Постанова

від 15.03.2023 по справі 190/576/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

15 березня 2023 року

м. Київ

справа № 190/576/21

провадження № 61-7511св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи (за первісним позовом):

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Лихівська селищна рада Кам`янського району Дніпропетровської області, виконком Лихівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області,

учасники справи (за зустрічним позовом):

позивач - виконком Лихівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2021 року у складі судді Кудрявцевої Ю. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 липня 2022 року у складі колегії суддів: Максюти Ж. І., Деркач Н. М., Барильської А. П.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Лихівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області, виконкому Лихівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди.

У серпні 2021 року позивачем подано уточнено позовну заяву про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі про його поновлення, в якому позивач просить визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 21 березня 2011 року, укладеного між П`ятихатською райдержадміністрацією Дніпропетровської області та ОСОБА_2 , (додаткова угода № 3 від 09 червня 2015 року «Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 21 березня 2011 року») щодо оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 20,00 га, кадастровий номер земельної ділянки 1224555600:01:003:0081, розташованої на території Лихівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області, про його поновлення строком на 7 років в наступній редакції додаткової угоди:

«Додаткова угода

до договору оренди земельної ділянки від 21 березня 2011 року (державна реєстрація від 29 грудня 2011 року № 122455564000037) з додатковою угодою № 3 від 09 червня 2015 року (державна реєстрація від 30 липня 2015 року № 10616080) про його поновлення

Лихівська селищна рада Кам`янського району Дніпропетровської області (надалі іменується «Орендодавець»), в особі селищного голови Савченко Лариси Миколаївни з однієї сторони та ОСОБА_1 (надалі іменується «Орендар») з іншої сторони (в подальшому разом іменується «Сторони», а кожна окремо «Сторона»), уклали цю Додаткову угоду про наступне:

1. Поновити термін дії договору оренди земельної ділянки від 21 березня 2011 року (державна реєстрація від 29 грудня 2011 року № 122455564000037, додаткова угода до договору оренди землі №3 від 09 червня 2015 року) строком на 7 (сім) років.

2. Внести зміни до договору оренди земельної ділянки від 21 березня 2011 року (державна реєстрація від 29 грудня 2011 року № 122455564000037):

2.2. У розділі «Строк, дії договору» п. 8 змінити та викласти в наступній редакції:

Договір укладено на 7 років. Після закінчення строку договору «Орендар», у разі належного виконання обов`язків відповідно до умов договору, має переважне право на укладання договору оренди землі на новий строк. «Орендар» зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

3. Всі інші умови договору земельної ділянки від 21 березня 2011 року (з додатковою угодою №3 від 09 червня 2015 року), не зачеплені даною угодою, залишаються незмінними.

4. Ця додаткова угода є невід`ємною частиною договору оренди земельної ділянки від 21 березня 2011 року (державна реєстрація від 29 грудня 2011 року) та набирає чинності після набрання законної сили рішення суду щодо визнання цієї угоди укладеною та державної реєстрації поновлення договору оренди землі в порядку, визначеному нормами діючого законодавства України».

У вересні 2021 року виконком Лихівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області звернувся з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про зобов`язання повернути земельну ділянку.

Позов обґрунтовано тим, що строк дії спірного договору оренди землі, укладеного 21 березня 2011 року, закінчився 29 грудня 2016 року.

Вказував, що в порушення пункту 19 договору орендар не повернув орендовану земельну ділянку і продовжує нею користуватися без правових підстав.

З 06 липня 2021 року власником вказаної вище земельної ділянки являється виконком Лихівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровської області та земельна ділянка повинна бути повернута відповідачем за зустрічним позовом саме виконавчому комітету.

Враховуючи наведене просив суд зобов`язати ОСОБА_1 повернути на користь виконавчого комітету Лихівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровської області земельну ділянку площею 20,00 га, кадастровий номер 1224555600:01:003:0081, яка розташована на території Лихівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровської області.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Зустрічний позов виконавчого комітету Лихівської селищної ради задоволено.

Зобов`язано ОСОБА_1 повернути виконавчому комітету Лихівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровської області земельну ділянку площею 20,00 га з кадастровим номером 1224555600:01:003:0081.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Додатковим рішенням П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 11 лютого 2022 року заяву представника позивача за зустрічним позовом виконавчого комітету Лихівської селищної ради - адвоката Стребкової О. А. про ухвалення додаткового рішення задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь виконавчого комітету Лихівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровської області витрати на професійну правову допомогу, понесені у зв`язку з розглядом справи, в сумі 27 000,00 грн.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 07 липня 2022 року апеляційні скарги ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2021 року залишено без змін.

Додаткове рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 11 лютого 2022 року залишено без змін.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили із того, що орендодавець у визначений законодавством строк повідомив орендаря про відмову у продовженні оренди та заявив вимогу про повернення йому земельної ділянки, тому у позивача відсутні підстави для користування спірною земельною ділянкою.

Враховуючи те, що власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, суди дійшли висновку про наявність підстав для задоволення зустрічного позову.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У серпні 2022 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 .

Ухвалою Верховного Суду від 10 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.

Ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 08 березня 2023 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та задовольнити позовні вимоги.

Підставою касаційного оскарження заявник зазначає застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 22вересня 2022 року у справі № 313/350/16-ц, провадження № 14-97цс20, від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19, провадження № 12-4гс21, від 03 грудня 2019 року у справі № 372/4583/14-ц, провадження № 14-493цс18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга мотивована тим, що судами не враховано, що станом на момент закінчення дії договору оренди землі з його сторони були виконані всі умови та обов`язки, передбачені статтею 33 Закону України «Про оренду землі», для поновлення договору оренди. Вказує, що у встановлений законом строк він направив відповідачу лист-повідомлення з пропозицією продовжити договір оренди землі та надав проект додаткової угоди з цього приводу, при цьому надання будь-яких інших документів законом не передбачено.

Крім того, оскільки він продовжував користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди землі і протягом місяця листа-повідомлення від орендодавця щодо заперечення у поновленні договору оренди не отримував, тому договір оренди вважається поновленим з 29 грудня 2016 року строком на 7 років.

У зв`язку з відмовою орендодавця укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі він звернувся до суду із позовом про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі про його поновлення.

При цьому вказує, що відмова виконкому Лихівської селищної ради від 13 квітня 2021 року щодо поновлення договору оренди землі, укладеного 21 березня 2011 року, є неправомірною, оскільки прийнята неправомочним органом.

Також зазначає, що відсутні правові підстави для задоволення зустрічного позову.

Доводи особи, яка подала відзиви на касаційну скаргу

У грудні 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 від виконкому Лихівської селищної ради, у якому вказано, що оскаржувані заявником судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

21 березня 2011 року між П`ятихатською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області та ОСОБА_2 укладено договір оренди землі площею 20,00 га, у тому числі 20,00 га ріллі, кадастровий номер 1224555600:01:003:0081, яка розташована на території Лихівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровської області строком на 5 років. Договір зареєстровано 29 грудня 2011 року у відділі Держкомзему у П`ятихатському районі.

Пунктом 8 договору передбачено, що після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Згідно пункту 11 договору орендна плата вноситься на поточний рахунок Лихівської селищної ради щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до пункту 33 договору дія договору припиняється поміж іншого, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до пункту 36 договору перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Згідно копії акту прийому-передачі об`єкта оренди (земельної ділянки) за договором оренди від 21 березня 2011 року П`ятихатська районна державна адміністрація Дніпропетровської області передала ОСОБА_2 земельну ділянку площею 20,00 га, кадастровий номер 1224555600:01:003:0081, яка розташована на території Лихівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровської області.

Згідно копії свідоцтва про смерть ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно копії додаткової угоди № 3 від 07 травня 2015 року про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 21 березня 2011 року змінено сторону договору оренди землі, а саме змінено орендаря - ОСОБА_2 на ОСОБА_1 , який є спадкоємцем. Всі інші умови договору оренди землі від 21 березня 2011 року, не зачеплені даною угодою, залишаються незмінними.

Згідно копії додаткової угоди № 3 від 09 червня 2015 року про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 21 березня 2011 року, копії Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права - 09 червня 2015 року замінено сторону в договорі оренди землі, а саме змінено орендаря з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 та 30 липня 2015 року зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

26 жовтня 2016 року ОСОБА_1 направив на адресу ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області лист-повідомлення про надання згоди на пролонгацію договору оренди землі строком на 25 років (у разі незгоди - не менше ніж на 7 років) на умовах додаткової угоди, копію якої додано до листа-повідомлення.

Лист-повідомлення ОСОБА_1 від 26 жовтня 2016 року отримано

ГУ Держгеокадастру в Дніпропетровській області 27 жовтня 2016 року, що підтверджується відміткою на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Протягом місяця з дня направлення листа-повідомлення ОСОБА_1 не отримав відповіді про надання згоди на поновлення договору оренди землі.

10 квітня 2017 року ОСОБА_1 повторно звернувся до Головного управління Держгеокадастру України з листом-повідомленням, відповідно до якого заявив про намір поновити договір оренди землі, укладений 21 березня 2011 року.

Листом від 04 травня 2017 року за № Д-11914/0-1932/6-17 ГУ Держгеокадастр в Дніпропетровській області відповіло ОСОБА_1 на його лист-повідомлення від 26 жовтня 2016 року, яким відмовило у поновленні договору оренди землі у зв`язку з неподанням повного пакету документів, зокрема, договору оренди земельної ділянки від 21 березня 2011 року, додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі, документів, що підтверджують належне виконання обов`язків орендаря відповідно до статті 96 ЗК України.

07 серпня 2017 року ОСОБА_1 направив на адресу Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області лист про підписання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 21 березня 2011 року на підставі частини шостої статті 33 Закону України «Про оренду землі», додавши додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки від 21 березня 2011 року у двох екземплярах, пакет документів на підтвердження належного виконання своїх обов`язків за умовами договору оренди землі та документи, що підтверджують перехід права користування земельною ділянкою від ОСОБА_2 до ОСОБА_1 .

Суди встановили, що ОСОБА_1 відмовлено у підписанні додаткової угоди про поновлення договору оренди землі з підстав неузгодження істотних умов відповідно до листа від 10 жовтня 2017 року № Д-9451/0-7421/6-17.

Згідно довідки, виданої 26 травня 2017 року виконкомом Лихівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, ОСОБА_1 продовжує користуватись земельною ділянкою, кадастровий номер 1224555600:01:003:0081, площею 20,0 га.

Згідно довідок П`ятихатського відділення Кам`янської ОДПІ станом на 29 травня 2017 року у ОСОБА_1 відсутній борг по орендній платі за землю.

Рішенням П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області

від 26 грудня 2017 року у справі № 190/750/17 за позовом ОСОБА_1 до ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області, П`ятихатської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про поновлення договору оренди землі та зобов`язання вчинити дії позов задоволено частково.

Визнано поновленим договір оренди землі загальною площею 20,0000 га з кадастровим номером 1224555600:01:003:0081, укладений 21 березня 2011 року П`ятихатською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області та ОСОБА_3 .

У задоволенні позову в іншій частині відмовлено.

Постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 липня 2018 року задоволено апеляційну скаргу ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області, рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 26 грудня 2017 року скасовано і ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Постановою Верховного Суду від 20 січня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Постанову апеляційного суду змінено, викладено у редакції цієї постанови.

Змінюючи постанову апеляційного суду, Верховний Суд виходив із того, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушених прав.

Згідно Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку станом на 30 квітня 2021 року земельна ділянка з кадастровим номером 1224555600:01:003:0081, площею 20,00 га, перебуває в оренді у ОСОБА_1

19 березня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Лихівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровської області з листом-повідомленням, відповідно до якого заявив про намір поновити договір оренди землі, укладений 21 березня 2011 року. До листа-повідомлення додано проект додаткової угоди.

13 квітня 2021 року виконавчим комітетом Лихівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровської області Дігтярю В. І. надіслано відмову в укладенні додаткової угоди та запропоновано повернути раніше передану йому в оренду земельну ділянку.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності власником земельної ділянки з кадастровим номером 1224555600:01:003:0081, площею 20,00 га, являється виконавчий комітет Лихівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровської області.

Згідно довідки, виданої 03 червня 2021 року виконкомом Лихівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, ОСОБА_1 за період з 01 січня 2017 року по 01 червня 2021 року сплачував земельний податок за земельну ділянку з кадастровим номером 1224555600:01:003:0081, площею 20 га.

06 липня 2021 року здійснено державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 1224555600:01:003:0081, площею 20 га та внесено відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Отже, з цієї дати власником земельної ділянки являється виконавчий комітет Лихівської селищна рада П`ятихатського району Дніпропетровської області.

Згідно заяви від 21 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Лихівської селищної ради з проханням нарахувати йому орендну плату за користування земельною ділянкою 1224555600:01:003:0081.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною третьою статті 792 ЦК України встановлено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

За змістом частини першої статті 33 Закону України «Про оренду землі» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частини друга-четверта статті 33 Закону).

За змістом частини п`ятої статті 33 Закону орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Під час розгляду вказаної справи, судами встановлено, що 19 березня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Лихівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровської області з листом-повідомленням, відповідно до якого заявив про намір поновити договір оренди землі, укладений 21 березня 2011 року. До листа-повідомлення додано проект додаткової угоди.

13 квітня 2021 року виконавчим комітетом Лихівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровської області Дігтярю В. І. надіслано відмову в укладенні додаткової угоди та запропоновано повернути раніше передану йому в оренду земельну ділянку.

Звертаючись до суду із вказаним позовом, ОСОБА_1 вказував, що після 29 грудня 2016 року він продовжував користуватися орендованою земельною ділянкою, належно сплачував орендну плату за користування нею, а орендодавець письмово не повідомляв його про відмову в поновленні договору оренди землі та не заперечував проти оренди земельної ділянки, суми орендної плати чи інших істотних умов договору.

З обґрунтування позову позивача вбачається, що він вважав поновленим договір оренди на підставі частини шостої статті 33 Закону України «Оренду землі».

Частина шоста статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачає, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:

власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);

уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує його обов`язки за цим договором; він повідомив орендодавця в установлені законом строки про намір поновити договірні відносини на новий строк; до листа-повідомлення додав проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі; продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець упродовж місяця після закінчення строку договору оренди землі письмово не повідомив орендаря про заперечення у поновленні цього договору (постанови від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц, від 22 вересня 2020 року у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18, від 31 серпня 2022 року у справі № 903/1030/19).

З наведеного вбачається, що у разі зміни умов договору оренди вони потребують узгодження між сторонами, тому одностороння зміна істотних умов договору орендарем не дає йому переважного права на поновлення договору відповідно до частини шостої статті 33 Закону України «Про оренду землі».

З пункту 8 договору оренди землі вбачається, що його укладено строком на 5 (п`ять) років.

Разом із тим, звертаючись до суду із вказаним позовом, позивач просив суд визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 21 березня 2011 року, у якій строк договору становить 7 років, тобто не на тих умовах, на яких було укладено договір оренди землі.

Таким чином, враховуючи те, що позивачем змінено умови договору, збільшено строк користування земельною ділянкою, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо поновлення договору оренди відповідно до частини шостої статті 33 Закону України «Про оренду землі».

Посилання заявника у касаційній скарзі на те, що суди попередніх інстанцій неправомірно задовольнили зустрічну позовну заяву, оскільки з 19 липня 2020 року такі юридичні особи як Лихівська селищна рада П`ятихатського району Дніпропетровської області та виконком Лихівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровської області не існують, відхиляються колегією суддів, оскільки відповідно до постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року «Про утворення та ліквідацію районів» виконком Лихівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровської області не припинив свого існування, а лише змінив найменування.

Посилання заявника на те, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 22вересня 2022 року у справі № 313/350/16-ц, провадження № 14-97цс20, від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19, провадження № 12-4гс21, від 03 грудня 2019 року у справі № 372/4583/14-ц, провадження № 14-493цс18, відхиляються колегією суддів, оскільки судові рішення судів попередніх інстанцій не суперечать висновкам, викладеним у вказаних постановах.

Таким чином, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Вказані, а також інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні позивачем норм матеріального і процесуального права й зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» (Seryavin and others v. Ukraine, № 4909/04, § 58).

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають.

Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 липня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович