Рішення

від 23.01.2023 по справі 371/1176/21

МИРОНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

23.01.2023 Єдиний унікальний № 371/1176/21 провадження № 2/371/113/23

Миронівський районний суд Київської області

ЄУН 371/1176/21

Провадження № 2/371/113/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2023 року м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Поліщука А.С.,

при секретарі Овчаренко В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОЛЮКС-КОСТОПІЛЬ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Черкаській області (філія ГСЧ МВС) про зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Миронівського районного суду Київської області з вищевказаною позовною заявою звернувся представник позивача ОСОБА_3 та просив суд: зобов`язати Головний сервісний центр МВС (код ЄДРПОУ: 40109179) в особі Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській області (філія ГСЦ МВС) (код ЄДРПОУ відокремленого підрозділу: 43611818) перереєструвати транспортний засіб «Mercedes-Benz E 320» 2000 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 (паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий Ватутінським РУ ГУ МВС України в м. Києві; РНОКПП: НОМЕР_3 ).

В ході судового розгляду позовні вимоги були змінені та уточнені, а саме просили суд: визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу від 12 грудня 2018 року №5977/18/002293, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВТОЛЮКС-КОСТОПІЛЬ» та ОСОБА_2 щодо купівлі-продажу автомобіля марки «Mercedes-Benz E 320», 2000 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 ; визнати право власності на автомобіль марки «Mercedes-Benz E 320», 2000 року випуску, номера кузова НОМЕР_1 , за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ).

Позовні вимоги обгрунтовано тими обставинами, що спірний автомобіль «Mercedes-Benz E 320» 2000 року було зареєстровано на відповідача ОСОБА_2 на підставі Договору купівлі-продажу транспортного засобу від 12 грудня 2018 року № 5977/18/002293, укладеного з ТОВ «АВТОЛЮКС-КОСТОПІЛЬ».

Відповідно до Висновку судової почеркознавчої експертизи від 09 грудня 2021 року № СЕ-19/111-21/3176-ПЧ, - підпис у договорі комісії № 002293 від 12 грудня 2018 року, укладеному між Позивачем та ТОВ «АВТОЛЮКС-КОСТОПІЛЬ», виконано не Позивачем. Підпис, у цьому ж договорі, від імені представника ТОВ «АВТОЛЮКС-КОСТОПІЛЬ» Остапчука В.В. також виконано не Остапчуком В.В .

За таких умов, Договір купівлі-продажу транспортного засобу від 12 грудня 2018 року №5977/18/0002293, укладений між ТОВ «АВТОЛЮКС-КОСТОПІЛЬ» та Відповідачем ОСОБА_2 не може бути чинним, адже продавець не набув необхідного обсягу цивільної дієздатності. Тобто, даний договір укладено з грубим порушенням ч. 2 ст. 203 ЦК України, що є підставою для визнання його недійсним відповідно до ст. 215 ЦК України. А договорі комісії узагалі не укладався і не підписувався Позивачем.

Від позивача надійшла заява про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги.

Від представника третьої особи: головного сервісного центру МВС Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Черкаській області (філія ГСЦ МВС) (РСЦ ГСЦ МВС в Черкаській області) надійшла заява про розгляд справи у відсутності їх представника.

Представник відповідача ТОВ «АВТОЛЮК-КОСТОПІЛЬ» у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи, у відповідності до ч. 1 ст. 131 ЦПК України був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не надав, а тому враховуючи правила ст. 223 ЦПК України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та можливість вирішення справи у відсутності відповідача.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1 ст. 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.

В судовому засіданні встановлено, що позивач являється власником автомобіля марки «Mercedes-Benz E 320», 2000 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 на підставі договору на надання послуг при купівлі-продажу транспортних засобів та номерних агрегатів з видачею довідки-рахунку №291353 від 11 серпня 2015 року.

16 листопада 2015 року позивач видав на користь ОСОБА_5 довіреність, посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Оніщук О.М., якою ОСОБА_5 уповноважено лише на керування та обслуговування автомобіля марки «Mercedes-Benz E 320».

У грудні 2018 року ОСОБА_5 повідомив позивачу про викрадення зазначеного транспортного засобу, а також про те, про вказану подію інформував поліцію.

Під час слідства встановлено, що про скоєне викрадення транспортного засобу ОСОБА_5 не повідомляв органам Національної поліції.

Досудовим розслідуванням встановлено, що на підставі договору комісії № 002293 від 12 грудня 2018 року ніби то укладеному між позивачем та ТОВ «АВТОЛЮКС-КОСТОПІЛЬ», позивач начебто відчужив на користь ТОВ «АВТОЛЮКС-КОСТОПІЛЬ» автомобіль «Mercedes-Benz E 320» 2000 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 .

В подальшому, на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу №5977/18/002293 від 12 грудня 2018 року, укладеному між ТОВ «АВТОЛЮКС-КОСТОПІЛЬ» та ОСОБА_2 , останній набув право власності на спірний транспортний засіб.

Проте, відповідно до висновку судової почеркознавчої експертизи від 09 вересня 2021 року №СЕ-19/111-21/3176-ПЧ, виготовленого судовим експертом КНДЕКЦ Михальченко Г., підпис у договорі комісії №002293 від 12 грудня 2018 року, укладеному між позивачем та ТОВ «АВТОЛЮКС-КОСТОПІЛЬ», виконано не позивачем. Разом з тим, у цьому ж договорі, підпис від імені представника ТОВ «АВТОЛЮКС-КОСТОПІЛЬ» Остапчука В.В. також виконано не Остапчуком В.В .

За таких обставин суд приходить до висновку, що спірний транспортний засіб вибув із власності позивача поза межами його волі та всупереч їй, у наслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 289 Кримінального кодексу України.

Водночас, спірний транспортний засіб протягом 2019 року вилучено працівниками поліції, а ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 грудня 2019 року у справі № 357/13556/19 на автомобіль «Mercedes-Benz E 320» 2000 року випуску накладено арешт з метою збереження речового доказу.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 липня 2021 року у справі №357/13556/19 із вказаного автомобіля знято арешт та такий автомобіль передано власнику - ОСОБА_1 .

Зважаючи на це, на даний час спірний транспортний засіб перебуває у фактичному володінні позивача.

Відповідно до листа РСЦ ГСЦ МВС України в Київській області від 19 вересня 2021 року №31/10-4037, на даний час право власності на спірний транспортний засіб зареєстровано за ОСОБА_2 .

Відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу «Mercedes-Benz E 320» 2000 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 реєстраційний номер НОМЕР_4 власником якого є ОСОБА_1 (а.с. 30).

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що спірний автомобіль вибув із власності позивача та перейшов у власність відповідача ОСОБА_1 .

Згідно ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно до ч. ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Юридично забезпечена можливість здійснювати правомочності щодо володіння, користування і розпорядження власника належним йому майном не може виходити за рамки, встановлені правовими нормами, що регулюють відносини у сфері власності (п. 4 мотивувальні частини Рішення Конституційного Суду України від 11 травня 2001 №4-рп/2005).

Правове регулювання відносин, пов`язаних з купівлею-продажом транспортних засобів, здійснюється на підставі положень ЦК України з урахуванням загальних положень про договір та спеціальних правил, закріплених у відповідних положенням спеціальних нормативних актів.

Згідно до ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України сторони не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином невідповідність вільному волевиявленню учасника правочину є підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу від 12 грудня 2018 року №5977/18/002293, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВТОЛЮКС-КОСТОПІЛЬ» та ОСОБА_2 щодо купівлі-продажу автомобіля марки «Mercedes-Benz E 320», 2000 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , а тому позов у цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 34 Закону України «Про дорожній рух», державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов`язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, а також відсутності будь-яких обтяжень, у тому числі за даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків.

Згідно з п. 7 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок та інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники зобов`язані зареєстровані (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Строк державної реєстрації продовжується у разі подання документів, які підтверджують відсутність своєчасного її проведення власниками транспортних засобів (хвороба, відрядження або інші поважні причини).

Експлуатація транспортних засобів, що не зареєстровані (не перереєстровані) в уповноважених органах МВС та без номерних знаків, що відповідають державним стандартам, а також ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах або знищені чи підроблені, забороняється.

З огляду на вищевикладене, приписи ст. 34 Закону України «Про дорожній рух» та Порядок не пов`язують момент реєстрації транспортного засобу відповідних реєстраційних органах із набуттям особою права власності на нього, а тільки регулюють та встановлюють обов`язки продавців та покупців транспортних засобів щодо зняття з реєстраційного обліку, реєстрації транспортного засобу, тощо.

Позивач ОСОБА_1 є належним власником спірного автомобіля, оскільки придбав його відповідно до договору купівлі-продажу, оплатив його вартість та зареєстрував за собою право власності на нього в уповноважених органах МВС України.

Договір купівлі-продажу транспортних засобів та номерних агрегатів з видачею довідки-рахунку № 291353 від 11 серпня 2015 року, на підставі якого позивач набув право власності на спірний автомобіль не визнано судом недійсним, а тому такий договір є чинним та таким, що породжує відповідні правові наслідки.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

Згідно зі ст. 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що позов у частині визнання за позивачем права власності на автомобіль марки «Mercedes-Benz E 320», 2000 року випуску, номера кузова НОМЕР_1 , також підлягає задоволенню.

Як вбачається із відзиву Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Черкаській області від 08 квітня 2022 року №31/23-413, такий спосіб захисту порушеного позивача права власності на автомобіль марки «Mercedes-Benz E 320», 2000 року випуску, номера кузова НОМЕР_1 , забезпечить ефективне його поновлення та захист.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76 - 82, 95, 229, 258, 259, 263 - 265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу від 12 грудня 2018 року №5977/18/002293, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВТОЛЮКС-КОСТОПІЛЬ» та ОСОБА_2 щодо купівлі-продажу автомобіля марки «Mercedes-Benz E 320», 2000 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 .

3.Визнати право власності на автомобіль марки «Mercedes-Benz E 320», 2000 року випуску, номера кузова НОМЕР_1 , за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ).

4.На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

5.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя підпис А.С. Поліщук

Згідно з оригіналом

Суддя А.С. Поліщук

Повний тест судового рішення складено 14 березня 2023 року.