Рішення

від 06.03.2023 по справі 916/2912/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" березня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/2912/22

Господарський суд Одеської області у складі:

судді С.В. Літвінова

при секретарі Т.О. Липі

розглядаючи справу за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м.Одеса; (вул.Армійська, 18, Одеса, Одеська область, 65058) до відповідача: Громадська організація "Федерація бодібілдингу та фітнесу Одеської області" (вул. Радісна, 23, кв.106, Одеса, Одеська область, 65076) про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення та стягнення 156465,14 грн.;

за участю представників:

від позивача: Вдовіченко Е.Е. - за витягом

від відповідачів: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Квартирно-експлуатаційний відділ м.Одеса звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Громадської організації "Федерація бодібілдингу та фітнесу Одеської області", в якому просить господарський суд: про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення та стягнення 156465,14 грн.

Ухвалою суду від 29.11.2022р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження

Ухвалою від 16.01.2023року, суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті в засідання суду.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судові засідання не з`являвся, про місце, дату та час судових засідань повідомлявся судом за юридичною адресою. Але, судова кореспонденція повернута поштою на адресу суду із позначкою „адресат відсутній за вказаною адресою . Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.

Як вбачається з матеріалів справи, надіслані судом відповідачу рекомендованим листом з позначкою "Судова повістка" ухвали у справі були повернуті поштовою установою з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою"

Суд зауважує, що згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день спроби вручення поштового відправлення за адресами місцезнаходження відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.

Відповідно до ч.7 ст.120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за можливості сповістити їх з допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Отже, оскільки ухвали суду направлені судом за належною адресою відповідача і повернута поштою, суд доходить висновку, що відповідач повідомлений про розгляд справи.

Відповідно до ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України.

У судовому засіданні 06.03.2023р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

Між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеса (далі - КЕВ м. Одеса) та Громадською організацією «Федерація бодібілдингу та фітнесу Одеської області» (далі - ГО «ФБФОО») було укладено Договір № 3 про спільну діяльність у сфері спорту від 02 січня 2020 року (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору КЕВ м. Одеса та ГО «ФБФОО» домовились про спільну діяльність у сфері спорту у нежитловому приміщенні площею 425,65 кв.м. адміністративної будівлі № 7, які розташовані на території військового містечка № 224 за адресою: м. Одеса, вул. Армійська, буд. 18 яке є нерухомим військовим майном, що знаходиться на балансі КЕВ м. Одеса.

Згідно п. 1.2 Договору Сторони домовились, що ГО «ФБФОО» бере в користування зазначені приміщення та власними коштами проводить необхідний комплекс заходів по забезпеченню повної організації діяльності у сфері спорту щодо проведення спортивних тренувань з використанням спортивного обладнання.

Відповідно до п. 9.1 Договору про спільну діяльність у сфері спорту від 02.01.2020 р. № 3, Договір діє до 31.12.2020 року.

Положеннями п. 4.2. Договору передбачено, що якщо сторони домовилися про продовження строку Договору, це оформлюється додатковою угодою.

Згідно із п. 9.10. Договору у разі припинення або розірвання Договору ГО «ФБФОО» протягом 10 робочих днів зобов`язана звільнити залучені КЕВ м. Одеса нежитлові приміщення в належному стані, не гіршому, ніж на момент укладання цього Договору.

Позивач зазначає, що додаткової угоди про пролонгацію Договору оформлено не було, отже, Договір є припиненим з 31.12.2020 року.

Позивач також вказує, що строк дії Договору закінчився тому КЕВ м. Одеса направив на адресу відповідача лист (від 28.09.2021 № 3565) з вимогою звільнити займані приміщення, однак приміщення звільнені не були.

Як стверджує позивач, станом на теперішній час нерухоме військове майно повернуто не було, що чинить перешкоди у використанні КЕВ м. Одеса зазначених приміщень для власних потреб.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за орендну плату у сумі 115078,94 грн. за період з листопада 2021 року по лютий 2022 року, а за період з жовтня 2021 року по лютий 2022 року - заборгованість з компенсації податку на землю у сумі 26235,31 грн.

Крім того, позивачем нараховано 10 101,97 грн. пені та 5 048,92 грн. - 7% річних.

Приймаючи до уваги вищевикладене, позивач Квартирно-експлуатаційний відділ м.Одеса звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Громадської організації "Федерація бодібілдингу та фітнесу Одеської області", в якому просить господарський суд: про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення та стягнення 156465,14 грн., з яких заборгованість за орендну плату у сумі 115078,94 грн. за період з листопада 2021 року по лютий 2022 року, заборгованість з компенсації податку на землю у сумі 26235,31 грн. за період з жовтня 2021 року по лютий 2022 року, 10 101,97 грн. пені та 5 048,92 грн. - 7% річних.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Приписами ст.193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб`єкта, який порушив зобов`язання, не звільняє цього суб`єкта від обов`язку виконати зобов`язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов`язання.

Управнена сторона має право не приймати виконання зобов`язання частинами, якщо інше не передбачено законом, іншими нормативно-правовими актами або договором, або не випливає із змісту зобов`язання.

Зобов`язана сторона має право виконати зобов`язання достроково, якщо інше не передбачено законом, іншим нормативно-правовим актом або договором, або не випливає із змісту зобов`язання.

Зобов`язана сторона має право відмовитися від виконання зобов`язання у разі неналежного виконання другою стороною обов`язків, що є необхідною умовою виконання.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Управнена сторона, приймаючи виконання господарського зобов`язання, на вимогу зобов`язаної сторони повинна видати письмове посвідчення виконання зобов`язання повністю або його частини.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. При цьому, зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, Між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеса та Громадською організацією «Федерація бодібілдингу та фітнесу Одеської області» було укладено Договір № 3 про спільну діяльність у сфері спорту від 02 січня 2020 року.

Відповідно до п. 9.1 Договору про спільну діяльність у сфері спорту від 02.01.2020 р. № 3, Договір діє до 31.12.2020 року.

Положеннями п. 4.2. Договору передбачено, що якщо сторони домовилися про продовження строку Договору, це оформлюється додатковою угодою.

Згідно із п. 9.10. Договору у разі припинення або розірвання Договору ГО «ФБФОО» протягом 10 робочих днів зобов`язана звільнити залучені КЕВ м. Одеса нежитлові приміщення в належному стані, не гіршому, ніж на момент укладання цього Договору.

Слід зазначити, що додаткової угоди про пролонгацію Договору оформлено не було, отже, Договір є припиненим з 31.12.2020 року.

Враховуючи, що строк дії Договору закінчився, КЕВ м. Одеса направив на адресу відповідача лист (від 28.09.2021 № 3565) з вимогою звільнити займані приміщення, однак приміщення звільнені не були.

Станом на теперішній час матеріали справи не містять доказів того, що нерухоме майно повернуто, що чинить перешкоди у використанні КЕВ м. Одеса зазначених приміщень для власних потреб.

Відповідно до частини першої статті 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

За змістом ст.316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), же вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Положеннями ст.317 Цивільного кодексу України встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна буць-жі дії, жі не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав (ст.319 Цивільного кодексу України).

Згідно з приписами ст.321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійснення ним права користування та розпорядження своїм майном.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що строк дії Договору закінчився 31.12.2020 тому вимога про зобовязання Громадську організацію "Федерація бодібілдингу та фітнесу Одеської області" усунути перешкоди у користуванні майном, шляхом звільнення нежитлових приміщень, що знаходяться в адміністративній будівлі № 7, на території військового містечка №224 за адресою: м. Одеса, вул. Армійська, буд. 18 підлягає задоволенню повністю.

Щодо нарахованої заборгованості суд зазначає наступне.

Згідно п. 5.1 Договору оплата встановлена згідно розрахунку (Додаток 2) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (грудень 2019 р.) 17013,97 грн. (розрахунок стартової плати за базовий місяць згідно додатку 2 до Договору). Нарахування ПДВ на суму оплати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

Пункт 5.1 Договору зазначає, що оплата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування оплати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно до п. 5.2 Договору оплата у розмірі 100% перераховується ГО «ФБФОО» до державного бюджету (на спеціальний реєстраційний рахунок КЕВ м. Одеса в територіальному органі Державного казначейства) щомісячно не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним на підставі виставлених рахунків.

Відповідно до п. 4.1 Договору ГО «ФБФОО» зобов`язана своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату за користування майном.

Згідно п. 5.3 Договору ГО «ФБФОО» зобов`язана щомісячно компенсувати КЕВ м. Одеса кошти у розмірі частини податку за землю пропорційно площі приміщень, залучених для діяльності у сфері спорту за Договором, на підставі виставленого рахунку.

Пунктом 8 Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за Договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Позивачем у позові зазначано, що в процесі користування вищезазначеним майном ГО «ФБФОО» не виконувала умови договору щодо здійснення оплати за користування майном за період з листопада 2021 року по лютий 2022 року, у зв`язку з чим за нею склалась заборгованість за орендну плату у сумі 115078,94 грн., а за період з жовтня 2021 року по лютий 2022 року - заборгованість з компенсації податку на землю у сумі 26235,31 грн.

Згідно до п. п. 1, 2 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Як було зазначено вище, строк дії Договору закінчився 31.12.2020

Отже суд приходить до висновку, що якщо договір припиним свою дію то плата за користування майном плата з компенсації податку на землю у сумі не нараховується.

Частиною другою статті 785 ЦК України передбачено, що у разі невиконання наймачем обов`язку щодо повернення речі наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє позивачу у задоволенні позовних в частині стягнення заборгованості за орендну плату у сумі 115078,94 грн. за період з листопада 2021 року по лютий 2022 року, заборгованість з компенсації податку на землю у сумі 26235,31 грн. за період з жовтня 2021 року по лютий 2022 року.

Що стосується стягнення 10 101,97 грн. пені та 5 048,92 грн. - 7% річних, суд зазначає, що ці вимоги є похідними від вимоги про стягнення заборгованості за орендну плату тому суд також відмовляє в їх задоволенні.

Вимога про виселення відповідача за своєю правовою природою є вимогою власника про усунення перешкод (негаторного позову).

З огляду на те, що обраний спосіб захисту щодо виселення відповідача є ефективним у разі неможливості власника нерухомого майна здійснювати правомочності користування нерухомим майном, що йому належить, та з огляду на факт фізичного знаходження майна відповідача у нежитловим приміщенні за адресою: Одеська область, м.Рені, вул.Дунайська,188, загальною площею 2100,47кв.м, враховуючи відсутність правових підстав знаходження відповідача у цьому приміщенні, суд вважає позовні вимоги про виселення ТОВ ДСЛ УКРАЇНА законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на вищевикладене, а також встановлені обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволнню частково.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобовязати Громадську організацію "Федерація бодібілдингу та фітнесу Одеської області" (вул. Радісна, 23, кв.106, Одеса, Одеська область, 65076, 43541018) усунути перешкоди у користуванні майном, шляхом звільнення нежитлових приміщень, що знаходяться в адміністративній будівлі № 7, на території військового містечка № НОМЕР_1 за адресою: м. Одеса, вул. Армійська, буд. 18.

3. Стягнути з Громадську організацію "Федерація бодібілдингу та фітнесу Одеської області" (вул. Радісна, 23, кв.106, Одеса, Одеська область, 65076, 43541018) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м.Одеса; (вул.Армійська, 18, Одеса, Одеська область, 65058, код 08038284) 2481 грн витрат зі сплати судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 16 березня 2023 р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Літвінов