрат, суд першої інстанції вказав, що у даному разі такі підстави для стягнення відсутні, оскільки з наявних матеріалів справи неможливо встановити момент, з якого почався строк на повернення відповідачем суми передплати, що виключає можливість перевірки розрахунку сум відсотків та інфляційних втрат.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Горяц-Т», м. Одеса з рішенням суду першої інстанції не погодилось, тому звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просило суд рішення Господарського суду Одеської області від 28.02.2023 року у справі № 916/2757/22 в частині відмови у задоволенні позовних вимог, в яких було відмовлено судом першої інстанції, скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Горяц-Т», м. Одеса задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права та неповним з`ясуванням всіх обставин справи.

Зокрема, скаржник, посилаючись на встановлені судом першої інстанції обставини, зазначив, що під час ухвалення судом оскаржуваного рішення, місцевий господарський суд, всупереч вимог ст. 536, ч. 2 ст. 625, ч. 2 ст. 1214 Цивільного кодексу України не взяв до уваги ту обставину, що з 01.01.2017 року відповідач усвідомлював про наявність переплати за розірваним договором про постачання електричної енергії №И1749 від 15.06.2010 року, а також про користування з цього часу чужими грошовими коштами та про протиправний характер їх неповернення.

Таким чином, на переконання скаржника, саме з 01.01.2017 року почався строк на повернення відповідачем суми передоплати та з цієї дати підлягають нарахуванню на основну суму заборгованості інфляційні втрати та 3% річних.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.04.2023 року за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Горяц-Т», м. Одеса на рішення Господарського суду Одеської області від 28.02.2023 року у справі №916/2752/22 було відкрито апеляційне провадження, справу вирішено розглядати у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

11.05.2023 року електронною поштою до Південно-західного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі», м. Одеса надійшов відзив (вх. №841/23/Д2), у якому відповідач просив суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Горяц-Т», м. Одеса залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін. Відзив колегією суддів долучено до матеріалів господарської справи.

Зокрема, у відзиві, відповідач, посилаючись на висновки суду першої інстанції, зазначені в оскаржуваному рішенні, зазначив, що умовами договору не передбачено окреме право позивача на отримання надмірно сплачених чи помилково сплачених грошових коштів. Тобто, відповідач наголосив, що він не здійснював жодних дій, направлених на невиконання грошового зобов`язання, з огляду на що, останній вважає, що доводи позивача про порушення відповідачем грошового зобов`язання є необґрунтованими.

Крім того, Акціонерне товариство «ДТЕК Одеські електромережі», м. Одеса у відзиві вказало, що оскільки позивачем не доведено початку строку порушення зобов`язання, та, відповідно початку нарахування відсотків та інфляційних втрат, судом першої інстанції правомірно встановлено відсутність підстав для стягнення з відповідача таких нарахованих сум.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Приписи п. 1 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України визначають, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму (що станом на момент подання позову у даній справі складає 268400,00 грн.).

В порядку спрощеного провадження за законом підлягають розгляду малозначні справи, і в даному випадку єдиним критерієм для такого розгляду є саме ціна позову. Судова колегія дійшла висновку, що у даному випадку справа № 916/2752/22 відповідає ознакам малозначної справи за законом, оскільки ціна позову складає 165600 грн. 25 коп.

Переглянувши у порядку письмового провадження оскаржуване у справі рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи та вимоги апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права України, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Горяц-Т», м. Одеса потребує часткового задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 28.02.2023 року у справі №916/2752/22 потребує часткового скасування, з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат та відсотків річних в розмірі перерахованих сум судом апеляційної інстанції, із залишенням без змін іншої частини рішення про стягнення заявленої суми грошових коштів, виходячи з наступного.

Господарським судом Одеської області та Південно-західним апеляційним господарським судом було встановлено та неоспорено учасниками справи наступні обставини.

15.06.2010 року між Відкритим акціонерним товариством Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Горяц-Т» (споживач, позивач) укладено договір про постачання електричної енергії №И1749, відповідно до розділу 1 якого постачальник електричної енергії продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії», а споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з у мовами цього договору. Точка продажу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію, визначена додатком Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін між постачальником та споживачем або інша межа, обумовлена окремим додатком до договору.

Відповідно до п.п. 2.1 - 2.5 договору під час виконання умов цього договору з питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ). Постачальник зобов`язується: виконувати умови цього договору; постачати споживачу електроенергію, як різновид товару: - в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору (додаток «Обсяги постачання електричної енергії споживачу»), згідно з категорією струмоприймачів споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін», із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами; забезпечити отримання споживачем електричної енергії на рівні дозволеної потужності для кожної з площадок вимірювання, погодженої сторонами в додатку «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії»; повідомляти споживача про всі зміни тарифів на електричну енергію письмово або через засоби масової інформації за п`ять днів до введення їх у дію.

Споживач зобов`язується: виконувати умови цього договору; дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору та режиму роботи електроустановки; оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків «Порядок розрахунків» та «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії»; здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії»; забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників постачальника електричної енергії за пред`явленням службового посвідчення до засобів (систем) обліку електроенергії, вимірювання потужності та контролю показників якості електроенергії; обладнати окремі площадки вимірювання з приєднаною потужністю електроустановок 150кВт і більше та середньомісячним обсягом споживання за попередні 12 розрахункових періодів 50 тис.кВтгод і більше засобами диференційного (погодинного) обліку електричної енергії та локального устаткування збору і обробки даних в межах періоду, визначеного нормативними документами для встановлення зазначених засобів обліку; уживати комплекс заходів, спрямованих на запобігання виникненню загрози життю або травматизму, пошкодженню обладнання та продукції, негативним екологічним наслідкам тощо, у разі отримання повідомлення про припинення (обмеження) електропостачання згідно з умовами розділу 6 цього договору. Сторони зобов`язуються укласти додатково договори, передбачені чинним законодавством та Правилами користування електричною енергією, у разі обґрунтованої присутності у процесі забезпечення споживача електричною енергією третьої сторони (основного споживача, електропередавальної організації). У разі звільнення споживачем займаного приміщення, реорганізації, ліквідації (у т.ч. шляхом банкрутства), відчуження в будь-якій спосіб займаного приміщення, споживач зобов`язаний повідомити постачальника електричної енергії за 20 діб до дня зміни власника приміщення і в цей самий термін здійснити сплату усіх видів платежів, передбачених цим договором до дня зміни власника приміщення включно, а постачальник електричної енергії зобов`язаний припинити постачання електричної енергії з дня звільнення споживачем приміщення.

За умовами п.п. 3.1, 3.2 договору постачальник електричної енергії має право: отримувати від споживача плату за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами, розрахованими згідно з Умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та інші платежі, обумовлені цим договором; обмежувати або припиняти постачання електричної енергії споживачу згідно з умовами розділу 6 цього договору у відповідності до порядку, передбаченого ПКЕЕ; визначати у порядку, передбаченому розділом 5 цього договору, величини споживання електричної енергії та потужності; вимагати відшкодування збитків, завданих постачальнику електричної енергії внаслідок порушення споживачем умов цього договору; доступу до належних споживачу засобів (систем) обліку електроенергії, вимірювання потужності, контролю показників якості електроенергії для контролю дотримання встановлених режимів споживання енергії.

Споживач має право: на зміну (коригування) договірних величин споживання електричної енергії у порядку, визначеному умовами розділу 5 цього договору; вимагати відшкодування збитків, завданих споживачу внаслідок порушення постачальником умов цього договору; вимагати поновлення постачання електричної енергії в установленому порядку після усунення порушень, якщо припинення електропостачання відбулося без розірвання цього договору; одержувати від постачальника плату за використання мереж споживача.

Згідно з п.п. 9.1-9.4 договору додатки до цього договору: 1 - Додаток «Обсяги постачання електричної енергії споживачу»; 2 - «Додаток Графік зняття показів засобів обліку»; 2а - Додаток «Акт про обсяги спожитої електроенергії» (зразок); 5 - Додаток «Порядок розрахунків»; 7 - Додаток «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін»; 9 - Додаток «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії; 10 - Додаток «Перелік об`єктів споживача та однолінійна схема електропостачання споживача» - є невід`ємними частинами цього договору. А також повідомлення про встановлення договірних (граничних) величин споживання електричної потужності є невід`ємними частинами цього договору.

Усі зміни та доповнення до цього договору оформлюються письмово, підписуються уповноваженими особами та скріплюються печатками обох сторін. Межа відповідальності за стан та обслуговування електроустановок визначаються відповідно до додатка «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін» (крім випадків, передбачених пунктами 8.2. і 8.4). Спірні питання та розбіжності щодо виконання у мов цього договору, щодо яких сторонами не буде досягнуто згоди, вирішуються у порядку, встановленому законодавством України. Відповідно до ст. 259 Цивільного кодексу України сторони мають право звернутися до суду за захистом свого права, передбаченого цим договором на протязі п`яти років від дня коли сторона довідалась, або могла довідатись про порушення цього права.

За вимогами п. 9.4. договору, він набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2010 року.

Договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов, але не більш ніж до 31.12.2012 року відповідно до договору оренди приміщень №С25.12-2009 від 25.12.2009 року та №В 25.12.-2009 від 25.12.2009 року. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством України.

Вказаний договір підписано уповноваженими особами сторін та скріплено печаткою споживача.

В матеріалах справи наявний Додаток 2 до договору про постачання електричної енергії №И 1749 від 15.06.2010 року - «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії».

Додатком 5 до договору про постачання електричної енергії №И 1749 від 15.06.2010 року є Порядок розрахунків, за яким, зокрема: споживач здійснює оплату за електроенергію до 12 числа місяця, що передує розрахунковому місяцю, самостійно авансовим платежем у розмірі 100% вартості договірної величини споживання електричної енергії з додатком до договору «Обсяги постачання електричної енергії споживачу, або вартості величини очікуваного споживання при значному відхиленні споживання електроенергії в розрахунковому періоді». Розмір суми платежу розраховується споживачем самостійно як сума добутків рівнів тарифу відповідного класу на очікуваний обсяг споживання електричної енергії, визначених на поточний розрахунковий період. Остаточний розрахунок за активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, оплата нарахувань по протоколах порушень при користуванні електричною енергією, рахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії, пеня, індекс інфляції, 3% річних та інші платежі, згідно з умовами, цього договору, здійснюються споживачем самостійно на протязі 5 операційних днів з дня отримання рахунку. Примітка: У разі відсутності інформації про рівень тарифів на наступний розрахунковий період до дня здійснення попередньої оплати, споживач розраховує, суму платежу за тарифами, що діють у поточному розрахунковому періоді; проводити звіряння розрахунків з оформленням акту звірки на вимогу однієї із сторін, але не рідше одного разу в рік станом на 1 листопада; обсяг фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії, з урахуванням розрахункової величини втрат на ділянці мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності електромереж, визначається за Актом про обсяги спожитої електроенергії за показами розрахункових засобів обліку, знятих відповідно до графіка зняття показів. Акт про обсяги переданої субспоживачу електричної енергії узгоджується з основним споживачем. При відсутності представника постачальника на обумовлену Графіком зняття показів засобів обліку дату, споживач самостійно проводить зняття показів розрахункових приладів обліку, оформлює Акт про обсяги спожитої електричної енергії та надає його постачальнику не пізніше наступного робочого дня. Якщо постачальник електричної енергії не отримав у зазначений термін даних про обсяги спожитої електричної енергії, визначення обсягу спожитої електричної енергії здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період. Період розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії до отримання показів розрахункових засобів обліку має не перевищувати один місяць, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної енергії здійснюється постачальником електричної енергії за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання без подальшого перерахунку. Відновлення розрахунків за розрахунковими засобами обліку здійснюється після спільного складання акту, у якому фіксуються покази розрахункових засобів обліку електричної енергії; розмір коштів, які має оплатити споживач за спожиту в розрахунковому періоді електричну енергію визначається на підставі поданого споживачем Акту про обсяги спожитої електроенергії як сума добутків рівнів тарифу відповідного класу, який діяв на кінець розрахункового періоду на обсяг спожитої в розрахунковому період електроенергії; у разі наявності у споживача заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію, при відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті призначення платежу посилань на період, за який здійснюється оплата або перевищення суми платежу необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані споживачем за електричну енергію, зараховуються постачальником на погашення існуючої заборгованості споживача із найдавнішим терміном її виникнення; у разі несвоєчасної оплати, обумовлених даним порядком платежів постачальник електричної енергії проводить споживачу нарахування пені, а сума боргу повинна бути сплачена з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних. Пеня та інфляційні нарахування сплачуються на поточний рахунок постачальника електричної енергії, який вказується в рахунках; у разі укладання графіка погашення заборгованості, перерахування коштів здійснюються споживачем окремими платежами; для забезпечення електропостачання об`єктів екологічної, аварійної броні споживач проводить авансовий платіж (АП), сума якого визначається самостійно споживачем в відповідності з додатком до договору; при несплаті споживачем відповідних платежів, передбачених цим договором, у терміни, встановлені даним додатком постачальник письмово (телефонограмою, факсограмою або наочно) повідомляє споживача про дату і час відключення чи обмеження споживання електроенергії, згідно з затвердженим порядком.

Також, у матеріалах справи наявний Додаток 9 до договору про постачання електричної енергії №И1749 від 15.06.2010 року, який визначає Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії.

Додатковою угодою №1 від 10.02.2011 року до договору про постачання електричної енергії №И1749 від 15.06.2010 року сторони виклали у новій редакції преамбулу договору та розділ 10 договору: Місцезнаходження та банківські реквізити сторін.

Додатковою угодою №2 від 16.01.2013 року до договору про постачання електричної енергії №И1749 від 15.06.2010 року сторони договору вирішили викласти п.9.4 текстової частини договору в наступній редакції: Цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2013 року. Договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов, але не більш ніж до 28.12.2015 року. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством України.

Додатковою угодою №3 від 16.12.2015 року до договору про постачання електричної енергії №И1749 від 15.06.2010 року сторони договору вирішили викласти п.9.4 текстової частини договору в наступній редакції: Цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2016 року. Договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов, але не більш ніж до 09.11.2018 року. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством України.

З виписки по рахунку №26009517131 клієнта - Товариства з обмеженою відповідальністю «Горяц-Т» за період з 01.09.2016 року по 30.09.2016 року вбачається проведений платіжний переказ на суму 103362 грн. 16 коп., де отримувачем є - Одесаобленерго, призначення платежу - передоплата за активну електроенергію на жовтень 2016 року, згідно рах.№1749/П від 12.09.2016 року, у т.ч. ПДВ 17277 грн. 03 коп.

Також в матеріалах справи наявний акт звірки розрахунків, за договором №И1749 від 15.06.2010 року, від 19.12.2019, в якому сторонами зафіксовано, що заборгованість відповідача станом на 01.01.2020 року на користь позивача (споживача) склала 84374 грн. 61 коп. Вказаний акт підписано обома сторонами без застережень та зауважень.

24.08.2022 Акціонерним товариством «ДТЕК Одеські електромережі» на адвокатський запит представника позивача було надало відповідь, в якій зазначено, зокрема, що договір про постачання електричної енергії №И1749 від 15.06.2010 року було розірвано за ініціативою Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» з 01.01.2017 року, у відповідності до п.9.4 договору, з підстав звернення власника об`єкту.

Інших належних та допустимих письмових доказів стосовно наявних між сторонами у справі правовідносин, зокрема, доказів оплати відповідачем суми нарахованих позивачем коштів, матеріали господарської справи не містять.

Предметом спору у даній справі є встановлення обставин на підтвердження або спростування підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 84374 грн. 61 коп. авансового платежу, 66884 грн. 27 коп. інфляційних втрат та 14341 грн. 37 коп. 3% річних.

Норми права, які регулюють спірні правовідносини, доводи та мотиви, за якими суд апеляційної інстанції частково погодився з аргументами, викладеними скаржником в апеляційній скарзі та частково не погодився з висновками суду першої інстанції, викладеними в оскаржуваному рішенні.

Оскільки рішення суду першої інстанції оскаржується апелянтом лише в частині відмови суду першої інстанції у стягненні з відповідача на користь позивача сум нарахованих останнім відсотків річних та інфляційних втрат, питання стягнення місцевим господарським судом 84374 грн. 61 коп. авансового платежу на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Горяц-Т» у даному разі, в силу вимог ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає можливість перегляду справ апеляційним судом лише в межах доводів та вимог апеляційної скарги, не переглядається.

Переглянувши оскаржуване рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія зазначає, що згідно із ч. 2 ст. 1214 Цивільного кодексу України, у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (ст. 536 цього Кодексу).

За користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (ст. 536 Цивільного кодексу України).

В свою чергу, ст. 625 Цивільного кодексу України визначає загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання. Тобто дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, що регулює окремі види зобов`язань (така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 року у справі №758/1303/15-ц).

Крім того, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 року у справі № 910/10156/17 та від 16.05.2018 року у справі № 686/21962/15-ц, суд касаційної інстанції застосував до спірних правовідносин положення ст. 625 Цивільного кодексу України і навів правовий висновок про те, що у наведеній нормі визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт), тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

У постанові від 23.05.2018 року у справі № 910/1238/17 Велика Палата Верховного Суду роз`яснила, що термін "користування чужими грошовими коштами" може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення виконання грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Таким чином, у справі № 910/1238/17 Великою Палатою Верховного Суду чітко розмежовано поняття "проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами" та "проценти за неправомірне користування боржником грошовими коштами", причому останні проценти кваліфіковано саме в якості плати боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання, врегульованої ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

За змістом ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, з наведеного вище та з урахуванням того, що оскаржуваним рішенням у даній справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми сплаченого останнім авансу позовні вимоги задоволено, колегія суддів зазначає, що у даному випадку, розмір процентів за неправомірне користування чужими грошовими коштами встановлено законом, а саме ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Таким чином, апеляційний господарський суд зазначає, що у разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема щодо повернення безпідставно набутих або збережених грошових коштів, нараховуються 3% річних та інфляційні втрати від простроченої суми відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, оскільки боржником порушено позадоговірне (деліктне) грошове зобов`язання, що виникло на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України, що не заперечується ані позивачем, ані відповідачем у справі.

Ураховуючи зазначене, судова колегія дійшла висновку про те, що у відповідача, який порушив вказане грошове зобов`язання, виник обов`язок на реалізацію наслідків його порушення відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України.

Як вже зазначалось колегією суддів за текстом постанови, ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є фінансовими санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів (девальвації грошової одиниці України) та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ця міра відповідальності нараховуються незалежно від наявності вини боржника, оскільки передбачена законом і є частиною грошового зобов`язання боржника до моменту його припинення згідно норм матеріального права України.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення відсотків річних та інфляційних втрат, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що у даному разі такі підстави для стягнення відсутні, оскільки з наявних матеріалів справи неможливо встановити момент, з якого почався строк на повернення відповідачем суми передплати, що виключає можливість перевірки розрахунку сум відсотків та інфляційних втрат. При цьому, місцевий господарський суд зазначив, що позивач фактично не звертався до відповідача з відповідною вимогою про сплату суми авансу, що також унеможливлює встановлення початку строку, з якого повинно нараховуватися прострочення виконання зобов`язання боржника.

Судова колегія не погоджується з такою позицією суду першої інстанції з огляду на таке.

Так, у даній справі, колегією суддів встановлено, що сторони без заперечень та зауважень підписали акт від 19.12.2019 року звірки розрахунків, за договором №И1749 від 15.06.2010 року, за яким, відповідач фактично погодився з тією обставиною, що його заборгованість за авансовим платежем, який було проведено позивачем як аванс за жовтень 2016 року, склала 84374 грн. 61 коп.

Відтак, з огляду на те, що договір про постачання електричної енергії №И1749 від 15.06.2010 року було розірвано за ініціативою Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» з 01.01.2017 року, що не заперечується ані позивачем, ані відповідачем у справі, постачальник, станом на 19.12.2019 року, тобто на час підписання акту звірки, був обізнаний про наявність у нього заборгованості перед споживачем у наведеному вище розмірі, висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення з відповідача відсотків річних та інфляційних втрат є помилковими.

Таким чином, здійснивши власний розрахунок, судова колегія зазначає, що у даному разі наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 3% відсотків річних у розмірі 6817 грн. 02 коп. та інфляційних втрат у розмірі 32121 грн. 23 коп., виходячи з наступного.

Розрахунок 3 % річних (ст. 625 Цивільного кодексу України):

[Період прострочення №1]: 19.12.2019 - 31.12.2019.

[Сума заборгованості] = 84374.61 грн.

[Кількість днів прострочення] = 12.

[Сума санкції] = 84374.61*3/100/365*12 = 83.22 грн.

[Період прострочення №2]: 01.01.2020 - 31.12.2020.

[Сума заборгованості] = 84374.61 грн.

[Кількість днів прострочення] = 365.

[Сума санкції] = 84374.61*3/100/366*365 = 2524.32 грн.

[Період прострочення №3]: 01.01.2021 - 31.08.2022.

[Сума заборгованості] = 84374.61 грн.

[Кількість днів прострочення] = 607.

[Сума санкції] = 84374.61*3/100/365*365 + 84374.61*3/100/365*242 = 4209.48 грн.

Розрахунок суми заборгованості з урахуванням індексу інфляції:

[Період прострочення №1]: 19.12.2019 - 31.08.2022.

[Сума заборгованості] = 84374.61 грн.

[Індекси інфляції за кожен місяць періоду прострочення]: січ. 2020 = 100.2, лют. 2020 = 99.7, бер. 2020 = 100.8, квіт. 2020 = 100.8, трав. 2020 = 100.3, черв. 2020 = 100.2, лип. 2020 = 99.4, серп. 2020 = 99.8, вер. 2020 = 100.5, жовт. 2020 = 101.0, лист. 2020 = 101.3, груд. 2020 = 100.9, січ. 2021 = 101.3, лют. 2021 = 101.0, бер. 2021 = 101.7, квіт. 2021 = 100.7, трав. 2021 = 101.3, черв. 2021 = 100.2, лип. 2021 = 100.1, серп. 2021 = 99.8, вер. 2021 = 101.2, жовт. 2021 = 100.9, лист. 2021 = 100.8, груд. 2021 = 100.6, січ. 2022 = 101.3, лют. 2022 = 101.6, бер. 2022 = 104.5, квіт. 2022 = 103.1, трав. 2022 = 102.7, черв. 2022 = 103.1, лип. 2022 = 100.7, серп. 2022 = 101.1;

[Сукупний індекс інфляції] = 100.2:100 (січ. 2020) * 99.7:100 (лют. 2020) * 100.8:100 (бер. 2020) * 100.8:100 (квіт. 2020) * 100.3:100 (трав. 2020) * 100.2:100 (черв. 2020) * 99.4:100 (лип. 2020) * 99.8:100 (серп. 2020) * 100.5:100 (вер. 2020) * 101.0:100 (жовт. 2020) * 101.3:100 (лист. 2020) * 100.9:100 (груд. 2020) * 101.3:100 (січ. 2021) * 101.0:100 (лют. 2021) * 101.7:100 (бер. 2021) * 100.7:100 (квіт. 2021) * 101.3:100 (трав. 2021) * 100.2:100 (черв. 2021) * 100.1:100 (лип. 2021) * 99.8:100 (серп. 2021) * 101.2:100 (вер. 2021) * 100.9:100 (жовт. 2021) * 100.8:100 (лист. 2021) * 100.6:100 (груд. 2021) * 101.3:100 (січ. 2022) * 101.6:100 (лют. 2022) * 104.5:100 (бер. 2022) * 103.1:100 (квіт. 2022) * 102.7:100 (трав. 2022) * 103.1:100 (черв. 2022) * 100.7:100 (лип. 2022) * 101.1:100 (серп. 2022) = 1.38069781.

[Інфляційне нарахування] = 84374.61 * 1.38069781 -84374.61 = 32121.23 грн.

Зважаючи на наведені вище встановлені судом апеляційної інстанції обставини, судова колегія відхиляє доводи апелянта, викладені ним в апеляційній скарзі, що саме з 01.01.2017 року у відповідача виник обов`язок на повернення позивачу суми грошових коштів, правомірно стягнутих судом першої інстанції на підставі норми ст. 1212 Цивільного кодексу України, оскільки право на нарахування останнім 3% річних та інфляційних втрат виникло тільки після 19.12.2019 року.

Враховуючи зазначене, судова колегія наголошує, що доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі частково знайшли своє відображення під час апеляційного перегляду рішення Господарського суду Одеської області від 28.02.2023 року у справі №916/2752/22 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних та інфляційних втрат, що слугує підставою для скасування зазначеного рішення в цій частині з ухваленням судом апеляційної інстанції нового рішення про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Горяц-Т» про стягнення з Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» зазначених вище сум.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 1 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

При цьому, слід зазначити, що доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

Обов`язок доказування визначається предметом спору. За загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Згідно із ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Обґрунтованим визнається рішення суду, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

За таких обставин, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Горяц-Т», м. Одеса потребує часткового задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 28.02.2023 року у справі №916/2752/22 потребує часткового скасування, з ухваленням нового рішення в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат та відсотків річних із залишенням без змін рішення суду першої інстанції в іншій частині, з викладенням резолютивної частини рішення Господарського суду Одеської області від 28.02.2023 року у справі №916/2752/22 в редакції резолютивної частини постанови суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. 240, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно - західний апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Горяц-Т», м. Одеса на рішення Господарського суду Одеської області від 28.02.2023 року у справі №916/2752/22 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Одеської області від 28.02.2023 року у справі №916/2752/22 скасувати частково.

Резолютивну частину рішення Господарського суду Одеської області від 28.02.2023 року у справі №916/2752/22 викласти наступним чином:

«Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Горяц-Т», м. Одеса до Акціонерного товариства ,,ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ", м. Одеса про стягнення грошових коштів у розмірі 84374 грн. 61 коп., 66884 грн. 27 коп. інфляційних втрат та 14341 грн. 37 коп. 3% річних задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» (65031, Одеська обл., м. Одеса, вул. Миколи Боровського, буд. 28Б, код ЄДРПОУ 00131713) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Горяц-Т» (65005, Одеська обл., м.Одеса, вул. Балківська, буд. 143, код ЄДРПОУ 34443264) грошові кошти у розмірі 84374 грн. 61 коп., 3% річних у розмірі 6817 грн. 02 коп., інфляційні втрати у розмірі 32121 грн. 23 коп., судовий збір за подання позовної заяви до суду першої інстанції у розмірі 2140 грн. 18 коп.

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Горяц-Т», м. Одеса у задоволенні позовних вимог до Акціонерного товариства ,,ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ", м. Одеса про стягнення 3% річних у розмірі 7524 грн. 35 коп. та інфляційних втрат у розмірі 34763 грн. 04 коп.»

В іншій частині рішення Господарського суду Одеської області від 28.02.2023 року у справі №916/2752/22 залишити без змін.

Доручити Господарському суду Одеської області видати наказ.

Постанова суду є остаточною і не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених у п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Г.І. ДіброваСудді Н.М. Принцевська А.І. Ярош