Рішення

від 15.03.2023 по справі 219/13521/21

ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 219/13521/21

Провадження № 2/229/222/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2023 р. м. Дружківка, Донецької області

Дружківський міський суд Донецької області в складі:

головуючого судді Худіної О.О.,

при секретарі судового засідання Ситника С.О.,

без сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за розпискою, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , інтереси якого представляє ОСОБА_2 в грудні 2021 року звернувся до Артемівського міського суду Донецької області з вимогами до ОСОБА_3 про стягнення боргу за розпискою.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 03 червня 2021 року ОСОБА_3 позичила у ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 30000,00 грн, які зобов`язалася повернути до 30.06.2021 року. На підтвердження отримання коштів відповідачкою було надано особисту письмову розписку від 03.06.2021 року із зазначенням умов їх повернення. Відповідачка не повернула позивачу отримані кошти та уникає виконання своїх зобов`язань.

Просить стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 борг за розпискою у розмірі 30000,00 грн, 3% річних, інфляційні, а також судові витрати.

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 23 грудня 2021 року було відкрито провадження, розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 11 лютого 2022 року розгляд справи було відкладено у зв`язку неявкою відповідача.

Відповідно до Розпорядження Голови Верховного Суду України від 21.10.2022 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», справи підсудні Артемівському міськрайонному суду Донецької області були передані до Дружківського міського суду Донецької області.

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 21 грудня 2022 року закрито підготовче провадження, призначено розгляд справи по суті на 12 січня 2023 року.

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 12 січня 2023 року справу було відкладено у зв`язку з неявкою відповідача.

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 12 січня 2023 року справу було відкладено до 15 березня 2023 року.

14.03.2023 року представником позивача було надано розрахунок позову станом на 15.03.2023 року, відповідно до якого представник позивача просила стягнути на користь останнього з відповідача борг в сумі 30000 гривень, 3% річних в сумі 1536,16 гривень, інфляційні - 9602,39 гривень . а вського 41138,55 гривень, а також судові витрати в розмірі 6000 гривень.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, від представника надійшло клопотання про розгляд справи за відсутність позивача та представника. На задоволенні позовних вимог у повному обсязі наполягали.

Відповідач ОСОБА_3 не з`явилась про дату, місце, час повідомлена належним чином, від представника ОСОБА_4 надійшло клопотання про розгляд справи за їх відсутності, позов просили задовільнити частково, в частині стягненні суми основного боргу, в частині стягнення 3% річних, інфляційних та судових витрат - відмовити, у зв`язку з тим, що в умовах війни відповідач була позбавлена житла, не має можливості працювати, хворіє.

На підставі ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України(далі -ЦПК України), у зв`язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд вивчив матеріали справи і встановив наступне:

03 червня 2021 року відповідач ОСОБА_3 позичила у ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 30000,00 грн, які зобов`язалася повернути до 30.06.2021 року. На підтвердження отримання коштів відповідачкою було надано особисту письмову розписку від 03.06.2021 року із зазначенням умов їх повернення. Відповідачка не повернула позивачу отримані кошти та уникає виконання своїх зобов`язань.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.

Із розписки, підписаної відповідачем 03 червня 2021 року вбачається, що відповідачка взяла на себе зобов`язання повернути позивачу грошові кошти у розмірі 30000,00 грн до 30.06.2021 року. Таким чином, вказаною розпискою позивач підтвердив факт отримання відповідачем коштів у нього у зазначеному розмірі і відповідач зобов?язався їх повернути позивачу у вказаний строк (а.с.7)

Отже, враховуючи, що відповідач отримав у позивача грошові кошти в розмірі 30000,00 грн , їх у строк - до 30.06.2021 року не повернула, позивач має право вимагати повернення відповідачем суми займу.

Окрім цього, відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тобто, позивач має право заявляти вимоги про повернення боргу відповідачем з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3 % річних.

Враховуючи, що законом не визначений обов`язковий досудовий порядок врегулювання спору, позивач не направляв відповідачу письмову претензію. Але, позивач усно при зустрічі з відповідачем перед зверненням до суду, запропонував віддати йому позику, але відповідач ухиляється від виконання свого зобов`язання, мотивуючи відсутністю грошових коштів у останньої.

Дослідивши і оцінивши письмові докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

З дослідженої розписки від 03.06.2021 року, суд встановив, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , народилась в с. Міньковка, Артемівського району (нині- Бахмутського) Донецької області, зареєстрована на момент укладення розписки в АДРЕСА_1 , одержала в борг від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 30000,00 (тридцять тисяч) гривень для особистих потреб та зобов`язалась повернути їх ОСОБА_1 до 30 червня 2021 року в повному обсязі, оригінал розписки від 03.06.2021 року має підпис ОСОБА_3 .(а.с.7)

У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (надалі - «ЦК України»), зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч. ч. 1-2 ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за надані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно ч. ч. 1-2 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором, є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України, строком договору є час протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Ці висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 11.04.2018 у справі № 758/1303/15-ц.

У правовій позиції Верховного Суду України, яка викладена в постанові ВСУ від 02.07.2014 року № 6-79цс14, визначено, що за своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики після отримання коштів, підтверджуючи як факт укладення договору та зміст умов договору, так і факт отримання боржником від кредитора певної грошової суми.

Статтями 1046, 1047 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

У відповідності до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Верховний Суд України у постанові від 19.10.2016 по справі № 761/6313/14-ц, підводячи підсумок відповідальності боржника перед кредитором, в разі несвоєчасного повернення позики конкретизував складові його боргу, висловив наступну правову позицію.

У разі неповернення позичальником суми позики своєчасно його борг складатиме: суму позики з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення грошового зобов`язання; проценти за позикою, якщо інше не встановлено договором або законом, нараховані відповідно до договору позики або облікової ставки НБУ за весь строк користування позиченими коштами; три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено договором або законом.

При цьому індекс інфляції, 3% річних від простроченої суми (ст. 625 ЦК України) та проценти за позикою (ст. 1048 ЦК України) підлягають сплаті до моменту фактичного повернення боргу.

Як вбачається з правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 01.10.2014 по справі № 6-113цс14, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входить до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові

Далі ч. 1,2 ст. 207 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до правового висновку ВС від 08.07.2019 року по справі №524/4946/16-ц за своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми.

Отже, досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти їх справжню правову природу, незалежно від найменування документа, незважаючи на найменування документа, і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки.

З наведеного вище суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню та з ОСОБА_3 підлягає стягненню сума боргу за договором позики від 03.06.2021 року у розмірі 30000,00 грн, сума 9602,39 грн. - інфляційні витрати, 1536,16 грн. 3% річних.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 6000 грн., що документально підтверджено наявними у справі документами (квітнація про сплату судового сбору, договір про надання правової допомоги).

Керуючись ст. 3, 12, 81, 141, 200, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики, -задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП

НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , борг за розпискою від 03.06.2021 року у розмірі30000,00 (тридцять тисяч) гривень, суму штрафних санкцій за невиконання грошового зобов`язання за зазначеною позикою у розмірі: 9602,39 грн. - інфляційні витрати, 1536,16 грн. 3% річних, загалом 41 138,55 грн. (сорок одна тисяча сто тридцять вісім гривень 55 копійок).

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 судові витрати в розмірі 6000 грн.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення подається учасниками справи безпосередньо (частина першастатті 355 ЦПК України) або через суд першої інстанції (п. 15.5розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України) до Дніпровського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Худіна