Постанова

від 14.03.2023 по справі 280/5924/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 березня 2023 року м. Дніпросправа № 280/5924/21

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Прокопчук Т.С. (доповідач),

суддів: Кругового О.О., Шлай А.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 серпня 2022 року (головуючий суддя: Татаринов Д.В.) по адміністративній справі № 280/5924/21, розглянутої в порядку загального позовного провадження

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОМАШ" до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОМАШ" (далі ТОВ "ТЕХНОМАШ") 05.08.2021 року звернулося до суду з позовом до відповідача Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі ГУ ДПС у Запорізькій області), в якому позивач просить суд: визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Р від 18.06.2021 року №0086820705, яким позивачу донараховано зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 9 551 478,75 грн.;

повідомлення-рішення форми В4 від 18.06.2021 року №0086840705, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення з ПДВ на суму 2 285 570 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач не погоджується з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, оскільки висновки акту перевірки щодо не підтвердження реальності здійснення операцій з придбання товарів та виконання робіт за договорами підряду у контрагентів-постачальників ТОВ "ВЕРДЕР АКТИВ", ТОВ "ВЕРЕТАС", ТОВ "ЮСКІ КОМПАНІ", ТОВ «БРЕНДІНАЛ ЮНІТІ», ТОВ "КРІАЛАЙФ ЕВЕРІДЖ", ТОВ "КІЛІАН ЛОДЖИСТІК", ТОВ "ЛЮКОР ТРЕЙД", ТОВ "РОКСАН ХОЛД", ТОВ "БРОДБЕНТ", ТОВ "КРІНТЕКС ТРЕЙД",ТОВ "ЧЕМІСТІК", ТОВ "ЕДЕНСТРОЙ", ТОВ "АРЗУТОРГ", ТОВ "БЕРГАМО ПРОСПЕК" є необґрунтованими, ним надавались всі первинні документи, що підтверджують здійснення господарських операцій, які обумовлені економічним змістом, направленим на досягнення розумної кінцевої мети у вигляді отримання доходу.

У відзиві на позов відповідач зазначає, що оскаржені податкові повідомлення-рішення прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства, сукупність доказів свідчить про відсутність факту реального вчинення ТОВ "ТЕХНОМАШ" господарських операцій з вищезазначеними контрагентами, у зв`язку з чим у задоволенні позову просить відмовити.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 09 серпня 2022 року позов задоволено, визнані протиправними та скасовані прийняті ГУ ДПС у Запорізькій області 18.06.2021 року податкові повідомлення-рішення №0086820705 форми Р, №0086840705 форми В4. На користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача стягнуті судові витрати в сумі 22 700,00 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення скасувати з підстав порушення судом норм матеріального права, та відмовити в задоволенні позову.

Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надійшов.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу на підставі ст.311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами, яких достатньо для прийняття рішення за апеляційною скаргою відповідача, а тому клопотання представника ГУ ДПС у Запорізькій області про розгляд справи в судовому засіданні задоволенню не підлягає.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами ст. 242 КАС України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Перевірка рішення суду судом апеляційної інстанції здійснюється в межах доводів апеляційної скарги відповідача, як це передбачено ст.308 КАС України

Із матеріалів справи вбачається, що податковим органом в період з 12.05.2021 року по 25.05.2021 року проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "ТЕХНОМАШ" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за період діяльності з травня 2019 року по жовтень 2020 року з питань дотримання вимог податкового законодавства України при визначенні показників, включених до декларацій з податку на додану вартість, по взаємовідносинам з ТОВ "ВЕРДЕР АКТИВ", ТОВ "ВЕРЕТАС", ТОВ "ЮСКІ КОМПАНІ", ТОВ «БРЕНДІНАЛ ЮНІТІ», ТОВ "КРІАЛАЙФ ЕВЕРІДЖ", ТОВ "КІЛІАН ЛОДЖИСТІК", ТОВ "ЛЮКОР ТРЕЙД", ТОВ "РОКСАН ХОЛД", ТОВ "БРОДБЕНТ", ТОВ "КРІНТЕКС ТРЕЙД",ТОВ "ЧЕМІСТІК", ТОВ "ЕДЕНСТРОЙ", ТОВ "АРЗУТОРГ", ТОВ "БЕРГАМО ПРОСПЕК" за зазначений період часу від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 14.1.36, 14.1.181, 14.1.123, п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.198.1,198.3, 198.6 ст.198, п.200.1, 200.2 ст. 200 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість, який підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету, на загальну суму 7 641 183 грн. за період з червня 2019 року по жовтень 2020 року та завищення від`ємного значення з податку на додану вартість на загальну суму 2 285 570 грн. за період липень 2019 року у розмірі 2 070 510 грн.; січень 2020 року у розмірі 215 060 грн., за результатами якої складено акт №4163/08-01-07-05/32640621 від 31.05. 2021 року.

На підставі акту перевірки відповідачем 18.06.2021 року винесені податкові повідомлення-рішення, а саме: №0086820705 форми «Р», яким ТОВ «Техномаш» донараховано зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 9 551 478,75 грн.; №0086840705 форми В4, яким зменшено суму від`ємного значення з ПДВ на суму 2 285 570 грн., що оскаржені позивачем в судовому порядку.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про визнання протиправними та скасування оскаржених податкових повідомлень-рішень з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 19, ст.92 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За приписами пп. 14.1.36, 14.1.181, 14.1.123 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Згідно положень п.198.1, 198.3 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів / послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Згідно з п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів / послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними в абз.1 цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Положеннями п. 200.1 ст. 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.4 ст.200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до абз. 1,2 п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та / або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон № 996-ХIV.

Відповідно до ст. 1 цього Закону (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно із ч.1 ст. 9 Закону № 996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про те, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має право спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту ч.1 ст. 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Заперечуючи щодо можливості постачання ТОВ «Техномаш» товарів та виконання робіт за договорами підряду контрагентами ТОВ "ВЕРДЕР АКТИВ", ТОВ "ВЕРЕТАС", ТОВ "ЮСКІ КОМПАНІ", ТОВ «БРЕНДІНАЛ ЮНІТІ», ТОВ "КРІАЛАЙФ ЕВЕРІДЖ", ТОВ "КІЛІАН ЛОДЖИСТІК", ТОВ "ЛЮКОР ТРЕЙД", ТОВ "РОКСАН ХОЛД", ТОВ "БРОДБЕНТ", ТОВ "КРІНТЕКС ТРЕЙД",ТОВ "ЧЕМІСТІК", ТОВ "ЕДЕНСТРОЙ", ТОВ "АРЗУТОРГ", ТОВ "БЕРГАМО ПРОСПЕК" ГУ ДПС у Дніпропетровській області виходило з того, що надані позивачем первинні документи не підтверджують факт реальності вказаних господарських операцій.

При цьому контролюючий орган керувався інформаційними базами даних ДПС України щодо порушення контрагентами позивача вимог податкового законодавства щодо надання звітності, недостатньої кількості трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортних засобів, не підтвердження придбання товарів по ланцюгу постачання

Таким чином, висновок ГУ ДПС у Дніпропетровській області про порушення ТОВ «Техномаш» податкового законодавства ґрунтується виключно на отриманій з інформаційних баз даних ДПС України інформації щодо контрагентів позивача.

Висновок податкового органу щодо нереальності здійснення позивачем фінансово-господарських операцій з вищезазначеними контрагентами спростовується матеріалами справи, якими підтверджено, що податковий кредит з ПДВ ТОВ «Техномаш» протягом перевіреного ГУ ДПС у Дніпропетровській області періоду формувало, зокрема, за господарськими операціями придбання в контрагентів - постачальників товарів за укладеними договорами поставки та договорами підряду на виконання певних робіт, а саме: з ТОВ "ВЕРДЕР АКТИВ" за договором поставки товару №16 від 01.04. 2019 року; ТОВ "ВЕРЕТАС" за договором ремонту обладнання №16 від 15.05. 2019 року, за договором поставки товару №14 від 01.05. 2019 року; ТОВ "ЮСКІ КОМПАНІ" за договором поставки товару №6 від 11.07.2019 року, ТОВ «БРЕНДІНАЛ ЮНІТІ» за договором поставки товару №25 від 15.08.2019 року, ТОВ "КРІАЛАЙФ ЕВЕРІДЖ" за договором поставки товару №5/ТМЦ/09 від 02.09. 2019 року, ТОВ "КІЛІАН ЛОДЖИСТІК" за договором ремонту обладнання №6р від 02.09. 2019 року, ТОВ "ЛЮКОР ТРЕЙД" за договором поставки товару №26 від 01.10. 2019 року, ТОВ "РОКСАН ХОЛД" за договором поставки товару №14/10/19_1 від 14.10. 2019 року, ТОВ "БРОДБЕНТ" за договором поставки товару №35ТМЦ від 22.11. 2019 року, ТОВ "КРІНТЕКС ТРЕЙД" за договором поставки товару №3 від 08.01. 2020 року, ТОВ "ЧЕМІСТІК" за договорами поставки товару №6 від 10.06. 2020 року,№3 від 16.03.2020 року, ТОВ "ЕДЕНСТРОЙ" за договором підряду №7 від 15.06. 2020 року, ТОВ "АРЗУТОРГ" за договором поставки товару від 01.10. 2020 року, ТОВ "БЕРГАМО ПРОСПЕК" за договором поставки товару №21 від 01.10. 2020 року.

На підтвердження правомірності зазначених господарських операцій позивач надав до перевірки належним чином оформлені первинні документи :видаткові та податкові накладні, товарно-транспортні накладні, виконання підрядниками ремонтних робіт підтверджено актами виконаних робіт.

Розрахунки за отриманий від зазначених контрагентів товар, виконані ремонтні та монтажні роботи позивачем проведено в безготівковій формі на підставі рахунків на оплату, що підтверджується виписками по рахункам, копії яких наявні в матеріалах справи.

Згідно матеріалів справи результати цих господарських операцій використані позивачем у власній господарській діяльності, оскільки укладені договори поставки товару різних найменувань, виконані роботи з вищезазначеними контрагентами безпосередньо пов`язані з видами господарської діяльності позивача.

Суд першої інстанції вірно оцінив як неспроможні посилання відповідача на податкову інформацію, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону, що відповідає правовим позиціям Верховного Суду від 30.07.2021 року у справі №160/2286/19, від 19.08.2021 року у справі №817/1567/18, від 20.07.2021 року у справі №440/360/20, від 30.07.2021 року у справі №826/11734/18.

Матеріалами справи підтверджено, що на час здійснення спірних господарських операцій контрагенти позивача були зареєстровані в установленому законом порядку, відповідали ознакам і поняттю юридичної особи та виступали правоздатними учасниками господарського обороту.

Згідно правових висновків Верховного Суду від 10.09.2021 року у справі №826/12392/18, від 10.09.2021 року у справі №460/2315/19, від 07.09.2021 року у справі №813/2013/16, від 21.01.2021 року у справі №820/11465/15, від 21.01.2021 року у справі №806/417/15, від 23.07.2020 року у справі №826/6806/17, відсутність матеріальних та трудових ресурсів у контрагентів позивача не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників можливе за договорами цивільно-правового договору та у інших випадках.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду від 20.03.2020 року у справі №520/399/19, товарно-транспортна накладна не є обов`язковим первинним документом, що складається під час здійснення господарської операції з поставки товару, а незначні помилки, допущені під час складання документів на підтвердження господарської діяльності не повинні позбавляти платника податку на формування фінансових показників з податкової звітності.

Здійснивши аналіз доказів у справі, суд першої інстанції вірно указав, що, ставлячи під сумнів товарність вказаних операцій з вищезазначеними контрагентами, контролюючий орган посилається лише на використання податкової інформації стосовно перелічених контрагентів щодо відсутності у них недостатньої кількості трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортних засобів, в той час як при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні досліджуватись відносини безпосередньо між учасниками господарської операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Крім того, позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за порушення контрагентами правил здійснення господарської діяльності та/або податкової дисципліни. У разі якщо контрагентами допущені порушення норм податкового чи норм іншого законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.

В матеріалах справи відсутні докази встановлення контролюючим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, відповідачем не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем з вказаними контрагентами, що мали місце під час здійснення позивачем господарської діяльності.

Матеріалами справи підтверджено, і зазначені обставини не заперечуються сторонами, що під час перевірки податковим органом досліджено та описано в Акті перевірки первинні документи, які складені та оформлені ТОВ "ТЕХНОМАШ" в зв`язку із здійсненням описаних господарських операцій, при цьому не встановлено відсутність первинних документів, порушення вимог ведення бухгалтерського чи податкового обліку в частині обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єкту оподаткування ПДВ.

З огляду на викладене, доводи податкового органу про порушення позивачем норм податкового законодавства при формуванні податку на додану вартість не відповідають фактичним обставинам та спростовуються наданими до матеріалів справи первинним бухгалтерськими документами, а тому є вірним висновок суду першої інстанції про визнання прийнятих 18.06.2021 року ГУ ДПС у Запорізькій області оскаржених податкових повідомлень-рішень №0086820705 форми Р, №0086840705 форми В4, протиправними та їх скасування.

Суд першої інстанції правомірно згідно з приписами ст.139 КАС України стягнув на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підтверджені документально судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 2700,00 грн.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Викладене свідчить, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 серпня 2022 року по адміністративній справі № 280/5924/21 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду на протязі 30 діб.

Головуючий - суддяТ.С. Прокопчук

суддяО.О. Круговий

суддяА.В. Шлай