Ухвала

від 30.12.2024 по справі 219/13521/21

ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 219/13521/21

Провадження № 6/229/338/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2024 р. Дружківський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді Дубовика Р.Є., за участю секретаря Ергашової Н.Н., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за поданням головного державного виконавця Бахмутського відділу державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , стягувач ОСОБА_2 ,

ВСТАНОВИВ:

До Дружківського міського суду Донецької області надійшло подання головного державного виконавця Бахмутського відділу державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , стягувач ОСОБА_2 .

В обґрунтування подання зазначено, що на примусовому виконанні у Бахмутському відділі державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження АСВП 71821051, з виконання виконавчого листа № 2/229/222/2023, 219/13521/21, виданого 18.04.2023 року, про стягнення боргу в сумі 47138, 55 грн. За вказаним виконавчим документом боржником є - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка згідно матеріалів виконавчого провадження є громадянкою України. Відповідно до статей 3, 4, 24, 25, 26 Закону України "Про виконавче провадження", 17.05.2023 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копії якої направлено сторонам виконавчого провадження. У період з 17.05.2023 року по 12.12.2024 року державним виконавцем неодноразово направлені запити до реєстраційно-облікових установ з метою виявлення майна та доходів боржника. Згідно відповідей з вищевказаних установ боржник не має доходів, на які можливо звернути стягнення на виконання вищезазначеного рішення суду. Згідно відомостей бази даних МВС за боржником транспортні засоби не зареєстровані. Згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власностіна нерухоме майно, Державного реєстру іпотек нерухоме майно за боржником не зареєстроване. Державним виконавцем надіслано запит до Державної прикордонної служби України щодо перетину боржником державного кордону України у період з початку примусового виконання рішення суду (17.05.2023) по 12.12.2024 року. Згідно відповіді Державної прикордонної служби, дані щодо перетину боржником державного кордону у вказаний період відсутні. Згідно відповіді Державної міграційної служби, станом на 12.12.2024 року боржник зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . 17.05.2023 державним виконавцем винесена постанова «Про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження», якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно. 17.05.2023 державним виконавцем винесено постанову «Про арешт коштів боржника», копії направлені на виконання до банків-учасників обміну. Згідно повідомлень АТ «СЕНС БАНК», АТ «ОЩАДБАНК» за боржником зареєстровані розрахункові рахунки, які підлягають арешту. Державним виконавцем на адресу вищезазначених фінансових установ неодноразово надіслано платіжні інструкції з метою списання грошових коштів з арештованих розрахункових рахунків боржника. Станом на 12.12.2024 року стягнуто та перераховано на користь стягувача: 04.08.2023 - 1040 грн.;29.08.2023 - 1000 грн.;28.09.2023 - 1050 грн.;01.11.2023 - 1000 грн.;03.01.2024 - 1100 грн.;02.02.2024 - 500 грн.;04.04.2024 - 500 грн.;03.10.2024- 500 грн.;25.10.2024 - 202,85 грн.;03.12.2024 - 500 грн. Таким чином, станом на 12.12.2024 року залишок заборгованості за виконавчим листом № 2/229/222/2023, 219/13521/21, який видано 18.04.2023 Дружківським міським судом Донецької області про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_2 , складає 39 695,70 грн.

У судове засідання головний державний виконавець Бахмутського відділу державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Моргуль В.С. не з`явився.

Боржник, стягувач про дату, час і місце судового засідання не повідомлялись у відповідності до вимог ч. 4 ст. 441 ЦПК України.

Дослідивши подання з доданими до нього документами та матеріали виконавчого провадження № 71821051, суд вважає, що воно задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Закон України«Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.

Згідно з вимогами п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Приписами ч. ч. 2, 4 ст.6 Закону «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» визначено, що громадянинові України, який має паспорт, у випадках, передбачених п. п. 1-9 ч. 1 цієї статті, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон або у вказаних випадках паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено. Також, статтею 6цього Закону передбачено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, а громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон.

Таким чином, за наявності підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, до громадянина в залежності від наявності чи відсутності паспорта для виїзду за кордон застосовується: відмова у видачі паспорта; відмова у виїзді за кордон; тимчасове затримання чи вилучення паспорта для виїзду за кордон.

Згідно з вимогами п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець, під час здійснення виконавчого провадження, має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до вимог ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження управі виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця.

Приписами ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» визначено зобов`язання боржника,відповідно до яких він зобов`язаний:утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення;допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння,приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій;за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України;повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини;своєчасно з`являтися на вимогу виконавця;надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Аналізуючи вказану норму закону, можна зробити висновок про те, що поняття «ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, і коли виконати цей обов`язок не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо). Таким чином, основною і єдиною підставою для тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України є його ухилення від виконання зобов`язань.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В своєму поданні головний державний виконавець Бахмутського відділу державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції посилається на те, що ОСОБА_1 , будучи обізнаною про наявність відкритого виконавчого провадження, умисно ухиляється від виконання рішення суду, оскільки у боржника майно, що належить їй на праві власності, відсутнє, а також з тих підстав, що вона не отримує будь-яких доходів.

Суд не бере до уваги дані доводи державного виконавця, оскільки саме по собі невиконання боржником самостійно зобов`язань протягом строку, про що вказує державний виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків.

Більше того, суд зазначає, що на момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на неї рішенням, повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Натомість, матеріали подання не містять навіть доказів обізнаності боржника про триваюче щодо неї виконавче провадження, а також доказів її ухилення від участі у вчиненні певних виконавчих дій.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа, виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Судом встановлено, що 17.05.2023 року головним державним виконавцем Бахмутського відділу державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Моргуль В.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 71821051 з примусового виконання виконавчого листа № 2/229/222/2023, 219/13521/21 від 18.04.2023 року, виданого Дружківським міським судом Донецької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу в сумі 47138, 55 грн. Однак, доказів на підтвердження факту виконання державним виконавцем вимог ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», тобто на підтвердження факту отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження, суду не надано. Також, суду не надано доказів того, що державний виконавець здійснював виклик боржника, а останній в свою чергу такі виклики отримував.

Оскільки, докази отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження та виклики до приватного виконавця відсутні, вважати боржника такою, що належним чином повідомлена про свої права та обов`язки у виконавчому провадженні, неможливо. Через необізнаність боржника про відкрите стосовно неї виконавче провадження, умисел на ухилення від виконання остаточного судового рішення не є доведеним.

Таким чином, суду не надано доказів свідомого ухилення ОСОБА_1 від виконання зобов`язань, покладених на неї судовим рішенням, а сам факт наявності відкритого виконавчого провадження не свідчить про ухилення боржника від виконання судового рішення, а наявність грошового зобов`язання не є підставою для задоволення подання приватного виконавця про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Суд наголошує на тому, що тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише при наявності достатніх на це підстав.

Свобода пересування гарантована ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, частина друга якої передбачає, що кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. При чому, згідно із вимогами ч. 3 указаної статті, на здійснення цього права не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом, і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

У справі «Гочев проти Болгарії» Європейський суд з прав людини сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч. 3 ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції, і по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування). При цьому, при вирішенні питання про пропорційність обмеження даного права з метою стягнення неоплачених боргів слід пам`ятати, що таке обмеження може бути виправдано лише тоді, коли воно дійсно сприятиме погашенню заборгованості.

Враховуючи вищевикладене суд доходить висновку про те, що тимчасове обмеження у праві виїзду боржника без встановлення факту ухилення від виконання зобов`язань не буде відповідати одному із критеріїв, визначених ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, за яких обмеження права на свободу пересування може бути виправдане.

З цих підстав, суд вважає, що підстави для задоволення подання головного державного виконавця Бахмутського відділу державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , відсутні.

Разом з тим, суд роз`яснює державному виконавцю, що відмова у задоволенні подання не перешкоджає повторному зверненню з аналогічним, у разі виникнення нових обставин, що обґрунтовують необхідність застосування тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2,258,260,261,267,352-353,441 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні подання головного державного виконавця Бахмутського відділу державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , стягувач ОСОБА_2 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання або протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її копії учасниками процесу, через суд першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п`ятнадцять днів з дня її підписання або через п`ятнадцять днів зо дня отримання її копії учасниками процесу, якщо не буде оскаржена у встановленому законом порядку.

Суддя Р.Є. Дубовик