КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 березня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/260/23
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач (через свого представника - адвоката Мельник О.М.) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:
1. визнати протиправним та скасувати рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 08 грудня 2022 року № 97 про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи;
2. зобов`язати Відповідача розглянути повторно заяву ОСОБА_2 від 22.02.2022 про підтвердження стажу роботи на засіданні Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, та за результатами її розгляду прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків, викладених в рішенні Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.08.2022 у справі №340/3377/22.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що комісія з питань підтвердження стажу роботи не повідомила заявника про час та місце розгляду заяви, не скористалась наданим правом самостійно отримати від заінтересованих органів інформацію, необхідну для підтвердження стажу роботи, у встановленому порядку враховуючи, що позивач самостійно не може це зробити. Жодної допомоги у зборі документів відповідачем не надано.
Ухвалою суду від 30 січня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
У встановлений судом строк на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Обґрунтовуючи заперечення проти позовних вимог, представник відповідача вказує, що оскільки відсутні документи, які підтверджують факт ліквідації ПКСП «Гурівське» або факт реорганізації ПКСП «Гурівське» в ПП ПСП «Гурівське», комісія з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, відмовило в підтвердження стажу роботи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 10.10.1980 року був прийнятий у члени колгоспу імені Горького Гурівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області на посаду тракториста, з якої був звільнений 21.09.1989 року на підставі поданої заяви. З 01.01.1991 року позивач знову був прийнятий в члени колгоспу імені Горького на посаду тракториста. Згідно з записами у трудовій книжці колгоспника, заведеній щодо позивача, у 1997 році колгосп імені Горького реорганізований в ПКСП "Гурівське" (пр. №2 від 15.03.1997 року), а відповідно до Указу Президента України від 03.12.1999 року №1529/99 "Про прискорення реформування аграрного сектора економіки" на підставі статті 31 Закону України "Про КСП" та пункту 11 Статуту ПКСП "Гурівське" позивач виведений з членів ПКСП "Гурівське" з земельним та майновим паєм у зв`язку з ліквідацією ПКСП "Гурівське" (пр. №2 від 26.02.2000 року).
У листопаді 2021 року та у лютому 2022 року ОСОБА_2 звертався до ГУ ПФУ в Кіровоградській області із заявами від 30.11.2021 року та від 22.02.2022 року про підтвердження стажу роботи на посаді тракториста, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, у період з 1980 року по 2000 рік.
Вказані заяви не розглядалися Комісією з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, створеною при ГУ ПФУ в Кіровоградській області, та були повернуті без розгляду з підстав відсутності документального підтвердження реорганізації колгоспу імені Горького в ПСП "Гурівське".
У травні 2022 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Кіровоградській області із заявою, у якій просив пояснити причини неприйняття його заяв на розгляд Комісії.
Листом ГУ ПФУ в Кіровоградській області №3309-3510/Б-02/8-1100/22 від 08.06.2022 року позивачу надано відповідь, у якій повідомлено про необхідність подання довідки про реорганізацію колгоспу ім. Горького для розгляду документів на комісії.
Вказані вище обставини встановлені рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2022 року у справі 340/3377/22, залишеного в силі постановою ТААС від 30 листопада 2022 року, яке набрало законної сили 30 листопада 2022 року (а.с.11-20).
Відповідно до ч.4 ст.78 КААС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Вказаним вище рішенням, суд визнав протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_2 від 22.02.2022 року про підтвердження стажу роботи, та зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 22.02.2022 року про підтвердження стажу роботи на засіданні комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, та прийняти відповідне рішення.
На виконання рішення суду у справі 340/3377/22, Комісія при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, повторно розглянувши заяву від 22.02.2022 року про підтвердження стажу роботи ОСОБА_2 , своїм рішенням від 08 грудня 2022 року №97 відмовила в підтвердженні стажу роботи позивача з огляду на відсутність документів, які підтверджують факт ліквідації ПКСП «Гурівське» або факт реорганізації ПКСП «Гурівське» в ПП ПСП «Гурівське» (а.с.21).
Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся із цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Умови призначення пенсії за віком наведені у статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Статтею 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачена пенсія за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Відповідно до частини 1 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пільгових умовах пенсія за віком призначається чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців.
Частиною 2 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиною 4 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Згідно з пунктами 1, 3 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.
Пунктом 20 Порядку №637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.
У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Відповідно до статті 49 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.
Отже, підтвердження спеціального трудового стажу трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів), що дає право на пенсію на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", має здійснюватися шляхом подання уточнюючої довідки про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції, яка видається таким підприємством або його правонаступником. У разі відсутності правонаступника такого підприємства підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, здійснюється в порядку, визначеному Пенсійним фондом України.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 року №18-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24.11.2006 року за №1231/13105, затверджено Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії (надалі - Порядок №18-1).
Цей Порядок визначає процедуру підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи:
- для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлену для окремої категорії працівників, у разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника;
- до 01 січня 2004 року, якщо в трудовій книжці є записи з виправленнями або недостовірні чи неточні записи про періоди роботи на підприємствах, в установах, організаціях (їх правонаступниках), розташованих на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (далі - підприємства, які розташовані на тимчасово окупованій території).
Порядком №18-1 передбачено таке:
2. Дія цього Порядку поширюється на осіб, які працювали:
- на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України;
- на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;
- на посадах, що дають право на призначення пенсії за вислугу років;
- у період до 01 січня 2004 року на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, та якщо в трудовій книжці є записи з виправленням або недостовірні чи неточні записи про періоди роботи (далі - періоди роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території).
3. Підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років та періодів роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії (далі - Комісії).
4. Комісії створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких обов`язково включаються представники органів соціального захисту населення, органів Пенсійного фонду України, Державної служби України з питань праці. До складу Комісії за згодою включаються представники профспілок та організацій Спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об`єднань профспілок на національному рівні та регіональних організацій роботодавців та їх об`єднань.
5. Комісії діють у відповідності до цього Порядку. Склад Комісій затверджується начальником Головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Головою Комісії є начальник Головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
6. Основним завданням Комісії є розгляд заяв про підтвердження стажу роботи та прийняття за результатами їх розгляду рішень про підтвердження (відмову в підтвердженні) стажу роботи.
7. Для виконання покладених на Комісію завдань їй надається право:
- заслуховувати на своєму засіданні особу, яка подала заяву про підтвердження стажу роботи (далі - заявник), або її законного представника, або представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально;
- запрошувати на засідання як консультантів та експертів фахівців центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій;
- отримувати від заінтересованих органів інформацію, необхідну для підтвердження стажу роботи, у встановленому порядку;
- інформувати територіальні органи Пенсійного фонду України з питань, що входять до компетенції Комісії.
8. Засідання Комісії проводиться в міру потреби, але не рідше одного разу на місяць. Комісія правомочна приймати рішення за участю у засіданні не менше як 2/3 її членів.
9. Комісії повідомляють заявника про час, дату та місце розгляду заяви про підтвердження стажу роботи та розглядають її не пізніше двох місяців з дня звернення за підтвердженням стажу роботи.
10. Рішення про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи (додаток 1) приймається більшістю голосів членів Комісії, присутніх на засіданні, підписується головою Комісії або його заступником та набуває чинності з дня його прийняття.
11. Із заявою про підтвердження стажу роботи (додаток 2) заявник (його законний представник або представник, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (далі - його представник)) може звернутись до будь-якого територіального органу Пенсійного фонду України незалежно від території обслуговування цього органу.
Для підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, до заяви додаються:
- документи, які підтверджують факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні) - щодо підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01 липня 2004 року та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр);
- трудова книжка;
- документи (за наявності), видані архівними установами, зокрема:
- довідка про заробітну плату;
- копії документів про проведення атестації робочих місць;
- копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати.
Для підтвердження періодів роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, заявник (його представник) подає трудову книжку та зазначає у заяві дані про свідків (не менше двох), які знають заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (у тому числі в колгоспі) і мають документи про свою роботу за період, щодо якого вони підтверджуватимуть роботу заявника.
Заявник (його представник) може додатково подавати інші документи про стаж роботи.
12. Територіальні органи Пенсійного фонду України надають заявникам допомогу у зборі необхідних документів та отриманні через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, витягу з Єдиного державного реєстру в електронній формі для підтвердження стажу роботи.
13. Заява про підтвердження стажу роботи разом з документами, визначеними у пункті 11, абзаці дев`ятому пункту 12 цього Порядку, протягом п`яти робочих днів передаються на розгляд Комісії.
14. Комісії розглядають заяви про підтвердження стажу роботи, на бажання заявника, у його присутності або в присутності його законного представника, або представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Комісії приймають рішення щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні та не пізніше п`яти робочих днів з дня його прийняття повідомляють заявника про прийняте рішення.
15. Рішення Комісій можуть бути оскаржені в Пенсійному фонді України або в судовому порядку.
Порядок звернення за призначенням пенсії встановлений статтею 44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", якою передбачено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Згідно з частиною 5 статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за №1566/11846, затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Згідно з пунктами 1.1, 1.8, 1.9 Розділу I цього Порядку заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач не звертався до відповідача із заявою установленої форми про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах, зокрема на підставі п.3 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а відповідач не приймав рішення про призначення пенсії чи відмову у призначенні пенсії.
Згідно із записами у трудовій книжці колгоспника ОСОБА_2 у 1980 1989, 1991 2000 роках працював трактористом у колгоспі імені Горького, який був перетворений в ПКСП "Гурівське".
У позивача відсутні документи, які б містили відомості щодо безпосередньої його зайнятості у виробництві сільськогосподарської продукції у вказані періоди, що є умовою призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.3 ч.2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Позивач до заяви від 22.02.2022 року про підтвердження стажу роботи надав архівні довідки щодо ПКСП "Гурівське" та щодо ПСП "Гурівське".
Згідно з архівною довідкою №Б-203/363/01-27 від 17.02.2022 року у лютому 1992 року відповідно до Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" колгосп імені Горького Гурівської сільської ради змінив свій статус на колективне сільськогосподарське підприємство. Розпорядженням Представника Президента України в Долинському районі №12 від 13.01.1993 року зареєстровано статут колективного сільськогосподарського підприємства імені Горького. Рішенням загальних зборів від 15.03.1997 року колгосп імені Горького реорганізований в приватно-колективне сільськогосподарське підприємство "Гурівське", а розпорядженням голови Долинської районної державної адміністрації №473-р від 21.03.1997 року зареєстрований його статут. (а.с. 19 - 21, 95)
Як свідчать записи у трудовій книжці колгоспника, заведеній щодо позивача, у лютому 2000 року загальними зборами членів ПКСП "Гурівське" прийнято рішення про ліквідацію цього підприємства, у зв`язку з чим позивач був виведений із числа його членів.
За даними, наявними у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, у 1999-2000 роках страхувальником ОСОБА_2 виступало ПКСП "Гурівське" (код ЄДРПОУ 03757910). (а.с. 28 29)
Відомості про ПКСП "Гурівське" (код ЄДРПОУ 03757910) або про його правонаступника відсутні у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Вказані вище обставини встановлені рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2022 року у справі 340/3377/22, залишеного в силі постановою ТААС від 30 листопада 2022 року, яке набрало законної сили 30 листопада 2022 року (а.с.11-20).
Відповідно до ч.4 ст.78 КААС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Тож у зв`язку з ліквідацією підприємства, яке б могло видати позивачу уточнюючу довідку про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції у період роботи на посаді тракториста у підприємствах сільського господарства, підтвердження такого спеціального стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, повинно здійснюватися за процедурою, передбаченою Порядком №18-1.
Суд зазначає, що Порядок №18-1 передбачає обов`язок територіального органу Пенсійного фонду України надавати заявникам допомогу у зборі необхідних документів. За процедурою, передбаченою Порядком №18-1, рішення про підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні приймає Комісія, якій надано повноваження оцінювати достатність та належність документів, поданих заявником.
Відповідач, доводячи суду про відсутність підстав для розгляду Комісією питання про підтвердження стажу роботи позивача у колишньому ПКСП "Гурівське", не надав суду доказів того, що ПКСП "Гурівське" насправді не ліквідоване або має правонаступника (правонаступників), які б повинні були самостійно підтвердити спеціальний стаж позивача шляхом видачі уточнюючої довідки, передбаченої пунктом 20 Порядку №637.
Щодо ПСП "Гурівське" (код ЄДРПОУ 30898757), то це підприємство було створено у 2000 році в процесі реорганізації КСП "Гурівське", до яких позивач не має відношення.
Отже, у зв`язку з відсутністю даних щодо ліквідації ПКСП "Гурівське" , у позивача були відсутні підстави та обов`язок надавати документи про ліквідацію підприємства.
Крім того суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 21.02.2018 в справі №687/975/17 вказав, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства, відтак вказані обставини не можуть бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань підтвердження стажу роботи, що дає йому право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Таким чином, відповідач не виконав свій обов`язок надавати заявникам допомогу у зборі необхідних документів.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про протиправність рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 08 грудня 2022 року № 97 про результати розгляду заяви позивача про підтвердження стажу роботи, та зобов`язання відповідача розглянути повторно заяву ОСОБА_2 від 22.02.2022 про підтвердження стажу роботи на засіданні Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, та за результатами її розгляду прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.
Суд звертає увагу, що хоча і дана справа та справа №340/3377/22 мають подібні обставини, предмет спору є різним з огляду на оцінку різних дій (бездіяльності) відповідача.
Вирішення питання щодо визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, вирішуються в порядку ст. 383 КАС України.
Таким чином, суд відмовляє в задоволені позовних вимог в частині зобов`язання повторно розглянути заяву з урахуванням висновків, викладених в рішенні Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.08.2022 у справі №340/3377/22.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку до часткового задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000, грн.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
За змістом частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з пунктами 6, 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
З аналізу положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат.
Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідач заперечив проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу посилаючись на не співмірність розміру правничої допомоги складності справи.
Верховний Суд в додатковій постанові від 12 вересня 2018 року (справа № 810/4749/15), аналізуючи положення статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначив, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Суд зазначає, що при визначені відшкодування витрат на суму гонорару адвоката, суд виходить з реальності адвокатських витрат (чи мали місце ці витрати, чи була в них необхідність) а також розумності їх розміру. Такі критерії застосовує Європейській суд з прав людини. Так, у справі "East/West Allianse Limited" суд зазначив, що заявник має право на компенсацію судових витрат, тільки якщо буде доведено, що такі витрати фактично мали місце, були неминучі, а їх розмір є обґрунтованим.
При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з правничою допомогою, суд враховує, що дана справа розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності
Як вбачається з детального опису наданих послуг (а.с.27), представником позивача надавались наступні послуги:
-послуги по наданню правової інформації, усних консультацій і роз`яснень з правових питань, щодо оскарження рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 08 грудня 2022 року №97 про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи, узгодження правової позиції з клієнтом 1000 грн.;
-підготовка адміністративного позову про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії 3000,00 грн.;
-підготовка клопотання про звільнення від сплати судового збору 300,00 грн.;
-виготовлення копій додатків до позовної заяви, їх завіряння, оформлення опису поштового відправлення, представництво інтересів позивача в Укрпошта (подача/відправлення документів до суду через відділення) 700,00 грн.;
Суд звертає увагу, що останній пункт не відноситься до видів правової допомоги.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про співмірний розмір правової допомоги у розмірі 4300 грн.
Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 260-236, 295 КАС України, суд,-
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 08 грудня 2022 року № 97 про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи ОСОБА_1 .
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області розглянути повторно заяву ОСОБА_2 від 22.02.2022 про підтвердження стажу роботи на засіданні Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, та за результатами її розгляду прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4300,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802).
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені ст. ст. 255, 295 КАС України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-денний строк з дня отримання його копії.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Л.І. Хилько
Суд | Кіровоградський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.03.2023 |
Оприлюднено | 20.03.2023 |
Номер документу | 109596162 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них |
Адміністративне
Кіровоградський окружний адміністративний суд
Л.І. Хилько
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні