Постанова

від 27.07.2023 по справі 916/2912/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2023 рокум. ОдесаСправа № 916/2912/22Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богатиря К.В.

суддів: Поліщук Л.В., Таран С.В.

секретар судового засідання Арустамян К.А.

за участю представників сторін:

Від Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса - Ковальчук Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса

на рішення Господарського суду Одеської області від 06.03.2023, суддя суду першої інстанції Літвінов С.В., м. Одеса, повний текст рішення складено та підписано 16.03.2023

по справі №916/2912/22

за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса,

до відповідача Громадська організація "Федерація бодібілдингу та фітнесу Одеської області",

про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення та стягнення 156465,14 грн.,

ВСТАНОВИВ

Описова частина.

Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеса звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Громадської організації "Федерація бодібілдингу та фітнесу Одеської області", в якому просив господарський суд про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення та стягнення 156 465,14 грн.

Позов обґрунтовано тим, що між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеса та Громадською організацією «Федерація бодібілдингу та фітнесу Одеської області» було укладено Договір № 3 про спільну діяльність у сфері спорту від 02 січня 2020 року. За умовами даного довору домовились про спільну діяльність у сфері спорту у нежитловому приміщенні площею 425,65 кв.м. адміністративної будівлі № 7, які розташовані на території військового містечка № 224 за адресою: м. Одеса, вул. Армійська, буд. 18 яке є нерухомим військовим майном, що знаходиться на балансі КЕВ м. Одеса. Строк дії Договору закінчився, тому КЕВ м. Одеса направив на адресу відповідача лист з вимогою звільнити займані приміщення, однак приміщення звільнені не були.

Позов у частині стягнення обґрунтований тим, що в процесі користування спірним майном відповідач не виконував умови договору щодо здійснення оплати за користування майном за період з листопада 2021 року по лютий 2022 року, у зв`язку з чим виникла заборгованість за орендну плату у сумі 115 078,94 грн., а за період з жовтня 2021 року по лютий 2022 року заборгованість з компенсації податку на землю у сумі 26235,31 грн.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 06.03.2023 позов задоволено частково; зобов`язано Громадську організацію "Федерація бодібілдингу та фітнесу Одеської області" усунути перешкоди у користуванні майном шляхом звільнення нежитлових приміщень, що знаходяться в адміністративній будівлі № 7, на території військового містечка №224 за адресою: м. Одеса, вул. Армійська, буд. 18; стягнуто з Громадської організації "Федерація бодібілдингу та фітнесу Одеської області" на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м.Одеса 2 481 грн витрат зі сплати судового збору; в іншій частині позову відмовлено.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскільки строк дії Договору закінчився 31.12.2020, тому вимога про зобов`язання Громадську організацію "Федерація бодібілдингу та фітнесу Одеської області" усунути перешкоди у користуванні майном шляхом звільнення нежитлових приміщень, що знаходяться в адміністративній будівлі № 7, на території військового містечка №224 за адресою: м. Одеса, вул. Армійська, буд. 18, підлягає задоволенню повністю.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення грошових коштів суд першої інстанції виходив з того, що строк дії договору закінчився 31.12.2020, тому плата за користування майном та плата з компенсації податку на землю не нараховується, адже відсутні правові підстави для такого нарахування.

Відмовляючи у стягненні 10 101,97 грн. пені та 5 048,92 грн. - 7% річних, суд першої інстанції виходив з того, що ці вимоги є похідними від вимоги про стягнення заборгованості за орендну плату.

Аргументи учасників справи.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса на рішення Господарського суду Одеської області від 06.03.2023 у справі №916/2912/22.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідач продовжив користуватися спірним майном після закінчення строку дії договору, однак жодним чином не оплачував таке користування. Таким чином ГО «ФБФОО» не виконала належним чином умови договору щодо здійснення оплати за користування майном за період з листопада 2021 року по лютий 2022 року, у зв`язку з чим за нею склалась заборгованість за орендну плату у сумі 115078,94 грн., а за період з жовтня 2021 року по лютий 2022 року - склалась заборгованість з компенсації податку на землю у сумі 26235,31 грн.

Апелянт зазначив, що ч. 2 ст. 785 ЦК України передбачено, що у разі невиконання наймачем обов`язку щодо повернення речі наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. У зв`язку з чим, КЕВ м. Одеса нараховано відповідачу пеню у сумі 10101,97 грн.

Апелянт також вказав, що відповідачу нараховані штрафні санкції 7% річних за період з листопада 2021 року по лютий 2022 року у сумі 5048,92 грн., оскільки відповідно п. 5.4 Договору, якщо плата за Договором перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, ГО «ФБФОО» сплачує КЕВ м. Одеса штраф у розмірі 7% від суми заборгованості.

Керуючись викладеним вище, апелянт просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 06.03.2022 по справі №916/2912/22 в частині стягнення заборгованості, а позовні вимоги КЕВ м. Одеса задовольнити в повному обсязі.

Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №916/2912/22 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Богатир К.В., судді Поліщук Л.В., Таран С.В. що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.04.2023.

На момент надходження апеляційної скарги, матеріали справи №916/2912/22 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.04.2023 відкладено вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Квартирно-експлуатаційного відділу м.Одеса на рішення Господарського суду Одеської області від 06.03.2023 у справі №916/2912/22 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/2912/22 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/2912/22.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.05.2023 апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м.Одеса на рішення Господарського суду Одеської області від 06.03.2023 у справі №916/2912/22 залишено без руху; встановлено Квартирно-експлуатаційному відділу м.Одеса строк для усунення недоліків при поданні апеляційної скарги шляхом надання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів сплати судового збору у сумі 3 721,50 грн. на належний рахунок Південно-західного апеляційного господарського суду - UA928999980313171206082015758 та надання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 06.03.2023 у справі №916/2912/22 із обґрунтуванням поважності причин пропуску вказаного процесуального строку протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали; роз`яснено Квартирно-експлуатаційному відділу м.Одеса, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту або колегія суддів відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

22.05.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги. До даної заяви, зокрема, додано докази сплати судового збору у встановленому законом розмірі та клопотання про поновлення строку на подачу апеляційної скарги.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.05.2023 поновлено Квартирно-експлуатаційному відділу м. Одеса строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 06.03.2023 у справі №916/2912/22; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Квартирно-експлуатаційного відділу м.Одеса на рішення Господарського суду Одеської області від 06.03.2023 у справі №916/2912/22; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 27.06.2023; призначено справу № 916/2912/22 до розгляду на 27 липня 2023 року о 10:00; встановлено, що засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, 29, зал судових засідань № 7, 3-ій поверх; явка представників учасників справи не визнавалася обов`язковою; роз`яснено учасникам судового провадження їх право подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; роз`яснено учасникам судового провадження їх право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у тому числі із застосуванням власних технічних засобів; зупинено дію рішення Господарського суду Одеської області від 06.03.2023 у справі №916/2912/22.

27.07.2023 у судовому засіданні прийняв участь представник Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса - Ковальчук Р.М. Представник відповідача у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлявся належним чином.

Копія ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.05.2023, якою призначено справу № 916/2912/22 до розгляду на 27 липня 2023 року о 10:00, направлялася на юридичну адресу відповідача (65076, м. Одеса, вул. Радісна, 23, кв. 106) засобами поштового зв`язку.

Копія даної ухвали не була отримана відповідачем у зв`язку з «відсутністю адресата за вказаною адресою», що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 2, 7 ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

З врахуванням встановлених обставин відсутності відповідача за адресою, яка була відома суду та керуючись положеннями ч. 2, 7 ст. 120 ГПК України, колегія суддів вважає апелянта повідомленим про дату, час та місце розгляду справи в Південно-західному апеляційному господарському суді.

Також необхідно зазначити, що за змістом статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.05.2023, якою призначено справу № 916/2912/22 до розгляду на 27 липня 2023 року о 10:00, була оприлюднена на офіційному веб-порталі судової влади України 31.05.2023. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі Пономарьов проти України.)

Явка представників сторін у судове засідання, призначене на 27.07.2023, не визнавалась апеляційним господарським судом обов`язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м.Одеса на рішення Господарського суду Одеської області від 06.03.2023 у справі №916/2912/22, до суду не повідомлялося.

Таким чином, колегія суддів вважає, що в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд апеляційної скарги Квартирно-експлуатаційного відділу м.Одеса на рішення Господарського суду Одеської області від 06.03.2023 у справі №916/2912/22, не дивлячись на відсутність представника відповідача, повідомленого про судове засідання належним чином. Відсутність зазначеного представника у даному випадку не повинно заважати здійсненню правосуддя.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеса (далі - КЕВ м. Одеса) та Громадською організацією «Федерація бодібілдингу та фітнесу Одеської області» (далі - ГО «ФБФОО») було укладено Договір № 3 про спільну діяльність у сфері спорту від 02 січня 2020 року (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору КЕВ м. Одеса (сторона 1) та ГО «ФБФОО» (сторона 2) домовились про спільну діяльність у сфері спорту у нежитловому приміщенні площею 425,65 кв.м. адміністративної будівлі № 7, які розташовані на території військового містечка № 224 за адресою: м. Одеса, вул. Армійська, буд. 18 яке є нерухомим військовим майном, що знаходиться на балансі КЕВ м. Одеса.

Згідно п. 1.2 Договору сторони домовились, що спільна діяльність у сфері спорту буде здійснюватися наступним чином:

- Сторона-1 бере на себе зобов`язання залучити площу 425,65 кв.м. нежитлового приміщення адміністративної будівлі № 7 на території військового містечка № 224 за адресою: м. Одеса, вул. Армійська. буд. 18, яке є нерухомим військовим майном. що знаходиться на балансі Сторони-1;

- Сторона-2 бере в користування зазначені приміщення та власними коштами проводить необхідний комплекс заходів по забезпеченню повної організації діяльності у сфері спорту щодо проведення спортивних тренувань з використанням спортивного обладнання.

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що Сторона-1 за цим Договором зобов`язана, окрім іншого, залучити для організації діяльності у сфері спорту, яка буде проводитись Стороною-2, нежитлові приміщення (Додаток 1 - Акт обміру) площею 425,65 кв.м. в адміністративній будівлі № 7 на території військового містечка № 224 за адресою: м. Одеса, вул. Армійська, буд. 18, що знаходяться на балансі Сторони-1 терміном до 31.12.2020.

Пунктом 3.2. Договору передбачено, що Сторона-1 має право:

- отримувати від Сторони-2 плату за організовану діяльність у сфері спорту за умовами Договору;

- здійснювати контроль за станом залучених нежитлових приміщень шляхом візуального обстеження зі складанням акту обстеження.

Пунктом 4.1. Договору встановлено, що Сторона-2 за цим Договором, окрім іншого, зобов`язана:

- організувати діяльність у сфері спорту з використанням залучених нежитлових приміщень, виключно за призначенням;

- своєчасно і в повному обсязі здійснювати оплату за умовами Договору. Щомісячно компенсувати оплату земельного податку. Здійснювати витрати, пов`язані з утриманням залучених нежитлових приміщень, в тому числі фактичні комунальні платежі.

- у разі припинення або розірвання Договору звільнити залучені Стороною-1 нежитлові приміщення в належному стані, не гіршому ніж на момент укладення Договору;

- Нести відповідальність за дотримання правил експлуатації інженерних мереж, пожежної безпеки і санітарії в приміщеннях згідно із законодавством.

Відповідно до п. 4.2. Договору, Сторона-2 має право здійснювати організацію діяльності у сфері спорту у залучених нежитлових приміщеннях.

Згідно п. 5.1 Договору оплата встановлена згідно розрахунку (Додаток 2) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (грудень 2019 р.) 17013,97 грн. (розрахунок стартової плати за базовий місяць згідно додатку 2 до Договору). Оплата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування оплати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Нарахування ПДВ на суму оплати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

Відповідно до п. 5.2 Договору оплата у розмірі 100% перераховується ГО «ФБФОО» до державного бюджету (на спеціальний реєстраційний рахунок КЕВ м. Одеса в територіальному органі Державного казначейства) щомісячно не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним на підставі виставлених рахунків.

Згідно п. 5.3 Договору ГО «ФБФОО» зобов`язана щомісячно компенсувати КЕВ м. Одеса кошти у розмірі частини податку за землю пропорційно площі приміщень, залучених для діяльності у сфері спорту за Договором, на підставі виставленого рахунку.

Відповідно до 9.1. Договору, цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками Сторін і діє до 31.12.2020.

Якщо інше прямо не передбачено цим Договором або чинним законодавством України, зміни у цей Договір можуть бути внесені тільки за домовленістю Сторін, яка оформлюєтеся письмовою Додатковою угодою до цього Договору. (пункт 9.4. Договору)

Відповідно до п. 9.5. Договору, зміни у цей Договір набирають чинності з моменту належного оформлення Сторонами відповідної додаткової угоди, якщо інше не встановлено у самій додатковій угоді, цьому Договору або у чинному законодавству України.

Відповідно до п. 9.8. Договору, додаткові угоди та додатки до цього Договору є його невід?ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані Сторонами та скріплені їх печатками.

В матеріалах справи також наявний Розрахунок стартової плати за базовий місяць спільної діяльності у сфері спорту у приміщенні, що знаходиться на балансі КЕВ м. Одеса. Відповідно до даного розрахунку орендна плата за базовий місяць оренди нежитлового приміщення адміністративної будівлі №7, розташованої на території в/м №224, що перебуває на балансі КЕВ м. Одеса, за адресою: м. Одеса, вул. Армійська, 18, площею 425,65 кв.м становить 17 013,97 грн. Тоді як вартість об`єкта оренди за оцінкою від 27.02.2019 становить 1 122 439,05 грн.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача з вимогою (лист 3565 від 28.09.2021) протягом трьох робочих днів з моменту отримання даного листа звільнити згадані вище нежитлові приміщення Квартирно-експлуатаційного відділу в належному стані, не гіршому, ніж на момент укладення Договору.

В подальшому позивач направив на адресу відповідача претензію №201 (лист №3091 від 04.10.2022) в якій просив погасити заборгованість, яка виникла станом 01.10.2022 у сумі 141 314,25 грн., а саме: 115 078,94 грн. за надані послуги за листопад-лютий 2021-2022 рр., 26 235,31 грн. з податку на землю по лютий 2022 року.

Дані обставини і стало причиною для звернення з позовною заявлю про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення та стягнення 156465,14 грн., з яких заборгованість за орендну плату у сумі 115078,94 грн. за період з листопада 2021 року по лютий 2022 року, заборгованість з компенсації податку на землю у сумі 26235,31 грн. за період з жовтня 2021 року по лютий 2022 року, 10 101,97 грн. пені та 5 048,92 грн. - 7% річних.

Мотивувальна частина.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 ст. 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

У даному випадку апелянт оскаржує рішення Господарського суду Одеської області від 06.03.2023 у справі №916/2912/22 виключно в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 156 465,14 грн.

Таким чином, оскаржуване рішення підлягає перегляду виключно в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 156465,14 грн., з яких заборгованість за орендну плату у сумі 115078,94 грн. за період з листопада 2021 року по лютий 2022 року, заборгованість з компенсації податку на землю у сумі 26235,31 грн. за період з жовтня 2021 року по лютий 2022 року, 10 101,97 грн. пені та 5 048,92 грн. - 7% річних. В іншій частині рішення Господарського суду Одеської області від 06.03.2023 у справі №916/2912/22 перегляду не підлягає.

Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, резолютивна частина рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню, однак підлягає зміні мотивувальна частина рішення щодо відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 156 465,14 грн., виходячи з таких підстав.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. При цьому, зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як встановлено судом, між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеса та Громадською організацією «Федерація бодібілдингу та фітнесу Одеської області» було укладено Договір № 3 про спільну діяльність у сфері спорту від 02 січня 2020 року.

Відповідно до ст. 1130 ЦК України, за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об`єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об`єднання вкладів учасників.

Відповідно до ст. 1131 ЦК України, договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі.

Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до ст. 760 ЦК України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права. Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом.

Відповідно до ст. 793 ЦК України, договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню, крім договору, предметом якого є майно державної або комунальної власності, який підлягає нотаріальному посвідченню у разі, якщо він укладений за результатами електронного аукціону строком більше ніж на п`ять років.

Відповідно до умов укладеного сторонами спору Договору, спільна діяльність у сфері спорту буде здійснюватися наступним чином:

- Сторона-1 бере на себе зобов`язання залучити площу 425,65 кв.м. нежитлового приміщення адміністративної будівлі № 7 на території військового містечка № 224 за адресою: м. Одеса, вул. Армійська. буд. 18, яке є нерухомим військовим майном. що знаходиться на балансі Сторони-1;

- Сторона-2 бере в користування зазначені приміщення та власними коштами проводить необхідний комплекс заходів по забезпеченню повної організації діяльності у сфері спорту щодо проведення спортивних тренувань з використанням спортивного обладнання.

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що Сторона-1 за цим Договором зобов`язана, окрім іншого, залучити для організації діяльності у сфері спорту, яка буде проводитись Стороною-2, нежитлові приміщення (Додаток 1 - Акт обміру) площею 425,65 кв.м. в адміністративній будівлі № 7 на території військового містечка № 224 за адресою: м. Одеса, вул. Армійська, буд. 18, що знаходяться на балансі Сторони-1 терміном до 31.12.2020.

Пунктом 3.2. Договору передбачено, що Сторона-1 має право:

- отримувати від Сторони-2 плату за організовану діяльність у сфері спорту за умовами Договору;

Пунктом 4.1. Договору встановлено, що Сторона-2 за цим Договором, окрім іншого, зобов`язана:

- своєчасно і в повному обсязі здійснювати оплату за умовами Договору. Щомісячно компенсувати оплату земельного податку. Здійснювати витрати, пов`язані з утриманням залучених нежитлових приміщень, в тому числі фактичні комунальні платежі.

Згідно п. 5.1 Договору оплата встановлена згідно розрахунку (Додаток 2) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (грудень 2019 р.) 17013,97 грн. (розрахунок стартової плати за базовий місяць згідно додатку 2 до Договору). Оплата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування оплати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Нарахування ПДВ на суму оплати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

Відповідно до п. 5.2 Договору оплата у розмірі 100% перераховується ГО «ФБФОО» до державного бюджету (на спеціальний реєстраційний рахунок КЕВ м. Одеса в територіальному органі Державного казначейства) щомісячно не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним на підставі виставлених рахунків.

Згідно п. 5.3 Договору ГО «ФБФОО» зобов`язана щомісячно компенсувати КЕВ м. Одеса кошти у розмірі частини податку за землю пропорційно площі приміщень, залучених для діяльності у сфері спорту за Договором, на підставі виставленого рахунку.

Розрахунок стартової плати за базовий місяць передбачає орендну плату 17 013,97 грн. Тоді як вартість об`єкту оренди 1 112 439,05 грн.

Відповідно до ст. 235 ЦК України, удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Проаналізувавши дані пункту договору та дослідивши підстави позовної заяви, колегія суддів доходить до висновку, що укладений між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеса та Громадською організацією «Федерація бодібілдингу та фітнесу Одеської області» Договір № 3 про спільну діяльність у сфері спорту від 02 січня 2020 року є удаваним.

У даному випадку сторони вчиняли дії та фактично уклали договір найму (оренди) державного нерухомого майна, а не договір про спільну діяльність, тому правовідносини, що виникли між сторонами слід оцінювати саме за правилами щодо договору оренди державного нерухомого майна.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України. До військового майна належать, зокрема, будинки, споруди.

Відповідно до п. 3 ст. 1 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» відносини оренди рухомого та нерухомого майна, закріпленого за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також за спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань організації спеціального зв`язку та захисту інформації, підпорядкованими йому регіональними органами та територіальними підрозділами, закладами та установами Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, які ведуть його облік у спеціальному порядку, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України».

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» в редакції, яка діяла станом на 21.05.2020, етапність передачі в оренду державного та комунального майна передбачає:

- прийняття рішення щодо наміру передачі майна в оренду;

- внесення інформації про потенційний об`єкт оренди до ЕТС (електронна торгова система);

- прийняття рішення про включення потенційного об`єкта оренди до одного із Переліків;

- опублікування інформації про потенційний об`єкт оренди, щодо якого прийнято рішення про включення до одного з Переліків, в ЕТС;

- розміщення в ЕТС оголошення про передачу майна в оренду;

- проведення аукціону на право оренди майна або передача об`єкта в оренду без проведення аукціону, укладення та публікація в ЕТС договору оренди.

Статтею 7 Закону України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України» в редакції, яка діяла станом на 21.05.2020, встановлено, що військові частини можуть передавати без шкоди бойовій та мобілізаційній готовності закріплене за ними рухоме та нерухоме військове майно в оренду юридичним і фізичним особам.

Порядок надання дозволу військовим частинам на передачу закріпленого за ними рухомого та нерухомого майна в оренду встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Забороняється надання в оренду озброєння, боєприпасів, бойової та спеціальної техніки.

Передача військового майна в оренду юридичним і фізичним особам здійснюється виключно на конкурсній основі з урахуванням необхідності підтримання на належному рівні бойової та мобілізаційної готовності. Умови та порядок проведення конкурсів визначаються Фондом державного майна України за погодженням з Міністерством оборони України.

Оцінка вартості майна, що підлягає передачі в оренду, проводиться комісіями, до складу яких входять фахівці (уповноважені особи) Міністерства оборони України або іншого органу військового управління та Фонду державного майна України чи його регіонального відділення (представництва) за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Акт оцінки майна, яке передається в оренду, погоджується з Фондом державного майна України чи його регіональним відділенням (представництвом) і затверджується Міністерством оборони України.

Відповідно до статей 7 і 10 Закону України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України» Кабінет Міністрів України постановою від 11.05.2000 №778 затвердив Порядок надання дозволу військовим частинам Збройних Сил на передачу закріпленого за ними рухомого та нерухомого майна в оренду (далі Порядок). Даний порядок був чинним на момент укладення Договору № про спільну діяльність у сфері спорту від 02.01.2020 та є чинним досі.

Пунктом 4 Порядку встановлено, що дозвіл військовим частинам на передачу військового майна в оренду надається щодо нерухомого військового майна - Міноборони або уповноваженими ним органами військового управління за погодженням відповідно з Фондом державного майна чи його регіональними відділеннями (представництвами).

Пунктом 5 Порядку передбачено, що передача військового майна в оренду здійснюється виключно за результатами конкурсів, які проводяться Міноборони або уповноваженими ним органами військового управління чи безпосередньо військовими частинами. Умови та порядок проведення конкурсів визначаються Фондом державного майна за погодженням з Міноборони.

Пунктом 6 Порядку встановлено, що оцінка вартості рухомого військового майна проводиться відповідно до Методики визначення залишкової вартості майна Збройних Сил України та інших військових формувань, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29 травня 1998 р. № 759, а вартості нерухомого військового майна - відповідно до Методики оцінки вартості об`єктів оренди, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1995 р. № 629, яка діє до теперішнього часу. Оцінка вартості військового майна проводиться комісіями, до складу яких входять фахівці (уповноважені особи) Міноборони або уповноважених ним органів військового управління та Фонду державного майна чи його регіональних відділень (представництв).

Пунктом 7 Порядку передбачено, що Акти оцінки вартості майна, що передається в оренду, погоджуються з Фондом державного майна чи його регіональними відділеннями (представництвами) і затверджуються Міноборони. Оцінка вартості майна передує проведенню конкурсів на право укладення договорів оренди військового майна.

Таким чином, Законом України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України» та Порядком передбачено, що укладенню договору оренди державного військового нерухомого майна обов`язково має відбуватися на конкурсній основі, цьому має передувати одержання дозволу Міноборони або уповноваженими ним органами військового управління за погодженням відповідно з Фондом державного майна чи його регіональними відділеннями на право надавати майно в оренду, здійснення оцінки вартості майна, що впливає на встановлення розміру орендної плати, яка є істотною умовою такого виду договорів. Однак вказані вище дії не були вчиненні позивачем перед укладенням Договору № 3 про спільну діяльність у сфері спорту від 02.01.2020.

Адже КЕВ м. Одеса вирішило укласти Договір та фактично передати майно в користування відповідача без проведення конкурсу, без отримання дозволу Міністерства оборони України та Фонду державного майна України.

Наявний у матеріалах справи Розрахунок стартової плати за базовий місяць оренди державного (військового) нерухомого військового майна, що знаходиться на балансі КЕВ м. Одеса, викликає сумніви. У даному розрахунку позивач посилається на те, що вартість об`єкта становить 1 112 439,05 грн. (2 637,00 грн. за 1 кв.м.) на підставі оцінки від 27.02.2019. Однак, докази того, що дана оцінка від 27.02.2019 була здійснена відповідно до Методики оцінки вартості об`єктів оренди, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1995 р. № 629, комісією до складу якої входять фахівці (уповноважені особи) Міноборони або уповноважених ним органів військового управління та Фонду державного майна чи його регіональних відділень (представництв), у матеріалах справи відсутні.

Відсутність проведення зазначених дій, передбачених чинними нормативними актами, свідчить про те, що сторонами було порушено порядок укладання договору оренди державного нерухомого майна, який був між ними де-факто укладений, що в свою чергу може бути підставою для визнання такого договору недійсним.

Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за орендну плату у сумі 115078,94 грн. за період з листопада 2021 року по лютий 2022 року, заборгованості з компенсації податку на землю у сумі 26235,31 грн. за період з жовтня 2021 року по лютий 2022 року, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 9.1 Договору про спільну діяльність у сфері спорту від 02.01.2020 № 3, Договір діє до 31.12.2020 року.

Положеннями п. 4.2. Договору передбачено, що якщо сторони домовилися про продовження строку Договору, це оформлюється додатковою угодою.

Згідно із п. 9.10. Договору у разі припинення або розірвання Договору ГО «ФБФОО» протягом 10 робочих днів зобов`язана звільнити залучені КЕВ м. Одеса нежитлові приміщення в належному стані, не гіршому, ніж на момент укладання цього Договору.

Слід зазначити, що додаткової угоди про пролонгацію Договору оформлено не було, отже суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що Договір є припиненим з 31.12.2020.

Позовні вимоги в частині стягнення обґрунтовані тим, що в процесі користування спірним державним нерухомим майном ГО «ФБФОО» не виконувала умови договору щодо здійснення оплати за користування майном за період з листопада 2021 року по лютий 2022 року, у зв`язку з чим за нею склалась заборгованість за орендну плату у сумі 115078,94 грн., а за період з жовтня 2021 року по лютий 2022 року - заборгованість з компенсації податку на землю у сумі 26235,31 грн.

Згідно до п. п. 1, 2 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Як було зазначено вище, строк дії Договору закінчився 31.12.2020

Отже суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що якщо договір припинив свою дію то плата за користування майном та плата з компенсації податку на землю не нараховується.

В той же час, частиною другою статті 785 ЦК України передбачено, що у разі невиконання наймачем обов`язку щодо повернення речі наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. Однак позивач з такою вимогою до суду не звернувся.

З огляду на викладене вище, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за орендну плату у сумі 115078,94 грн. за період з листопада 2021 року по лютий 2022 року, заборгованості з компенсації податку на землю у сумі 26235,31 грн. за період з жовтня 2021 року по лютий 2022 року.

Колегія суддів також погоджується з посиланнями суду першої інстанції на те, що позовні вимоги про стягнення 10 101,97 грн. пені та 5 048,92 грн. - 7% річних є похідними від вимоги про стягнення заборгованості за орендну плату, тому вони також не підлягають задоволенню.

Посилання апелянта на те, що відповідач продовжив користуватися спірним майном після закінчення строку дії договору, однак жодним чином не оплачував таке користування, не приймаються колегією суддів до уваги. Оскільки, як було зазначено вище, у такому випадку позивач має право звернутися з вимогою про стягнення неустойки у порядку ч. 2 ст. 785 ЦК України, однак такі дії не були вжиті позивачем.

Заявлена ж позивачем до стягнення пеня у сумі 10101,97 грн. також не є неустойкою в розумінні ч. 2 ст. 785 ЦК України, а є пенею за прострочення грошового зобов`язання.

Інші доводи апеляційної скарги також жодним чином не спростовують висновків, до яких дійшла колегія суддів та не доводять неправильність чи незаконність рішення, прийнятого судом першої інстанції.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Висновки суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

У даному випадку наявне нез`ясування обставин, що мають значення для справи, оскільки судом не було встановлено дійсних обставин щодо укладення між сторонами спору удаваного правочину, що не вплинуло на правильність резолютивної частини рішення щодо відмови у стягненні заборгованості у сумі 156 465,14 грн., однак таке рішення було винесено з хибними мотивами, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню, резолютивна частина рішення щодо відмови у стягненні заборгованості у сумі 156 465,14 грн. не підлягає скасуванню, а мотивувальна частина цього рішення підлягає зміні з врахуванням мотивів, викладених у даній постанові.

Керуючись статтями 269-271, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м.Одеса на рішення Господарського суду Одеської області від 06.03.2023 у справі №916/2912/22 залишити без задоволення.

Резолютивну частину рішення Господарського суду Одеської області від 06.03.2023 у справі №916/2912/22 щодо відмови у стягненні заборгованості у сумі 156 465,14 грн. залишити без змін.

Змінити мотивувальну частину рішення Господарського суду Одеської області від 06.03.2023 у справі №916/2912/22 щодо відмови у стягненні заборгованості у сумі 156 465,14 грн. з врахуванням мотивів, викладених у даній постанові.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 01.08.2023.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: Л.В. Поліщук

С.В. Таран